Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гілана Таарка (ест. Hilana Taarka), також Гілана Тарка (ест. Hilana Tarka) (Дар'я Пісумаа ест. Darja Pisumaa), Дар'я Матвєєва (ест. Darja Matvejeva), Василя Таарка (ест. Vasila Taarka); 22 березня 1856, село Гілана, Вирумаа — 27 грудня 1933, село Вимморскі, Печорський повіт) — виконавиця рунічних пісень сету. Носила неофіційний титул «Співоча мати сету» (ест. Setu lauluema).
| Гілана Таарка | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 березня 1856[1] |
| Місце народження | Хілана, Меремяе, Вирумаа, Естонія |
| Дата смерті | 27 грудня 1933[1] (77 років) |
| Місце смерті | Вимморскі, Меремяе, Вирумаа, Естонія |
| Громадянство | Естонія |
| Професії | співачка |
| Інструменти | вокал[d] |
| Псевдоніми | Hilana Taarka |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Мати Гілани Таарка звали Ока (Агафія Герасимова). У 16-річному віці її видали заміж за чоловіка, на ім'я Матс (Матвій Гаврилов) із села Гярма. У сім'ї було четверо дітей, Гілана — найстарша. Її батьківщиною було село Гілана (Хіланам'яги, ест. Hilanamägi). Сім'я була багата, але батько став пияком і розпродав майже всі свої землі, внаслідок чого у брата Гілани, спадкоємця, залишився лише один земельний наділ. Коли Гілані виповнилося 13 років, вона почала допомагати матері в молотьбі ручним жерном. За роботою мати навчала Гілану співати. Співала Ока добре, і до неї ходили фольклористи записувати пісні. Ока співала на багатьох весіллях і брала із собою Гілану. Померла Ока у віці 34 років. Матс прожив 60 років. Заміж Гілана не вийшла. Сватався до неї один наречений із сусіднього села, але родичі чинили опір їхньому весіллю, тому що у нього було ще два брати, а землі було мало. Поза шлюбом Гілана народила п'ятьох дітей: Феклу, Сергія, Ірину, Агафію та Тетяну, батьком яких був Василь Іванович Коосер.
Гілана Таарка була першою, хто познайомив освічені кола Естонії з народними піснями представників сету які проживають на південному сході країни. У великій сім'ї виконавців рунічних пісень сету ще за часів Якоба Гурта поряд з такими співаками, як-от Міко Оде (Євдокія Канністе, 1864—1924) та Мартіна Іро (Ірина Луйк, 1866—1947), Таарка стала особливо відомою завдяки своїй дивовижній здатності до імпровізації та предметного багатства пісенної творчості.
У Янів день 1921 року Гілане Таарка випала велика честь як солістка привітати зі святом президента Фінляндії у Гельсінкі, а також виступити на Фінському святі пісні.
У 1920-х роках вона співала на кількох публічних концертах, зокрема у концертному залі «Естонія» у Таллінні. На першому співочому святі сету у 1922 році Гілана Таарка виконала вітальну пісню в супроводі 100 народних співаків зі всієї Сетумаа.
За сприяння інструктора Товариства прикордонних земель (ест. Piirimaade Selts) Самуеля Соммера та Академічного товариства рідної мови (ест. Akadeemiline Emakeele Selts) трьом «Співочим матерям сету» — Гілане Таарка, Мартіні Іро та Анне Вабарна — у 1926 році призначили невелику щомісячну грошову допомогу від Естонської Республіки. Однак останні роки життя Гілани Таарка пройшли у великій бідності, про що вона співала 2 у своїх піснях:
Olõ-õs meil põldu, mida põima,
Olõ-õs rüki, mida rühki,
Külä-ks võti künnümaa,
Vald ragi mi varigu!
Померла 27 грудня 1933 року у віці 77 років у своєму маленькому будинку в селі Вимморскі, на руках дочки Тетяни (Taana, Tattö). У газеті «Lääne Teataja» від 6 січня 1934 писали, що, за місцевими чутками, Гілана Таарка померла від голоду. Похорон відбувся 31 грудня на цвинтарі села Обініця.
Творча спадщина
У великому пісенному репертуарі Гілани Таарка було трохи довгих епічних пісень, як у Міко Оде та Мартіни Іро, але серед іменитих співаків сета Гілана Таарка (Wasila Taarka у волосних записах) була першою у виконанні гумористичних пісень, що складаються з жартів та бурчання, томі її часто запрошували співати на вечірках і весіллях у Сетумаа.
Наспівані Гіланою Таарка Якобу Гурту (1903) та історику Гендріку Пранцу (1889) руни були видані Гуртом у збірці «Setukeste lauludes». У двох томах збірки серед пісень інших співаків налічується 29 пісень Гілани Таарка, з них 16 простих пісень:
- давньорелігійні: «Päevapoeg», «Neiu veri», «Hiiv hitskmehe», «Imelik koda» і «Ait põleb»;
- християнські: «Jeesuse surm»;
- казкові: «Haned kadunud», «Hobune varastatud», «Oravad oksalt — müügiks müüril», «Karjaneiu ja kaupmehed» і «Neiu liin»;
- дівочі: «Neiu kiidab oma käsitööd»;
- різдвяні ігрові: «Liigu, liigu lijnakõnõ!»;
- весільні пісні нареченої: «Ristimäle (pulma kutsudes)», «Ristimäle (saaja-päeval)» та «Neiu trotsijale» .
Багатоскладових пісень Гілани Таарка в цих виданнях налічується 13:
- «Kosjasõit + Kalmuneiu»;
- «Hääl kadunud + Vend pilliks Pihkvas»;
- «Neiu vennad + Tänuline lind»;
- «Tütar vette + Uibonõ näiokõnõ + Neiumüük»;
- «Kolm vaest + Härjad varastatud»;
- «Rikas kosilane + Kuhja loomine».
Найдовша з них — 128-рядкова пісня «Kosjasõit + Kalmuneiu».
Фольклорист із Фінляндії Армас Отто Вяйсанен записав багато пісень з цієї збірки на фонограф і переписав від руки у 1913, 1914, 1921 та 1922 роках. Сетуський фольклор збирали також студент філологічного факультету Тартуського університету Паулопрійт Воолайне (1899—1985) та вчитель Яан Айнело (1882—1941). За даними Вяйсянена, більша частина заспіваних Гіланою Таарка хвалебних і сумних пісень залишилися все ж таки незаписаними, зокрема, всі ті, які вона співала на весіллях в Сетумаа й Естонії, а також своїм гостям після 50-річного віку.
Увічнення пам'яті
- Фінський скульптор Айпо Сайло (ест. Aipo Sailo) в останні роки життя Гілани Таарка створив її погруддя.
- У 1986 році у селі Обініца було відкрито пам'ятник «Співоча мати сету Гілана Таарка» роботи скульптора Ельмара Ребане (ест. Elmar Rebane).
- Волість Сетомаа нагороджує культурною премією імені Гілани Таарка за визначну роботу зі збереження традиційної культури сету.
- Вирумська поетеса Юлле Кауксі написала п'єсу «Таарка», яку виконували влітку 2005 та 2006 років у селі Обінітса.
- У 2008 році кіностудія «Exitfilm» випустила створений на основі театральної п'єси художній фільм «Таарка», режисер Айн Мяеотс (ест. Ain Mäeots), у головній ролі Інга Салуранд (юна Таарка), Сійрі Сісаск (Дар'я (Таарка) Пісумаа) та Мар'є Метсур (літня Таарка).
Примітки
- Faceted Application of Subject Terminology
- Elmar Päss (1934). Hilana Taarka. Sõjaeelse Eesti esseistika ja kirjanduskriitika (ест.). Eesti Kirjandus. оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- Hilana Tarka suri // Päewaleht. — 1933. — Nr. 1. — (01). з джерела 19 травня 2021.
- Veera Pino. Elukutseline tegevus — setu rahvalaulik (Darja Pisumaa, alias Hilana Taarka – Vasila Taarka) // Keel ja Kirjandus. — 1994. — Nr. 2 (12 juuli). — L. 99–104.
- Postimees (31.12.1933). "Lauluimä" Hilana Taarka. Digar (ест.). оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- Lääne Teataja (06.01.1934). Päevast päeva. Digar (ест.). оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- Kalendrileht '81 märts // Kultuur ja Elu. — 1981. — Veebruar.
- Setu lauluema Anne Vabarna. folklore.ee (ест.). оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- Meremäe Vallavolikogu (03.03.2017). Hilana Taarka nimelise kultuuripreemia andmise kord. Riigi Teataja (ест.). оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- Hilana Taarka nimelise omakultuuripreemia laureaadid on selgunud. Setomaa (ест.). оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- Taarka (2008). Eesti Filmi Andmebaas (ест.). оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- Taarka (2008). IMDB.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gilana Taarka est Hilana Taarka takozh Gilana Tarka est Hilana Tarka Dar ya Pisumaa est Darja Pisumaa Dar ya Matvyeyeva est Darja Matvejeva Vasilya Taarka est Vasila Taarka 22 bereznya 1856 1856bereznya22 selo Gilana Virumaa 27 grudnya 1933 selo Vimmorski Pechorskij povit vikonavicya runichnih pisen setu Nosila neoficijnij titul Spivocha mati setu est Setu lauluema Gilana TaarkaOsnovna informaciyaData narodzhennya22 bereznya 1856 1856 03 22 1 Misce narodzhennyaHilana Meremyae Virumaa EstoniyaData smerti27 grudnya 1933 1933 12 27 1 77 rokiv Misce smertiVimmorski Meremyae Virumaa EstoniyaGromadyanstvoEstoniyaProfesiyispivachkaInstrumentivokal d PsevdonimiHilana Taarka Fajli u VikishovishiBiografiyaMati Gilani Taarka zvali Oka Agafiya Gerasimova U 16 richnomu vici yiyi vidali zamizh za cholovika na im ya Mats Matvij Gavrilov iz sela Gyarma U sim yi bulo chetvero ditej Gilana najstarsha Yiyi batkivshinoyu bulo selo Gilana Hilanam yagi est Hilanamagi Sim ya bula bagata ale batko stav piyakom i rozprodav majzhe vsi svoyi zemli vnaslidok chogo u brata Gilani spadkoyemcya zalishivsya lishe odin zemelnij nadil Koli Gilani vipovnilosya 13 rokiv vona pochala dopomagati materi v molotbi ruchnim zhernom Za robotoyu mati navchala Gilanu spivati Spivala Oka dobre i do neyi hodili folkloristi zapisuvati pisni Oka spivala na bagatoh vesillyah i brala iz soboyu Gilanu Pomerla Oka u vici 34 rokiv Mats prozhiv 60 rokiv Zamizh Gilana ne vijshla Svatavsya do neyi odin narechenij iz susidnogo sela ale rodichi chinili opir yihnomu vesillyu tomu sho u nogo bulo she dva brati a zemli bulo malo Poza shlyubom Gilana narodila p yatoh ditej Feklu Sergiya Irinu Agafiyu ta Tetyanu batkom yakih buv Vasil Ivanovich Kooser Pam yatnik Spivochij materi setu Gilane Tarka u seli Obinicya Gilana Taarka bula pershoyu hto poznajomiv osvicheni kola Estoniyi z narodnimi pisnyami predstavnikiv setu yaki prozhivayut na pivdennomu shodi krayini U velikij sim yi vikonavciv runichnih pisen setu she za chasiv Yakoba Gurta poryad z takimi spivakami yak ot Miko Ode Yevdokiya Kanniste 1864 1924 ta Martina Iro Irina Lujk 1866 1947 Taarka stala osoblivo vidomoyu zavdyaki svoyij divovizhnij zdatnosti do improvizaciyi ta predmetnogo bagatstva pisennoyi tvorchosti U Yaniv den 1921 roku Gilane Taarka vipala velika chest yak solistka privitati zi svyatom prezidenta Finlyandiyi u Gelsinki a takozh vistupiti na Finskomu svyati pisni U 1920 h rokah vona spivala na kilkoh publichnih koncertah zokrema u koncertnomu zali Estoniya u Tallinni Na pershomu spivochomu svyati setu u 1922 roci Gilana Taarka vikonala vitalnu pisnyu v suprovodi 100 narodnih spivakiv zi vsiyeyi Setumaa Za spriyannya instruktora Tovaristva prikordonnih zemel est Piirimaade Selts Samuelya Sommera ta Akademichnogo tovaristva ridnoyi movi est Akadeemiline Emakeele Selts trom Spivochim materyam setu Gilane Taarka Martini Iro ta Anne Vabarna u 1926 roci priznachili neveliku shomisyachnu groshovu dopomogu vid Estonskoyi Respubliki Odnak ostanni roki zhittya Gilani Taarka projshli u velikij bidnosti pro sho vona spivala 2 u svoyih pisnyah Olo os meil poldu mida poima Olo os ruki mida ruhki Kula ks voti kunnumaa Vald ragi mi varigu Pomerla 27 grudnya 1933 roku u vici 77 rokiv u svoyemu malenkomu budinku v seli Vimmorski na rukah dochki Tetyani Taana Tatto U gazeti Laane Teataja vid 6 sichnya 1934 pisali sho za miscevimi chutkami Gilana Taarka pomerla vid golodu Pohoron vidbuvsya 31 grudnya na cvintari sela Obinicya Tvorcha spadshinaU velikomu pisennomu repertuari Gilani Taarka bulo trohi dovgih epichnih pisen yak u Miko Ode ta Martini Iro ale sered imenitih spivakiv seta Gilana Taarka Wasila Taarka u volosnih zapisah bula pershoyu u vikonanni gumoristichnih pisen sho skladayutsya z zhartiv ta burchannya tomi yiyi chasto zaproshuvali spivati na vechirkah i vesillyah u Setumaa Naspivani Gilanoyu Taarka Yakobu Gurtu 1903 ta istoriku Gendriku Prancu 1889 runi buli vidani Gurtom u zbirci Setukeste lauludes U dvoh tomah zbirki sered pisen inshih spivakiv nalichuyetsya 29 pisen Gilani Taarka z nih 16 prostih pisen davnoreligijni Paevapoeg Neiu veri Hiiv hitskmehe Imelik koda i Ait poleb hristiyanski Jeesuse surm kazkovi Haned kadunud Hobune varastatud Oravad oksalt muugiks muuril Karjaneiu ja kaupmehed i Neiu liin divochi Neiu kiidab oma kasitood rizdvyani igrovi Liigu liigu lijnakono vesilni pisni narechenoyi Ristimale pulma kutsudes Ristimale saaja paeval ta Neiu trotsijale Bagatoskladovih pisen Gilani Taarka v cih vidannyah nalichuyetsya 13 Kosjasoit Kalmuneiu Haal kadunud Vend pilliks Pihkvas Neiu vennad Tanuline lind Tutar vette Uibono naiokono Neiumuuk Kolm vaest Harjad varastatud Rikas kosilane Kuhja loomine Najdovsha z nih 128 ryadkova pisnya Kosjasoit Kalmuneiu Folklorist iz Finlyandiyi Armas Otto Vyajsanen zapisav bagato pisen z ciyeyi zbirki na fonograf i perepisav vid ruki u 1913 1914 1921 ta 1922 rokah Setuskij folklor zbirali takozh student filologichnogo fakultetu Tartuskogo universitetu Pauloprijt Voolajne 1899 1985 ta vchitel Yaan Ajnelo 1882 1941 Za danimi Vyajsyanena bilsha chastina zaspivanih Gilanoyu Taarka hvalebnih i sumnih pisen zalishilisya vse zh taki nezapisanimi zokrema vsi ti yaki vona spivala na vesillyah v Setumaa j Estoniyi a takozh svoyim gostyam pislya 50 richnogo viku Mogila Gilani Taarka na cvintari sela Obinicya cherven 2019 Uvichnennya pam yatiFinskij skulptor Ajpo Sajlo est Aipo Sailo v ostanni roki zhittya Gilani Taarka stvoriv yiyi pogruddya U 1986 roci u seli Obinica bulo vidkrito pam yatnik Spivocha mati setu Gilana Taarka roboti skulptora Elmara Rebane est Elmar Rebane Volist Setomaa nagorodzhuye kulturnoyu premiyeyu imeni Gilani Taarka za viznachnu robotu zi zberezhennya tradicijnoyi kulturi setu Virumska poetesa Yulle Kauksi napisala p yesu Taarka yaku vikonuvali vlitku 2005 ta 2006 rokiv u seli Obinitsa U 2008 roci kinostudiya Exitfilm vipustila stvorenij na osnovi teatralnoyi p yesi hudozhnij film Taarka rezhiser Ajn Myaeots est Ain Maeots u golovnij roli Inga Salurand yuna Taarka Sijri Sisask Dar ya Taarka Pisumaa ta Mar ye Metsur litnya Taarka PrimitkiFaceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Elmar Pass 1934 Hilana Taarka Sojaeelse Eesti esseistika ja kirjanduskriitika est Eesti Kirjandus originalu za 19 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Hilana Tarka suri Paewaleht 1933 Nr 1 01 z dzherela 19 travnya 2021 Veera Pino Elukutseline tegevus setu rahvalaulik Darja Pisumaa alias Hilana Taarka Vasila Taarka Keel ja Kirjandus 1994 Nr 2 12 juuli L 99 104 Postimees 31 12 1933 Lauluima Hilana Taarka Digar est originalu za 19 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Laane Teataja 06 01 1934 Paevast paeva Digar est originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Kalendrileht 81 marts Kultuur ja Elu 1981 Veebruar Setu lauluema Anne Vabarna folklore ee est originalu za 13 chervnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Meremae Vallavolikogu 03 03 2017 Hilana Taarka nimelise kultuuripreemia andmise kord Riigi Teataja est originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Hilana Taarka nimelise omakultuuripreemia laureaadid on selgunud Setomaa est originalu za 19 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Taarka 2008 Eesti Filmi Andmebaas est originalu za 19 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Taarka 2008 IMDB Posilannya