Грушевська залізниця Грушевсько Донська залізниця перша залізниця на Донбасі що з єднала Грушевськ з Аксаєм через Новоче

Грушевська залізниця (Грушевсько-Донська залізниця) — перша залізниця на Донбасі, що з'єднала Грушевськ з Аксаєм через Новочеркаськ. Була побудована у 1861—1863 роках.

Грушевська залізниця
(Грушевсько-Донська)

Штаб-квартира	Новочеркаськ
Ширина колії	1500

текст Найвищого веління: «затвердити спорудження *Грушевсько-Донської залізниці*»

Передумови

До 1860 року видобуток вугілля на Грушевських копальнях (нині місто Шахти) становив понад 3 млн пудів на рік. Існував і ринок збуту, але нормального транспортного шляху не було, що робило вивезення вугілля справою дорогою і складною. Видобуте вугілля перевозили на 34 версти гужовим транспортом на волах до Дону, (с. Мелеховська, 7-ім верст від Новочеркаська) перевантажували на баржі і вже звідти відправляли замовникам. Такий спосіб доставки був доступний тільки під час літньої навігації, взимку річка замерзала, та й в міжсезоння вивезенню заважале бездоріжжя. (Чорноморський флот) споживав вугілля, але з Англії, так як Грушевський антрацит багато коштував. Назріла необхідність у створенні надійного цілорічного шляху для вивозу вугілля.

Ініціатором будівництва залізниці був козачий отаман ^[be]. Ним 1 березня 1860 року було подано клопотання на ім'я військового міністра. Вже 16 травня 1860 імператор Олександр II підписав указ про будівництво залізниці. 18 грудня 1860 Олександр II затверджує «Положення про Комітет для спорудження Грушевсько-Донської залізниці та пристані на річці Дон».

У 1861 році був зроблений остаточний вибір напрямку залізниці. Було вирішено що вона піде від Грушевських копалень ні до Мелеховської, а до с. Аксайської (нині Аксай).

Історія

2 квітня 1861 року поблизу Новочеркаська пров́ели урочисту церемонію початку робіт, про що писали «Донські військові відомості».

Роботами зі спорудження залізниці керував інженер шляхів сполучення Валер'ян Олександрович Панаєв. До будівництва залучили понад три тисячі працівників: селян (Харківської, Курської, Орловської, Смоленської губерній) та шахтарів з Грушевських копалень.

Паровози і вагони для залізниці були замовлені в Бельгії. В тім, вагони замовлені були особливі, це була перша поява напіввагонів на залізницях імперії. Поставку шпал і рейкових скріплень взяли на себе новочеркаські торговці та промисловці. Також в Бельгії були замовлені парові машини, крани, поворотні кола, обладнання для майстерень. Весь вантаж з Бельгії прибував на пароплавах в Таганрог.

Наприкінці 1863 року відбулося урочисте відкриття злізниці, її протяжність склала 66 верст. З 1864 року розпочався регулярний рух залізниею.

При відкритті залізниця мала 4 паровоза, які мали власні імена: «Козак», «Єрмак», «Отаман» і «Грушевський»; 161 напіввагон; 8-ім зимових пасажирських і 6-ть літніх пасажирських вагонів.

На станції Максимівка було побудовано паровозне депо з ремонтними майстернями.

У 1871 році до Аксайської дійшли поїзди з Воронежа по залізниці. Тоді ж Грушевсько-Донська залізниця була об'єднана з Воронезько-Ростовською, а управління розмістилося в Новочеркаську.

Примітки

(рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
(рос.). Архів оригіналу за 2 вересня 2009. Процитовано 12 жовтня 2015.
Мокршицкий Е. И. История вагонного парка железных дорог СССР. — Москва : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1946. — С. 31-32.(рос.)
История зарождения железных дорог на Северном Кавказе (рос.). Процитовано 12 жовтня 2015.

Це незавершена стаття про залізниці.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Ш-1] (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.

[П19-2] (рос.). Архів оригіналу за 2 вересня 2009. Процитовано 12 жовтня 2015.

[3] Мокршицкий Е. И. История вагонного парка железных дорог СССР. — Москва : Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1946. — С. 31-32.(рос.)

[4] История зарождения железных дорог на Северном Кавказе (рос.). Процитовано 12 жовтня 2015.