Право муїсків — сукупність дозволів та заборон народу чибча-муїска, що поєднували в собі норми цивільного та карного права. Першу значну спробу її систематизації зробив сіпа Немекене, володар держави Бакати.
Історія
Перші правила приписувалися легендарному, напівгерою-напівбогу Бочіке, який наказував поклонятися Сонцю, шанувати богів. В подальшому їх розвивали жерці бога Сонц, що стали носіями та джерелом права. Відомо про легендарного жерця-вождя Гаранчачу, який запровадив правильні закони й встановлював між муїсками звичаї. В цій легенді помітно протистояння між світськими та жрецькими носіями права: Гаранчача вбив вождя Рамікірі, який не бажав слухати Гаранчачу і вводив погані закони (тобто власні, а не від Сонця). Завдяки Гаранчачі, що став вождем Хунзи, ця держава на тривалий час стало місцем розвитку права муїсків.
Втім дійсно значну спробу правової реформи здійснив Немекене, сіпа Бакати. Можливо він намагався впровадити свою судову систему, яка б не пов'язувалася з традицією Гаранчачу, що символізував ворога Бакати — Хунзу. Водночас ймовірно з часів Гаранчачу минуло багато років й соціально-політичні відносини значно змінилися.
Особливості
Право муїсків брало свої витоки з звичайного, родинного права, що спиралося на звички та традиції. До тепер дійшли лише окремі закони часів, оскільки усі вони були усні й не записувалися.
Закони Немекене були спробою унормувати внутрішнє життя своїх підданих. Цього вимагали політичні та економічні обставини: держави муїсків, зокрема Баката, все більше перетворювалися з територіальних об'єднань на повноцінні держави. Тому центральна влада потребувала належного контролю над кожною із структур, а також визначення місця кожної верстви населення (класу) для запобігання можливих конфліктів.
Реформи Немекене стали основою для реформ в інших державах муїсків, тому часто їх називають Законами Немекене без приналежності до якоїсь конкретної держави чибча-муїска. Вони продовжували деякий час існувати й за колоніальної адміністрації.
В своїй основі поєднували старовинне право, норми карного та цивільного характеру та відображати нові соціально-політичні та економічні умови (поступове майнове розшарування, посилення влади володарів та знаті-усаке, особливий статус жрецтва). Для цього було створено Верховну раду (на кшталт Вищого суду), яку очолив касік Суби (ця посада зберігалася у роди ціх касіків у спадок). Ця Верховна рада була останньою інстанцією при вирішенні судових суперечок. До того порушника могли простити за клопотанням жерців та старійшин, але якщо справа потрапляла до Вищої ради, вже ніхто (навіть володар) не мав можливості змінити вирок.
Карне право
Смертній вирок виносили за:
- крадіжка у володаря
- за вбивством (водночас родичі винного звільнялися від покарання)
- інцест
- гомосексуальність
- перелюб
- зґвалтування, навіть якщи винний отримав прощення від родину потерпілої
- ухиляння від військової служби
- хабар
Якщо чоловік здійснював легкий проступок, то він зобов'язаний був постити 5 днів або стояти на колінах з витягнутими вперед руками. Варто було йому опустити руки, слуги били його по ліктях. Злодіїв лупили палицею і заливали їм очі водою з перцем. Жінок саджали на 2 години на холодний з гострими виступами камінь. За більш значні злочини відрубували руки, носи, вуха, виколювали очі.
Покарання, звичайні для всіх, не поширювалися на знать. Втім усаке та головам ути було інше покарання, так званні покарання безчестя: їх могли відстригти волосся або наказати ходити в розірваному плащі. на думку муїсків це було дуже сильне покарання (мало родинні та ритуальні витоки), адже хто втрачав плащ і волосся, той прирікав себе не лише на ганьбу і безчестя, але і втрачав прихильність богів.
Покарання також було поглянути усаке або сіпи (саке) в очі. Так, якщо злодій, попереджений двічі, не повертався до доброчесного життя, його приводили до вождя, силою повертали голову і примушували глянути в очі володаря. Потім винного відпускали додому. З цього дня ніхто у всій окрузі не розмовляв з ним, ніхто не допомагав йому на полі, ніхто не сватав за нього своїх донечок. Винний сам шукав собі смерті.
Полоненим касікам зазвичай виколювати очі. Життя раба не представляла ніякої цінності, і їх власники розпоряджалися нею, як хотіли.
Страти
Приреченого на смерть саджали загін з дикими звірами, кидали в глибокі ями з водою, де плавали отруйні змії. Яму накривали кам'яною плитою, і смерть похованого під нею була так само болісна, як і ганебна. Більш частими видами страти була відсікання голови та саджання на палю.
Цивільно-майнове право
Немекене намагався впорядкувати питання передачі майна у спадок, подружні майнові відносини, впровадити різні виплати і компенсації за незначні злочини. Так, у випадку смерті дружини під час пологів, її чоловік повинен був піклуватися для вижившу дитину, якщо остання померла, то він надавав компенсацію родині померлої — половину свого майна або бавовняні тканини. У випадку не виконання цього присуджувався до смерті.
Встановлювався черговість отримання спадку: спочатку йшов небіж, потім брати, наостанок діти.
Були надані особливі привілеї знаті (усаке) та воякам: лише вони мали право носити пофарбований та розшитий одяг, їсти оленину, найкращий маїс, вишукані фрукти, пити чиче (пиво з маїсу), а також продзьобати собі вуха, ніс, вставляти туди прикраси.
Торговельне право
З набуттям потужного розвитку торгівлі виникла потреба коригувати відносити між покупцем та продавцем, особливо якщо мова йшла про великі партії товару чи особливо коштовного і рідкісного. Тому у чибча-муїсків було впроваджено усний закон, згідно якому сторони торговельних угод повинні бути взаємно шанованими, повинні обов'язково їх виконувати. У разі порушення відбувалося покарання: від ударами палицею до гоління волосся, також застосовувалася конфіскація майна.
Джерела
- PRECOLOMBIA Introducción al estudio del indígena Colombiano. Autor: Teresa Arango Bueno Ed. Sucesores de Rivadeneyra S. A. 1954
- Fundación Misión Colombia: Historia de Bogotá, Conquista y Colonia. Tomo 1 Salvat-Villegas editores, Bogotá, Colombia 1989.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravo muyiskiv sukupnist dozvoliv ta zaboron narodu chibcha muyiska sho poyednuvali v sobi normi civilnogo ta karnogo prava Pershu znachnu sprobu yiyi sistematizaciyi zrobiv sipa Nemekene volodar derzhavi Bakati IstoriyaPershi pravila pripisuvalisya legendarnomu napivgeroyu napivbogu Bochike yakij nakazuvav poklonyatisya Soncyu shanuvati bogiv V podalshomu yih rozvivali zherci boga Sonc sho stali nosiyami ta dzherelom prava Vidomo pro legendarnogo zhercya vozhdya Garanchachu yakij zaprovadiv pravilni zakoni j vstanovlyuvav mizh muyiskami zvichayi V cij legendi pomitno protistoyannya mizh svitskimi ta zhreckimi nosiyami prava Garanchacha vbiv vozhdya Ramikiri yakij ne bazhav sluhati Garanchachu i vvodiv pogani zakoni tobto vlasni a ne vid Soncya Zavdyaki Garanchachi sho stav vozhdem Hunzi cya derzhava na trivalij chas stalo miscem rozvitku prava muyiskiv Vtim dijsno znachnu sprobu pravovoyi reformi zdijsniv Nemekene sipa Bakati Mozhlivo vin namagavsya vprovaditi svoyu sudovu sistemu yaka b ne pov yazuvalasya z tradiciyeyu Garanchachu sho simvolizuvav voroga Bakati Hunzu Vodnochas jmovirno z chasiv Garanchachu minulo bagato rokiv j socialno politichni vidnosini znachno zminilisya OsoblivostiPravo muyiskiv bralo svoyi vitoki z zvichajnogo rodinnogo prava sho spiralosya na zvichki ta tradiciyi Do teper dijshli lishe okremi zakoni chasiv oskilki usi voni buli usni j ne zapisuvalisya Zakoni Nemekene buli sproboyu unormuvati vnutrishnye zhittya svoyih piddanih Cogo vimagali politichni ta ekonomichni obstavini derzhavi muyiskiv zokrema Bakata vse bilshe peretvoryuvalisya z teritorialnih ob yednan na povnocinni derzhavi Tomu centralna vlada potrebuvala nalezhnogo kontrolyu nad kozhnoyu iz struktur a takozh viznachennya miscya kozhnoyi verstvi naselennya klasu dlya zapobigannya mozhlivih konfliktiv Reformi Nemekene stali osnovoyu dlya reform v inshih derzhavah muyiskiv tomu chasto yih nazivayut Zakonami Nemekene bez prinalezhnosti do yakoyis konkretnoyi derzhavi chibcha muyiska Voni prodovzhuvali deyakij chas isnuvati j za kolonialnoyi administraciyi V svoyij osnovi poyednuvali starovinne pravo normi karnogo ta civilnogo harakteru ta vidobrazhati novi socialno politichni ta ekonomichni umovi postupove majnove rozsharuvannya posilennya vladi volodariv ta znati usake osoblivij status zhrectva Dlya cogo bulo stvoreno Verhovnu radu na kshtalt Vishogo sudu yaku ocholiv kasik Subi cya posada zberigalasya u rodi cih kasikiv u spadok Cya Verhovna rada bula ostannoyu instanciyeyu pri virishenni sudovih superechok Do togo porushnika mogli prostiti za klopotannyam zherciv ta starijshin ale yaksho sprava potraplyala do Vishoyi radi vzhe nihto navit volodar ne mav mozhlivosti zminiti virok Karne pravoSmertnij virok vinosili za kradizhka u volodarya za vbivstvom vodnochas rodichi vinnogo zvilnyalisya vid pokarannya incest gomoseksualnist perelyub zgvaltuvannya navit yakshi vinnij otrimav proshennya vid rodinu poterpiloyi uhilyannya vid vijskovoyi sluzhbi habar Yaksho cholovik zdijsnyuvav legkij prostupok to vin zobov yazanij buv postiti 5 dniv abo stoyati na kolinah z vityagnutimi vpered rukami Varto bulo jomu opustiti ruki slugi bili jogo po liktyah Zlodiyiv lupili paliceyu i zalivali yim ochi vodoyu z percem Zhinok sadzhali na 2 godini na holodnij z gostrimi vistupami kamin Za bilsh znachni zlochini vidrubuvali ruki nosi vuha vikolyuvali ochi Pokarannya zvichajni dlya vsih ne poshiryuvalisya na znat Vtim usake ta golovam uti bulo inshe pokarannya tak zvanni pokarannya bezchestya yih mogli vidstrigti volossya abo nakazati hoditi v rozirvanomu plashi na dumku muyiskiv ce bulo duzhe silne pokarannya malo rodinni ta ritualni vitoki adzhe hto vtrachav plash i volossya toj pririkav sebe ne lishe na ganbu i bezchestya ale i vtrachav prihilnist bogiv Pokarannya takozh bulo poglyanuti usake abo sipi sake v ochi Tak yaksho zlodij poperedzhenij dvichi ne povertavsya do dobrochesnogo zhittya jogo privodili do vozhdya siloyu povertali golovu i primushuvali glyanuti v ochi volodarya Potim vinnogo vidpuskali dodomu Z cogo dnya nihto u vsij okruzi ne rozmovlyav z nim nihto ne dopomagav jomu na poli nihto ne svatav za nogo svoyih donechok Vinnij sam shukav sobi smerti Polonenim kasikam zazvichaj vikolyuvati ochi Zhittya raba ne predstavlyala niyakoyi cinnosti i yih vlasniki rozporyadzhalisya neyu yak hotili Strati Prirechenogo na smert sadzhali zagin z dikimi zvirami kidali v gliboki yami z vodoyu de plavali otrujni zmiyi Yamu nakrivali kam yanoyu plitoyu i smert pohovanogo pid neyu bula tak samo bolisna yak i ganebna Bilsh chastimi vidami strati bula vidsikannya golovi ta sadzhannya na palyu Civilno majnove pravoNemekene namagavsya vporyadkuvati pitannya peredachi majna u spadok podruzhni majnovi vidnosini vprovaditi rizni viplati i kompensaciyi za neznachni zlochini Tak u vipadku smerti druzhini pid chas pologiv yiyi cholovik povinen buv pikluvatisya dlya vizhivshu ditinu yaksho ostannya pomerla to vin nadavav kompensaciyu rodini pomerloyi polovinu svogo majna abo bavovnyani tkanini U vipadku ne vikonannya cogo prisudzhuvavsya do smerti Vstanovlyuvavsya chergovist otrimannya spadku spochatku jshov nebizh potim brati naostanok diti Buli nadani osoblivi privileyi znati usake ta voyakam lishe voni mali pravo nositi pofarbovanij ta rozshitij odyag yisti oleninu najkrashij mayis vishukani frukti piti chiche pivo z mayisu a takozh prodzobati sobi vuha nis vstavlyati tudi prikrasi Torgovelne pravoZ nabuttyam potuzhnogo rozvitku torgivli vinikla potreba koriguvati vidnositi mizh pokupcem ta prodavcem osoblivo yaksho mova jshla pro veliki partiyi tovaru chi osoblivo koshtovnogo i ridkisnogo Tomu u chibcha muyiskiv bulo vprovadzheno usnij zakon zgidno yakomu storoni torgovelnih ugod povinni buti vzayemno shanovanimi povinni obov yazkovo yih vikonuvati U razi porushennya vidbuvalosya pokarannya vid udarami paliceyu do golinnya volossya takozh zastosovuvalasya konfiskaciya majna DzherelaPRECOLOMBIA Introduccion al estudio del indigena Colombiano Autor Teresa Arango Bueno Ed Sucesores de Rivadeneyra S A 1954 Fundacion Mision Colombia Historia de Bogota Conquista y Colonia Tomo 1 Salvat Villegas editores Bogota Colombia 1989