Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Густаф Стеффен Густаф Фредрік Стеффен швед Gustaf Fredrik Steffen нар 4 травня 1864 р у Стокгольмі пом 15 квітня 1929 р

Густаф Стеффен

Густаф Стеффен

Густаф Стеффен, Густаф Фредрік Стеффен (швед. Gustaf Fredrik Steffen, нар. *4 травня 1864 р. у Стокгольмі — пом. †15 квітня 1929 р. у Гетеборгу) — шведський соціолог і член шведського парламенту (Риксдаг), політекономіст. Шведська соціологія почала розвиватися пізно, а він першим проводив багато важливих досліджень у Швеції, в яких використовувалися соціологічні теорії та методи, з яких користала решта шведських університетів. Пан Густаф Стеффен був прихильником державної самостійності і політичної незалежності України, він автор брошури шведською та англійською мовами «Росія, Польща й Україна».

Густаф Фредрік Стеффен
Gustaf Fredrik Steffen
image
Густаф Фредрік Стеффен
член Риксдагу
 
Народження: 4 травня 1864(1864-05-04)
Стокгольм image Швеція
Смерть: 29 квітня 1929(1929-04-29) (64 роки)
Гетеборг image Швеція
Країна: Швеція
Освіта: Ростоцький університет[1]
Партія: Соціал-демократична партія Швеції (1915)[2] і d (1916)[2]

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Психологічна соціологія

Стеффен був представником «психологічної школи соціології» й постулював:

image «соціальне само в собі доволі психічно, тільки психіка; соціологія повністю в психології, для індивідуальної психології - так». image

Він для соціології є вченим психологом, об'єкт його дослідів — взаємодія або одностороннє втручання між людськими характеристиками свідомості. Їх метою є психологічне пояснення соціального життя, його походження і розвиток, що необхідно зрозуміти менталітет людини, а не матеріалізм у суспільстві. Його концепція — в тому, що всі основні соціальні факти виникають у свідомості індивіда. Таким чином, соціальний розвиток є історією душі. В чому помітний вплив на нього ідей соціальної доктрини Католицької Церкви. Адже у XVI столітті німецький теолог висунув знамениту максиму: «лат. in necessariis unitas, in dubiis libertas, in omnibus caritas» (у перекладі «в необхідному — єдність, у сумнівах — свобода, в усьому — любов»). Відомий теолог визначив соціальне вчення Католицької Церкви як «сукупність соціально-філософських (взятих, по суті, із соціальної природи людини) і соціально-теологічних (взятих з християнського вчення про Спасіння) знань про сутність і устрій людського суспільства і про випливаючі звідси і застосовуваних до конкретних суспільних відносин нормам і завданням суспільного устрою (ладу суспільства)»..

Твори на шведській мові

  • Sociala studier (sju delar, 1905-12)
  • Den industriella arbetarfrågan (1889 i «Verdandis småskrifter»)
  • Färgernas betydelse i djur- och växtvärlden (1890 i «Verdandis småskrifter»)
  • Normalarbetsdagen (1891 i «Verdandis småskrifter»)
  • Från det moderna England (1893; tysk upplaga 1895)
  • Brittiska ströftåg (1895; tysk upplaga 1896),
  • Studier öfver lönsystemets historia i England (två delar, 1895, 1899; i Lorénska stiftelsens skrifter, 16)
  • England som världsmakt och kulturstat (1898; tysk upplaga 1899)
  • Lönarbetaren och samhället (1900), omarbetad på tyska: Geschichte der englischen lohnarbeiter, I 1250—1760 (1901), II 1760—1830 (1904), III 1830—1890 (1905)
  • Über die kaufkraft erwachsener männlicher arbeiter in England 1760—1830 (dissertation 1902)
  • England och demokratismen (1909; tysk bearbetning 1911)
  • Lagstiftningen om smärre jordbruk och jordlotter i England, Skottland och Irland (1909; emigrationsutredningen)
  • Utvandringen och de ekonomiska konjunkturerna i Sverige och Italien (1909; emigrationsutredningen)
  • Lebensbedingungen moderner kultur (1909)
  • Das problem der demokratie (1912)
  • Samhällets kamp mot fattigdomen. I. Den lagstadgade minimilönen (1913)
  • Sociologien, dess föremål och problemer (1907; tre upplagor)
  • Sociologi (I—IV, 1910- 11)
  • Der weg zu sozialer erkenntniss (1911)
  • Die grundlagen der soziologie (1912)
  • Die irrwege sozialer erkenntniss (1913)
  • Den materialistiska samhällsuppfattningens historia före Karl Marx (1914)
  • Marx och materialismen (1914)
  • Krig och kultur (fyra delar, 1914-17; flera tyska upplagor)
  • Världsåldrarna
  • Demokrati och maktpolitik

Публікації на німецькій мові

  • Die Demokratie in England: einige Beobachtungen im neuen Jahrhundert und ein Renaissanceepilog, Jena: Diederichs, 1911
  • Der Weg zu sozialer Erkenntnis, Jena: Diederichs, 1911
  • Das Problem der Demokratie, Jena: Diederichs, 1912
  • Die Irrwege sozialer Erkenntnis, Jena: Diederichs, 1913
  • Die Grundlage der Soziologie: Ein Programm zu der Methode der Gesellschaftswissenschaft, Jena: Diederichs, 1928.

Див. також

Примітки

  1. Gustaf F Steffen
  2. Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 1. — С. 267.
    d:Track:Q110346241
  3. «Как возникла социология», № 3, Пер Монсон (рос.)
  4. стор. 3807, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р.
  5. Zitiert nach Knospe: Steffen, Gustaf Frederik. In: Wilhelm Bernsdorf, H. Knospe (Hrsg.): Internationales Soziologenlexikon. Band 1: Beiträge über bis Ende 1969 verstorbene Soziologen. 2. neubearbeitete Auflage. Enke, Stuttgart 1980, S. 411.
  6. Соціальне вчення УГКЦ [ 2019-11-26 у Wayback Machine.] (укр.) (рос.)

Джерела

  • стор. 3807, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р.
  • Vem är det: Svensk biografisk handbok 1925, red. fil dr Göran Lindblad, P A Norstedt & Söners Förlag, Stockholm 1924 s. 705 (швед.)
  • Horst Knospe: Steffen, Gustaf Frederik. In: Wilhelm Bernsdorf, H. Knospe (Hrsg.): Internationales Soziologenlexikon. Band 1: Beiträge über bis Ende 1969 verstorbene Soziologen. 2. neubearbeitete Auflage. Enke, Stuttgart 1980, , S. 411 f. (нім.)

Посилання

  • 1162-1164, Steffen, Gustaf Fredrik i Nordisk familjebok (2:a upplagan, 1917) [ 2 лютого 2013 у Wayback Machine.] (швед.)
  • 517-518, Svenskt biografiskt handlexikon [ 16 грудня 2012 у Wayback Machine.] (швед.)
  • (англ.)
  • «Как возникла социология», № 3, Пер Монсон [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • «Diccionario económico de nuestro tiempo» (STEFFEN, Gustav Frederick) [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.] (ісп.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gustaf Steffen Gustaf Fredrik Steffen shved Gustaf Fredrik Steffen nar 4 travnya 1864 r u Stokgolmi pom 15 kvitnya 1929 r u Geteborgu shvedskij sociolog i chlen shvedskogo parlamentu Riksdag politekonomist Shvedska sociologiya pochala rozvivatisya pizno a vin pershim provodiv bagato vazhlivih doslidzhen u Shveciyi v yakih vikoristovuvalisya sociologichni teoriyi ta metodi z yakih koristala reshta shvedskih universitetiv Pan Gustaf Steffen buv prihilnikom derzhavnoyi samostijnosti i politichnoyi nezalezhnosti Ukrayini vin avtor broshuri shvedskoyu ta anglijskoyu movami Rosiya Polsha j Ukrayina Gustaf Fredrik Steffen Gustaf Fredrik SteffenGustaf Fredrik Steffenchlen Riksdagu Narodzhennya 4 travnya 1864 1864 05 04 Stokgolm ShveciyaSmert 29 kvitnya 1929 1929 04 29 64 roki Geteborg ShveciyaKrayina ShveciyaOsvita Rostockij universitet 1 Partiya Social demokratichna partiya Shveciyi 1915 2 i d 1916 2 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaU 1864 r narodivsya u m Stokgolm Pislya zavershennya studij Gustav Shteffen prijnyav u 1883 r stupin bakalavra v Stokgolmi a potim vivchav himiyu v nimeckomu z 1883 r do 1885 r buv tehnichnim pomichnikom u Girnichij Akademiyi v Berlinskomu universiteti klas lekturi u Gumboldtskomu universiteti Berlina z 1885 r do 1887 r i v Korolivskomu silskogospodarskomu tovaristvi u Londoni v 1889 r buv korespondentom shvedskoyi gazeti u Londoni 1887 1897 rr De stav chlenom Tovaristva Fabiana ta drugom Kropotkina Petra Oleksijovicha Z 1897 r do 1902 r vin buv korespondentom shvedskoyi gazeti u Florenciyi Davav lekciyi z ekonomiki v Angliyi u 1892 1896 rr a potim buv korespondentom Aftonbladet opisuyuchi torgivlyu i morski spravi u Geteborgu ta inshe Vin otrimav stupin doktora filosofskih nauk v Rostokskomu universiteti v 1902 1903 rr a v 1903 r vin buv priznachenij profesorom kafedri ekonomiki i sociologiyi v Geteborzkomu universiteti Visha shkola U filosofiyi vin buv poslidovnikom Bergsona U Geteborzkomu universiteti pri svoyij kafedri organizuvav navkolo sebe profesuru z sociologiyi 1904 r vin buv priznachenij chlenom spivtovaristva naukovciv i literatoriv U 1912 r vin stav chlenom zhitlovoyi komisiyi u 1913 r chlenom Gromadskoyi radi a v 1920 r chlenom radi socializaciyi U 1911 1916 rr vin stav chlenom shvedskogo parlamentu Riksdagu pershogo sklikannya z viborchogo okrugu Stokgolmu ale v 1915 r vin buv viklyuchenij iz Social demokratichnoyi partiyi Shveciyi cherez nibito virazhenu simpatiyu do nimciv Pislya Pershoyi svitovoyi vijni vin buv ponovlenij v socialistichnij partiyi Steffen buv chlenom Korolivskogo institutu suspilnih nauk i literaturi v Geteborzi U 1929 r pomer u m Geteborg Steffen buv chlenom Korolivskogo naukovogo ta literaturnogo tovaristva v Geteborzi a takozh chlenom korespondentom Nimeckogo tovaristva z sociologiyi Politichno vin brav aktivnu uchast u shvedskij social demokratiyi Psihologichna sociologiyaSteffen buv predstavnikom psihologichnoyi shkoli sociologiyi j postulyuvav socialne samo v sobi dovoli psihichno tilki psihika sociologiya povnistyu v psihologiyi dlya individualnoyi psihologiyi tak Vin dlya sociologiyi ye vchenim psihologom ob yekt jogo doslidiv vzayemodiya abo odnostoronnye vtruchannya mizh lyudskimi harakteristikami svidomosti Yih metoyu ye psihologichne poyasnennya socialnogo zhittya jogo pohodzhennya i rozvitok sho neobhidno zrozumiti mentalitet lyudini a ne materializm u suspilstvi Jogo koncepciya v tomu sho vsi osnovni socialni fakti vinikayut u svidomosti individa Takim chinom socialnij rozvitok ye istoriyeyu dushi V chomu pomitnij vpliv na nogo idej socialnoyi doktrini Katolickoyi Cerkvi Adzhe u XVI stolitti nimeckij teolog visunuv znamenitu maksimu lat in necessariis unitas in dubiis libertas in omnibus caritas u perekladi v neobhidnomu yednist u sumnivah svoboda v usomu lyubov Vidomij teolog viznachiv socialne vchennya Katolickoyi Cerkvi yak sukupnist socialno filosofskih vzyatih po suti iz socialnoyi prirodi lyudini i socialno teologichnih vzyatih z hristiyanskogo vchennya pro Spasinnya znan pro sutnist i ustrij lyudskogo suspilstva i pro viplivayuchi zvidsi i zastosovuvanih do konkretnih suspilnih vidnosin normam i zavdannyam suspilnogo ustroyu ladu suspilstva Tvori na shvedskij moviSociala studier sju delar 1905 12 Den industriella arbetarfragan 1889 i Verdandis smaskrifter Fargernas betydelse i djur och vaxtvarlden 1890 i Verdandis smaskrifter Normalarbetsdagen 1891 i Verdandis smaskrifter Fran det moderna England 1893 tysk upplaga 1895 Brittiska stroftag 1895 tysk upplaga 1896 Studier ofver lonsystemets historia i England tva delar 1895 1899 i Lorenska stiftelsens skrifter 16 England som varldsmakt och kulturstat 1898 tysk upplaga 1899 Lonarbetaren och samhallet 1900 omarbetad pa tyska Geschichte der englischen lohnarbeiter I 1250 1760 1901 II 1760 1830 1904 III 1830 1890 1905 Uber die kaufkraft erwachsener mannlicher arbeiter in England 1760 1830 dissertation 1902 England och demokratismen 1909 tysk bearbetning 1911 Lagstiftningen om smarre jordbruk och jordlotter i England Skottland och Irland 1909 emigrationsutredningen Utvandringen och de ekonomiska konjunkturerna i Sverige och Italien 1909 emigrationsutredningen Lebensbedingungen moderner kultur 1909 Das problem der demokratie 1912 Samhallets kamp mot fattigdomen I Den lagstadgade minimilonen 1913 Sociologien dess foremal och problemer 1907 tre upplagor Sociologi I IV 1910 11 Der weg zu sozialer erkenntniss 1911 Die grundlagen der soziologie 1912 Die irrwege sozialer erkenntniss 1913 Den materialistiska samhallsuppfattningens historia fore Karl Marx 1914 Marx och materialismen 1914 Krig och kultur fyra delar 1914 17 flera tyska upplagor Varldsaldrarna Demokrati och maktpolitikPublikaciyi na nimeckij moviDie Demokratie in England einige Beobachtungen im neuen Jahrhundert und ein Renaissanceepilog Jena Diederichs 1911 Der Weg zu sozialer Erkenntnis Jena Diederichs 1911 Das Problem der Demokratie Jena Diederichs 1912 Die Irrwege sozialer Erkenntnis Jena Diederichs 1913 Die Grundlage der Soziologie Ein Programm zu der Methode der Gesellschaftswissenschaft Jena Diederichs 1928 Div takozhUkrayinsko shvedski vidnosiniPrimitkiGustaf F Steffen Two Chamber Parliament 1867 1970 1985 T 1 S 267 d Track Q110346241 Kak voznikla sociologiya 3 Per Monson ros stor 3807 Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Enciklopediya ukrayinoznavstva tom 10 perevidannya v Ukrayini Lviv 2000 r ISBN 5 7707 4048 5 Zitiert nach Knospe Steffen Gustaf Frederik In Wilhelm Bernsdorf H Knospe Hrsg Internationales Soziologenlexikon Band 1 Beitrage uber bis Ende 1969 verstorbene Soziologen 2 neubearbeitete Auflage Enke Stuttgart 1980 S 411 Socialne vchennya UGKC 2019 11 26 u Wayback Machine ukr ros Dzherelastor 3807 Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Enciklopediya ukrayinoznavstva tom 10 perevidannya v Ukrayini Lviv 2000 r ISBN 5 7707 4048 5 Vem ar det Svensk biografisk handbok 1925 red fil dr Goran Lindblad P A Norstedt amp Soners Forlag Stockholm 1924 s 705 shved Horst Knospe Steffen Gustaf Frederik In Wilhelm Bernsdorf H Knospe Hrsg Internationales Soziologenlexikon Band 1 Beitrage uber bis Ende 1969 verstorbene Soziologen 2 neubearbeitete Auflage Enke Stuttgart 1980 ISBN 3 432 82652 4 S 411 f nim Posilannya1162 1164 Steffen Gustaf Fredrik i Nordisk familjebok 2 a upplagan 1917 2 lyutogo 2013 u Wayback Machine shved 517 518 Svenskt biografiskt handlexikon 16 grudnya 2012 u Wayback Machine shved angl Kak voznikla sociologiya 3 Per Monson 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Diccionario economico de nuestro tiempo STEFFEN Gustav Frederick 23 sichnya 2013 u Wayback Machine isp

Дата публікації:
Топ