Далекосхідна раса

Далекосхідна раса (східноазійська) — одна з людських рас. Відноситься до так званих малих рас у складі великої монголоїдної раси. У ряді класифікацій утворює разом з південноазійською расою тихоокеанську монголоїдну гілку. Переважає на території Східного та Північно-східного Китаю, на території Кореї, Японії, а також на Далекому Сході Росії (в Приамур'ї і Примор'ї) — у частині китайців, частини тибетців, у корейців, нанайців і інших народів. Сучасний ареал далекосхідної раси є найбільш вірогідною прабатьківщиною всіх монголоїдів.

Ознаки

Представники далекосхідної раси характеризуються такими антропологічними ознаками, як:

• середній зріст, дещо більший, ніж у інших популяцій азійських монголоїдів;
• більш смуглява шкіра в порівнянні з північноазійськими монголоїдами;
• жорстке пряме чорне волосся (аж до синяво-чорних);
• сильний розвиток складки верхньої повіки, висока частота поширення епікантуса (до 70 %);
• товщина губ в середньому більша, ніж у представників північноазійської раси;
• порівняно вузький ніс, найчастіше з прямою спинкою;
• ортогнатне або слабопрогнатне відносно вузьке і високе обличчя;
• дуже високий звід черепної коробки;
• худорлява статура.

Представляючи собою класичний тип тихоокеанських монголоїдів, далекосхідна раса характеризується такими антропологічними ознаками, як відносно смуглява шкіра, високий звід черепа і мезокефалію. Ці ознаки об'єднують далекосхідну расу з південноазійською расою, що утворює південний варіант тихоокеанської монголоїдної гілки.

Класифікація

В. В. Бунак виділяв в східноазійській ареалі дві раси, китайську і острівну (японців), і включав їх до складу південноазійскої гілки східного расового стовбура (китайська раса у В. Бунака, якщо виключити з неї популяції, що мають домішку ^[ru] і південноазійської рас, майже повністю відповідає за охопленням ареалу далекосхідної раси). У класифікації Г. Ф. Дебеца до складу далекосхідної раси включені північнокитайський і корейський антропологічні типи, населення Японії (японський антропологічний тип) він відніс до південномонголоїдної раси. Обидві раси, далекосхідна і південномонголоїдна, розглядаються Г. Ф. Дебецем як частина тихоокеанської підгілки азійської гілки великої монголоїдної раси. Тибетська раса в його класифікації є самостійною гілкою в складі азійської гілки, а амуросахалінскій тип віднесений до сибірської азійської підгілки. У дослідженнях Я. Я. Рогінського і М. Г. Левіна далекосхідна раса входить до складу великої азійсько-американської раси разом з північноазійською, ^[ru] (ескімоською), південноазійською і ^[ru].

Типи

Сім'я нанайців (кінець ХІХ — початок ХХ століття)

Область поширення далекосхідної раси розміщена в центральній частині азійського монголоїдного ареалу, вона межує з територіями, на яких розселені представники двох інших монголоїдних рас — північноазійською і південноазійською, а також з територіями розселення представників метисної південносибірської раси, перехідної курильської раси і європеоїдної індо-середземноморської раси. На кордонах з ареалами всіх цих рас в різний час були сформовані популяції перехідного типу зі своїми характерними антропологічними ознаками. Крім периферійних областей групи популяцій зі своїми особливостями відзначаються і у внутрішніх регіонах далекосхідного ареалу, частина з них склалася в тому числі і в результаті метисації з іншими расами. Всі ці групи, регіональні та перехідні, об'єднуються в кілька особливих антропологічних типів в складі далекосхідної раси:

• північнокитайський антропологічний тип — поширений в Північному і Північно-Східному Китаї; в ньому найбільш яскраво виражені всі основні ознаки далекосхідної раси;
• корейський антропологічний тип — поширений серед корейців; в цьому типі простежується деяка домішка південноазійскої раси, а також, можливо, північноазійський вплив, виражений в незначній депігментації, від інших далекосхідних типів відрізняється брахикефалією, середнім ступенем зростання бороди і вусів, дещо ширшим носом, більш товстими губами в порівнянні з північнокитайськими типом і великими розмірами особи;
• амуросахалінскій антропологічний тип — поширений в пониззі річки Амур і на Сахаліні серед нівхів і деяких інших корінних народів цього регіону; даний тип зазнав впливу курильської раси, що виражено, зокрема, в сильному зростанні бороди і помітному прогнатизмі;
• японський (або острівний) антропологічний тип — поширений в Японії; він виявляє різну ступінь домішки курильської і південноазійської рас, що відрізняє японський тип від інших популяцій далекосхідної раси, для даного типу характерні великий ступінь зростання бороди і вусів, помітна поширеність хвилястого волосся, більш темна шкіра, широка форма носа, товсті губи, низьке обличчя і низький зріст;
• тибетський антропологічний тип — іноді виділяється в окрему малу расу, по всій видимості, є групою популяцій перехідного типу між далекосхідною расою і центральноазійських типом північноазійської раси.

Примітки

1. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 17 червня 2018.
2. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.) Архивированная копия. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
3. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 363.
4. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 174.
5. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 165—166.
6. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 373.
7. [1] — Пустырник — Румчерод. — М. : «Большая российская энциклопедия», 2015. — С. 257—259. — (Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—, т. 28) — . Архівовано з джерела 29 грудня 2017
8. [2] — Пустырник — Румчерод. — М. : «Большая российская энциклопедия», 2015. — С. 257—259. — (Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—, т. 28) — . з джерела 29 грудня 2017
9. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 163—165.
10. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 398.
11. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 374.
12. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 343.
13. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 441.
14. Алексеева, Богатенков, Дробышевский, 2004, с. 408.

Посилання

• Дальневосточная (или китайская) малая раса. Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь. EdwART. 2011. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()