Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дансько-шведська війна 1788—1789, також відома як Театральна війна (швед. Teaterkriget), Бруснична війна, Журавлина війна (норв. Tyttebærkrigen, дан. Tyttebærkrigen) — війна між Данією-Норвегією і Швецією, причиною якої був напад шведів на Росію, що мала союзницькі відносини з Данією.
| Дансько-шведська війна 1788—1789 | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-шведська війна (1788—1790) | |||||||||
 Битва біля мосту Квіструм (Affæren ved Quistrumbro), картина Антона Кристоффера Рюде, 1790 рік. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Швеція |  Данія-Норвегія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| генерал-лейтенант | | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| невідомо | 8000-10000 чоловік | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| невідомо | 1500-3000 загинуло | ||||||||
Історія
Шведський король Густав III прагнув повернути Швеції втрачені нею в XVIII столітті території, уклав союз із Туреччиною. Влітку 1788 року він напав на Росію, сили якої були у той час відвернуто війною з турками. Інсценувавши 21 червня (2 липня) 1788 р. прикордонний інцидент, він без згоди Риксдагу почав військові дії. Перед початком війни шведський король всіляко прагнув укласти союз з Данією. Для цієї мети він у 1787 році відвідав Копенгаген, проте поїздка успіху не мала. Росія ще в 1773 році уклала з Данією союзний договір, згідно з яким у разі нападу Швеції на одну зі сторін інша сторона повинна була оголосити їй війну, немов була вона атакована сама. Коли шведи напали на Росію, російський посол у Копенгагені від імені свого двору зажадав виконання умов договору. Данський король віддав наказ сформувати допоміжний корпус в Данії, однак згідно з договором, цей корпус мав бути переданий у розпорядження Росії. А та наполягла, щоб Данія напала на Швецію з території Норвегії.
19 серпня 1788 року данський міністр закордонних справ А. Бернсторф передав шведському післанцю в Копенгагені заяву про намір Данії виступити на боці Росії зі зброєю в руках, а 28 серпня Густав III, який перебував на Аландських островах, отримав про це офіційне повідомлення. Однак оскільки данські війська діяли лише як російський допоміжний корпус, то дипломатичні відносини між Копенгагеном і Стокгольмом не переривалися.
У вересні данці відправили в море 3 лінійних кораблі (один 74-гарматний і два 64-гарматних), 3 фрегати, 10 галер і 12 шлюпок. Вони мали наказ 24 вересня підняти на бушприті російський прапор і почати військові дії проти шведського флоту. Захоплювати шведські торгові судна було заборонено їм.
24 вересня 1788 р. війська данського головнокомандувача принца Карла Гессен-Кассельського чисельністю у 9500 осіб, більша частина з яких були норвежцями, вторглася з боку Норвегії в Богуслен з наміром осадити Гетеборг. Вони складалися з 12 ескадронів драгунів (1440 чоловік), 16 батальйонів піхоти (7500 осіб). Їм протистояв шведський загін з 700 чоловік під командуванням полковника Яна Вернера Транефельта, який був змушений перед переважаючими силами противника відступити до укріплення біля річки Квіструмельвен, що протікає неподалік від Мункедаля, яке розташоване в 19 км на північний захід від Уддевалла. Там він отримав підкріплення, і його сили збільшилися до 900 чоловік і шести гармат. Замість того щоб зайняти вигідне розташоване зміцнення, Транефельт наказав звести в 900 м від мосту через річку інше зміцнення, від якого мосту навіть не було видно. Сам міст не був зруйнований, і данські війська змогли безперешкодно його оминути і зайняти долину. Шведи виявилися оточеними.
29 вересня між данцями та шведами почалася артилерійська перестрілка. Коли данський командувач віддав своїм драгунам наказ приготуватися до атаки, шведська сторона висловила бажання капітулювати. У полоні опинилося 806 осіб. Більшість з них була відпущена після того, як вони присягнулися більше не брати участь у військових діях проти російської імператриці та її союзників. Однак всі рушниці, гармати й обоз дісталися противнику як трофеї. Шведи втратили п'ятьох чоловік убитими і близько п'ятдесяти пораненими. У данців також виявилося п'ятеро вбитих і п'ятнадцять поранених. Після капітуляції Транефельта данці змогли на початку жовтня безперешкодно зайняти Уддевалла (1 жовтня) та Венерсборг (3 жовтня). На Транефельта і ще двох його офіцерів — підполковників Функа і Фрізендорфа — пізніше лягла підозра в зраді, і вони постали перед військовим трибуналом. У підсумку вони були звільнені у відставку і виплатили всі судові витрати.
Завершення та підсумок війни
Після початку військових дій Велика Британія і Пруссія стали чинити тиск на Данію, вимагаючи припинення війни і погрожуючи своїм втручанням. Прибулий із Фінляндії Густав III активно взявся за створення «народного ополчення». Крім того, йому поступово вдалося стягнути до Гетеборга регулярні війська чисельністю 8,5 тисяч чоловік.
9 жовтня данці були змушені припинити воєнні дії та укласти зі шведами перемир'я. У листопаді вони повністю очистили від своїх військ Богуслен. За рік між Данією і Швецією був укладений формальний мир на умовах «статус-кво». — У Швеції даний військовий конфлікт отримав назву «театральної війни», оскільки воєнних дій практично не велося, норвежці ж охрестили війну «брусничною», оскільки дансько-норвезькі війська погано забезпечувалися провіантом, і їм доводилося поповнювати свій раціон ягодами.
 | Це незавершена стаття про Швецію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дансько-шведська війна (1788—1789) |
Джерела
- Mémoires sur la campagne de 1788 en Suède, par le prince Charles de Hesse. — Köpenhamn, 1789.
- Nordisk familjebok. B. 8, 11. — Stockholm, 1884, 1915. (швед.)
- Tegnér E. Folkväpningen i Sverige 1788 // Historisk tidskrift. — Stockholm, 1881. (швед.)
- Aspenes G., Dyrhaug T., Tyttebærkrigen. Det norske felttog i Sverige 1788. — Oslo, 1988.
- Björlin G. Krigsrörelserna i Bohus län 1788 // Göteborgs och Bohusläns fornminnesförenings tidskrift. — Göteborg, 1888. (швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dansko shvedska vijna 1788 1789 takozh vidoma yak Teatralna vijna shved Teaterkriget Brusnichna vijna Zhuravlina vijna norv Tyttebaerkrigen dan Tyttebaerkrigen vijna mizh Daniyeyu Norvegiyeyu i Shveciyeyu prichinoyu yakoyi buv napad shvediv na Rosiyu sho mala soyuznicki vidnosini z Daniyeyu Dansko shvedska vijna 1788 1789Rosijsko shvedska vijna 1788 1790 Bitva bilya mostu Kvistrum Affaeren ved Quistrumbro kartina Antona Kristoffera Ryude 1790 rik Bitva bilya mostu Kvistrum Affaeren ved Quistrumbro kartina Antona Kristoffera Ryude 1790 rik Data 24 veresnya 1788 9 lipnya 1789Misce ShveciyaRezultat neperekonlivijTeritorialni zmini bez zminStoroniShveciya Daniya NorvegiyaKomanduvachigeneral lejtenantVijskovi silinevidomo 8000 10000 cholovikVtratinevidomo 1500 3000 zaginuloKarta polya bitvi v Kvistrume na pivden vid Munkedala v Boguslane Shveciya IstoriyaShvedskij korol Gustav III pragnuv povernuti Shveciyi vtracheni neyu v XVIII stolitti teritoriyi uklav soyuz iz Turechchinoyu Vlitku 1788 roku vin napav na Rosiyu sili yakoyi buli u toj chas vidvernuto vijnoyu z turkami Inscenuvavshi 21 chervnya 2 lipnya 1788 r prikordonnij incident vin bez zgodi Riksdagu pochav vijskovi diyi Pered pochatkom vijni shvedskij korol vsilyako pragnuv uklasti soyuz z Daniyeyu Dlya ciyeyi meti vin u 1787 roci vidvidav Kopengagen prote poyizdka uspihu ne mala Rosiya she v 1773 roci uklala z Daniyeyu soyuznij dogovir zgidno z yakim u razi napadu Shveciyi na odnu zi storin insha storona povinna bula ogolositi yij vijnu nemov bula vona atakovana sama Koli shvedi napali na Rosiyu rosijskij posol u Kopengageni vid imeni svogo dvoru zazhadav vikonannya umov dogovoru Danskij korol viddav nakaz sformuvati dopomizhnij korpus v Daniyi odnak zgidno z dogovorom cej korpus mav buti peredanij u rozporyadzhennya Rosiyi A ta napolyagla shob Daniya napala na Shveciyu z teritoriyi Norvegiyi 19 serpnya 1788 roku danskij ministr zakordonnih sprav A Bernstorf peredav shvedskomu pislancyu v Kopengageni zayavu pro namir Daniyi vistupiti na boci Rosiyi zi zbroyeyu v rukah a 28 serpnya Gustav III yakij perebuvav na Alandskih ostrovah otrimav pro ce oficijne povidomlennya Odnak oskilki danski vijska diyali lishe yak rosijskij dopomizhnij korpus to diplomatichni vidnosini mizh Kopengagenom i Stokgolmom ne pererivalisya U veresni danci vidpravili v more 3 linijnih korabli odin 74 garmatnij i dva 64 garmatnih 3 fregati 10 galer i 12 shlyupok Voni mali nakaz 24 veresnya pidnyati na bushpriti rosijskij prapor i pochati vijskovi diyi proti shvedskogo flotu Zahoplyuvati shvedski torgovi sudna bulo zaboroneno yim 24 veresnya 1788 r vijska danskogo golovnokomanduvacha princa Karla Gessen Kasselskogo chiselnistyu u 9500 osib bilsha chastina z yakih buli norvezhcyami vtorglasya z boku Norvegiyi v Boguslen z namirom osaditi Geteborg Voni skladalisya z 12 eskadroniv draguniv 1440 cholovik 16 bataljoniv pihoti 7500 osib Yim protistoyav shvedskij zagin z 700 cholovik pid komanduvannyam polkovnika Yana Vernera Tranefelta yakij buv zmushenij pered perevazhayuchimi silami protivnika vidstupiti do ukriplennya bilya richki Kvistrumelven sho protikaye nepodalik vid Munkedalya yake roztashovane v 19 km na pivnichnij zahid vid Uddevalla Tam vin otrimav pidkriplennya i jogo sili zbilshilisya do 900 cholovik i shesti garmat Zamist togo shob zajnyati vigidne roztashovane zmicnennya Tranefelt nakazav zvesti v 900 m vid mostu cherez richku inshe zmicnennya vid yakogo mostu navit ne bulo vidno Sam mist ne buv zrujnovanij i danski vijska zmogli bezpereshkodno jogo ominuti i zajnyati dolinu Shvedi viyavilisya otochenimi 29 veresnya mizh dancyami ta shvedami pochalasya artilerijska perestrilka Koli danskij komanduvach viddav svoyim dragunam nakaz prigotuvatisya do ataki shvedska storona vislovila bazhannya kapitulyuvati U poloni opinilosya 806 osib Bilshist z nih bula vidpushena pislya togo yak voni prisyagnulisya bilshe ne brati uchast u vijskovih diyah proti rosijskoyi imperatrici ta yiyi soyuznikiv Odnak vsi rushnici garmati j oboz distalisya protivniku yak trofeyi Shvedi vtratili p yatoh cholovik ubitimi i blizko p yatdesyati poranenimi U danciv takozh viyavilosya p yatero vbitih i p yatnadcyat poranenih Pislya kapitulyaciyi Tranefelta danci zmogli na pochatku zhovtnya bezpereshkodno zajnyati Uddevalla 1 zhovtnya ta Venersborg 3 zhovtnya Na Tranefelta i she dvoh jogo oficeriv pidpolkovnikiv Funka i Frizendorfa piznishe lyagla pidozra v zradi i voni postali pered vijskovim tribunalom U pidsumku voni buli zvilneni u vidstavku i viplatili vsi sudovi vitrati Princ 1744 1836 rr Hud Zh B PerronoZavershennya ta pidsumok vijniPislya pochatku vijskovih dij Velika Britaniya i Prussiya stali chiniti tisk na Daniyu vimagayuchi pripinennya vijni i pogrozhuyuchi svoyim vtruchannyam Pribulij iz Finlyandiyi Gustav III aktivno vzyavsya za stvorennya narodnogo opolchennya Krim togo jomu postupovo vdalosya styagnuti do Geteborga regulyarni vijska chiselnistyu 8 5 tisyach cholovik 9 zhovtnya danci buli zmusheni pripiniti voyenni diyi ta uklasti zi shvedami peremir ya U listopadi voni povnistyu ochistili vid svoyih vijsk Boguslen Za rik mizh Daniyeyu i Shveciyeyu buv ukladenij formalnij mir na umovah status kvo U Shveciyi danij vijskovij konflikt otrimav nazvu teatralnoyi vijni oskilki voyennih dij praktichno ne velosya norvezhci zh ohrestili vijnu brusnichnoyu oskilki dansko norvezki vijska pogano zabezpechuvalisya proviantom i yim dovodilosya popovnyuvati svij racion yagodami Ce nezavershena stattya pro Shveciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dansko shvedska vijna 1788 1789 Dansko shvedska vijna 1643 1645 Dansko shvedska vijna 1657 1658 Dansko shvedska vijna 1658 1660 Dansko shvedska vijna 1675 1679 Dansko shvedski vijniDzherelaMemoires sur la campagne de 1788 en Suede par le prince Charles de Hesse Kopenhamn 1789 Nordisk familjebok B 8 11 Stockholm 1884 1915 shved Tegner E Folkvapningen i Sverige 1788 Historisk tidskrift Stockholm 1881 shved Aspenes G Dyrhaug T Tyttebaerkrigen Det norske felttog i Sverige 1788 Oslo 1988 Bjorlin G Krigsrorelserna i Bohus lan 1788 Goteborgs och Bohuslans fornminnesforenings tidskrift Goteborg 1888 shved