Гуатавіта — державне утворення народу чибча-муїска, що розташовувалося навколо озера Гуатавіта. Було одним з релігійних та економічних центрів. Намагалося тривалий час протидіяти державі Баката. У 1540 році землі приєднанні до володінь королівства Іспанія. Назва «Гуатавіта» з мови муїска перекладається як «Точка (центр) гори» (відповідало сакральному значенню держави, оскільки гора у муїсків було місцем перебування богів й через гори та озера вони спілкувалися з вищими силами).
Історія
Про ранній період існування держави вкрай мало відомостей. Спочатку представляло собою невеличке вождество навколо поселення Гуатавіта. Проте отримання статус релігійного центру завдяки розташуванню поруч зі священним озером Гуатавіта сприяло політичному і економічному піднесенню держави Гуатавіта.
Відбувається поступово розширення держави, були підкорені сусідні вождества — Сескіле, Гуаска, Сопо, Усакен, Суба, Туна, Теусака, Гачета, Чоконта, Суеска. Втім про перебіг цього процесу немає відомостей — найбільші досягнення приписують легендарному усаке Ікібасуті.
Напочатку XV ст. Гуатавіта стає однією з могутніших держав муїсків. за деякими повідомленнями його владу або вплив визнавали усі південні муїска. В цей час гуатавіта постає як потужний центр керамічного та ювелірного виробництва.
Втім вже з середини XV ст. правителі Гуатавіти стикнулися з амбіціями вождів Бакати, прийнявши титул сіпи. В результаті у 1470-х роках останні завдали військам Гуатавіти низку відчутних поразок. В цій ситуації вождями Гуатавіти було укладено союз з саке Мічуа, правителем Хунзи та північних муїска. Але ця допомога не сприяла відновленню впливу Гуатавіти. За результатами домовленостей 1474 року між Бакатою та Хунзою було поділено сфери впливу й Гуатавіта відійшла Бакаті. Володарі Гуатавіти вимушені були визнати зверхність останньої.
Бажання повернути свій вплив призвело до нового укладання угоди з Хунзою проти Бакати, що завершилося війною 1490 року, в якій правителі цих держав загинули, а новий сіпа Бакати — Немекене — швидко відновив контроль над усім об'єднанням, зокрема й Гуатавітою.
Наприкінці 1490-х років, скориставшись численними повстаннями у володіннях бакати, правитель Гуатавіти повстав, зумівши відновити свою незалежність. У 1503 році проти нього виступив Немекене, але вирішальній битві завадили жреці—єшчкі, що оголосили про закінчення «століття» й необхідність здійснення святкування біля озера Гуатавіта. Припинення війни не зупинило конфлікту з Бакатою. Немекене завдяки підступу зумів знищити вождя Гуатавіти та усю родину, поставивши на трон свого брата.
Зміна династії тривала до 1514 року, коли у битві з військами хунзи загинув Немекене. Тоді скориставшись розгардіяшем Псіхіпкуа, представник побічної гілки колишнього правителя Гуатавіти, при підтримці родичів з вождества Гуаска, зумів відновити свою владу, скинувши представника Бакати. Але за як саме це відбулося достеменно невідомо.
Найбільш знано про діяльність останнього правителя Гуатавіти — Гуаски Тикісоке, який у 1537 році після поразок військ сіпи Тіскесусе перейшов на бік іспанських конкістадорів на чолі із Гонсало Хіменесом де Кесадою. Ресурси Гуатавіти сприяли підкореню муїсків іспанцями. Втім наприкінці 1539 році правитель гуатавіти вступив у змову, яку було викрито й Гуаску Тикісоке страчено. Його спадкоємець — Гуаска Паусо лише номінально звався вождем Гуатавіти. Землі останнього було приєднано до віце-королівства Нова Гранада.
Устрій
Переважно є відомості про становище Гуатавіти під час перебування у складі об'єднання (сіпаства) Баката. Гуатавіта вважалося однією з важливих його частин, носила статус сибин, а сам правитель звався усаке. Також його іноді називали сибинтиба (правитель сибин). Йому підкорялися менші вождества (загалом 11, до війн з Бакатою їх було 16), які раніше входили у самостійну державу Гуатавіта. Саме їх очільників частіше називали сибінтибами. Офіційний титул усаке був Великий Гуатавіта.
Загалом устрій був аналогічній іншим державам муїсків: усаке підпорядковувалися вожді, останні контролювали громади-ути. За наказом усаке збиралися військові сили, сплачувалася данина та здійснювали різні роботи (ремісничі, в копальнях, на полях, облаштування доріг та ярмарок).
На території Гуатавіти було розповсюджені закони Немекене, що сприяло закріпленню існуючого становища.
Особливий статус мали жреці, особливо з огляду загальномуїскського становища священного озера Гуатавіта. Остання стала значним місцем прощі, куди різні верстви муїска скидали коштовності, щоб прохати богів. Відповідно жреці, що стежили за цим, мали неабияку вагу не лише в Гуатавіті, а в інших державах муїсків.
Столицею сибина Гуатавіта було поселення Гуатавіта. після підкорення іспанців стада частиною енкомьєнди, часто змінюючи господарів. У 1967 році після відкриття водосховища Томіне, уся її територія була затоплена.
Ритуал Ельдорадо
Усаке Гуатавіти, держава і озеро уславилися завдяки здійсненню обряду відомого як Ельдорадо. Він відбувався при отриманні влади нового усаке (була своєрідна інтронизація). Усе тіло обмащували золотим пилом, після чого пірнали у воду озера. Звідси походить легенда іспанців про «Золото короля».
Економіка
На території було поширено і розвинено землеробство. зазвичай вирощували усі рослини (маїс, бульби, фрукти та ін.), як в інших вождествах муїсків. Сприяло обробки та догляду за ними наявність значних джерел води з озера та річок, що в нього впадали.
Окрім сільського господарства в Гуатавіті було розвинено добування корисних копалень. Насамперед тут існувало значне родовище солі (в Сескіле), глини (Гуаска, Гуатавіта). Гуатавіта була найбільшим центром обробки золота та створення найліпших золотих виробів, а також кераміки. Цим в значній мірі користувалися усаке, які відправляли своїх майстрів в обмін на слуг або вояків з інших вождеств (1 до 2). Існувало також виробництво бавовняних тканин.
Наявність значних покладів солі, глини, виробництво кераміки та золотих прикрас, вигідне розташування — все це сприяло значному піднесенню торгівлі. Купці Гуатавіти мали значні можливості для обміну товару та отримання значного прибутку, більшу частиною якого отримували правителі Гуатавіти.
Джерела
- Drennan, Robert 1991 Pre-Hispanic Chiefdom Trajectories in Mesoamerica, Central America and Northern South America. In Chiefdoms: Power, Economy, and Ideology. Timothy Earle. Ed. London: Cambridge University Press
- Langebaek С. Н. (2003) The political economy of pre-colombian goldwork: four examples from Northern South America// Gold and Power in Ancient Costa Rica. Panama and Colombia. Washington, p.245-278.
- Herrera Angel, Martha. «Los señores muiscas» (Revista Credencial Historia, No. 44, Bogotá, 1993)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guatavita derzhavne utvorennya narodu chibcha muyiska sho roztashovuvalosya navkolo ozera Guatavita Bulo odnim z religijnih ta ekonomichnih centriv Namagalosya trivalij chas protidiyati derzhavi Bakata U 1540 roci zemli priyednanni do volodin korolivstva Ispaniya Nazva Guatavita z movi muyiska perekladayetsya yak Tochka centr gori vidpovidalo sakralnomu znachennyu derzhavi oskilki gora u muyiskiv bulo miscem perebuvannya bogiv j cherez gori ta ozera voni spilkuvalisya z vishimi silami Guatavita na zemlyah muyiskaIstoriyaPro rannij period isnuvannya derzhavi vkraj malo vidomostej Spochatku predstavlyalo soboyu nevelichke vozhdestvo navkolo poselennya Guatavita Prote otrimannya status religijnogo centru zavdyaki roztashuvannyu poruch zi svyashennim ozerom Guatavita spriyalo politichnomu i ekonomichnomu pidnesennyu derzhavi Guatavita Vidbuvayetsya postupovo rozshirennya derzhavi buli pidkoreni susidni vozhdestva Seskile Guaska Sopo Usaken Suba Tuna Teusaka Gacheta Chokonta Sueska Vtim pro perebig cogo procesu nemaye vidomostej najbilshi dosyagnennya pripisuyut legendarnomu usake Ikibasuti Napochatku XV st Guatavita staye odniyeyu z mogutnishih derzhav muyiskiv za deyakimi povidomlennyami jogo vladu abo vpliv viznavali usi pivdenni muyiska V cej chas guatavita postaye yak potuzhnij centr keramichnogo ta yuvelirnogo virobnictva Vtim vzhe z seredini XV st praviteli Guataviti stiknulisya z ambiciyami vozhdiv Bakati prijnyavshi titul sipi V rezultati u 1470 h rokah ostanni zavdali vijskam Guataviti nizku vidchutnih porazok V cij situaciyi vozhdyami Guataviti bulo ukladeno soyuz z sake Michua pravitelem Hunzi ta pivnichnih muyiska Ale cya dopomoga ne spriyala vidnovlennyu vplivu Guataviti Za rezultatami domovlenostej 1474 roku mizh Bakatoyu ta Hunzoyu bulo podileno sferi vplivu j Guatavita vidijshla Bakati Volodari Guataviti vimusheni buli viznati zverhnist ostannoyi Bazhannya povernuti svij vpliv prizvelo do novogo ukladannya ugodi z Hunzoyu proti Bakati sho zavershilosya vijnoyu 1490 roku v yakij praviteli cih derzhav zaginuli a novij sipa Bakati Nemekene shvidko vidnoviv kontrol nad usim ob yednannyam zokrema j Guatavitoyu Naprikinci 1490 h rokiv skoristavshis chislennimi povstannyami u volodinnyah bakati pravitel Guataviti povstav zumivshi vidnoviti svoyu nezalezhnist U 1503 roci proti nogo vistupiv Nemekene ale virishalnij bitvi zavadili zhreci yeshchki sho ogolosili pro zakinchennya stolittya j neobhidnist zdijsnennya svyatkuvannya bilya ozera Guatavita Pripinennya vijni ne zupinilo konfliktu z Bakatoyu Nemekene zavdyaki pidstupu zumiv znishiti vozhdya Guataviti ta usyu rodinu postavivshi na tron svogo brata Zmina dinastiyi trivala do 1514 roku koli u bitvi z vijskami hunzi zaginuv Nemekene Todi skoristavshis rozgardiyashem Psihipkua predstavnik pobichnoyi gilki kolishnogo pravitelya Guataviti pri pidtrimci rodichiv z vozhdestva Guaska zumiv vidnoviti svoyu vladu skinuvshi predstavnika Bakati Ale za yak same ce vidbulosya dostemenno nevidomo Najbilsh znano pro diyalnist ostannogo pravitelya Guataviti Guaski Tikisoke yakij u 1537 roci pislya porazok vijsk sipi Tiskesuse perejshov na bik ispanskih konkistadoriv na choli iz Gonsalo Himenesom de Kesadoyu Resursi Guataviti spriyali pidkorenyu muyiskiv ispancyami Vtim naprikinci 1539 roci pravitel guataviti vstupiv u zmovu yaku bulo vikrito j Guasku Tikisoke stracheno Jogo spadkoyemec Guaska Pauso lishe nominalno zvavsya vozhdem Guataviti Zemli ostannogo bulo priyednano do vice korolivstva Nova Granada UstrijPerevazhno ye vidomosti pro stanovishe Guataviti pid chas perebuvannya u skladi ob yednannya sipastva Bakata Guatavita vvazhalosya odniyeyu z vazhlivih jogo chastin nosila status sibin a sam pravitel zvavsya usake Takozh jogo inodi nazivali sibintiba pravitel sibin Jomu pidkoryalisya menshi vozhdestva zagalom 11 do vijn z Bakatoyu yih bulo 16 yaki ranishe vhodili u samostijnu derzhavu Guatavita Same yih ochilnikiv chastishe nazivali sibintibami Oficijnij titul usake buv Velikij Guatavita Zagalom ustrij buv analogichnij inshim derzhavam muyiskiv usake pidporyadkovuvalisya vozhdi ostanni kontrolyuvali gromadi uti Za nakazom usake zbiralisya vijskovi sili splachuvalasya danina ta zdijsnyuvali rizni roboti remisnichi v kopalnyah na polyah oblashtuvannya dorig ta yarmarok Na teritoriyi Guataviti bulo rozpovsyudzheni zakoni Nemekene sho spriyalo zakriplennyu isnuyuchogo stanovisha Osoblivij status mali zhreci osoblivo z oglyadu zagalnomuyiskskogo stanovisha svyashennogo ozera Guatavita Ostannya stala znachnim miscem proshi kudi rizni verstvi muyiska skidali koshtovnosti shob prohati bogiv Vidpovidno zhreci sho stezhili za cim mali neabiyaku vagu ne lishe v Guataviti a v inshih derzhavah muyiskiv Stoliceyu sibina Guatavita bulo poselennya Guatavita pislya pidkorennya ispanciv stada chastinoyu enkomyendi chasto zminyuyuchi gospodariv U 1967 roci pislya vidkrittya vodoshovisha Tomine usya yiyi teritoriya bula zatoplena Ritual EldoradoDokladnishe Eldorado Usake Guataviti derzhava i ozero uslavilisya zavdyaki zdijsnennyu obryadu vidomogo yak Eldorado Vin vidbuvavsya pri otrimanni vladi novogo usake bula svoyeridna intronizaciya Use tilo obmashuvali zolotim pilom pislya chogo pirnali u vodu ozera Zvidsi pohodit legenda ispanciv pro Zoloto korolya EkonomikaNa teritoriyi bulo poshireno i rozvineno zemlerobstvo zazvichaj viroshuvali usi roslini mayis bulbi frukti ta in yak v inshih vozhdestvah muyiskiv Spriyalo obrobki ta doglyadu za nimi nayavnist znachnih dzherel vodi z ozera ta richok sho v nogo vpadali Okrim silskogo gospodarstva v Guataviti bulo rozvineno dobuvannya korisnih kopalen Nasampered tut isnuvalo znachne rodovishe soli v Seskile glini Guaska Guatavita Guatavita bula najbilshim centrom obrobki zolota ta stvorennya najlipshih zolotih virobiv a takozh keramiki Cim v znachnij miri koristuvalisya usake yaki vidpravlyali svoyih majstriv v obmin na slug abo voyakiv z inshih vozhdestv 1 do 2 Isnuvalo takozh virobnictvo bavovnyanih tkanin Nayavnist znachnih pokladiv soli glini virobnictvo keramiki ta zolotih prikras vigidne roztashuvannya vse ce spriyalo znachnomu pidnesennyu torgivli Kupci Guataviti mali znachni mozhlivosti dlya obminu tovaru ta otrimannya znachnogo pributku bilshu chastinoyu yakogo otrimuvali praviteli Guataviti DzherelaDrennan Robert 1991 Pre Hispanic Chiefdom Trajectories in Mesoamerica Central America and Northern South America In Chiefdoms Power Economy and Ideology Timothy Earle Ed London Cambridge University Press Langebaek S N 2003 The political economy of pre colombian goldwork four examples from Northern South America Gold and Power in Ancient Costa Rica Panama and Colombia Washington p 245 278 Herrera Angel Martha Los senores muiscas Revista Credencial Historia No 44 Bogota 1993