Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||
Герцогство Естляндія або Князівство Естонія (дан. Hertugdømmet Estland, лат. Ducatus Estonie), також відоме як «Данська Естонія» — володіння королівства Данія, яке існувало 127 років з 1219 по 1346 рік зі столицею в Ревелі (нині — Таллінн), що отримав свою назву саме в цей період. До того часу місто було відоме під руською назвою Коливань (перша згадка міста під цією назвою зазначено на картах арабського мандрівника Аль-Ідрісі в 1147 році) і був перевалочним пунктом на торговому шляху новгородських купців. Це говорить про те, що на півночі Естляндії проживала велика новгородська колонія, мирно уживаючись з осілим населенням (чуддю). Колонізацією ж Балтії в основному займалися німецькі найманці з Вестфалії.
Першим Князем Естонії 1220 році був проголошений король Данії Вальдемар II, після завоювання Естонії під час Лівонських хрестових походів. Криза данської монархії в 1346 році і смута в Данії середини XIV століття посилилися селянською війною 1343—1345 років, коли естонські селяни за допомогою псковичів піднялися на боротьбу з дансько-німецькими феодалами.
Через те, що данська влада була нетривкою через відносну віддаленість Данії і її невеликий демографічний потенціал, під тиском німецьких лицарів данські території в Естляндії були продані Лівонському ордену. Після своєї тривалої відсутності в Балтії, в 1559–1645 роках данці зуміли повернути під свій контроль острови Сааремаа і Муху, а також Курляндське єпископство з центром в Пільтені на північному заході сучасної Латвії. Але вже в 1645 році всі данські землі знову захопила Швеція. В ході Північної війни 1700–1721 років Російська імперія оволоділа всіма домініонами Швеції в Балтійському регіоні (герцогством Естонським — в 1713 році). Відповідні територіальні зміни були зафіксовані Ніштадтським миром 1721 року.
Передумови
У XII — ХІІІ століття роках данська монархія досягла своєї найвищої могутності. став домінуючим у басейні Балтійського моря, проте в міру віддалення від Данії йому постійно погрожували куршські, лівські й естські пірати. Крім того, до середини XII століття влада данців на Балтиці носила скоріше таласократичний характер і не мала опори на істотні сухопутні володіння.
Анексія
Щоб виправити ситуацію, в XII—XIII століттях король Вальдемар I Великий і його сини Кнуд VI і Вальдемар II створили велику смугу сухопутних володінь, в які ввійшли Норвегія, південна Швеція, північна Естонія і розміщені від неї на захід острови, а також землі поморських слов'ян. Після викрадення Вальдемара його васалом Генріхом Шверінським в 1223 році Данія позбулася деяких південних завоювань, але зберегла свої володіння в балтійському регіоні. Прагнучи перетворити Східне (Балтійське) море у внутрішнє «данське озеро» і убезпечити себе від піратів, в 1170, 1194 і 1197 роках данці висаджували війська на північному березі Естляндії, а з 1219 року дансько-німецькі феодали вдалися до прямого захоплення земель.
Адміністрація та колонізація
Захоплені данцями землі була розділені на феоди васалів головного керуючого колонії. Через малонаселеність самої Данії понад 80 % залучених для колонізації васалів, наділених дворянським титулом, склали німці (в основному з Вестфалії), 18 % данці і всього близько 2 % ести, що прийняли християнство (серед них , , та ін.) Хроніст-сучасник описуваних подій скаржився в своїх літописах на надмірну «ліберальність» данського короля, який давав титули нечисленним представникам корінної національності, а не виключно особам німецького походження, що було стандартною практикою у Лівонському і Тевтонському орденах.
Населення
Основу населення Данської Естляндії складали язичники ести (до 90 %), що населяли переважно сільську місцевість.
Основу правлячого класу в містах становили здебільшого балтійські німці, меншою мірою понімечені ними данці. Пізніше, вже в шведський період, до них додалися шведи і фіни. Після входження Естляндії до складу Російської імперії німецькі меншини зберегли свої соціально-економічні привілеї, але через скорочення імміграції почалося повільне, але стабільне скорочення їх відносної частки.
Друга данська навала
Друге данське нашестя до країн Балтії почалося в кінці XVI — на початку XVII століття, коли данська монархія пережила невеликий «ренесанс» після завершення Реформації і внутрішньо стабілізувалася. У 1559 році за 30 000 талерів данці викупили острівну частину ослаблого Езель-Вікського єпископства з центром в Аренсбурзі на острові Сааремаа і до 1573 році консолідували під своєю владою весь острів Сааремаа і сусідні, більш дрібні острови (найбільшим з яких був Муху). Крім того, в 1563—1580 роках Данія контролювала дві області курляндського єпископства з центром в Пільтені на північному заході сучасної Латвії, яка занурилася в хаос в ході Лівонської війни .
Однак відродження данської держави за часом збіглося з істотним посиленням Шведського королівства, яке переживало свою золоту добу. Шведи спочатку зайняли колишню Данську Естонію, материкову частину ослаблого Езель-Вікського єпископства, потім частину Лівонії і, нарешті, отримали права на всі володіння данців в балтійському регіоні в 1645 році.
Спадщина
Данці були в числі перших європейців, які створили в північній частині Естляндії феодальні державні утворення, межі яких до певної міри визначають історико-культурну область сучасної Північної Естонії. Данці також одними з перших почали процес германізації Балтії, полегшивши завдання підкорення естонців наступним за ними німцям Лівонського Ордену і шведам. Центральна, східна і південна частина християнізувалися, багато в чому, під впливом східнохристиянських місіонерів (Полоцького князівства (X—XII століття) і Новгородського князівства). Перші храми (Св. Миколая та Св. Георгія Змієборця) побудував київський князь Ярослав Мудрий, заснувавши місто Юр'їв в 1030 році (хрестильне ім'я князя — Георгій, Юрій).
Згодом Швеція зайняла приблизно ту ж територію, яка раніше була підпорядкована данцям, і на зміну Данській Естонії (1219—1346) прийшла Шведська Естонія (1561—1712/1721). Кінцевим завданням німецьких феодалів була не асиміляція естів, а їх витіснення з зайнятих германцями земель.
Данське правління привело до подальшого розвитку укріплених міст на півночі Естляндії. Данська спадщина залишилася в сучасній назві столиці країни — Таллінн (за однією з версій, це похідне від ест. taani linn, букв. «Данське місто») і в гербі столиці, елементи якого були частково запозичені у данців. Крім того, частина естів, до цього в основній своїй масі язичників, прийняла католицтво.
Примітки
Посилання
- Данське правління в Естонії [ 16 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Danske Gercogstvo Estlyandiya dan Hertugdommet Estland lat Ducatus Estonie 1219 1346 Karta serednovichnoyi Livoniyi v 1260 h rokah Gercogstvo Estoniya u verhnij pravij chastini Stolicya Revel Mova i danska estonska Religiya Rimskij katolicizm Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Danska Estoniya Gercogstvo Estlyandiya abo Knyazivstvo Estoniya dan Hertugdommet Estland lat Ducatus Estonie takozh vidome yak Danska Estoniya volodinnya korolivstva Daniya yake isnuvalo 127 rokiv z 1219 po 1346 rik zi stoliceyu v Reveli nini Tallinn sho otrimav svoyu nazvu same v cej period Do togo chasu misto bulo vidome pid ruskoyu nazvoyu Kolivan persha zgadka mista pid ciyeyu nazvoyu zaznacheno na kartah arabskogo mandrivnika Al Idrisi v 1147 roci i buv perevalochnim punktom na torgovomu shlyahu novgorodskih kupciv Ce govorit pro te sho na pivnochi Estlyandiyi prozhivala velika novgorodska koloniya mirno uzhivayuchis z osilim naselennyam chuddyu Kolonizaciyeyu zh Baltiyi v osnovnomu zajmalisya nimecki najmanci z Vestfaliyi Pershim Knyazem Estoniyi 1220 roci buv progoloshenij korol Daniyi Valdemar II pislya zavoyuvannya Estoniyi pid chas Livonskih hrestovih pohodiv Kriza danskoyi monarhiyi v 1346 roci i smuta v Daniyi seredini XIV stolittya posililisya selyanskoyu vijnoyu 1343 1345 rokiv koli estonski selyani za dopomogoyu pskovichiv pidnyalisya na borotbu z dansko nimeckimi feodalami Cherez te sho danska vlada bula netrivkoyu cherez vidnosnu viddalenist Daniyi i yiyi nevelikij demografichnij potencial pid tiskom nimeckih licariv danski teritoriyi v Estlyandiyi buli prodani Livonskomu ordenu Pislya svoyeyi trivaloyi vidsutnosti v Baltiyi v 1559 1645 rokah danci zumili povernuti pid svij kontrol ostrovi Saaremaa i Muhu a takozh Kurlyandske yepiskopstvo z centrom v Pilteni na pivnichnomu zahodi suchasnoyi Latviyi Ale vzhe v 1645 roci vsi danski zemli znovu zahopila Shveciya V hodi Pivnichnoyi vijni 1700 1721 rokiv Rosijska imperiya ovolodila vsima dominionami Shveciyi v Baltijskomu regioni gercogstvom Estonskim v 1713 roci Vidpovidni teritorialni zmini buli zafiksovani Nishtadtskim mirom 1721 roku PeredumoviU XII HIII stolittya rokah danska monarhiya dosyagla svoyeyi najvishoyi mogutnosti stav dominuyuchim u basejni Baltijskogo morya prote v miru viddalennya vid Daniyi jomu postijno pogrozhuvali kurshski livski j estski pirati Krim togo do seredini XII stolittya vlada danciv na Baltici nosila skorishe talasokratichnij harakter i ne mala opori na istotni suhoputni volodinnya AneksiyaShob vipraviti situaciyu v XII XIII stolittyah korol Valdemar I Velikij i jogo sini Knud VI i Valdemar II stvorili veliku smugu suhoputnih volodin v yaki vvijshli Norvegiya pivdenna Shveciya pivnichna Estoniya i rozmisheni vid neyi na zahid ostrovi a takozh zemli pomorskih slov yan Pislya vikradennya Valdemara jogo vasalom Genrihom Shverinskim v 1223 roci Daniya pozbulasya deyakih pivdennih zavoyuvan ale zberegla svoyi volodinnya v baltijskomu regioni Pragnuchi peretvoriti Shidne Baltijske more u vnutrishnye danske ozero i ubezpechiti sebe vid pirativ v 1170 1194 i 1197 rokah danci visadzhuvali vijska na pivnichnomu berezi Estlyandiyi a z 1219 roku dansko nimecki feodali vdalisya do pryamogo zahoplennya zemel Administraciya ta kolonizaciyaZahopleni dancyami zemli bula rozdileni na feodi vasaliv golovnogo keruyuchogo koloniyi Cherez malonaselenist samoyi Daniyi ponad 80 zaluchenih dlya kolonizaciyi vasaliv nadilenih dvoryanskim titulom sklali nimci v osnovnomu z Vestfaliyi 18 danci i vsogo blizko 2 esti sho prijnyali hristiyanstvo sered nih ta in Hronist suchasnik opisuvanih podij skarzhivsya v svoyih litopisah na nadmirnu liberalnist danskogo korolya yakij davav tituli nechislennim predstavnikam korinnoyi nacionalnosti a ne viklyuchno osobam nimeckogo pohodzhennya sho bulo standartnoyu praktikoyu u Livonskomu i Tevtonskomu ordenah NaselennyaOsnovu naselennya Danskoyi Estlyandiyi skladali yazichniki esti do 90 sho naselyali perevazhno silsku miscevist Osnovu pravlyachogo klasu v mistah stanovili zdebilshogo baltijski nimci menshoyu miroyu ponimecheni nimi danci Piznishe vzhe v shvedskij period do nih dodalisya shvedi i fini Pislya vhodzhennya Estlyandiyi do skladu Rosijskoyi imperiyi nimecki menshini zberegli svoyi socialno ekonomichni privileyi ale cherez skorochennya immigraciyi pochalosya povilne ale stabilne skorochennya yih vidnosnoyi chastki Druga danska navalaDruge danske nashestya do krayin Baltiyi pochalosya v kinci XVI na pochatku XVII stolittya koli danska monarhiya perezhila nevelikij renesans pislya zavershennya Reformaciyi i vnutrishno stabilizuvalasya U 1559 roci za 30 000 taleriv danci vikupili ostrivnu chastinu oslablogo Ezel Vikskogo yepiskopstva z centrom v Arensburzi na ostrovi Saaremaa i do 1573 roci konsoliduvali pid svoyeyu vladoyu ves ostriv Saaremaa i susidni bilsh dribni ostrovi najbilshim z yakih buv Muhu Krim togo v 1563 1580 rokah Daniya kontrolyuvala dvi oblasti kurlyandskogo yepiskopstva z centrom v Pilteni na pivnichnomu zahodi suchasnoyi Latviyi yaka zanurilasya v haos v hodi Livonskoyi vijni Odnak vidrodzhennya danskoyi derzhavi za chasom zbiglosya z istotnim posilennyam Shvedskogo korolivstva yake perezhivalo svoyu zolotu dobu Shvedi spochatku zajnyali kolishnyu Dansku Estoniyu materikovu chastinu oslablogo Ezel Vikskogo yepiskopstva potim chastinu Livoniyi i nareshti otrimali prava na vsi volodinnya danciv v baltijskomu regioni v 1645 roci SpadshinaDokladnishe Pivnichna Estoniya Danci buli v chisli pershih yevropejciv yaki stvorili v pivnichnij chastini Estlyandiyi feodalni derzhavni utvorennya mezhi yakih do pevnoyi miri viznachayut istoriko kulturnu oblast suchasnoyi Pivnichnoyi Estoniyi Danci takozh odnimi z pershih pochali proces germanizaciyi Baltiyi polegshivshi zavdannya pidkorennya estonciv nastupnim za nimi nimcyam Livonskogo Ordenu i shvedam Centralna shidna i pivdenna chastina hristiyanizuvalisya bagato v chomu pid vplivom shidnohristiyanskih misioneriv Polockogo knyazivstva X XII stolittya i Novgorodskogo knyazivstva Pershi hrami Sv Mikolaya ta Sv Georgiya Zmiyeborcya pobuduvav kiyivskij knyaz Yaroslav Mudrij zasnuvavshi misto Yur yiv v 1030 roci hrestilne im ya knyazya Georgij Yurij Zgodom Shveciya zajnyala priblizno tu zh teritoriyu yaka ranishe bula pidporyadkovana dancyam i na zminu Danskij Estoniyi 1219 1346 prijshla Shvedska Estoniya 1561 1712 1721 Kincevim zavdannyam nimeckih feodaliv bula ne asimilyaciya estiv a yih vitisnennya z zajnyatih germancyami zemel Danske pravlinnya privelo do podalshogo rozvitku ukriplenih mist na pivnochi Estlyandiyi Danska spadshina zalishilasya v suchasnij nazvi stolici krayini Tallinn za odniyeyu z versij ce pohidne vid est taani linn bukv Danske misto i v gerbi stolici elementi yakogo buli chastkovo zapozicheni u danciv Krim togo chastina estiv do cogo v osnovnij svoyij masi yazichnikiv prijnyala katolictvo PrimitkiPosilannyaDanske pravlinnya v Estoniyi 16 kvitnya 2011 u Wayback Machine Div takozhShvedska Estoniya Shvedska Livoniya Prapor Daniyi