Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро́ Васи́льович Губ'я́к (18 березня 1982, м. Теребовля, Тернопільська область) — український бандурист-вокаліст, композитор. Син . Член Національної спілки кобзарів України (2003), заслужений артист України (2009). Знавець харківського способу гри на бандурі.
| Губ'як Дмитро Васильович | |
|---|---|
 | |
| Дмитро Губ'як | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 березня 1982 (42 роки) |
| Місце народження | Теребовля, Україна |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Професія | бандурист, композитор |
| Інструменти | бандура |
| Нагороди |  |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Закінчив (клас Ярослави Володимирівни Кубіт), дитячу студію «Кобзарик» при (1990). У складі капели побував на фестивалі (Дніпропетровськ, 1994).
У 1995 р. отримав Гран-прі Всеукраїнського конкурсу молодих виконавців на бандурі ім. В. Кабачка в Полтаві. Як подарунок, отримав іменну бандуру. В 1996 р. — І премія того ж конкурсу.
У 1997 р. поступив на навчання до Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької. По класу бандури навчався в , по класу вокалу — в Івана Равлюка. Цього ж року став дипломантом Міжнародного фестивалю , який проходив у м. Бухарест, Румунія.
У 1998 р. став дипломантом Міжнародного конкурсу молодих композиторів ім. М. Багдановіча в м. Гродно, Білорусь. Цього ж року став лауреатом-стипендіатом Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України», м. Київ.
У 1998 р. закінчивши перший курс Тернопільського музичного училища, поступив до Львівської державної музичної академії ім. М. В. Лисенка у клас видатного педагога та конструктора бандур професора . По класу вокалу навчався у видатної співачки, народної артистки України Тамари Дідик.
У 2003 р. став лауреатом І премії Національного конкурсу бандуристів ім. Г. Китастого, який проходив у Києві.
У 2004 р. став лауреатом ІІ премії ІІІ-го Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах ім. Г. Хоткевича, м. Харків.
Неодноразово брав участь у Міжнародному музичному фестивалі «Молоді митці» — м. Байройт, Німеччина.
У 2005 р. став лауреатом Міжнародного телевізійного фестивалю народної музики «ГОРИЦВІТ».
Навесні 2006 року на конкурсі ім. Зіновія Штокалка в м. Тернопіль дебютував як член журі.
Виступає з сольними концертами в Україні та за її межами (Польща, Німеччина, Франція, США).
З 2004 по 2006 рік працював солістом Львівської обласної філармонії ім. Ст. Людкевича у складі ансамблю «Високий Замок» (мистецький керівник Андрій Яцків).
З 2003 року є дійсним членом Національної спілки кобзарів України.
В листопаді 2006 р. закінчив виконавську аспірантуру у Львівській державній музичній академії ім. М. В. Лисенка під керівництвом професора В. Герасименка.
У 2007 р. став лауреатом ІІ премії IV міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах ім. Гната Хоткевича (м. Харків). (І премія не присуджувалась). Цього ж року став одним із переможців конкурсу Міністерства культури і мистецтв України на отримання Гранту президента України для молодих митців.
Восени 2007 р. запрошений на Всеукраїнський дитячий конкурс хлопчиків-бандурстів «Кобзарська юнь», що проходив у м. Чернігові як член журі.
З вересня 2007 р. працює у Кременецькому обласному гуманітарно-педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка на посаді старшого викладача кафедри музичних дисциплін.
З 29 листопада по 6 грудня 2008 року був запрошений як член журі на VIII міжнародний мистецький конкурс «Срібний дзвін», що проходив у м. Ужгород. Ініціатором проведення цього конкурсу є видатний сучасний український композитор Євген Станкович.
2009 р. — автор проекту Першого регіонального фестивалю-конкурсу кобзарського мистецтва ім. Костя Місевича , який відбувся 15—17 травня у Кременецькому обласному гуманітарно-педагогічному інституті імені Тараса Шевченка за підтримки Тернопільської обласної державної адміністрації. Конкурс охопив учасників з 5-ти областей: Тернопільської, Рівненської, Волинської, Львівської та Івано-Франківської. Голова журі — народна артистка України, професор Л. К. Посікіра, члени журі: О. С. Смоляк, М. П. Сточанська, Н. Є. Турко, Д. В. Губ'як.
Наукову роботу поєднує з концертною діяльністю. Твори виконує на харківській і львівській бандурах (конструкції В. Герасименка). В репертуарі — класичні твори композиторів 18—20 ст. у перекладі для бандури, обробки народних пісень і танців, власні пісні та інструментальні твори.
11 грудня 2009 року указом Президента України присвоєно звання Заслуженого артиста України.
З листопада 2009 року працює за сумісництвом в Тернопільському академічному музично-драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка на посаді актора.
З 1 вересня 2010 року — викладач бандури Інституту мистецтв Тернопільського Національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.
Бере участь у багатьох науково-практичних конференціях, як доповідач та виконавець.
Творчість
Власні твори
Дмитро Губ'як є автором:
- монографії «Грай, Кобзарю», присвяченої 50-літньому ювілею заслуженої самодіяльної капели бандуристів «Кобзар» Струсівського сільського будинку культури. Монографія рекомендована до друку вченою радою КОГПІ ім. Тараса Шевченка (Львів, ТеРус 2010 р.);
- інструментальних творів: «Рондо», сюїта «Шум моря», «Золота осінь», «Відгомін історії», «Роксоляна», «Рожеві фіалки», 3 етюди, «The arrow end the song» («Стріла і пісня», на слова Г. Лонґфелло), «Другий голос» (на слова А. Панчишина), «Вулиця без назви» (на слова А. Панчишина), «Жарівка» (на слова А. Панчишина), «Необхідність» (на слова Л. Крупи), «Чого мені тяжко» (на слова Т. Шевченка), «Пісня про Зарваницю» (на слова ), «Жарт»;
- аранжування для ансамблю бандуристів: українська народна пісня «Ой єсть в лісі калина», в'язанка гуцульських пісень «Коломийки», «Віночок українських ліричних пісень», Ш. Азнавур — Ж. Ґарваренц «Ave Maria», Й. Пахельбель Канон D-dur, Е. Морікконе «Chi Mai», «Дзвони дзвонять» (слова Т. Угрин, музика М. Лозинської), «Enfants du Monde» («Діти світу», слова Ж. Роллан, музика Б. Жозіан), українська народна пісня «Ой, хмариться-туманиться», Е. Ґріґ «В печері гірського короля» із сюїти «Пер Ґюнт», І. Альбеніс «Астурія», «Hymn a l'espoir» («Гімн надії», слова Ж. Казанова, музика К. Лопез), «Le temps viendront» («Настане час», слова Л. Амаде, музика Ж. Сіґрі), українська народна пісня «На Івана, на Купала», німецька колядка «Leise rieselt der Schnee» («Тихо падає сніг»), корсиканська колискова «O Ciuciarella», українська народна пісня «Ой у полі криниченька», народна пісня острова Реньйон «P'tit Paille en Quene», народна пісня острова Реньйон «P'tit Fleur Aimee» («Маленька квітка кохання»), «Молитва» (слова та музика В. Квасневського), «Маленька помічниця» (слова та музика Н. Рубальської), «Клавесин» В. Власова;
- аранжування для ансамблів різного складу: Концерт D-dur для чембало з оркестром Д. Бортнянського, «Ave Maria» Дж. Каччіні, «Chi Mai» Е. Морікконе, «Ангел» Р. Ваґнера, «Над морем», «Світ без тебе» В. Івасюка, арія Ксеркса з опери «Ксеркс» Г.-Ф. Генделя, арія Фігаро з опери «Весілля Фігаро», каватина Фігаро з опери «Весілля Фігаро» В. А. Моцарта, «Пішов Іван в полонину» Д. Задора, українська народна пісня «Калиноньку ломлю», «Попурі на теми популярних французьких пісень», «Попурі на теми китайських народних пісень», китайська народна пісня «Lan hua cao», китайська народна пісня «Shi shiang zhi», польська колядка «Wsrod nocnej ciszy» («Серед нічної тиші»), українська народна пісня «Верховино, світку ти наш».
Репертуар
У репертуарі Дмитра Губ'яка:
- інструментальні твори:
- Прелюдія C-dur (І том ДТК), Прелюдія і фуга Fis-dur (ІІ том ДТК), Органна прелюдія і фуга F-dur Й. С. Баха, Сонатина С-dur Н. Паґаніні, Соната С-dur, Концерт D-dur для чембало з оркестром Д. Бортнянського, Будильник Ф. Куперена, ІІ ч. з сонати № 14 («Місячна») Л. Бетховена, «Зима», І-ІІІ ч., з циклу «Пори року», «Весна», І-ІІІ ч., з циклу «Пори року», «Літо», І-ІІІ ч., з циклу «Пори року», концерт a-moll для скрипки з оркестром, концерт g-moll для скрипки з оркестром А. Вівальді, «Баркарола» з циклу «Пори року», «Осіння пісня» з циклу «Пори року», «Ната-вальс» П. Чайковського, «Астурія» І. Альбеніса, «Елегія» М. Лисенка, «Дума», Прелюдія і фуга e-moll М. Дремлюги, концертні варіації на тему української народної пісні «Йшли корови із діброви» С. Баштана, концертна фантазія «Купало», «Елегія», Концертні варіації, варіації на тему української народної пісні «Стоїть гора високая» О. Герасименко, «Турецький танець», «В'язанка українських народних мелодій» З. Штокалка, «Гомін степів» Г. Китастого, «Невільничий ринок у Кафі» Г. Хоткевича, «Я не відчував цього ще ніколи» Д. Еллінґтона, «Тіко-тіко» З. Абреу, «Коломийка» Р. Гринькова, «Етюд-картина», фантазія на тему української народної пісні «Жалі мої, жалі» Т. Лазуркевича, «Концертний триптих», Соната пам'яті К. М'яскова, І ч. В. Зубицького, варіації на тему української народної пісні «Якби мені черевики», Концертіно № 2, Концертіно № 3, фантазія на тему української народної пісні «Ніч яка місячна» К. М'яскова, Концерт для бандури з оркестром Я. Камінського, рондо «Українське різдво», сюїта «Чотири подорожі в Україну» Ю. Олійника, «Inspiracia» Ю. Грицуна, концерт для бандури з оркестром «Харківський» І. Гайденка, «Гайдук» В. Мішалова, «Українська соната» А. Коломійця, варіації на тему Моцарта М. Глінки.
- вокальні твори у супроводі фортепіано та інструментальних ансамблів:
- арія Ксеркса з опери «Ксеркс» Г.-Ф. Генделя, арія Фігаро з опери «Весілля Фігаро», каватина Фігаро з опери «Весілля Фігаро», дуеттіно Церліни та Дон Жуана з опери «Дон Жуан», дует Гульєльмо і Дорабелли з опери «Cosi fan tutte», арія Лєпорелло з опери «Дон Жуан», арія Папаґено з опери «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, «Ave Maria» Дж. Каччіні, «Ангел» Р. Ваґнера, «Se florindo e fedele» А. Скарлатті, «Dein ist mein ganzes Herz» з опери «Країна усмішок» Ф. Лєгара, «Радуйся, Діво» Д. Бортнянського, «Ave Maria» Ш. Азнавура, речитатив і арія Кривоноса з опери «Богдан Хмельницький» К. Данькевича, «Балада про Довбуша» Д. Задора, каватина Алєко з опери «Алєко» С. Рахманінова, романс Демона з опери «Демон» А. Рубінштейна, «Осіннє золото» І. Шамо, соло Зевса з опери «Енеїда», «Ой, Дніпре мій, Дніпре», «Гетьмани, гетьмани», М. Лисенка, «Над морем», «Світ без тебе», «Балада про отчий дім» В. Івасюка, «Пішов Іван в полонину» Д. Задора;
- думи:
- , «Дума про Олексія Поповича», «Дума про козака Голоту» (із запису З. Штокалка), (обробка Ф. Жарка), «Дума про козацькі могили» А. Кос-Анатольського.
- українські народні пісні у власному аранжуванні для бандури:
- «Через поле широкеє», «Ой, зійшла зоря», «Ох і не стелися, хрещатий барвінку», «Жалі мої, жалі», «Ой, у полі верба», «Ой, під горою», «Козаче, козаче», «Повій, вітре», «Ой, у полі нивка», «З'їздив я коника», «Як ішов я з Дебрецина додому», «Якби я був полтавський соцький», «Чорнії брови, карії очі», «Там, де Ятрань круто в'ється», «Ой, під вишнею», «Ой у полі могила», «Їхав стрілець на війноньку», «Ой, видно село», «Йшли селом партизани», «Калиноньку ломлю», «На Івана, на Купала», «Бандуристе, орле сизий», «По діброві вітер виє», «Взяв би я бандуру», «Щоб в вас і в нас», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Ой, єсть в лісі калина», «Ой, кряче, кряче та чорненький ворон», «Ой, не шуми, луже», «Як засядем, браття, коло чари», «Чорна рілля ізорана»
Дискографія
Автор п'яти сольних аудіоальбомів: «Грай, кобзарю», «На козацьких шляхах», «Стежка в синю даль», «Співа душа — бринить струна», «Bandura con spirito».
| Дата виходу | Назва |
|---|---|
| 2010 | Співа душа — бринить струна |
| 2009 | На козацьких шляхах |
| 2009 | Стежка в синю даль |
| 2009 | Bandura con spirito |
| 2005 | Золота осінь |
Примітки
- Губ'як, Д. Грай, «Кобзарю»! : монографія / Д. В. Губ’як ; Кремен. обл. гуманіт.-пед. ін-т ім. Т. Шевченка. — Львів : Терус, 2010. — 280 с.
- Про книгу на сайті banduryst.org.ua[недоступне посилання з квітня 2019]
- Дискографія Дмитра Губ'яка[недоступне посилання з квітня 2019]
Література
- М. Євгеньєва, О. Маруняк. Губ'як Дмитро Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — . — С. 428.
- Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті. — (Серія Слобожанський світ). — Харків — Торонто, 2013. — 368 с.
- Шот, М. Бандурист, співак, заслужений артист України Дмитро Губ'як «Назвав бандуру «Мрія», бо прагну, щоб вона звучала скрізь» // Урядовий кур'єр. — 2021. — № 64 (3 квіт.). — С. 5.
- Дмитро Губ'як: «Назвав бандуру «Мрія», бо прагну, аби вона звучала скрізь» // Вільне життя плюс. — 2021. — № 27 (9 квіт.). — С. 3. — (Зустріч для вас).
- Чорна, Н. Дмитро Губ'як: «Я дуже щаслива людина» // Вільне життя. — 2010. — 24 листоп. — С. 9.
- Дмитро Губ'як і до науки мастак // Літературний Тернопіль. — 2011. — № 1. — С. 80.
- Коропецька У., Мельничук, Б. Дмитро Губ'як і до наук мастак // Вільне життя. — 2010. — 22 груд. — С. 6.
- Мечник, М. Надзбручанський бандурист // Своя музика. — 2008. — № 2. — С. 8.
- Сагаль, О. Дмитро Губ'як: «Бандура може все!» // Нова Тернопільська газета. — 2020. — № 38 (4-10 листоп.). — С. 5.
- Томчиши, Ю. Дмитро Губ'як: «Бандура — унікальний інструмент, який не припиняє розвиватися» // Воля. — 2021. — № 6 (11 лют.). — С. 8 .
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |  «Квітка-душа» на YouTube, Дмитро Губ'як та ансамбль бандуристів ТНПУ // Відеостудія Профі. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gub yak Dmitro Vasi lovich Gub ya k 18 bereznya 1982 m Terebovlya Ternopilska oblast ukrayinskij bandurist vokalist kompozitor Sin Chlen Nacionalnoyi spilki kobzariv Ukrayini 2003 zasluzhenij artist Ukrayini 2009 Znavec harkivskogo sposobu gri na banduri Gub yak Dmitro VasilovichZobrazhennyaDmitro Gub yakOsnovna informaciyaData narodzhennya18 bereznya 1982 1982 03 18 42 roki Misce narodzhennyaTerebovlya UkrayinaGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecProfesiyabandurist kompozitorInstrumentibanduraNagorodi Fajli u VikishovishiZhittyepisZakinchiv klas Yaroslavi Volodimirivni Kubit dityachu studiyu Kobzarik pri 1990 U skladi kapeli pobuvav na festivali Dnipropetrovsk 1994 U 1995 r otrimav Gran pri Vseukrayinskogo konkursu molodih vikonavciv na banduri im V Kabachka v Poltavi Yak podarunok otrimav imennu banduru V 1996 r I premiya togo zh konkursu U 1997 r postupiv na navchannya do Ternopilskogo muzichnogo uchilisha im S Krushelnickoyi Po klasu banduri navchavsya v po klasu vokalu v Ivana Ravlyuka Cogo zh roku stav diplomantom Mizhnarodnogo festivalyu yakij prohodiv u m Buharest Rumuniya U 1998 r stav diplomantom Mizhnarodnogo konkursu molodih kompozitoriv im M Bagdanovicha v m Grodno Bilorus Cogo zh roku stav laureatom stipendiatom Vseukrayinskogo konkursu Novi imena Ukrayini m Kiyiv U 1998 r zakinchivshi pershij kurs Ternopilskogo muzichnogo uchilisha postupiv do Lvivskoyi derzhavnoyi muzichnoyi akademiyi im M V Lisenka u klas vidatnogo pedagoga ta konstruktora bandur profesora Po klasu vokalu navchavsya u vidatnoyi spivachki narodnoyi artistki Ukrayini Tamari Didik U 2003 r stav laureatom I premiyi Nacionalnogo konkursu banduristiv im G Kitastogo yakij prohodiv u Kiyevi U 2004 r stav laureatom II premiyi III go Mizhnarodnogo konkursu vikonavciv na ukrayinskih narodnih instrumentah im G Hotkevicha m Harkiv Neodnorazovo brav uchast u Mizhnarodnomu muzichnomu festivali Molodi mitci m Bajrojt Nimechchina U 2005 r stav laureatom Mizhnarodnogo televizijnogo festivalyu narodnoyi muziki GORICVIT Navesni 2006 roku na konkursi im Zinoviya Shtokalka v m Ternopil debyutuvav yak chlen zhuri Vistupaye z solnimi koncertami v Ukrayini ta za yiyi mezhami Polsha Nimechchina Franciya SShA Z 2004 po 2006 rik pracyuvav solistom Lvivskoyi oblasnoyi filarmoniyi im St Lyudkevicha u skladi ansamblyu Visokij Zamok misteckij kerivnik Andrij Yackiv Z 2003 roku ye dijsnim chlenom Nacionalnoyi spilki kobzariv Ukrayini V listopadi 2006 r zakinchiv vikonavsku aspiranturu u Lvivskij derzhavnij muzichnij akademiyi im M V Lisenka pid kerivnictvom profesora V Gerasimenka U 2007 r stav laureatom II premiyi IV mizhnarodnogo konkursu vikonavciv na ukrayinskih narodnih instrumentah im Gnata Hotkevicha m Harkiv I premiya ne prisudzhuvalas Cogo zh roku stav odnim iz peremozhciv konkursu Ministerstva kulturi i mistectv Ukrayini na otrimannya Grantu prezidenta Ukrayini dlya molodih mitciv Voseni 2007 r zaproshenij na Vseukrayinskij dityachij konkurs hlopchikiv bandurstiv Kobzarska yun sho prohodiv u m Chernigovi yak chlen zhuri Z veresnya 2007 r pracyuye u Kremeneckomu oblasnomu gumanitarno pedagogichnomu instituti im T G Shevchenka na posadi starshogo vikladacha kafedri muzichnih disciplin Z 29 listopada po 6 grudnya 2008 roku buv zaproshenij yak chlen zhuri na VIII mizhnarodnij misteckij konkurs Sribnij dzvin sho prohodiv u m Uzhgorod Iniciatorom provedennya cogo konkursu ye vidatnij suchasnij ukrayinskij kompozitor Yevgen Stankovich 2009 r avtor proektu Pershogo regionalnogo festivalyu konkursu kobzarskogo mistectva im Kostya Misevicha yakij vidbuvsya 15 17 travnya u Kremeneckomu oblasnomu gumanitarno pedagogichnomu instituti imeni Tarasa Shevchenka za pidtrimki Ternopilskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Konkurs ohopiv uchasnikiv z 5 ti oblastej Ternopilskoyi Rivnenskoyi Volinskoyi Lvivskoyi ta Ivano Frankivskoyi Golova zhuri narodna artistka Ukrayini profesor L K Posikira chleni zhuri O S Smolyak M P Stochanska N Ye Turko D V Gub yak Naukovu robotu poyednuye z koncertnoyu diyalnistyu Tvori vikonuye na harkivskij i lvivskij bandurah konstrukciyi V Gerasimenka V repertuari klasichni tvori kompozitoriv 18 20 st u perekladi dlya banduri obrobki narodnih pisen i tanciv vlasni pisni ta instrumentalni tvori 11 grudnya 2009 roku ukazom Prezidenta Ukrayini prisvoyeno zvannya Zasluzhenogo artista Ukrayini Z listopada 2009 roku pracyuye za sumisnictvom v Ternopilskomu akademichnomu muzichno dramatichnomu teatri imeni T G Shevchenka na posadi aktora Z 1 veresnya 2010 roku vikladach banduri Institutu mistectv Ternopilskogo Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im Volodimira Gnatyuka Bere uchast u bagatoh naukovo praktichnih konferenciyah yak dopovidach ta vikonavec TvorchistVlasni tvori Dmitro Gub yak ye avtorom monografiyi Graj Kobzaryu prisvyachenoyi 50 litnomu yuvileyu zasluzhenoyi samodiyalnoyi kapeli banduristiv Kobzar Strusivskogo silskogo budinku kulturi Monografiya rekomendovana do druku vchenoyu radoyu KOGPI im Tarasa Shevchenka Lviv TeRus 2010 r instrumentalnih tvoriv Rondo syuyita Shum morya Zolota osin Vidgomin istoriyi Roksolyana Rozhevi fialki 3 etyudi The arrow end the song Strila i pisnya na slova G Longfello Drugij golos na slova A Panchishina Vulicya bez nazvi na slova A Panchishina Zharivka na slova A Panchishina Neobhidnist na slova L Krupi Chogo meni tyazhko na slova T Shevchenka Pisnya pro Zarvanicyu na slova Zhart aranzhuvannya dlya ansamblyu banduristiv ukrayinska narodna pisnya Oj yest v lisi kalina v yazanka guculskih pisen Kolomijki Vinochok ukrayinskih lirichnih pisen Sh Aznavur Zh Garvarenc Ave Maria J Pahelbel Kanon D dur E Morikkone Chi Mai Dzvoni dzvonyat slova T Ugrin muzika M Lozinskoyi Enfants du Monde Diti svitu slova Zh Rollan muzika B Zhozian ukrayinska narodna pisnya Oj hmaritsya tumanitsya E Grig V pecheri girskogo korolya iz syuyiti Per Gyunt I Albenis Asturiya Hymn a l espoir Gimn nadiyi slova Zh Kazanova muzika K Lopez Le temps viendront Nastane chas slova L Amade muzika Zh Sigri ukrayinska narodna pisnya Na Ivana na Kupala nimecka kolyadka Leise rieselt der Schnee Tiho padaye snig korsikanska koliskova O Ciuciarella ukrayinska narodna pisnya Oj u poli krinichenka narodna pisnya ostrova Renjon P tit Paille en Quene narodna pisnya ostrova Renjon P tit Fleur Aimee Malenka kvitka kohannya Molitva slova ta muzika V Kvasnevskogo Malenka pomichnicya slova ta muzika N Rubalskoyi Klavesin V Vlasova aranzhuvannya dlya ansambliv riznogo skladu Koncert D dur dlya chembalo z orkestrom D Bortnyanskogo Ave Maria Dzh Kachchini Chi Mai E Morikkone Angel R Vagnera Nad morem Svit bez tebe V Ivasyuka ariya Kserksa z operi Kserks G F Gendelya ariya Figaro z operi Vesillya Figaro kavatina Figaro z operi Vesillya Figaro V A Mocarta Pishov Ivan v poloninu D Zadora ukrayinska narodna pisnya Kalinonku lomlyu Popuri na temi populyarnih francuzkih pisen Popuri na temi kitajskih narodnih pisen kitajska narodna pisnya Lan hua cao kitajska narodna pisnya Shi shiang zhi polska kolyadka Wsrod nocnej ciszy Sered nichnoyi tishi ukrayinska narodna pisnya Verhovino svitku ti nash Repertuar U repertuari Dmitra Gub yaka instrumentalni tvori Prelyudiya C dur I tom DTK Prelyudiya i fuga Fis dur II tom DTK Organna prelyudiya i fuga F dur J S Baha Sonatina S dur N Paganini Sonata S dur Koncert D dur dlya chembalo z orkestrom D Bortnyanskogo Budilnik F Kuperena II ch z sonati 14 Misyachna L Bethovena Zima I III ch z ciklu Pori roku Vesna I III ch z ciklu Pori roku Lito I III ch z ciklu Pori roku koncert a moll dlya skripki z orkestrom koncert g moll dlya skripki z orkestrom A Vivaldi Barkarola z ciklu Pori roku Osinnya pisnya z ciklu Pori roku Nata vals P Chajkovskogo Asturiya I Albenisa Elegiya M Lisenka Duma Prelyudiya i fuga e moll M Dremlyugi koncertni variaciyi na temu ukrayinskoyi narodnoyi pisni Jshli korovi iz dibrovi S Bashtana koncertna fantaziya Kupalo Elegiya Koncertni variaciyi variaciyi na temu ukrayinskoyi narodnoyi pisni Stoyit gora visokaya O Gerasimenko Tureckij tanec V yazanka ukrayinskih narodnih melodij Z Shtokalka Gomin stepiv G Kitastogo Nevilnichij rinok u Kafi G Hotkevicha Ya ne vidchuvav cogo she nikoli D Ellingtona Tiko tiko Z Abreu Kolomijka R Grinkova Etyud kartina fantaziya na temu ukrayinskoyi narodnoyi pisni Zhali moyi zhali T Lazurkevicha Koncertnij triptih Sonata pam yati K M yaskova I ch V Zubickogo variaciyi na temu ukrayinskoyi narodnoyi pisni Yakbi meni chereviki Koncertino 2 Koncertino 3 fantaziya na temu ukrayinskoyi narodnoyi pisni Nich yaka misyachna K M yaskova Koncert dlya banduri z orkestrom Ya Kaminskogo rondo Ukrayinske rizdvo syuyita Chotiri podorozhi v Ukrayinu Yu Olijnika Inspiracia Yu Gricuna koncert dlya banduri z orkestrom Harkivskij I Gajdenka Gajduk V Mishalova Ukrayinska sonata A Kolomijcya variaciyi na temu Mocarta M Glinki vokalni tvori u suprovodi fortepiano ta instrumentalnih ansambliv ariya Kserksa z operi Kserks G F Gendelya ariya Figaro z operi Vesillya Figaro kavatina Figaro z operi Vesillya Figaro duettino Cerlini ta Don Zhuana z operi Don Zhuan duet Gulyelmo i Dorabelli z operi Cosi fan tutte ariya Lyeporello z operi Don Zhuan ariya Papageno z operi Charivna flejta V A Mocarta Ave Maria Dzh Kachchini Angel R Vagnera Se florindo e fedele A Skarlatti Dein ist mein ganzes Herz z operi Krayina usmishok F Lyegara Radujsya Divo D Bortnyanskogo Ave Maria Sh Aznavura rechitativ i ariya Krivonosa z operi Bogdan Hmelnickij K Dankevicha Balada pro Dovbusha D Zadora kavatina Alyeko z operi Alyeko S Rahmaninova romans Demona z operi Demon A Rubinshtejna Osinnye zoloto I Shamo solo Zevsa z operi Eneyida Oj Dnipre mij Dnipre Getmani getmani M Lisenka Nad morem Svit bez tebe Balada pro otchij dim V Ivasyuka Pishov Ivan v poloninu D Zadora dumi Duma pro Oleksiya Popovicha Duma pro kozaka Golotu iz zapisu Z Shtokalka obrobka F Zharka Duma pro kozacki mogili A Kos Anatolskogo ukrayinski narodni pisni u vlasnomu aranzhuvanni dlya banduri Cherez pole shirokeye Oj zijshla zorya Oh i ne stelisya hreshatij barvinku Zhali moyi zhali Oj u poli verba Oj pid goroyu Kozache kozache Povij vitre Oj u poli nivka Z yizdiv ya konika Yak ishov ya z Debrecina dodomu Yakbi ya buv poltavskij sockij Chorniyi brovi kariyi ochi Tam de Yatran kruto v yetsya Oj pid vishneyu Oj u poli mogila Yihav strilec na vijnonku Oj vidno selo Jshli selom partizani Kalinonku lomlyu Na Ivana na Kupala Banduriste orle sizij Po dibrovi viter viye Vzyav bi ya banduru Shob v vas i v nas Oj ti divchino z goriha zernya Oj yest v lisi kalina Oj kryache kryache ta chornenkij voron Oj ne shumi luzhe Yak zasyadem brattya kolo chari Chorna rillya izorana Diskografiya Avtor p yati solnih audioalbomiv Graj kobzaryu Na kozackih shlyahah Stezhka v sinyu dal Spiva dusha brinit struna Bandura con spirito Data vihodu Nazva 2010 Spiva dusha brinit struna 2009 Na kozackih shlyahah 2009 Stezhka v sinyu dal 2009 Bandura con spirito 2005 Zolota osinPrimitkiGub yak D Graj Kobzaryu monografiya D V Gub yak Kremen obl gumanit ped in t im T Shevchenka Lviv Terus 2010 280 s Pro knigu na sajti banduryst org ua nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Diskografiya Dmitra Gub yaka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 LiteraturaM Yevgenyeva O Marunyak Gub yak Dmitro Vasilovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 428 Mishalov V Yu Harkivska bandura Kulturologichno mistecki aspekti genezi i rozvitku vikonavstva na ukrayinskomu narodnomu instrumenti Seriya Slobozhanskij svit Harkiv Toronto 2013 368 s Shot M Bandurist spivak zasluzhenij artist Ukrayini Dmitro Gub yak Nazvav banduru Mriya bo pragnu shob vona zvuchala skriz Uryadovij kur yer 2021 64 3 kvit S 5 Dmitro Gub yak Nazvav banduru Mriya bo pragnu abi vona zvuchala skriz Vilne zhittya plyus 2021 27 9 kvit S 3 Zustrich dlya vas Chorna N Dmitro Gub yak Ya duzhe shasliva lyudina Vilne zhittya 2010 24 listop S 9 Dmitro Gub yak i do nauki mastak Literaturnij Ternopil 2011 1 S 80 Koropecka U Melnichuk B Dmitro Gub yak i do nauk mastak Vilne zhittya 2010 22 grud S 6 Mechnik M Nadzbruchanskij bandurist Svoya muzika 2008 2 S 8 Sagal O Dmitro Gub yak Bandura mozhe vse Nova Ternopilska gazeta 2020 38 4 10 listop S 5 Tomchishi Yu Dmitro Gub yak Bandura unikalnij instrument yakij ne pripinyaye rozvivatisya Volya 2021 6 11 lyut S 8 PosilannyaZovnishni videofajli Kvitka dusha na YouTube Dmitro Gub yak ta ansambl banduristiv TNPU Videostudiya Profi