У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Двірець Двіре ць село в Україні у Ізяславській міській громаді Шепе

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Двірець.

Двіре́ць — село в Україні, у Ізяславській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 580 осіб.

село Двірець
Вид на Двірецький млин Вид на Двірецький млин
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Шепетівський район
Громада	Ізяславська міська громада
Облікова картка	село Двірець
Основні дані
Засноване	1500
Населення	580 осіб (2001)
Площа	2,519 км²
Густота населення	230,25 осіб/км²
Поштовий індекс	30341
Телефонний код	+380 03852
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	241 м
Водойми	р. Горинь
Відстань до обласного центру	Хмельницький — 118 км
Найближча залізнична станція	Двірецький


Місцева влада
Адреса ради	30300, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43
Карта
Двірець
Двірець
Мапа

Двірець у Вікісховищі

Географія

Розташоване в західній частині громади, на правому березі річки Горинь, за 32 км (автошляхом місцевого значення) на захід — південний захід від центру громади, та за 118 км (автошляхами Н03, Н25 та Н02) на північ від обласного центру.

Сусідні населені пункти:

Залужжя	Поліське, Шельвів	Білижинці Завадинці
Корниця	Пн	Покощівка
	Зх Двірець Сх
	Пд
Синютки	Соснівка	Білогородка

На південний захід від села розташована комплексна пам'ятка природи Урочище «Жолоби».

Історія

Вперше згадується у документі під 1501 роком, як власність князя Івана Юрійовича Заславського.

У селі було розпочато написання Пересопницького євангелія.

У третій чверті XVI століття у селі діяв чоловічий монастир Успення Пресвятої Богородиці.

1887 року село належало до «Білогородського ключа» славутських маєтків князів Санґушків. Тоді у селі працювали фабрика лікерів та одеколону, бровар і водяний млин.

У 1906 році село Білогородської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 7. Дворів 286, мешканців 1890.

За переписом 1911 року в селі нараховувалося 2187 жителів, діяли 2-класна школа, дерев'яна церква з 1774 року, горілчана крамниця, млин (150 тисяч пудів річного помолу), кооператив. 1916 року збудовано нову шкільну будівлю.

Під час німецько-радянської війни в Двірці діяло підпілля ОУН. 26 лютого 1944 року німецькі війська підпалили село.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Ізяславської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ізяславського району, село увійшло до складу Шепетівського району.

Населення

Зміна чисельності населення
села Двірець:
Роки	1906	2001	2010	2011	2012	2013
Населення, осіб	1890	▼580	▼494	▼485	▼470	▼456

Пам'ятники

Станом на 2006 рік у центрі села біля будинку культури стояло погруддя Леніну. На обліку також перебував бюст Чапаєва.

Відомі люди

Народилися

генерал-майор І. Д. Горпинюк, деякий час жив тут.
російський письменник . У романі «Полин» Степан Овчарук змальовує життя малої батьківщини в 1960-70 роки.

Зображення

Маримон у селі Двірці
Сільська школа

Примітки

. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 травня 2015.
Аркуш карти M-35-66 Славута. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)
Гнатенко Л. А. Пересопницьке Євангеліє [ 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 138. — .
І. П. Чепіга. Пересопницьке Євангеліє [ 18 січня 2015 у Wayback Machine.] // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — .
. Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 9 вересня 2013.
Двірцеві люди — про Пересопницьке Євангеліє [ 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]. «Україна молода»
Романовська А., Федотов В. Знаки часу. Звідки «хвилі» в Пересопницькому Євангелії? // Наукові записки. Випуск ІХ. Ч. 1.— Рівне, 2011.— С. 162—168.
Dworzec (16)… S. 237.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2020.
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2011.
Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 71. з джерела 19 грудня 2014
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2013.
. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 19 листопада 2010.
Степан Овчарук. Полынь. — СПб. : Павел, 2009. — 628 с. — . (рос.)

Література

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
Dworzec (16) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 237. (пол.).— S. 237. (пол.)

Посилання

.
Село Двірець // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Погода в селі Двірець [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Список населених пунктів України, Хмельницька область [ 23 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Двірець (карта) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 травня 2015.

[2] Аркуш карти M-35-66 Славута. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1987 р. (рос.)

[3] Гнатенко Л. А. Пересопницьке Євангеліє [ 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 138. — .

[4] І. П. Чепіга. Пересопницьке Євангеліє [ 18 січня 2015 у Wayback Machine.] // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — .

[ПЄ-5] . Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 9 вересня 2013.

[6] Двірцеві люди — про Пересопницьке Євангеліє [ 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]. «Україна молода»

[7] Романовська А., Федотов В. Знаки часу. Звідки «хвилі» в Пересопницькому Євангелії? // Наукові записки. Випуск ІХ. Ч. 1.— Рівне, 2011.— С. 162—168.

[8] Dworzec (16)… S. 237.

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-9] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2020.

[ДвСР-10] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2011.

[11] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.

[12] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[13] Списокъ населенныхъ местъ Волынской губерніи. — Неофиціальное. — Житоміръ : Волынский губ. стат. комитет, 1906. — С. 71. з джерела 19 грудня 2014

[14] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2013.

[15] . Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.

[16] . Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 19 листопада 2010.

[17] Степан Овчарук. Полынь. — СПб. : Павел, 2009. — 628 с. — . (рос.)