Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Лютий 2012) |
Гіпертекстова література — різновид літературного мистецтва, яка характеризується нелінійною подачею тексту, що зумовлює велике розмаїття прочитань одного й того ж літературного тексту. Гіпертекстова література є мистецьким явищем, що належить до мережевої (віртуальної) літератури.
У 1960-х публікує ряд праць, серед яких однією з найвизначніших є «Literary Machines». Дослідження Т. Нельсона особливі тим, що саме в них уперше зустрічаємо термін «гіпертекст», який він визначив як «непослідовне письменство» («non-sequential writing»). У контексті літературної теорії варто розуміти «гіпертекст» як віртуально можливий спосіб організації даних, який дозволяє перехід від одного документа чи його фрагмента до іншого, що реалізовується за допомогою певних мов розмітки та програмування. Гіпертекст виступає в ролі організуючої технології, засобом якої в мережі (або в межах «пам'яті» окремої користувацької машини чи окремого носія інформації) можливо зробити доступними кожному користувачеві певні інформаційні одиниці. Попри це в мережі виділяються надбудови, які відрізняються від основи: передовсім це випадки використання гіпертексту з естетичною метою (т.зв. «літературний гіпертекст»). Гіпертекст як технологія може використовуватись і в інших видах мистецтва — у малярстві, у музиці, у кінематографі — як нелінійний спосіб подачі інформації. Проте існують й інші надбудови, які творяться значно складнішими засобами, оснащені мультимедійними елементами (звук, рухоме зображення, засоби управління), серед яких передовсім ми виділяємо т.зв. віртуальну зорову . Отже, сьогодні основою «віртуальної літератури», як і результату будь-якої іншої галузі людської діяльності, що існує у віртуальності, є технологія гіпертексту.
Типовим зразком нелінійних текстових структур може служити звичайний словник, кожна стаття якого є рівноправним членом його парадигми, хоча й містить у собі посилання на інші статті, котрі в індивідуальному читацькому сприйнятті можуть виявитися вторинними відносно першої. За аналогом до такої структури збудований роман-лексикон сербського письменника М.Павича (М.Павић) «Хазарски речник», який складається з трьох рівнозначних «версій», які містять подібні статті, кожна з яких відсилає або ж до своїх іншоверсійних варіантів, або ж до суміжних за змістом статей. Гіпертекстовий характер цього роману-лексикону проте не стоїть на заваді видруку його тексту, оскільки його текст імітує традиційну форму словника, здавна публікованому в книжковій формі. Натомість, існують тексти (як, наприклад, згаданий роман Р. Новаковського «Koniec świata według Emeryka»), що не можуть бути адекватно відтворені на папері, оскільки не мають наперед установленої послідовності частин, а автор не подав жодного організуючого параметру, на підставі якого можна було б установити лінійну версію цього тексту.
Варто вказати на два підтипи — власне гіпертекст та «протогіпертекст», який позначає масив творів, що не були реалізовані за посередництвом технології гіпертексту, однак володіють відповідними рисами. До таких належать окремі твори В. Т. А. Гофмана (W.T.A.Hoffmann), Л. Стерна (L.Sterne), Ф. Кафки (F.Kafka), І. Кальвіно (I.Calvino), В. Набокова (V.Nabokov), Дж. Фаулза (J.Fowles), уже згадуваного М.Павича тощо. До власне гіпертекстових літературних зразків варто віднести М. Джойса (M.Joyce) «afternoon, a story», Дж. Морісі (J.Morrisey) і Л .Теллі (L.Telley) «My Name is Captain, Captain», Dr Muto «Tramwaje w przestrzeniach zespolonych», Ш.Джексон (Sh.Jackson) «Patchwork-Girl», Дж. Маллой (J.Malloy) i К. Маршал (C.Marshall) «Forward Anywhere», Р.Новаковського (R.Nowakowski) «Koniec świata według Emeryka», А. Роберта (A.Robert) «A Further Xanadu», С. Схути (S.Shuty) «Blok», О. Коцарева «Квітневі тести» тощо.
Дослідження наративу віртуальної літератури
Встановлення початкових векторів дослідження специфіки наративу віртуальної літератури повинно опиратися на такі головні засади:
1. Врахування глибоко закоріненої незмінної залежності літературного тексту віртуальної літератури від свого носія. Підкреслимо, що носій тексту в контексті віртуальної літератури не може бути підмінений без суттєвої втрати в структурі тексту, тоді як деякі інші носії допускають певну варіативність, для прикладу, усний фольклорний текст та його фіксація на письмі. Хоча навіть у цьому випадку простежується втрата певних специфічних рис тексту до тієї міри, що, на нашу думку, з теоретико-літературного погляду не доводиться говорити про ідентичні тексти-результати двох різних типів діяльності — усної оповіді мовця та її фіксації за допомогою мовної графіки на папері. Вивчаючи в широкому контексті проблему залежності наративу та носія, американських наратолог Д.Герман говорить про різницю між усним та писемним мовленням у кодуванні інформації, що може бути спроектовано як модель відношень в процесі зіставлення писемного мовлення в реальності та віртуальності.
2. Врахування особливостей співпраці людини-читача-інтерпретатора та машини (комп'ютера, комп'ютерної мережі та інших пристроїв і їх комплексів), яка представляє текст, що враховує, по-перше, вміння та навички користувача; по-друге, загальну доступність системи, в середовищі якої читається текст; по-третє, характеристики машини та її можливості в процесі відтворення тексту. У цьому випадку варто також врахувати системні вимоги та можливості машини в застосуванні таких традиційно позатекстових вкраплень в літературний текст як графіка, аудіо- та відеокомпоненти, оформлення площини, в якій представляється читачеві текст тощо.
3. Врахування ролі усвідомлення читачем прихованих та ймовірно реалізованих у читаному ним тексті можливостей комп'ютерної системи, що також включає усвідомлення читачем можливостей побудови тексту, відмінного від того тексту, який був збудований ним в процесі його індивідуального прочитання.
Див. також
Джерела
- Aarseth E.J. Cybertext: Perspectives on Ergodic Literature. ― Baltimore and London: The Johns Hopkins University Press, 1997. ― 203 p.
- Bolter Jay David. Writing Space. Computers, Hypertext and The History of Writing. ― Lawrence Erlbaum Assiciates: Hillsdate, New Jersey, 1991. ― 258 p.
- Bush V. As We May Think //Atlantic Monthly. ― 1945. ― 176, July. ― P. 101—108.
- Dobson, Teresa Mary. Reading Literary Hypertext. A Doctor of Philosophy degree thesis. ― Alberna: University of Alberta, 2001. ― 226 p.
- Hypertext and Cognition /Edited by Rouet J.F., Levonen J.J., Dillon A., Spiro R.J. ― Mahwah/New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates Publishers.
- Hyper/Text/Theory /Edited by George P. Landow. ― The Johns Hopkins University Press, Baltimore, Indiana, 1994. ― 377 p.
- Landow George P. Hypertext 2.0. Hypertext: The Convergence of Comtemporary Critical Theory and Technology. ― Baltimore and London: Johns Hopkins University Press, 1997. ― 353 p.
- Liternet: Literatura i internet /Red. Piotr Marecki. ― Kraków, 2002. ― 174 s.
- Liternet.pl /Redakcja: Piotr Marecki. ― Kraków, 2003. ― 342 s.
- McLuhan M., Fiore Q. The Medium is the Massage: An Inventory of Effects /Produced by J.Agel. ― Singapore, 1967. ― 29 p.
- McLuhan M., McLuhan E. Laws of Media: The New Science. ― Toronto, Buffalo, London: University of Toronto Press, 1988. ― 252 p.
- McLuhan M., Powers Bruce R. The Global Village: Tramsformation in World Life and Media in the 21st Century. ― New York, Oxford: Oxford University Press, 1989. ― 220 p.
- Narrative across Media: The Language of Storytelling /Edited by Marie-Laure Ryan. ― University fo Nebraska Press: Lincoln and London, 2004. ― 422 p.
- New Screen Media: Cinema/Art/Narrative /Edited by M.Reiser, A.Zapp. ― British Film Institute, 2002. ― 321 p.
- Noblitt J.S. Writing, technology and secondary orality //Academic Computing. ― 1988. ― № 2 (5). ― P. 34-35, 56-57.
- Pisarski M. Kartografowie а kompilatorzy. Pół żartem, pół serio o praktyce i teorii hiperfikcji w Polsce //Liternet.pl /Redakcja: Piotr Marecki. ― Krakow, 2003. ― S.16-44.
- Pisarski M. Powieść jako zwierciadło umysłu: Szkic do poetyki hipertekstu na podstawie klasyki gatunku: «afternoon. a story», «Patchwork Girl», «A Further Xanadu» //Ha!art: Interdyscyplinarny magazyn kulturalno-artystyczny. ― 2002. ― № 11-12 (2-3). ― S. 4-13.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Lyutij 2012 Gipertekstova literatura riznovid literaturnogo mistectva yaka harakterizuyetsya nelinijnoyu podacheyu tekstu sho zumovlyuye velike rozmayittya prochitan odnogo j togo zh literaturnogo tekstu Gipertekstova literatura ye misteckim yavishem sho nalezhit do merezhevoyi virtualnoyi literaturi U 1960 h publikuye ryad prac sered yakih odniyeyu z najviznachnishih ye Literary Machines Doslidzhennya T Nelsona osoblivi tim sho same v nih upershe zustrichayemo termin gipertekst yakij vin viznachiv yak neposlidovne pismenstvo non sequential writing U konteksti literaturnoyi teoriyi varto rozumiti gipertekst yak virtualno mozhlivij sposib organizaciyi danih yakij dozvolyaye perehid vid odnogo dokumenta chi jogo fragmenta do inshogo sho realizovuyetsya za dopomogoyu pevnih mov rozmitki ta programuvannya Gipertekst vistupaye v roli organizuyuchoyi tehnologiyi zasobom yakoyi v merezhi abo v mezhah pam yati okremoyi koristuvackoyi mashini chi okremogo nosiya informaciyi mozhlivo zrobiti dostupnimi kozhnomu koristuvachevi pevni informacijni odinici Popri ce v merezhi vidilyayutsya nadbudovi yaki vidriznyayutsya vid osnovi peredovsim ce vipadki vikoristannya gipertekstu z estetichnoyu metoyu t zv literaturnij gipertekst Gipertekst yak tehnologiya mozhe vikoristovuvatis i v inshih vidah mistectva u malyarstvi u muzici u kinematografi yak nelinijnij sposib podachi informaciyi Prote isnuyut j inshi nadbudovi yaki tvoryatsya znachno skladnishimi zasobami osnasheni multimedijnimi elementami zvuk ruhome zobrazhennya zasobi upravlinnya sered yakih peredovsim mi vidilyayemo t zv virtualnu zorovu Otzhe sogodni osnovoyu virtualnoyi literaturi yak i rezultatu bud yakoyi inshoyi galuzi lyudskoyi diyalnosti sho isnuye u virtualnosti ye tehnologiya gipertekstu Tipovim zrazkom nelinijnih tekstovih struktur mozhe sluzhiti zvichajnij slovnik kozhna stattya yakogo ye rivnopravnim chlenom jogo paradigmi hocha j mistit u sobi posilannya na inshi statti kotri v individualnomu chitackomu sprijnyatti mozhut viyavitisya vtorinnimi vidnosno pershoyi Za analogom do takoyi strukturi zbudovanij roman leksikon serbskogo pismennika M Pavicha M Paviћ Hazarski rechnik yakij skladayetsya z troh rivnoznachnih versij yaki mistyat podibni statti kozhna z yakih vidsilaye abo zh do svoyih inshoversijnih variantiv abo zh do sumizhnih za zmistom statej Gipertekstovij harakter cogo romanu leksikonu prote ne stoyit na zavadi vidruku jogo tekstu oskilki jogo tekst imituye tradicijnu formu slovnika zdavna publikovanomu v knizhkovij formi Natomist isnuyut teksti yak napriklad zgadanij roman R Novakovskogo Koniec swiata wedlug Emeryka sho ne mozhut buti adekvatno vidtvoreni na paperi oskilki ne mayut napered ustanovlenoyi poslidovnosti chastin a avtor ne podav zhodnogo organizuyuchogo parametru na pidstavi yakogo mozhna bulo b ustanoviti linijnu versiyu cogo tekstu Varto vkazati na dva pidtipi vlasne gipertekst ta protogipertekst yakij poznachaye masiv tvoriv sho ne buli realizovani za poserednictvom tehnologiyi gipertekstu odnak volodiyut vidpovidnimi risami Do takih nalezhat okremi tvori V T A Gofmana W T A Hoffmann L Sterna L Sterne F Kafki F Kafka I Kalvino I Calvino V Nabokova V Nabokov Dzh Faulza J Fowles uzhe zgaduvanogo M Pavicha tosho Do vlasne gipertekstovih literaturnih zrazkiv varto vidnesti M Dzhojsa M Joyce afternoon a story Dzh Morisi J Morrisey i L Telli L Telley My Name is Captain Captain Dr Muto Tramwaje w przestrzeniach zespolonych Sh Dzhekson Sh Jackson Patchwork Girl Dzh Malloj J Malloy i K Marshal C Marshall Forward Anywhere R Novakovskogo R Nowakowski Koniec swiata wedlug Emeryka A Roberta A Robert A Further Xanadu S Shuti S Shuty Blok O Kocareva Kvitnevi testi tosho Doslidzhennya narativu virtualnoyi literaturiVstanovlennya pochatkovih vektoriv doslidzhennya specifiki narativu virtualnoyi literaturi povinno opiratisya na taki golovni zasadi 1 Vrahuvannya gliboko zakorinenoyi nezminnoyi zalezhnosti literaturnogo tekstu virtualnoyi literaturi vid svogo nosiya Pidkreslimo sho nosij tekstu v konteksti virtualnoyi literaturi ne mozhe buti pidminenij bez suttyevoyi vtrati v strukturi tekstu todi yak deyaki inshi nosiyi dopuskayut pevnu variativnist dlya prikladu usnij folklornij tekst ta jogo fiksaciya na pismi Hocha navit u comu vipadku prostezhuyetsya vtrata pevnih specifichnih ris tekstu do tiyeyi miri sho na nashu dumku z teoretiko literaturnogo poglyadu ne dovoditsya govoriti pro identichni teksti rezultati dvoh riznih tipiv diyalnosti usnoyi opovidi movcya ta yiyi fiksaciyi za dopomogoyu movnoyi grafiki na paperi Vivchayuchi v shirokomu konteksti problemu zalezhnosti narativu ta nosiya amerikanskih naratolog D German govorit pro riznicyu mizh usnim ta pisemnim movlennyam u koduvanni informaciyi sho mozhe buti sproektovano yak model vidnoshen v procesi zistavlennya pisemnogo movlennya v realnosti ta virtualnosti 2 Vrahuvannya osoblivostej spivpraci lyudini chitacha interpretatora ta mashini komp yutera komp yuternoyi merezhi ta inshih pristroyiv i yih kompleksiv yaka predstavlyaye tekst sho vrahovuye po pershe vminnya ta navichki koristuvacha po druge zagalnu dostupnist sistemi v seredovishi yakoyi chitayetsya tekst po tretye harakteristiki mashini ta yiyi mozhlivosti v procesi vidtvorennya tekstu U comu vipadku varto takozh vrahuvati sistemni vimogi ta mozhlivosti mashini v zastosuvanni takih tradicijno pozatekstovih vkraplen v literaturnij tekst yak grafika audio ta videokomponenti oformlennya ploshini v yakij predstavlyayetsya chitachevi tekst tosho 3 Vrahuvannya roli usvidomlennya chitachem prihovanih ta jmovirno realizovanih u chitanomu nim teksti mozhlivostej komp yuternoyi sistemi sho takozh vklyuchaye usvidomlennya chitachem mozhlivostej pobudovi tekstu vidminnogo vid togo tekstu yakij buv zbudovanij nim v procesi jogo individualnogo prochitannya Div takozhMerezheva literatura KibertekstDzherelaAarseth E J Cybertext Perspectives on Ergodic Literature Baltimore and London The Johns Hopkins University Press 1997 203 p Bolter Jay David Writing Space Computers Hypertext and The History of Writing Lawrence Erlbaum Assiciates Hillsdate New Jersey 1991 258 p Bush V As We May Think Atlantic Monthly 1945 176 July P 101 108 Dobson Teresa Mary Reading Literary Hypertext A Doctor of Philosophy degree thesis Alberna University of Alberta 2001 226 p Hypertext and Cognition Edited by Rouet J F Levonen J J Dillon A Spiro R J Mahwah New Jersey Lawrence Erlbaum Associates Publishers Hyper Text Theory Edited by George P Landow The Johns Hopkins University Press Baltimore Indiana 1994 377 p Landow George P Hypertext 2 0 Hypertext The Convergence of Comtemporary Critical Theory and Technology Baltimore and London Johns Hopkins University Press 1997 353 p Liternet Literatura i internet Red Piotr Marecki Krakow 2002 174 s Liternet pl Redakcja Piotr Marecki Krakow 2003 342 s McLuhan M Fiore Q The Medium is the Massage An Inventory of Effects Produced by J Agel Singapore 1967 29 p McLuhan M McLuhan E Laws of Media The New Science Toronto Buffalo London University of Toronto Press 1988 252 p McLuhan M Powers Bruce R The Global Village Tramsformation in World Life and Media in the 21st Century New York Oxford Oxford University Press 1989 220 p Narrative across Media The Language of Storytelling Edited by Marie Laure Ryan University fo Nebraska Press Lincoln and London 2004 422 p New Screen Media Cinema Art Narrative Edited by M Reiser A Zapp British Film Institute 2002 321 p Noblitt J S Writing technology and secondary orality Academic Computing 1988 2 5 P 34 35 56 57 Pisarski M Kartografowie a kompilatorzy Pol zartem pol serio o praktyce i teorii hiperfikcji w Polsce Liternet pl Redakcja Piotr Marecki Krakow 2003 S 16 44 Pisarski M Powiesc jako zwierciadlo umyslu Szkic do poetyki hipertekstu na podstawie klasyki gatunku afternoon a story Patchwork Girl A Further Xanadu Ha art Interdyscyplinarny magazyn kulturalno artystyczny 2002 11 12 2 3 S 4 13