|
Дамагарам — держава в Західній Африці, яка була важливим центром трансахарської торгівлі. Тривалий час перебувала в залежності від Борну. Найбільше піднесення відбулося у 1-й половині XIX ст. 1899 року встановлено французький протекторат. Інша назва султанат Зіндер.
Історія
Під впливом держави Борну та тиску з півночі племен туарегів відбувається об'єднання племен канурі. Наслідком цього стало 1731 року утворення власного султанату. Його засновником став шейх Маллам з Миррії. Спочатку стає васалом Борну. У 1736 році столиця султанату була перенесена до Зіндеру — невеличкого поселенням хауса.
У другій половині XVIII ст. все більш самостійним, активно підкорюючи сусідні племена та вождества, особливо у першій третині XIX ст. Загалом на середину XIX ст. приєднано 18 таких утворень, внаслідок чого Дамагарам значно розширився. Натомість стикнувся з державою Сокото, що підкорила міста хауса. Відтоді султани стали регулярно допомагати емірам Гобіру, Кацини і Кано у повстаннях проти султанів Сокото. Найбільшого піднесення султанат досяг за панування Танімуна дан Сулеймана. У 1870-х роках Дамагарам зупинив просування військ держави тукулерів на північ.
1884 року на Берлінській конференції султанат було віднесено до сфери впливу Франції. Це було затверджено на Брюссельський конференції 1890 року. Наслідком цього стало просування французьких загонів із заходу. В цей час на місці колишньої Борну Рабіх аз-Зубайр створив потужну державу з сучасним військом, прагнучи розширення на захід та південь.
У 1898 році капітан французької армії Маріус Габріель Каземажу провів 3 тижні під захистом султана в Зіндері. Каземажу доручили укласти союз з Рабіх аз-Зубайр проти британців. Оточення султана налякала перспектива об'єднання двох своїх головних ворогів, в результаті Каземажу вбила одна з груп у почті султана, тоді як інші допомогли решті французів утекти. У 1899 році проти Дамагараму виступили основі французькі сили. 30 липня того ж року в битві біля Тірміні війська Дамагараму зазнали нищівної поразки, після чого ворог захопив столицю. Франція встановила над султанатом свій протекторат, він увійшов до Французької Західної Африки. після цього султан отримав церемоніальний статус.
Територія і населення
Султанат мав площу близько 70 тисяч км², а його населення досягало 400 тисяч осіб, основу якого становили хауса, туареги, фульбе, канурі, араби і тубу. Найбільшим містом була столиця — в Зіндері у 1890-х роках мешкало 10 тис. осіб.
Устрій
Султан мав вищу політичну, військову та судову владу. Разом з тим значний вплив мала рада шейхів племен. Спадкування передавалося синові або братові. При цьому статус спадкоємця (якудімі) надавався ще за життя султана.
Адміністрацію та військо очолював кірома. При цьому значну вагу в війську мав якудімі.
Султани
- (1731—1746)
- (1746—1757)
- (1757—1775)
- (1775—1782)
- (1782—1787)
- (1787—1790)
- (1790–1799)
- (1799—1812)
- Сулейман дан Танімун (1812—1822)
- Ібрагім дан Сулейман (1822—1841), вперше
- Танімун дан Сулейман (1841—1843), вперше
- Ібрагім дан Сулейман (1843—1850), вдруге
- Мухаммад дан Ібрагім (1850—1851)
- Танімун дан Сулейман (1851—1884), вдруге
- (1884)
- (1884—1893)
- Амаду дан Танімун II (1893—1899)
- (1899—1906)
- Баллама (1906—1923), регент
- (1923—1950)
- (1950—1978)
- (1978—2000), вперше
- (2000—2011)
- (з 2011 —), вруге
Військо
До кінця XIX століття армія нараховувала 30 тис. піхотинців (основу становили раби) і 5 тис. вершників. На озброєнні перебували також близько 10 гармат, вироблених у Зіндері. Союзниками в разі війни були також туареги конфедерації Кель-Грес.
Економіка
Основними галузями були торгівля, скотарство та добування корисних копалин. Столиця Зіндер тривалий час була важливим центром трансахарської торгівлі. Місто лежало на перетині двох торгових шляхів: з Триполі до емірату Кано; із заходу на схід і з'єднувало річку Нігер і Борну. Це географічне положення сприяло швидкому зростанню добробуту Дамагарама. Дохід був переважно від податку на проходження караванів через Дамагарам, самі мешканці султанату в меншій мірі були торгівцями. Основою товарообігу були раби, зерно та страусове пір’я. На великому ринку Зіндера щорічно продавалося 3 тис. рабів.
Важливою статтею доходу був продаж солі, чималі поклади якої виявлено на території Дамагараму. Були розвинені системи внутрішніх податків (за право користування землею, що належала султану та його родичам) та мит.
Частково розвинено землеробство. У середині 19-го ст. султани вживали заходів, спрямованих на зменшення деградації ґрунтів та зупинення наступу пустелі. Для цього заборонили рубати дерева білуватої акації, єгипетського баланіта, зизифусів, сенегальської хайї, фікусів. Навпаки, згодом наказано збільшити насадження. Їх стали називати «деревами султана».
Джерела
- Salifou, André, Le Dantagaram, ou Sultanat de Zinder au XIXe siècle, per Meunier Roger, Cahiers d'études africaines Année 1973 Volume 13 Numéro 50 pàg. 380,
- James Decalo. Historical Dictionary of Niger. Scarecrow Press/ Metuchen. NJ — London (1979)
- Finn Fuglestad. A History of Niger: 1850—1960. Cambridge University Press (1983)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sultanat Damagaram 1731 1899 Stolicya ZinderMova i kanuri hausaPlosha 70 tis km Naselennya 400 tis osibForma pravlinnya monarhiyaSogodni ye chastinoyu NigerVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Damagaram sultanat Damagaram derzhava v Zahidnij Africi yaka bula vazhlivim centrom transaharskoyi torgivli Trivalij chas perebuvala v zalezhnosti vid Bornu Najbilshe pidnesennya vidbulosya u 1 j polovini XIX st 1899 roku vstanovleno francuzkij protektorat Insha nazva sultanat Zinder IstoriyaPid vplivom derzhavi Bornu ta tisku z pivnochi plemen tuaregiv vidbuvayetsya ob yednannya plemen kanuri Naslidkom cogo stalo 1731 roku utvorennya vlasnogo sultanatu Jogo zasnovnikom stav shejh Mallam z Mirriyi Spochatku staye vasalom Bornu U 1736 roci stolicya sultanatu bula perenesena do Zinderu nevelichkogo poselennyam hausa U drugij polovini XVIII st vse bilsh samostijnim aktivno pidkoryuyuchi susidni plemena ta vozhdestva osoblivo u pershij tretini XIX st Zagalom na seredinu XIX st priyednano 18 takih utvoren vnaslidok chogo Damagaram znachno rozshirivsya Natomist stiknuvsya z derzhavoyu Sokoto sho pidkorila mista hausa Vidtodi sultani stali regulyarno dopomagati emiram Gobiru Kacini i Kano u povstannyah proti sultaniv Sokoto Najbilshogo pidnesennya sultanat dosyag za panuvannya Tanimuna dan Sulejmana U 1870 h rokah Damagaram zupiniv prosuvannya vijsk derzhavi tukuleriv na pivnich 1884 roku na Berlinskij konferenciyi sultanat bulo vidneseno do sferi vplivu Franciyi Ce bulo zatverdzheno na Bryusselskij konferenciyi 1890 roku Naslidkom cogo stalo prosuvannya francuzkih zagoniv iz zahodu V cej chas na misci kolishnoyi Bornu Rabih az Zubajr stvoriv potuzhnu derzhavu z suchasnim vijskom pragnuchi rozshirennya na zahid ta pivden U 1898 roci kapitan francuzkoyi armiyi Marius Gabriel Kazemazhu proviv 3 tizhni pid zahistom sultana v Zinderi Kazemazhu doruchili uklasti soyuz z Rabih az Zubajr proti britanciv Otochennya sultana nalyakala perspektiva ob yednannya dvoh svoyih golovnih vorogiv v rezultati Kazemazhu vbila odna z grup u pochti sultana todi yak inshi dopomogli reshti francuziv utekti U 1899 roci proti Damagaramu vistupili osnovi francuzki sili 30 lipnya togo zh roku v bitvi bilya Tirmini vijska Damagaramu zaznali nishivnoyi porazki pislya chogo vorog zahopiv stolicyu Franciya vstanovila nad sultanatom svij protektorat vin uvijshov do Francuzkoyi Zahidnoyi Afriki pislya cogo sultan otrimav ceremonialnij status Teritoriya i naselennyaSultanat mav ploshu blizko 70 tisyach km a jogo naselennya dosyagalo 400 tisyach osib osnovu yakogo stanovili hausa tuaregi fulbe kanuri arabi i tubu Najbilshim mistom bula stolicya v Zinderi u 1890 h rokah meshkalo 10 tis osib UstrijSultan mav vishu politichnu vijskovu ta sudovu vladu Razom z tim znachnij vpliv mala rada shejhiv plemen Spadkuvannya peredavalosya sinovi abo bratovi Pri comu status spadkoyemcya yakudimi nadavavsya she za zhittya sultana Administraciyu ta vijsko ocholyuvav kiroma Pri comu znachnu vagu v vijsku mav yakudimi Sultani 1731 1746 1746 1757 1757 1775 1775 1782 1782 1787 1787 1790 1790 1799 1799 1812 Sulejman dan Tanimun 1812 1822 Ibragim dan Sulejman 1822 1841 vpershe Tanimun dan Sulejman 1841 1843 vpershe Ibragim dan Sulejman 1843 1850 vdruge Muhammad dan Ibragim 1850 1851 Tanimun dan Sulejman 1851 1884 vdruge 1884 1884 1893 Amadu dan Tanimun II 1893 1899 1899 1906 Ballama 1906 1923 regent 1923 1950 1950 1978 1978 2000 vpershe 2000 2011 z 2011 vrugeVijskoDo kincya XIX stolittya armiya narahovuvala 30 tis pihotinciv osnovu stanovili rabi i 5 tis vershnikiv Na ozbroyenni perebuvali takozh blizko 10 garmat viroblenih u Zinderi Soyuznikami v razi vijni buli takozh tuaregi konfederaciyi Kel Gres EkonomikaOsnovnimi galuzyami buli torgivlya skotarstvo ta dobuvannya korisnih kopalin Stolicya Zinder trivalij chas bula vazhlivim centrom transaharskoyi torgivli Misto lezhalo na peretini dvoh torgovih shlyahiv z Tripoli do emiratu Kano iz zahodu na shid i z yednuvalo richku Niger i Bornu Ce geografichne polozhennya spriyalo shvidkomu zrostannyu dobrobutu Damagarama Dohid buv perevazhno vid podatku na prohodzhennya karavaniv cherez Damagaram sami meshkanci sultanatu v menshij miri buli torgivcyami Osnovoyu tovaroobigu buli rabi zerno ta strausove pir ya Na velikomu rinku Zindera shorichno prodavalosya 3 tis rabiv Vazhlivoyu statteyu dohodu buv prodazh soli chimali pokladi yakoyi viyavleno na teritoriyi Damagaramu Buli rozvineni sistemi vnutrishnih podatkiv za pravo koristuvannya zemleyu sho nalezhala sultanu ta jogo rodicham ta mit Chastkovo rozvineno zemlerobstvo U seredini 19 go st sultani vzhivali zahodiv spryamovanih na zmenshennya degradaciyi gruntiv ta zupinennya nastupu pusteli Dlya cogo zaboronili rubati dereva biluvatoyi akaciyi yegipetskogo balanita zizifusiv senegalskoyi hajyi fikusiv Navpaki zgodom nakazano zbilshiti nasadzhennya Yih stali nazivati derevami sultana DzherelaSalifou Andre Le Dantagaram ou Sultanat de Zinder au XIXe siecle per Meunier Roger Cahiers d etudes africaines Annee 1973 Volume 13 Numero 50 pag 380 James Decalo Historical Dictionary of Niger Scarecrow Press Metuchen NJ London 1979 ISBN 0 8108 1229 0 Finn Fuglestad A History of Niger 1850 1960 Cambridge University Press 1983 ISBN 0 521 25268 7