34° пн. ш. 66° сх. д. / 34° пн. ш. 66° сх. д.
Саманідська держава | |
Дата створення / заснування | 819 |
---|---|
Офіційна мова | перська і арабська |
Континент | Азія |
Столиця | Бухара і Самарканд |
Форма правління | монархія |
Валюта | Дирхам |
Час/дата припинення існування | 999 |
Площа | 2,85 км² |
Саманідська держава у Вікісховищі |
Самані́дська держа́ва — феодальна держава, що існувала в Середній Азії в 819-999. Правлячою династією були Саманіди. Столиця держави — Бухара.
Саманідська держава утворилася після розпаду арабського халіфату. Її засновником вважається Ісмаїл Самані (849—907).
У 1-й половині Х століття в період економічного та культурного розквіту Саманідська держава включала Мавераннахр, Хорасан, Північний і Східний Іран. Ряд державних утворень — Хорезм, Решт, Газні та інші — перебували в васальній залежності від Саманідів.
Внутрішня політика держави спрямовувалася на зміцнення центральної влади, створення сильного війська. Переважала державна власність на землю і зрошувальну систему.
Найважливішими містами Саманідської держави були Бухара, Самарканд, Мерв, Газні та інші. Значного розвитку набули ремесла, а також торгівля з Київською Руссю, Сирією, Візантією, Китаєм та іншими країнами. У багатьох містах виникли мусульманські школи — медресе. Своєю бібліотекою уславилася Бухара. При дворі Саманідів творили Рудакі, Фарабі. Розвивалися архітектура й будівництво.
Феодальне гноблення в Державі Саманідів було причиною ряду народних виступів — 913, 930, 944 років та інші.
Зростання феодальної роздробленості призвело до розпаду в кінці Х століття. Саманідська держава припинила своє існування за Мансура II (997—999), після здобуття (999) Бухари Караханідами.
Джерело
- Саманідів держава // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с., стор. 8
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
34 pn sh 66 sh d 34 pn sh 66 sh d 34 66Samanidska derzhava Data stvorennya zasnuvannya819 Oficijna movaperska i arabska KontinentAziya StolicyaBuhara i Samarkand Forma pravlinnyamonarhiya ValyutaDirham Chas data pripinennya isnuvannya999 Plosha2 85 km Samanidska derzhava u VikishovishiZobrazhennya Ismayila Samani na banknoti Tadzhikistanu Panorama serednovichnoyi Buhari Samani dska derzha va feodalna derzhava sho isnuvala v Serednij Aziyi v 819 999 Pravlyachoyu dinastiyeyu buli Samanidi Stolicya derzhavi Buhara Samanidska derzhava utvorilasya pislya rozpadu arabskogo halifatu Yiyi zasnovnikom vvazhayetsya Ismayil Samani 849 907 U 1 j polovini H stolittya v period ekonomichnogo ta kulturnogo rozkvitu Samanidska derzhava vklyuchala Maverannahr Horasan Pivnichnij i Shidnij Iran Ryad derzhavnih utvoren Horezm Resht Gazni ta inshi perebuvali v vasalnij zalezhnosti vid Samanidiv Vnutrishnya politika derzhavi spryamovuvalasya na zmicnennya centralnoyi vladi stvorennya silnogo vijska Perevazhala derzhavna vlasnist na zemlyu i zroshuvalnu sistemu Najvazhlivishimi mistami Samanidskoyi derzhavi buli Buhara Samarkand Merv Gazni ta inshi Znachnogo rozvitku nabuli remesla a takozh torgivlya z Kiyivskoyu Russyu Siriyeyu Vizantiyeyu Kitayem ta inshimi krayinami U bagatoh mistah vinikli musulmanski shkoli medrese Svoyeyu bibliotekoyu uslavilasya Buhara Pri dvori Samanidiv tvorili Rudaki Farabi Rozvivalisya arhitektura j budivnictvo Feodalne gnoblennya v Derzhavi Samanidiv bulo prichinoyu ryadu narodnih vistupiv 913 930 944 rokiv ta inshi Zrostannya feodalnoyi rozdroblenosti prizvelo do rozpadu v kinci H stolittya Samanidska derzhava pripinila svoye isnuvannya za Mansura II 997 999 pislya zdobuttya 999 Buhari Karahanidami Dzherelored Samanidiv derzhava Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 10 Salyut Stogoviz 543 1 s 36 ark il il tabl portr karti 1 ark s stor 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Samanidska derzhava amp oldid 41455501