Людмила Давидова (дівоче прізвище Шляхтур; нар. 29 березня 1939, Тула — пом. 25 грудня 1996, Москва) — радянська актриса кіно і театру.
Давидова Людмила Петрівна | |
---|---|
Людмила Петровна Шляхтур | |
Дата народження | 29 березня 1939[1] |
Місце народження | Тула, СРСР |
Дата смерті | 25 грудня 1996[1] (57 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Поховання | d |
Громадянство | СРСР Росія |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1962) |
Професія | акторка |
Кар'єра | 1960—1988 |
IMDb | ID 0205877 |
Виконавиця характерних ролей. Особливо відома глядачам за ролями Вірки-модистки з фільму «Місце зустрічі змінити не можна» та Наталі з фільму «Тіні зникають опівдні».
Біографія
Батько — Петро Іванович Шляхтур (1915—1992), військовослужбовець. Мати — Марія Петрівна (1919—1997), домогосподарка.
Після війни сім'я переїхала до Москви, Людмила вступила до першого класу. Вже тоді стало ясно: дівчинка буде акторкою.
У 1957 році вступила на акторський факультет ВДІКУ на курс Григорія Козінцева та Сергія Скворцова, який закінчила в 1962 році. Весь цей курс став основою створеного в 1962 році Олександром Олександровичем Румнєвим московського експериментального театру пантоміми «Ектемім», який існував до 1964 року.
Після закриття театру Людмила Давидова працювала в Театрі-студії кіноактора, в якому перебувала до 1994 року.
Зніматися стала ще студенткою ВДІКУ. Дебютом стала невелика роль Віри в мелодрамі Іскри Бабич «Перше побачення». На зйомках цього фільму вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — актором і режисером Андрієм Ладиніним, сином знаменитих батьків — Івана Пир'єва і Марини Ладиніної. Шлюб тривав недовго.
Наступним чоловіком Давидової став кінорежисер Валерій Усков, який зняв її в одній з головних ролей у фільмі «Тіні зникають опівдні». Через декілька років цей шлюб теж розпався.
Пізніше Людмила Петрівна взяла прізвище третього чоловіка, Георгія Давидова, декана факультету Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ).
До 1971 року актриса знімалася під своїм дівочим прізвищем, після — як Давидова. В деяких фільмах 1980-х рр. вона вказана в титрах як Макєєва.
Пізніше актриса одружилась вчетверте — з викладачем Інституту іноземних мов Володимира Котьолкіна. Для нього цей шлюб теж був не першим: Володимир був третім чоловіком Людмили Зикіної.
На початку 1990-х у Людмили почалися проблеми зі здоров'ям, її турбували головні болі, вона часто впадала в депресію. Проблеми з нервами довели актрису до психіатричної клініки.
25 грудня 1996 року Людмила Давидова покінчила з собою після виписки з психіатричної клініки.
Похована на Домодєдовському кладовищі (67 дільниця, поруч із могилою батька.
Фільмографія
- 1960 — Перше побачення — Віра, старша сестра Миті
- 1965 — Гра без правил — Алевтина Кротова, американський агент «Моцарт», вона ж «Наташа Леонтьєва»
- 1965 — (Як вас тепер називати?) — офіцер СС
- 1965 — — Ліда
- 1966 — Бережись автомобіля — офіціантка в пивній (в титрах не вказано)
- 1966 — Слідство триває — Тетяна Остапенко
- 1966 — — Валя
- 1967 — Війна і мир — княжна Безухова
- 1967 — Майор «Вихор» — Крися
- 1968 — — дівчина
- 1969 — Непідсудний — зв'язкова
- 1971 — Корона Російської імперії, або Знову невловимі — дама
- 1971 — Тіні зникають опівдні — Наталя Меньшикова
- 1974 — Совість — Нінель Мізіна
- 1975 — Призначаєшся онукою — німкеня, радянська розвідниця
- 1976 — Небесні ластівки — Лідія
- 1976 — Розповідь про те, як цар Петро арапа женив — придворна дама
- 1979 — Місце зустрічі змінити не можна — Вірка-модистка (Віра Степанівна Маркелова)
- 1982 — Дитячий світ — дружина директора
- — (фільм-спектакль) — мати Юлії
- 1984 — Мертві душі — дружина чиновника
- 1984 — Через всі роки — блондинка
- 1984 — Європейська історія — дружина Лота
- 1985 — Законний шлюб — актриса
- 1985 — Говорить Москва
- 1985 — Салон краси — клієнтка Вадима
- 1986 — Зіна-Зінуля — дружина директора
- 1986 — Червоний камінь — Зоя Олександрівна
- 1987 — Запам'ятайте мене такою — подруга
- 1987 — Крейцерова соната
- 1988 — — мати Юлії
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Люди и мысли… — Забытые имена. Давыдова Людмила. 24.05.1939 — 25.12.1996. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 10 січня 2013.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Davidova Lyudmila Davidova divoche prizvishe Shlyahtur nar 29 bereznya 1939 Tula pom 25 grudnya 1996 Moskva radyanska aktrisa kino i teatru Davidova Lyudmila PetrivnaLyudmila Petrovna ShlyahturZobrazhennyaData narodzhennya 29 bereznya 1939 1939 03 29 1 Misce narodzhennya Tula SRSRData smerti 25 grudnya 1996 1996 12 25 1 57 rokiv Misce smerti Moskva RosiyaPohovannya dGromadyanstvo SRSR RosiyaAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi 1962 Profesiya aktorkaKar yera 1960 1988IMDb ID 0205877 Vikonavicya harakternih rolej Osoblivo vidoma glyadacham za rolyami Virki modistki z filmu Misce zustrichi zminiti ne mozhna ta Natali z filmu Tini znikayut opivdni BiografiyaBatko Petro Ivanovich Shlyahtur 1915 1992 vijskovosluzhbovec Mati Mariya Petrivna 1919 1997 domogospodarka Pislya vijni sim ya pereyihala do Moskvi Lyudmila vstupila do pershogo klasu Vzhe todi stalo yasno divchinka bude aktorkoyu U 1957 roci vstupila na aktorskij fakultet VDIKU na kurs Grigoriya Kozinceva ta Sergiya Skvorcova yakij zakinchila v 1962 roci Ves cej kurs stav osnovoyu stvorenogo v 1962 roci Oleksandrom Oleksandrovichem Rumnyevim moskovskogo eksperimentalnogo teatru pantomimi Ektemim yakij isnuvav do 1964 roku Pislya zakrittya teatru Lyudmila Davidova pracyuvala v Teatri studiyi kinoaktora v yakomu perebuvala do 1994 roku Znimatisya stala she studentkoyu VDIKU Debyutom stala nevelika rol Viri v melodrami Iskri Babich Pershe pobachennya Na zjomkah cogo filmu vona poznajomilasya zi svoyim majbutnim cholovikom aktorom i rezhiserom Andriyem Ladininim sinom znamenitih batkiv Ivana Pir yeva i Marini Ladininoyi Shlyub trivav nedovgo Nastupnim cholovikom Davidovoyi stav kinorezhiser Valerij Uskov yakij znyav yiyi v odnij z golovnih rolej u filmi Tini znikayut opivdni Cherez dekilka rokiv cej shlyub tezh rozpavsya Piznishe Lyudmila Petrivna vzyala prizvishe tretogo cholovika Georgiya Davidova dekana fakultetu Moskovskogo derzhavnogo institutu mizhnarodnih vidnosin MDIMV Do 1971 roku aktrisa znimalasya pid svoyim divochim prizvishem pislya yak Davidova V deyakih filmah 1980 h rr vona vkazana v titrah yak Makyeyeva Piznishe aktrisa odruzhilas vchetverte z vikladachem Institutu inozemnih mov Volodimira Kotolkina Dlya nogo cej shlyub tezh buv ne pershim Volodimir buv tretim cholovikom Lyudmili Zikinoyi Na pochatku 1990 h u Lyudmili pochalisya problemi zi zdorov yam yiyi turbuvali golovni boli vona chasto vpadala v depresiyu Problemi z nervami doveli aktrisu do psihiatrichnoyi kliniki 25 grudnya 1996 roku Lyudmila Davidova pokinchila z soboyu pislya vipiski z psihiatrichnoyi kliniki Pohovana na Domodyedovskomu kladovishi 67 dilnicya poruch iz mogiloyu batka Filmografiya1960 Pershe pobachennya Vira starsha sestra Miti 1965 Gra bez pravil Alevtina Krotova amerikanskij agent Mocart vona zh Natasha Leontyeva 1965 Yak vas teper nazivati oficer SS 1965 Lida 1966 Berezhis avtomobilya oficiantka v pivnij v titrah ne vkazano 1966 Slidstvo trivaye Tetyana Ostapenko 1966 Valya 1967 Vijna i mir knyazhna Bezuhova 1967 Major Vihor Krisya 1968 divchina 1969 Nepidsudnij zv yazkova 1971 Korona Rosijskoyi imperiyi abo Znovu nevlovimi dama 1971 Tini znikayut opivdni Natalya Menshikova 1974 Sovist Ninel Mizina 1975 Priznachayeshsya onukoyu nimkenya radyanska rozvidnicya 1976 Nebesni lastivki Lidiya 1976 Rozpovid pro te yak car Petro arapa zheniv pridvorna dama 1979 Misce zustrichi zminiti ne mozhna Virka modistka Vira Stepanivna Markelova 1982 Dityachij svit druzhina direktora film spektakl mati Yuliyi 1984 Mertvi dushi druzhina chinovnika 1984 Cherez vsi roki blondinka 1984 Yevropejska istoriya druzhina Lota 1985 Zakonnij shlyub aktrisa 1985 Govorit Moskva 1985 Salon krasi kliyentka Vadima 1986 Zina Zinulya druzhina direktora 1986 Chervonij kamin Zoya Oleksandrivna 1987 Zapam yatajte mene takoyu podruga 1987 Krejcerova sonata 1988 mati YuliyiPrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Lyudi i mysli Zabytye imena Davydova Lyudmila 24 05 1939 25 12 1996 Arhiv originalu za 11 sichnya 2013 Procitovano 10 sichnya 2013 Posilannya