Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джеймс Роберт Флінн 28 квітня 1934 11 грудня 2020 новозеландський філософ моралі та дослідник розвідки американського по

Джеймс Флінн (академік)

Джеймс Флінн (академік)

Джеймс Роберт Флінн (28 квітня 1934  – 11 грудня 2020) — новозеландський філософ моралі та дослідник розвідки американського походження. Флінн народився у Вашингтоні, округ Колумбія, здобув освіту в Чиказькому університеті, а в 1963 році емігрував до Данідіна, де він викладав державознавство в Університеті Отаґо. Він став відомим завдяки своїм публікаціям про постійне зростання показників IQ по всьому світу, що зараз називають «ефектом Флінна». Окрім наукової роботи, протягом усього життя він відстоював соціал-демократичну політику.

Джеймс Флінн
англ. James Robert Flynn
image
Ім'я при народженніангл. James Robert Flynn
Народився28 квітня 1934(1934-04-28)[1][2][…]
Вашингтон, США[4]
Помергрудня 11, 2020(2020-12-11) (у віці 86 років)
Данідін, Нова Зеландія
Країнаimage Нова Зеландія
Діяльністьфілософ, викладач університету, психолог, політолог, політик, письменник
Alma materUniversity of Chicago (, PhD)
Галузьпсихологія і філософія
ЗакладУніверситет Отаго
d[6]
Науковий ступіньдоктор філософії[7]
ПартіяAlliance[d]
Діти
Нагороди

d (2007, 2007)

d (2011)

доктор наук[d] (2010)

image Джеймс Флінн у Вікісховищі

Молодість і освіта

Джеймс народився в ірландсько-американській громаді у Вашингтоні, округ Колумбія, 28 квітня 1934 року. Його батьки були американцями ірландського походження з Міссурі. Його батько, Джозеф, у віці 12 років покинув офіційну школу, щоб працювати на фабриці, а згодом став «запеклим» журналістом і редактором. Флінн описав свого батька як «завзятого читача», який пишався тим, що розгадав кросворд часопису «New York Times» ручкою замість олівця. Батько Флінна читав йому класичні твори в дитинстві, і Флінн сказав, що в дитинстві він був «оточеним хорошою літературою». Як наслідок, Флінн став завзятим читачем, згодом у житті написав книгу про світову літературу, а у своїй промові на вступі 2010 року закликав випускників вчитися, читаючи «твори великої літератури». Його мати, Мей, була офісним працівником і домогосподаркою, яка отримала освіту вчительки. Він мав брата Джозефа, який згодом став хіміком.

Вихований католиком, Флінн був хористом у Вашингтоні, округ Колумбія, у соборі Святого Апостола Матвія та відвідував католицькі приватні школи Святого Павла та Святого Іоанна. Флінн відмовився від католицької релігії у віці 12 років після того, як виграв повний комплект Усесвітньої енциклопедії книг у міському конкурсі та прочитав наукові пояснення створення Всесвіту, які суперечили його креаціоністській освіті. Своє неприйняття католицизму та расові погляди своїх батьків він вважав причиною формування своїх світських, соціалістичних поглядів на расову та соціальну рівність. Флінн описував себе як «атеїста, наукового реаліста, соціал-демократа».

Протягом усього життя Флінн був конкурентоспроможним бігуном, що бігав для своєї середньої школи та коледжу й заробив шість медалей США з бігу протягом свого життя.

У 1950-х роках Флінн отримав стипендію в Чиказькому університеті, де спочатку мав намір вивчати вищу математику або теоретичну фізику, «оскільки вони, здавалося, створюють найскладніші проблеми для вирішення», однак закінчив вивченням моральної та політичної філософії, поле з більш практичним застосуванням. Протягом усього життя Флінн був «палким демократичним соціалістом» і «лівою людиною», у коледжі приєднався до Соціалістичної партії Америки, а після закінчення навчання став активістом громадянських прав. Під час роботи над докторською дисертацією він був співголовою політичних дій університетського відділення NAACP, де працював над ініціативами соціального житла. Його докторська дисертація мала назву «Етика та сучасний соціолог».

На він познайомився зі своєю дружиною-адвокаткою, чия родина була активною в Комуністичній партії США. На той час йому було 26 років, а їй 17. Згодом його дружина розповідала, що Флінн «відповідав усьому списку якостей, які я хотіла бачити у чоловікові і які я записала у своєму щоденнику ще у віці 15 років»: він був високим, розумним, смішним, дотримувався лівих політичних поглядів, міг протистояти своїй матері й мав роботу з пенсією. Вона тричі робила йому пропозицію: перші два рази він відмовив через її молодий вік, а вже третю пропозицію прийняв. Згодом подружжя назвало свого старшого сина, професора математики Оксфордського університету , на честь соціаліста Юджина Віктора Дебса. Також у пари народилася дочка, яка стала клінічною психологинею.

Рання кар'єра

Отримавши докторський ступінь у 1958 році у віці 24 років, Флінн викладав в Університеті Східного Кентуккі в Річмонді, штат Кентуккі, де він очолював місцеве відділення Конгресу расової рівності (CORE), організації з громадянських прав на півдні США. За свою антисеграційну діяльність він отримав вирок від мера Річмонда та університету та був звільнений з посади тренера університету. У 1961 році він залишив Кентуккі, щоби викладати у , а потім у Лейк-Форестському коледжі у Чикаго , звідки його звільнили за читання лекцій із соціальної медицини, працював активістом миру та будучи членом Соціалістичної партії.

За словами самого Флінна, на початку 1960-х років в Америці його постійно звільняли за соціал-демократичну політику. Через це, у 1963 році, у віці 29 років, він емігрував із сім'єю до Нової Зеландії, де викладав в у Крайстчерчі та залишався віддалено активним в американському русі за громадянські права. У Новій Зеландії Флінн продовжував агітувати людей за ліві ідеї й консультував лейбористського прем'єр-міністра Нормана Кірка з питань зовнішньої політики. Він був членом антивоєнного комітету у В'єтнамі та читав лекції проти розповсюдження ядерної зброї. У 1967 році він приєднався до Отазького Університету в Данідині як фундаментальний професор політичних досліджень і керівник кафедри політики університету. У 1973 році Флінн опублікував працю «Гуманізм та ідеологія: аристотелівський погляд».

Дослідження IQ та ефект Флінна

Зовнішнє відео
image</img>
image</img> Джеймс Флінн: Чому наш рівень IQ вищий, ніж у наших бабусь і дідусів на YouTube, виступи TED

У 1978 році, працюючи над спростуванням класичного расизму для майбутньої книги про «гуманні ідеали», Флінн прочитав статтю педагогічного психолога Берклі Каліфорнійського університету Артура Дженсена 1969 року «Наскільки ми можемо підвищити IQ і шкільну успішність?», який стверджував, що чорні люди отримали нижчі результати за тестами IQ, ніж білі, через генетичні відмінності між расами.

Флінн спочатку планував витратити лише кілька сторінок своєї книги, щоб спростувати роботу Дженсена. Вивчивши історичні тести IQ, Флінн помітив, що хоча тести IQ завжди були відкалібровані таким чином, щоб оцінка «100» була середньою, фактичні необроблені результати показали, що продуктивність людей у тестах IQ покращилася з часом. Флінн підрахував, що середньостатистичний американець у 1900 році набрав би 67 балів за версією IQ-тестів, проведених у 2000 році, результат, який свідчив про розумові вади. Оскільки таке підвищення показників IQ лише за кілька поколінь не могло бути спричиненим генетичною еволюцією, Флінн дійшов висновку, що збільшення мало бути викликано змінами чинників навколишнього середовища, що рівень IQ більше залежить від середовища, ніж від генетики.

У своїй засадній книзі «Раса, IQ і Дженсен» 1980 року, Флінн стверджував, що підвищення IQ з часом і відмінності в показниках між групами чорних та білих людей, було викликано не генетичними, довколишніми фактори.

У 1984 році він опублікував статтю «Середній коефіцієнт інтелекту американців: величезні успіхи з 1932 по 1978 рік», в якій досліджував результати тестів Стенфорд-Біне та Векслера, і повідомив, що середні показники IQ американців зросли на 13,8 пунктів за 46 років, майже на повне стандартне відхилення.

У відповідь на критику, яка припускала, що підвищення IQ можна пояснити підвищенням рівня освіти (на відміну від вродженого інтелекту), Флінн дослідив результати прогресивних матриць IQ тестів Равена, які використовують візуальні шаблони, а не слова, щоб оцінити плинний інтелект або «вирішування проблем на місці», незалежно від освітніх чи культурних відмінностей серед учасників тестування. Такі невербальні тести можна використовувати для порівняння різних груп населення, як-от бушменів та . У 1987 році Флінн опублікував «Масове підвищення рівня IQ у 14 країнах: що насправді вимірюють тести IQ», у якому виявилося, що показники IQ у 14 країнах, виміряні за допомогою Равенських тестів, зросли від 5 до 25 пунктів. Підвищення результатів тестування було постійним і приблизно лінійним з перших років до теперішнього часу. Для тесту прогресивної матриці Рейвена порівнювали суб'єкти, які народилися протягом сторічного періоду в Де-Мойні, штат Айова, та окремо в Дамфрісі, Шотландія. Покращення були напрочуд послідовними протягом усього періоду в обох країнах. Цей ефект очевидного підвищення IQ також спостерігався в інших частинах світу, хоч темпи зростання й відрізняються.

У 1994 році психолог Гарвардського університету Річард Хернстайн і державознавець Американського інституту підприємництва Чарльз Мюррей опублікували надзвичайно суперечливу книгу «Крива дзвоника: інтелект і класова структура в американському житті», в якій обговорювалися дослідження Флінна та назвали підвищення IQ «ефектом Флінна». Хоч Флінн часто сперечався з Дженсеном і Мюрреєм, він захищав їх від звинувачень у расизмі й між ними було взаємне захоплення..

Флінн вірив у расову рівність. Він виступав за відкриті наукові дебати щодо суперечливих тверджень суспільствознавства і критично ставився до придушення досліджень раси та інтелекту. Він закликав тих, хто вірить у расову рівність, використовувати переконливі докази для підтвердження своїх переконань. Флінн не вірив у існування генетичних відмінностей в інтелекті між расами; він стверджував, що на інтелект впливають фактори середовища, які співвідносяться із соціально-економічним статусом.

«Ефект Флінна» — це значне та тривале підвищення результатів тестів на інтелект, які вимірюють у багатьох частинах світу. Коли IQ-тести спочатку стандартизуються за допомогоюзразка учасників тестування, середнє значення результатів приймається за 100, а стандартне відхилення — за 15 балів IQ. Коли тести переглядають, їх знову стандартизують з використанням нового зразка учасників, що зазвичай народилися раніше, ніж перший. Знову ж таки, середній результат встановлено на 100. І коли нові випробувані складають старі тести, майже в кожному випадку їхні середні бали значно перевищують 100.

Флінн отримав міжнародне визнання за свій ефект, який став широко визнаним психологами та був задокументований у багатьох країнах розвиненого світу та кількох країнах, що розвиваються, надто швидкими та драматичними, щоб бути викликаними змінами в генах і кореляцією зі змінами навколишнього середовища, як-от модернізацією та покращенням освіти. Хоча Флінн не був першим, хто задокументував збільшення IQ або критикував тести, міжнародна дискусія та визнання цього явища викликали значну переоцінку дослідниками тестів IQ та природи людського інтелекту.

Існують численні запропоновані пояснення ефекту Флінна, а також певний скептицизм щодо його наслідків. Повідомлялося про подібні покращення для інших когнітивних функцій, як-от семантична та епізодична пам'ять. Недавні дослідження показують, що ефект Флінна міг закінчитися принаймні в кількох розвинених країнах, можливо, дозволивши національним відмінностям у балах IQ зменшитися, якщо ефект Флінна продовжиться в країнах з нижчим середнім національним IQ.

Сам Флінн разом з колегою Вільямом Діккенсом запропонував пояснення, що вказує на двосторонній причинно-наслідковий зв'язок між коефіцієнтом інтелекту та довкіллям: когнітивно складне середовище підвищує рівень інтелекту людини, а крім того, високий індивідуальний коефіцієнт підвищує ймовірність того, що індивід самостійно обере або буде відібраним до когнітивно складнішого середовища.

Пізніша кар'єра

Викладаючи в Отаго в 1990-х роках, Флінн став одним із засновників політичних партій NewLabour і Alliance. Він невдало балотувався як кандидат від Альянсу в Палату представників Нової Зеландії на загальних виборах у виборчому окрузі Dunedin North у 1993, 1996 election та 2005. 2008 року він виконував обов'язки прес-секретаря Альянсу з питань фінансів та оподаткування.

У 1996 році Флінн залишив посаду голови політичного факультету Університету Отаго, а 1997 року він став почесним професором на факультетах політики та психології.

У 1999 році Флінн переніс операцію раку кишечника, ремісія якого тривала двадцять років.

Стаття 1999 року, опублікована в журналі American Psychologist, узагальнила більшість його досліджень до того моменту. Стосовно ймовірної генетичної неповноцінності темношкірих за тестами IQ, він викладає аргументи та докази для такого переконання, а потім оскаржує кожен пункт. Він інтерпретує прямі докази — коли чорношкірі виховуються в менш несприятливих умовах — як припущення про те, що середні групові відмінності пояснюються факторами середовища. І все ж він стверджує, що екологічне пояснення набуло сили після відкриття того, що показники IQ з часом зростали. Різниця в IQ між поколіннями серед білих і між різними націями була більшою, ніж розрив IQ між чорними та білими, і не могла бути пояснена генетичними факторами, які, за словами вчених, на яких він посилається, повинні були знизити IQ. У цій та пізніших роботах він стверджував, що різницю в балах IQ між чорношкірими та білими можна загалом пояснити факторами довкілля, якщо «середнє середовище для чорношкірих у 1995 році відповідає якості середнього середовища для білих у 1945 році».

У 2000 році Флінн опублікував свою найважливішу книгу «Як захистити гуманні ідеали», яку він присвятив своїй дружині і яка була «перекалібруванням» «сучасного арістотелізму» його попередньої роботи 1973 року «Гуманізм та ідеологія».

У 2006 році разом з економістом Інституту Брукінґса Вільямом Т. Діккенсом Флінн опублікував «Темношкірі американці зменшують розрив у расовому IQ: докази стандартизованих зразків», у якому стверджується, що різниця в показниках IQ між чорними та білими зменшилася на чотири-сім пунктів між 1972 та 2002 роками, висновок, оскаржений Дженсеном і суперечливим психологом Університету Онтаріо Дж. Філіпом Раштоном .

Фліннова книга 2007 року «Що таке інтелект? Поза Флінновим ефектом», був присвячений Дженсену та переглянув і розширив його попередні роботи 1980-х років.

Протягом 2007 року нове дослідження перепису населення Нової Зеландії 2006 року показало, що кожна жінка без вищої освіти народила в середньому 2,57 дитини, порівняно з 1,85 дитини у жінок з вищою освітою. У липні 2007 року часопис «The Sunday Star-Times» процитував Флінна, який сказав, що Нова Зеландія ризикує мати менш розумне населення і що «постійна генетична тенденція, яка знижує генетичну якість фізіології мозку, зрештою матиме певний вплив». Він посилався на пропозиції гіпотетичних євгеністів щодо зміни тенденції, включаючи якийсь оральний контрацептив «у водопостачанні та … протиотруту» для зачаття. Пізніше Флінн висловив свої власні погляди на телевізійній програмі Close Up в інтерв'ю з Полом Генрі, припустивши, що «Sunday Star-Times» сильно спотворила його думку. У статті Флінн стверджував, що він ніколи не збирався сприймати його пропозицію серйозно, оскільки він сказав це лише для ілюстрації конкретного моменту.

Флінн продовжував викладати і був плідним автором у своєму подальшому житті, видаючи майже книгу щороку протягом останнього десятиліття на низку тем. Флінн написав безліч книг. Його дослідницькі інтереси включали гуманні ідеали та ідеологічні дебати, класику політичної філософії, расу, клас та IQ (див. раса та інтелект). Його книги поєднували політичну та моральну філософію з психологією, щоб досліджувати такі проблеми, як виправдання гуманних ідеалів і те, чи є сенс ранжувати раси та класи за заслугами. Незважаючи на успіх своєї роботи над IQ, Флінн вважав себе передусім філософом, який просто взяв «відпустку» в психології.

Книга 2008 року «Куди поділися всі ліберали? Раса, клас та ідеали в Америці» стверджувала, що американський лібералізм втратив свій шлях у відповідь на панікізм американського консерватизму.

У 2010 році Флінн опублікував «Список смолоскипів: Навколо світу в 200 книгах», у якому проаналізовано світову літературу та запропоновано, що людина може навчитися більше, читаючи чудові літературні твори, ніж навчаючись в університеті.

У 2012 році Флінн видав три книги. У «Чи стаємо ми розумнішими? Зростання IQ у двадцять першому столітті» він підсумував свою минулу роботу з IQ і відповів на критику, зокрема щодо екологічних причин розриву IQ раси та статі. У «За межами патріотизму: від Трумена до Обами» він вже критикує зовнішню політику США та пропонує людям ставити вірність світовій спільноті вище національної вірності. Насамкінець у книзі «Доля та філософія: подорож великими питаннями життя», він обговорює науку, етику, релігію та волю.

У липні 2012 року кілька засобів масової інформації повідомили, що Флінн сказав, що жінки вперше за століття перевершили чоловіків у тестах IQ на основі дослідження, яке він провів у 2010 році. Однак Флінн заявив, що засоби масової інформації сильно спотворили його результати та вийшли за межі його висновків, показавши, що він натомість виявив те, що відмінності між чоловіками та жінками в одному конкретному тесті, прогресивних матрицях Ворона, стали мінімальними в п'яти модернізованих країнах (тоді як до 1982 року жінки мали значно нижчі бали). Жінки, стверджував він, наздогнали чоловіків у цих країнах в результаті контакту з сучасністю, увійшовши в професії та отримавши більший доступ до освіти. Таким чином, каже він, якщо повністю врахувати ефект Флінна, то подолання розриву між жінками і чоловіками призвело до того, що в результаті вони підвищили свій рівень IQ трохи швидше, ніж чоловіки. Флінн раніше задокументував таку саму тяжіння серед етнічних меншин та інших уразливих груп. За словами Флінна, статі «абсолютно рівні за когнітивними факторами… у їхній здатності впоратися з використанням логіки в абстрактних проблемах Рейвена», але ця темпераментна різниця в тому, як хлопчики та дівчата складають тести, ймовірно, пояснює крихітну причину. коливання середніх балів, а не будь-яка різниця в інтелектуальних здібностях.

Виступ Флінна на TED у 2013 році «Чому наш рівень IQ вищий, ніж у наших бабусь і дідусів», переглянули мільйони разів.

У 2016 році Флінн опублікував книгу «No Place to Hide: Climate Change: A short introduction for New Zealanders», у якій він виступав за кліматичну інженерію як спосіб відтерміувати наслідки зміни клімату, доки не стане доступною відновлювана енергія .

У 2019 році Флінну повідомили, що його остання книга під назвою «На захист свободи слова: Університет як цензор», в якій досліджується, чи продовжують сучасні університети розвивати вільне дослідження та критичне мислення, не буде опубліковано англійським видавництвом Emerald Group Publishing . який раніше прийняв його та запланував до публікації. Дарма що Флінн заявив, що він лише узагальнює позиції інших, з якими він не згоден, книга спочатку вважалася надто підбурювальною, щоб її опублікувати. Десятки науковців, зокрема Мюррей, виступили на захист Флінна, а видавець із США Academica Press пізніше опублікував книгу під назвою «Книга, надто ризикована для публікації: свобода слова та університети». У передмові Флінн заявив, що Emerald вважав це надто суперечливим відповідно до законів Сполученого Королівства про ворожнечу, оскільки намір не має значення, якщо вважається ймовірним що «в результаті роботи можна розпалити расову ненависть».

Він став почесним членом Психологічного товариства Нової Зеландії, а в 1998 році отримав його спеціальну нагороду. У 2002 році він був нагороджений золотою медаллю університету за видатні кар'єрні дослідження. У 2007 році він став почесним учасником Міжнародного товариства дослідження розвідки . Він отримав почесний ступінь доктора наук Університету Отаго в 2010 році. Він був членом Королівського товариства Нової Зеландії і в 2011 році отримав медаль Аронуї, Почесний запрошений науковий співробітник Інституту Гувера, почесний запрошений доповідач Корнельського університету та почесний співробітник Психометричного центру Кембриджського університету . Флінн був членом редакційної ради <u>Intelligence</u> та членом Почесної міжнародної консультативної редакційної ради Mens Sana Monographs.

Флінн пішов на пенсію у 2020 році. У нього повернувся рак, і того травня йому зробили операцію на печінці. Дружина Флінна описала його останній рік як «важкий». 11 грудня 2020 року Флінн помер від раку кишківника в селищі для престарілих Іветт Вільямс у Данідіні у віці 86 років.

Часткова бібліографія

  • Humanism and Ideology: an Aristotelian View. London and Boston: Routledge and Kegan Paul. 1973. ISBN .
  • Race, IQ and Jensen. London and Boston: . 1980. ISBN . — Reviews the debate, as of 1980, about the research of and his critics.
  • Flynn, James R. (1984). The Mean IQ of Americans: Massive Gains 1932 to 1978 (PDF). . 95: 29—51. doi:10.1037/0033-2909.95.1.29.
  • Flynn, James R. (March 1987). Massive IQ Gains in 14 Nations: What IQ Tests Really Measure (PDF). . 101 (2): 171—191. doi:10.1037/0033-2909.101.2.171.
  • Asian Americans : Achievement Beyond IQ. Hillsdale, N.J.: . 1991. ISBN .
  • Flynn, James R. (1998). IQ Gains over Time: Toward Finding the Causes. У Neisser, Ulric (ред.). The Rising Curve: Long-Term Gains in IQ and Related Measures. Washington (DC): American Psychological Association. с. 25–66. ISBN .
  • Flynn, James R. (1999). Searching for Justice: The Discovery of IQ Gains over Time (PDF). . 54 (1): 5—20. doi:10.1037/0003-066X.54.1.5.
  • Flynn, James R. (2000). IQ Gains, WISC Subtests and Fluid g: g Theory and the Relevance of Spearman's Hypothesis to Race. У Bock, Gregory; Goode, Jamie; Webb, Kate (ред.). The Nature of Intelligence (Novartis Foundation Symposium 233). Chichester: . с. 202–227. ISBN .
  • Flynn, James R. (2000). IQ Trends over Time: Intelligence, Race, and Meritocracy. У Arrow, Kenneth; Bowles, Samuel; Durlauf, Steven (ред.). Meritocracy and Economic Inequality. Princeton (NJ): Princeton University Press. с. 35&–60. ISBN .
  • How to defend humane ideals: substitutes for objectivity. Lincoln, Neb.: . 2000. ISBN .
  • Dickens, W. T.; Flynn, J. R. (2001). Heritability estimates versus large environmental effects: The IQ paradox resolved (PDF). . 108 (2): 346—369. CiteSeerX 10.1.1.139.2436. doi:10.1037/0033-295X.108.2.346. PMID 11381833.
  • Flynn, James R. (2009). What Is Intelligence: Beyond the Flynn Effect (вид. expanded paperback). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
    • C Shalizi (27 квітня 2009). . University of Michigan (Review). Архів оригіналу за 14 червня 2010.
  • Flynn, James R. (2008). Where Have All the Liberals Gone?: Race, Class, and Ideals in America. Cambridge, UK and New York: Cambridge University Press. ISBN .
  • The Torchlight List: Around the World in 200 Books. New Zealand: Awa Press. 2010. ISBN .
  • Flynn, James R. (2012). Are We Getting Smarter? Rising IQ in the Twenty-First Century. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
    • Winerman, Lea (March 2013). Smarter than ever?. Monitor on Psychology. 44 (3): 30.
  • Fate & Philosophy: A Journey through Life's Great Questions. New Zealand: Awa Press. 2012. ISBN .
  • Flynn, James R. (2013). Intelligence and Human Progress: The Story of What was Hidden in our Genes (вид. l). Elsevier Inc. ISBN .
  • Flynn, James R. (2019). A Book Too Risky to Publish: Free Speech and Universities (вид. l). . ISBN .

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #133541479 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Swartz A. James Robert Flynn — 2007.
    d:Track:Q461d:Track:Q1201876d:Track:Q302817
  3. LIBRIS
    d:Track:Q1798125
  5. — Otago Daily Times, 2020.
    d:Track:Q311369
  6. — 3 News, 2020.
    d:Track:Q16823702
  7. https://www.royalsociety.org.nz/who-we-are/our-people/our-fellows/all-fellows/
  8. APA PsycNet. psycnet.apa.org (англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
  9. Vale Professor Jim Flynn. Otago Bulletin Board (en-nz) . . 18 грудня 2020. Процитовано 21 вересня 2021.
  10. Gibb, John (11 січня 2021). 'Legendary teacher, giant amongst scholars'. (англ.). Процитовано 21 вересня 2021.
  11. Traynor, Lee (1 січня 2014). The future of intelligence: an interview with James R. Flynn. (English) . Т. 19, № 1. с. 36—46.
  12. Risen, Clay (25 січня 2021), James R. Flynn, Who Found We Are Getting Smarter, Dies at 86, The New York Times.
  13. Noted. . Noted. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
  14. Mckenzie-Mclean, Jo; Edwards, Jonny (13 грудня 2020). World-renowned Otago professor and giant amongst scholars Jim Flynn dies. Stuff. Fairfax. Процитовано 13 грудня 2020.
  15. (27 вересня 2016). Beyond the Flynn effect: new myths about race, family and IQ?. The Guardian (англ.). Процитовано 21 вересня 2021.
  16. (15 лютого 2021). Remembering James R. Flynn: scholar and free speech advocate. (брит.). Процитовано 21 вересня 2021.
  17. Holloway, Marguerite (Jan 1999). Flynn's Effect. Scientific American. 280 (1): 37—38. Bibcode:1999SciAm.280a..37H. doi:10.1038/scientificamerican0199-37. ISSN 0036-8733.
  18. Flynn, James R. (1999). Searching for justice: The discovery of IQ gains over time (PDF). American Psychologist. 54 (1): 5—20. doi:10.1037/0003-066x.54.1.5.
  19. Flynn, James R. (2008). Where Have All the Liberals Gone?: Race, Class, and Ideals in America. Cambridge, UK and New York: Cambridge University Press. с. 278. ISBN .
  20. Shea, Christopher (29 жовтня 2012). IQ Wars Continue With Battles Over New Puzzles. . Процитовано 21 вересня 2021.
  21. Raven, John (2000). The Raven's Progressive Matrices: Change and Stability over Culture and Time (PDF). Cognitive Psychology. 41 (1): 1—48. doi:10.1006/cogp.1999.0735. PMID 10945921.
  22. Flynn, J. R. (1987). Massive IQ gains in 14 nations: What IQ tests really measure. Psychological Bulletin. 101 (2): 171—191. doi:10.1037/0033-2909.101.2.171.
  23. Professor James Flynn (англ.). The Psychometrics Centre, . 4 липня 2013. Процитовано 21 вересня 2021.
  24. Hudson, Daisy (12 грудня 2020). Otago academic 'giant' Jim Flynn dies. Otago Daily Times Online News (англ.). Процитовано 12 грудня 2020.
  25. Flynn, James (2013). Arthur Robert Jensen (1923–2012). . 41 (2): 144—145. doi:10.1016/j.intell.2012.10.012.
  26. Rönnlund, M.; Nilsson, L. G. (September 2009). Flynn effects on sub-factors of episodic and semantic memory: parallel gains over time and the same set of determining factors (PDF). Neuropsychologia. 47 (11): 2174—2180. doi:10.1016/j.neuropsychologia.2008.11.007. PMID 19056409.
  27. Lynn, Richard; Vanhanen, Tatu (2006). IQ and Global Inequality. Augusta, GA.: Washington Summit Publishers. ISBN .
  28. Teasdale, T. W.; Owen, D. R. (2008). Secular declines in cognitive test scores: A reversal of the Flynn Effect (PDF). Intelligence. 36 (2): 121—126. doi:10.1016/j.intell.2007.01.007.
  29. Dickens, William T., and James R. Flynn. «Heritability estimates versus large environmental effects: the IQ paradox resolved.» Psychological Review 108.2 (2001): 346.
  30. https://scottbarrykaufman.com/podcast/nature-nurture-and-human-autonomy-with-james-flynn/ 32m30s
  31. Beyond the Flynn effect: new myths about race, family and IQ?. the Guardian. 27 вересня 2016.
  32. Dickens, William T.; Flynn, James R. (October 2006). Black Americans reduce the racial IQ gap: evidence from standardization samples. Psychological Science. 17 (10): 913—920. doi:10.1111/j.1467-9280.2006.01802.x. ISSN 0956-7976. PMID 17100793.
  33. Singh, Ajai (2009). Welcome to the Board, Prof James R. Flynn. . 7 (1): 210. doi:10.4103/0973-1229.51213.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  34. Brainier mums needed to maintain future generations' intelligence, says professor. New Zealand Herald. NZPA. 8 липня 2007.
  35. Loughrey, David (9 липня 2007). . The Otago Daily Times. New Zealand. Архів оригіналу за 28 вересня 2007.
  36. Nippert, Matt (6 жовтня 2007). Eureka!. New Zealand Listener. 210 (3517).
  37. . University of Otago. Архів оригіналу за 30 квітня 2010.
  38. Gilchrist, Shane (13 листопада 2010). Book learning. The Otago Daily Times. New Zealand.
  39. Flynn, J. R.; Rossi-Case, L. (2011). Modern women match men on Raven's Progressive Matrices. Personality and Individual Differences. 50 (6): 799—803. doi:10.1016/j.paid.2010.12.035.
  40. Kaufman, S. B. (20 липня 2012). Men, Women, and IQ: Setting the Record Straight. Psychology Today.
  41. Canlorbe, Grégoire (28 жовтня 2019), A Conversation with James Flynn., European Scientist
  42. Walters, Laura (26 вересня 2019). A book defending free speech rejected for fear of hate speech. Newsroom. Процитовано 25 вересня 2019.
  43. Flynn, James R. (2019). A Book Too Risky to Publish Free Speech and the Universities. Washington, DC: Academic Press.
  44. Flynn, James (27 вересня 2019), My Book Defending Free Speech Has Been Pulled, The Australian.
  45. Editorial Board - Intelligence - Journal - Elsevier. www.journals.elsevier.com.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhejms Robert Flinn 28 kvitnya 1934 11 grudnya 2020 novozelandskij filosof morali ta doslidnik rozvidki amerikanskogo pohodzhennya Flinn narodivsya u Vashingtoni okrug Kolumbiya zdobuv osvitu v Chikazkomu universiteti a v 1963 roci emigruvav do Danidina de vin vikladav derzhavoznavstvo v Universiteti Otago Vin stav vidomim zavdyaki svoyim publikaciyam pro postijne zrostannya pokaznikiv IQ po vsomu svitu sho zaraz nazivayut efektom Flinna Okrim naukovoyi roboti protyagom usogo zhittya vin vidstoyuvav social demokratichnu politiku Dzhejms Flinnangl James Robert FlynnIm ya pri narodzhenniangl James Robert FlynnNarodivsya28 kvitnya 1934 1934 04 28 1 2 Vashington SShA 4 Pomergrudnya 11 2020 2020 12 11 u vici 86 rokiv Danidin Nova ZelandiyaKrayina Nova ZelandiyaDiyalnistfilosof vikladach universitetu psiholog politolog politik pismennikAlma materUniversity of Chicago PhD Galuzpsihologiya i filosofiyaZakladUniversitet Otago d 6 Naukovij stupindoktor filosofiyi 7 PartiyaAlliance d DitiNagorodid 2007 2007 d 2011 doktor nauk d 2010 Dzhejms Flinn u VikishovishiMolodist i osvitaDzhejms narodivsya v irlandsko amerikanskij gromadi u Vashingtoni okrug Kolumbiya 28 kvitnya 1934 roku Jogo batki buli amerikancyami irlandskogo pohodzhennya z Missuri Jogo batko Dzhozef u vici 12 rokiv pokinuv oficijnu shkolu shob pracyuvati na fabrici a zgodom stav zapeklim zhurnalistom i redaktorom Flinn opisav svogo batka yak zavzyatogo chitacha yakij pishavsya tim sho rozgadav krosvord chasopisu New York Times ruchkoyu zamist olivcya Batko Flinna chitav jomu klasichni tvori v ditinstvi i Flinn skazav sho v ditinstvi vin buv otochenim horoshoyu literaturoyu Yak naslidok Flinn stav zavzyatim chitachem zgodom u zhitti napisav knigu pro svitovu literaturu a u svoyij promovi na vstupi 2010 roku zaklikav vipusknikiv vchitisya chitayuchi tvori velikoyi literaturi Jogo mati Mej bula ofisnim pracivnikom i domogospodarkoyu yaka otrimala osvitu vchitelki Vin mav brata Dzhozefa yakij zgodom stav himikom Vihovanij katolikom Flinn buv horistom u Vashingtoni okrug Kolumbiya u sobori Svyatogo Apostola Matviya ta vidviduvav katolicki privatni shkoli Svyatogo Pavla ta Svyatogo Ioanna Flinn vidmovivsya vid katolickoyi religiyi u vici 12 rokiv pislya togo yak vigrav povnij komplekt Usesvitnoyi enciklopediyi knig u miskomu konkursi ta prochitav naukovi poyasnennya stvorennya Vsesvitu yaki superechili jogo kreacionistskij osviti Svoye neprijnyattya katolicizmu ta rasovi poglyadi svoyih batkiv vin vvazhav prichinoyu formuvannya svoyih svitskih socialistichnih poglyadiv na rasovu ta socialnu rivnist Flinn opisuvav sebe yak ateyista naukovogo realista social demokrata Protyagom usogo zhittya Flinn buv konkurentospromozhnim bigunom sho bigav dlya svoyeyi serednoyi shkoli ta koledzhu j zarobiv shist medalej SShA z bigu protyagom svogo zhittya U 1950 h rokah Flinn otrimav stipendiyu v Chikazkomu universiteti de spochatku mav namir vivchati vishu matematiku abo teoretichnu fiziku oskilki voni zdavalosya stvoryuyut najskladnishi problemi dlya virishennya odnak zakinchiv vivchennyam moralnoyi ta politichnoyi filosofiyi pole z bilsh praktichnim zastosuvannyam Protyagom usogo zhittya Flinn buv palkim demokratichnim socialistom i livoyu lyudinoyu u koledzhi priyednavsya do Socialistichnoyi partiyi Ameriki a pislya zakinchennya navchannya stav aktivistom gromadyanskih prav Pid chas roboti nad doktorskoyu disertaciyeyu vin buv spivgolovoyu politichnih dij universitetskogo viddilennya NAACP de pracyuvav nad iniciativami socialnogo zhitla Jogo doktorska disertaciya mala nazvu Etika ta suchasnij sociolog Na vin poznajomivsya zi svoyeyu druzhinoyu advokatkoyu chiya rodina bula aktivnoyu v Komunistichnij partiyi SShA Na toj chas jomu bulo 26 rokiv a yij 17 Zgodom jogo druzhina rozpovidala sho Flinn vidpovidav usomu spisku yakostej yaki ya hotila bachiti u cholovikovi i yaki ya zapisala u svoyemu shodenniku she u vici 15 rokiv vin buv visokim rozumnim smishnim dotrimuvavsya livih politichnih poglyadiv mig protistoyati svoyij materi j mav robotu z pensiyeyu Vona trichi robila jomu propoziciyu pershi dva razi vin vidmoviv cherez yiyi molodij vik a vzhe tretyu propoziciyu prijnyav Zgodom podruzhzhya nazvalo svogo starshogo sina profesora matematiki Oksfordskogo universitetu na chest socialista Yudzhina Viktora Debsa Takozh u pari narodilasya dochka yaka stala klinichnoyu psihologineyu Rannya kar yeraOtrimavshi doktorskij stupin u 1958 roci u vici 24 rokiv Flinn vikladav v Universiteti Shidnogo Kentukki v Richmondi shtat Kentukki de vin ocholyuvav misceve viddilennya Kongresu rasovoyi rivnosti CORE organizaciyi z gromadyanskih prav na pivdni SShA Za svoyu antisegracijnu diyalnist vin otrimav virok vid mera Richmonda ta universitetu ta buv zvilnenij z posadi trenera universitetu U 1961 roci vin zalishiv Kentukki shobi vikladati u a potim u Lejk Forestskomu koledzhi u Chikago zvidki jogo zvilnili za chitannya lekcij iz socialnoyi medicini pracyuvav aktivistom miru ta buduchi chlenom Socialistichnoyi partiyi Za slovami samogo Flinna na pochatku 1960 h rokiv v Americi jogo postijno zvilnyali za social demokratichnu politiku Cherez ce u 1963 roci u vici 29 rokiv vin emigruvav iz sim yeyu do Novoyi Zelandiyi de vikladav v u Krajstcherchi ta zalishavsya viddaleno aktivnim v amerikanskomu rusi za gromadyanski prava U Novij Zelandiyi Flinn prodovzhuvav agituvati lyudej za livi ideyi j konsultuvav lejboristskogo prem yer ministra Normana Kirka z pitan zovnishnoyi politiki Vin buv chlenom antivoyennogo komitetu u V yetnami ta chitav lekciyi proti rozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi U 1967 roci vin priyednavsya do Otazkogo Universitetu v Danidini yak fundamentalnij profesor politichnih doslidzhen i kerivnik kafedri politiki universitetu U 1973 roci Flinn opublikuvav pracyu Gumanizm ta ideologiya aristotelivskij poglyad Doslidzhennya IQ ta efekt FlinnaZovnishnye video lt img gt lt img gt Dzhejms Flinn Chomu nash riven IQ vishij nizh u nashih babus i didusiv na YouTube vistupi TED U 1978 roci pracyuyuchi nad sprostuvannyam klasichnogo rasizmu dlya majbutnoyi knigi pro gumanni ideali Flinn prochitav stattyu pedagogichnogo psihologa Berkli Kalifornijskogo universitetu Artura Dzhensena 1969 roku Naskilki mi mozhemo pidvishiti IQ i shkilnu uspishnist yakij stverdzhuvav sho chorni lyudi otrimali nizhchi rezultati za testami IQ nizh bili cherez genetichni vidminnosti mizh rasami Flinn spochatku planuvav vitratiti lishe kilka storinok svoyeyi knigi shob sprostuvati robotu Dzhensena Vivchivshi istorichni testi IQ Flinn pomitiv sho hocha testi IQ zavzhdi buli vidkalibrovani takim chinom shob ocinka 100 bula serednoyu faktichni neobrobleni rezultati pokazali sho produktivnist lyudej u testah IQ pokrashilasya z chasom Flinn pidrahuvav sho serednostatistichnij amerikanec u 1900 roci nabrav bi 67 baliv za versiyeyu IQ testiv provedenih u 2000 roci rezultat yakij svidchiv pro rozumovi vadi Oskilki take pidvishennya pokaznikiv IQ lishe za kilka pokolin ne moglo buti sprichinenim genetichnoyu evolyuciyeyu Flinn dijshov visnovku sho zbilshennya malo buti viklikano zminami chinnikiv navkolishnogo seredovisha sho riven IQ bilshe zalezhit vid seredovisha nizh vid genetiki U svoyij zasadnij knizi Rasa IQ i Dzhensen 1980 roku Flinn stverdzhuvav sho pidvishennya IQ z chasom i vidminnosti v pokaznikah mizh grupami chornih ta bilih lyudej bulo viklikano ne genetichnimi dovkolishnimi faktori U 1984 roci vin opublikuvav stattyu Serednij koeficiyent intelektu amerikanciv velichezni uspihi z 1932 po 1978 rik v yakij doslidzhuvav rezultati testiv Stenford Bine ta Vekslera i povidomiv sho seredni pokazniki IQ amerikanciv zrosli na 13 8 punktiv za 46 rokiv majzhe na povne standartne vidhilennya U vidpovid na kritiku yaka pripuskala sho pidvishennya IQ mozhna poyasniti pidvishennyam rivnya osviti na vidminu vid vrodzhenogo intelektu Flinn doslidiv rezultati progresivnih matric IQ testiv Ravena yaki vikoristovuyut vizualni shabloni a ne slova shob ociniti plinnij intelekt abo virishuvannya problem na misci nezalezhno vid osvitnih chi kulturnih vidminnostej sered uchasnikiv testuvannya Taki neverbalni testi mozhna vikoristovuvati dlya porivnyannya riznih grup naselennya yak ot bushmeniv ta U 1987 roci Flinn opublikuvav Masove pidvishennya rivnya IQ u 14 krayinah sho naspravdi vimiryuyut testi IQ u yakomu viyavilosya sho pokazniki IQ u 14 krayinah vimiryani za dopomogoyu Ravenskih testiv zrosli vid 5 do 25 punktiv Pidvishennya rezultativ testuvannya bulo postijnim i priblizno linijnim z pershih rokiv do teperishnogo chasu Dlya testu progresivnoyi matrici Rejvena porivnyuvali sub yekti yaki narodilisya protyagom storichnogo periodu v De Mojni shtat Ajova ta okremo v Damfrisi Shotlandiya Pokrashennya buli naprochud poslidovnimi protyagom usogo periodu v oboh krayinah Cej efekt ochevidnogo pidvishennya IQ takozh sposterigavsya v inshih chastinah svitu hoch tempi zrostannya j vidriznyayutsya U 1994 roci psiholog Garvardskogo universitetu Richard Hernstajn i derzhavoznavec Amerikanskogo institutu pidpriyemnictva Charlz Myurrej opublikuvali nadzvichajno superechlivu knigu Kriva dzvonika intelekt i klasova struktura v amerikanskomu zhitti v yakij obgovoryuvalisya doslidzhennya Flinna ta nazvali pidvishennya IQ efektom Flinna Hoch Flinn chasto sperechavsya z Dzhensenom i Myurreyem vin zahishav yih vid zvinuvachen u rasizmi j mizh nimi bulo vzayemne zahoplennya Flinn viriv u rasovu rivnist Vin vistupav za vidkriti naukovi debati shodo superechlivih tverdzhen suspilstvoznavstva i kritichno stavivsya do pridushennya doslidzhen rasi ta intelektu Vin zaklikav tih hto virit u rasovu rivnist vikoristovuvati perekonlivi dokazi dlya pidtverdzhennya svoyih perekonan Flinn ne viriv u isnuvannya genetichnih vidminnostej v intelekti mizh rasami vin stverdzhuvav sho na intelekt vplivayut faktori seredovisha yaki spivvidnosyatsya iz socialno ekonomichnim statusom Efekt Flinna ce znachne ta trivale pidvishennya rezultativ testiv na intelekt yaki vimiryuyut u bagatoh chastinah svitu Koli IQ testi spochatku standartizuyutsya za dopomogoyuzrazka uchasnikiv testuvannya serednye znachennya rezultativ prijmayetsya za 100 a standartne vidhilennya za 15 baliv IQ Koli testi pereglyadayut yih znovu standartizuyut z vikoristannyam novogo zrazka uchasnikiv sho zazvichaj narodilisya ranishe nizh pershij Znovu zh taki serednij rezultat vstanovleno na 100 I koli novi viprobuvani skladayut stari testi majzhe v kozhnomu vipadku yihni seredni bali znachno perevishuyut 100 Flinn otrimav mizhnarodne viznannya za svij efekt yakij stav shiroko viznanim psihologami ta buv zadokumentovanij u bagatoh krayinah rozvinenogo svitu ta kilkoh krayinah sho rozvivayutsya nadto shvidkimi ta dramatichnimi shob buti viklikanimi zminami v genah i korelyaciyeyu zi zminami navkolishnogo seredovisha yak ot modernizaciyeyu ta pokrashennyam osviti Hocha Flinn ne buv pershim hto zadokumentuvav zbilshennya IQ abo kritikuvav testi mizhnarodna diskusiya ta viznannya cogo yavisha viklikali znachnu pereocinku doslidnikami testiv IQ ta prirodi lyudskogo intelektu Isnuyut chislenni zaproponovani poyasnennya efektu Flinna a takozh pevnij skepticizm shodo jogo naslidkiv Povidomlyalosya pro podibni pokrashennya dlya inshih kognitivnih funkcij yak ot semantichna ta epizodichna pam yat Nedavni doslidzhennya pokazuyut sho efekt Flinna mig zakinchitisya prinajmni v kilkoh rozvinenih krayinah mozhlivo dozvolivshi nacionalnim vidminnostyam u balah IQ zmenshitisya yaksho efekt Flinna prodovzhitsya v krayinah z nizhchim serednim nacionalnim IQ Sam Flinn razom z kolegoyu Vilyamom Dikkensom zaproponuvav poyasnennya sho vkazuye na dvostoronnij prichinno naslidkovij zv yazok mizh koeficiyentom intelektu ta dovkillyam kognitivno skladne seredovishe pidvishuye riven intelektu lyudini a krim togo visokij individualnij koeficiyent pidvishuye jmovirnist togo sho individ samostijno obere abo bude vidibranim do kognitivno skladnishogo seredovisha Piznisha kar yeraVikladayuchi v Otago v 1990 h rokah Flinn stav odnim iz zasnovnikiv politichnih partij NewLabour i Alliance Vin nevdalo balotuvavsya yak kandidat vid Alyansu v Palatu predstavnikiv Novoyi Zelandiyi na zagalnih viborah u viborchomu okruzi Dunedin North u 1993 1996 election ta 2005 2008 roku vin vikonuvav obov yazki pres sekretarya Alyansu z pitan finansiv ta opodatkuvannya U 1996 roci Flinn zalishiv posadu golovi politichnogo fakultetu Universitetu Otago a 1997 roku vin stav pochesnim profesorom na fakultetah politiki ta psihologiyi U 1999 roci Flinn perenis operaciyu raku kishechnika remisiya yakogo trivala dvadcyat rokiv Stattya 1999 roku opublikovana v zhurnali American Psychologist uzagalnila bilshist jogo doslidzhen do togo momentu Stosovno jmovirnoyi genetichnoyi nepovnocinnosti temnoshkirih za testami IQ vin vikladaye argumenti ta dokazi dlya takogo perekonannya a potim oskarzhuye kozhen punkt Vin interpretuye pryami dokazi koli chornoshkiri vihovuyutsya v mensh nespriyatlivih umovah yak pripushennya pro te sho seredni grupovi vidminnosti poyasnyuyutsya faktorami seredovisha I vse zh vin stverdzhuye sho ekologichne poyasnennya nabulo sili pislya vidkrittya togo sho pokazniki IQ z chasom zrostali Riznicya v IQ mizh pokolinnyami sered bilih i mizh riznimi naciyami bula bilshoyu nizh rozriv IQ mizh chornimi ta bilimi i ne mogla buti poyasnena genetichnimi faktorami yaki za slovami vchenih na yakih vin posilayetsya povinni buli zniziti IQ U cij ta piznishih robotah vin stverdzhuvav sho riznicyu v balah IQ mizh chornoshkirimi ta bilimi mozhna zagalom poyasniti faktorami dovkillya yaksho serednye seredovishe dlya chornoshkirih u 1995 roci vidpovidaye yakosti serednogo seredovisha dlya bilih u 1945 roci U 2000 roci Flinn opublikuvav svoyu najvazhlivishu knigu Yak zahistiti gumanni ideali yaku vin prisvyativ svoyij druzhini i yaka bula perekalibruvannyam suchasnogo aristotelizmu jogo poperednoyi roboti 1973 roku Gumanizm ta ideologiya U 2006 roci razom z ekonomistom Institutu Brukingsa Vilyamom T Dikkensom Flinn opublikuvav Temnoshkiri amerikanci zmenshuyut rozriv u rasovomu IQ dokazi standartizovanih zrazkiv u yakomu stverdzhuyetsya sho riznicya v pokaznikah IQ mizh chornimi ta bilimi zmenshilasya na chotiri sim punktiv mizh 1972 ta 2002 rokami visnovok oskarzhenij Dzhensenom i superechlivim psihologom Universitetu Ontario Dzh Filipom Rashtonom Flinnova kniga 2007 roku Sho take intelekt Poza Flinnovim efektom buv prisvyachenij Dzhensenu ta pereglyanuv i rozshiriv jogo poperedni roboti 1980 h rokiv Protyagom 2007 roku nove doslidzhennya perepisu naselennya Novoyi Zelandiyi 2006 roku pokazalo sho kozhna zhinka bez vishoyi osviti narodila v serednomu 2 57 ditini porivnyano z 1 85 ditini u zhinok z vishoyu osvitoyu U lipni 2007 roku chasopis The Sunday Star Times procituvav Flinna yakij skazav sho Nova Zelandiya rizikuye mati mensh rozumne naselennya i sho postijna genetichna tendenciya yaka znizhuye genetichnu yakist fiziologiyi mozku zreshtoyu matime pevnij vpliv Vin posilavsya na propoziciyi gipotetichnih yevgenistiv shodo zmini tendenciyi vklyuchayuchi yakijs oralnij kontraceptiv u vodopostachanni ta protiotrutu dlya zachattya Piznishe Flinn visloviv svoyi vlasni poglyadi na televizijnij programi Close Up v interv yu z Polom Genri pripustivshi sho Sunday Star Times silno spotvorila jogo dumku U statti Flinn stverdzhuvav sho vin nikoli ne zbiravsya sprijmati jogo propoziciyu serjozno oskilki vin skazav ce lishe dlya ilyustraciyi konkretnogo momentu Flinn prodovzhuvav vikladati i buv plidnim avtorom u svoyemu podalshomu zhitti vidayuchi majzhe knigu shoroku protyagom ostannogo desyatilittya na nizku tem Flinn napisav bezlich knig Jogo doslidnicki interesi vklyuchali gumanni ideali ta ideologichni debati klasiku politichnoyi filosofiyi rasu klas ta IQ div rasa ta intelekt Jogo knigi poyednuvali politichnu ta moralnu filosofiyu z psihologiyeyu shob doslidzhuvati taki problemi yak vipravdannya gumannih idealiv i te chi ye sens ranzhuvati rasi ta klasi za zaslugami Nezvazhayuchi na uspih svoyeyi roboti nad IQ Flinn vvazhav sebe peredusim filosofom yakij prosto vzyav vidpustku v psihologiyi Kniga 2008 roku Kudi podilisya vsi liberali Rasa klas ta ideali v Americi stverdzhuvala sho amerikanskij liberalizm vtrativ svij shlyah u vidpovid na panikizm amerikanskogo konservatizmu U 2010 roci Flinn opublikuvav Spisok smoloskipiv Navkolo svitu v 200 knigah u yakomu proanalizovano svitovu literaturu ta zaproponovano sho lyudina mozhe navchitisya bilshe chitayuchi chudovi literaturni tvori nizh navchayuchis v universiteti U 2012 roci Flinn vidav tri knigi U Chi stayemo mi rozumnishimi Zrostannya IQ u dvadcyat pershomu stolitti vin pidsumuvav svoyu minulu robotu z IQ i vidpoviv na kritiku zokrema shodo ekologichnih prichin rozrivu IQ rasi ta stati U Za mezhami patriotizmu vid Trumena do Obami vin vzhe kritikuye zovnishnyu politiku SShA ta proponuye lyudyam staviti virnist svitovij spilnoti vishe nacionalnoyi virnosti Nasamkinec u knizi Dolya ta filosofiya podorozh velikimi pitannyami zhittya vin obgovoryuye nauku etiku religiyu ta volyu U lipni 2012 roku kilka zasobiv masovoyi informaciyi povidomili sho Flinn skazav sho zhinki vpershe za stolittya perevershili cholovikiv u testah IQ na osnovi doslidzhennya yake vin proviv u 2010 roci Odnak Flinn zayaviv sho zasobi masovoyi informaciyi silno spotvorili jogo rezultati ta vijshli za mezhi jogo visnovkiv pokazavshi sho vin natomist viyaviv te sho vidminnosti mizh cholovikami ta zhinkami v odnomu konkretnomu testi progresivnih matricyah Vorona stali minimalnimi v p yati modernizovanih krayinah todi yak do 1982 roku zhinki mali znachno nizhchi bali Zhinki stverdzhuvav vin nazdognali cholovikiv u cih krayinah v rezultati kontaktu z suchasnistyu uvijshovshi v profesiyi ta otrimavshi bilshij dostup do osviti Takim chinom kazhe vin yaksho povnistyu vrahuvati efekt Flinna to podolannya rozrivu mizh zhinkami i cholovikami prizvelo do togo sho v rezultati voni pidvishili svij riven IQ trohi shvidshe nizh choloviki Flinn ranishe zadokumentuvav taku samu tyazhinnya sered etnichnih menshin ta inshih urazlivih grup Za slovami Flinna stati absolyutno rivni za kognitivnimi faktorami u yihnij zdatnosti vporatisya z vikoristannyam logiki v abstraktnih problemah Rejvena ale cya temperamentna riznicya v tomu yak hlopchiki ta divchata skladayut testi jmovirno poyasnyuye krihitnu prichinu kolivannya serednih baliv a ne bud yaka riznicya v intelektualnih zdibnostyah Vistup Flinna na TED u 2013 roci Chomu nash riven IQ vishij nizh u nashih babus i didusiv pereglyanuli miljoni raziv U 2016 roci Flinn opublikuvav knigu No Place to Hide Climate Change A short introduction for New Zealanders u yakij vin vistupav za klimatichnu inzheneriyu yak sposib vidtermiuvati naslidki zmini klimatu doki ne stane dostupnoyu vidnovlyuvana energiya U 2019 roci Flinnu povidomili sho jogo ostannya kniga pid nazvoyu Na zahist svobodi slova Universitet yak cenzor v yakij doslidzhuyetsya chi prodovzhuyut suchasni universiteti rozvivati vilne doslidzhennya ta kritichne mislennya ne bude opublikovano anglijskim vidavnictvom Emerald Group Publishing yakij ranishe prijnyav jogo ta zaplanuvav do publikaciyi Darma sho Flinn zayaviv sho vin lishe uzagalnyuye poziciyi inshih z yakimi vin ne zgoden kniga spochatku vvazhalasya nadto pidburyuvalnoyu shob yiyi opublikuvati Desyatki naukovciv zokrema Myurrej vistupili na zahist Flinna a vidavec iz SShA Academica Press piznishe opublikuvav knigu pid nazvoyu Kniga nadto rizikovana dlya publikaciyi svoboda slova ta universiteti U peredmovi Flinn zayaviv sho Emerald vvazhav ce nadto superechlivim vidpovidno do zakoniv Spoluchenogo Korolivstva pro vorozhnechu oskilki namir ne maye znachennya yaksho vvazhayetsya jmovirnim sho v rezultati roboti mozhna rozpaliti rasovu nenavist Vin stav pochesnim chlenom Psihologichnogo tovaristva Novoyi Zelandiyi a v 1998 roci otrimav jogo specialnu nagorodu U 2002 roci vin buv nagorodzhenij zolotoyu medallyu universitetu za vidatni kar yerni doslidzhennya U 2007 roci vin stav pochesnim uchasnikom Mizhnarodnogo tovaristva doslidzhennya rozvidki Vin otrimav pochesnij stupin doktora nauk Universitetu Otago v 2010 roci Vin buv chlenom Korolivskogo tovaristva Novoyi Zelandiyi i v 2011 roci otrimav medal Aronuyi Pochesnij zaproshenij naukovij spivrobitnik Institutu Guvera pochesnij zaproshenij dopovidach Kornelskogo universitetu ta pochesnij spivrobitnik Psihometrichnogo centru Kembridzhskogo universitetu Flinn buv chlenom redakcijnoyi radi lt u gt Intelligence lt u gt ta chlenom Pochesnoyi mizhnarodnoyi konsultativnoyi redakcijnoyi radi Mens Sana Monographs Flinn pishov na pensiyu u 2020 roci U nogo povernuvsya rak i togo travnya jomu zrobili operaciyu na pechinci Druzhina Flinna opisala jogo ostannij rik yak vazhkij 11 grudnya 2020 roku Flinn pomer vid raku kishkivnika v selishi dlya prestarilih Ivett Vilyams u Danidini u vici 86 rokiv Chastkova bibliografiyaHumanism and Ideology an Aristotelian View London and Boston Routledge and Kegan Paul 1973 ISBN 978 0 7100 7442 3 Race IQ and Jensen London and Boston 1980 ISBN 978 0 7100 0651 6 Reviews the debate as of 1980 about the research of and his critics Flynn James R 1984 The Mean IQ of Americans Massive Gains 1932 to 1978 PDF 95 29 51 doi 10 1037 0033 2909 95 1 29 Flynn James R March 1987 Massive IQ Gains in 14 Nations What IQ Tests Really Measure PDF 101 2 171 191 doi 10 1037 0033 2909 101 2 171 Asian Americans Achievement Beyond IQ Hillsdale N J 1991 ISBN 978 0 8058 1110 0 Flynn James R 1998 IQ Gains over Time Toward Finding the Causes U Neisser Ulric red The Rising Curve Long Term Gains in IQ and Related Measures Washington DC American Psychological Association s 25 66 ISBN 978 1 55798 503 3 Flynn James R 1999 Searching for Justice The Discovery of IQ Gains over Time PDF 54 1 5 20 doi 10 1037 0003 066X 54 1 5 Flynn James R 2000 IQ Gains WISC Subtests and Fluid g g Theory and the Relevance of Spearman s Hypothesis to Race U Bock Gregory Goode Jamie Webb Kate red The Nature of Intelligence Novartis Foundation Symposium 233 Chichester Wiley s 202 227 ISBN 978 0471494348 Flynn James R 2000 IQ Trends over Time Intelligence Race and Meritocracy U Arrow Kenneth Bowles Samuel Durlauf Steven red Meritocracy and Economic Inequality Princeton NJ Princeton University Press s 35 amp 60 ISBN 978 0 691 00468 6 How to defend humane ideals substitutes for objectivity Lincoln Neb 2000 ISBN 978 0 8032 1994 6 Dickens W T Flynn J R 2001 Heritability estimates versus large environmental effects The IQ paradox resolved PDF 108 2 346 369 CiteSeerX 10 1 1 139 2436 doi 10 1037 0033 295X 108 2 346 PMID 11381833 Flynn James R 2009 What Is Intelligence Beyond the Flynn Effect vid expanded paperback Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 521 74147 7 C Shalizi 27 kvitnya 2009 University of Michigan Review Arhiv originalu za 14 chervnya 2010 Flynn James R 2008 Where Have All the Liberals Gone Race Class and Ideals in America Cambridge UK and New York Cambridge University Press ISBN 978 0 521 49431 1 The Torchlight List Around the World in 200 Books New Zealand Awa Press 2010 ISBN 978 0 9582916 9 9 Flynn James R 2012 Are We Getting Smarter Rising IQ in the Twenty First Century Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 1 107 60917 4 Winerman Lea March 2013 Smarter than ever Monitor on Psychology 44 3 30 Fate amp Philosophy A Journey through Life s Great Questions New Zealand Awa Press 2012 ISBN 978 1 877551 32 1 Flynn James R 2013 Intelligence and Human Progress The Story of What was Hidden in our Genes vid l Elsevier Inc ISBN 9780124170186 Flynn James R 2019 A Book Too Risky to Publish Free Speech and Universities vid l ISBN 9781680532043 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 133541479 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Swartz A James Robert Flynn 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 LIBRIS d Track Q1798125 Otago Daily Times 2020 d Track Q311369 3 News 2020 d Track Q16823702 https www royalsociety org nz who we are our people our fellows all fellows APA PsycNet psycnet apa org angl Procitovano 9 kvitnya 2023 Vale Professor Jim Flynn Otago Bulletin Board en nz 18 grudnya 2020 Procitovano 21 veresnya 2021 Gibb John 11 sichnya 2021 Legendary teacher giant amongst scholars angl Procitovano 21 veresnya 2021 Traynor Lee 1 sichnya 2014 The future of intelligence an interview with James R Flynn English T 19 1 s 36 46 Risen Clay 25 sichnya 2021 James R Flynn Who Found We Are Getting Smarter Dies at 86 The New York Times Noted Noted Arhiv originalu za 21 sichnya 2019 Procitovano 21 sichnya 2019 Mckenzie Mclean Jo Edwards Jonny 13 grudnya 2020 World renowned Otago professor and giant amongst scholars Jim Flynn dies Stuff Fairfax Procitovano 13 grudnya 2020 27 veresnya 2016 Beyond the Flynn effect new myths about race family and IQ The Guardian angl Procitovano 21 veresnya 2021 15 lyutogo 2021 Remembering James R Flynn scholar and free speech advocate brit Procitovano 21 veresnya 2021 Holloway Marguerite Jan 1999 Flynn s Effect Scientific American 280 1 37 38 Bibcode 1999SciAm 280a 37H doi 10 1038 scientificamerican0199 37 ISSN 0036 8733 Flynn James R 1999 Searching for justice The discovery of IQ gains over time PDF American Psychologist 54 1 5 20 doi 10 1037 0003 066x 54 1 5 Flynn James R 2008 Where Have All the Liberals Gone Race Class and Ideals in America Cambridge UK and New York Cambridge University Press s 278 ISBN 978 0 521 49431 1 Shea Christopher 29 zhovtnya 2012 IQ Wars Continue With Battles Over New Puzzles Procitovano 21 veresnya 2021 Raven John 2000 The Raven s Progressive Matrices Change and Stability over Culture and Time PDF Cognitive Psychology 41 1 1 48 doi 10 1006 cogp 1999 0735 PMID 10945921 Flynn J R 1987 Massive IQ gains in 14 nations What IQ tests really measure Psychological Bulletin 101 2 171 191 doi 10 1037 0033 2909 101 2 171 Professor James Flynn angl The Psychometrics Centre 4 lipnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2021 Hudson Daisy 12 grudnya 2020 Otago academic giant Jim Flynn dies Otago Daily Times Online News angl Procitovano 12 grudnya 2020 Flynn James 2013 Arthur Robert Jensen 1923 2012 41 2 144 145 doi 10 1016 j intell 2012 10 012 Ronnlund M Nilsson L G September 2009 Flynn effects on sub factors of episodic and semantic memory parallel gains over time and the same set of determining factors PDF Neuropsychologia 47 11 2174 2180 doi 10 1016 j neuropsychologia 2008 11 007 PMID 19056409 Lynn Richard Vanhanen Tatu 2006 IQ and Global Inequality Augusta GA Washington Summit Publishers ISBN 978 1 59368 025 1 Teasdale T W Owen D R 2008 Secular declines in cognitive test scores A reversal of the Flynn Effect PDF Intelligence 36 2 121 126 doi 10 1016 j intell 2007 01 007 Dickens William T and James R Flynn Heritability estimates versus large environmental effects the IQ paradox resolved Psychological Review 108 2 2001 346 https scottbarrykaufman com podcast nature nurture and human autonomy with james flynn 32m30s Beyond the Flynn effect new myths about race family and IQ the Guardian 27 veresnya 2016 Dickens William T Flynn James R October 2006 Black Americans reduce the racial IQ gap evidence from standardization samples Psychological Science 17 10 913 920 doi 10 1111 j 1467 9280 2006 01802 x ISSN 0956 7976 PMID 17100793 Singh Ajai 2009 Welcome to the Board Prof James R Flynn 7 1 210 doi 10 4103 0973 1229 51213 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Brainier mums needed to maintain future generations intelligence says professor New Zealand Herald NZPA 8 lipnya 2007 Loughrey David 9 lipnya 2007 The Otago Daily Times New Zealand Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Nippert Matt 6 zhovtnya 2007 Eureka New Zealand Listener 210 3517 University of Otago Arhiv originalu za 30 kvitnya 2010 Gilchrist Shane 13 listopada 2010 Book learning The Otago Daily Times New Zealand Flynn J R Rossi Case L 2011 Modern women match men on Raven s Progressive Matrices Personality and Individual Differences 50 6 799 803 doi 10 1016 j paid 2010 12 035 Kaufman S B 20 lipnya 2012 Men Women and IQ Setting the Record Straight Psychology Today Canlorbe Gregoire 28 zhovtnya 2019 A Conversation with James Flynn European Scientist Walters Laura 26 veresnya 2019 A book defending free speech rejected for fear of hate speech Newsroom Procitovano 25 veresnya 2019 Flynn James R 2019 A Book Too Risky to Publish Free Speech and the Universities Washington DC Academic Press Flynn James 27 veresnya 2019 My Book Defending Free Speech Has Been Pulled The Australian Editorial Board Intelligence Journal Elsevier www journals elsevier com Posilannya

Дата публікації:
Топ