Людські раси

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Раса (значення).

Раса — у фізичній антропології біологічний таксон виду «людина розумна», рангу нижче підвиду тварин. Визначається за фенотипом і генотипом. Традиційне фенотипічне визначення раси характеризуються спільними спадковими фізичними ознаками (формою черепа; меншою мірою зростом, кольором очей та пігментацією волосся).

Сутність

Уперше термін «раса» в значенні таксономічного поділу людства на види запропонував французький вчений і мандрівник Франсуа Берньє.

Новітнє визначення за генотипом трактує термін раса як сукупність певних генетичних показників, які притаманні тій чи іншій популяції. Традиційно виділяються три великі раси: європеоїдна, негроїдна, і монголоїдна. За класифікацією XIX ст. їх також називали відповідно білою, чорною та жовтою. Деякі дослідники виділяють також і австралоїдну (австралійські аборигени) та американоїдну (індіанці).

Раса визначає в антропології групу людей з основною сукупністю спадкових прикмет, які відрізняють її від іншої класифікаційної і приналежної до того самого роду одиниці. Поняття раси є біологічною особливістю, і тому його не треба змішувати з народом і його мовою, релігією, культурою й історичними та економічними умовами, в яких він живе. Оточення впливає винятково на зони, вигляд індивіда й обмежується тільки його життям. Взаємні схрещування рас витворюють типи, що являють собою посередню форму між двома і більше расами та у пізніших спадкових процесах повертаються загалом до батьківського виду або устабілізовуються.

Поодинокі раси заселяють більші географічні простори, де вони творять смуги з означеною расовою формацією, до складу якої входить кілька рас тієї самої відміни, як надрядного класифікаційного поняття, і тільки їх відсотковою кількістю одна формація різниться від іншої — сусідньої. Тому при расових висновках вихідною точкою у дослідах є популяція, тобто расова спільнота на даній території при безперервному втримуванні взаємного схрещування.

Найбільша проблема в визначенні рас полягає в труднощах визначення характеристик, детерміністичних для кожної раси. Як і у біологічній таксономії, поява генетичних методів порівняння значно порушила нашу уяву щодо походження і взаємовідношень біологічних видів. Різні раси мають набагато менші відмінності, а сучасні генетичні методи ще не дозволяють отримати достатній обсяг даних для повномасштабного аналізу, тому поділ людства на раси деякі сучасні дослідники розглядають як застарілу класифікацію, яку змінять у майбутньому. На додаток до цього, у західних країнах дослідження цієї галузі обмежені по причині активного використання модифікованої расової теорії у фашистській ідеології.

Серед дослідників рас й расових формацій Європи визначилися Жан Денікер (1926) і Ян Чекановський (1930). Денікер виділив у Європі 6 засадничих рас і 4 мішані; Чекановський звів їх на генетичній основі до 4 засадничих (нордійська, середземноморська, арменоїдна і лапоноїдна) і їх 6 мішаних типів (динарський, альпійський, сублапоноїдний, північно-західний, субнордійський і літоральний).

Класифікація

Докладніше: Расові класифікації

Як правило серед населення Землі розрізняють три або чотири великі раси, які своєю чергою поділяються на менші підрозділи. Внаслідок широкої різноманітності більшості тілесних прикмет кожна велика раса містить 5—6 різновидів (малих рас), крім того, існують так звані перехідні малі раси, що поєднують риси двох великих рас. Своєю чергою малі раси складаються з антропологічних типів, а останні — з ряду популяцій.

Екваторіальний стовбур:

Негроїдна (африканська)

негрська

негрильська

бушменська

Австралоїдна

меланезійська

негритоська

веддоїдна

австралоїдна

курильська (айнська)

Бореальний стовбур:

Європеоїдна (кавказька)

ксантохрої:

атланто-балтійська

біломоро-балтійська

середньоєвропейська

меланохрої:

балкано-кавказька

індо-середземноморська

Монголоїдна (азійська)

північноазійська (континентально-азійська)

далекосхідна (азійсько-тихоокеанська)

арктична

американська:

північноамериканська

південноамериканська

Перехідні раси між основними гілками:

екваторіально-європеоїдні:

ефіопська

суданська (західносуданська, північносуданська)

мулати (американські, південноафриканські)

євразійські, євро-американські:

уральська (лапноїдна)

південносибірська

середньоазійська

метиси (американські, східносибірські)

азійсько-екваторіальні:

південноазійська

японська

полінезійська

східноіндійська

малагасійська

Критика

Багато антропологів зараз заперечують концепцію рас, а соціологи віддають перевагу терміну етнічна група. Подібна тенденція прослідковується переважно у багатонаціональних та багаторасових країнах, на кшталт США та Німеччини, внутрішня політика яких спрямована на недопущення у суспільстві конфліктів за расовою та національною ознаками.

Ідея про рівність усіх рас наштовхується на критику з боку деяких вчених, котрі спираються на доведення першої половини XX століття про те, що хоч усі люди й відносяться до одного біологічного виду, але фізично вони сильно різняться. Дослідження показують, що різниця в генах між представниками однієї раси є набагато вищою ніж расово зумовлена генетична відмінність. Таким чином, гени двох конкретних людей однієї раси можуть відрізнятися між собою не менше (а часом і більше), ніж гени людей двох зовсім різних рас. Однак слід зауважити, що генетична расова відмінність при цьому нікуди не дівається і середня відмінність між людьми різних рас буде статистично дещо більшою, ніж всередині однієї раси.

Поняття раси рідко використовується в біології та медицині. Раса є цікавою історикам та антропологам для вивчення поширення людських популяцій. Також термін «раса» використовується тоді, коли треба зробити опис зовнішності людини (наприклад в поліції). Слід мати на увазі, що раса визначається складним переплетенням ознак, що з більшою чи меншою ймовірністю виявляються у її представників, визначення расового типу окремої людини часто просто неможливе.

Див. також

• Антропологічний склад українців
• Політична антропологія

Примітки

1. Макарчук С. А., 2008.
2. Данилова Є. І., Сегеда С. П. Людина та її розвиток, К. 1985

Література

Українською

• Іван Франко. Раса. Нація. Герої (аудіокнига). НТШ  — 1899. НБУ [ 23 вересня 2018 у Wayback Machine.] (галіс.)
• Макарчук С. А. Антропологічний поділ людства // Етнічна історія України : Навчальний посібник. — К. : Знання, 2008. — 471 с. — .

Російською

• (рос.) Алексеев В. И. Географические очаги формирования человеческих рас. — М. : Мысль, 1985. — 232 с.

Посилання

• Раса [ 29 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
• Раса // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1558. — 1000 екз.
• Race (HUMAN) [ 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)