Баката або Факата — південноамериканське політичне об'єднання південних муїсків, що постало у 2-й пол. XV століття. У 1538 було захоплено іспанськими конкістадорами на чолі із Гонсало Хіменесом де Кесадою.
Zipazgo Bacatá Баката | ||||
| ||||
Сіпаство Баката (позначено зеленим кольором) | ||||
Столиця | Муекета | |||
Мови | мова муїска | |||
Форма правління | монархія | |||
сіпа | ||||
- 1470—1490 | Сагуаманчіка | |||
- 1538 | Сакесасіпа | |||
Історія | ||||
- Засноване | 1470 | |||
- Захоплене конкістадорами | 1538 | |||
Історія
Назва Баката перекладається з мови муїска як «місце з обмеженим землеробством», тому її так називали простолюдини та муїски за межами цього об'єднання. Самі правителя звали державу сіпаство (тобто володіння сіпи).
Політика на об'єднання різних вождійств на півдні області муїсків розпочав Сагуаманчіка, що походив з області Чіа. Завдяки його зусиллям Баката об'єднала значну частину племен, а саме гуачета, чоконта, сіміхака, немокон, чіа, суба, тібакуй, паска, субачоке, какеса, тенсака, ебаке, гуаска, сіпакіпа, фусагасуга, абате, фоска, паго. Водночас замість колишнього титулу усака прийняв титули сіпа та усака усакія (найвеличніший).
Сагуанмачіка розташував постійні залоги найкращих гуеча чисельністю до 5 тис. вояків, чим майже припинив руйнівні вторгнення первісних племен у володіння Бакати. Після чого зросли претензії на загальномуїське панування. В своїх амбіціях стикнувся з державою північних муїска Хунзою та Гуатавітою. Тривалі приготування завершилися війною 1590 року, в якій Сагуаманчіка загинув, проте й Хунзі не вдалося здобути перемоги (їх володаря теж було вбито).
Політику розширення зовнішніх кордонів та зміцнення об'єднання всередині продовжив наступний сіпа Немекене. Завдяки його зусиллям держав значно зміцнила економічно і військово, були запроваджені закони, що врегулювали соціальні відносини, придушені виступини місцевих вождів. В цей момент баката об'єднував 5 сибінів (середніх вождійств). У 1514 році Немекене виступив проти коаліції Хунзи, Іраки, Дуїтами, Гуатавіти, але у вирішальний момент зазнав наглої смерті від раптової стріли. В цих умовах його спадкоємець Тіскесусе вимушений був відступити.
Новий сіпа вимушений був знову відновлювати лад в середині держави, а потім підготовки до нового наступу на Хунзу. На це він витратив майже 20 років. У 1538 році він планував потужним військом вирушити проти північних муїсків. Втім появи іспанців на чолі із Кесадою змінила ситуацію. Врешті-решт Тіскесусе загинув. Його брат Сакесасіпа зайняв трон, але також нічого не зміг протидіяти конкістадорам, зазнав поразки і потрапив у полон. Після цього державне об'єднання Баката було ліквідовано.
Державне управління
на чолі стояв головний вождь об'єднання, що носив титул усаке усакія, тобто вождь вождь, а також почесний титул сіпа. Завдяки останньому він відрізнявся від інших правителів політичних об'єднань муїсків півночі та заходу. Йому підпорядковувалося загалом 5 середніх об'єднань-вождійств (сибінів), а загалом 23 вождійства.
Сіпа мав абсолютну владу лише на території власного вождійства (сибіна), якому безпосередньо підпорядковувалися 15 вождів. Очільники інших сибінів зберігали внутрішню автономію, проте повинні були сплачувати фіксовану данину, виступати з військом на заклик сіпи та не вступати в перемовини чи союзницькі відносини з іншими вождійствами.
Загалом на момент появи іспанців внутрішня ситуація залишалася нестійкою: сіпам постійно доводилося придушувати повстання місцевих вождів, ще повністю не завершилася державна структуризація Бакати.
Структура
Столицею об'єднання було поселення Муекета або Мийкуйта (сьогодні на її місце розташовано столицю Колумбії — Боготу). Адміністративно поділялося на:
- сибін Баката (Фунса, Енгатіва, Чіа, Факататіва, Фонтібон, Табіо, Кота, Тенхо, Субачоке, Кахіка, Сіпакіра, Немокон, Боса, Сіпакон, Соачаю)
- сибін Гуатавіта (Гуатавіта, Сескіле, Гуаска, Сопо, Усакен, Туна, Суба, Теусака, Гачета, Чоконта, Суеска).
- сибін Убаке (Убаке, Чоачі, Чіпаке, Какеса, Усме)
- сибін Убате (Убате, Кукунуба, Сіміхака, Суса)
- сибін Фусагасуга (Фусагасуга, Паска, Тібакуй).
Економіка
Основу складало землеробство, не було окремої спеціалізації, вирощувалися маїс, овочі, фрукти, бульби, характерні для усіх муїсків. Застосовувалося при цьому терасування, припідняті поля та поля в заплавах з численними каналами. Останній засіб широко застосовувався в області Енгатіва, що давало значні врожаї.
Уславилася насамперед своїми корисними копалинами та ремісниками. Тут розташовувалися великі поклади найбільші поклади солі — в Немоконі та Сіпакірі. З урахуванням соляних копалень васального вождійства Сескіле, сіпи Бакати володіли 2/3 усього добування солі на землях муїсків. Оскільки сіль була найважливішим предметом міжмуїскської та зовнішньої торгівлі, то це давало володар бакати значні надприбутки. Завдяки цьому вони отримували бавовну, смарагди та золото. Одним з центрів золотообробного виробництва була Паска, залежне вождійство (останнє сплачувала данину золотими виробами).
Водночас тут розташовувалися значні поклади антрациту (Сіпакіра), отримувалася як данина якісна глина з Гуатавіти (з неї робилися керамічні вироби для побуту, знаті, ритуальних дійств).
Право
Наприкінці XV ст. сіпи бакати перетворилися на законодавців, насамперед це стосується Немекене. Його закони швидко набули загальномуїскського значення (інші володарі багато в чому їх запозичили). Зберегалися навіть в перші роки іспанського панування.
Джерела
- Drennan, Robert 1991 Pre-Hispanic Chiefdom Trajectories in Mesoamerica, Central America and Northern South America. In Chiefdoms: Power, Economy, and Ideology. Timothy Earle. Ed. London: Cambridge University Press
- Sánchez Cabra, Efraín. Los Muiscas (Banco de la República de Colombia, Bogotá, 2007)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bakata abo Fakata pivdennoamerikanske politichne ob yednannya pivdennih muyiskiv sho postalo u 2 j pol XV stolittya U 1538 bulo zahopleno ispanskimi konkistadorami na choli iz Gonsalo Himenesom de Kesadoyu Zipazgo Bacata Bakata 1470 1538 Bakatske sipastvo istorichni kordoni na kartiSipastvo Bakata poznacheno zelenim kolorom Stolicya Mueketa Movi mova muyiska Forma pravlinnya monarhiya sipa 1470 1490 Saguamanchika 1538 Sakesasipa Istoriya Zasnovane 1470 Zahoplene konkistadorami 1538IstoriyaNazva Bakata perekladayetsya z movi muyiska yak misce z obmezhenim zemlerobstvom tomu yiyi tak nazivali prostolyudini ta muyiski za mezhami cogo ob yednannya Sami pravitelya zvali derzhavu sipastvo tobto volodinnya sipi Politika na ob yednannya riznih vozhdijstv na pivdni oblasti muyiskiv rozpochav Saguamanchika sho pohodiv z oblasti Chia Zavdyaki jogo zusillyam Bakata ob yednala znachnu chastinu plemen a same guacheta chokonta simihaka nemokon chia suba tibakuj paska subachoke kakesa tensaka ebake guaska sipakipa fusagasuga abate foska pago Vodnochas zamist kolishnogo titulu usaka prijnyav tituli sipa ta usaka usakiya najvelichnishij Saguanmachika roztashuvav postijni zalogi najkrashih guecha chiselnistyu do 5 tis voyakiv chim majzhe pripiniv rujnivni vtorgnennya pervisnih plemen u volodinnya Bakati Pislya chogo zrosli pretenziyi na zagalnomuyiske panuvannya V svoyih ambiciyah stiknuvsya z derzhavoyu pivnichnih muyiska Hunzoyu ta Guatavitoyu Trivali prigotuvannya zavershilisya vijnoyu 1590 roku v yakij Saguamanchika zaginuv prote j Hunzi ne vdalosya zdobuti peremogi yih volodarya tezh bulo vbito Politiku rozshirennya zovnishnih kordoniv ta zmicnennya ob yednannya vseredini prodovzhiv nastupnij sipa Nemekene Zavdyaki jogo zusillyam derzhav znachno zmicnila ekonomichno i vijskovo buli zaprovadzheni zakoni sho vregulyuvali socialni vidnosini pridusheni vistupini miscevih vozhdiv V cej moment bakata ob yednuvav 5 sibiniv serednih vozhdijstv U 1514 roci Nemekene vistupiv proti koaliciyi Hunzi Iraki Duyitami Guataviti ale u virishalnij moment zaznav nagloyi smerti vid raptovoyi strili V cih umovah jogo spadkoyemec Tiskesuse vimushenij buv vidstupiti Novij sipa vimushenij buv znovu vidnovlyuvati lad v seredini derzhavi a potim pidgotovki do novogo nastupu na Hunzu Na ce vin vitrativ majzhe 20 rokiv U 1538 roci vin planuvav potuzhnim vijskom virushiti proti pivnichnih muyiskiv Vtim poyavi ispanciv na choli iz Kesadoyu zminila situaciyu Vreshti resht Tiskesuse zaginuv Jogo brat Sakesasipa zajnyav tron ale takozh nichogo ne zmig protidiyati konkistadoram zaznav porazki i potrapiv u polon Pislya cogo derzhavne ob yednannya Bakata bulo likvidovano Derzhavne upravlinnyana choli stoyav golovnij vozhd ob yednannya sho nosiv titul usake usakiya tobto vozhd vozhd a takozh pochesnij titul sipa Zavdyaki ostannomu vin vidriznyavsya vid inshih praviteliv politichnih ob yednan muyiskiv pivnochi ta zahodu Jomu pidporyadkovuvalosya zagalom 5 serednih ob yednan vozhdijstv sibiniv a zagalom 23 vozhdijstva Sipa mav absolyutnu vladu lishe na teritoriyi vlasnogo vozhdijstva sibina yakomu bezposeredno pidporyadkovuvalisya 15 vozhdiv Ochilniki inshih sibiniv zberigali vnutrishnyu avtonomiyu prote povinni buli splachuvati fiksovanu daninu vistupati z vijskom na zaklik sipi ta ne vstupati v peremovini chi soyuznicki vidnosini z inshimi vozhdijstvami Zagalom na moment poyavi ispanciv vnutrishnya situaciya zalishalasya nestijkoyu sipam postijno dovodilosya pridushuvati povstannya miscevih vozhdiv she povnistyu ne zavershilasya derzhavna strukturizaciya Bakati StrukturaStoliceyu ob yednannya bulo poselennya Mueketa abo Mijkujta sogodni na yiyi misce roztashovano stolicyu Kolumbiyi Bogotu Administrativno podilyalosya na sibin Bakata Funsa Engativa Chia Fakatativa Fontibon Tabio Kota Tenho Subachoke Kahika Sipakira Nemokon Bosa Sipakon Soachayu sibin Guatavita Guatavita Seskile Guaska Sopo Usaken Tuna Suba Teusaka Gacheta Chokonta Sueska sibin Ubake Ubake Choachi Chipake Kakesa Usme sibin Ubate Ubate Kukunuba Simihaka Susa sibin Fusagasuga Fusagasuga Paska Tibakuj EkonomikaOsnovu skladalo zemlerobstvo ne bulo okremoyi specializaciyi viroshuvalisya mayis ovochi frukti bulbi harakterni dlya usih muyiskiv Zastosovuvalosya pri comu terasuvannya pripidnyati polya ta polya v zaplavah z chislennimi kanalami Ostannij zasib shiroko zastosovuvavsya v oblasti Engativa sho davalo znachni vrozhayi Uslavilasya nasampered svoyimi korisnimi kopalinami ta remisnikami Tut roztashovuvalisya veliki pokladi najbilshi pokladi soli v Nemokoni ta Sipakiri Z urahuvannyam solyanih kopalen vasalnogo vozhdijstva Seskile sipi Bakati volodili 2 3 usogo dobuvannya soli na zemlyah muyiskiv Oskilki sil bula najvazhlivishim predmetom mizhmuyiskskoyi ta zovnishnoyi torgivli to ce davalo volodar bakati znachni nadpributki Zavdyaki comu voni otrimuvali bavovnu smaragdi ta zoloto Odnim z centriv zolotoobrobnogo virobnictva bula Paska zalezhne vozhdijstvo ostannye splachuvala daninu zolotimi virobami Vodnochas tut roztashovuvalisya znachni pokladi antracitu Sipakira otrimuvalasya yak danina yakisna glina z Guataviti z neyi robilisya keramichni virobi dlya pobutu znati ritualnih dijstv PravoNaprikinci XV st sipi bakati peretvorilisya na zakonodavciv nasampered ce stosuyetsya Nemekene Jogo zakoni shvidko nabuli zagalnomuyiskskogo znachennya inshi volodari bagato v chomu yih zapozichili Zberegalisya navit v pershi roki ispanskogo panuvannya DzherelaDrennan Robert 1991 Pre Hispanic Chiefdom Trajectories in Mesoamerica Central America and Northern South America In Chiefdoms Power Economy and Ideology Timothy Earle Ed London Cambridge University Press Sanchez Cabra Efrain Los Muiscas Banco de la Republica de Colombia Bogota 2007 ISBN 978 958 664 196 8