Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Давньоіндійська мова (давньоіндійські мови) — мова (група мов) давніх аріїв, що з'явилися в Північно-Західній Індії в сер. 2-го тис. до н. е. Надалі мова цього народу поширилася по північній і центральній частині півострова Індостан. Її вважають однією з ранніх представниць індоєвропейських мов, що перебуває в найближчій спорідненості з давньоіранськими мовами (авестійською і давньоперською), складаючи разом з ними індоіранську мовну спільність.
| А р і ї |
|---|
| Арійські мови |
| ◆ Нуристанські |
| ◆ Індоіранські: Індоарійські Дардські · Іранські |
| ◆ Давні: Мітаннійськоарійська Давньоіндійська (Ведійська · Санскрит) Праіранська (Авестійська · ) |
| Етнічні групи |
| Індоарійці · Іранці · |
| Релігії |
| Праіндоєвропейська релігія Ведизм Ведійська міфологія Брахманізм Дхармічні релігії Індуїзм · Буддизм Зурванізм Зороастризм |
| Давня література |
| Веди · Авеста |
| Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. (серпень 2021) |
Давньоіндійська мова представлена двома літературними формами:
- Ведійська мова — найдавніша
- Санскрит — сформувався в середині 1-го тис. до н. е. на основі ведійської мови
Відомо, що ведійська мова склалася на основі діалектів району Пенджаб, а кодифікація санскриту відбувалася вже в центральній Індії, в долині Гангу. Існуючі, можливо, до того часу інші давньоіндійські діалекти або мови були, ймовірно, витіснені вторинним поширенням центральних середньоіндійських діалектів, бо за даними лексикостатистики всі континентальні індоарійські мови розділилися на рубежі ер. Єдиним виключенням є сингальська (і сформована на її основі ) мова, предок якої відокремився від центральних діалектів на п'ять століть раніше. Розмовні давньоіндійські діалекти розвинулися в середньоіндійські мови ще під час пізньої ведійської (тому так звані пракритизми зустрічаються вже в ній), що і послужило причиною необхідності кодифікованості санскриту. У якомусь сенсі давньоіндійські мови, упорядкувавши і законсервуваши в цілому мовний стан давньоіндійського періоду, отримали два незалежних продовження — живі середньоіндійські мови (на основі яких склалися пракрити, палі та ін.) і санскрит. Санскрит в жодній мірі не передував середньоіндійським мовам (ні хронологічно, ні структурно), а співіснував з ними, паралельно розвиваючись (активніше — на початку, а потім дуже повільно, в основному лексично). Санскрит — аналогічний латині в середньовіччі, церковнослов'янській мові, бунго в Японії, веньянь в Китаї, і деяким іншим мовам минулого. Взагалі, для індоарійських мов усіх трьох періодів (давнього, середнього і нового) принциповим є наступне протиставлення трьох типів (або рівнів) мов:
- Жива розмовна мова — присутня у всіх трьох періодах, але тільки для нових індоарійських мов може бути адекватно вивчена; розмовна мова попередніх періодів може бути тільки частково відновлена за даними літературних мов і рідкісних написів. Саме з цього рівня визначаються хронологічні межі періодів — тобто, коли в мові сталися зміни, характерні для наступного періоду, тоді він і настав.
- «Звичайні» літературні мови — наддіалектні літературні чи поетичні мови (ведійська, пракрити та інші літературні мови, крім санскриту); являють собою в тій чи іншій мірі оброблену розмовну мову, на яку вони продовжують орієнтуватися і спиратися. В цілому слідують хронологічним рамкам, заданим розмовною мовою, але з деяким запізненням або інерцією, що вважається нормальним для літературних мов. Цим пояснюється наявність пракритизмів у ведійській — в розмовній мові вже відбулися середньоіндійські зміни, а поетична мова ще зберігала давньоіндійський лад.
- Санскрит — «надоброблена» літературна мова, в якій багато правил доведені до логічної досконалості. Структурно являє собою давньоіндійську мову, виникла в середньоіндійський період, але в цілому позахронологічна.
Типологічна характеристика
Контакти з пракритами призвели, з одного боку, до виникнення багатьох пракритизмів (у пізній ведійській і особливо в санскриті), з іншого — до створення гібридних варіантів на базі пракритських діалектів, які зазнали сильного впливу буддійського санскриту і джайнського санскриту. Поширюючись в Індії, давньоіндійська мова засвоїла ряд особливостей з мов субстрату (дравідійських і ). Близькою до давньоіндійської вважається мова мітаннійських аріїв, вживана в ряді власних імен, імен богів, конярських термінів у мовах древніх народів Північного Дворіччя, насамперед у хуритській.
Література
- Wackernagel J., Debrunner A. Altindische Gramatik. Gött., 1930—1957;
- Renou L. Introduction générale. Nouvelle edition du texte paru en 1896 // Wackernagel J. Altindische Gramatik. Gött., 1957. Bd 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Davnoindijska mova davnoindijski movi mova grupa mov davnih ariyiv sho z yavilisya v Pivnichno Zahidnij Indiyi v ser 2 go tis do n e Nadali mova cogo narodu poshirilasya po pivnichnij i centralnij chastini pivostrova Indostan Yiyi vvazhayut odniyeyu z rannih predstavnic indoyevropejskih mov sho perebuvaye v najblizhchij sporidnenosti z davnoiranskimi movami avestijskoyu i davnoperskoyu skladayuchi razom z nimi indoiransku movnu spilnist A r i yiArijski movi Nuristanski Indoiranski Indoarijski Dardski Iranski Davni Mitannijskoarijska Davnoindijska Vedijska Sanskrit Prairanska Avestijska Etnichni grupiIndoarijci Iranci ReligiyiPraindoyevropejska religiya Vedizm Vedijska mifologiya Brahmanizm Dharmichni religiyi Induyizm Buddizm Zurvanizm ZoroastrizmDavnya literaturaVedi AvestaprCya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2021 Davnoindijska mova predstavlena dvoma literaturnimi formami Vedijska mova najdavnisha Sanskrit sformuvavsya v seredini 1 go tis do n e na osnovi vedijskoyi movi Vidomo sho vedijska mova sklalasya na osnovi dialektiv rajonu Pendzhab a kodifikaciya sanskritu vidbuvalasya vzhe v centralnij Indiyi v dolini Gangu Isnuyuchi mozhlivo do togo chasu inshi davnoindijski dialekti abo movi buli jmovirno vitisneni vtorinnim poshirennyam centralnih serednoindijskih dialektiv bo za danimi leksikostatistiki vsi kontinentalni indoarijski movi rozdililisya na rubezhi er Yedinim viklyuchennyam ye singalska i sformovana na yiyi osnovi mova predok yakoyi vidokremivsya vid centralnih dialektiv na p yat stolit ranishe Rozmovni davnoindijski dialekti rozvinulisya v serednoindijski movi she pid chas piznoyi vedijskoyi tomu tak zvani prakritizmi zustrichayutsya vzhe v nij sho i posluzhilo prichinoyu neobhidnosti kodifikovanosti sanskritu U yakomus sensi davnoindijski movi uporyadkuvavshi i zakonservuvashi v cilomu movnij stan davnoindijskogo periodu otrimali dva nezalezhnih prodovzhennya zhivi serednoindijski movi na osnovi yakih sklalisya prakriti pali ta in i sanskrit Sanskrit v zhodnij miri ne pereduvav serednoindijskim movam ni hronologichno ni strukturno a spivisnuvav z nimi paralelno rozvivayuchis aktivnishe na pochatku a potim duzhe povilno v osnovnomu leksichno Sanskrit analogichnij latini v serednovichchi cerkovnoslov yanskij movi bungo v Yaponiyi venyan v Kitayi i deyakim inshim movam minulogo Vzagali dlya indoarijskih mov usih troh periodiv davnogo serednogo i novogo principovim ye nastupne protistavlennya troh tipiv abo rivniv mov Zhiva rozmovna mova prisutnya u vsih troh periodah ale tilki dlya novih indoarijskih mov mozhe buti adekvatno vivchena rozmovna mova poperednih periodiv mozhe buti tilki chastkovo vidnovlena za danimi literaturnih mov i ridkisnih napisiv Same z cogo rivnya viznachayutsya hronologichni mezhi periodiv tobto koli v movi stalisya zmini harakterni dlya nastupnogo periodu todi vin i nastav Zvichajni literaturni movi naddialektni literaturni chi poetichni movi vedijska prakriti ta inshi literaturni movi krim sanskritu yavlyayut soboyu v tij chi inshij miri obroblenu rozmovnu movu na yaku voni prodovzhuyut oriyentuvatisya i spiratisya V cilomu sliduyut hronologichnim ramkam zadanim rozmovnoyu movoyu ale z deyakim zapiznennyam abo inerciyeyu sho vvazhayetsya normalnim dlya literaturnih mov Cim poyasnyuyetsya nayavnist prakritizmiv u vedijskij v rozmovnij movi vzhe vidbulisya serednoindijski zmini a poetichna mova she zberigala davnoindijskij lad Sanskrit nadobroblena literaturna mova v yakij bagato pravil dovedeni do logichnoyi doskonalosti Strukturno yavlyaye soboyu davnoindijsku movu vinikla v serednoindijskij period ale v cilomu pozahronologichna Tipologichna harakteristikaKontakti z prakritami prizveli z odnogo boku do viniknennya bagatoh prakritizmiv u piznij vedijskij i osoblivo v sanskriti z inshogo do stvorennya gibridnih variantiv na bazi prakritskih dialektiv yaki zaznali silnogo vplivu buddijskogo sanskritu i dzhajnskogo sanskritu Poshiryuyuchis v Indiyi davnoindijska mova zasvoyila ryad osoblivostej z mov substratu dravidijskih i Blizkoyu do davnoindijskoyi vvazhayetsya mova mitannijskih ariyiv vzhivana v ryadi vlasnih imen imen bogiv konyarskih terminiv u movah drevnih narodiv Pivnichnogo Dvorichchya nasampered u huritskij LiteraturaWackernagel J Debrunner A Altindische Gramatik Gott 1930 1957 Renou L Introduction generale Nouvelle edition du texte paru en 1896 Wackernagel J Altindische Gramatik Gott 1957 Bd 1