Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пала́цово-па́рковий анса́мбль «Са́мчики» — музей-садиба у селі Самчики на схід від Старокостянтинова (Хмельницька область). Палац є одним із найкраще збережених, що дало змогу облаштувати музей-садибу. У всеукраїнському конкурсі «Сім чудес України», проведеному в 2007 році, садиба у Самчиках була одним із номінантів від Хмельницької області.
Україна
Україна:с. Самчики (Старокостянтинівська міська громада, Хмельницький район, Хмельницька область)
Палацово-парковий ансамбль «Самчики» у ВікісховищіВиникнення
Садибу в селі Самчики почав облаштовувати Ян Хоєцький на початку 18 ст. З тих часів зберігся так званий Старий палац 1725 року побудови. Невиразна архітектура старої будівлі спонукала інших хазяїв використовувати її переважно як службове приміщення нового палацу.
Наступним власником був полковник (1754–1843), гайсинський староста. Саме під час його господарювання маєток набув нового вигляду: було збудовано палац, два флігелі, в'їзну браму, оранжереї (серед них і теплицю відкритого типу «Сад в мурах»), стайні. Також Чечель провів реконструкцію в романтичному пейзажному стилі парку Хоєцьких. Маєток був тоді огороджений муром. Син Петра Чечеля Ян одружився з Людвікою Якубовською у 1822 році, і тоді ж батько подарував синові Самчики та інші села. Ян та Петро померли в один рік (1843), і маєток успадкувала Людвіка, а згодом Якуб, син Яна та Людвіки. Якуб продовжував розвивати освіту та культуру у своїх володіннях, наприклад, у 1854 році у Самчиках він заснував сільську музичну школу гри на духових та струнно-смичкових музичних інструментах, а також оркестр, яким керував Родерік-Август Браун, відомий польський композитор, диригент та скрипаль.
Якуб Чечель підтримав учасників польського повстання 1863 року. В бою з російською армією неподалік села Салиха він був поранений і закатований до смерті в полоні. Маєток Чечелів царат конфіскував. У січні 1867 року маєток викупив житомирський купець першої гільдії Купріян Абрамович Ляшков. Наступним власником садиби у 1870 р. став Іван Угрімов. Угрімови збудували власним коштом школу та відкрили сільську бібліотеку, за їх господарювання маєток відвідували визначні діячі культури, освіти й науки як Російської імперії, так і Європи. У 1902 році маєток викупив Михайло Шестаков (1856 — 1926 рр.), який володів ним до 1918 року.
Занепад і відродження
Після Лютневої революції руйнувались неоціненної ваги пам'ятки, гинули люди… Багато палаців перетворилося в попіл, але Самчинецький зусиллям селян збережено. Маєток стояв порожнім до 1922 року. Інтер'єр палацу зазнав руйнувань. Пропали десюдепорти у всіх залах палацу, згоріла у вогні 1918 року чудова скульптура фонтану, відбито голови, руки в путті біля скульптур левів на Графських воротах, знищено герб Чечелів «Єліта» в тимпані фронтону парадного порталу, знято мистецькі стулки Графських воріт, на паливо пішов найкращий паркет Круглої зали, забетоновані вишукані балюстради ґанків бічних фасадів палацу… Твори мистецтва вивезли до музеїв Житомира та Києва.
Будівлі маєтку, зокрема й палацу, використовував місцевий радгосп під житло, клуб, бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт, у літній час — під піонерський табір. Для господарських потреб розібрали оранжерею, конюшню й каретну із мезоніном, будинок для службовців.
Зазнав утрат маєток й під час Другої світової війни, особливо палац. По війні радгосп знову господарював у маєтку. У 1956 році на його базі заснована Хмельницька державна дослідна сільгоспстанція; наукові відділи розміщено в будівлях маєтку. Дослідна станція влаштувала в палаці агрохімлабораторію, хімікатами просякли стіни залів, поширився грибок, котрий руйнує до сьогодні дерев'яні конструкції.
У 1958 році знищено унікальний комплекс господарських споруд маєтку Хоєцьких початку XVIII ст., побудованих в характері оборонної споруди. Подібних споруд в Україні не збереглося. Частково зруйновано первісну просторово-планувальну систему парку, знищено авторську композицію побудови пейзажу біля паркового фасаду, а в 1971 році повністю зруйнували найкрасивіший елемент парку — альтанку (бельведер) та яр — рукотворний рельєф маєтку.
У 1960 році парк оголошено пам'яткою садово-паркового мистецтва, а у 1979 році палацо-парковий ансамбль — пам'яткою історико-культурної спадщини України.
Аби зберегти маєток, його історичну, мистецьку цінність, рішенням Хмельницького облвиконкому від 15 серпня 1990 року за № 143, на базі палацово-паркового ансамблю «Самчики» створено відділ обласного краєзнавчого музею — «Музей-маєток Самчики». Постановою Кабінету Міністрів України № 844 від 5 серпня 1997 р. маєток оголошено Державним історико-культурним заповідником «Самчики».
Сьогодні заповідник є об'єктом природно-заповідного фонду України — парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Самчиківський парк» та пам'яткою історико-культурної спадщини України — палацово-парковим ансамблем.
У маєтку неодноразово знімались фільми. Зокрема, тут було відзнято багато сцен серіалу , а у 2013 році — серіалу , вихід якого на телеекрани планувався на 2014 рік. У масовках до фільму часто з'являються місцеві селяни.
Опис палацу
Панський дім (палац) одноповерховий, у стилі пізнього класицизму (ампіру), побудований за проектом польського архітектора Якуба Кубицького. Будівля в формі видовженого прямокутного блоку на 15 осей, довжина — 44 метри, ширина — 16,5 метрів, висота — 14 метрів. Парадний фасад прикрашено шестиколонним портиком і трикутним фронтоном. В тимпані фронтону збереглося ампірне ліплення двох жіночих фігур (богині краси й кохання Венери та богині родючості Церери) поряд з ліпленим колом, у якому розміщений герб власників. Герб знищено за часів СРСР та відновлено у 2009 році.
Первісне розташування приміщень збережено майже повністю. Зокрема, у палаці є 5 зал (Кругла, Велика, Римська, Спочивальня та Японський кабінет). Разом вони утворюють анфіладу з боку паркового фасаду, містять багате художнє оздоблення у стилі ампіру.
В Круглій (або ж Блакитній) вітальні відбувалися театральні постановки, танці, або ж вона могла служити музичним салоном. Праворуч від Круглої зали розташована Велика (або ж Червона) зала, у якій є 4 вікна. Ця зала слугувала господарям за їдальню. В одному з кутків зали стояв мармуровий камін.
Ліворуч від Круглої зали розміщена Спочивальня з двома вікнами.
По сусідству розташована Римська зала, що отримала назву за характерне оздоблення.
З Римської зали гість палацу може перейти до наріжної квадратної вітальні, що замикає анфіладу залів. Внаслідок тематики й стилістики зображень кімната отримала назву Японської. Її стіни від підлоги і до плафону повністю вкриті фресками. До 1951 року з Японської зали можна було через засклені двері вийти на ґанок і далі в парк, але ґанок знищили. Розпис стін складається з 3 ярусів. Нижній ярус — панель з декоративним візерунком (частково збережений). Середній ярус містить повторюваний сюжет: вазон із хризантемами у фігурній рамі. Верхній ярус містить різні сюжети: два зображення самураїв з мечами у вбранні періоду Едо за писанням великих книг, японку з парасолькою, чубатого журавля, драконів, метеликів, рослинні та геометричні візерунки, ієрогліфи. За розповідями мешканців села, у ніші навпроти дверей раніше стояла скульптура Будди.
В кімнаті досі зберігся автентичний паркет, який виготовили німецькі майстри.
На Волині зображення в подібному східному стилі раніше були в маєтку у селі Великі Зозулинці, на Чернігівщині — у палаці Кирила Розумовського в Батурині, але до сьогодні вони не збереглися. Як наслідок, фрески Японської кімнати в Самчиках наразі залишилися єдиною пам'яткою європейського орієнталізму початку XIX століття в Україні.
Парковий фасад прикрасили чотириколонний портик і сходинки в парк. Вікна портику напівциркульні, на фасадах прямокутні, прикрашені гірляндами і сандриками.
Оздоби інтер'єрів створив італійський (за іншими даними — швейцарський) скульптор . Ліплення в інтер'єрах має високу мистецьку вартість (в стилістиці ампіру).
Історично першим парком при маєткові був парк Хоєцьких. Але архітектурний ансамбль, розбудований на початку XIX століття Чечелем, не надто добре вписувався в старий парк. Тому для планування нового пейзажного парку в садибі у 1801 році було запрошено відомого на землях України (тоді в складі Російської імперії) садівника Діонісія Мак-Клера (1762–1853), засновника, серед іншого, ботанічного саду в місті Кременець, найстарішого серед ботанічних садів України.
Мак-Клер вдало використав наявний природний деревостан, переробив паркові алеї та стежки, змінив компонування насаджень, створив штучний рельєф з яром та гіркою-альтанкою.
У 1902–04 роках Михайло Шестаков приєднав до парку ще 3 га території, на яких було закладено нові ділянки парку в регулярному (класицистичному) стилі.
Парк зберігав свій вигляд аж до 1950-х рр., коли внаслідок діяльності Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції він став змінюватися. У 1956 р. вирубано значну частину віковічних дерев, натомість було насаджено надміру ялин, що не відповідало місцевим умовам.
Наразі історико-культурний заповідник провадить відновлювальні роботи згідно з проектом інституту «Укрпроектреставрація» задля відтворення історичних ландшафтів маєтку. Зокрема, відновлюють паркові картини, газони, квітники, вирубують зайві хвойні дерева, які закривали мальовничі перспективи парку.
Парк займає територію 18,8 га. У ньому ростуть 200 порід дерев і кущів, окремим з дерев більш ніж двісті років. Є й рідкісні дерева, зокрема занесені до Червоної книги України: модрина польська та сосна кедрова європейська (Pinus cembra), а також єдиний в краї екземпляр ясена американського горіхолистого.
Китайський будинок-льодовня
Паркові будівлі в стилі класицизму доповнили і провінційним зразком шинуазрі — Китайським павільйоном. Вибудуваний з цегли, потинькований, прикрашений рустикацією, пілястрами, розфарбований в біло-жовті кольори, він теж цілком належав би класицизму, аби не висока гнучка покрівля з заокругленими «рогами» на кутах, який своєю формою нагадує дах китайської пагоди. На шпилі — флюгер у вигляді прапорця, у якому прорізаний напис «1814».
Будинок цікавий і як приклад улаштування в давнину льодовень. У центрі глибокого льоху споруди вмуровано квадратну камеру, що перекрита підлогою цоколю. Крізь отвір у підлозі до льоху засипали лід, який заготовляли поруч, на річці Случ. У стінах льодової камери розташовані ніші з полицями, де і зберігалися продукти.
Галерея
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палацово-парковий ансамбль «Самчики» |
Транспорт
Найближча залізнична станція — Ложава.
Імпреза по-самчиківськи
З 2014 року на території Палацово-паркового ансамблю «Самчики» щорічно проводиться мистецький фестиваль «Імпреза по-самчиківськи». На фестивалі виступило чимало знаних народних артистів та митців Хмельниччини й України. Але щороку у Самчиках приймають й новачків — поетів та виконавців.
Виноски
- Олійник І. У Самчиках знімають «Вовче сонце» // Є-Поділля. — № 40. — 3 жовтня 2013.
Посилання та джерела
- І. Курус, Л. Баженов, Ю. Боєв та ін. Путівник. Хмельницька область. — Київ : «Богдана», 2010. — 320 с. — 3000 прим. — .
- Хмельниччина. Самчики. Замки та храми України
- Розклад руху дизель-поїздів по станції Ложава
- Палацово-парковий ансамбль «Самчики» (доволі детальний опис та історія) на www.prostir.museum («Музейний простір України»)
- Фото-галерея Палацово-паркового ансамблю «Самчики» на www.prostir.museum («Музейний простір України»)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pala covo pa rkovij ansa mbl Sa mchiki muzej sadiba u seli Samchiki na shid vid Starokostyantinova Hmelnicka oblast Palac ye odnim iz najkrashe zberezhenih sho dalo zmogu oblashtuvati muzej sadibu U vseukrayinskomu konkursi Sim chudes Ukrayini provedenomu v 2007 roci sadiba u Samchikah bula odnim iz nominantiv vid Hmelnickoyi oblasti Palacovo parkovij ansambl Samchiki 49 45 59 pn sh 27 23 50 sh d 49 76650416149367118 pn sh 27 39746322655875232 sh d 49 76650416149367118 27 39746322655875232 Koordinati 49 45 59 pn sh 27 23 50 sh d 49 76650416149367118 pn sh 27 39746322655875232 sh d 49 76650416149367118 27 39746322655875232TipmuzejStatus spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini UkrayiniSkladPalac d d d d d Fontan d d i Komora d Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina s Samchiki Starokostyantinivska miska gromada Hmelnickij rajon Hmelnicka oblast Zasnovano15 serpnya 1990 rokuDirektorBogdan PazhimskijSajtsamchyky com uaPalacovo parkovij ansambl Samchiki Ukrayina Palacovo parkovij ansambl Samchiki u VikishovishiViniknennyaSadibu v seli Samchiki pochav oblashtovuvati Yan Hoyeckij na pochatku 18 st Z tih chasiv zberigsya tak zvanij Starij palac 1725 roku pobudovi Nevirazna arhitektura staroyi budivli sponukala inshih hazyayiv vikoristovuvati yiyi perevazhno yak sluzhbove primishennya novogo palacu Nastupnim vlasnikom buv polkovnik 1754 1843 gajsinskij starosta Same pid chas jogo gospodaryuvannya mayetok nabuv novogo viglyadu bulo zbudovano palac dva fligeli v yiznu bramu oranzhereyi sered nih i teplicyu vidkritogo tipu Sad v murah stajni Takozh Chechel proviv rekonstrukciyu v romantichnomu pejzazhnomu stili parku Hoyeckih Mayetok buv todi ogorodzhenij murom Sin Petra Chechelya Yan odruzhivsya z Lyudvikoyu Yakubovskoyu u 1822 roci i todi zh batko podaruvav sinovi Samchiki ta inshi sela Yan ta Petro pomerli v odin rik 1843 i mayetok uspadkuvala Lyudvika a zgodom Yakub sin Yana ta Lyudviki Yakub prodovzhuvav rozvivati osvitu ta kulturu u svoyih volodinnyah napriklad u 1854 roci u Samchikah vin zasnuvav silsku muzichnu shkolu gri na duhovih ta strunno smichkovih muzichnih instrumentah a takozh orkestr yakim keruvav Roderik Avgust Braun vidomij polskij kompozitor dirigent ta skripal Yakub Chechel pidtrimav uchasnikiv polskogo povstannya 1863 roku V boyu z rosijskoyu armiyeyu nepodalik sela Saliha vin buv poranenij i zakatovanij do smerti v poloni Mayetok Checheliv carat konfiskuvav U sichni 1867 roku mayetok vikupiv zhitomirskij kupec pershoyi gildiyi Kupriyan Abramovich Lyashkov Nastupnim vlasnikom sadibi u 1870 r stav Ivan Ugrimov Ugrimovi zbuduvali vlasnim koshtom shkolu ta vidkrili silsku biblioteku za yih gospodaryuvannya mayetok vidviduvali viznachni diyachi kulturi osviti j nauki yak Rosijskoyi imperiyi tak i Yevropi U 1902 roci mayetok vikupiv Mihajlo Shestakov 1856 1926 rr yakij volodiv nim do 1918 roku Zanepad i vidrodzhennyaPislya Lyutnevoyi revolyuciyi rujnuvalis neocinennoyi vagi pam yatki ginuli lyudi Bagato palaciv peretvorilosya v popil ale Samchineckij zusillyam selyan zberezheno Mayetok stoyav porozhnim do 1922 roku Inter yer palacu zaznav rujnuvan Propali desyudeporti u vsih zalah palacu zgorila u vogni 1918 roku chudova skulptura fontanu vidbito golovi ruki v putti bilya skulptur leviv na Grafskih vorotah znisheno gerb Checheliv Yelita v timpani frontonu paradnogo portalu znyato mistecki stulki Grafskih vorit na palivo pishov najkrashij parket Krugloyi zali zabetonovani vishukani balyustradi gankiv bichnih fasadiv palacu Tvori mistectva vivezli do muzeyiv Zhitomira ta Kiyeva Budivli mayetku zokrema j palacu vikoristovuvav miscevij radgosp pid zhitlo klub biblioteku feldshersko akusherskij punkt u litnij chas pid pionerskij tabir Dlya gospodarskih potreb rozibrali oranzhereyu konyushnyu j karetnu iz mezoninom budinok dlya sluzhbovciv Zaznav utrat mayetok j pid chas Drugoyi svitovoyi vijni osoblivo palac Po vijni radgosp znovu gospodaryuvav u mayetku U 1956 roci na jogo bazi zasnovana Hmelnicka derzhavna doslidna silgospstanciya naukovi viddili rozmisheno v budivlyah mayetku Doslidna stanciya vlashtuvala v palaci agrohimlaboratoriyu himikatami prosyakli stini zaliv poshirivsya gribok kotrij rujnuye do sogodni derev yani konstrukciyi U 1958 roci znisheno unikalnij kompleks gospodarskih sporud mayetku Hoyeckih pochatku XVIII st pobudovanih v harakteri oboronnoyi sporudi Podibnih sporud v Ukrayini ne zbereglosya Chastkovo zrujnovano pervisnu prostorovo planuvalnu sistemu parku znisheno avtorsku kompoziciyu pobudovi pejzazhu bilya parkovogo fasadu a v 1971 roci povnistyu zrujnuvali najkrasivishij element parku altanku belveder ta yar rukotvornij relyef mayetku U 1960 roci park ogolosheno pam yatkoyu sadovo parkovogo mistectva a u 1979 roci palaco parkovij ansambl pam yatkoyu istoriko kulturnoyi spadshini Ukrayini Abi zberegti mayetok jogo istorichnu mistecku cinnist rishennyam Hmelnickogo oblvikonkomu vid 15 serpnya 1990 roku za 143 na bazi palacovo parkovogo ansamblyu Samchiki stvoreno viddil oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Muzej mayetok Samchiki Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini 844 vid 5 serpnya 1997 r mayetok ogolosheno Derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom Samchiki Sogodni zapovidnik ye ob yektom prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini parkom pam yatkoyu sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya Samchikivskij park ta pam yatkoyu istoriko kulturnoyi spadshini Ukrayini palacovo parkovim ansamblem U mayetku neodnorazovo znimalis filmi Zokrema tut bulo vidznyato bagato scen serialu a u 2013 roci serialu vihid yakogo na teleekrani planuvavsya na 2014 rik U masovkah do filmu chasto z yavlyayutsya miscevi selyani Opis palacuPanorama blakitnoyi kimnati Panskij dim palac odnopoverhovij u stili piznogo klasicizmu ampiru pobudovanij za proektom polskogo arhitektora Yakuba Kubickogo Budivlya v formi vidovzhenogo pryamokutnogo bloku na 15 osej dovzhina 44 metri shirina 16 5 metriv visota 14 metriv Paradnij fasad prikrasheno shestikolonnim portikom i trikutnim frontonom V timpani frontonu zbereglosya ampirne liplennya dvoh zhinochih figur bogini krasi j kohannya Veneri ta bogini rodyuchosti Cereri poryad z liplenim kolom u yakomu rozmishenij gerb vlasnikiv Gerb znisheno za chasiv SRSR ta vidnovleno u 2009 roci Pervisne roztashuvannya primishen zberezheno majzhe povnistyu Zokrema u palaci ye 5 zal Krugla Velika Rimska Spochivalnya ta Yaponskij kabinet Razom voni utvoryuyut anfiladu z boku parkovogo fasadu mistyat bagate hudozhnye ozdoblennya u stili ampiru V Kruglij abo zh Blakitnij vitalni vidbuvalisya teatralni postanovki tanci abo zh vona mogla sluzhiti muzichnim salonom Pravoruch vid Krugloyi zali roztashovana Velika abo zh Chervona zala u yakij ye 4 vikna Cya zala sluguvala gospodaryam za yidalnyu V odnomu z kutkiv zali stoyav marmurovij kamin Livoruch vid Krugloyi zali rozmishena Spochivalnya z dvoma viknami Po susidstvu roztashovana Rimska zala sho otrimala nazvu za harakterne ozdoblennya Yaponskij kabinet u palaci v Samchikah Chastina rozpisu Z Rimskoyi zali gist palacu mozhe perejti do narizhnoyi kvadratnoyi vitalni sho zamikaye anfiladu zaliv Vnaslidok tematiki j stilistiki zobrazhen kimnata otrimala nazvu Yaponskoyi Yiyi stini vid pidlogi i do plafonu povnistyu vkriti freskami Do 1951 roku z Yaponskoyi zali mozhna bulo cherez zaskleni dveri vijti na ganok i dali v park ale ganok znishili Rozpis stin skladayetsya z 3 yarusiv Nizhnij yarus panel z dekorativnim vizerunkom chastkovo zberezhenij Serednij yarus mistit povtoryuvanij syuzhet vazon iz hrizantemami u figurnij rami Verhnij yarus mistit rizni syuzheti dva zobrazhennya samurayiv z mechami u vbranni periodu Edo za pisannyam velikih knig yaponku z parasolkoyu chubatogo zhuravlya drakoniv metelikiv roslinni ta geometrichni vizerunki iyeroglifi Za rozpovidyami meshkanciv sela u nishi navproti dverej ranishe stoyala skulptura Buddi V kimnati dosi zberigsya avtentichnij parket yakij vigotovili nimecki majstri Na Volini zobrazhennya v podibnomu shidnomu stili ranishe buli v mayetku u seli Veliki Zozulinci na Chernigivshini u palaci Kirila Rozumovskogo v Baturini ale do sogodni voni ne zbereglisya Yak naslidok freski Yaponskoyi kimnati v Samchikah narazi zalishilisya yedinoyu pam yatkoyu yevropejskogo oriyentalizmu pochatku XIX stolittya v Ukrayini Parkovij fasad prikrasili chotirikolonnij portik i shodinki v park Vikna portiku napivcirkulni na fasadah pryamokutni prikrasheni girlyandami i sandrikami Ozdobi inter yeriv stvoriv italijskij za inshimi danimi shvejcarskij skulptor Liplennya v inter yerah maye visoku mistecku vartist v stilistici ampiru Samchikivskij parkIstorichno pershim parkom pri mayetkovi buv park Hoyeckih Ale arhitekturnij ansambl rozbudovanij na pochatku XIX stolittya Chechelem ne nadto dobre vpisuvavsya v starij park Tomu dlya planuvannya novogo pejzazhnogo parku v sadibi u 1801 roci bulo zaprosheno vidomogo na zemlyah Ukrayini todi v skladi Rosijskoyi imperiyi sadivnika Dionisiya Mak Klera 1762 1853 zasnovnika sered inshogo botanichnogo sadu v misti Kremenec najstarishogo sered botanichnih sadiv Ukrayini Mak Kler vdalo vikoristav nayavnij prirodnij derevostan pererobiv parkovi aleyi ta stezhki zminiv komponuvannya nasadzhen stvoriv shtuchnij relyef z yarom ta girkoyu altankoyu U 1902 04 rokah Mihajlo Shestakov priyednav do parku she 3 ga teritoriyi na yakih bulo zakladeno novi dilyanki parku v regulyarnomu klasicistichnomu stili Park zberigav svij viglyad azh do 1950 h rr koli vnaslidok diyalnosti Hmelnickoyi derzhavnoyi silskogospodarskoyi doslidnoyi stanciyi vin stav zminyuvatisya U 1956 r virubano znachnu chastinu vikovichnih derev natomist bulo nasadzheno nadmiru yalin sho ne vidpovidalo miscevim umovam Narazi istoriko kulturnij zapovidnik provadit vidnovlyuvalni roboti zgidno z proektom institutu Ukrproektrestavraciya zadlya vidtvorennya istorichnih landshaftiv mayetku Zokrema vidnovlyuyut parkovi kartini gazoni kvitniki virubuyut zajvi hvojni dereva yaki zakrivali malovnichi perspektivi parku Park zajmaye teritoriyu 18 8 ga U nomu rostut 200 porid derev i kushiv okremim z derev bilsh nizh dvisti rokiv Ye j ridkisni dereva zokrema zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini modrina polska ta sosna kedrova yevropejska Pinus cembra a takozh yedinij v krayi ekzemplyar yasena amerikanskogo goriholistogo Kitajskij budinok lodovnyaKitajskij budinochok Parkovi budivli v stili klasicizmu dopovnili i provincijnim zrazkom shinuazri Kitajskim paviljonom Vibuduvanij z cegli potinkovanij prikrashenij rustikaciyeyu pilyastrami rozfarbovanij v bilo zhovti kolori vin tezh cilkom nalezhav bi klasicizmu abi ne visoka gnuchka pokrivlya z zaokruglenimi rogami na kutah yakij svoyeyu formoyu nagaduye dah kitajskoyi pagodi Na shpili flyuger u viglyadi praporcya u yakomu prorizanij napis 1814 Budinok cikavij i yak priklad ulashtuvannya v davninu lodoven U centri glibokogo lohu sporudi vmurovano kvadratnu kameru sho perekrita pidlogoyu cokolyu Kriz otvir u pidlozi do lohu zasipali lid yakij zagotovlyali poruch na richci Sluch U stinah lodovoyi kameri roztashovani nishi z policyami de i zberigalisya produkti GalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palacovo parkovij ansambl Samchiki TransportNajblizhcha zaliznichna stanciya Lozhava Impreza po samchikivskiDokladnishe Impreza po samchikivski Z 2014 roku na teritoriyi Palacovo parkovogo ansamblyu Samchiki shorichno provoditsya misteckij festival Impreza po samchikivski Na festivali vistupilo chimalo znanih narodnih artistiv ta mitciv Hmelnichchini j Ukrayini Ale shoroku u Samchikah prijmayut j novachkiv poetiv ta vikonavciv VinoskiOlijnik I U Samchikah znimayut Vovche sonce Ye Podillya 40 3 zhovtnya 2013 Posilannya ta dzherelaI Kurus L Bazhenov Yu Boyev ta in Putivnik Hmelnicka oblast Kiyiv Bogdana 2010 320 s 3000 prim ISBN 978 966 425 010 5 Hmelnichchina Samchiki Zamki ta hrami Ukrayini Rozklad ruhu dizel poyizdiv po stanciyi Lozhava Palacovo parkovij ansambl Samchiki dovoli detalnij opis ta istoriya na www prostir museum Muzejnij prostir Ukrayini Foto galereya Palacovo parkovogo ansamblyu Samchiki na www prostir museum Muzejnij prostir Ukrayini Div takozhSamchikivskij park Klasicizm ta ampir v UkrayiniPortal Sadi i parki Portal Arhitektura Portal Klasicizm Portal Ukrayina