Джакомо Манцу (псевдонім, справжнє ім'я Джакомо Манцоні, італ. Giacomo Manzoni, Giacomo Manzù; 22 грудня 1908, Бергамо — 17 січня 1991) — скульптор Італії XX століття.
Джакомо Манцу | ||||
---|---|---|---|---|
Giacomo Manzoni | ||||
При народженні | Giacomo Manzoni | |||
Народження | 22 грудня 1908 Бергамо | |||
Смерть | 17 січня 1991 (82 роки) | |||
Рим | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Італія | |||
Жанр | скульптура | |||
Діяльність | скульптор, художник-гравер, графік, унаочнювач | |||
Напрямок | реалізм | |||
Роки творчості | 1930[1] — 1990[1] | |||
Покровитель | Папа римський | |||
Працівник | Академія Брери | |||
Член | Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук і d | |||
Твори | Q3658470? і d | |||
Діти | d | |||
Роботи в колекції | Музей Бойманса - ван Бенінгена, Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», d, d, Фінська національна галерея, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[2], d[3], Королівський музей витончених мистецтв[4], Музей скульптур просто неба Мідделгейм, Ермітаж, d, d і d[5] | |||
Нагороди | ||||
Сайт | giacomomanzu.it | |||
| ||||
Джакомо Манцу у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в Бергамо. Він 12-та дитина в бідній родині (батько сторожував при монастирі і робив заодно взуття). Хлопець був релігійно налаштований, похмурий, мовчазний.
Починав як помічник ремісників — тесляра, позолотчика, майстра ліплення. Два роки навчався в приватній школі — академії Чеконьяні в місті Верона, де проходив військову службу. У 1929 р. звільнився від служби і перебрався в Мілан. Початок справжньої творчості — у 1929-32 роках. Твори первісно були з присмаком , мало сміливі. Багато малює, займається самоосвітою. Використовував усі матеріали, які міг отримати — віск, камінь, бетон, глина. З глиною упорався найбільше. І всі його бронзи, відлиті з глиняних моделей, зберегли усі характерні риси художньої манери Манцу: ніякого академізму, ніякої виглаженості.
Париж і авторитет Родена
У 1936 р. здійснив подорож до Парижа, відвідував музеї і виставки. Виявив небажання ні залишитись в Парижі, ні захопитися митцями паризької школи. Авторитетом для себе визнав лише твори Огюста Родена.Вів щоденник.
Вибуховий вузол проблем XX століття
У 1919 р. Муссоліні започаткував фашистську партію в Італії. Країну заполонила брудна хвиля націоналізму, мілітаризму, бажання мати колонії, відновити химеричну велич. Фрагмент зі щоденника(жовтень 1940 р.):
Це час війни і кривавої різанини, колонія в Абісинії (сучасна Ефіопія), отруйний газ, шибениці, фашизм в Іспанії. Я прагну намалювати страту Христа, як сцену сьогодення... Христос як символ усіх, хто зараз має наругу, в'язниці, страти за свої уподобання. |
Манцу і тут виявить власну особистість, прийде до комуністичних уподобань, не пориваючи з італійським католицизмом. Пізніше стане приятелювати з папою римським і отримав від нього важливі скульптурні замови, про які тільки міг мріяти кожний скульптор в Італії. Манцу працював для собору Св. Петра, як колись Браманте, Мікеланджело, Лоренцо Берніні .
Повішений за ноги
Серед найстрашніших вражень доби фашизму в Італії — страта повішеного за ноги, труп якого не прибирали заради залякування населення. Трагічне враження від жорстокої влади, її насилля і дикунства було таким могутнім, що стало темою багатьох (трагічних за змістом)творів майстра, і без того нерадісних. Квінтессенцією пошуків майстра і його спротиву насиллю над людиною взагалі стануть:
- монумент повішеному за ноги
- брама Смерті, двері собору Святого Петра в Римі.
Вони зробили ім'я скульптора всесвітньо відомим.
Власна родина
Влітку 1954 р. — запрошений професором в академію міста Зальцбург. Закохався в балерину з Мюнхена, німкеню Інге Шабель, з якою узяв шлюб. Народились власні діти. Тільки після цього в його творах виникли радісні, життєствердні мотиви і образи.
Дарунок музею Ермітаж
Наприкінці життя був менше заклопотаний фінансовими проблемами та продажем власних робіт. Бажання мати власну залу в музеї Ермітаж, котрий за часів СРСР з цензурних міркувань не купував його скульптур, подарував йому невелику кількість творів, що надало можливість створити монографічну залу в музейному закладі[].
Смерть
Помер у 17 січня 1991 року в Римі.
Перелік деяких творів
- Благовіщення, рельєф, 1929
- Гітарист, 1929
- Розп'яття, 1939
- розіп'ятий з німецьким генералом, 1941
- Художник і модель, 1942
- Автопортрет з моделлю, 1946
- Дівчинка на стільці (варіанти), 1947—1949
- Проект брами для собору Св. Петра в Римі, 1949
- Оплакування, рельєф, 1951
- Розп'яття, 1951
- Кардинали, варіанти
- Портрет Інге, 1954
- Овочі на стільці
- Танцівниця, варіанти
- Пара коханців
- Смерть Святого Стефана, рельєф, 1963
- Смерть папи римського Йоана ХХІІІ, 1963
- Проект монумента партизану, 1968
- Брама миру і війни, місто Роттердам, церква Св. Лаврентія, 1965—1969
- Монумент фашистському спротиву, місто Бергамо, 1978
Вибрані твори
- «Символ пожертви», Бронзові двері, Роттердам.
- Бронзові двері, Роттердам. Загальний вигляд.
- «Автопортрет і жіноча модель»
Див. також
Джерела
- Eva Huttenlauch, Giacomo Manzù. Die Porta della Morte an St. Peter in Rom (in Bearbeitung)
- Mario De Micheli, Manzù, Mailand 1988 (1. Aufl. 1971)
- Bernhard Kirchgessner, Liebe und Tod, Krieg und Frieden. Die drei Bronzeportale Giacomo Manzùs, ISBN 3-933047-99-
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джакомо Манцу
- Door of Death in St Peter's [ 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Masters of 20th Century Figure Sculpture [ 29 січня 2010 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про скульптора або скульпторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- RKDartists
- http://www.moma.org/collection/works/60245
- http://www.poriartmuseum.fi/fin/arkisto/
- http://kmska.be/collection/work/data/sg3oyv
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhakomo Mancu psevdonim spravzhnye im ya Dzhakomo Manconi ital Giacomo Manzoni Giacomo Manzu 22 grudnya 1908 Bergamo 17 sichnya 1991 skulptor Italiyi XX stolittya Dzhakomo MancuGiacomo Manzoni Premiyi Pri narodzhenniGiacomo ManzoniNarodzhennya22 grudnya 1908 1908 12 22 BergamoSmert17 sichnya 1991 1991 01 17 82 roki RimNacionalnistitaliyecKrayina ItaliyaZhanrskulpturaDiyalnistskulptor hudozhnik graver grafik unaochnyuvachNapryamokrealizmRoki tvorchosti1930 1 1990 1 PokrovitelPapa rimskijPracivnikAkademiya BreriChlenKorolivska akademiya mistectv Amerikanska akademiya mistectv i nauk i dTvoriQ3658470 i dDitidRoboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena Nacionalnij muzej Centr mistectv imeni korolevi Sofiyi d d Finska nacionalna galereya Tejt Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalna galereya Kanadi Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 2 d 3 Korolivskij muzej vitonchenih mistectv 4 Muzej skulptur prosto neba Middelgejm Ermitazh d d i d 5 NagorodiSajtgiacomomanzu it Dzhakomo Mancu u VikishovishiBiografiya Zagiblomu partizanu 1977 Bergamo Foto Paolo Monti Narodivsya v Bergamo Vin 12 ta ditina v bidnij rodini batko storozhuvav pri monastiri i robiv zaodno vzuttya Hlopec buv religijno nalashtovanij pohmurij movchaznij Pochinav yak pomichnik remisnikiv teslyara pozolotchika majstra liplennya Dva roki navchavsya v privatnij shkoli akademiyi Chekonyani v misti Verona de prohodiv vijskovu sluzhbu U 1929 r zvilnivsya vid sluzhbi i perebravsya v Milan Pochatok spravzhnoyi tvorchosti u 1929 32 rokah Tvori pervisno buli z prismakom malo smilivi Bagato malyuye zajmayetsya samoosvitoyu Vikoristovuvav usi materiali yaki mig otrimati visk kamin beton glina Z glinoyu uporavsya najbilshe I vsi jogo bronzi vidliti z glinyanih modelej zberegli usi harakterni risi hudozhnoyi maneri Mancu niyakogo akademizmu niyakoyi viglazhenosti Parizh i avtoritet Rodena U 1936 r zdijsniv podorozh do Parizha vidviduvav muzeyi i vistavki Viyaviv nebazhannya ni zalishitis v Parizhi ni zahopitisya mitcyami parizkoyi shkoli Avtoritetom dlya sebe viznav lishe tvori Ogyusta Rodena Viv shodennik Vibuhovij vuzol problem XX stolittya U 1919 r Mussolini zapochatkuvav fashistsku partiyu v Italiyi Krayinu zapolonila brudna hvilya nacionalizmu militarizmu bazhannya mati koloniyi vidnoviti himerichnu velich Fragment zi shodennika zhovten 1940 r Ce chas vijni i krivavoyi rizanini koloniya v Abisiniyi suchasna Efiopiya otrujnij gaz shibenici fashizm v Ispaniyi Ya pragnu namalyuvati stratu Hrista yak scenu sogodennya Hristos yak simvol usih hto zaraz maye narugu v yaznici strati za svoyi upodobannya Mancu i tut viyavit vlasnu osobistist prijde do komunistichnih upodoban ne porivayuchi z italijskim katolicizmom Piznishe stane priyatelyuvati z papoyu rimskim i otrimav vid nogo vazhlivi skulpturni zamovi pro yaki tilki mig mriyati kozhnij skulptor v Italiyi Mancu pracyuvav dlya soboru Sv Petra yak kolis Bramante Mikelandzhelo Lorenco Bernini Povishenij za nogi Sered najstrashnishih vrazhen dobi fashizmu v Italiyi strata povishenogo za nogi trup yakogo ne pribirali zaradi zalyakuvannya naselennya Tragichne vrazhennya vid zhorstokoyi vladi yiyi nasillya i dikunstva bulo takim mogutnim sho stalo temoyu bagatoh tragichnih za zmistom tvoriv majstra i bez togo neradisnih Kvintessenciyeyu poshukiv majstra i jogo sprotivu nasillyu nad lyudinoyu vzagali stanut monument povishenomu za nogi brama Smerti dveri soboru Svyatogo Petra v Rimi Voni zrobili im ya skulptora vsesvitno vidomim Vlasna rodina Vlitku 1954 r zaproshenij profesorom v akademiyu mista Zalcburg Zakohavsya v balerinu z Myunhena nimkenyu Inge Shabel z yakoyu uzyav shlyub Narodilis vlasni diti Tilki pislya cogo v jogo tvorah vinikli radisni zhittyestverdni motivi i obrazi Darunok muzeyu Ermitazh Naprikinci zhittya buv menshe zaklopotanij finansovimi problemami ta prodazhem vlasnih robit Bazhannya mati vlasnu zalu v muzeyi Ermitazh kotrij za chasiv SRSR z cenzurnih mirkuvan ne kupuvav jogo skulptur podaruvav jomu neveliku kilkist tvoriv sho nadalo mozhlivist stvoriti monografichnu zalu v muzejnomu zakladi dzherelo Smert Pomer u 17 sichnya 1991 roku v Rimi Perelik deyakih tvoriv D Mancu Krok v tanci Detrojt SShABlagovishennya relyef 1929 Gitarist 1929 Rozp yattya 1939 rozip yatij z nimeckim generalom 1941 Hudozhnik i model 1942 Avtoportret z modellyu 1946 Divchinka na stilci varianti 1947 1949 Proekt brami dlya soboru Sv Petra v Rimi 1949 Oplakuvannya relyef 1951 Rozp yattya 1951 Kardinali varianti Portret Inge 1954 Ovochi na stilci Tancivnicya varianti Para kohanciv Smert Svyatogo Stefana relyef 1963 Smert papi rimskogo Joana HHIII 1963 Proekt monumenta partizanu 1968 Brama miru i vijni misto Rotterdam cerkva Sv Lavrentiya 1965 1969 Monument fashistskomu sprotivu misto Bergamo 1978Vibrani tvori Simvol pozhertvi Bronzovi dveri Rotterdam Bronzovi dveri Rotterdam Zagalnij viglyad Avtoportret i zhinocha model Div takozhMistectvo Italiyi Nathnennya Vinchenco Gemito Franchesko Messina Augusto Murer Emilio GrekoDzherelaEva Huttenlauch Giacomo Manzu Die Porta della Morte an St Peter in Rom in Bearbeitung Mario De Micheli Manzu Mailand 1988 1 Aufl 1971 Bernhard Kirchgessner Liebe und Tod Krieg und Frieden Die drei Bronzeportale Giacomo Manzus ISBN 3 933047 99 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhakomo Mancu Door of Death in St Peter s 12 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Masters of 20th Century Figure Sculpture 29 sichnya 2010 u Wayback Machine Portal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Italiya Portal Skulptura Ce nezavershena stattya pro skulptora abo skulptorku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi RKDartists d Track Q17299517 http www moma org collection works 60245 http www poriartmuseum fi fin arkisto http kmska be collection work data sg3oyv