Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Деле́нь (до 1944 року — Давлет-Агач) — село Арцизької міської громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Населення становить 2606 осіб.
| село Делень | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Болградський район | ||||
| Громада | Арцизька міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51060010040032113 | ||||
| Облікова картка | Делень | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1830 | ||||
| Населення | 2606 | ||||
| Площа | 2,83 км² | ||||
| Густота населення | 920,85 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 68431 | ||||
| Телефонний код | +380 4845 57 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°54′45″ пн. ш. 29°11′16″ сх. д. / 45.91250° пн. ш. 29.18778° сх. д.Координати: 45°54′45″ пн. ш. 29°11′16″ сх. д. / 45.91250° пн. ш. 29.18778° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 51 м | ||||
| Водойми | р. Аліяга, Балка Делень | ||||
| Відстань до районного центру | 25 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Давлет-Агач | ||||
| Відстань до залізничної станції | 9 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 68431, с.Делень, вул.Торгова, 2 | ||||
| Карта | |||||
  Делень | |||||
 Делень | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Село Делень — центр сільської ради, яке розташовано на правому березі річки Аліяга, яка впадає в озеро Китай, за 25 км на відстані від районного центру та 9 км від залізничної станції (на лінії Арциз — Ізмаїл). Автострада Одеса — Нова Іванівка проходить через село Делень. У селі Балка Делень впадає в річку Аліягу.
Назва
Стара назва села Давлет-Агач, у перекладі українською мовою означає «Царське дерево».
Історія
Засноване в 1830 році біля колишнього татарського селища Давлет-Агач задунайськими болгарами, які переселилися сюди після російсько-турецької війни 1828—1829 рр. Основним заняттям переселенців було добування каменю.
На посаду опікуна переселенців був призначений заслужений генерал Іван Микитович Інзов. Він енергійно взявся за розподіл і організацію життя переселенців. Інзов займався цим в той час, коли почалось нове велике переселення болгар в Бессарабію (1829—1830 р.р.)
Генерал Інзов прагнув якомога повніше забезпечити переселенців будматеріалами, а нашим односельцям поталанило ще й тим, що на їхній території розташовувався кар"ер різного каменю. Щоправда, болгари не мали досвіду видобутку каменю, їм допомагали російські майстри, про що свідчать назви криниць неподалік від кар'єру «русскити клайянчата» (російські криниці). Незабаром самі переселенці стали зразковими каменярами.
Заняття мешканців села були різноманітні: землеробство, скотарство, різні ремесла: видобуток каменю, з'явились теслі, столяри, бондарі, шевці, скорняки, шорники і т. д.
За даними 1859 року у болгарській колонії Давлет-Агач Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1159 осіб (611 чоловічої статі та 548 — жіночої), налічувалось 148 дворових господарств, існували православна церква, сільська школа, кордон прикордонної охорони.
Станом на 1886 рік у болгарській колонії Іваново-Болгарської волості мешкало 1920 осіб, налічувалось 252 дворових господарства, існували православна церква, школа, 2 лавки, винний склад.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2661 особи (1319 чоловічої статі та 1242 — жіночої), з яких 2592 — православної віри.
У 1944 році в селі Делени Новоіванівського району Ізмаїльської області заснували сільську раду. В 1945 році організовано колгоспи «Більшовик», ім. Сталіна, ім. «Кірова». В 1949 році колгоспи ім. Сталіна та ім. Кирова об'єднались. В 1954 році після об'єднання залишився один колгосп ім. Сталіна. З 1967 року колгосп ім. Сталіна перейменовано в колгосп «50 років Жовтня».
Сьогодення
У селі діє одне велике фермерське господарство «Деленське» та 19 дрібних приватних фермерських господарств. ФГ «Деленське» спеціалізується на рослинництві та виноградарстві.
Середня загальноосвітня школа розташована в центрі села. Школярів — 303, вчителів — 30. Дитячій дошкільний заклад «Васильок» на 100 місць. У селі 2 бібліотеки — шкільна та сільська з фондом 25 тис. примірників, читачів — 500 осіб. Лікує Деленська сільська лікарняна амбулаторія сімейної медицини. Діє православна церква Свято — Успенської богородиці.
При Деленському БК існує и діє народний ансамбль «Дулакчія» — директор БК и керівник ансамблю — Чербаджи П. П. Учасників ансамблю 25 осіб, переважно школярі. Неодноразово ансамбль брав участь у конкурсі «Таланти твої Україно» й постійно займає перше місце.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2996 осіб, з яких 1444 чоловіки та 1552 жінки.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2560 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| болгарська | 92,17 % |
| українська | 3,68 % |
| російська | 3,03 % |
| молдовська | 0,61 % |
| гагаузька | 0,35 % |
Герб і прапор
Щит поділений (тридільно) вилоподібно. У першому зеленому полі — срібна голова барана з золотими рогами, яка повернута прямо. У другому червоному полі — срібна мурована арка, яка увінчана угорі кам'яною квіткою. У третьому срібному полі — червона баклага (бикліца), обтяжена золотим гроном винограду з листям. Щит розміщений у золотому картуші та увінчаний золотою сільською короною.
Символіка
В основі герба композиція з трьох кольорів болгарського прапора — зеленого, червоного та срібного, яка символізує перших болгарських поселенців та єдність, добробут, мир і злагоду народів, які проживають у селі.
Голова барана вказує на одну з основних галузей тваринництва села — вівчарство. Арка — символ тріумфу каменярів і будівельників, які видобували у кар'єрі каміння та збудували село. Баклага для вина (бикліца) символізує гостинність, радість та весілля, а разом з виноградом вказує на поширення виноградарства у селі та є символом родючості та багатства. Зелений колір символізує родючість землі та процвітання сільського господарства, червоний — красу, мужність, боротьбу, срібний — чистоту та невинність.
Примітки
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 311)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-5. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
Джерела
 | Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dele n do 1944 roku Davlet Agach selo Arcizkoyi miskoyi gromadi v Bolgradskomu rajoni Odeskoyi oblasti v Ukrayini Naselennya stanovit 2606 osib selo DelenGerb PraporCerkva UspinnyaCerkva UspinnyaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Bolgradskij rajonGromada Arcizka miska gromadaKod KATOTTG UA51060010040032113Oblikova kartka Delen Osnovni daniZasnovane 1830Naselennya 2606Plosha 2 83 km Gustota naselennya 920 85 osib km Poshtovij indeks 68431Telefonnij kod 380 4845 57Geografichni daniGeografichni koordinati 45 54 45 pn sh 29 11 16 sh d 45 91250 pn sh 29 18778 sh d 45 91250 29 18778 Koordinati 45 54 45 pn sh 29 11 16 sh d 45 91250 pn sh 29 18778 sh d 45 91250 29 18778Serednya visota nad rivnem morya 51 mVodojmi r Aliyaga Balka DelenVidstan do rajonnogo centru 25 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Davlet AgachVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 kmMisceva vladaAdresa radi 68431 s Delen vul Torgova 2KartaDelenDelenMapa Delen u VikishovishiGeografiyaSelo Delen centr silskoyi radi yake roztashovano na pravomu berezi richki Aliyaga yaka vpadaye v ozero Kitaj za 25 km na vidstani vid rajonnogo centru ta 9 km vid zaliznichnoyi stanciyi na liniyi Arciz Izmayil Avtostrada Odesa Nova Ivanivka prohodit cherez selo Delen U seli Balka Delen vpadaye v richku Aliyagu NazvaStara nazva sela Davlet Agach u perekladi ukrayinskoyu movoyu oznachaye Carske derevo IstoriyaSofora XIX st simvol sela Delen Zasnovane v 1830 roci bilya kolishnogo tatarskogo selisha Davlet Agach zadunajskimi bolgarami yaki pereselilisya syudi pislya rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rr Osnovnim zanyattyam pereselenciv bulo dobuvannya kamenyu Na posadu opikuna pereselenciv buv priznachenij zasluzhenij general Ivan Mikitovich Inzov Vin energijno vzyavsya za rozpodil i organizaciyu zhittya pereselenciv Inzov zajmavsya cim v toj chas koli pochalos nove velike pereselennya bolgar v Bessarabiyu 1829 1830 r r General Inzov pragnuv yakomoga povnishe zabezpechiti pereselenciv budmaterialami a nashim odnoselcyam potalanilo she j tim sho na yihnij teritoriyi roztashovuvavsya kar er riznogo kamenyu Shopravda bolgari ne mali dosvidu vidobutku kamenyu yim dopomagali rosijski majstri pro sho svidchat nazvi krinic nepodalik vid kar yeru russkiti klajyanchata rosijski krinici Nezabarom sami pereselenci stali zrazkovimi kamenyarami Zanyattya meshkanciv sela buli riznomanitni zemlerobstvo skotarstvo rizni remesla vidobutok kamenyu z yavilis tesli stolyari bondari shevci skornyaki shorniki i t d Za danimi 1859 roku u bolgarskij koloniyi Davlet Agach Akkermanskogo povitu Bessarabskoyi oblasti meshkalo 1159 osib 611 cholovichoyi stati ta 548 zhinochoyi nalichuvalos 148 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva silska shkola kordon prikordonnoyi ohoroni Stanom na 1886 rik u bolgarskij koloniyi Ivanovo Bolgarskoyi volosti meshkalo 1920 osib nalichuvalos 252 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola 2 lavki vinnij sklad Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 2661 osobi 1319 cholovichoyi stati ta 1242 zhinochoyi z yakih 2592 pravoslavnoyi viri U 1944 roci v seli Deleni Novoivanivskogo rajonu Izmayilskoyi oblasti zasnuvali silsku radu V 1945 roci organizovano kolgospi Bilshovik im Stalina im Kirova V 1949 roci kolgospi im Stalina ta im Kirova ob yednalis V 1954 roci pislya ob yednannya zalishivsya odin kolgosp im Stalina Z 1967 roku kolgosp im Stalina perejmenovano v kolgosp 50 rokiv Zhovtnya SogodennyaU seli diye odne velike fermerske gospodarstvo Delenske ta 19 dribnih privatnih fermerskih gospodarstv FG Delenske specializuyetsya na roslinnictvi ta vinogradarstvi Serednya zagalnoosvitnya shkola roztashovana v centri sela Shkolyariv 303 vchiteliv 30 Dityachij doshkilnij zaklad Vasilok na 100 misc U seli 2 biblioteki shkilna ta silska z fondom 25 tis primirnikiv chitachiv 500 osib Likuye Delenska silska likarnyana ambulatoriya simejnoyi medicini Diye pravoslavna cerkva Svyato Uspenskoyi bogorodici Pri Delenskomu BK isnuye i diye narodnij ansambl Dulakchiya direktor BK i kerivnik ansamblyu Cherbadzhi P P Uchasnikiv ansamblyu 25 osib perevazhno shkolyari Neodnorazovo ansambl brav uchast u konkursi Talanti tvoyi Ukrayino j postijno zajmaye pershe misce NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 2996 osib z yakih 1444 choloviki ta 1552 zhinki Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 2560 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokbolgarska 92 17 ukrayinska 3 68 rosijska 3 03 moldovska 0 61 gagauzka 0 35 Gerb i praporShit podilenij tridilno vilopodibno U pershomu zelenomu poli sribna golova barana z zolotimi rogami yaka povernuta pryamo U drugomu chervonomu poli sribna murovana arka yaka uvinchana ugori kam yanoyu kvitkoyu U tretomu sribnomu poli chervona baklaga biklica obtyazhena zolotim gronom vinogradu z listyam Shit rozmishenij u zolotomu kartushi ta uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Simvolika V osnovi gerba kompoziciya z troh koloriv bolgarskogo prapora zelenogo chervonogo ta sribnogo yaka simvolizuye pershih bolgarskih poselenciv ta yednist dobrobut mir i zlagodu narodiv yaki prozhivayut u seli Golova barana vkazuye na odnu z osnovnih galuzej tvarinnictva sela vivcharstvo Arka simvol triumfu kamenyariv i budivelnikiv yaki vidobuvali u kar yeri kaminnya ta zbuduvali selo Baklaga dlya vina biklica simvolizuye gostinnist radist ta vesillya a razom z vinogradom vkazuye na poshirennya vinogradarstva u seli ta ye simvolom rodyuchosti ta bagatstva Zelenij kolir simvolizuye rodyuchist zemli ta procvitannya silskogo gospodarstva chervonij krasu muzhnist borotbu sribnij chistotu ta nevinnist PrimitkiBessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 311 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 5 X 270 120 s ros doref database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 25 veresnya 2019 DzherelaCe nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi