Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Держава страху англ State of Fear технотрилер американського письменника Майкла Крайтона в якому екотерористи планують м

Держава страху

Держава страху

«Держава страху» (англ. State of Fear) — технотрилер американського письменника Майкла Крайтона, в якому екотерористи планують масові вбивства, щоб привернути увагу до небезпеки глобального потепління. Незважаючи на вигадку художньої літератури, книга містить багато графіків та виносок, два додатки та 20-сторінкову бібліографію на підтримку переконань Крайтона про глобальне потепління. Багато вчених-кліматологів, наукових журналістів, екологічних груп та науково-пропагандистських організацій заперечують погляди Кріктона на науку як на суцільні помилки та спотворення.

Держава страху
State of Fear
Жанрнаукова фантастика,
технотрилер,
антиутопічна фантастика
Формароман
АвторМайкл Крайтон
Моваанглійська
Опубліковано7 грудня 2004
Країнаimage США
ВидавництвоHarperCollins
Попередній твір«Здобич»
Наступний твір«Наступний»
ISBN-10:

Початковий тираж роману склав 1,5 мільйона примірників і за січень 2005 року за тиждень досяг показника бестселеру № 1 на Amazon та №2 у списку бестселерів «Нью-Йорк таймс». Сам роман отримав неоднозначні відгуки, деякі літературні критики заявляють, що подання у книзі фактів та позиції щодо дискусії про глобальне потепління відхиляється від сюжету роману.

Сюжет

Пітер Еванс — юрист філантропа-мільйонера Джорджа Мортона. Основними обов'язками Еванса є ведення юридичних справа, пов'язаних з внесками Мортона в екологічну організацію, Національний фонд екологічних ресурсів (NERF) (за зразком Ради оборони природних ресурсів [NRDC]).

Мортон спостергігає з підозрою за директором NERF Ніколасом Дрейком після того, як виявив, що Дрейк зловживав деякими коштами, які Мортон пожертвував на користь організації. Незабаром Мортона відвідують два чоловіки - Джон Кеннер та Санджонг Тапа, які представляються дослідниками MIT, але насправді є міжнародними правоохоронцями, які натрапили на слід екотерористичної групи «Фронт екологічного визволення» (ELF) (на зразок Фронту визволення Землі). ELF намагаються спровокувати «природні» катастрофи, щоб переконати громадськість у небезпеці глобального потепління. Всі ці події приурочені до проведення кліматичної конференції, оплаченої NERF, яка висвітлить «катастрофу» глобального потепління. Екотерористи не задумуються над тим, скільки людей загинуло в результаті їх природних катастроф та безжально вбивають усіх, хто їм заважає (мало хто визнає їх методи вбивства гуманними: отрута рідкісної австралійської синьо-кільцевого восьминога, яка викликає параліч та «притягувачі-блискавки», які призводять до того, що їхні жертви вражаються електричним струмом під час грози). Кеннер і Тапа підозрюють, що Дрейк був причетний до ELF для досягнення власних корисливих цілей (отримання більших сум пожертв на користь NERF від екологічно стурбованої громадськості).

Еванс приєднується до Кеннера, Тапи та асистентки Мортона, Сари Джонс, й потрапляє в низку пригод, під час яких ця група намагається перешкодити втіленню різноманітних катастроф, запланованих ELF, перш ніж ці катастрофи знищать тисячі людей. Племінниця Кеннера, Дженніфер Гейнс, приєднується до групи на завершальному етапі, коли вони вирушають на віддалений острів на Соломонових Островів, щоб зупинити «світовий опір» ELF, гігантське цунамі, яке затопить узбережжя Каліфорнії у той час, як Дрейк завершує міжнародну конференцію, присвячену «катастрофі» глобального потепління. На своєму шлях група веде боротьбу з крокодилами, які харчуються людиною, і племенами канібалів (які бенкетують Тедом Бредлі, екологічним телеактора, якого Дрейк послав, щоб шпигувати за Кеннером та його командою). Решту групи за короткий проміжок часу рятує Мортон, який раніше інсценував власну смерть, щоб скинути зі сліду Дрейка, та мати можливість стежити за діяльністю ELF на острові, допоки він чекав, коли з'являться Кеннер та його команда.

Група на острові змушена виступити у вирішальний бій з найсильнішим терористам ELF, під час якої Гейнса ледь не вбивають, а Еванс вбиває одного з терористів, який раніше намагався вбити його та Джонса в Антарктиді. Решта терористів гине під час зворотнього шторму, який Кеннер та його команда ослабили настільки, щоб він не зміг перетворитися в гігантське цунамі та дістатися Каліфорнії.

Мортон, Еванс та Джонс повертаються до Лос-Анджелеса. Еванс залишає свою юридичну фірму для роботи в новій (без вказівки на назву) організації Мортона, яка буде практикувати екологічну активність як бізнес, вільний від потенційних конфліктів інтересів. Мортон сподівається, що після своєї смерті, Еванс і Джонс займуть його місце в новій організації.

Алегоричні персонажі

Декілька критиків припустили, що Крайтон використовує головних героїв як проксі-образи для різних точок зору на тему глобального потепління, щоб дозволити читачеві чітко слідувати різним позиціям, викладеним у книзі.

  • Джозеф Ромм припускає, що Кеннер є прихильником самого Крайтона.
  • Девід Робертс припускає, що Еванс готовий до прочитання (який, як вважає Крайтон, сприймає більшість принципів глобального потепління без детального вивчення цього, але не беззаперечно).
  • Девід Робертс також припускає, що Тед Бредлі розділяє позицію тих людей, які без сумніву сприймають партійну лінію «енвайронменталізму».
  • Рональд Бейлі припускає, що Дрейк в енвайронменталістському русі «професіональний» активіст.
  • Брюс Баркотт припускає, що Сара, як і Майкл Б. Макелрой та Даніель П. Шраг припускають, що Дженніфер розділяють принципи академічного співтовариства (досить розумні, щоб слідкувати за суперечками, але не визначились, допоки не будуть представлені докази). Сара належить до тієї частиною суспільства, яка, ймовірно, вірить у глобальне потепління при наявності небеззаперечних доказів (вони сприймають «ймовірно, але не доведено» як «достатній доказ») та Дженніфер, яка представляє ту частину спільноти, яка сприймає лише беззаперечні докази.
  • Майкл Б. Макелрой та Даніель П. Шраг припускають, що у Дженніфер одночасно спостергіається конфлікт інтересів, створений фінансуванню дослідження (тобто, її «офіційна» позиція змінюється залежно від того, хто фінансує дослідження, але в приватній бесіді вона висловлює свої справжні переконання).
  • Грегорі Моне припускає, що Санджонг — це такий собі аналог місцевої університетської бібліотеки / надійної перевірки джерел Інтернету тощо.

Післямова/авторські примітки

Крайтон висловив власні погляди на глобальні зміни клімату у післямові. У «Повідомленні автора» Крайтон зазначає, що причина, масштаби та загроза зміни клімату в основному невідомі. Завершує власні думки, підтримуючи управління пустелею та продовжуючи дослідження всіх аспектів довкілля Землі.

У Додатку I Крайтон застерігає обидві сторони дискусії про глобальне потепління від політизації науки. Тут він наводить два приклади згубного поєднання псевдонауки та політики: ідеї євгеніки на початку XX століття (які він безпосередньо цитує як одну з теорій, котра допускала Голокост) та лисенкізму.

Цей додаток супроводжується бібліографією 172 книг та статей у журналах, які Крайтон представляє «... щоб допомогти тим читачам, які хотіли б зрозуміти мої власні думки та дійти власних висновків».

Глобальне потепління

Держава страху — як і багато книг Крайтона — вигадана робота, яка використовує поєднання міркувань та реальних даних, а також технологічні нововведення як основні сюжетні лінії. Дебати з приводу глобального потепління слугують фоном для книги. Крайтон подає власну післямову та два додатки, які пов'язують вигадану частину книги з реальними прикладами його тези.

Головні лиходії роману — екологічні екстремісти. Крайтон покладає провину на «промисловість» і в сюжетній лінії, і в додатках. У книзі наводяться різні твердження, наприклад:

  • Наука, яка стоїть за глобальним потеплінням, є спекулятивною та неповною, тобто не можна зробити конкретних висновків щодо участі людини у зміні клімату.
  • Еліти в різних регіонах використовують або реальні, або штучні кризи для підтримання існуючого соціального порядку, зловживаючи «наукою» про глобальне потепління.
  • Внаслідок потенційного конфлікту інтересів вчені, які проводять дослідження з питань глобального потепління, можуть суттєво змінити свої висновки, щоб привести їх у відповідність до джерел фінансування. Оскільки кліматологія не може включати подвійні сліпі дослідження, що є звичайним для інших наук, а кліматологи встановлюють параметри експериментів, проводять експерименти в межах встановлених ними ж параметрів та аналізують отримані дані, явище, відоме як «упередженість», пропонується як найкраща причина того, що наука про клімат є такою неточною.
  • Ключова концепція, висловлена ексцентричним професором Гофманом, передбачає, за його словами, існування комплексу «політико-правових засобів масової інформації», порівнянного з «військово-промисловим комплексом» епохи Холодної війни. Гофман наполягає на тому, що наука про клімат почала використовувати більш екстремальні, страхітливі терміни, такі як «криза», «катастрофа» та «катаклізм» незабаром після падіння Берлінської стіни, щоб підтримувати рівень страху у громадян, з метою соціального контролю, оскільки привид радянського комунізму зник. Цей «стан страху» й надає книзі свою назву.

Численні діаграми та цитати з даних реального світу, включаючи виносні діаграми, які переконливо підказують, що середня глобальна температура в цю епоху знижується. Там, де місцеві температури демонструють загальне підвищення середніх показників, переважно у великих містах світу, персонажі Крайтона вважають, що це відбувається через міське розростання та вирубування лісів, а не викиди вуглецю.

Крайтон виступає за те, щоб відсторонити політику від науки і використовує в додатках глобальне потепління та історичні приклади, щоб використати цей аргумент. У своїй промові в Каліфорнійському технологічному інституті 2003 року він висловив стурбованість тим, що вважає «кризою, яка виникає, на всьому підприємництві науки, а саме через все більш непростий взаємозв'язок між точною наукою та державною політикою».

Відгуки

Літературні огляди

Роман отримав неоднозначні відгуки від професіональних літературних критиків.

Рональд Бейлі з «Волл-стріт джорнел» дав позитивний відгук, назвавши роман «блискавичним технополітичним трилером» та «новелізацією виступу, який містер Крайтон виголосив у вересні 2003 року у Клубі співдружності Сан-Франциско». Грегорі Кіршлінг з «Entertainment Weekly» також дав позитивний відгук та сказав, що «це один з найкращих [романів] Крайтона, тому що це так важко як парниковий газ, але, [який] безумовно, нагріває приміщення».

Проте на сторінках «The New Republic» Саша Циммерманн дав неоднозначний відгук. Він розкритикував представлення даних Крайтона у спрощеній для читача формі, але прийшов до висновку, що книга — це «глобальний трилер-троллінг, який пригнічує людину на фоні жорстоких видовищ природи, яка обслуговується лише потрібною кількістю міжнародної змови та перекопування екологів за гарної погоди».

Значно більше критики спровоувало викладення Крайтоном даних про глобальне потепління та розкриття в романі дискусії про глобальне потепління в цілому. На сторінках «The Sydney Morning Herald» Джон Бірмінгем розкритикував використання книги у дослідженні реального світу та зазначив, що «нудно вже [не лише] після першої лекції, але й в основному сюжеті [загалом] ... [Він] Погано написаний, і це дозволяє читачеві ігнорувати поширенішу точку, яку намагається Крайтон намагається створити». У газеті «The Guardian» Пітер Ґуттридж написав, що діаграми та дослідження в книзі потрапили «на шлях елементів трилера» і заявив, що бібліографія є цікавішою, ніж сам сюжет. На сторінках «The New York Times» Брюс Баркотт гостро розкритикував відображені в романі дискусії про глобальне потепління, заявивши, що це аргументи лише однієї зі сторін.

У «Pittsburgh Post-Gazette» Алан Волтон дав переважно сприятливий відгук та запропонував декілька позитивних моментів, за яку варто похвалити роботу Крайтона. Волтон написав, що книги Крайтона, «немов ретельно досліджені, як вони є, відчувають парк розваг. Ніби автор передає одне зі своїх власних творінь, «Парк Юрського періоду» Джона Хаммонда, і не шкодує витрат, якщо мова йде про пригоди, напруженість та, зрештою, задоволення».

Критика від наукової спільноти

Роман отримав критичні відгуки від вчених-кліматологів, наукових журналістів та екологічних груп за неточну та недостовірну інформацію. 16 з 18 американських вчених-кліматологів, опитаних Найтом Ріддером, зазначили, що автор викривляє наукові дані та спотворює дослідження.

Декілька вчених, на дослідження яких робилося посилання в романі, заявили, що Крайтон спотворив їх дані. Пітер Доран, провідний автор журналу «Природа», написав у New York Times: «наші результати були використані Майклом Крайтоном у романі «Держава страху» як «докази» проти глобального потепління».

Майлз Аллен, керівник Групи кліматичної динаміки при кафедрі фізики Оксфордського університету, на сторінках журналу «Nature» у 2005 році написав:

image Останній блокбастер Майкла Крайтона, «Держава страху», також стосується теми глобального потепління, і, ймовірно, вводить з необережності в оману .... Хоча це витвір художньої літератури, використання Крайтоном виносок та додатків, вочевидь, призначене для створення враження наукового авторитету. image

Американський геофізичний союз, який складається з понад 50 000 членів з понад 135 країн, на сторінках власної газети «Еос» у 2006 році зазначили: «Ми побачили із зустрічей із громадськістю, як політичне використання «Держави страху» змінило суспільне сприйняття науковців, особливо дослідників глобального потепління, на підозру та неприязнь».

Джеймс Гансен, колишній керівник Інституту космічних досліджень Годдарда при НАСА, написав, що Крайтон «ніби не має найменшого уявлення про науку, про яку пише». Джеффрі Мастерс, головний метеоролог Weather Underground, пише: «Крайтон представляє заповнену помилками та спотворену версію науки про глобальне потепління, що надає перевагу поглядам жменьки контрарійців, які атакують загальновизнану МГЕЗК науку».

Спілка стурбованих вчених присвячує частину свого вебсайту тому, що вони називають помилковими уявленнями, які читачі можуть почерпнути з книги.

Визнання

Конгрес США

Незважаючи на те, що «Держава стаху» є зразком художньої літератури, книга знайшла застосування противниками глобального потепління. Наприклад, американський сенатор Джим Інхоф, який одного разу проголосив глобальне потепління «найбільшою аферою, яка коли-небудь вчинялася над американським народом» назвав «Державу страху» «необхідною для прочитання» для Комітету з навколишнього середовища та громадських робіт Сенату США, який він очолював з 2003 по 2007 рік, перед яким у вересні 2005 року закликав Крайтона давати показання.

21 березня 2007 року Альберт Ґор перед комітетом Палати США виголосив наступну промову: «У планети лихоманка. Якщо у дитини підвищена температура, ви йдете до лікаря [...], якщо ваш лікар скаже вам, що вам потрібно в це втрутитися, ви не кажете: „Ну, я читаю науково-фантастичний роман, який говорить мені, що це не проблема“». Кілька критиків інтерпретували це як посилання на «Державу страху».

Премія журналістики AAPG 2006

Роман отримав премію Американської асоціації геологів нафти (AAPG) за 2006 рік. Прес-аташе AAPG Ларрі Нейшн прокоментував вище вказану подію для New York Times наступним чином: «Це вигадка, але вона має абсолютне кільце правди». Вручення цієї нагороди було піддано критиці як пропаганда політики нафтової галузі та розмивання меж між художньою літературою та журналістикою. Після певних суперечок всередині самої організації AAPG вирішено перейменувати нагороду на премію «Геонаука у ЗМІ».

Даніель П. Шраг, директор Центру дослідження навколишнього середовища Гарвардського університету, назвав нагороду «тотальним збентеженням», яке, за його словами, «відображає політику нафтової галузі та недостатній професіоналізм» з боку асоціації. Щодо книги, він додав: «Я вважаю прикрим [той факт], коли хтось, хто має аудиторію, такий як Крайтон, виявляє таке глибоке незнання».

Дивись також

Паттерсон, Клэр — американський геохімік, що першим визначив справжній вік Землі, в процесі дослідження якого виявив глобальне забруднення навколишнього середовища тетраетилсвинцем.

Примітки

  1. Allen, Myles (20 січня 2005). (PDF). Nature. 433 (7023): 198. Bibcode:2005Natur.433..198A. doi:10.1038/433198a. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 27 січня 2020. PDF version from climateprediction.net site
  2. . Weather Underground. Архів оригіналу за 30 грудня 2004. Процитовано 27 січня 2020.
  3. Doran, Peter (27 липня 2006). . The New York Times. Архів оригіналу за 11 квітня 2009. Процитовано 27 січня 2020.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2005. Процитовано 2 лютого 2020.
  5. . Union of Concerned Scientists. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 27 січня 2020.
  6. Borenstein, Seth (10 лютого 2005). . The Seattle Times. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 березня 2019.
  7. Barcott, Bruce (30 січня 2005). . The New York Times. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 15 вересня 2010.
  8. Romm, Joseph (May 2005). . Technology Review. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 28 січня 2020.
  9. . Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  10. Barcott, Bruce (30 січня 2005). 'State of Fear': Not So Hot. Sunday Book Review. New York Times.
  11. McElroy MB, Schrag DP (March–April 2005). . Harvard Magazine. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  12. . Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 28 січня 2020.
  13. . Metacritic.com. Архів оригіналу за 29 червня 2008. Процитовано 13 вересня 2008.
  14. Gregory Kirschling (13 грудня 2004). . Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 13 вересня 2008.
  15. John Birminghamn (15 січня 2005). . Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 вересня 2008.
  16. Peter Guttridge (16 січня 2005). . London: The Guardian. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 13 вересня 2008.
  17. Bruce Barcott (30 січня 2005). . The New York Times. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 13 вересня 2008.
  18. Myles Allen (20 січня 2005). (PDF). Nature. 433 (7023): 198. Bibcode:2005Natur.433..198A. doi:10.1038/433198a. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 27 січня 2020. PDF version from climateprediction.net site
  19. Peter Doran (27 липня 2006). . The New York Times. Архів оригіналу за 11 квітня 2009. Процитовано 14 серпня 2008.
  20. Mooney, Chris (18 січня 2005). . Committee for Skeptical Inquiry. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 20 серпня 2008.
  21. Evans, Harold (7 жовтня 2005). . BBC NEWS. Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 17 серпня 2008.
  22. . . 16 грудня 2004. Архів оригіналу за 18 липня 2008. Процитовано 17 серпня 2008.
  23. . Union of Concerned Scientists. 27 червня 2005. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 17 серпня 2016.
  24. Doran PT; Priscu JC; Lyons WB та ін. (13 січня 2002). Antarctic climate cooling and terrestrial ecosystem response. Nature. 415 (6871): 517—520. doi:10.1038/nature710. PMID 11793010. as PDF [ 2004-12-11 у Wayback Machine.]
  25. <Please add first missing authors to populate metadata.> (5 вересня 2006). (PDF). Eos. 87 (36). Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2012. Процитовано 2 лютого 2020.
  26. . Архів оригіналу за 30 грудня 2004. Процитовано 27 січня 2020.
  27. Mooney, Chris (11 січня 2005). . CBS News. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 15 серпня 2008.
  28. Janofsky, Michael (29 вересня 2005). . The New York Times. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 15 серпня 2008.
  29. Glenn, Joshua (1 квітня 2007). . The Boston Globe. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 лютого 2020.
  30. . Alaska Report. 22 березня 2007. Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 2 лютого 2020.
  31. . Архів оригіналу за 29 квітня 2007. Процитовано 2 лютого 2020.
  32. Dean, Cornelia (9 лютого 2006). . New York Times. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 17 серпня 2008.
  33. . Архів оригіналу за 7 червня 2007. Процитовано 2 лютого 2020.

Посилання

  • «Держава страху» [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Майкла Крайтона (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Derzhava strahu angl State of Fear tehnotriler amerikanskogo pismennika Majkla Krajtona v yakomu ekoteroristi planuyut masovi vbivstva shob privernuti uvagu do nebezpeki globalnogo poteplinnya Nezvazhayuchi na vigadku hudozhnoyi literaturi kniga mistit bagato grafikiv ta vinosok dva dodatki ta 20 storinkovu bibliografiyu na pidtrimku perekonan Krajtona pro globalne poteplinnya Bagato vchenih klimatologiv naukovih zhurnalistiv ekologichnih grup ta naukovo propagandistskih organizacij zaperechuyut poglyadi Kriktona na nauku yak na sucilni pomilki ta spotvorennya Derzhava strahuState of FearZhanrnaukova fantastika tehnotriler antiutopichna fantastikaFormaromanAvtorMajkl KrajtonMovaanglijskaOpublikovano7 grudnya 2004Krayina SShAVidavnictvoHarperCollinsPoperednij tvir Zdobich Nastupnij tvir Nastupnij ISBN 10 0 00 718159 0 Pochatkovij tirazh romanu sklav 1 5 miljona primirnikiv i za sichen 2005 roku za tizhden dosyag pokaznika bestseleru 1 na Amazon ta 2 u spisku bestseleriv Nyu Jork tajms Sam roman otrimav neodnoznachni vidguki deyaki literaturni kritiki zayavlyayut sho podannya u knizi faktiv ta poziciyi shodo diskusiyi pro globalne poteplinnya vidhilyayetsya vid syuzhetu romanu SyuzhetPiter Evans yurist filantropa miljonera Dzhordzha Mortona Osnovnimi obov yazkami Evansa ye vedennya yuridichnih sprava pov yazanih z vneskami Mortona v ekologichnu organizaciyu Nacionalnij fond ekologichnih resursiv NERF za zrazkom Radi oboroni prirodnih resursiv NRDC Morton spostergigaye z pidozroyu za direktorom NERF Nikolasom Drejkom pislya togo yak viyaviv sho Drejk zlovzhivav deyakimi koshtami yaki Morton pozhertvuvav na korist organizaciyi Nezabarom Mortona vidviduyut dva choloviki Dzhon Kenner ta Sandzhong Tapa yaki predstavlyayutsya doslidnikami MIT ale naspravdi ye mizhnarodnimi pravoohoroncyami yaki natrapili na slid ekoteroristichnoyi grupi Front ekologichnogo vizvolennya ELF na zrazok Frontu vizvolennya Zemli ELF namagayutsya sprovokuvati prirodni katastrofi shob perekonati gromadskist u nebezpeci globalnogo poteplinnya Vsi ci podiyi priurocheni do provedennya klimatichnoyi konferenciyi oplachenoyi NERF yaka visvitlit katastrofu globalnogo poteplinnya Ekoteroristi ne zadumuyutsya nad tim skilki lyudej zaginulo v rezultati yih prirodnih katastrof ta bezzhalno vbivayut usih hto yim zavazhaye malo hto viznaye yih metodi vbivstva gumannimi otruta ridkisnoyi avstralijskoyi sino kilcevogo vosminoga yaka viklikaye paralich ta prityaguvachi bliskavki yaki prizvodyat do togo sho yihni zhertvi vrazhayutsya elektrichnim strumom pid chas grozi Kenner i Tapa pidozryuyut sho Drejk buv prichetnij do ELF dlya dosyagnennya vlasnih korislivih cilej otrimannya bilshih sum pozhertv na korist NERF vid ekologichno sturbovanoyi gromadskosti Evans priyednuyetsya do Kennera Tapi ta asistentki Mortona Sari Dzhons j potraplyaye v nizku prigod pid chas yakih cya grupa namagayetsya pereshkoditi vtilennyu riznomanitnih katastrof zaplanovanih ELF persh nizh ci katastrofi znishat tisyachi lyudej Pleminnicya Kennera Dzhennifer Gejns priyednuyetsya do grupi na zavershalnomu etapi koli voni virushayut na viddalenij ostriv na Solomonovih Ostroviv shob zupiniti svitovij opir ELF gigantske cunami yake zatopit uzberezhzhya Kaliforniyi u toj chas yak Drejk zavershuye mizhnarodnu konferenciyu prisvyachenu katastrofi globalnogo poteplinnya Na svoyemu shlyah grupa vede borotbu z krokodilami yaki harchuyutsya lyudinoyu i plemenami kanibaliv yaki benketuyut Tedom Bredli ekologichnim teleaktora yakogo Drejk poslav shob shpiguvati za Kennerom ta jogo komandoyu Reshtu grupi za korotkij promizhok chasu ryatuye Morton yakij ranishe inscenuvav vlasnu smert shob skinuti zi slidu Drejka ta mati mozhlivist stezhiti za diyalnistyu ELF na ostrovi dopoki vin chekav koli z yavlyatsya Kenner ta jogo komanda Grupa na ostrovi zmushena vistupiti u virishalnij bij z najsilnishim teroristam ELF pid chas yakoyi Gejnsa led ne vbivayut a Evans vbivaye odnogo z teroristiv yakij ranishe namagavsya vbiti jogo ta Dzhonsa v Antarktidi Reshta teroristiv gine pid chas zvorotnogo shtormu yakij Kenner ta jogo komanda oslabili nastilki shob vin ne zmig peretvoritisya v gigantske cunami ta distatisya Kaliforniyi Morton Evans ta Dzhons povertayutsya do Los Andzhelesa Evans zalishaye svoyu yuridichnu firmu dlya roboti v novij bez vkazivki na nazvu organizaciyi Mortona yaka bude praktikuvati ekologichnu aktivnist yak biznes vilnij vid potencijnih konfliktiv interesiv Morton spodivayetsya sho pislya svoyeyi smerti Evans i Dzhons zajmut jogo misce v novij organizaciyi Alegorichni personazhiDekilka kritikiv pripustili sho Krajton vikoristovuye golovnih geroyiv yak proksi obrazi dlya riznih tochok zoru na temu globalnogo poteplinnya shob dozvoliti chitachevi chitko sliduvati riznim poziciyam vikladenim u knizi Dzhozef Romm pripuskaye sho Kenner ye prihilnikom samogo Krajtona Devid Roberts pripuskaye sho Evans gotovij do prochitannya yakij yak vvazhaye Krajton sprijmaye bilshist principiv globalnogo poteplinnya bez detalnogo vivchennya cogo ale ne bezzaperechno Devid Roberts takozh pripuskaye sho Ted Bredli rozdilyaye poziciyu tih lyudej yaki bez sumnivu sprijmayut partijnu liniyu envajronmentalizmu Ronald Bejli pripuskaye sho Drejk v envajronmentalistskomu rusi profesionalnij aktivist Bryus Barkott pripuskaye sho Sara yak i Majkl B Makelroj ta Daniel P Shrag pripuskayut sho Dzhennifer rozdilyayut principi akademichnogo spivtovaristva dosit rozumni shob slidkuvati za superechkami ale ne viznachilis dopoki ne budut predstavleni dokazi Sara nalezhit do tiyeyi chastinoyu suspilstva yaka jmovirno virit u globalne poteplinnya pri nayavnosti nebezzaperechnih dokaziv voni sprijmayut jmovirno ale ne dovedeno yak dostatnij dokaz ta Dzhennifer yaka predstavlyaye tu chastinu spilnoti yaka sprijmaye lishe bezzaperechni dokazi Majkl B Makelroj ta Daniel P Shrag pripuskayut sho u Dzhennifer odnochasno spostergiayetsya konflikt interesiv stvorenij finansuvannyu doslidzhennya tobto yiyi oficijna poziciya zminyuyetsya zalezhno vid togo hto finansuye doslidzhennya ale v privatnij besidi vona vislovlyuye svoyi spravzhni perekonannya Gregori Mone pripuskaye sho Sandzhong ce takij sobi analog miscevoyi universitetskoyi biblioteki nadijnoyi perevirki dzherel Internetu tosho Pislyamova avtorski primitkiKrajton visloviv vlasni poglyadi na globalni zmini klimatu u pislyamovi U Povidomlenni avtora Krajton zaznachaye sho prichina masshtabi ta zagroza zmini klimatu v osnovnomu nevidomi Zavershuye vlasni dumki pidtrimuyuchi upravlinnya pusteleyu ta prodovzhuyuchi doslidzhennya vsih aspektiv dovkillya Zemli U Dodatku I Krajton zasterigaye obidvi storoni diskusiyi pro globalne poteplinnya vid politizaciyi nauki Tut vin navodit dva prikladi zgubnogo poyednannya psevdonauki ta politiki ideyi yevgeniki na pochatku XX stolittya yaki vin bezposeredno cituye yak odnu z teorij kotra dopuskala Golokost ta lisenkizmu Cej dodatok suprovodzhuyetsya bibliografiyeyu 172 knig ta statej u zhurnalah yaki Krajton predstavlyaye shob dopomogti tim chitacham yaki hotili b zrozumiti moyi vlasni dumki ta dijti vlasnih visnovkiv Globalne poteplinnyaDerzhava strahu yak i bagato knig Krajtona vigadana robota yaka vikoristovuye poyednannya mirkuvan ta realnih danih a takozh tehnologichni novovvedennya yak osnovni syuzhetni liniyi Debati z privodu globalnogo poteplinnya sluguyut fonom dlya knigi Krajton podaye vlasnu pislyamovu ta dva dodatki yaki pov yazuyut vigadanu chastinu knigi z realnimi prikladami jogo tezi Golovni lihodiyi romanu ekologichni ekstremisti Krajton pokladaye provinu na promislovist i v syuzhetnij liniyi i v dodatkah U knizi navodyatsya rizni tverdzhennya napriklad Nauka yaka stoyit za globalnim poteplinnyam ye spekulyativnoyu ta nepovnoyu tobto ne mozhna zrobiti konkretnih visnovkiv shodo uchasti lyudini u zmini klimatu Eliti v riznih regionah vikoristovuyut abo realni abo shtuchni krizi dlya pidtrimannya isnuyuchogo socialnogo poryadku zlovzhivayuchi naukoyu pro globalne poteplinnya Vnaslidok potencijnogo konfliktu interesiv vcheni yaki provodyat doslidzhennya z pitan globalnogo poteplinnya mozhut suttyevo zminiti svoyi visnovki shob privesti yih u vidpovidnist do dzherel finansuvannya Oskilki klimatologiya ne mozhe vklyuchati podvijni slipi doslidzhennya sho ye zvichajnim dlya inshih nauk a klimatologi vstanovlyuyut parametri eksperimentiv provodyat eksperimenti v mezhah vstanovlenih nimi zh parametriv ta analizuyut otrimani dani yavishe vidome yak uperedzhenist proponuyetsya yak najkrasha prichina togo sho nauka pro klimat ye takoyu netochnoyu Klyuchova koncepciya vislovlena ekscentrichnim profesorom Gofmanom peredbachaye za jogo slovami isnuvannya kompleksu politiko pravovih zasobiv masovoyi informaciyi porivnyannogo z vijskovo promislovim kompleksom epohi Holodnoyi vijni Gofman napolyagaye na tomu sho nauka pro klimat pochala vikoristovuvati bilsh ekstremalni strahitlivi termini taki yak kriza katastrofa ta kataklizm nezabarom pislya padinnya Berlinskoyi stini shob pidtrimuvati riven strahu u gromadyan z metoyu socialnogo kontrolyu oskilki privid radyanskogo komunizmu znik Cej stan strahu j nadaye knizi svoyu nazvu Chislenni diagrami ta citati z danih realnogo svitu vklyuchayuchi vinosni diagrami yaki perekonlivo pidkazuyut sho serednya globalna temperatura v cyu epohu znizhuyetsya Tam de miscevi temperaturi demonstruyut zagalne pidvishennya serednih pokaznikiv perevazhno u velikih mistah svitu personazhi Krajtona vvazhayut sho ce vidbuvayetsya cherez miske rozrostannya ta virubuvannya lisiv a ne vikidi vuglecyu Krajton vistupaye za te shob vidstoroniti politiku vid nauki i vikoristovuye v dodatkah globalne poteplinnya ta istorichni prikladi shob vikoristati cej argument U svoyij promovi v Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti 2003 roku vin visloviv sturbovanist tim sho vvazhaye krizoyu yaka vinikaye na vsomu pidpriyemnictvi nauki a same cherez vse bilsh neprostij vzayemozv yazok mizh tochnoyu naukoyu ta derzhavnoyu politikoyu VidgukiLiteraturni oglyadi Roman otrimav neodnoznachni vidguki vid profesionalnih literaturnih kritikiv Ronald Bejli z Voll strit dzhornel dav pozitivnij vidguk nazvavshi roman bliskavichnim tehnopolitichnim trilerom ta novelizaciyeyu vistupu yakij mister Krajton vigolosiv u veresni 2003 roku u Klubi spivdruzhnosti San Francisko Gregori Kirshling z Entertainment Weekly takozh dav pozitivnij vidguk ta skazav sho ce odin z najkrashih romaniv Krajtona tomu sho ce tak vazhko yak parnikovij gaz ale yakij bezumovno nagrivaye primishennya Prote na storinkah The New Republic Sasha Cimmermann dav neodnoznachnij vidguk Vin rozkritikuvav predstavlennya danih Krajtona u sproshenij dlya chitacha formi ale prijshov do visnovku sho kniga ce globalnij triler trolling yakij prignichuye lyudinu na foni zhorstokih vidovish prirodi yaka obslugovuyetsya lishe potribnoyu kilkistyu mizhnarodnoyi zmovi ta perekopuvannya ekologiv za garnoyi pogodi Znachno bilshe kritiki sprovouvalo vikladennya Krajtonom danih pro globalne poteplinnya ta rozkrittya v romani diskusiyi pro globalne poteplinnya v cilomu Na storinkah The Sydney Morning Herald Dzhon Birmingem rozkritikuvav vikoristannya knigi u doslidzhenni realnogo svitu ta zaznachiv sho nudno vzhe ne lishe pislya pershoyi lekciyi ale j v osnovnomu syuzheti zagalom Vin Pogano napisanij i ce dozvolyaye chitachevi ignoruvati poshirenishu tochku yaku namagayetsya Krajton namagayetsya stvoriti U gazeti The Guardian Piter Guttridzh napisav sho diagrami ta doslidzhennya v knizi potrapili na shlyah elementiv trilera i zayaviv sho bibliografiya ye cikavishoyu nizh sam syuzhet Na storinkah The New York Times Bryus Barkott gostro rozkritikuvav vidobrazheni v romani diskusiyi pro globalne poteplinnya zayavivshi sho ce argumenti lishe odniyeyi zi storin U Pittsburgh Post Gazette Alan Volton dav perevazhno spriyatlivij vidguk ta zaproponuvav dekilka pozitivnih momentiv za yaku varto pohvaliti robotu Krajtona Volton napisav sho knigi Krajtona nemov retelno doslidzheni yak voni ye vidchuvayut park rozvag Nibi avtor peredaye odne zi svoyih vlasnih tvorin Park Yurskogo periodu Dzhona Hammonda i ne shkoduye vitrat yaksho mova jde pro prigodi napruzhenist ta zreshtoyu zadovolennya Kritika vid naukovoyi spilnoti Roman otrimav kritichni vidguki vid vchenih klimatologiv naukovih zhurnalistiv ta ekologichnih grup za netochnu ta nedostovirnu informaciyu 16 z 18 amerikanskih vchenih klimatologiv opitanih Najtom Ridderom zaznachili sho avtor vikrivlyaye naukovi dani ta spotvoryuye doslidzhennya Dekilka vchenih na doslidzhennya yakih robilosya posilannya v romani zayavili sho Krajton spotvoriv yih dani Piter Doran providnij avtor zhurnalu Priroda napisav u New York Times nashi rezultati buli vikoristani Majklom Krajtonom u romani Derzhava strahu yak dokazi proti globalnogo poteplinnya Majlz Allen kerivnik Grupi klimatichnoyi dinamiki pri kafedri fiziki Oksfordskogo universitetu na storinkah zhurnalu Nature u 2005 roci napisav Ostannij blokbaster Majkla Krajtona Derzhava strahu takozh stosuyetsya temi globalnogo poteplinnya i jmovirno vvodit z neoberezhnosti v omanu Hocha ce vitvir hudozhnoyi literaturi vikoristannya Krajtonom vinosok ta dodatkiv vochevid priznachene dlya stvorennya vrazhennya naukovogo avtoritetu Amerikanskij geofizichnij soyuz yakij skladayetsya z ponad 50 000 chleniv z ponad 135 krayin na storinkah vlasnoyi gazeti Eos u 2006 roci zaznachili Mi pobachili iz zustrichej iz gromadskistyu yak politichne vikoristannya Derzhavi strahu zminilo suspilne sprijnyattya naukovciv osoblivo doslidnikiv globalnogo poteplinnya na pidozru ta nepriyazn Dzhejms Gansen kolishnij kerivnik Institutu kosmichnih doslidzhen Goddarda pri NASA napisav sho Krajton nibi ne maye najmenshogo uyavlennya pro nauku pro yaku pishe Dzheffri Masters golovnij meteorolog Weather Underground pishe Krajton predstavlyaye zapovnenu pomilkami ta spotvorenu versiyu nauki pro globalne poteplinnya sho nadaye perevagu poglyadam zhmenki kontrarijciv yaki atakuyut zagalnoviznanu MGEZK nauku Spilka sturbovanih vchenih prisvyachuye chastinu svogo vebsajtu tomu sho voni nazivayut pomilkovimi uyavlennyami yaki chitachi mozhut pocherpnuti z knigi ViznannyaKongres SShA Nezvazhayuchi na te sho Derzhava stahu ye zrazkom hudozhnoyi literaturi kniga znajshla zastosuvannya protivnikami globalnogo poteplinnya Napriklad amerikanskij senator Dzhim Inhof yakij odnogo razu progolosiv globalne poteplinnya najbilshoyu aferoyu yaka koli nebud vchinyalasya nad amerikanskim narodom nazvav Derzhavu strahu neobhidnoyu dlya prochitannya dlya Komitetu z navkolishnogo seredovisha ta gromadskih robit Senatu SShA yakij vin ocholyuvav z 2003 po 2007 rik pered yakim u veresni 2005 roku zaklikav Krajtona davati pokazannya 21 bereznya 2007 roku Albert Gor pered komitetom Palati SShA vigolosiv nastupnu promovu U planeti lihomanka Yaksho u ditini pidvishena temperatura vi jdete do likarya yaksho vash likar skazhe vam sho vam potribno v ce vtrutitisya vi ne kazhete Nu ya chitayu naukovo fantastichnij roman yakij govorit meni sho ce ne problema Kilka kritikiv interpretuvali ce yak posilannya na Derzhavu strahu Premiya zhurnalistiki AAPG 2006 Roman otrimav premiyu Amerikanskoyi asociaciyi geologiv nafti AAPG za 2006 rik Pres atashe AAPG Larri Nejshn prokomentuvav vishe vkazanu podiyu dlya New York Times nastupnim chinom Ce vigadka ale vona maye absolyutne kilce pravdi Vruchennya ciyeyi nagorodi bulo piddano kritici yak propaganda politiki naftovoyi galuzi ta rozmivannya mezh mizh hudozhnoyu literaturoyu ta zhurnalistikoyu Pislya pevnih superechok vseredini samoyi organizaciyi AAPG virisheno perejmenuvati nagorodu na premiyu Geonauka u ZMI Daniel P Shrag direktor Centru doslidzhennya navkolishnogo seredovisha Garvardskogo universitetu nazvav nagorodu totalnim zbentezhennyam yake za jogo slovami vidobrazhaye politiku naftovoyi galuzi ta nedostatnij profesionalizm z boku asociaciyi Shodo knigi vin dodav Ya vvazhayu prikrim toj fakt koli htos hto maye auditoriyu takij yak Krajton viyavlyaye take gliboke neznannya Divis takozhPatterson Kler amerikanskij geohimik sho pershim viznachiv spravzhnij vik Zemli v procesi doslidzhennya yakogo viyaviv globalne zabrudnennya navkolishnogo seredovisha tetraetilsvincem PrimitkiAllen Myles 20 sichnya 2005 PDF Nature 433 7023 198 Bibcode 2005Natur 433 198A doi 10 1038 433198a Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2020 Procitovano 27 sichnya 2020 PDF version from climateprediction net site Weather Underground Arhiv originalu za 30 grudnya 2004 Procitovano 27 sichnya 2020 Doran Peter 27 lipnya 2006 The New York Times Arhiv originalu za 11 kvitnya 2009 Procitovano 27 sichnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2005 Procitovano 2 lyutogo 2020 Union of Concerned Scientists Arhiv originalu za 10 grudnya 2017 Procitovano 27 sichnya 2020 Borenstein Seth 10 lyutogo 2005 The Seattle Times Arhiv originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 27 bereznya 2019 Barcott Bruce 30 sichnya 2005 The New York Times Arhiv originalu za 28 kvitnya 2015 Procitovano 15 veresnya 2010 Romm Joseph May 2005 Technology Review Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 28 sichnya 2020 Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 28 sichnya 2020 Barcott Bruce 30 sichnya 2005 State of Fear Not So Hot Sunday Book Review New York Times McElroy MB Schrag DP March April 2005 Harvard Magazine Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 28 sichnya 2020 Arhiv originalu za 28 sichnya 2020 Procitovano 28 sichnya 2020 Metacritic com Arhiv originalu za 29 chervnya 2008 Procitovano 13 veresnya 2008 Gregory Kirschling 13 grudnya 2004 Entertainment Weekly Arhiv originalu za 5 grudnya 2020 Procitovano 13 veresnya 2008 John Birminghamn 15 sichnya 2005 Sydney Morning Herald Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 13 veresnya 2008 Peter Guttridge 16 sichnya 2005 London The Guardian Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 13 veresnya 2008 Bruce Barcott 30 sichnya 2005 The New York Times Arhiv originalu za 28 kvitnya 2015 Procitovano 13 veresnya 2008 Myles Allen 20 sichnya 2005 PDF Nature 433 7023 198 Bibcode 2005Natur 433 198A doi 10 1038 433198a Arhiv originalu PDF za 27 listopada 2020 Procitovano 27 sichnya 2020 PDF version from climateprediction net site Peter Doran 27 lipnya 2006 The New York Times Arhiv originalu za 11 kvitnya 2009 Procitovano 14 serpnya 2008 Mooney Chris 18 sichnya 2005 Committee for Skeptical Inquiry Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 20 serpnya 2008 Evans Harold 7 zhovtnya 2005 BBC NEWS Arhiv originalu za 12 kvitnya 2009 Procitovano 17 serpnya 2008 16 grudnya 2004 Arhiv originalu za 18 lipnya 2008 Procitovano 17 serpnya 2008 Union of Concerned Scientists 27 chervnya 2005 Arhiv originalu za 10 grudnya 2017 Procitovano 17 serpnya 2016 Doran PT Priscu JC Lyons WB ta in 13 sichnya 2002 Antarctic climate cooling and terrestrial ecosystem response Nature 415 6871 517 520 doi 10 1038 nature710 PMID 11793010 as PDF 2004 12 11 u Wayback Machine lt Please add first missing authors to populate metadata gt 5 veresnya 2006 PDF Eos 87 36 Arhiv originalu PDF za 11 lyutogo 2012 Procitovano 2 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 30 grudnya 2004 Procitovano 27 sichnya 2020 Mooney Chris 11 sichnya 2005 CBS News Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 15 serpnya 2008 Janofsky Michael 29 veresnya 2005 The New York Times Arhiv originalu za 15 kvitnya 2015 Procitovano 15 serpnya 2008 Glenn Joshua 1 kvitnya 2007 The Boston Globe Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 2 lyutogo 2020 Alaska Report 22 bereznya 2007 Arhiv originalu za 25 lipnya 2008 Procitovano 2 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2007 Procitovano 2 lyutogo 2020 Dean Cornelia 9 lyutogo 2006 New York Times Arhiv originalu za 24 kvitnya 2015 Procitovano 17 serpnya 2008 Arhiv originalu za 7 chervnya 2007 Procitovano 2 lyutogo 2020 Posilannya Derzhava strahu 4 lyutogo 2020 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Majkla Krajtona angl

Дата публікації:
Топ