Грузенберг Сергій Миколайович 1888 Тбілісі 1934 Москва радянський архітектор художник графік професор кафедри архітектур

Грузенберг Сергій Миколайович (1888, Тбілісі — 1934, Москва)— радянський архітектор, художник-графік, професор кафедри архітектури Єврейського Політехнічного інституту (ЕПІ) в місті Дніпропетровськ.

Грузенберг Сергій Миколайович

Народження	1888(1888) Тбілісі ,провінція Грузія, Російська імперія
Смерть	1934(1934)
	Москва
Поховання	Нове Донське кладовище
Національність	єврей
Країна	Росія → СРСР
Жанр	паперова архітектура, книжкова і журнальна ілюстрація, екслібрис
Навчання	класична гімназія, Мюнхенський політехнічний інститут (архітектурний факультет)
Діяльність	архітектор
Напрямок	реалізм
Роки творчості	1908–1934
Твори	малюнки, друкована графіка, книжкова ілюстрація, паперова архітектура



Грузенберг Сергій Миколайович у Вікісховищі

Життєпис

Народився у місті Тбілісі у єврейській родині. Навчався у класичній гімназії, котру закінчив 1906 року. Того ж року відбув у Німеччину, де влаштувався на навчання у Мюнхенський політехнічний інститут (архітектурний факультет).

По закінченні навчання у Мюнхені перебрався у Санкт-Петербург, де працював з архітекторами С. Г. Гінгером (1870–1937) та І. О. Фоміним (1872–1936). З 1912 року — працівник російської Комісії з питань збереження пам'яток мистецтва і старовини. Брав участь у Єврейському товаристві заохочення художників.

У червні 1919 року Сергій Грузенберг перебрався у місто Дніпропетровськ, де обійняв посаду професора кафедри архітектури у Єврейському політехнічному інституті. У Дніпропетровську працював до 1921 року.

1922 року переїхав до Москви.

Художник книг

Грузенберг постійно малював, аби не втрачати професійну форму. До того ж його архітектурна практика припала на роки скорочення будівництва через політичні перевороти і події громадянської війни. Сергій Грузенберг брав участь у архітектурних конкурсах, куди подавав архітектурні фантазії, а також активно працював художником-ілюстратором. Його віртуозні малюнки друкували радянські журнали «Крокодил», «Сатирикон» та ін.

Ним були створені ілюстрації до низки літературних творів, зокрема:

«Декамерон» Джованні Бокаччо.
Вірші Олександра Пушкіна ліцейської доби.
«Тисяча і одна ніч».
Вірші французького поета Поля Верлена.
«Адміралтейський шпиль» Б. Садовского тощо.

Архітектурні проєкти і твори

Проєкт реставрації Петровської кунсткамери, Санкт-Петербург
Проєкт реставрації «Галерея російських імператорів», Санкт-Петербург
Проєкт монумента Петру І (перша і друга премії на Всеросійському конкурсі), Санкт-Петербург
«Мавзолей-колумбарій жертвам контрреволюції у м. Катеринослав» (конкурсний проєкт 1920 р.)
Павільйон Центрального управління лісової промисловості для Всеросійської сільськогосподарської та кустарно-промислової виставки у Москві, 1923 р.
Проєкт заводу «Фрезер», Москва
Проєкт споруди Інституту Маркса і Енгельса, Москва
Проєкт першого крематорію, Москва
Проєкт кварталу житлових будинків, місто Іваново тощо.

Видатний майстер екслібриса

С. Грузенберг. Екслібрис Михайла Миколаєва, 1920 р.

С. Грузенберг. Екслібрис архітектора К. Коренева, 1913 р.

Майстер малюнка, Грузенберг з 1908 року звернувся до створення екслібрисів, коли створив свою першу графічну мініатюру.

На сюжетну складову створення екслібрисів суттєво вплинули як його класична гімназія і знайомство з античнстю, так і перебування у Мюнхені, що був тоді відомим мистецьким центром Німеччини й усієї Західної Європи. Мав свій вплив і архітектурний фах Грузенберга, котрий часто обігрував архітектурні споруди різних стилів у екслібрисах власної роботи, а також звертався до створення екслібрисів для самих архітекторів. Серед перших — екслібрис для німецького архітектора Отто Рігера з Мюнхена (1909 р.) Зосереджено працює і якийсь майстер над архітектурною моделлю барокового собору на екслібрисі для фахового архітектора Костянтина Коренева з міста Шадринськ (1913 р.)

Окрім обігрування архітектурної споруди чи архітектурної моделі митець розміщав у екслібриси підвіски і ланцюжки як ювелір (він і сам робив ескізи до ювелірних прикрас). Сильною стороною обдарування Грузенберга були значна фахова обізнаність у перспективі і віртуозне використання ракурсів. Книги і персонажі Грузенберга у екслібрисах наче перебували у казковому світі без земного тяжіння. Світи його екслібрисів населяли і казкові чи міфічні персонажі — блазні, фавни, амурчики або розсіяні диваки, неохайні, але безпечні(екслібрис С. Марголіна, 1921 р.) Книги і персонажі легко літали і зависали у повітрі, персонажі мали веселу вдачу, жартували і так насолоджувались життям і його дарами, що важко було повірити у криваві події першої революції 1905–1907 рр., поразку у Російсько-японській війні, суспільну кризу напередодні війни 1914–1918 рр., роки громадянської війни у поруйнованій Росії. Саме на цей період припало дванадцять створених Грузенбергом екслібрисів.

Декілька екслібрисів роботи Грузенберга повертали свідомість глядача до найдавніших цивілізацій і мають зовсім інші настрої. Тоді мініатюри Грузенберга не приховували виснажливої праці вікінгів чи античних натовпів, а самі екслібриси ставали картинами старовинних будівельних майданів (екслібрис Отто Рігера з Мюнхена, 1909 р., екслібрис самого Грузенберга, 1919 р.)

С. Грузенберг. Екслібрис мюнхенського архітектора Отто Рігера, 1909 р.
Екслібрис для самого С.М. Грузенберга, 1919 р.

Неповна галерея екслібрисів

С.М. Грузенберг. Екслібрис архітектора С.Г. Гінгера 1910 р.
С. Грузенберг, Екслібрис В.Клячко з античною темою, 1913 р.
С. М Грузенберг (1888-1934). Товариство охорони здоров'я євреїв, 1910-і рр, варіант 2.
С. Грузенберг, Екслібрис Олександра Балагіна, 1910 р.

Друковані книги автора (російською)

С. Грузенберг. «Альбом кладбищ»
С. Грузенберг. «Альбом домовых церквей»
Грузенберг, Сергей. — Книжные знаки. — М.: Художественная печать, 1924. — 21 с.

Див. також

Примітки

Минаев Е. Н. Экслибрисы художников Росийской Федерации. — М.: «Сов. Россия», 1971
http://antik-tv.ru/Аукцион/Аукцион-Библиофил/ProductId/162^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Государственный архив Днепропетровской области (ГАДО), — Ф. 2065, оп. 2, д. 251 (Личное дело С. Н. Грузенберга). РЕЭ, т. 1, — с. 383.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грузенберг Сергій Миколайович

Джерела

[1]^{[недоступне посилання з липня 2019]} довідкова біографія
Минаев Е. Н. Экслибрисы художников Росийской Федерации. — М.: «Сов. Россия», 1971
Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 3. Socialist Realism: 1933–1955. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2022. с. 50. .

[:0-1] Минаев Е. Н. Экслибрисы художников Росийской Федерации. — М.: «Сов. Россия», 1971

[:1-2] ttp://antik-tv.ru/Аукцион/Аукцион-Библиофил/ProductId/162^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[3] Государственный архив Днепропетровской области (ГАДО), — Ф. 2065, оп. 2, д. 251 (Личное дело С. Н. Грузенберга). РЕЭ, т. 1, — с. 383.