Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Денебола Денебола знаходиться з лівого краю від центру зораження сузір я Лева Дані дослідження Епоха J2000 Сузір я Лев П

Денебола

Денебола
Денебола
image
Денебола знаходиться з лівого краю від центру зораження сузір’я Лева.


Дані дослідження
Епоха J2000
Сузір'я Лев
Пряме піднесення 11г 49х 03.5776с
Схилення +14° 34′ 19.417″
Видима величина (V) 2.14
Характеристики
Спектральний клас A3 V
показник кольору U−B +0.07
яскравість B 2.23
показник кольору B−V +0.09
яскравість V 2.14
яскравість R 2.0
яскравість I 2.0
яскравість J 1.85
яскравість H 1.92
яскравість K 1.88
Тип змінності типу δ Scuti
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −0.2 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: −499.02 мас/рік

за схиленням: −113.78 мас/рік

Паралакс (π) 90.16 ± 0.89 мас
Відстань 36.2 ± 0.4 світлових років
11.1 ± 0.1 парсек
Абсолютна величина (MV) 1.91
Подробиці
Маса 1.75 M☉
Радіус 1.728 R☉
Світність 15 L☉
Ефективна температура 8500  K
Гравітація 4.0 м/сек2
Металічність [Fe/H] 0.00
Обертання Vsin(i)=128 км/сек.км/сек
Вік 1–3.8 × 108 років
Інші позначення
β Лева, Deneb Aleet, 94 Leo, GJ 448, HR 4534, BD +15°2383, HD 102647, , , , SAO 99809, FK5 444, HIP 57632.
Посилання
SIMBADдані для HD102647

Денебола — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Лева спектрального класу А. Розташована на відстані в 36 світлових років від Сонця. Її світність у 12 разів більша за сонячну. Видима зоряна величина становить 2m,14.

Назва зорі походить від Deneb Alased, від арабської фрази ذنب الاسد ðanab al-asad «хвіст лева», оскільки в своєму сузір'ї вона символізує хвіст. У зоряному атласі 1871 року зоря позначена як Deneb Aleet. Для стародавніх китайських астрономів вона була частиною п'ятизоряного Woo Ti Tsi: Трона Дванадцяти Імператорів. В астрології Денебола вважалася передвісником нещастя і ганьби.

В Уранометрії, виданої 1603 року, зоря була позначена β Лева, як друга за яскравістю у сузір'ї Лева. 1725 року Джон Флемстід позначив цю зорю як 94 Лева. Додаткові позначення цієї зорі обубліковані в зоряних каталогах.

Властивості

Вік зорі оцінюється приблизно у 400 мільйонів років. Радіус зорі, обрахований за результатами інтерферометрії, становить приблизно 1,73 сонячного. Маса зорі на 75% більша за сонячну, тому Денебола має більшу світність, але менший термін життя на головній послідовності.

Температура поверхні Денеболи становить близько 8500 °K. Зоря швидко обертається (не менше 128 км/с), в чому лише незначно поступається зорі Ахернар і набагато перевищує швидкісь осьового обертання Сонця (2 км/с). Зоря є змінною типу δ Щита, блиск зорі змінюється на 0,025 зоряної величини з періодом порядку 2—3 години.

Посилання

  1. . Центр астрономічних даних у Стразбурзі. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 серпня 2010.
  2. Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). . Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes. Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co. с. 172. . Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 18 червня 2007.
  3. Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). . Astronomy and Astrophysics. 426: 601—617. doi:10.1051/0004-6361:20047189. Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 18 червня 2007.
  4. Acke, B.; Waelkens, C. (2004). Chemical analysis of 24 dusty (pre-)main sequence stars (PDF). Astronomy and Astrophysics. 427: 1009—1017. doi:10.1051/0004-6361:20041460. Процитовано 4 лютого 2007.
  5. . Alcyone. Архів оригіналу за 10 листопада 2005. Процитовано 10 серпня 2006.
  6. Richard Hinckley Allen. Leo // Star Names — Their Lore and Meaning. — 1899.
  7. Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). «VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars». Astronomy and Astrophysics 426: 601—617. DOI:10.1051/0004-6361:20047189
  8. Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). «β Leo — Back to Delta Scuti Stars?». Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes: 172, Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co.. . Проверено 2007-06-18.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Denebola Denebola znahoditsya z livogo krayu vid centru zorazhennya suzir ya Leva Dani doslidzhennya Epoha J2000 Suzir ya Lev Pryame pidnesennya 11g 49h 03 5776s Shilennya 14 34 19 417 Vidima velichina V 2 14 Harakteristiki Spektralnij klas A3 V pokaznik koloru U B 0 07 yaskravist B 2 23 pokaznik koloru B V 0 09 yaskravist V 2 14 yaskravist R 2 0 yaskravist I 2 0 yaskravist J 1 85 yaskravist H 1 92 yaskravist K 1 88 Tip zminnosti tipu d Scuti Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 0 2 km sek Vlasnij ruh m za pr pidnes 499 02 mas rik za shilennyam 113 78 mas rik Paralaks p 90 16 0 89 mas Vidstan 36 2 0 4 svitlovih rokiv 11 1 0 1 parsek Absolyutna velichina MV 1 91 Podrobici Masa 1 75 M Radius 1 728 R Svitnist 15 L Efektivna temperatura 8500 K Gravitaciya 4 0 m sek2 Metalichnist Fe H 0 00 Obertannya Vsin i 128 km sek km sek Vik 1 3 8 108 rokiv Inshi poznachennya b Leva Deneb Aleet 94 Leo GJ 448 HR 4534 BD 15 2383 HD 102647 SAO 99809 FK5 444 HIP 57632 PosilannyaSIMBADdani dlya HD102647 Denebola druga za yaskravistyu zorya v suzir yi Leva spektralnogo klasu A Roztashovana na vidstani v 36 svitlovih rokiv vid Soncya Yiyi svitnist u 12 raziv bilsha za sonyachnu Vidima zoryana velichina stanovit 2m 14 Nazva zori pohodit vid Deneb Alased vid arabskoyi frazi ذنب الاسد danab al asad hvist leva oskilki v svoyemu suzir yi vona simvolizuye hvist U zoryanomu atlasi 1871 roku zorya poznachena yak Deneb Aleet Dlya starodavnih kitajskih astronomiv vona bula chastinoyu p yatizoryanogo Woo Ti Tsi Trona Dvanadcyati Imperatoriv V astrologiyi Denebola vvazhalasya peredvisnikom neshastya i ganbi V Uranometriyi vidanoyi 1603 roku zorya bula poznachena b Leva yak druga za yaskravistyu u suzir yi Leva 1725 roku Dzhon Flemstid poznachiv cyu zoryu yak 94 Leva Dodatkovi poznachennya ciyeyi zori obublikovani v zoryanih katalogah VlastivostiVik zori ocinyuyetsya priblizno u 400 miljoniv rokiv Radius zori obrahovanij za rezultatami interferometriyi stanovit priblizno 1 73 sonyachnogo Masa zori na 75 bilsha za sonyachnu tomu Denebola maye bilshu svitnist ale menshij termin zhittya na golovnij poslidovnosti Temperatura poverhni Deneboli stanovit blizko 8500 K Zorya shvidko obertayetsya ne menshe 128 km s v chomu lishe neznachno postupayetsya zori Ahernar i nabagato perevishuye shvidkis osovogo obertannya Soncya 2 km s Zorya ye zminnoyu tipu d Shita blisk zori zminyuyetsya na 0 025 zoryanoyi velichini z periodom poryadku 2 3 godini Posilannya Centr astronomichnih danih u Strazburzi Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 11 serpnya 2010 Mkrtichian D E Yurkov A 5th 7th November 1997 Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes Brno Czech Republic Dordrecht D Reidel Publishing Co s 172 ISBN 80 85882 08 6 Arhiv originalu za 22 bereznya 2019 Procitovano 18 chervnya 2007 Di Folco E Thevenin F Kervella P Domiciano de Souza A Coude du Foresto V Segransan D Morel P 2004 Astronomy and Astrophysics 426 601 617 doi 10 1051 0004 6361 20047189 Arhiv originalu za 3 bereznya 2008 Procitovano 18 chervnya 2007 Acke B Waelkens C 2004 Chemical analysis of 24 dusty pre main sequence stars PDF Astronomy and Astrophysics 427 1009 1017 doi 10 1051 0004 6361 20041460 Procitovano 4 lyutogo 2007 Alcyone Arhiv originalu za 10 listopada 2005 Procitovano 10 serpnya 2006 Richard Hinckley Allen Leo Star Names Their Lore and Meaning 1899 Di Folco E Thevenin F Kervella P Domiciano de Souza A Coude du Foresto V Segransan D Morel P 2004 VLTI near IR interferometric observations of Vega like stars Astronomy and Astrophysics 426 601 617 DOI 10 1051 0004 6361 20047189 Mkrtichian D E Yurkov A 5th 7th November 1997 b Leo Back to Delta Scuti Stars Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes 172 Brno Czech Republic Dordrecht D Reidel Publishing Co ISBN 80 85882 08 6 Provereno 2007 06 18

Дата публікації:
Топ