Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грузинський чай (груз. ქართული ჩაი) — чай, що вироблявся в Російській Імперії, Радянському Союзі (на території Грузинської РСР), а наразі — у Грузії.
Історія
Масове споживання чаю, що перетворилося до початку XIX століття майже на національну традицію, природно, призвело до думки про виробництві чайного листа безпосередньо на території Російської імперії. Такі спроби робилися в XIX — на початку XX століття неодноразово, хоча систематична робота зі створення вітчизняного чаю розпочалася лише за часів СРСР. Перші спроби виростити чай у Росії робилися в 1830-х роках (у той же час, коли англійці створювали своє чайне виробництво в колоніях, зокрема, в Індії). Розводити чай намагалася спочатку православна церква, пізніше цим зайнялися деякі багаті землевласники. Відомі досліди з розведення чаю, зроблені грузинськими князями Еріставі. Першопрохідцем у науковому розведенні чаю на плантаціях Батумського ботанічного саду став російський учений Андрій Краснов ще 1910-ті рр.
Перші промислові плантації чаю на території Грузії з'явились після Кримської війни (1853—1856) — полонений англійський офіцер Джекоб Макнамарра, який одружився з грузинкою та залишився жити в Грузії, створив невеликі плантації в районі Озурґеті та Чакві і розгорнув виробництво чаю. На торгово-промисловій виставці 1864 року був вперше представлений «кавказький чай». Утім, якість цього чаю була невисока, і використовувався він виключно для примішування до китайського чаю.
У 1893 році , спадкоємець і продовжувач сімейного чайного бізнесу, започаткованого , придбав декілька ділянок під чайні плантації в Чакві поблизу Батумі, придбав саджанці і насіння чайного куща і запросив з Китаю фахівця з чаю Лау Джона Джау та декілька китайських робітників. Під керівництвом Лау Джон Джау було вирощено чайне листя високої якості, у 1896 був отриманий перший чай із нових плантацій, а в 1900 чай плантацій Попова отримав золоту медаль на виставці в Парижі.
До початку XX століття було доведено, що грузинський чайний кущ, при правильному зборі та обробці, може давати високоякісний чай. Випущені до революції сорти «Богатир», «Кара-Дере», «Зедобань», «Озургетський» були дуже якісними. Завдяки високому вмісту тіпсів (чайних бруньок) вони могли успішно змагатися з китайськими чаями. Одним із найкращих вважався «Російський чай Дядюшкіна» — чорний чай із вмістом тіпсів до 5,5 %, який за якістю перевершував простий китайський чай. Цей сорт отримав золоту медаль на Паризькій виставці 1899 року.
Проте, за обсягами виробництва грузинський чай не міг скласти реальної конкуренції привізному. Чаївництво розвивалося повільно: до 1917 року загальна площа всіх чайних плантацій у Росії трохи перевищувала 900 га . Реального економічного значення вони не мали, переважно у Росії продовжували пити китайський чай.
Активний розвиток чаївництва у Грузії розпочався вже за радянських часів. У 1920-ті роки було прийнято програму з розвитку чайної справи у країні, створено , чайної промисловості та субтропічних культур, мета робіт якого була в селекційній роботі з виведення нових сортів чаю. У різних регіонах Західної Грузії було збудовано кілька десятків чайних фабрик. Почалися регулярні посадки чайних плантацій (старі до 1920 повністю загинули).
У 1948 році Ксенія Бахтадзе вперше у світі вивела штучні гібриди чаю: сорти «Грузинський № 1» та «Грузинський № 2». Згодом селекційна робота тривала, були виведені якісні сорти чаю, які мають при цьому унікальну життєздатність. Так, наприклад, гібрид «Грузинський селекційний № 8» витримував зимові температури до –25 °C.
Размах социалистического строительства охватил советские субтропики. В результате огромного труда грузинских крестьян, агрономов, учёных Черноморское побережье Грузии стало краем обширных чайных плантаций. Но это произошло не вдруг, не сразу были собраны в кулак силы для наступления на субтропическую целину. ЦК ВКП(б) ещё в 1931 г. поставил перед Грузинской партийной организацией задачу максимального расширения чайных плантаций (в ), а также всемерного внедрения этой культуры в , путём ряда специальных поощрительных мероприятий (хлебоснабжение, снабжение промтоварами, льготы по кредиту и т. д.)… Советское правительство стало выдавать крестьянам долгосрочные ссуды. И дело двинулось! Площади чайных плантаций стали расти год от года, вытесняя дикие заросли и топи болот. Уже в годы первых пятилеток Советский Союз смог отказаться от импорта чайных семян и значительно сократить ввоз чая из-за рубежа. Чаеводство стало гордостью социалистического земледелия Грузии, её ведущей отраслью. Сейчас плантации грузинского чая занимают свыше 64 тысяч гектаров. Отдельные и получают по 5—7 тысяч килограммов листа с гектара. Смешно вспоминать в наши дни предсказания некоторых «специалистов» насчёт того, что «разведение кавказского чая не имеет для России практического значения» и что «очень далеко то время, когда кавказский чай завоюет себе рынки в европейской России».
До кінця 1970-х років у Грузії готового чаю вироблялося 95 тис. т на рік. Грузинський чай ішов на експорт до Польщі, НДР, Угорщини, Румунії, Фінляндії, Чехословаччини, Болгарії, Югославії, Афганістану, Ірану, Сирії, Південного Ємену, Монголії. У Грузії вироблявся чорний байховий чай, зелений листовий, плитковий, цегляний. Чорний чай споживали європейські республіки СРСР та країни Європи, зелений — Казахстан, Туркменія, Узбекистан, країни Середньої Азії. Була розроблена технологія виробництва жовтого чаю, проте в масове виробництво він не пішов, оскільки жодне з підприємств не взялося за його освоєння.
У 1970-х роках, разом із зростанням обсягу виробництва грузинського чаю, було відзначено прогресуюче падіння його якості. Перехід із ручного збору чайного листа на механічний призвів до різкого погіршення якості сировини. До складу чаю потрапляло не тільки верхнє, молоде листя і тіпси, а й нижнє, старе і грубе листя. Уникнути цього при механічному зборі неможливо навіть за ідеального стану обладнання, а за неточного налаштування чаєзбиральних машин дуже низька якість зібраної сировини стає практично правилом. Допускалися і прямі порушення технології збирання чайного листа, наприклад, збирання його за сирої погоди. Свій вплив на погіршення якості зробили і спроби переходу на прискорені способи обробки листа, які також робилися наприкінці 1970-х років. Зокрема, з процесу виробництва було виключено окремий процес ферментації (передбачалося, що достатній ступінь ферментації листа досягається у процесі скручування), дворазове сушіння було замінене на одноразове з подальшою термічною обробкою, що призводило до погіршення аромату чаю при тому, що він все одно виходив недосушеним.
За останнє десятиліття існування СРСР виробництво чаю у Грузії знизилося до 57 тис. т, при цьому через падіння якості практично до споживача доходило менше половини цієї кількості, оскільки решта вибраковувалася на чаєрозважувальних фабриках. Деградація якості призвела до формування стійкого уявлення про грузинський чай як неякісний продукт, який можна споживати лише за відсутності будь-якої альтернативи.
У перші роки після розвалу СРСР і російське, і грузинське виробництво чаю було занедбано. Грузія не мала причин зберігати це виробництво, оскільки єдиним її ринком була Росія, яка через падіння якості грузинського чаю вже переорієнтувалася на закупівлю чаю в інших державах. У наступні роки чайне виробництво у Грузії почало поступово відновлюватися, хоча досі грузинський чай не повернув собі колишніх позицій. Сучасний грузинський чай за якістю набагато кращий за той, що вироблявся останніми роками радянської влади, загалом він характеризується як «нормальний, середньої міцної якості чай із добре вираженими натуральними ознаками», при цьому він суттєво дешевший за китайський чи індійський. Відомі виробники: Гурієлі, Шемокмеді, Самая.
Номенклатура
Чорний грузинський чай
Чорний грузинський чай веде своє походження від китайського, переважно від відомого сорту кіминь (кімун). На його якості (вищих сортів) позитивно позначається наявність тіпсів. Настій грузинського чаю має менш виражене забарвлення, ніж індійський або цейлонський, для отримання міцного чаю його слід заварювати 1,5-2 чайні ложки на чашку. Правильно заварений якісний грузинський чай — ароматний, із приємним, нерізким смаком. Використання грузинського чаю в сумішах з індійським або цейлонським можливе, але призводить до маскування його природного смаку, тому що смак індійського та цейлонського чаю значно різкіший. Ще однією особливістю грузинського чаю є його здатність швидко екстрагуватися.
Недоліки грузинського чаю — наявність сторонніх включень, пилу, частин пагонів та грубого нижнього листя, порушення технології, використання невиправдано скорочених технологій виробництва. Усі ці недоліки, характерні для грузинського чаю радянського періоду, створили йому погану славу, що й досі зберігається.
Номенклатура чорних грузинських чаїв була небагата:
- Букет Грузії.
- Екстра.
- Вищий сорт.
- Перший сорт.
- Другий сорт.
«Букет» та «Екстра» мали найвищу якість, чистоту. Ці чаї виготовлялися тільки з верхніх листів куща і містили тіпси. Вищий сорт — нормальний чорний різаний листовий чай із першого листя. Якість першого сорту вже була помітно нижча, головним чином, через найгіршу чистоту та включення великої кількості пагонів. Чай другого сорту вироблявся з листя і пагонів машинного складання, містив дуже багато сторонніх включень і був дуже непопулярний.
Можна також відзначити «Чай № 36» і чай «Бадьорість» — у їх основі також лежав грузинський чайний матеріал, але суттєво «розбавлений» імпортним індійським або цейлонським чаєм, через що ці сорти мали більшу популярність, ніж просто грузинський чай.
Несподівану популярність мав «Чай № 20». Незважаючи на те, що він був віднесений до 2 сорту, цей чай, по-перше, містив до 1/5 індійського або цейлонського чаю, що надавали задовільну міцність настою, а по-друге — матеріали, відбраковані для сортів «Букет» та «Екстра». Доступний у торговельній мережі значно частіше, ніж грузинські чаї вищих сортів та в поєднанні з непоганою якістю, цей чай завоював популярність у радянських покупців.
Цікава думка про грузинський чай: він писав, що сам по собі грузинський чай зовсім не поганий, і його недоліки пов'язані з порушеннями технології на всіх етапах виробництва, від збирання листа до пакування. Похльобкін запропонував свій спосіб заварювання грузинського чорного чаю, що дозволяє частково компенсувати порушення технології та отримати якісний напій: попередньо просіяти чай, щоб відокремити крихту та пил, яких може бути до 15-20 %, розжарити сухий чайник для заварювання до температури 100—120 °C, покласти полуторне навішування чаю (1,5 ложки на чашку плюс 1,5-2 ложки) і залити гарячою водою, обов'язково м'якою. За такого процесу сухий чай піддається в гарячому чайнику додаткової термообробки, за якої листя «віддає» аромат.
Зелений грузинський чай
Номенклатура грузинських зелених чаїв набагато ширша, ніж чорних, і містила декілька десятків торгових сортів. Різновиди зеленого листового грузинського чаю маркувалися «номерами» — від № 10 до № 125. Номер вказує на якість — № 10 відповідав найнижчій якості третього сорту (фанінгс), № 125 мав найкращий зелений чай найвищого ґатунку. Вище № 125 стояли «Букет Грузії» та «Екстра». Номенклатура сортів виглядала так:
- Букет Грузії — чай найвищої якості, поза шкалою номерів.
- Екстра — чай найвищої якості (трохи гірший за «букет»), поза шкалою номерів.
- Вищий сорт — № 111, 125.
- Перший сорт — № 85, 95, 100, 110.
- Другий сорт — № 45, 55, 60, 65.
- Третій сорт — № 10, 15, 20, 25, 35, 40.
Чаї вищих сортів — «букет», «екстра» та вищий сорт — за всіма показниками перебували на найкращому світовому рівні якості зеленого чаю. Чаї першого-третього сортів мали нижчу якість, хоча навіть третій сорт зеленого чаю був досить непоганий. У республіках Середньої Азії був дуже популярний грузинський зелений чай № 95, що має характерний терпкий смак.
У культурі
У репертуарі гурту [de]» (НДР) була пісня «Grusinischer Tee» («Грузинський чай»).
Див. також
Примітки
- Николай Монахов. . Teatips. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 3 вересня 2020.
{{}}: Cite має пусті невідомі параметри:|description=та|accessyear=() - Похлёбкин, 1997, Глава 3.1. История развития чаеводства в России и в СССР до его распада.
- Давиташвили, 1970.
- Похлёбкин, 1997, Глава 4. Сухой, или готовый чай.
- Похлёбкин, 1997, Глава 12. Национальные способы приготовления чайного напитка.
-
![image]()
Grusinischer Tee на YouTube
Література
- Давиташвили М.Д. Чай наш грузинский. — М. : , 1970. — 207 с.
- [1] — М. : , 1997. — 377 с. з джерела 21 жовтня 2011
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gruzinskij chaj gruz ქართული ჩაი chaj sho viroblyavsya v Rosijskij Imperiyi Radyanskomu Soyuzi na teritoriyi Gruzinskoyi RSR a narazi u Gruziyi Pracivnici greckogo pohodzhennya na chajnij plantaciyi poblizu Batumi pribl 1909 1915 Foto z arhivu Sergiya Prokudina GorskogoIstoriyaMasove spozhivannya chayu sho peretvorilosya do pochatku XIX stolittya majzhe na nacionalnu tradiciyu prirodno prizvelo do dumki pro virobnictvi chajnogo lista bezposeredno na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi Taki sprobi robilisya v XIX na pochatku XX stolittya neodnorazovo hocha sistematichna robota zi stvorennya vitchiznyanogo chayu rozpochalasya lishe za chasiv SRSR Pershi sprobi virostiti chaj u Rosiyi robilisya v 1830 h rokah u toj zhe chas koli anglijci stvoryuvali svoye chajne virobnictvo v koloniyah zokrema v Indiyi Rozvoditi chaj namagalasya spochatku pravoslavna cerkva piznishe cim zajnyalisya deyaki bagati zemlevlasniki Vidomi doslidi z rozvedennya chayu zrobleni gruzinskimi knyazyami Eristavi Pershoprohidcem u naukovomu rozvedenni chayu na plantaciyah Batumskogo botanichnogo sadu stav rosijskij uchenij Andrij Krasnov she 1910 ti rr Pershi promislovi plantaciyi chayu na teritoriyi Gruziyi z yavilis pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 polonenij anglijskij oficer Dzhekob Maknamarra yakij odruzhivsya z gruzinkoyu ta zalishivsya zhiti v Gruziyi stvoriv neveliki plantaciyi v rajoni Ozurgeti ta Chakvi i rozgornuv virobnictvo chayu Na torgovo promislovij vistavci 1864 roku buv vpershe predstavlenij kavkazkij chaj Utim yakist cogo chayu bula nevisoka i vikoristovuvavsya vin viklyuchno dlya primishuvannya do kitajskogo chayu Lau Dzhon Dzhau na chajnij plantaciyi bilya Batumi mizh 1905 i 1915 rokami Foto z arhivu Sergiya Prokudina Gorskogo U 1893 roci spadkoyemec i prodovzhuvach simejnogo chajnogo biznesu zapochatkovanogo pridbav dekilka dilyanok pid chajni plantaciyi v Chakvi poblizu Batumi pridbav sadzhanci i nasinnya chajnogo kusha i zaprosiv z Kitayu fahivcya z chayu Lau Dzhona Dzhau ta dekilka kitajskih robitnikiv Pid kerivnictvom Lau Dzhon Dzhau bulo virosheno chajne listya visokoyi yakosti u 1896 buv otrimanij pershij chaj iz novih plantacij a v 1900 chaj plantacij Popova otrimav zolotu medal na vistavci v Parizhi Chayerozvazhuvalna fabrika poblizu Batumi bl 1909 1915 Foto z arhivu Sergiya Prokudina Gorskogo Do pochatku XX stolittya bulo dovedeno sho gruzinskij chajnij kush pri pravilnomu zbori ta obrobci mozhe davati visokoyakisnij chaj Vipusheni do revolyuciyi sorti Bogatir Kara Dere Zedoban Ozurgetskij buli duzhe yakisnimi Zavdyaki visokomu vmistu tipsiv chajnih brunok voni mogli uspishno zmagatisya z kitajskimi chayami Odnim iz najkrashih vvazhavsya Rosijskij chaj Dyadyushkina chornij chaj iz vmistom tipsiv do 5 5 yakij za yakistyu perevershuvav prostij kitajskij chaj Cej sort otrimav zolotu medal na Parizkij vistavci 1899 roku Prote za obsyagami virobnictva gruzinskij chaj ne mig sklasti realnoyi konkurenciyi priviznomu Chayivnictvo rozvivalosya povilno do 1917 roku zagalna plosha vsih chajnih plantacij u Rosiyi trohi perevishuvala 900 ga Realnogo ekonomichnogo znachennya voni ne mali perevazhno u Rosiyi prodovzhuvali piti kitajskij chaj Aktivnij rozvitok chayivnictva u Gruziyi rozpochavsya vzhe za radyanskih chasiv U 1920 ti roki bulo prijnyato programu z rozvitku chajnoyi spravi u krayini stvoreno chajnoyi promislovosti ta subtropichnih kultur meta robit yakogo bula v selekcijnij roboti z vivedennya novih sortiv chayu U riznih regionah Zahidnoyi Gruziyi bulo zbudovano kilka desyatkiv chajnih fabrik Pochalisya regulyarni posadki chajnih plantacij stari do 1920 povnistyu zaginuli U 1948 roci Kseniya Bahtadze vpershe u sviti vivela shtuchni gibridi chayu sorti Gruzinskij 1 ta Gruzinskij 2 Zgodom selekcijna robota trivala buli vivedeni yakisni sorti chayu yaki mayut pri comu unikalnu zhittyezdatnist Tak napriklad gibrid Gruzinskij selekcijnij 8 vitrimuvav zimovi temperaturi do 25 C Blyashana korobochka z pid gruzinskogo chayu Chayerozvazhuvalna fabrika im Lenina Blyashana korobochka z pid gruzinskogo chayu Moskovskij miskij radnargosp Razmah socialisticheskogo stroitelstva ohvatil sovetskie subtropiki V rezultate ogromnogo truda gruzinskih krestyan agronomov uchyonyh Chernomorskoe poberezhe Gruzii stalo kraem obshirnyh chajnyh plantacij No eto proizoshlo ne vdrug ne srazu byli sobrany v kulak sily dlya nastupleniya na subtropicheskuyu celinu CK VKP b eshyo v 1931 g postavil pered Gruzinskoj partijnoj organizaciej zadachu maksimalnogo rasshireniya chajnyh plantacij v a takzhe vsemernogo vnedreniya etoj kultury v putyom ryada specialnyh pooshritelnyh meropriyatij hlebosnabzhenie snabzhenie promtovarami lgoty po kreditu i t d Sovetskoe pravitelstvo stalo vydavat krestyanam dolgosrochnye ssudy I delo dvinulos Ploshadi chajnyh plantacij stali rasti god ot goda vytesnyaya dikie zarosli i topi bolot Uzhe v gody pervyh pyatiletok Sovetskij Soyuz smog otkazatsya ot importa chajnyh semyan i znachitelno sokratit vvoz chaya iz za rubezha Chaevodstvo stalo gordostyu socialisticheskogo zemledeliya Gruzii eyo vedushej otraslyu Sejchas plantacii gruzinskogo chaya zanimayut svyshe 64 tysyach gektarov Otdelnye i poluchayut po 5 7 tysyach kilogrammov lista s gektara Smeshno vspominat v nashi dni predskazaniya nekotoryh specialistov naschyot togo chto razvedenie kavkazskogo chaya ne imeet dlya Rossii prakticheskogo znacheniya i chto ochen daleko to vremya kogda kavkazskij chaj zavoyuet sebe rynki v evropejskoj Rossii Do kincya 1970 h rokiv u Gruziyi gotovogo chayu viroblyalosya 95 tis t na rik Gruzinskij chaj ishov na eksport do Polshi NDR Ugorshini Rumuniyi Finlyandiyi Chehoslovachchini Bolgariyi Yugoslaviyi Afganistanu Iranu Siriyi Pivdennogo Yemenu Mongoliyi U Gruziyi viroblyavsya chornij bajhovij chaj zelenij listovij plitkovij ceglyanij Chornij chaj spozhivali yevropejski respubliki SRSR ta krayini Yevropi zelenij Kazahstan Turkmeniya Uzbekistan krayini Serednoyi Aziyi Bula rozroblena tehnologiya virobnictva zhovtogo chayu prote v masove virobnictvo vin ne pishov oskilki zhodne z pidpriyemstv ne vzyalosya za jogo osvoyennya U 1970 h rokah razom iz zrostannyam obsyagu virobnictva gruzinskogo chayu bulo vidznacheno progresuyuche padinnya jogo yakosti Perehid iz ruchnogo zboru chajnogo lista na mehanichnij prizviv do rizkogo pogirshennya yakosti sirovini Do skladu chayu potraplyalo ne tilki verhnye molode listya i tipsi a j nizhnye stare i grube listya Uniknuti cogo pri mehanichnomu zbori nemozhlivo navit za idealnogo stanu obladnannya a za netochnogo nalashtuvannya chayezbiralnih mashin duzhe nizka yakist zibranoyi sirovini staye praktichno pravilom Dopuskalisya i pryami porushennya tehnologiyi zbirannya chajnogo lista napriklad zbirannya jogo za siroyi pogodi Svij vpliv na pogirshennya yakosti zrobili i sprobi perehodu na priskoreni sposobi obrobki lista yaki takozh robilisya naprikinci 1970 h rokiv Zokrema z procesu virobnictva bulo viklyucheno okremij proces fermentaciyi peredbachalosya sho dostatnij stupin fermentaciyi lista dosyagayetsya u procesi skruchuvannya dvorazove sushinnya bulo zaminene na odnorazove z podalshoyu termichnoyu obrobkoyu sho prizvodilo do pogirshennya aromatu chayu pri tomu sho vin vse odno vihodiv nedosushenim Za ostannye desyatilittya isnuvannya SRSR virobnictvo chayu u Gruziyi znizilosya do 57 tis t pri comu cherez padinnya yakosti praktichno do spozhivacha dohodilo menshe polovini ciyeyi kilkosti oskilki reshta vibrakovuvalasya na chayerozvazhuvalnih fabrikah Degradaciya yakosti prizvela do formuvannya stijkogo uyavlennya pro gruzinskij chaj yak neyakisnij produkt yakij mozhna spozhivati lishe za vidsutnosti bud yakoyi alternativi U pershi roki pislya rozvalu SRSR i rosijske i gruzinske virobnictvo chayu bulo zanedbano Gruziya ne mala prichin zberigati ce virobnictvo oskilki yedinim yiyi rinkom bula Rosiya yaka cherez padinnya yakosti gruzinskogo chayu vzhe pereoriyentuvalasya na zakupivlyu chayu v inshih derzhavah U nastupni roki chajne virobnictvo u Gruziyi pochalo postupovo vidnovlyuvatisya hocha dosi gruzinskij chaj ne povernuv sobi kolishnih pozicij Suchasnij gruzinskij chaj za yakistyu nabagato krashij za toj sho viroblyavsya ostannimi rokami radyanskoyi vladi zagalom vin harakterizuyetsya yak normalnij serednoyi micnoyi yakosti chaj iz dobre virazhenimi naturalnimi oznakami pri comu vin suttyevo deshevshij za kitajskij chi indijskij Vidomi virobniki Guriyeli Shemokmedi Samaya NomenklaturaChornij gruzinskij chaj Chornij gruzinskij chaj vede svoye pohodzhennya vid kitajskogo perevazhno vid vidomogo sortu kimin kimun Na jogo yakosti vishih sortiv pozitivno poznachayetsya nayavnist tipsiv Nastij gruzinskogo chayu maye mensh virazhene zabarvlennya nizh indijskij abo cejlonskij dlya otrimannya micnogo chayu jogo slid zavaryuvati 1 5 2 chajni lozhki na chashku Pravilno zavarenij yakisnij gruzinskij chaj aromatnij iz priyemnim nerizkim smakom Vikoristannya gruzinskogo chayu v sumishah z indijskim abo cejlonskim mozhlive ale prizvodit do maskuvannya jogo prirodnogo smaku tomu sho smak indijskogo ta cejlonskogo chayu znachno rizkishij She odniyeyu osoblivistyu gruzinskogo chayu ye jogo zdatnist shvidko ekstraguvatisya Nedoliki gruzinskogo chayu nayavnist storonnih vklyuchen pilu chastin pagoniv ta grubogo nizhnogo listya porushennya tehnologiyi vikoristannya nevipravdano skorochenih tehnologij virobnictva Usi ci nedoliki harakterni dlya gruzinskogo chayu radyanskogo periodu stvorili jomu poganu slavu sho j dosi zberigayetsya Nomenklatura chornih gruzinskih chayiv bula nebagata Buket Gruziyi Ekstra Vishij sort Pershij sort Drugij sort Buket ta Ekstra mali najvishu yakist chistotu Ci chayi vigotovlyalisya tilki z verhnih listiv kusha i mistili tipsi Vishij sort normalnij chornij rizanij listovij chaj iz pershogo listya Yakist pershogo sortu vzhe bula pomitno nizhcha golovnim chinom cherez najgirshu chistotu ta vklyuchennya velikoyi kilkosti pagoniv Chaj drugogo sortu viroblyavsya z listya i pagoniv mashinnogo skladannya mistiv duzhe bagato storonnih vklyuchen i buv duzhe nepopulyarnij Mozhna takozh vidznachiti Chaj 36 i chaj Badorist u yih osnovi takozh lezhav gruzinskij chajnij material ale suttyevo rozbavlenij importnim indijskim abo cejlonskim chayem cherez sho ci sorti mali bilshu populyarnist nizh prosto gruzinskij chaj Nespodivanu populyarnist mav Chaj 20 Nezvazhayuchi na te sho vin buv vidnesenij do 2 sortu cej chaj po pershe mistiv do 1 5 indijskogo abo cejlonskogo chayu sho nadavali zadovilnu micnist nastoyu a po druge materiali vidbrakovani dlya sortiv Buket ta Ekstra Dostupnij u torgovelnij merezhi znachno chastishe nizh gruzinski chayi vishih sortiv ta v poyednanni z nepoganoyu yakistyu cej chaj zavoyuvav populyarnist u radyanskih pokupciv Cikava dumka pro gruzinskij chaj vin pisav sho sam po sobi gruzinskij chaj zovsim ne poganij i jogo nedoliki pov yazani z porushennyami tehnologiyi na vsih etapah virobnictva vid zbirannya lista do pakuvannya Pohlobkin zaproponuvav svij sposib zavaryuvannya gruzinskogo chornogo chayu sho dozvolyaye chastkovo kompensuvati porushennya tehnologiyi ta otrimati yakisnij napij poperedno prosiyati chaj shob vidokremiti krihtu ta pil yakih mozhe buti do 15 20 rozzhariti suhij chajnik dlya zavaryuvannya do temperaturi 100 120 C poklasti polutorne navishuvannya chayu 1 5 lozhki na chashku plyus 1 5 2 lozhki i zaliti garyachoyu vodoyu obov yazkovo m yakoyu Za takogo procesu suhij chaj piddayetsya v garyachomu chajniku dodatkovoyi termoobrobki za yakoyi listya viddaye aromat Zelenij gruzinskij chaj Gruzinskij presovanij chaj Nomenklatura gruzinskih zelenih chayiv nabagato shirsha nizh chornih i mistila dekilka desyatkiv torgovih sortiv Riznovidi zelenogo listovogo gruzinskogo chayu markuvalisya nomerami vid 10 do 125 Nomer vkazuye na yakist 10 vidpovidav najnizhchij yakosti tretogo sortu fanings 125 mav najkrashij zelenij chaj najvishogo gatunku Vishe 125 stoyali Buket Gruziyi ta Ekstra Nomenklatura sortiv viglyadala tak Buket Gruziyi chaj najvishoyi yakosti poza shkaloyu nomeriv Ekstra chaj najvishoyi yakosti trohi girshij za buket poza shkaloyu nomeriv Vishij sort 111 125 Pershij sort 85 95 100 110 Drugij sort 45 55 60 65 Tretij sort 10 15 20 25 35 40 Chayi vishih sortiv buket ekstra ta vishij sort za vsima pokaznikami perebuvali na najkrashomu svitovomu rivni yakosti zelenogo chayu Chayi pershogo tretogo sortiv mali nizhchu yakist hocha navit tretij sort zelenogo chayu buv dosit nepoganij U respublikah Serednoyi Aziyi buv duzhe populyarnij gruzinskij zelenij chaj 95 sho maye harakternij terpkij smak U kulturiU repertuari gurtu de NDR bula pisnya Grusinischer Tee Gruzinskij chaj Div takozhPrimitkiNikolaj Monahov Teatips Arhiv originalu za 3 veresnya 2020 Procitovano 3 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta accessyear dovidka Pohlyobkin 1997 Glava 3 1 Istoriya razvitiya chaevodstva v Rossii i v SSSR do ego raspada Davitashvili 1970 Pohlyobkin 1997 Glava 4 Suhoj ili gotovyj chaj Pohlyobkin 1997 Glava 12 Nacionalnye sposoby prigotovleniya chajnogo napitka Grusinischer Tee na YouTubeLiteraturaDavitashvili M D Chaj nash gruzinskij M 1970 207 s 1 M 1997 377 s z dzherela 21 zhovtnya 2011