Гусинський Тимофій Демидович

Тимофій Демидович Гусинський (13 березня 1921 — 7 жовтня 2013) — радянський льотчик-винищувач, учасник Німецько-радянської війни.

Тимофій Демидович Гусинський
Народження	13 березня 1921(1921-03-13) Мусіївка, Хорольський повіт, Кременчуцька губернія, Українська СРР
Смерть	7 жовтня 2013(2013-10-07) (92 роки) Мусіївка, Хорольський район, Полтавська область, Україна
Поховання	Мусіївка
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Винищувальна авіація
Роки служби	1940–1960
Звання	Полковник авіації
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гусинський.

Біографія

Тимофій Демидович народився 13 березня 1921 року в селі Мусіївка Покрово-Багачанського району (зараз — Хорольський) на Полтавщині у селянській родині. Голодні 1932-33 роки змусили велику сім'ю з восьми осіб переселитися до Казахстану до колгоспу імені Т. Г. Шевченка в Мартуцькому районі Актюбінської області.

Тимофій Демидович отримав семилітню освіту у 1938 році та вступив до Уральського сільськогосподарського технікуму (м. Уральськ) на агрономічне відділення, одночасно навчався в аероклубі. Після успішної здачі екзаменів за другий курс, в червні 1940 року залишився ще на місяць у технікумі, для проходження льотної практики в аероклубі. Після двох років теорії, піднявся у небо. Наприкінці липня, по закінченню льотної практики, повернувся льотчиком додому.

У листопаді 1940 року призваний до лав РСЧА служити у піхоті. В кінці 1941 року вступив у Краснодарську авіаційну школу пілотів. Завершував навчання в екстреному порядку, і в червні 1942 року направлений на Карельський фронт льотчиком-винищувачем. Там він був зарахований до 767-го авіаполку 122-ї авіаційної дивізії винищувачів, штаб якої перебував у Мурманську. Тут і прийняв своє перше бойове хрещення.

Петсамо-Кіркенеська операція почалася у жовтні 1944 року. Її основною метою було знищити сили 19-го стрілецького корпусу вермахту поблизу селища Петсамо (Північна Фінляндія) та перейти у наступ на Кіркенес (Північна Норвегія). Наземні війська наступали по всьому фронту. Авіація теж брала безпосередню участь у наступі.

7 жовтня 1944 року він ще з трьома льотчиками-винищувачами на «Як-9» вилетів на зміну іншій групі, яка прикривала радянські наземні війська. Над лінією фронту вони зустрілись із шестіркою «Ме-109». Між ними зав'язався повітряний бій. Було збито чотири німецьких «мессери», два — на рахунку Тимофія Гусинського. Жоден з радянських літаків не постраждав.

Після війни, через тридцять років, цей бій опише російський письменник Іван Іноземцев у своїй книзі «Крилаті захисники Півночі».

Переможну весну Тимофій Демидович зустрічав за 10 кілометрів від Мурманська на своєму «рідному» аеродромі. Був демобілізований у 1960 році. Після демобілізації працював в ДТСААФ автотренером в м. Орел (Росія). Пізніше переїхав в Україну і з 1963 по 1993 рр. обіймав у м. Кіровограді різні посади: льотчика-інструктора при учбово-авіаційному центрі ДТСААФ, диспетчера школи вищої льотної підготовки, механіка протипожежного обладнання в обласному архіві.

Помер Гусинський Тимофій Демидович 7 жовтня 2013 року, похований на Мусіївському сільському цвинтарі.

Творчість

З 1995 року займався громадською та літературною роботою у спільнотах «Жменя» та «Євшан». З 2001 року — член Кіровоградського обласного літературного об'єднання «Степ». Видав поетичні збірки: «Себе и товарищам», «Крылатое сердце», «Гимн прожитому», «Сильні дружбою і братством».

Нагороди

За свої подвиги отримав заслужені нагороди: три ордена «Червоної Зірки», орден Вітчизняної війни II ступеня та 20 медалей. У вже незалежній Україні отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня.

Бібліографія

1. Бойко М. Долі: Біографічні нариси. — Глобине: Поліграфсервіс, 2004.- 142 с.- С. 6-10
2. Віват — Г. Позняку, Т. Гусинському, слава — О. Полевіній…: Хроніка літературного життя // Кіровоградська правда.– 2006.– 13 травня. — С. 3.
3. Гусинский Т. Д. Сильны дружбой и братством: 60–летию Великой Победы посвящается (поэма, стихи, мемуары, статья) / Т. Д. Гусинский.– Кировоград: КОД, 2005.– 124 с.
4. Гусинський Т. «Живи, як Гусинський» / Т. Гусинський // Кіровоградська правда.– 2006.– 25 лютого.– С. 3: портр.
5. Кращому асу // Народне слово.– 2010.– 17 червня. — С. 5
6. Лисогор М. З любов′ю до «яшок» і поезії /М. Лисогор // Кіровоградська правда.– 2010.– 7 травня.– С. 5.
7. Лісниченко Ю. Зустріч у школі Нейгауза / Ю. Лісниченко // Вечірня газета.– 2010.– 14 травня. — С. 8.
8. Ніколаєвський В. Небо не кинув /В. Ніколаєвський // 21-й канал.– 2010.– 6 травня. — С. 3.
9. «Стежина. Літературний часопис»: Випуск 164-й // Кіровоградська правда.– 2010.– 18 травня. — С. 7.
10. Шкабой В. В память о подвигах в Кировоградском небе / В. Шкабой // Ведомости Плюс.– 2010.– 11 июня.– С. 1

Примітки

1. «Крилаті захисники Півночі»
2. Гусинский Т. Д. Сильны дружбой и братством: 60–летию Великой Победы посвящается (поэма, стихи, мемуары, статья) / Т. Д. Гусинский.– Кировоград: КОД, 2005.– 124 с.