Золото муїсків — вироби із золота, а також з додавання міді та срібла, зроблені майстрами держав чибча-муїсків. Вироблялися з метою звеличення своїх володарів, для їх поховань, різних ритуалів. Значна частина була знищена іспанськими конкістадорами у середині XVI ст. На сьогодні найбільшою колекцією збережених золотих речей муїсків є Музей золота у Боготі (Колумбія), де зберігається більш ніж 25 тис. золотих речей.
Матеріал
Родовища золота на території держав муїсків були відсутні. З даних історичних джерел відомо, що племена муісків після навали ворожих племен (піанче, сміття і Коліма) втратили території, що примикають до берегів річки Магдалени (сучасні департаменти Кундинамарка і Бояка), виявилися повністю позбавленими джерел золотодобування на належних їм землях Вони отримували його завдяки торгівлі з дружніми племенами поінів та япорохе, що жили на захід від Магдалени, обмінюючи його на сіль з Сіякіра і Немокона та на смарагди.
Техніка
Основні центри золотообробного виробництва знаходилися в державі Гуатавіта, як про це повідомляють хроніки і щоденники часів конкісти, а також у районі Паска (держава Баката), де було виявлено велику кількість золотих ювелірних виробів і зроблені знахідки, що свідчать про існування в цьому районі значної за масштабами обробки золота. Серед цих знахідок — тиглі, ковадла, міхи та інші приналежності праці ювелірів.
Використовувалося золота високої проби, сплав міді та золота (тумбага) — символ жіночності та чоловічої сили відповідно. Винахід тумбаги дозволяв муїскським майстрам краще працювати з металом, оскільки тумбага має низьку температуру плавлення. До того мідь надавала їй червонуватий колір, що сприяло естетичності і краси готового виробу.
З платини робилися лише найкоштовніші речі для божеств і володарів, оскільки її не добували й обмінювали у племен біля узбережжя Тихого океану. Платину навчилися змішувати з золотом в порошкоподібному стані, після чого суміш піддавали нагріванню. Золото, розплавлене за допомогою паяльної трубки, огортало частинки платини, сплавляючи їх з собою. Цей метал можна було піддавати гарячому ковці.
При необхідності покращували якість золота способом «крицювання металу»: золотий пил нагрівали в суміші з сіллю і глиною. При температурі червоного розжарювання під дією оксиду кремнію виділявся хлор, який реагує, зокрема, із золотом. Хлориди, які утворювалися, випаровувалися, хлорид срібла майже повністю абсорбирувався з глиною, а хлорид золота миттєво розкладався, виділяючи чисте золото. Таким чином, частки золота вкривалися шаром чистого металу, кількість якого збільшувалася в ході процесу і зі зростанням температури. З цієї причини частинки золота повинні були бути якомога дрібнішими, що полегшувало дію хлору. Цей оригінальний спосіб не був відомий європейської металургії того часу. Згодом цей процес використовували на монетному дворі в Санта-Фе-де-Богота з 1627 по 1838 рік. Золото, отримане таким способом, було легко лити, кувати, гравірувати.
Муїски не застосовували техніки золочення. Основні декоративні мотиви — ажурне різьблення і рельєфи з дроту. Широко застосовувалися такі способи обробки золота: масивна виплавка, штампування, плющення, накладка листами. Ювелірному мистецтву муїсків властиво було застосування кам'яних матриць для виготовлення однакових виробів, зокрема ланок намиста. Це свідчить на створення золотих виробів практично у промислових масштабах.
При виготовленні золотих прикрас вдавалися техніки «втраченого воску». Вони виготовляли необхідну форму виробу з глини і деревного вугілля, потім вкривали її бджолиним воском, після чого ще одним шаром глини, залишаючи місце під лійку для заливки металу. Ця глиняна форма розігрівалася, віск всередині неї танув, звільняючи простір для металу. Після видалення воску в гарячу форму заливали метал, попередньо підготовлений на вогні в спеціальній жаротримкої посудині із глини з вугіллям. Твердіючи, сплав приймав форму первісного вироби з воску, після чого глиняну оболонку розбивали, отримуючи необхідну виливку. Поверхню отриманої виливки зазвичай шліфували піском або дрібною галькою.
Вироби
Виробництву речей з золота муїски придавали ритуальний характер. Лише найліпші майстри могли працювати з цим металом. Це було пов'язано з тим, що чибча придавали магічний та лікувальний характер золоту. Тому значна частина населення держав муїсків мали золоті прикраси. Їх кількість, якість та розмір залежав від соціального статусу.
Найцікавіший експонат Музею Золота, що зображає церемонію на плоті, яка, згідно з переказами, періодично відбувалася на озері Гуатавіта, звідки поширилася легенда про Ельдорадо. Цей величний золотий виріб складається з майже 80 % золота, близько 12 % срібла та 8 % міді, тобто є своєрідним прикладом поліпшеної тумбаги.
Ювелірне мистецтво муїсків відрізнялося значною виразністю. Колекція золотих виробів, витягнутих з індіанських поховань, являє собою чудове джерело для вивчення життя індіанців. Хроніст Педро Симон стверджув, що із золота і срібла чибча-муїски виготовляли фігури вождів, заклинателів, що палять тютюн або йопу, жорна для розмелювання маїсу, фігурки тварин, риб, птахів, рептилій та інші предмети. Також створювалися зооморфні фігурки, що не зображують, а символізують тварин, яких художники-чибча, що володіли багатим даром уяви, просто не могли бачити, — драконів, бізонів та інших невідомих їм звірів, а також порожнисті фігури людей, багато з яких сидять в молитовній позі народів Сходу, схрестивши руки на грудях, з суворим і урочистим виразом обличчя.
Муїски-ювеліри створювали численні пласкі антропоморфні фігурки, на поверхні яких вибиті карбовані візерунки або напаяні пластинки різної форми, що позначають деталі одягу, прикраси, жезли, діадеми, головні убори, а також очі, носи, роти, а в деяких випадках і статеві органи. Ці фігурки, що отримали назву чунсо (в іспанців відомі як «тунха»), одними з найдосконаліших серед робіт корінних народив Америки. Окремі деталі багатьох з них наче виткані з золотих ниток. Мали ритуальне значення, кожен муїск незалежно від майнового і соціального статусу повинен був їх мати. Вони були копіями самих власників, своєрідним магічним продовженням.
Вони були єдиним народом в доколумбовій Америці, хто робив із золота невеликі диски (техуелос), що виконували функції монет. Втім першочергова їх функція — прикраса на одязі володаря або аристократа. Правителі, знать, їх родичі і дружини носили золоті сережки, каблучки в носі, браслети зі смарагдами, пекторалі, підвіски, намиста.
Крім релігійної символіки і естетичної цінності золото мало для муїсків значення і в інших відносинах: корони із золота покладали на голови правителів, які символізували їхню громадянську і релігійну владу. Ці ж предмети самі по собі були вираженням влади і волі касіків до такої міри, що, перемістившись в якій-небудь район своїх володінь без цих атрибутів, вони не могли розраховувати на покору з боку своїх підданих.
Жерці також носили золоті прикраси на кшалт мітр або тіар, що символізували їх статус. З золота муїски також робили ідолів своїх божеств (за свідченнями хроністів до 0,5 центнера), різні ритуальні речі для храмів. Муїски робили підношення в храмах у вигляді золотих фігурок тварин: змій, жаб, ящірок, москітів, мурах, гусениць, левів, тигрів, мавп, лисиць і різних птахів.
Із золота також створювали метальну зброю, луки, списи. Найкращі вояки муїсків носили золоті шоломи.
- Золота чунсо
- Золотий пліт
- Золота фігура
- Пектораль з тумбаги
- Золоті змії
- Підвіска у формі птаха
- Діадема
Стилі
Усе мистецтво роботи із золото муїсків дослідників поділяють на три стилі:
- Центральні Кордильєри або суто муїска. Для нього характерне застосування техніки втраченого воску, вироби чунсо, намиста з геометричними фігурами, прямокутні кільця для носа, текстильні додатки.
- Східні Кордильєри. На нього вплинула техніка сусідів муїска — і толіма. Для нього характерні напівантропоморфні фігури, складні головні убори зі спиральними очима, кулони, пекторалі, сережки конічної форми або у формі серця.
- Проста ковка (з району Сантандер). Створено за допомогою лише звичайного молотка для ювелірних справ. Для нього характерні кільця для носа й сережки круглої форми, у формі півмісяця, наявність підвісок та великих суцільних грудних прикрас напівкруглої форми.
Джерела
- Tñana M. La Cavilización Chibcha. Biblioteca Popular de Cultura Colombiana. Bogotá, 1951.
- Labbé, Armand 1986 Colombia Before Columbus: The People, Culture, and Ceramic Art of Prehispanic Colombia. New York: Rizzoli International Publications, Inc.
- Glassner, Martin 1970 The Chibchas: A History and Re-Evaluation. The Americas 26(3): 302—327.
- Jeffery Quilter and John W. Hoopes, eds. Gold and Power in Ancient Costa Rica, Panama, and Colombia (Dumbarton Oaks Pre-Columbian Conference Proceedings). Washington, D.C.: Dumbarton Oaks Research Library and Collection, 2003. .
- Золото муисков
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zoloto muyiskiv virobi iz zolota a takozh z dodavannya midi ta sribla zrobleni majstrami derzhav chibcha muyiskiv Viroblyalisya z metoyu zvelichennya svoyih volodariv dlya yih pohovan riznih ritualiv Znachna chastina bula znishena ispanskimi konkistadorami u seredini XVI st Na sogodni najbilshoyu kolekciyeyu zberezhenih zolotih rechej muyiskiv ye Muzej zolota u Bogoti Kolumbiya de zberigayetsya bilsh nizh 25 tis zolotih rechej Zolota pektoral muyiskivMaterialRodovisha zolota na teritoriyi derzhav muyiskiv buli vidsutni Z danih istorichnih dzherel vidomo sho plemena muiskiv pislya navali vorozhih plemen pianche smittya i Kolima vtratili teritoriyi sho primikayut do beregiv richki Magdaleni suchasni departamenti Kundinamarka i Boyaka viyavilisya povnistyu pozbavlenimi dzherel zolotodobuvannya na nalezhnih yim zemlyah Voni otrimuvali jogo zavdyaki torgivli z druzhnimi plemenami poiniv ta yaporohe sho zhili na zahid vid Magdaleni obminyuyuchi jogo na sil z Siyakira i Nemokona ta na smaragdi TehnikaOsnovni centri zolotoobrobnogo virobnictva znahodilisya v derzhavi Guatavita yak pro ce povidomlyayut hroniki i shodenniki chasiv konkisti a takozh u rajoni Paska derzhava Bakata de bulo viyavleno veliku kilkist zolotih yuvelirnih virobiv i zrobleni znahidki sho svidchat pro isnuvannya v comu rajoni znachnoyi za masshtabami obrobki zolota Sered cih znahidok tigli kovadla mihi ta inshi prinalezhnosti praci yuveliriv Vikoristovuvalosya zolota visokoyi probi splav midi ta zolota tumbaga simvol zhinochnosti ta cholovichoyi sili vidpovidno Vinahid tumbagi dozvolyav muyiskskim majstram krashe pracyuvati z metalom oskilki tumbaga maye nizku temperaturu plavlennya Do togo mid nadavala yij chervonuvatij kolir sho spriyalo estetichnosti i krasi gotovogo virobu Z platini robilisya lishe najkoshtovnishi rechi dlya bozhestv i volodariv oskilki yiyi ne dobuvali j obminyuvali u plemen bilya uzberezhzhya Tihogo okeanu Platinu navchilisya zmishuvati z zolotom v poroshkopodibnomu stani pislya chogo sumish piddavali nagrivannyu Zoloto rozplavlene za dopomogoyu payalnoyi trubki ogortalo chastinki platini splavlyayuchi yih z soboyu Cej metal mozhna bulo piddavati garyachomu kovci Pri neobhidnosti pokrashuvali yakist zolota sposobom kricyuvannya metalu zolotij pil nagrivali v sumishi z sillyu i glinoyu Pri temperaturi chervonogo rozzharyuvannya pid diyeyu oksidu kremniyu vidilyavsya hlor yakij reaguye zokrema iz zolotom Hloridi yaki utvoryuvalisya viparovuvalisya hlorid sribla majzhe povnistyu absorbiruvavsya z glinoyu a hlorid zolota mittyevo rozkladavsya vidilyayuchi chiste zoloto Takim chinom chastki zolota vkrivalisya sharom chistogo metalu kilkist yakogo zbilshuvalasya v hodi procesu i zi zrostannyam temperaturi Z ciyeyi prichini chastinki zolota povinni buli buti yakomoga dribnishimi sho polegshuvalo diyu hloru Cej originalnij sposib ne buv vidomij yevropejskoyi metalurgiyi togo chasu Zgodom cej proces vikoristovuvali na monetnomu dvori v Santa Fe de Bogota z 1627 po 1838 rik Zoloto otrimane takim sposobom bulo legko liti kuvati graviruvati Muyiski ne zastosovuvali tehniki zolochennya Osnovni dekorativni motivi azhurne rizblennya i relyefi z drotu Shiroko zastosovuvalisya taki sposobi obrobki zolota masivna viplavka shtampuvannya plyushennya nakladka listami Yuvelirnomu mistectvu muyiskiv vlastivo bulo zastosuvannya kam yanih matric dlya vigotovlennya odnakovih virobiv zokrema lanok namista Ce svidchit na stvorennya zolotih virobiv praktichno u promislovih masshtabah Pri vigotovlenni zolotih prikras vdavalisya tehniki vtrachenogo vosku Voni vigotovlyali neobhidnu formu virobu z glini i derevnogo vugillya potim vkrivali yiyi bdzholinim voskom pislya chogo she odnim sharom glini zalishayuchi misce pid lijku dlya zalivki metalu Cya glinyana forma rozigrivalasya visk vseredini neyi tanuv zvilnyayuchi prostir dlya metalu Pislya vidalennya vosku v garyachu formu zalivali metal poperedno pidgotovlenij na vogni v specialnij zharotrimkoyi posudini iz glini z vugillyam Tverdiyuchi splav prijmav formu pervisnogo virobi z vosku pislya chogo glinyanu obolonku rozbivali otrimuyuchi neobhidnu vilivku Poverhnyu otrimanoyi vilivki zazvichaj shlifuvali piskom abo dribnoyu galkoyu VirobiVirobnictvu rechej z zolota muyiski pridavali ritualnij harakter Lishe najlipshi majstri mogli pracyuvati z cim metalom Ce bulo pov yazano z tim sho chibcha pridavali magichnij ta likuvalnij harakter zolotu Tomu znachna chastina naselennya derzhav muyiskiv mali zoloti prikrasi Yih kilkist yakist ta rozmir zalezhav vid socialnogo statusu Najcikavishij eksponat Muzeyu Zolota sho zobrazhaye ceremoniyu na ploti yaka zgidno z perekazami periodichno vidbuvalasya na ozeri Guatavita zvidki poshirilasya legenda pro Eldorado Cej velichnij zolotij virib skladayetsya z majzhe 80 zolota blizko 12 sribla ta 8 midi tobto ye svoyeridnim prikladom polipshenoyi tumbagi Yuvelirne mistectvo muyiskiv vidriznyalosya znachnoyu viraznistyu Kolekciya zolotih virobiv vityagnutih z indianskih pohovan yavlyaye soboyu chudove dzherelo dlya vivchennya zhittya indianciv Hronist Pedro Simon stverdzhuv sho iz zolota i sribla chibcha muyiski vigotovlyali figuri vozhdiv zaklinateliv sho palyat tyutyun abo jopu zhorna dlya rozmelyuvannya mayisu figurki tvarin rib ptahiv reptilij ta inshi predmeti Takozh stvoryuvalisya zoomorfni figurki sho ne zobrazhuyut a simvolizuyut tvarin yakih hudozhniki chibcha sho volodili bagatim darom uyavi prosto ne mogli bachiti drakoniv bizoniv ta inshih nevidomih yim zviriv a takozh porozhnisti figuri lyudej bagato z yakih sidyat v molitovnij pozi narodiv Shodu shrestivshi ruki na grudyah z suvorim i urochistim virazom oblichchya Muyiski yuveliri stvoryuvali chislenni plaski antropomorfni figurki na poverhni yakih vibiti karbovani vizerunki abo napayani plastinki riznoyi formi sho poznachayut detali odyagu prikrasi zhezli diademi golovni ubori a takozh ochi nosi roti a v deyakih vipadkah i statevi organi Ci figurki sho otrimali nazvu chunso v ispanciv vidomi yak tunha odnimi z najdoskonalishih sered robit korinnih narodiv Ameriki Okremi detali bagatoh z nih nache vitkani z zolotih nitok Mali ritualne znachennya kozhen muyisk nezalezhno vid majnovogo i socialnogo statusu povinen buv yih mati Voni buli kopiyami samih vlasnikiv svoyeridnim magichnim prodovzhennyam Voni buli yedinim narodom v dokolumbovij Americi hto robiv iz zolota neveliki diski tehuelos sho vikonuvali funkciyi monet Vtim pershochergova yih funkciya prikrasa na odyazi volodarya abo aristokrata Praviteli znat yih rodichi i druzhini nosili zoloti serezhki kabluchki v nosi brasleti zi smaragdami pektorali pidviski namista Krim religijnoyi simvoliki i estetichnoyi cinnosti zoloto malo dlya muyiskiv znachennya i v inshih vidnosinah koroni iz zolota pokladali na golovi praviteliv yaki simvolizuvali yihnyu gromadyansku i religijnu vladu Ci zh predmeti sami po sobi buli virazhennyam vladi i voli kasikiv do takoyi miri sho peremistivshis v yakij nebud rajon svoyih volodin bez cih atributiv voni ne mogli rozrahovuvati na pokoru z boku svoyih piddanih Zherci takozh nosili zoloti prikrasi na kshalt mitr abo tiar sho simvolizuvali yih status Z zolota muyiski takozh robili idoliv svoyih bozhestv za svidchennyami hronistiv do 0 5 centnera rizni ritualni rechi dlya hramiv Muyiski robili pidnoshennya v hramah u viglyadi zolotih figurok tvarin zmij zhab yashirok moskitiv murah gusenic leviv tigriv mavp lisic i riznih ptahiv Iz zolota takozh stvoryuvali metalnu zbroyu luki spisi Najkrashi voyaki muyiskiv nosili zoloti sholomi Zolota chunso Zolotij plit Zolota figura Pektoral z tumbagi Zoloti zmiyi Pidviska u formi ptaha DiademaStiliUse mistectvo roboti iz zoloto muyiskiv doslidnikiv podilyayut na tri stili Centralni Kordilyeri abo suto muyiska Dlya nogo harakterne zastosuvannya tehniki vtrachenogo vosku virobi chunso namista z geometrichnimi figurami pryamokutni kilcya dlya nosa tekstilni dodatki Shidni Kordilyeri Na nogo vplinula tehnika susidiv muyiska i tolima Dlya nogo harakterni napivantropomorfni figuri skladni golovni ubori zi spiralnimi ochima kuloni pektorali serezhki konichnoyi formi abo u formi sercya Prosta kovka z rajonu Santander Stvoreno za dopomogoyu lishe zvichajnogo molotka dlya yuvelirnih sprav Dlya nogo harakterni kilcya dlya nosa j serezhki krugloyi formi u formi pivmisyacya nayavnist pidvisok ta velikih sucilnih grudnih prikras napivkrugloyi formi DzherelaTnana M La Cavilizacion Chibcha Biblioteca Popular de Cultura Colombiana Bogota 1951 Labbe Armand 1986 Colombia Before Columbus The People Culture and Ceramic Art of Prehispanic Colombia New York Rizzoli International Publications Inc Glassner Martin 1970 The Chibchas A History and Re Evaluation The Americas 26 3 302 327 Jeffery Quilter and John W Hoopes eds Gold and Power in Ancient Costa Rica Panama and Colombia Dumbarton Oaks Pre Columbian Conference Proceedings Washington D C Dumbarton Oaks Research Library and Collection 2003 ISBN 0 88402 294 3 Zoloto muiskov