Цисяньцінь (кит. 七弦琴, пін. qīxiánqín, ці — «сім», сянь — «струни», цінь «~ струнний інструмент ~»), інша назва ґуцінь (кит. 古琴, пін. gǔqín) — китайський 7-струнний щипковий музичний інструмент, різновид цитри.
Класифікація | струнні щипкові інструменти і d |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 312.22 |
Цисяньцинь у Вікісховищі |
Цисяньцинь | |
Країна походження | Китай[1] |
---|---|
Статус нематеріальної культурної спадщини | d[1] і d[1] |
Описано за адресою | ich.unesco.org/en/RL/00061(англ.) ich.unesco.org/fr/RL/00061(фр.) ich.unesco.org/es/RL/00061(ісп.) |
Підтримується Вікіпроєктом | d |
Класифікація Горнбостеля — Закса | 312.22 |
Цисяньцинь у Вікісховищі |
Має довгастий корпус у вигляді дерев'яного ящика фігурних обрисів (довжина 100–120 см, ширина близько 20 см); на деці позначені 13 ладів (судячи за збереженими старовинними зразками цісяньцінь та табулатурним записам музичних творів, система ладів зазнала значну еволюцію за час існування інструменту). Струни виготовляються з шовку та мають різну товщину; їх настроювання C — D — F — G — A — c — d або G — A — c — d — e — g — a. Діапазон трохи більш як чотири октави (С — d³).
Під час гри виконавець тримає цісяньцінь горизонтально, при цьому вузький кінець зі струнотримачем розташовується ліворуч, а широкий з кілками — праворуч. Струни притискають до деки, звук видобувають щипком.
Цісяньцінь — найдавніший інструмент. У III столітті до н. е.. входив до складу придворного оркестру яюе (кит. 雅乐, «витончена музика») і був найхарактернішим інструментом класичної старокитайської музики. За прийнятою в Китаї класифікацією (за матеріалом як джерела звуку) належить до категорії «шовкових інструментів»).
Назва
Традиційно, інструмент просто називався «цінь» (琴), але до двадцятого століття ця назва почала застосовуватися до багатьох інших музичних інструментів таких як: [en] hammered dulcimer, хуцінь сімейство смичкових струнних інструментів, а також західного Фортепіано. Згодом для уточнення було додано префікс «ґу-» (古; означає «стародавній»). Таким чином, інструмент сьогодні найчастіше називають «ґуцінь». Він також може мати назву цісяньцінь (七絃琴; дослівно «семиструнна цитра»). Оскільки в книзі Роберта ван Гюліка про цінь він називається як Знання про китайську лютню, ґуцінь іноді помилково називається лютнею. Іншою неправильною класифікацією, що здебільшого прийшла із музичних компакт-дисків, є зачислення інструменту до «арфи» або «настільної арфи».
Історія
За легендою цінь найшанованіший з усіх Китайських музичних інструментів і має історію близьку до 5000 років, і що у створенні його відіграли роль легендарні особи з Китайської первісної історії — Фу-сі, Шень-нун і Хуан-ді, «Жовтий імператор». Майже всі книги і колекції табулатур опубліковані до двадцятого століття описують саме таке походження інструменту, хоча зараз це вважають міфологією. Інструмент згадується в китайських письменах віком близько 3000 років, а залишки інструментів були знайдені у похованнях віком у 2500 років. Точне походження ціня досі є джерелом дискусій останні десятки років.
Найдавніший відомий інструмент, що зберігся, знайдений у гробниці маркіза Ї Цзена, датований 433 роком до н.е..
В 1977 році, запис твору «Вода що тече» (Ліу Шуй, яку виконав один із найкращих музикантів 20-го століття [en]) була обраний для золотої платівки «Вояджера» серед усіх музичних творів з усього світу, і була відправлена NASA як послання у відкритий космос на борту космічних кораблів Вояджер-1 і Вояджер-2. Це найдовший фрагмент на диску. Причиною чому саме ця робота була обрана у виконанні на цьому інструменті є його особлива тональна структура, його музична гама, що отримана із фундаментальних законів фізики пов'язаних із вібрацією і обертонами, що демонструє інтелектуальні здібності людства в цій області. В 2003, музика ґуціня була проголошена одним із [en] організацією ЮНЕСКО.
Виконання
Під час виконання музики, музиканти застосовують різні техніки аби досягти повної експресії і потенціалу інструмента. Існує багато спеціальних табулатур, які розвинулися протягом століть, які спеціально присвячені інструменту ґуцінь із вибором репертуару популярних і стародавніх мелодій.
Техніка гри
Характер звуків, що має інструмент ґуцінь можна розбити на три характерні категорії «звучання.» Перший тип це «саньїнь» (散音), що дослівно означає «розсіяний звук». Основна частота звучання утворюється щипанням вільної струни пальцями правої руки.. Щипання труни правим пальцем разом із м'яким притисканням струни лівою рукою у позиції конкретної ноти утворить чіткий ніжний звук, що називається «фаньїнь» (泛音), або гармоніки обертонів. Важлива для гри нотна гамма, називається «хаї» і відмічена 13 білими цятками на передній частині ґуцінь і виконуються із слюди чи морських раковин, це місця цілочислового поділу довжини струни. Чистий злагоджений обертон не можна отримати доки струни не будуть затиснуті чітко у відповідності до цих міток «хаї». Третій звук це аньїнь (按音 / 案音 / 實音 / 走音), або «звуки, що змінюються.» Він є основною каденцією у більшості творів для ґуцінь. Аби зіграти це, музикант притискає струну середнім або безіменним пальцем лівої руки до відповідної частоти ноти на поверхні дошки, (в залежності від відстані до нього), потім ударяє правою рукою по струні, ковзаючи лівою рукою вниз або вверх до іншої ноти. Техніка подібна до гри на слайд гітарі однак, кількість маніпуляцій що дозволяє здійснювати гуцинь набагато більша ніж у гітари, яка дозволяє виконувати лише 3 або 4 основні техніки. . Відповідно до книги Cunjian Guqin Zhifa Puzi Jilan 【存見古琴指法譜字輯覽‧油印本】, існує близько 1070 різних технік для гри пальцями, що може використовуватися в ґуцінь. Більшість з цих технік є застарілими, але близько 50 з них використовуються у сучасному виконанні.
- 〈挑〉 Тяо
- 〈勾〉 Ґоу
- 〈劈〉 Пі
- 〈撥〉 Бо
Вище наведені ілюстрації із старого керівництва.
Музичні твори
- Цзю Куанг 《酒狂》 "П'яна нестяма" (файл)
- Із збірки Shenqi Mipu 【神竒秘譜】 (1425). Виконує Charlie Huang
- Конгзі Дуї 《孔子讀易》 "Конфуцій читає Книгу перемін" (файл)
- Із збірки Tianwen Ge Qinpu 【天聞閣琴譜】 (1876). Виконує Zeng Chengwei.
- Пей Лан 《佩蘭》 "Милування орхідеєю" (файл)
- Із збірки Tianwen Ge Qinpu 【天聞閣琴譜】 (1876). Виконує Zeng Chengwei. Played on a qin with Taigu silk strings.
- Пінгша Луоян 《平沙落雁》 "Дикий гусак спускається з піщаної обмілини" (файл)
- Із збірки Jiao'an Qinpu 【蕉庵琴譜】 (1868). Виконує Charlie Huang.
- Шенрен Чанг 《神人暢》 "Гармонія між богами і людьми" (файл)
- Із збірки Xilu Tang Qinting 【西麓堂琹統】 (1549). Виконує Gong Yi
Див. також
Література
- Музыкальные инструменты Китая, сост. И. З. Алендер, M., 1958;
- Moule А. Chr., A list of the musical and other sound-producing instruments ot the Chinese, Shanghai, 1908.
Примітки
- Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity, Liste représentative du patrimoine culturel immatériel de l’humanité, Lista Representativa del Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad
- Zhang Yushu et al. Kangxi Zidian 【康熙字典】. Folio 28.
- John Thompson on the Guqin Silk String Zither (2005) Qin: Lute or Zither? (http://www.silkqin.com/11misc/lute.htm , 29 July 2006)
- Yin, Wei. Zhongguo Qinshi Yanyi 【中国琴史演义】. Pages 1-10.
- Stephen Jones. (PDF). . Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2008.
- United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (2004) The Art of Guqin Music (http://www.unesco.org/culture/intangible-heritage/masterpiece.php?id=65&lg=en, 29 July 2006)
- Guo, Ping. Guqin Congtan 【古琴丛谈】. Page 112.
- Zhang, He. Qinxue Rumen 【琴學入門】. Розділ 1, листки 39, 40, 43 і 47.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cisyancin kit 七弦琴 pin qixianqin ci sim syan struni cin strunnij instrument insha nazva gucin kit 古琴 pin gǔqin kitajskij 7 strunnij shipkovij muzichnij instrument riznovid citri CisyancinKlasifikaciyastrunni shipkovi instrumenti i dKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa312 22 Cisyancin u Vikishovishi Cisyancin Krayina pohodzhennyaKitaj 1 source source Status nematerialnoyi kulturnoyi spadshinid 1 i d 1 Opisano za adresoyuich unesco org en RL 00061 angl ich unesco org fr RL 00061 fr ich unesco org es RL 00061 isp Pidtrimuyetsya Vikiproyektomd Klasifikaciya Gornbostelya Zaksa312 22 Cisyancin u Vikishovishi Sluhachi cinya kit 听琴 pin Ting Qin Tu kartina roboti imperatora Huej czuna Maye dovgastij korpus u viglyadi derev yanogo yashika figurnih obrisiv dovzhina 100 120 sm shirina blizko 20 sm na deci poznacheni 13 ladiv sudyachi za zberezhenimi starovinnimi zrazkami cisyancin ta tabulaturnim zapisam muzichnih tvoriv sistema ladiv zaznala znachnu evolyuciyu za chas isnuvannya instrumentu Struni vigotovlyayutsya z shovku ta mayut riznu tovshinu yih nastroyuvannya C D F G A c d abo G A c d e g a Diapazon trohi bilsh yak chotiri oktavi S d Pid chas gri vikonavec trimaye cisyancin gorizontalno pri comu vuzkij kinec zi strunotrimachem roztashovuyetsya livoruch a shirokij z kilkami pravoruch Struni pritiskayut do deki zvuk vidobuvayut shipkom Cisyancin najdavnishij instrument U III stolitti do n e vhodiv do skladu pridvornogo orkestru yayue kit 雅乐 vitonchena muzika i buv najharakternishim instrumentom klasichnoyi starokitajskoyi muziki Za prijnyatoyu v Kitayi klasifikaciyeyu za materialom yak dzherela zvuku nalezhit do kategoriyi shovkovih instrumentiv NazvaTradicijno instrument prosto nazivavsya cin 琴 ale do dvadcyatogo stolittya cya nazva pochala zastosovuvatisya do bagatoh inshih muzichnih instrumentiv takih yak en hammered dulcimer hucin simejstvo smichkovih strunnih instrumentiv a takozh zahidnogo Fortepiano Zgodom dlya utochnennya bulo dodano prefiks gu 古 oznachaye starodavnij Takim chinom instrument sogodni najchastishe nazivayut gucin Vin takozh mozhe mati nazvu cisyancin 七絃琴 doslivno semistrunna citra Oskilki v knizi Roberta van Gyulika pro cin vin nazivayetsya yak Znannya pro kitajsku lyutnyu gucin inodi pomilkovo nazivayetsya lyutneyu Inshoyu nepravilnoyu klasifikaciyeyu sho zdebilshogo prijshla iz muzichnih kompakt diskiv ye zachislennya instrumentu do arfi abo nastilnoyi arfi IstoriyaVidomij instrument cin chasiv dinastiyi Tan 618 907 Jiu Xiao Huan Pei Za legendoyu cin najshanovanishij z usih Kitajskih muzichnih instrumentiv i maye istoriyu blizku do 5000 rokiv i sho u stvorenni jogo vidigrali rol legendarni osobi z Kitajskoyi pervisnoyi istoriyi Fu si Shen nun i Huan di Zhovtij imperator Majzhe vsi knigi i kolekciyi tabulatur opublikovani do dvadcyatogo stolittya opisuyut same take pohodzhennya instrumentu hocha zaraz ce vvazhayut mifologiyeyu Instrument zgaduyetsya v kitajskih pismenah vikom blizko 3000 rokiv a zalishki instrumentiv buli znajdeni u pohovannyah vikom u 2500 rokiv Tochne pohodzhennya cinya dosi ye dzherelom diskusij ostanni desyatki rokiv Najdavnishij vidomij instrument sho zberigsya znajdenij u grobnici markiza Yi Czena datovanij 433 rokom do n e V 1977 roci zapis tvoru Voda sho teche Liu Shuj yaku vikonav odin iz najkrashih muzikantiv 20 go stolittya en bula obranij dlya zolotoyi plativki Voyadzhera sered usih muzichnih tvoriv z usogo svitu i bula vidpravlena NASA yak poslannya u vidkritij kosmos na bortu kosmichnih korabliv Voyadzher 1 i Voyadzher 2 Ce najdovshij fragment na disku Prichinoyu chomu same cya robota bula obrana u vikonanni na comu instrumenti ye jogo osobliva tonalna struktura jogo muzichna gama sho otrimana iz fundamentalnih zakoniv fiziki pov yazanih iz vibraciyeyu i obertonami sho demonstruye intelektualni zdibnosti lyudstva v cij oblasti V 2003 muzika gucinya bula progoloshena odnim iz en organizaciyeyu YuNESKO Gu Kajchzhi Vigotovlennya cinya 29 4h130sm Sunska kopiya Gugun Pekin VikonannyaDiapazon not Pid chas vikonannya muziki muzikanti zastosovuyut rizni tehniki abi dosyagti povnoyi ekspresiyi i potencialu instrumenta Isnuye bagato specialnih tabulatur yaki rozvinulisya protyagom stolit yaki specialno prisvyacheni instrumentu gucin iz viborom repertuaru populyarnih i starodavnih melodij Tehnika gri Harakter zvukiv sho maye instrument gucin mozhna rozbiti na tri harakterni kategoriyi zvuchannya Pershij tip ce sanyin 散音 sho doslivno oznachaye rozsiyanij zvuk Osnovna chastota zvuchannya utvoryuyetsya shipannyam vilnoyi struni palcyami pravoyi ruki Shipannya truni pravim palcem razom iz m yakim pritiskannyam struni livoyu rukoyu u poziciyi konkretnoyi noti utvorit chitkij nizhnij zvuk sho nazivayetsya fanyin 泛音 abo garmoniki obertoniv Vazhliva dlya gri notna gamma nazivayetsya hayi i vidmichena 13 bilimi cyatkami na perednij chastini gucin i vikonuyutsya iz slyudi chi morskih rakovin ce miscya cilochislovogo podilu dovzhini struni Chistij zlagodzhenij oberton ne mozhna otrimati doki struni ne budut zatisnuti chitko u vidpovidnosti do cih mitok hayi Tretij zvuk ce anyin 按音 案音 實音 走音 abo zvuki sho zminyuyutsya Vin ye osnovnoyu kadenciyeyu u bilshosti tvoriv dlya gucin Abi zigrati ce muzikant pritiskaye strunu serednim abo bezimennim palcem livoyi ruki do vidpovidnoyi chastoti noti na poverhni doshki v zalezhnosti vid vidstani do nogo potim udaryaye pravoyu rukoyu po struni kovzayuchi livoyu rukoyu vniz abo vverh do inshoyi noti Tehnika podibna do gri na slajd gitari odnak kilkist manipulyacij sho dozvolyaye zdijsnyuvati gucin nabagato bilsha nizh u gitari yaka dozvolyaye vikonuvati lishe 3 abo 4 osnovni tehniki Vidpovidno do knigi Cunjian Guqin Zhifa Puzi Jilan 存見古琴指法譜字輯覽 油印本 isnuye blizko 1070 riznih tehnik dlya gri palcyami sho mozhe vikoristovuvatisya v gucin Bilshist z cih tehnik ye zastarilimi ale blizko 50 z nih vikoristovuyutsya u suchasnomu vikonanni 挑 Tyao 勾 Gou 劈 Pi 撥 Bo Vishe navedeni ilyustraciyi iz starogo kerivnictva Muzichni tvoriCzyu Kuang 酒狂 P yana nestyama fajl Iz zbirki Shenqi Mipu 神竒秘譜 1425 Vikonuye Charlie Huang Kongzi Duyi 孔子讀易 Konfucij chitaye Knigu peremin fajl Iz zbirki Tianwen Ge Qinpu 天聞閣琴譜 1876 Vikonuye Zeng Chengwei Pej Lan 佩蘭 Miluvannya orhideyeyu fajl Iz zbirki Tianwen Ge Qinpu 天聞閣琴譜 1876 Vikonuye Zeng Chengwei Played on a qin with Taigu silk strings Pingsha Luoyan 平沙落雁 Dikij gusak spuskayetsya z pishanoyi obmilini fajl Iz zbirki Jiao an Qinpu 蕉庵琴譜 1868 Vikonuye Charlie Huang Shenren Chang 神人暢 Garmoniya mizh bogami i lyudmi fajl Iz zbirki Xilu Tang Qinting 西麓堂琹統 1549 Vikonuye Gong YiDiv takozhGuchzhen GusliLiteraturaMuzykalnye instrumenty Kitaya sost I Z Alender M 1958 Moule A Chr A list of the musical and other sound producing instruments ot the Chinese Shanghai 1908 PrimitkiRepresentative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity Liste representative du patrimoine culturel immateriel de l humanite Lista Representativa del Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad d Track Q110319947d Track Q84036549 Zhang Yushu et al Kangxi Zidian 康熙字典 Folio 28 John Thompson on the Guqin Silk String Zither 2005 Qin Lute or Zither http www silkqin com 11misc lute htm 29 July 2006 Yin Wei Zhongguo Qinshi Yanyi 中国琴史演义 Pages 1 10 Stephen Jones PDF Arhiv originalu PDF za 29 travnya 2008 United Nations Educational Scientific and Cultural Organization 2004 The Art of Guqin Music http www unesco org culture intangible heritage masterpiece php id 65 amp lg en 29 July 2006 Guo Ping Guqin Congtan 古琴丛谈 Page 112 Zhang He Qinxue Rumen 琴學入門 Rozdil 1 listki 39 40 43 i 47