Джирола́мо Фарне́зе (італ. Girolamo Farnese; *30 вересня 1599, Латера -†18 лютого 1668, Рим) — італійський кардинал, церковний політик і дипломат. Представник знатного роду Фарнезе.
Джироламо Фарнезе | ||
| ||
---|---|---|
Діяльність: | inquisitor, католицький священник | |
Народження: | 30 вересня 1599 Латера | |
Смерть: | 18 лютого 1668 (68 років) Рим, Папська держава[3] | |
Єп. хіротонія: | 26 квітня 1639 | |
Посада: | Губернатор Риму Префект Апостольського палацу, губернатор Кастельґандольфо | |
Єпископства: | архієпископ in partibus Патр, 11 квітня 1639 | |
Проголошений: | 13 лютого 1690 | |
Папою: | Олександром VII | |
Джироламо Фарнезе у Вікісховищі |
Життєпис
Син та . Кар'єру розпочав ще в дитинстві: у 1605 він став почесним камергером папи Павла V і цю посаду займав до 1621. Вчився у . Референдарій . Абат in commendam монастиря Святого Лаврентія у Новарі. У зв'язку з призначенням нунцієм до Швейцарії, де мав боротись з розповсюдженням кальвінізму, став архієпископом 11 квітня 1639. Єпископські свячення отримав 26 квітня 1639 з рук Джованні Битисти Сканаролі, єпископа Сідонського. У Швейцарії він підсилив роль єзуїтів, передавши їм, за підтримки уряду та жителів Люцерна, місце сповідників у цистерціанських монастирях Ешенбах і . У 1641 -1642 провів реформу єпископського управління у Курі та Сьйоні, організував оборону абатства проти кантона Швіц.
По поверненні зі Швейцарії у 1643 він зайняв чільне місце при дворі Іннокентія X, який високо цінував його поради. Архієпископ Фарнезе був призначений на пост секретаря відразу ж після прибуття до Риму. З жовтня 1650 — губернатор Рима та (віце-камерленг Святої Римської церкви). З 16 липня 1655 — префект , губернатор . Це призначення стало одним з перших новообраного папи Олександра VII. На цій посаді він патронував створенню у 1655 римських народних жіночих шкіл Scuole delle Maestre Pie. Також саме префект Фарнезе мав готувати зустріч Христини Шведської, яка мала б задовольнити, як саму королеву, так і папу. Через два роки, 9 квітня 1657, став кардиналом in pectore; про призначення було оголошено на консисторії 29 квітня 1658, титул Сант Ан'єзе фуорі ле Мура та червоного капелюха Джироламо Фарнезе отримав 6 травня того ж року. Був відправлений легатом до Болоньї, де перебував до 1662 й мав до себе добре ставлення. Також він провів реставрацію урядового , одна з зал якого — Королівська (італ. Sala regia) отримала нову назву, Зала Фарнезе. Виконував обов'язки префекта Трибуналу Апостольської сиґнатури до повернення кардинала з Німеччини. На конклаві 1667 року був одним з фаворитів, але через протидію партії втратив свої шанси, і на папський престол було обрано Джуліо Роспільозі.
До смерті перебуваючи на різних посадах у Курії, він також був кардиналом-протектором капуцинів. Помер 18 лютого 1668 та похований за традицією в Іль-Джезу.
Примітки
- https://www.info.roma.it/personaggi_dettaglio.asp?ID_personaggi=904
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Andretta S. Dizionario Biografico degli Italiani — 1995. — Vol. 45.
- З диспенсацією від попереднього визначеного за часом перебування у пресвітерському сані.
- Він помер останнім серед представників молодшої гілки роду Фарнезе — герцогів Латери (Stefano Andretta, Da Parma a Roma: la fortuna dei Farnese di Latera tra armi, curia e devozione tra XVI e XVII secolo, in La dimensione europea dei Farnese (a cura di Bart de Groof ed Eugenio Galdieri), «Bulletin de l'Institut Historique Belge de Rome», LXIII (1993), p. 26)
- Папа Павло також належав до родини Фарнезе.
- Hierarchia Catholica medii et recentioris aevi, 1935, р. 33
- Ці заходи були також підтримані керівництвом найзначнішого місцевого цистерціанського абатства
- На відзначення свого повернення він замовив Клодові Лоррену картину .
- у своїх характеристиках кардиналів зазначає, що гострослови називали кардинала Фарнезе «п'ятим євангелістом» (John Bargrave, Pope Alexander, 1867, р. 108).
- Hierarchia Catholica medii et recentioris aevi, 1935, р. 276
- Nibby, Roma, p. 277
- Pastor, vol. XXXI, 1940, p. 318
Бібліографія
- Filippo Maria Renazzi, Notizie storiche degli antichi Vicedomini del Patriarchio Lateranense e de' moderni Prefetti del Sagro Palazzo Apostolico ovvero Maggiordomi pontifizi del sig. avvocato Filippo Maria Renazzi, Salomoni (1784)1 (італ.)
- Roma nell' anno MDCCCXXXVIII: Parte Seconda moderna, vol. 4/ descritta da Antonio Nibby, Roma: Tipografia delle belle arti, 1841 1 [ 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (італ.)
- Bargrave, John. Pope Alexander the Seventh and the College of Cardinals, edited by J. C. Robertson. London, 1867 (англ.)
- Hierarchia Catholica medii et recentioris aevi, sive, Summorum Pontificum, S.R.E. Cardinalium, Ecclesiarum Antistium series, e documentis tabularii praesertim Vaticani collecta, digesta, edita per Conradum Eubel, Volume IV: A Pontificatu Clementis PP.VIII (1592) usque ad Pontificatum Alexandri PP.VII (1667). Monasterii, Sumptibus et Typis Librariae Regensbergianae, 1935 (лат.)
- Pastor, Ludwig von. History of the Popes From the Close of the Middle Ages, vol. XXXI. Translated by Ernest Graf. London: Kegan Paul, Trench, Trübner & Co., Ltd, 1940.(англ.)
- Urban Fink. Die Luzerner Nuntiatur 1586—1873: Zur Behördengeschichte und Quellenkunde der päpstlichen Diplomatie in der Schweiz (=Collectanea Archivi Vaticani, Bd. 40), (=Luzerner Historische Veröffentlichungen, Bd. 32). Luzern; Stuttgart: Rex Verlag, 1997. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhirola mo Farne ze ital Girolamo Farnese 30 veresnya 1599 Latera 18 lyutogo 1668 Rim italijskij kardinal cerkovnij politik i diplomat Predstavnik znatnogo rodu Farneze Dzhirolamo Farneze Sant An yeze fuori le Mura Diyalnist inquisitor katolickij svyashennik Narodzhennya 30 veresnya 1599 1599 09 30 Latera Smert 18 lyutogo 1668 1668 02 18 68 rokiv Rim Papska derzhava 3 Yep hirotoniya 26 kvitnya 1639 Posada Gubernator Rimu Prefekt Apostolskogo palacu gubernator Kastelgandolfo Yepiskopstva arhiyepiskop in partibus Patr 11 kvitnya 1639 Progoloshenij 13 lyutogo 1690 Papoyu Oleksandrom VII Dzhirolamo Farneze u VikishovishiZhittyepisSin ta Kar yeru rozpochav she v ditinstvi u 1605 vin stav pochesnim kamergerom papi Pavla V i cyu posadu zajmav do 1621 Vchivsya u Referendarij Abat in commendam monastirya Svyatogo Lavrentiya u Novari U zv yazku z priznachennyam nunciyem do Shvejcariyi de mav borotis z rozpovsyudzhennyam kalvinizmu stav arhiyepiskopom 11 kvitnya 1639 Yepiskopski svyachennya otrimav 26 kvitnya 1639 z ruk Dzhovanni Bitisti Skanaroli yepiskopa Sidonskogo U Shvejcariyi vin pidsiliv rol yezuyitiv peredavshi yim za pidtrimki uryadu ta zhiteliv Lyucerna misce spovidnikiv u cistercianskih monastiryah Eshenbah i U 1641 1642 proviv reformu yepiskopskogo upravlinnya u Kuri ta Sjoni organizuvav oboronu abatstva proti kantona Shvic Napis na fasadi Palacco d Akkursio sho zasvidchuye roboti nad jogo restavraciyeyu provedeni Dzhirolamo Farneze Po povernenni zi Shvejcariyi u 1643 vin zajnyav chilne misce pri dvori Innokentiya X yakij visoko cinuvav jogo poradi Arhiyepiskop Farneze buv priznachenij na post sekretarya vidrazu zh pislya pributtya do Rimu Z zhovtnya 1650 gubernator Rima ta vice kamerleng Svyatoyi Rimskoyi cerkvi Z 16 lipnya 1655 prefekt gubernator Ce priznachennya stalo odnim z pershih novoobranogo papi Oleksandra VII Na cij posadi vin patronuvav stvorennyu u 1655 rimskih narodnih zhinochih shkil Scuole delle Maestre Pie Takozh same prefekt Farneze mav gotuvati zustrich Hristini Shvedskoyi yaka mala b zadovolniti yak samu korolevu tak i papu Cherez dva roki 9 kvitnya 1657 stav kardinalom in pectore pro priznachennya bulo ogolosheno na konsistoriyi 29 kvitnya 1658 titul Sant An yeze fuori le Mura ta chervonogo kapelyuha Dzhirolamo Farneze otrimav 6 travnya togo zh roku Buv vidpravlenij legatom do Bolonyi de perebuvav do 1662 j mav do sebe dobre stavlennya Takozh vin proviv restavraciyu uryadovogo odna z zal yakogo Korolivska ital Sala regia otrimala novu nazvu Zala Farneze Vikonuvav obov yazki prefekta Tribunalu Apostolskoyi signaturi do povernennya kardinala z Nimechchini Na konklavi 1667 roku buv odnim z favoritiv ale cherez protidiyu partiyi vtrativ svoyi shansi i na papskij prestol bulo obrano Dzhulio Rospilozi Do smerti perebuvayuchi na riznih posadah u Kuriyi vin takozh buv kardinalom protektorom kapuciniv Pomer 18 lyutogo 1668 ta pohovanij za tradiciyeyu v Il Dzhezu Primitkihttps www info roma it personaggi dettaglio asp ID personaggi 904 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Andretta S Dizionario Biografico degli Italiani 1995 Vol 45 d Track Q1128537 Z dispensaciyeyu vid poperednogo viznachenogo za chasom perebuvannya u presviterskomu sani Vin pomer ostannim sered predstavnikiv molodshoyi gilki rodu Farneze gercogiv Lateri Stefano Andretta Da Parma a Roma la fortuna dei Farnese di Latera tra armi curia e devozione tra XVI e XVII secolo in La dimensione europea dei Farnese a cura di Bart de Groof ed Eugenio Galdieri Bulletin de l Institut Historique Belge de Rome LXIII 1993 p 26 Papa Pavlo takozh nalezhav do rodini Farneze Hierarchia Catholica medii et recentioris aevi 1935 r 33 Ci zahodi buli takozh pidtrimani kerivnictvom najznachnishogo miscevogo cistercianskogo abatstva Na vidznachennya svogo povernennya vin zamoviv Klodovi Lorrenu kartinu u svoyih harakteristikah kardinaliv zaznachaye sho gostroslovi nazivali kardinala Farneze p yatim yevangelistom John Bargrave Pope Alexander 1867 r 108 Hierarchia Catholica medii et recentioris aevi 1935 r 276 Nibby Roma p 277 Pastor vol XXXI 1940 p 318BibliografiyaFilippo Maria Renazzi Notizie storiche degli antichi Vicedomini del Patriarchio Lateranense e de moderni Prefetti del Sagro Palazzo Apostolico ovvero Maggiordomi pontifizi del sig avvocato Filippo Maria Renazzi Salomoni 1784 1 ital Roma nell anno MDCCCXXXVIII Parte Seconda moderna vol 4 descritta da Antonio Nibby Roma Tipografia delle belle arti 1841 1 24 grudnya 2014 u Wayback Machine ital Bargrave John Pope Alexander the Seventh and the College of Cardinals edited by J C Robertson London 1867 angl Hierarchia Catholica medii et recentioris aevi sive Summorum Pontificum S R E Cardinalium Ecclesiarum Antistium series e documentis tabularii praesertim Vaticani collecta digesta edita per Conradum Eubel Volume IV A Pontificatu Clementis PP VIII 1592 usque ad Pontificatum Alexandri PP VII 1667 Monasterii Sumptibus et Typis Librariae Regensbergianae 1935 lat Pastor Ludwig von History of the Popes From the Close of the Middle Ages vol XXXI Translated by Ernest Graf London Kegan Paul Trench Trubner amp Co Ltd 1940 angl Urban Fink Die Luzerner Nuntiatur 1586 1873 Zur Behordengeschichte und Quellenkunde der papstlichen Diplomatie in der Schweiz Collectanea Archivi Vaticani Bd 40 Luzerner Historische Veroffentlichungen Bd 32 Luzern Stuttgart Rex Verlag 1997 nim Religijni posadi Poperednik Bachcho Aldobrandini Kardinal z titulom Sant An yeze fuori le Mura 6 travnya 1658 18 lyutogo 1668 Nastupnik Vitalyano Viskonti Poperednik arhiyepiskop in partibus Patraskij 11 kvitnya 1639 6 travnya 1658 Nastupnik Ottaviano Karafa Diplomatichni posadi Poperednik 1639 1643 Nastupnik Lorenco Gavotti Politichni posadi Poperednik 1650 1653 Nastupnik Poperednik 1655 1658 Nastupnik Poperednik 1658 1662 Nastupnik P yetro Vidoni Pridvorni posadi Poperednik 1655 1658 Nastupnik