Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гру шівка у 1952 2016 Ленінське село в Україні центр Грушівської сільської територіальної громади Апостоловського району

Грушівка (Апостолівський район)

Грушівка (Апостолівський район)

Гру́шівка (у 1952—2016 — Ленінське) — село в Україні, центр Грушівської сільської територіальної громади Апостоловського району Дніпропетровської області. Колишній центр Грушівської волості. Населення — 7949 мешканців. Засноване кошовим отаманом Війська Запорозького Низового Іваном Сірком у 1660-х роках.

село Грушівка
image
Виїзд з дамби до села
Виїзд з дамби до села
Країна image Україна
Область Дніпропетровська область
Район Апостолівський
Громада Грушівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12060090010097136
Облікова картка Грушівка 
Основні дані
Засноване До 1680 р.
Колишня назва Ленінське (1952—2016)
Населення 7 949
Поштовий індекс 53850
Телефонний код +380 5656
Географічні дані
Географічні координати 47°35′19″ пн. ш. 34°00′45″ сх. д. / 47.58861° пн. ш. 34.01250° сх. д. / 47.58861; 34.01250Координати: 47°35′19″ пн. ш. 34°00′45″ сх. д. / 47.58861° пн. ш. 34.01250° сх. д. / 47.58861; 34.01250
Середня висота
над рівнем моря 		43 м
Водойми Каховське водосховище
Відстань до
обласного центру 		155 км
Відстань до
районного центру 		27,4 км
Найближча залізнична станція Підстепне
Відстань до
залізничної станції 		2,5 км
Місцева влада
Адреса ради 53850, Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Грушівка, вул. Довженка, 22
Сільський голова Попельнюк Валерій Олексійович
Карта
image
image
Грушівка
image
image
Грушівка
Мапа

image Грушівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Грушівка.

Географія

Село розташоване на правому березі Каховського водосховища, у місці впадання в нього річки Базавлук. На півночі межує з селищем Гранітне та на заході з селом Мар'янське.

Історія

Сучасне село виникло під час будівництва Каховської ГЕС, коли на нове місце переселили мешканців двох історичних сіл — Грушівки та Кута, територія яких мала стати дном водойми Дніпра. Поблизу них досліджено 2 курганні могильники бронзової доби (III — І тис. до РХ); у них виявлено також поховання скіфського часу (IV—III століття до РХ), поховання сарматів II століття та пізніх кочівників XIV—XV століть. Знайдено також два поселення черняхівської культури II—V століть. Крім того, біля села Усть-Кам'янки розкопано 20 курганів, у яких виявлено 30 сарматських поховань І століття та одне кочівницьке поховання IX—X століть.

Козаччина

Село було хутором кошового отамана Запорозької Січі — Івана Сірка. Сюди він повернувся з січі розмінявши восьмий десяток, щоб доглядати за своєю пасікою. Тут він помер у серпні 1680 року.

XIX—XX сторіччя

image
Миття овець перед стрижкою. Грушівка, 1890 рік

Коли уряд Російської імперії ліквідував Нову Січ, місцеві селяни стали його кріпаками. В ті часи місцевих жителів розоряли стихійні лиха від розливу річок Базавлуку і Підпільної. Найбільша повінь сталася 1845 року. Тоді водою знесло багато хат, десятки сімей кріпаків лишились без притулку. Напередодні реформи 1861 року барони Штіґліци продали Грушівську економію представникові царської сім'ї — князеві Михайлу Романову. На Романова працювала вся сільська біднота Грушівки й Кута і після реформи 1861 року.

У селах, що належали Романову, населення не мало ані медичної допомоги, ані можливостей для отримання повноцінної освіти. Місцева церковнопарафіяльна школа була перероблена на однокласне училище, було скорочено число вчителів і видатки на цей заклад. Навчались лише діти службовців економії та крупних землевласників. Майже все населення Грушівки і Кута було неписьменним.

Станом на 1886 рік у селі мешкало 1988 осіб, налічувалось 486 дворів, церква православна, школа, 6 лавок, проходило 3 ярмарки: 9 травня, 8 вересня та 6 грудня; базари по п'ятницях. За 7 верст розташовувалась камера мирового судді. За 9 верст — римо-католицький молитовний будинок.

Наприкінці XIX століття до Грушівки приїздили Ілля Рєпін та Валентин Сєров. Великих художників вражала краса навколишньої природи. Ілля Юхимович Рєпін давно виношував задум майбутньої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану» і саме тут почав його здійснювати. Тут були намальовані відомі картини: «Українська хата», «Могила кошового отамана Івана Сірка», «Церква в Грушівці» та інші.

У Грушівці працювали й експедиції природничників, зокрема й зоологів. У фондах Національного науково-природознавчого музею НАН України є колекційні зразки рідкісних видів ссавців, зібраних у Грушівці 1912 року.

Українська Народна Республіка

Наприкінці 1917 року в цих селах встановилась Радянська влада. На станції Тік утворився з місцевих селян загін Червоної гвардії. Його організатором був Л. Д. Підлигайло, командиром — М. Івов. Наприкінці березня 1918 року Червона Армія була змушена залишити ці села, їх зайняли Австро-німецькі війська та гетьманці. Наприкінці листопада 1918 року села були зайняті військами Симона Петлюри, але на початку 1919 року села знов зайняли загони Червоної армії. З травня села перейшли під владу військ отамана Матвія Григор'єва, і наприкінці літа 1919 були зайняті силами Антона Денікіна. У лютому 1920 року радянська влада була відновлена, але на початку осені ця територія перейшла під контроль барона Петра Врангеля. 14 жовтня 1920 року поблизу Грушівки частини 2-ї Ставропольської ім. Блінова кавалерійської дивізії при підтримці 2-ї Кінної армії було розбито три кавалерійські дивізії — основний кістяк врангелівської кінноти.

1921 року радянською владою примусом були створені перші артілі в Грушівці — «Червоний партизан», «Трудова змичка», «Сага», а в Куті — «Незаможний орач» і промислова артіль «Працівник» — організувались у 1929—1930 роках. Згодом з промислової артілі «Працівник» відокремились сільськогосподарська «Жовтневий орач» і промислова — «Шлях до комунізму». Через два роки артілі укрупнено. В Грушівці почала діяти одна укрупнена артіль «Червоний партизан», у Куті — три: ім. Петровського, «Жовтневий орач» та «Перебудова».

Друга світова війна

Під час Другої світової війни у Грушівці і Куті діяв партизанський загін Південного фронту. 9 жовтня 1941 року народні місцеві жителі здійснили напад на німецький загін внаслідок якого 123 людини були вбиті, захоплено багато гвинтівок, 5 ручних кулеметів, 14 автоматів, 2 вогнемети, 2 міномети, 19 пістолетів, велику кількість патронів та інших боєприпасів. Партизанам допомагали місцеві патріоти Ф. Я. Головатий, Й. Г. Крамар та інші.

Восени 1941 року був організований партизанський загін в основному з рибалок риболовецької артілі ім. Богдана Хмельницького. На островах, порослих густим очеретом, вони створили свою базу, звідки здійснювали напади на окупантів. Восени партизани перейшли лінію фронту, деякі з них розійшлися для підпільної роботи по окупованих селах. 1943 року в селі знову було організовано партизанський загін, який завдавав ударів ворогам.

Мешканці Грушівки і Кута вступали до партизанських загонів та підпільних груп, що діяли і за межами їхніх сіл. Так, наприклад, у Нікополі в діяльності підпільної групи «Месник» брав участь учитель історії Грушівської середньої школи М. К. Голуб.

Восени 1943 року Червона армія наблизилась до нікопольських укріплень німецьких військ. Бої тривали кілька місяців. 5 лютого 1944 року 59-а гвардійська Краматорська ордена Суворова стрілецька дивізія, прорвавши оборону, перейшла у наступ. Місцеві жителі на рибальських човнах переправляли воїнів через річку Скарбну поблизу Кута. В битву вступила також 333-я Синельниківська Червонопрапорна ордена Суворова стрілецька дивізія. Села було визволено.

Під час окупації за сприяння партизанам німці розстріляли 43 грушівських активісти. Артільні господарства були зруйновані.

Друга половина XX століття

Будівництво Каховського водоймища потребувало перенесення кількох сіл з берегів Дніпра. Серед таких сіл були Грушівка і Кут. З цього приводу відбулися збори трудящих обох сіл, на яких пояснили умови перенесення: держава зобов'язалася виплатити кожному господареві компенсацію, дати грошову позику, матеріали для будівництва на новому місці. Переселенню підлягало 678 дворів і все громадське господарство. Від держави колгосп дістав понад 3 мільйони радянських карбованців допомоги, колгоспники — 6,8 мільйона. Сільськогосподарська комісія виконкому встановила нові межі землекористування артілі. Орні площі колгоспу лишилися старими. Дещо скоротились лише ділянки пасовищ і луків у заплаві Дніпра.

Виконком допоміг переселенцям вибрати ділянки для садиб, надав транспорт для перевезення майна, склав графік розподілу будівельних матеріалів. Було налагоджено торгівлю, медичне обслуговування населення. З'явились тимчасові павільйони, лотки і пересувні фургони з продовольчими та промисловими товарами. Було скомплектовано з числа колгоспників 15 будівельних бригад. Споруджено лісопильню, майстерні для виготовлення конструкцій, бетонорозчинні вузли. Районні організації дали колону автомашин для перевезення із зони затоплення лісу, худоби, колгоспного майна та будівельних матеріалів із станції Підстепна.

1965 року на базі колгоспу ім. Леніна створено радгосп ім. Ілліча.

1990 року, неподалік села, створено орнітологічний заказник місцевого значення Заплава річки Базавлук.

Незалежність

31 липня 2015 року Грушівська сільська рада шляхом об'єднання з Токівською утворили Грушівську сільську громаду.

2016 року, у рамках закону про декомунізацію село було перейменовано у Грушівку.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4358 осіб, з яких 1997 чоловіків та 2361 жінка.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3983 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 92,77 %
російська 6,00 %
білоруська 0,48 %
вірменська 0,48 %
польська 0,05 %
молдовська 0,03 %
угорська 0,03 %

Пам'ятки

1984 року у селі відкрито місцевий історико-краєзнавчий музей. Біля села збереглися кам'яні козацькі могильні хрести.

1972 року в селі встановлений пам'ятник Богданові Хмельницькому.

Неподалік села діє орнітологічний заказник місцевого значення Заплава річки Базавлук.

В селі знаходяться храм Преображення Господнього (ПЦУ) (вул. Бахірєва, 1) та храм Московського Патріархату Свято-Успенський храм (вул. Зелена, 145).

Побут

У селі збудовані універмаг, продовольчий і господарський магазини, книгарню, їдальню, пошту, телеграф, кінотеатр, колгоспний будинок відпочинку, лікарня, школа-інтернат. У 1957 році відкрита двоповерхова школа.

Транспорт

Через село проходить автошлях національного значення Н23 Кропивницький — Кривий Ріг — Нікополь — Запоріжжя, тому наявне жваве транспортне сполучення.

За 2,5 км від села пролягає залізнична лінія Апостолове — Запоріжжя, на якій розташована залізнична станція Підстепне.

У кіно

У селі проводив зйомки фільму «Поема про море» український письменник та режисер Олександр Довженко.

Уродженці села

Галерея

  • image
    Вулиця Бахірєва В. М.
  • image
    Пам'ятний знак на честь Базавлуцької Січі
  • image
    Пам'ятний знак на честь Базавлуцької Січі

Див. також

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. ВВРУ, 2016, № 7, стор. 24
  3. Документ 984-VIII від 04.02.2016 [ 16 лютого 2020 у Wayback Machine.] — Постанова Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Література

  • Довженко І. Т., Зуб Д. І., Іщенко М. І. Ле́нінське // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.124-131

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грушівка (Криворізький район)
  • Сайт Центральної виборчої комісії [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
  • Карта України [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  • Погода в Україні [ 8 січня 2016 у Wayback Machine.]
  • Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  • Грушівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gru shivka u 1952 2016 Leninske selo v Ukrayini centr Grushivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Apostolovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Kolishnij centr Grushivskoyi volosti Naselennya 7949 meshkanciv Zasnovane koshovim otamanom Vijska Zaporozkogo Nizovogo Ivanom Sirkom u 1660 h rokah selo GrushivkaViyizd z dambi do selaViyizd z dambi do selaKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon ApostolivskijGromada Grushivska silska gromadaKod KATOTTG UA12060090010097136Oblikova kartka Grushivka Osnovni daniZasnovane Do 1680 r Kolishnya nazva Leninske 1952 2016 Naselennya 7 949Poshtovij indeks 53850Telefonnij kod 380 5656Geografichni daniGeografichni koordinati 47 35 19 pn sh 34 00 45 sh d 47 58861 pn sh 34 01250 sh d 47 58861 34 01250 Koordinati 47 35 19 pn sh 34 00 45 sh d 47 58861 pn sh 34 01250 sh d 47 58861 34 01250Serednya visota nad rivnem morya 43 mVodojmi Kahovske vodoshovisheVidstan do oblasnogo centru 155 kmVidstan do rajonnogo centru 27 4 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya PidstepneVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 2 5 kmMisceva vladaAdresa radi 53850 Dnipropetrovska oblast Apostolivskij rajon s Grushivka vul Dovzhenka 22Silskij golova Popelnyuk Valerij OleksijovichKartaGrushivkaGrushivkaMapa Grushivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Grushivka GeografiyaSelo roztashovane na pravomu berezi Kahovskogo vodoshovisha u misci vpadannya v nogo richki Bazavluk Na pivnochi mezhuye z selishem Granitne ta na zahodi z selom Mar yanske IstoriyaSuchasne selo viniklo pid chas budivnictva Kahovskoyi GES koli na nove misce pereselili meshkanciv dvoh istorichnih sil Grushivki ta Kuta teritoriya yakih mala stati dnom vodojmi Dnipra Poblizu nih doslidzheno 2 kurganni mogilniki bronzovoyi dobi III I tis do RH u nih viyavleno takozh pohovannya skifskogo chasu IV III stolittya do RH pohovannya sarmativ II stolittya ta piznih kochivnikiv XIV XV stolit Znajdeno takozh dva poselennya chernyahivskoyi kulturi II V stolit Krim togo bilya sela Ust Kam yanki rozkopano 20 kurganiv u yakih viyavleno 30 sarmatskih pohovan I stolittya ta odne kochivnicke pohovannya IX X stolit Kozachchina Selo bulo hutorom koshovogo otamana Zaporozkoyi Sichi Ivana Sirka Syudi vin povernuvsya z sichi rozminyavshi vosmij desyatok shob doglyadati za svoyeyu pasikoyu Tut vin pomer u serpni 1680 roku XIX XX storichchya Mittya ovec pered strizhkoyu Grushivka 1890 rik Koli uryad Rosijskoyi imperiyi likviduvav Novu Sich miscevi selyani stali jogo kripakami V ti chasi miscevih zhiteliv rozoryali stihijni liha vid rozlivu richok Bazavluku i Pidpilnoyi Najbilsha povin stalasya 1845 roku Todi vodoyu zneslo bagato hat desyatki simej kripakiv lishilis bez pritulku Naperedodni reformi 1861 roku baroni Shtiglici prodali Grushivsku ekonomiyu predstavnikovi carskoyi sim yi knyazevi Mihajlu Romanovu Na Romanova pracyuvala vsya silska bidnota Grushivki j Kuta i pislya reformi 1861 roku U selah sho nalezhali Romanovu naselennya ne malo ani medichnoyi dopomogi ani mozhlivostej dlya otrimannya povnocinnoyi osviti Misceva cerkovnoparafiyalna shkola bula pereroblena na odnoklasne uchilishe bulo skorocheno chislo vchiteliv i vidatki na cej zaklad Navchalis lishe diti sluzhbovciv ekonomiyi ta krupnih zemlevlasnikiv Majzhe vse naselennya Grushivki i Kuta bulo nepismennim Stanom na 1886 rik u seli meshkalo 1988 osib nalichuvalos 486 dvoriv cerkva pravoslavna shkola 6 lavok prohodilo 3 yarmarki 9 travnya 8 veresnya ta 6 grudnya bazari po p yatnicyah Za 7 verst roztashovuvalas kamera mirovogo suddi Za 9 verst rimo katolickij molitovnij budinok Naprikinci XIX stolittya do Grushivki priyizdili Illya Ryepin ta Valentin Syerov Velikih hudozhnikiv vrazhala krasa navkolishnoyi prirodi Illya Yuhimovich Ryepin davno vinoshuvav zadum majbutnoyi kartini Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu i same tut pochav jogo zdijsnyuvati Tut buli namalovani vidomi kartini Ukrayinska hata Mogila koshovogo otamana Ivana Sirka Cerkva v Grushivci ta inshi U Grushivci pracyuvali j ekspediciyi prirodnichnikiv zokrema j zoologiv U fondah Nacionalnogo naukovo prirodoznavchogo muzeyu NAN Ukrayini ye kolekcijni zrazki ridkisnih vidiv ssavciv zibranih u Grushivci 1912 roku Ukrayinska Narodna Respublika Naprikinci 1917 roku v cih selah vstanovilas Radyanska vlada Na stanciyi Tik utvorivsya z miscevih selyan zagin Chervonoyi gvardiyi Jogo organizatorom buv L D Pidligajlo komandirom M Ivov Naprikinci bereznya 1918 roku Chervona Armiya bula zmushena zalishiti ci sela yih zajnyali Avstro nimecki vijska ta getmanci Naprikinci listopada 1918 roku sela buli zajnyati vijskami Simona Petlyuri ale na pochatku 1919 roku sela znov zajnyali zagoni Chervonoyi armiyi Z travnya sela perejshli pid vladu vijsk otamana Matviya Grigor yeva i naprikinci lita 1919 buli zajnyati silami Antona Denikina U lyutomu 1920 roku radyanska vlada bula vidnovlena ale na pochatku oseni cya teritoriya perejshla pid kontrol barona Petra Vrangelya 14 zhovtnya 1920 roku poblizu Grushivki chastini 2 yi Stavropolskoyi im Blinova kavalerijskoyi diviziyi pri pidtrimci 2 yi Kinnoyi armiyi bulo rozbito tri kavalerijski diviziyi osnovnij kistyak vrangelivskoyi kinnoti 1921 roku radyanskoyu vladoyu primusom buli stvoreni pershi artili v Grushivci Chervonij partizan Trudova zmichka Saga a v Kuti Nezamozhnij orach i promislova artil Pracivnik organizuvalis u 1929 1930 rokah Zgodom z promislovoyi artili Pracivnik vidokremilis silskogospodarska Zhovtnevij orach i promislova Shlyah do komunizmu Cherez dva roki artili ukrupneno V Grushivci pochala diyati odna ukrupnena artil Chervonij partizan u Kuti tri im Petrovskogo Zhovtnevij orach ta Perebudova Druga svitova vijna Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u Grushivci i Kuti diyav partizanskij zagin Pivdennogo frontu 9 zhovtnya 1941 roku narodni miscevi zhiteli zdijsnili napad na nimeckij zagin vnaslidok yakogo 123 lyudini buli vbiti zahopleno bagato gvintivok 5 ruchnih kulemetiv 14 avtomativ 2 vognemeti 2 minometi 19 pistoletiv veliku kilkist patroniv ta inshih boyepripasiv Partizanam dopomagali miscevi patrioti F Ya Golovatij J G Kramar ta inshi Voseni 1941 roku buv organizovanij partizanskij zagin v osnovnomu z ribalok riboloveckoyi artili im Bogdana Hmelnickogo Na ostrovah poroslih gustim ocheretom voni stvorili svoyu bazu zvidki zdijsnyuvali napadi na okupantiv Voseni partizani perejshli liniyu frontu deyaki z nih rozijshlisya dlya pidpilnoyi roboti po okupovanih selah 1943 roku v seli znovu bulo organizovano partizanskij zagin yakij zavdavav udariv vorogam Meshkanci Grushivki i Kuta vstupali do partizanskih zagoniv ta pidpilnih grup sho diyali i za mezhami yihnih sil Tak napriklad u Nikopoli v diyalnosti pidpilnoyi grupi Mesnik brav uchast uchitel istoriyi Grushivskoyi serednoyi shkoli M K Golub Voseni 1943 roku Chervona armiya nablizilas do nikopolskih ukriplen nimeckih vijsk Boyi trivali kilka misyaciv 5 lyutogo 1944 roku 59 a gvardijska Kramatorska ordena Suvorova strilecka diviziya prorvavshi oboronu perejshla u nastup Miscevi zhiteli na ribalskih chovnah perepravlyali voyiniv cherez richku Skarbnu poblizu Kuta V bitvu vstupila takozh 333 ya Sinelnikivska Chervonopraporna ordena Suvorova strilecka diviziya Sela bulo vizvoleno Pid chas okupaciyi za spriyannya partizanam nimci rozstrilyali 43 grushivskih aktivisti Artilni gospodarstva buli zrujnovani Druga polovina XX stolittya Budivnictvo Kahovskogo vodojmisha potrebuvalo perenesennya kilkoh sil z beregiv Dnipra Sered takih sil buli Grushivka i Kut Z cogo privodu vidbulisya zbori trudyashih oboh sil na yakih poyasnili umovi perenesennya derzhava zobov yazalasya viplatiti kozhnomu gospodarevi kompensaciyu dati groshovu poziku materiali dlya budivnictva na novomu misci Pereselennyu pidlyagalo 678 dvoriv i vse gromadske gospodarstvo Vid derzhavi kolgosp distav ponad 3 miljoni radyanskih karbovanciv dopomogi kolgospniki 6 8 miljona Silskogospodarska komisiya vikonkomu vstanovila novi mezhi zemlekoristuvannya artili Orni ploshi kolgospu lishilisya starimi Desho skorotilis lishe dilyanki pasovish i lukiv u zaplavi Dnipra Vikonkom dopomig pereselencyam vibrati dilyanki dlya sadib nadav transport dlya perevezennya majna sklav grafik rozpodilu budivelnih materialiv Bulo nalagodzheno torgivlyu medichne obslugovuvannya naselennya Z yavilis timchasovi paviljoni lotki i peresuvni furgoni z prodovolchimi ta promislovimi tovarami Bulo skomplektovano z chisla kolgospnikiv 15 budivelnih brigad Sporudzheno lisopilnyu majsterni dlya vigotovlennya konstrukcij betonorozchinni vuzli Rajonni organizaciyi dali kolonu avtomashin dlya perevezennya iz zoni zatoplennya lisu hudobi kolgospnogo majna ta budivelnih materialiv iz stanciyi Pidstepna 1965 roku na bazi kolgospu im Lenina stvoreno radgosp im Illicha 1990 roku nepodalik sela stvoreno ornitologichnij zakaznik miscevogo znachennya Zaplava richki Bazavluk Nezalezhnist 31 lipnya 2015 roku Grushivska silska rada shlyahom ob yednannya z Tokivskoyu utvorili Grushivsku silsku gromadu 2016 roku u ramkah zakonu pro dekomunizaciyu selo bulo perejmenovano u Grushivku NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 4358 osib z yakih 1997 cholovikiv ta 2361 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 3983 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 92 77 rosijska 6 00 biloruska 0 48 virmenska 0 48 polska 0 05 moldovska 0 03 ugorska 0 03 Pam yatki1984 roku u seli vidkrito miscevij istoriko krayeznavchij muzej Bilya sela zbereglisya kam yani kozacki mogilni hresti 1972 roku v seli vstanovlenij pam yatnik Bogdanovi Hmelnickomu Nepodalik sela diye ornitologichnij zakaznik miscevogo znachennya Zaplava richki Bazavluk V seli znahodyatsya hram Preobrazhennya Gospodnogo PCU vul Bahiryeva 1 ta hram Moskovskogo Patriarhatu Svyato Uspenskij hram vul Zelena 145 PobutU seli zbudovani univermag prodovolchij i gospodarskij magazini knigarnyu yidalnyu poshtu telegraf kinoteatr kolgospnij budinok vidpochinku likarnya shkola internat U 1957 roci vidkrita dvopoverhova shkola TransportCherez selo prohodit avtoshlyah nacionalnogo znachennya N23 Kropivnickij Krivij Rig Nikopol Zaporizhzhya tomu nayavne zhvave transportne spoluchennya Za 2 5 km vid sela prolyagaye zaliznichna liniya Apostolove Zaporizhzhya na yakij roztashovana zaliznichna stanciya Pidstepne U kinoU seli provodiv zjomki filmu Poema pro more ukrayinskij pismennik ta rezhiser Oleksandr Dovzhenko Urodzhenci selaKlyunenko Andrij Stepanovich 1905 1991 ukrayinskij radyanskij zhurnalist golovnij redaktor gazeti Industrialne Zaporizhzhya laureat Derzhavnoyi premiyi URSR imeni Tarasa Shevchenka 1977 roku Litvin Oleg Oleksijovich 1979 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Nizova Emiliya Mikolayivna 1929 1997 ukrayinskij skulptor GalereyaVulicya Bahiryeva V M Pam yatnij znak na chest Bazavluckoyi Sichi Pam yatnij znak na chest Bazavluckoyi SichiDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Dnipropetrovska oblast PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref VVRU 2016 7 stor 24 Dokument 984 VIII vid 04 02 2016 16 lyutogo 2020 u Wayback Machine Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 LiteraturaDovzhenko I T Zub D I Ishenko M I Le ninske Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Dnipropetrovska oblast A Ya Pashenko golova redkolegiyi tomu 1969 959s S 124 131DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grushivka Krivorizkij rajon Sajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Karta Ukrayini 15 lyutogo 2016 u Wayback Machine Pogoda v Ukrayini 8 sichnya 2016 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Grushivka Informacijno piznavalnij portal Dnipropetrovska oblast u skladi URSR 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 959 s

Дата публікації:
Топ