Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джова нні П єрлуї джі да Палестрина італ Giovanni Pierluigi da Palestrina або Praenestinur 1525 Палестрина Провінція Рим

Джованні П'єрлуїджі да Палестріна

Джованні П'єрлуїджі да Палестріна

Джова́нні П'єрлуї́джі да Палестрина (італ. Giovanni Pierluigi da Palestrina або (Praenestinur); 1525, Палестрина, Провінція Рим — 2 лютого 1594, Рим) — італійський композитор епохи Відродження; найвизначніший представник римської композиторської школи. Творчість Палестрини суттєво вплинула на розвиток церковної музики, а його роботи часто розглядалися як кульмінація жанру церковної поліфонії періоду Ренесансу. Справжнє ім'я — Джованні П'єрлуїджі.

Джованні П'єрлуїджі да Палестрина
італ. Giovanni Pierluigi da Palestrina
image
Зображення
Портрет Палестрини
Основна інформація
Дата народження не раніше 3 лютого 1525 і не пізніше 2 лютого 1526
Місце народження Палестрина, Папська держава[1][…]
Дата смерті 2 лютого 1594(1594-02-02)[4][…]
Місце смерті Рим, Папська держава[1][…]
Поховання собор Святого Петра
Роки активності з 1554
Громадянство Папська держава
Національність італієць
Професія композитор
Освіта Школа Гудімеля
Вчителі d, d, d, d, d і d
Відомі учні Томас Луїс де Вікторія, Джованні Марія Наніно, d, d, d, d, d, d, d, Ґреґоріо Аллеґрі і d
Інструменти орган
Жанр меси, мотети, гімни, магніфікати, ламентації, літанії, мадригали
image Цитати у Вікіцитатах
image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Палестрина.

Біографія

image
Палестрина вручає Папі Юлію III роботи, присвячені йому
image
Палестрина зі своїми учнями. , олія, Музей витончених мистецтв Шамбері

Народився у місті Палестрині поблизу Рима, що пізніше стало частиною Папської держави. За назвою міста й закріпився псевдонім. Документи свідчать про те, що він вперше відвідав Рим у 1537 році, коли він був записаний хористом у Базиліці Санта-Марія-Мажоре. 1544 року він став капельмейстером кафедри С. Агапіта у своєму рідному місті, де він одружився з Лукрецією Горі, з якою мав трьох синів. Музичну освіту отримав у строгій школі Гудімеля, де опанував складну поліфонічну техніку і отримав ясне поняття про чистоту духовного стилю й гармонійність сполучення звуків. За рік по тому, як Юлій III став Папою в 1550 році, Палестрина отримав посаду учителя співу у ватиканській Капелі Джуліа при Базиліці Святого Петра, а потім капельмейстера. 1554 року були вперше опубліковані його твори. В знак подяки Палестрина присвятив своєму покровителю збірку мес. Гравюра в цьому виданні вважається найбільш раннім портретом Палестрини: композитор зображений у момент вручення свого подарунку Папі.

image
Фасад Латеранської базиліки, Рим, де Палестрина обіймав посаду капельмейстера

При папі Марцеллі ІІ Палестрина перейшов на посаду півчого капели, він міг присвячувати більшу частину часу композиторській діяльності. Однак наступний папа Павло IV вирішив позбутися усіх одружених музикантів, і Палестрина, будучи вже одруженим, був вимушений покинути папську капелу. 1555 року він обійняв посаду капельмейстера у церкві Латеранського палацу, а з 1561 року — в Базиліці Санта-Марія-Мажоре. До цього часу слава Палестрини поширилась уже за межі Італії. Про це свідчить той факт, що у 1568 році йому було запропоновано від імені імператора Максиміліана II переїхати до Відня на посаду імператорського капельмейстера.

На початку 1560-х духовна музика Палестрини знаходить прихильність учасників Тридентського собору. Це мало доленосне значення не тільки для Палестрини, але й для розвитку церковної музики того часу взагалі. Одна з його мес, написана у ці роки на замовлення духівництва (названа «Месою папи Марчелло», на честь попереднього покровителя), будучи виконаною в будинку кардинала Вітеллі, переконала вище духівництво в тому, що поліфонічна музика може не затемнювати змісту слів і, отже, не порушувати церковного благочестя. 1563 року був виданий збірник мес Палестрини, його музика почала повсюдно виконуватися у католицьких храмах. У цей період творчість Палестрини досягає свого найбільшого розквіту: в 1567 році виходить друга книга його мес, у 1570 році — третя. Публікуються також його чотириголосні й п'ятиголосні мотети.

У 1571 році Палестрина повернувся в Базиліку Святого Петра, знову очолив Капелу Джуліа й залишався на цій посаді до кінця своїх днів. Епідемії чуми, що лютували в Римі у 1572 та 1575 роках, забрали його синів Родольфо й Анджело, а також брата Сіллах. 1578 року сам Палестрина важко хворів і змушений був відкласти дуже вигідне замовлення на меси від мантуанського герцога Гульєльмо Гонзагі. 1580 року померла його дружина Лукреція. Пригнічений горем, композитор вирішив прийняти священний сан, але напередодні висвячування познайомився з заможною вдовою Вірджинією Дормолі й в 1581 році вдруге одружився. Останні роки життя Палестрина успішно поєднував діяльність на музичному терені з інвестиціями в бізнес дружини, яка займалася торгівлею нерухомістю в околицях Риму.

image
Пам'ятник на честь композитора Джованні П'єрлуїджі да Палестрини

До кінця днів Палестрина користувався значною популярністю і мав добрий матеріальний статок. Помер Палестрина 1594 року в Римі від плевриту. Як було заведено, його поховали того ж дня, коли він помер, у простій труні. На могильній плиті латиною написано «Libera me Domine». На похоронах співали п'ятичастий псалом для трьох хорів. Палестрину поховали у Новій капеллі (Cappella Nova) поблизу Базиліки Святого Петра. При реконструкції собору в 1615 році Cappella Nova було знесено, і саркофаг Палестрини (де також були поховані його перша дружина Лукреція, його сини та інші родичі) було втрачено.

Творчість

image
Інструментальна midi-версія
При проблемах гляньте в .
image
Інструментальна midi-версія
При проблемах гляньте в .

Творчий доробок Палестрини надзвичайно великий і включає 104 меси (на 4—8 голосів), близько 370 мотетів, близько 70 гімнів, 35 магніфікатів, кілька ламентацій та літаній, близько 140 мадригалів. Перше повне зібрання творів Палестрини вийшло у 1862—1907 роках і становило 33 томи. Жанрова палітра Палестрини представляє найтиповіші жанри XVI століття, розкриває його зв'язок із папством і відображає стилістичні тенденції церковної музики, пов'язані з постановами Тридентського собору.

У своїй творчості Палестрина дотримувався певних правил, вироблених самостійно. Їх можна сформулювати наступним чином:

  • Перебіг музики має бути динамічним, а не статичним або малорухомим.
  • Між нотами в мелодії не повинно бути занадто багато різких переходів.
  • Якщо такі все ж мають місце, вони повинні бути несуттєвими та негайно компенсуватися поступовим рухом у зворотному напрямку.
  • Дисонанси повинні обмежуватися короткими нотами та слабкими долями. Їх поява в сильних долях повинно негайно вирішуватися в консонанс.

Меси

Близько сотні мес Палестрини демонструють найрізноманітніші форми — від простих чотириголосних композицій до розгорнутих шести- або восьмиголосних циклів, створених із приводу яких-небудь торжеств. До першого типу належать такі меси як «Missa brevis», «Inviolata» і «Aeterna munera Christi». Зрілий період творчості відкривається знаменитою шестиголосною Месою папи Марцелла (Missa Papae Marcelli). Слідом за нею з'являються меси для чотирьох, п'яти, шести й навіть восьми голосів. У двох останніх групах можна знайти такі твори на , як, наприклад, велична меса на День всіх святих «Ecce ego Ioannes, піднесена меса на Успіння Assumpta est Maria, різдвяна меса «Hodie Christus natus est» (у ній звучать мотиви різдвяних пісень) і грандіозний хвалебний гімн «Laudate Dominum omnes gentes».

Меса папи Марцелла

Одна з його найважливіших робіт, «Missa Papae Marcelli» (Меса папи Марцелла), історично асоціюється з помилковою інформацією про діяльність Тридентського собору. Відповідно до цієї версії (яка лягла в основу праці Ганса Пфіцнера про Палестрину), меса була складена для того, щоб переконати Тридентський собор у недоцільності заборони багатоголосої музики у церковній службі. Менше з тим, останні дослідження доводять, що ця меса фактично була написана набагато раніше за обговорення кардиналами заборони (можливо, на цілих десять років раніше). Історичні дані вказують на те, що Тридентський собор як офіційний орган ніколи не ухвалював заборони щодо церковної музики і не був у змозі якимсь чином регулювати чи ухвалювати постанови з цього питання. Такі версії походять від неофіційних точок зору деяких учасників собору, які дискутували з тими людьми, які не були причетними до ухвалюваних рішень. Ці думки та чутки через кілька століть були надруковані і часто помилково видаються за історичний факт.

Мотети

Наступним за значущістю жанром у творчості Палестрини є мотет — до 400 творів на літургійні тексти, переважно взяті з т. зв. пропрія меси, тобто з тієї частини, де представлені пісні на різні свята та дні церковного року. Серед мотетів є прості чотириголосні п'єси — наприклад, чудовий мотет Sicut cervus, який співається на освяченні купелі, або п'ятиголосне ламенто (жалібна пісня) «Super flumina Babylonis», складний восьмиголосий мотет на Богоявлення «Surge illuminare» і «Stabat Mater» до Страсного тижня — імовірно, найвідоміший твір Палестрини.

Мадригали

Мадригали Палестрини менш відомі ніж його духовні твори, проте забезпечують своєму авторові почесне місце серед видатних світських композиторів його епохи. Найліпші серед мадригалів Палестрини — це «духовні мадригали» на вірші церковного або містичного характеру, що славлять Спасителя і Пресвяту Діву. У числі подібних мадригалів — хори на тексти Пісні пісень царя Соломона. Палестрина ніколи не складав музику на вірші еротичної або просто чуттєвої образності. Як свідчать назви більшості його мадригалів — «Тихі води», «Скороминуща думка», «Зелені пагорби», а також у п'єс для середньовічного карнавалу, таких, як «Тріумф Дори», їх образна сфера відзначена величавістю і тексту й музики.

Репутація

image
Джованні да Палестрина, літографія Генрі-Джозефа Гессе

Палестрина був дуже відомим за життя, проте після смерті його слава і репутація зросли ще більше. Консервативну музику римської школи продовжували писати у палестринівському стилі (який у XVII столітті називався prima pratica) такі його учні, як Джованні Марія Наніно, [en], , , [en] й Грегоріо Аллегрі. Також вважають, що Сальваторе Сакко, можливо, був студентом Палестрини, те саме стосується Джованні Драгоні, який пізніше став хормейстером у Соборі Святого Івана Хрестителя на Латеранському пагорбі. Ще в 1750-х роках стиль Палестрини все ще залишався орієнтиром для композиторів, що працювали у формі мотета, як це бачимо у «Sei Antifones» Франческо Барсанті.

Велике дослідження про Палестрину провів у ХІХ столітті італійський священик, музичний критик і композитор [en], який у 1828 році опублікував свою монографію. Ця праця знову привернула увагу суспільства до Палестрини, принесла йому ще більшу славу та посилила вже існуючу легенду про те, що той був «Спасителем церковної музики» під час реформ Тридентського собору. Властива XIX століттю схильність до поклоніння герою переважає у цій монографії, проте таке ставлення до композитора певною мірою характерне і сьогодні. Опера «Палестрина» Ганса Пфіцнера показує це ставлення на своєму піку.

Лише нещодавно, з відкриттям та публікацією значної частини досі невідомих або забутих музичних творів різних композиторів Ренесансу, стало можливо належним чином оцінити Палестрину в історичному контексті. Хоча Палестрина добре уособлює пізню епоху Відродження, побутує думка, що інші композитори, такі як Орландо ді Лассо (франко-фламандський композитор, який також провів ранню частину кар'єри в Італії) та Вільям Берд, були більш універсальними. Науковці ХХ та ХХІ століть у цілому визнають, що Палестрина був сильним та вишуканим композитором, чия музика являє собою вершину технічної досконалості.

Існує два повних видання творів Палестрини: 33-томник, опублікований видавництвом «Breitkopf і Härtel» у Лейпцигу, Німеччина, між 1862 і 1894 роками і відредагований Францем Ксавром Хаберлем, і 34-томник, опублікований в середині двадцятого століття видавництвом «Фрателлі Скалера» у Римі.

У мистецтві

Німецький композитор Ганс Пфіцнер присвятив епізоду, пов'язаному з написанням Палестриною «Меси папи Марцелла», оперу «Палестрина», прем'єра якої відбулась у 1917 році в Мюнхені.

У 2009 році німецьким суспільним телемовником ZDF спільно з франко-німецьким міждержавним культурним телеканалом ARTE був знятий фільм під назвою [de]», режисером виступив німецький сценарист, продюсер і режисер [de].

Вшанування пам'яті

Іменем Палестрини названі:

Література

  • Иванов-Борецкий М. В. Палестрина. М., 1909
  • Копылова Е. Б. Из истории русской палестринианы: XIX в. — М.: Прест, 1999. — 83 с.
  • Coates, Henry, Palestrina. J. M. Dent & Sons, London, 1938. (An early entry in the Master Musicians series, and, like other books in that series, combines biographical data with musicological commentary.)
  • Haigh, Andrew C. «Modal Harmony in the Music of Palestrina», in the Essays on Music: In Honor of Archibald Thompson Davison. Harvard University Press, 1957, pp. 111–120.
  • , The Style of Palestrina and the Dissonance. 2nd ed., London, 1946. (An exhaustive study of his contrapuntal technique.)
  • Lewis Lockwood, Noel O'Regan, Jessie Ann Owens: «Palestrina, Giovanni Pierluigi da». Grove Music Online, ed. L. Macy (Accessed July 7, 2007), (subscription access) [Архівовано 21 липня 2007 у WebCite]
  • Pyne, Zoe Kendrick, Giovanni Pierluigi di Palestrina: His Life and Times, Bodley Head, London, 1922.
  • Roche, Jerome, Palestrina. Oxford University Press, 1970. —

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118818686 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Н. С. Палестрина, Джованни Пьерлуиджи // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIIа. — С. 626–627.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24472340d:Track:Q23892947d:Track:Q19908137
  3. W. S. R., D. F. T. Palestrina, Giovanni Pierluigi da // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 20. — P. 627–628.
    d:Track:Q724969d:Track:Q28208860d:Track:Q867541d:Track:Q16203699
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. E. H. P. Palestrina, Giovanni // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller Maitland — London: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 2. — P. 635–642.
    d:Track:Q28212161d:Track:Q84d:Track:Q430943d:Track:Q708101d:Track:Q2108217d:Track:Q14945451d:Track:Q16011749
  6. Г. Риман Палестрина // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 983–985.
    d:Track:Q27774742d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
  7. У надгробному слові зазначається, що йому 68 років, і на цій підставі Джордж Гроув дає дату народження «майже напевно, між 3 лютого 1525 і 2 лютого 1526 року» (The New Grove Dictionary of Music and Musicians, 2nd ed., s.v. «Palestrina, Giovanni Pierluigi da» by Lewis Lockwood, Noel O'Regan, and Jessie Ann Owens[]).
  8. Jerome Roche, Palestrina (Oxford Studies of Composers, 7; New York: Oxford University Press, 1971), .
  9. Lockwood L., O'Regan N., Owens J.A., op. cit.
  10. Zoe Kendrick Pyne, Giovanni Pierluigi di Palestrina: His Life and Times (London: Bodley Head, 1922).
  11. Pehl A. Rom: Eine musikalische Entdeckungsreise. Darmstadt: Lambert Schneider, 2014, S.9-10 [ 5 серпня 2017 у Wayback Machine.].
  12. Knud Jeppesen, Counterpoint: The Polyphonic Vocal Style of the Sixteenth Century, trans. Glen Haydon (with a new foreword by Alfred Mann; New York: Prentice-Hall, 1939, repr. New York: Dover, 1992).
  13. John Bokina, Opera and Politics (New York: Yale University Press, 1997), pp. 129—131.
  14. James Garrat, Palestrina and the German Romantic Imagination (New York: Cambridge University Press, 2002).
  15. . Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 6 лютого 2018.

Джерела

  • Article «Palestrina, Giovanni Pierluigi da», in: The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980.
  • Benjamin, Thomas, The Craft of Modal Counterpoint, 2nd ed. Routledge, New York, 2005. (direct approach)
  • Coates, Henry, Palestrina. J. M. Dent & Sons, London, 1938. (An early entry in the Master Musicians series, and, like other books in that series, combines biographical data with musicological commentary.)
  • Daniel, Thomas, Kontrapunkt, Eine Satzlehre zur Vokalpolyphonie des 16. Jahrhunderts. Verlag Dohr, 2002.
  • , Giovanni Pierluigi da Palestrina. L'Epos, Palermo, 2009.
  • , The Study of Counterpoint (Gradus ad Parnassum). Tr. Alfred Mann. W.W. Norton & Co., New York, 1965.
  • Gauldin, Robert, A Practical Approach to Sixteenth-Century Counterpoint. Waveland Press, Inc., Long Grove, Illinois, 1995. (direct approach, no species; contains a large and detailed bibliography)
  • Haigh, Andrew C. «Modal Harmony in the Music of Palestrina», in the Essays on Music: In Honor of Archibald Thompson Davison. Harvard University Press, 1957, pp. 111–120.
  • , The Style of Palestrina and the Dissonance. 2nd ed., London, 1946. (An exhaustive study of his contrapuntal technique.)
  • Jeppesen, Knud; Haydon, Glen (Translator); Foreword by Mann, Alfred. Counterpoint. New York, 1939. Available through Dover Publications, 1992.
  • , Noel O'Regan, Jessie Ann Owens: «Palestrina, Giovanni Pierluigi da». Grove Music Online, ed. L. Macy (Accessed 7 July 2007), (subscription access) [Архівовано 21 липня 2007 у WebCite]
  • Meier, Bernhard, The Modes of Classical Vocal Polyphony, Described According to the Sources. Broude Brothers Limited, 1988.
  • Morris, R.O., Contrapuntal Technique in the Sixteenth Century. Oxford University Press, 1978. (out of print; one of the first attempts at «direct approach», meaning Morris does away with Fux' five species).
  • Motte, Diether de la, Kontrapunkt. 1981 Bärenreiter-Verlag, Kassel. / 3-7618-4371-2 (this text is in German; great, though!)
  • Pyne, Zoe Kendrick, Giovanni Pierluigi di Palestrina: His Life and Times, Bodley Head, London, 1922.
  • , Music in the Renaissance. W.W. Norton & Co., New York, 1954.
  • Roche, Jerome, Palestrina. Oxford University Press, 1970.
  • Schubert, Peter, Modal Counterpoint, Renaissance Style, 2nd edition. New York and Oxford: Oxford University Press, 2008. (guidelines for writing and analyzing 16th-century music).
  • Stewart, Robert, An Introduction to Sixteenth-Century Counterpoint and Palestrina's Musical Style. Ardsley House, Publishers, 1994.
  • , Prince of Music: Palestrina and His World, Quakers Hill Press, Sydney, 1990. (biographical rather than musicological in nature; is wholly devoid of staff-notation extracts; but corrects some errors found in Z. K. Pyne and elsewhere).
  • Swindale, Owen, Polyphonic Composition, Oxford University Press, 1962. (Out of print, no ISBN available.)

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джованні П'єрлуїджі да Палестрина
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джованні П'єрлуїджі да Палестрина

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhova nni P yerluyi dzhi da Palestrina ital Giovanni Pierluigi da Palestrina abo Praenestinur 1525 Palestrina Provinciya Rim 2 lyutogo 1594 Rim italijskij kompozitor epohi Vidrodzhennya najviznachnishij predstavnik rimskoyi kompozitorskoyi shkoli Tvorchist Palestrini suttyevo vplinula na rozvitok cerkovnoyi muziki a jogo roboti chasto rozglyadalisya yak kulminaciya zhanru cerkovnoyi polifoniyi periodu Renesansu Spravzhnye im ya Dzhovanni P yerluyidzhi Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrinaital Giovanni Pierluigi da PalestrinaZobrazhennyaPortret PalestriniOsnovna informaciyaData narodzhennya ne ranishe 3 lyutogo 1525 i ne piznishe 2 lyutogo 1526Misce narodzhennya Palestrina Papska derzhava 1 Data smerti 2 lyutogo 1594 1594 02 02 4 Misce smerti Rim Papska derzhava 1 Pohovannya sobor Svyatogo PetraRoki aktivnosti z 1554Gromadyanstvo Papska derzhavaNacionalnist italiyecProfesiya kompozitorOsvita Shkola GudimelyaVchiteli d d d d d i dVidomi uchni Tomas Luyis de Viktoriya Dzhovanni Mariya Nanino d d d d d d d Gregorio Allegri i dInstrumenti organZhanr mesi moteti gimni magnifikati lamentaciyi litaniyi madrigaliCitati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Palestrina BiografiyaPalestrina vruchaye Papi Yuliyu III roboti prisvyacheni jomu Palestrina zi svoyimi uchnyami oliya Muzej vitonchenih mistectv Shamberi Narodivsya u misti Palestrini poblizu Rima sho piznishe stalo chastinoyu Papskoyi derzhavi Za nazvoyu mista j zakripivsya psevdonim Dokumenti svidchat pro te sho vin vpershe vidvidav Rim u 1537 roci koli vin buv zapisanij horistom u Bazilici Santa Mariya Mazhore 1544 roku vin stav kapelmejsterom kafedri S Agapita u svoyemu ridnomu misti de vin odruzhivsya z Lukreciyeyu Gori z yakoyu mav troh siniv Muzichnu osvitu otrimav u strogij shkoli Gudimelya de opanuvav skladnu polifonichnu tehniku i otrimav yasne ponyattya pro chistotu duhovnogo stilyu j garmonijnist spoluchennya zvukiv Za rik po tomu yak Yulij III stav Papoyu v 1550 roci Palestrina otrimav posadu uchitelya spivu u vatikanskij Kapeli Dzhulia pri Bazilici Svyatogo Petra a potim kapelmejstera 1554 roku buli vpershe opublikovani jogo tvori V znak podyaki Palestrina prisvyativ svoyemu pokrovitelyu zbirku mes Gravyura v comu vidanni vvazhayetsya najbilsh rannim portretom Palestrini kompozitor zobrazhenij u moment vruchennya svogo podarunku Papi Fasad Lateranskoyi baziliki Rim de Palestrina obijmav posadu kapelmejstera Pri papi Marcelli II Palestrina perejshov na posadu pivchogo kapeli vin mig prisvyachuvati bilshu chastinu chasu kompozitorskij diyalnosti Odnak nastupnij papa Pavlo IV virishiv pozbutisya usih odruzhenih muzikantiv i Palestrina buduchi vzhe odruzhenim buv vimushenij pokinuti papsku kapelu 1555 roku vin obijnyav posadu kapelmejstera u cerkvi Lateranskogo palacu a z 1561 roku v Bazilici Santa Mariya Mazhore Do cogo chasu slava Palestrini poshirilas uzhe za mezhi Italiyi Pro ce svidchit toj fakt sho u 1568 roci jomu bulo zaproponovano vid imeni imperatora Maksimiliana II pereyihati do Vidnya na posadu imperatorskogo kapelmejstera Na pochatku 1560 h duhovna muzika Palestrini znahodit prihilnist uchasnikiv Tridentskogo soboru Ce malo dolenosne znachennya ne tilki dlya Palestrini ale j dlya rozvitku cerkovnoyi muziki togo chasu vzagali Odna z jogo mes napisana u ci roki na zamovlennya duhivnictva nazvana Mesoyu papi Marchello na chest poperednogo pokrovitelya buduchi vikonanoyu v budinku kardinala Vitelli perekonala vishe duhivnictvo v tomu sho polifonichna muzika mozhe ne zatemnyuvati zmistu sliv i otzhe ne porushuvati cerkovnogo blagochestya 1563 roku buv vidanij zbirnik mes Palestrini jogo muzika pochala povsyudno vikonuvatisya u katolickih hramah U cej period tvorchist Palestrini dosyagaye svogo najbilshogo rozkvitu v 1567 roci vihodit druga kniga jogo mes u 1570 roci tretya Publikuyutsya takozh jogo chotirigolosni j p yatigolosni moteti U 1571 roci Palestrina povernuvsya v Baziliku Svyatogo Petra znovu ocholiv Kapelu Dzhulia j zalishavsya na cij posadi do kincya svoyih dniv Epidemiyi chumi sho lyutuvali v Rimi u 1572 ta 1575 rokah zabrali jogo siniv Rodolfo j Andzhelo a takozh brata Sillah 1578 roku sam Palestrina vazhko hvoriv i zmushenij buv vidklasti duzhe vigidne zamovlennya na mesi vid mantuanskogo gercoga Gulyelmo Gonzagi 1580 roku pomerla jogo druzhina Lukreciya Prignichenij gorem kompozitor virishiv prijnyati svyashennij san ale naperedodni visvyachuvannya poznajomivsya z zamozhnoyu vdovoyu Virdzhiniyeyu Dormoli j v 1581 roci vdruge odruzhivsya Ostanni roki zhittya Palestrina uspishno poyednuvav diyalnist na muzichnomu tereni z investiciyami v biznes druzhini yaka zajmalasya torgivleyu neruhomistyu v okolicyah Rimu Pam yatnik na chest kompozitora Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrini Do kincya dniv Palestrina koristuvavsya znachnoyu populyarnistyu i mav dobrij materialnij statok Pomer Palestrina 1594 roku v Rimi vid plevritu Yak bulo zavedeno jogo pohovali togo zh dnya koli vin pomer u prostij truni Na mogilnij pliti latinoyu napisano Libera me Domine Na pohoronah spivali p yatichastij psalom dlya troh horiv Palestrinu pohovali u Novij kapelli Cappella Nova poblizu Baziliki Svyatogo Petra Pri rekonstrukciyi soboru v 1615 roci Cappella Nova bulo zneseno i sarkofag Palestrini de takozh buli pohovani jogo persha druzhina Lukreciya jogo sini ta inshi rodichi bulo vtracheno TvorchistInstrumentalna midi versiya source source Pri problemah glyante v dovidku Instrumentalna midi versiya source source Pri problemah glyante v dovidku Tvorchij dorobok Palestrini nadzvichajno velikij i vklyuchaye 104 mesi na 4 8 golosiv blizko 370 motetiv blizko 70 gimniv 35 magnifikativ kilka lamentacij ta litanij blizko 140 madrigaliv Pershe povne zibrannya tvoriv Palestrini vijshlo u 1862 1907 rokah i stanovilo 33 tomi Zhanrova palitra Palestrini predstavlyaye najtipovishi zhanri XVI stolittya rozkrivaye jogo zv yazok iz papstvom i vidobrazhaye stilistichni tendenciyi cerkovnoyi muziki pov yazani z postanovami Tridentskogo soboru U svoyij tvorchosti Palestrina dotrimuvavsya pevnih pravil viroblenih samostijno Yih mozhna sformulyuvati nastupnim chinom Perebig muziki maye buti dinamichnim a ne statichnim abo maloruhomim Mizh notami v melodiyi ne povinno buti zanadto bagato rizkih perehodiv Yaksho taki vse zh mayut misce voni povinni buti nesuttyevimi ta negajno kompensuvatisya postupovim ruhom u zvorotnomu napryamku Disonansi povinni obmezhuvatisya korotkimi notami ta slabkimi dolyami Yih poyava v silnih dolyah povinno negajno virishuvatisya v konsonans Mesi Blizko sotni mes Palestrini demonstruyut najriznomanitnishi formi vid prostih chotirigolosnih kompozicij do rozgornutih shesti abo vosmigolosnih cikliv stvorenih iz privodu yakih nebud torzhestv Do pershogo tipu nalezhat taki mesi yak Missa brevis Inviolata i Aeterna munera Christi Zrilij period tvorchosti vidkrivayetsya znamenitoyu shestigolosnoyu Mesoyu papi Marcella Missa Papae Marcelli Slidom za neyu z yavlyayutsya mesi dlya chotiroh p yati shesti j navit vosmi golosiv U dvoh ostannih grupah mozhna znajti taki tvori na yak napriklad velichna mesa na Den vsih svyatih Ecce ego Ioannes pidnesena mesa na Uspinnya Assumpta est Maria rizdvyana mesa Hodie Christus natus est u nij zvuchat motivi rizdvyanih pisen i grandioznij hvalebnij gimn Laudate Dominum omnes gentes Mesa papi Marcella Odna z jogo najvazhlivishih robit Missa Papae Marcelli Mesa papi Marcella istorichno asociyuyetsya z pomilkovoyu informaciyeyu pro diyalnist Tridentskogo soboru Vidpovidno do ciyeyi versiyi yaka lyagla v osnovu praci Gansa Pficnera pro Palestrinu mesa bula skladena dlya togo shob perekonati Tridentskij sobor u nedocilnosti zaboroni bagatogolosoyi muziki u cerkovnij sluzhbi Menshe z tim ostanni doslidzhennya dovodyat sho cya mesa faktichno bula napisana nabagato ranishe za obgovorennya kardinalami zaboroni mozhlivo na cilih desyat rokiv ranishe Istorichni dani vkazuyut na te sho Tridentskij sobor yak oficijnij organ nikoli ne uhvalyuvav zaboroni shodo cerkovnoyi muziki i ne buv u zmozi yakims chinom regulyuvati chi uhvalyuvati postanovi z cogo pitannya Taki versiyi pohodyat vid neoficijnih tochok zoru deyakih uchasnikiv soboru yaki diskutuvali z timi lyudmi yaki ne buli prichetnimi do uhvalyuvanih rishen Ci dumki ta chutki cherez kilka stolit buli nadrukovani i chasto pomilkovo vidayutsya za istorichnij fakt Moteti Nastupnim za znachushistyu zhanrom u tvorchosti Palestrini ye motet do 400 tvoriv na liturgijni teksti perevazhno vzyati z t zv propriya mesi tobto z tiyeyi chastini de predstavleni pisni na rizni svyata ta dni cerkovnogo roku Sered motetiv ye prosti chotirigolosni p yesi napriklad chudovij motet Sicut cervus yakij spivayetsya na osvyachenni kupeli abo p yatigolosne lamento zhalibna pisnya Super flumina Babylonis skladnij vosmigolosij motet na Bogoyavlennya Surge illuminare i Stabat Mater do Strasnogo tizhnya imovirno najvidomishij tvir Palestrini Madrigali Madrigali Palestrini mensh vidomi nizh jogo duhovni tvori prote zabezpechuyut svoyemu avtorovi pochesne misce sered vidatnih svitskih kompozitoriv jogo epohi Najlipshi sered madrigaliv Palestrini ce duhovni madrigali na virshi cerkovnogo abo mistichnogo harakteru sho slavlyat Spasitelya i Presvyatu Divu U chisli podibnih madrigaliv hori na teksti Pisni pisen carya Solomona Palestrina nikoli ne skladav muziku na virshi erotichnoyi abo prosto chuttyevoyi obraznosti Yak svidchat nazvi bilshosti jogo madrigaliv Tihi vodi Skorominusha dumka Zeleni pagorbi a takozh u p yes dlya serednovichnogo karnavalu takih yak Triumf Dori yih obrazna sfera vidznachena velichavistyu i tekstu j muziki ReputaciyaDzhovanni da Palestrina litografiya Genri Dzhozefa Gesse Palestrina buv duzhe vidomim za zhittya prote pislya smerti jogo slava i reputaciya zrosli she bilshe Konservativnu muziku rimskoyi shkoli prodovzhuvali pisati u palestrinivskomu stili yakij u XVII stolitti nazivavsya prima pratica taki jogo uchni yak Dzhovanni Mariya Nanino en en j Gregorio Allegri Takozh vvazhayut sho Salvatore Sakko mozhlivo buv studentom Palestrini te same stosuyetsya Dzhovanni Dragoni yakij piznishe stav hormejsterom u Sobori Svyatogo Ivana Hrestitelya na Lateranskomu pagorbi She v 1750 h rokah stil Palestrini vse she zalishavsya oriyentirom dlya kompozitoriv sho pracyuvali u formi moteta yak ce bachimo u Sei Antifones Franchesko Barsanti Velike doslidzhennya pro Palestrinu proviv u HIH stolitti italijskij svyashenik muzichnij kritik i kompozitor en yakij u 1828 roci opublikuvav svoyu monografiyu Cya pracya znovu privernula uvagu suspilstva do Palestrini prinesla jomu she bilshu slavu ta posilila vzhe isnuyuchu legendu pro te sho toj buv Spasitelem cerkovnoyi muziki pid chas reform Tridentskogo soboru Vlastiva XIX stolittyu shilnist do pokloninnya geroyu perevazhaye u cij monografiyi prote take stavlennya do kompozitora pevnoyu miroyu harakterne i sogodni Opera Palestrina Gansa Pficnera pokazuye ce stavlennya na svoyemu piku Lishe neshodavno z vidkrittyam ta publikaciyeyu znachnoyi chastini dosi nevidomih abo zabutih muzichnih tvoriv riznih kompozitoriv Renesansu stalo mozhlivo nalezhnim chinom ociniti Palestrinu v istorichnomu konteksti Hocha Palestrina dobre uosoblyuye piznyu epohu Vidrodzhennya pobutuye dumka sho inshi kompozitori taki yak Orlando di Lasso franko flamandskij kompozitor yakij takozh proviv rannyu chastinu kar yeri v Italiyi ta Vilyam Berd buli bilsh universalnimi Naukovci HH ta HHI stolit u cilomu viznayut sho Palestrina buv silnim ta vishukanim kompozitorom chiya muzika yavlyaye soboyu vershinu tehnichnoyi doskonalosti Isnuye dva povnih vidannya tvoriv Palestrini 33 tomnik opublikovanij vidavnictvom Breitkopf i Hartel u Lejpcigu Nimechchina mizh 1862 i 1894 rokami i vidredagovanij Francem Ksavrom Haberlem i 34 tomnik opublikovanij v seredini dvadcyatogo stolittya vidavnictvom Fratelli Skalera u Rimi U mistectviNimeckij kompozitor Gans Pficner prisvyativ epizodu pov yazanomu z napisannyam Palestrinoyu Mesi papi Marcella operu Palestrina prem yera yakoyi vidbulas u 1917 roci v Myunheni U 2009 roci nimeckim suspilnim telemovnikom ZDF spilno z franko nimeckim mizhderzhavnim kulturnim telekanalom ARTE buv znyatij film pid nazvoyu de rezhiserom vistupiv nimeckij scenarist prodyuser i rezhiser de Vshanuvannya pam yatiImenem Palestrini nazvani 4850 Palestrina asteroyid golovnogo poyasu vidkritij 27 zhovtnya 1973 roku en lodovik roztashovanij u pivnichnij chastini Ostrova Oleksandra I v Antarktici LiteraturaIvanov Boreckij M V Palestrina M 1909 Kopylova E B Iz istorii russkoj palestriniany XIX v M Prest 1999 83 s Coates Henry Palestrina J M Dent amp Sons London 1938 An early entry in the Master Musicians series and like other books in that series combines biographical data with musicological commentary Haigh Andrew C Modal Harmony in the Music of Palestrina in the Essays on Music In Honor of Archibald Thompson Davison Harvard University Press 1957 pp 111 120 The Style of Palestrina and the Dissonance 2nd ed London 1946 An exhaustive study of his contrapuntal technique Lewis Lockwood Noel O Regan Jessie Ann Owens Palestrina Giovanni Pierluigi da Grove Music Online ed L Macy Accessed July 7 2007 subscription access Arhivovano 21 lipnya 2007 u WebCite Pyne Zoe Kendrick Giovanni Pierluigi di Palestrina His Life and Times Bodley Head London 1922 Roche Jerome Palestrina Oxford University Press 1970 ISBN 0 19 314117 5PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118818686 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 N S Palestrina Dzhovanni Perluidzhi Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1897 T XXIIa S 626 627 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24472340d Track Q23892947d Track Q19908137 W S R D F T Palestrina Giovanni Pierluigi da Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 20 P 627 628 d Track Q724969d Track Q28208860d Track Q867541d Track Q16203699 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 E H P Palestrina Giovanni A Dictionary of Music and Musicians A D 1450 1889 by eminent writers English and foreign with illustrations and woodcuts G Grove John Alexander Fuller Maitland London Macmillan Publishers 1900 Vol 2 P 635 642 d Track Q28212161d Track Q84d Track Q430943d Track Q708101d Track Q2108217d Track Q14945451d Track Q16011749 G Riman Palestrina Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 3 S 983 985 d Track Q27774742d Track Q649d Track Q27680201d Track Q2910129d Track Q7117345 U nadgrobnomu slovi zaznachayetsya sho jomu 68 rokiv i na cij pidstavi Dzhordzh Grouv daye datu narodzhennya majzhe napevno mizh 3 lyutogo 1525 i 2 lyutogo 1526 roku The New Grove Dictionary of Music and Musicians 2nd ed s v Palestrina Giovanni Pierluigi da by Lewis Lockwood Noel O Regan and Jessie Ann Owens storinka Jerome Roche Palestrina Oxford Studies of Composers 7 New York Oxford University Press 1971 ISBN 0 19 314117 5 Lockwood L O Regan N Owens J A op cit Zoe Kendrick Pyne Giovanni Pierluigi di Palestrina His Life and Times London Bodley Head 1922 Pehl A Rom Eine musikalische Entdeckungsreise Darmstadt Lambert Schneider 2014 S 9 10 5 serpnya 2017 u Wayback Machine Knud Jeppesen Counterpoint The Polyphonic Vocal Style of the Sixteenth Century trans Glen Haydon with a new foreword by Alfred Mann New York Prentice Hall 1939 repr New York Dover 1992 John Bokina Opera and Politics New York Yale University Press 1997 pp 129 131 James Garrat Palestrina and the German Romantic Imagination New York Cambridge University Press 2002 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2017 Procitovano 6 lyutogo 2018 DzherelaArticle Palestrina Giovanni Pierluigi da in The New Grove Dictionary of Music and Musicians ed Stanley Sadie 20 vol London Macmillan Publishers Ltd 1980 ISBN 1 56159 174 2 Benjamin Thomas The Craft of Modal Counterpoint 2nd ed Routledge New York 2005 ISBN 0 415 97172 1 direct approach Coates Henry Palestrina J M Dent amp Sons London 1938 An early entry in the Master Musicians series and like other books in that series combines biographical data with musicological commentary Daniel Thomas Kontrapunkt Eine Satzlehre zur Vokalpolyphonie des 16 Jahrhunderts Verlag Dohr 2002 ISBN 3 925366 96 2 Giovanni Pierluigi da Palestrina L Epos Palermo 2009 ISBN 978 88 8302 387 3 The Study of Counterpoint Gradus ad Parnassum Tr Alfred Mann W W Norton amp Co New York 1965 ISBN 0 393 00277 2 Gauldin Robert A Practical Approach to Sixteenth Century Counterpoint Waveland Press Inc Long Grove Illinois 1995 ISBN 0 88133 852 4 direct approach no species contains a large and detailed bibliography Haigh Andrew C Modal Harmony in the Music of Palestrina in the Essays on Music In Honor of Archibald Thompson Davison Harvard University Press 1957 pp 111 120 The Style of Palestrina and the Dissonance 2nd ed London 1946 An exhaustive study of his contrapuntal technique Jeppesen Knud Haydon Glen Translator Foreword by Mann Alfred Counterpoint New York 1939 Available through Dover Publications 1992 ISBN 0 486 27036 X Noel O Regan Jessie Ann Owens Palestrina Giovanni Pierluigi da Grove Music Online ed L Macy Accessed 7 July 2007 subscription access Arhivovano 21 lipnya 2007 u WebCite Meier Bernhard The Modes of Classical Vocal Polyphony Described According to the Sources Broude Brothers Limited 1988 ISBN 0 8450 7025 8 Morris R O Contrapuntal Technique in the Sixteenth Century Oxford University Press 1978 ISBN 0 19 321468 7 out of print one of the first attempts at direct approach meaning Morris does away with Fux five species Motte Diether de la Kontrapunkt 1981 Barenreiter Verlag Kassel ISBN 3 423 30146 5 3 7618 4371 2 this text is in German great though Pyne Zoe Kendrick Giovanni Pierluigi di Palestrina His Life and Times Bodley Head London 1922 Music in the Renaissance W W Norton amp Co New York 1954 ISBN 0 393 09530 4 Roche Jerome Palestrina Oxford University Press 1970 ISBN 0 19 314117 5 Schubert Peter Modal Counterpoint Renaissance Style 2nd edition New York and Oxford Oxford University Press 2008 ISBN 978 0 19 533194 3 guidelines for writing and analyzing 16th century music Stewart Robert An Introduction to Sixteenth Century Counterpoint and Palestrina s Musical Style Ardsley House Publishers 1994 ISBN 1 880157 07 1 Prince of Music Palestrina and His World Quakers Hill Press Sydney 1990 ISBN 0 7316 8792 2 biographical rather than musicological in nature is wholly devoid of staff notation extracts but corrects some errors found in Z K Pyne and elsewhere Swindale Owen Polyphonic Composition Oxford University Press 1962 Out of print no ISBN available PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrina Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrina v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica angl Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrina noti na sajti ChoralWiki angl Noti v arhivi Vilni noti avtorstva Giovanni Pierluigi de Palestrina na sajti International Music Score Library Project IMSLP Dzh Palestrina na sajti Krugosvet 7 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Palestrina s Dum complerentur na YouTube vistup Gildfordskogo katedralnogo horu dirigent Barri Rouz na koncerti u Liverpulskomu katedralnomu sobori 1971 u vikonanni Coro Nostro zmishanogo kamernogo horu stvorenogo u m Lester Velika Britaniya

Дата публікації:
Топ