Hoodia укр Гудія рід трав янистих рослин підродини ластівневих Asclepiadoideae родини барвінкових Hoodia Ілюстрація Біол

Hoodia (укр. Гудія) — рід трав'янистих рослин підродини ластівневих (Asclepiadoideae) родини барвінкових.

Hoodia

Ілюстрація
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Тирличецвіті (Gentianales)
Родина:	Барвінкові (Apocynaceae)
Підродина:	Ластівневі (Asclepiadoideae)
Триба:
Рід:	Hoodia ex Decne., 1844
Види
18
Вікісховище: Hoodia

Назва

на поштовій марці Південно-Західної Африки

Рід названий на честь квітникаря Ван Гуда, що жив у 19 столітті і займався сукулентними рослинами.

Загальна біоморфологічна характеристика

Багаторічні (стеблові сукуленти), чагарники від 15-30 см до 1 м заввишки, що рясно гілкуються. Кущі деяких екземплярів мають до 50 окремих стебел і важать до 30 кг. Зовнішньо гудії дуже схожі з кактусами. Стебла прямостоячі, багатореберні, до 6 см в діаметрі, з численними сосочками або горбиками (листовими подушками, або підаріями), які закінчуються колючками до 1 см завдовжки, що з часом дерев'яніють. Квітки зазвичай крупні — до 10 см в діаметрі (тільки у Hoodia ruschii — до 2 см в діаметрі), тарілкоподібні або широкодзвоникоподібні. Чашечка 5-члена, малопомітна. Пелюстки цілком зрощені один з одним. Забарвлення квіток варіює від блідого солом'яного до темного винного кольору. В центрі квітки є зовнішня і внутрішня корони. Квітки з'являються у верхній частині стебла по 2-6 штук, рідше одиночні. Без квіток рослини різних видів важко відрізнити одне від одного. Запилюються мухами, для приваблення яких квітки виділяють запах гнилого м'яса. Насіння червоно-коричневі, плоскі, з чубчиком довгих шовковистих волосків на базальній частині — у природі переносяться на віддалені відстані від материнської рослини за допомогою вітру. Ендосперм добре розвинений, маслянистий, ембріон прямий.

В природних умовах гудії живуть не більше 15 років, але при вмілому догляді в культурі їх вік може досягати 25 років.

Поширення

Поширені в найсухіших напівпустельних районах Капської провінції ПАР, Намібії, Ботсвани та Анголи на висоті 500—900 м над рівнем моря.

Гібриди

Гудії утворюють природні гібриди з представниками близьких родів ластівневих: , , , , , або .

Охорона

Три види гудії занесені до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи — Hoodia juttae, Hoodia ruschii, . Статус всіх трьох видів — «Найменший ризик».

Всі види входять до списку II Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).

Культивування

Гудії рідкісні в культурі, частіше за все в колекціях зустрічаються () і ().

Потребують світлого місця розташування, захищеного від прямих сонячних променів. Максимально низька вологість повітря; постійний приплив свіжого повітря. Взимку утримують при температурі +12 — +15 °C.

Ґрунт: глинисто-дерновий, з додаванням невеликої кількості піску та вапна.

: з квітня до вересня кожні 10-15 днів; в інший час 1 раз на місяць.

Розмноження

Розмноження: насінням; щепленням на стапеліях або цибулинах церопегій. Живці вкорінюються дуже важко, а найчастіше взагалі не вкорінюються. Схожість насіння після декількох місяців зберігання починає поступово знижуватися. Старе насіння слід замочити на 24 години в кип'яченій воді, охолодженій до 35 °C. Ємність з насінням ставлять у тепле місце (але не на батарею опалення). Бажано хоча б один раз поміняти воду. Субстрат для посіву повинен бути рихлим і вологопроникним. Найкраще використовувати суміш з 2 частин річкового піску, 1 частини суглинку і 1 частини добре просіяного компосту. Субстрат перед посівом добре зволожують, але не перетворюють на болото. Гудії можна сіяти увесь рік, але найкраще, навесні. Насіння розкладають по поверхні посівної суміші, трохи вдавлюють у ґрунт і присипають зверху тонким (не більше 2 мм) шаром просмаженого грубозернистого піску. Сіють рідко, щоб ні насіння, ні майбутні паростки не стикалися один з одним. Плошку з посівами накривають склом або целофаном і ставлять у тепле (не нижче 26 º С) місце без прямих сонячних променів.

Застосування

З давніх часів бушмени племені використовували соковиті гіркуваті стебла щоб заглушити голод і спрагу під час далеких переходів пустелею. При цьому апетит їх зменшувався, а енергія збільшувалася. У 1997 році Південно-Африканська Рада наукових і технологічних досліджень запатентувала виділену з серцевини Hoodia gordonii речовину P57 як дуже ефективний засіб для зниження ваги. Відтоді збір всіх видів гудій і їх насіння в природі вимагає спеціального дозволу. А в багатьох країнах світу (в Африці, на півдні США, в Мексиці, Чилі, Перу, в західному Китаї, на Канарських островах) з'явилися ферми, де вирощують Hoodia gordonii. У Намібії сік гудій використовують також для лікування і .

Види

У роді налічувалося 10-13 видів, але в останні роки до гудій були віднесені колючковостеблеві () і кількість видів зросла до 18. Види, що раніше входили в Trichocaulon мають менші 5-лопатеві квіти.

Види роду Hoodia

(N.E.Br.) Plowes
Dyer
(Hook.) Decne.
N.E.Br.
(N.E.Br.) Plowes
(Masson) Sweet ex Decne.

(N.E.Br.) Plowes
Hoodia juttae Dinter
N.E.Br.
Dinter
(L.C.Leach) Plowes
(N.E.Br.) Plowes

N.E.Br.
(Schinz) Plowes
(L.f.) Plowes
Hoodia ruschii Dinter
(N.E.Br.) Plowes
(Nel) Bruyns

Див. також

Список родів родини Барвінкові

Примітки

Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Appendices I, II and III to the Convention are lists of species afforded different levels or types of protection from over-exploitation (станом на 11 січня 2014) [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО «Кристалл», 2007. — 208 с., ил. — (рос.)
HOODIA Sweet (1830) ex Decaisne (1844) — ГУДИЯ / Український сайт про кактуси та кактусистів [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
(рос.)
(англ.)
Hoodia на сайті «The Succulent Plant Page» [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Hoodia — Hardy Plant of the Desert / GondwanaCollection [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — , стор. 72 (рос.)
Bruyns, P. V. 1993. A revision of Hoodia and Lavrania (Asclepiadaceae — Stapelieae). Bot. Jahrb. Syst. 115:145-270. (англ.)

Посилання

http://www.theplantlist.org/browse/A/Apocynaceae/Hoodia/ [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.]
Hoodia на сайті «Desert-tropicals» [ 25 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Hoodia в базі даних «Index to Plant Chromosome Numbers» (IPCN) Міссурійського ботанічного саду [ 11 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&id=191481 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Світлини Hoodia на сайті «SucculentGuide.com» [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Гудия — уход и содержание [ 12 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

[2] Appendices I, II and III to the Convention are lists of species afforded different levels or types of protection from over-exploitation (станом на 11 січня 2014) [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)