Видра гігантська | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Видра гігантська | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Pteronura brasiliensis (Gmelin, 1788) | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Видра гігантська (Pteronura brasiliensis) — вид ссавців родини куницевих.
Поширення
Мешкає в тропічних лісах басейну Амазонки. До річкової системи, в якій зустрічається гігантська видра, відносяться також річки Ориноко і Ла-Плата.
У тому ж ареалі, що й гігантська видра, живуть також дрібніші лонтри, які за своїм розміром і поведінкою більш нагадують європейську видру.
Поза Південною Америкою живуть лише деякі гігантські видри в різних зоопарках. Їх розведення в неволі відбувається дуже важко.
Морфологія
Маючи довжину тіла до двох метрів (з якої близько 70 см становить хвіст) і вагу понад 20 кг, гігантська видра з великим відривом є найбільшим представником підродини видрові, що живуть у прісній воді. Калан, що живе у відкритому морі хоч і не досягає розмірів гігантської видри, все ж перевершує її за вагою. Має ряд пристосувань для життя у воді: надзвичайно щільне хутро, крилоподібний хвіст і перетинчасті лапи.
Біологія
На відміну від своєї далекої родички, видри європейської, видра гігантська активна в денний час і не дуже боязка. Уздовж берегів південноамериканських річок її можна зустріти в групах від п'яти до восьми особин, зрідка навіть до двадцяти. Вид віддає перевагу прісноводним річкам та паводкам, які сезонно затоплюються, згодом можуть мігрувати до прісноводних водойм. Видра може оселятись поруч з кемпінгами поблизу місць для годування, очищаючи велику кількість рослинності. Гігантська видра харчується майже виключно рибою, але може також їсти крабів, черепах, змій, дрібного каймана, , на суші може харчуватись мишами і яйцями птахів. Полювання організоване в групах, тобто учасники однієї такої мисливської групи зганяють рибу назустріч один одному.
Життєвий цикл
Гігантська видра народжує від одного до п'яти дитинчат. Велика кількість природних ворогів молодняку гігантської видри (наприклад, каймани або ягуари) компенсується двома виводками потомства на рік. Протягом десяти місяців молодь гігантської видри досягає розмірів дорослих тварин, а у віці двох років стає статевозрілою. Середня тривалість життя становить близько десяти років.
Примітки
- Londono, G. Corredor; Munoz, N. Tigreros (2006). Reproduction, behaviour and biology of the Giant river otter (Pteronura brasiliensis) at Cali Zoo. International Zoo Yearbook. 40: 360—371. doi:10.1111/j.1748-1090.2006.00360.x.
Джерела
- Duplaix, N., Waldemarin, H.F., Groenedijk, J., Evangelista, E., Munis, M., Valesco, M. & Botello, J.C. 2008. Pteronura brasiliensis. In: IUCN 2011 [ 31 травня 2012 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidra gigantska Vidra gigantska Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Tip Hordovi Klas Ssavci Infraklas Placentarni Ryad Hizhi Pidryad Psovidi Rodina Kunicevi Pidrodina Vidrovi Rid Pteronura Gray 1837 Vid Vidra gigantska Binomialna nazva Pteronura brasiliensis Gmelin 1788 Posilannya Vikishovishe Category Pteronura brasiliensis Vikividi Pteronura brasiliensis EOL 328029 ITIS 621920 MSOP 18711 NCBI 9672 Fossilworks 156976 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vidra Vidra gigantska Pteronura brasiliensis vid ssavciv rodini kunicevih PoshirennyaMeshkaye v tropichnih lisah basejnu Amazonki Do richkovoyi sistemi v yakij zustrichayetsya gigantska vidra vidnosyatsya takozh richki Orinoko i La Plata U tomu zh areali sho j gigantska vidra zhivut takozh dribnishi lontri yaki za svoyim rozmirom i povedinkoyu bilsh nagaduyut yevropejsku vidru Poza Pivdennoyu Amerikoyu zhivut lishe deyaki gigantski vidri v riznih zooparkah Yih rozvedennya v nevoli vidbuvayetsya duzhe vazhko MorfologiyaMayuchi dovzhinu tila do dvoh metriv z yakoyi blizko 70 sm stanovit hvist i vagu ponad 20 kg gigantska vidra z velikim vidrivom ye najbilshim predstavnikom pidrodini vidrovi sho zhivut u prisnij vodi Kalan sho zhive u vidkritomu mori hoch i ne dosyagaye rozmiriv gigantskoyi vidri vse zh perevershuye yiyi za vagoyu Maye ryad pristosuvan dlya zhittya u vodi nadzvichajno shilne hutro krilopodibnij hvist i peretinchasti lapi BiologiyaNa vidminu vid svoyeyi dalekoyi rodichki vidri yevropejskoyi vidra gigantska aktivna v dennij chas i ne duzhe boyazka Uzdovzh beregiv pivdennoamerikanskih richok yiyi mozhna zustriti v grupah vid p yati do vosmi osobin zridka navit do dvadcyati Vid viddaye perevagu prisnovodnim richkam ta pavodkam yaki sezonno zatoplyuyutsya zgodom mozhut migruvati do prisnovodnih vodojm Vidra mozhe oselyatis poruch z kempingami poblizu misc dlya goduvannya ochishayuchi veliku kilkist roslinnosti Gigantska vidra harchuyetsya majzhe viklyuchno riboyu ale mozhe takozh yisti krabiv cherepah zmij dribnogo kajmana na sushi mozhe harchuvatis mishami i yajcyami ptahiv Polyuvannya organizovane v grupah tobto uchasniki odniyeyi takoyi mislivskoyi grupi zganyayut ribu nazustrich odin odnomu Zhittyevij ciklGigantska vidra narodzhuye vid odnogo do p yati ditinchat Velika kilkist prirodnih vorogiv molodnyaku gigantskoyi vidri napriklad kajmani abo yaguari kompensuyetsya dvoma vivodkami potomstva na rik Protyagom desyati misyaciv molod gigantskoyi vidri dosyagaye rozmiriv doroslih tvarin a u vici dvoh rokiv staye statevozriloyu Serednya trivalist zhittya stanovit blizko desyati rokiv PrimitkiLondono G Corredor Munoz N Tigreros 2006 Reproduction behaviour and biology of the Giant river otter Pteronura brasiliensis at Cali Zoo International Zoo Yearbook 40 360 371 doi 10 1111 j 1748 1090 2006 00360 x DzherelaDuplaix N Waldemarin H F Groenedijk J Evangelista E Munis M Valesco M amp Botello J C 2008 Pteronura brasiliensis In IUCN 2011 31 travnya 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi