Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Московське повстання 1905 року або Грудневе повстання в Москві — назва масових заворушень, що відбувались у Москві 20—31 грудня 1905 року; кульмінаційний епізод Революції 1905 року. Поразка повстання спричинило стрімку контрреволюцію, що тривала до 1907 року.
| Московське повстання | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перша російська революція | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Російська імперія | ПСР РСДРП | ||||||
| Командувачі | |||||||
| | |||||||
| Військові сили | |||||||
| Поліція, козаки, драгуни, | Бойові робітничі дружини | ||||||
Причини
У жовтні 1905 року у Москві почався страйк, метою якого було досягнення економічних поступок і політичної свободи. Страйк охопив усю країну та переріс у . 12—18 жовтня у різних галузях промисловості страйкували понад 2 млн осіб.
Той загальний страйк і, передусім, страйк залізничників, змусили імператора піти на поступки — 17 жовтня було видано Маніфест «Про вдосконалення державного порядку». Він дарував громадянські свободи: недоторканності особи, свободу совісті, слову, зборів та . Було обіцяно скликати Державної думи.
Виникли професійні та професійно-політичні союзи, Ради робітничих депутатів, посилювались соціал-демократична партія та партія соціалістів-революціонерів, була створена Конституційно-демократична партія, «Союз 17 жовтня», «Союз Російського Народу» тощо.
Маніфест 17 жовтня став серйозною перемогою, але крайні ліві партії (більшовики й есери) не підтримали його. Більшовики оголосили про бойкот 1-ї Думи та продовжували курс на збройне повстання, ухвалений ще у квітні 1905 року на III з'їзді РСДРП в Лондоні (партія меншовиків не підтримувала ідею збройного повстання, яку розробляли соціал-демократи-революціонери, тобто більшовики, та проводила паралельну конференцію в Женеві).
Перебіг подій
Підготовка
До 23 листопада московським цензурним комітетом було порушено кримінальні переслідування проти редакторів ліберальних газет: «Вечірня пошта», «Голос життя», «Новини дня», проти соціал-демократичної газети «Московська правда».
10 грудня у Москві вийшов перший номер легальної більшовицької газети «Боротьба», кошти на яку виділив видавець . Газета була присвячена цілком революційному руху робітничого класу. Разом вийшло 9 номерів; останній вийшов із закликом «До всіх робітників, солдатів і трударів!», що спонукав до загального політичного страйку та збройного повстання.
У грудні було порушено кримінальні переслідування проти редакторів більшовицьких газет «Боротьба» і «Вперед». У грудневі дні зазнали переслідувань редактор ліберальної газети «Російське слово», а також редактори сатиричних журналів «Жало» і «Шрапнель».
5 грудня 1905 року, в училищі Фідлера зібралась перша московська Рада робітничих депутатів (за іншими джерелами відбулось засідання Московської міської конференції більшовиків), яка вирішила оголосити 7 грудня загальний політичний страйк та перевести його у збройне повстання. Училище Фідлера вже давно було одним із центрів, в якому збирались революційні організації, там часто відбувались і мітинги.
Страйк
7 грудня страйк розпочався. У Москві зупинились найбільші підприємства, припинилась подача електроенергії, зупинились трамваї, зачинились крамниці. Страйк охопив близько 60 % московських заводів і фабрик, до нього технічний персонал і частину службовців Московської міської Думи. На багатьох великих підприємствах Москви робітники не вийшли на роботу. Відбулись мітинги та зібрання під охороною збройних дружин. Найбільш підготовлена й добре озброєна дружина була організована на його фабриці на Прісні.
Було паралізовано залізничне сполучення (діяла тільки Миколаївська дорога до Санкт-Петербурга, яку обслуговували солдати). З 4 години дня місто накрила темрява, оскільки Рада заборонила запалювати ліхтарі, багато з яких було до того ж розбито. У такій ситуації 8 грудня московський генерал-губернатор оголосив у Москві та всій Московській губернії надзвичайний стан.
У ніч з 7 на 8 грудня були заарештовані члени московського комітету РСДРП і Михайло Васильєв-Южин. Остерігаючись заворушень у частинах Московського гарнізону, генерал-губернатор Федір Дубасов наказав роззброїти й не випускати з казарм частину солдат.
8 грудня. Сад «Акваріум»
Перша сутичка, поки без крові, сталась 8 грудня увечері в (поблизу сучасної Тріумфальної площі біля Театру імені Мосради). Поліція спробувала розігнати багатотисячний мітинг, роззброївши присутніх на ньому дружинників. Однак діяла вона дуже нерішуче, й більшість дружинників зуміли сховатись, сягнувши через невисокий паркан. Кілька десятків заарештованих наступного дня були звільнені.
Однак тієї ж ночі чутки про масовий розстріл мітингувальників спонукнули кількох есерівських бойовиків на здійснення першого теракту: пробравшись до будівлі охоронного відділення, вони метнули до її вікон дві бомби. Одну особу було вбито, ще кількох — поранено.
9 грудня. Обстріл будинку Фідлера
Увечері 9 грудня в зібралось близько 150—200 дружинників, гімназистів, студентів, учнівської молоді. Обговорювався план захоплення Миколаївського вокзалу з метою перерізати сполучення Москви з Петербургом. Після зборів дружинники хотіли йти роззброювати поліцію. До 21-ї години будинок Фідлера було оточено військами, які висунули ультиматум про здачу. Після відмови армія провела артилерійський обстріл будинку. Лише тоді дружинники здались, втративши трьох осіб убитими й 15 пораненими. Потім частина тих, хто здався була посічена уланами. Багато хто з фідлерівців зазнали поранень, а близько 20 осіб було зарубано. Незначній частині дружинників удалось втекти. У подальшому 99 осіб постали перед судом, але більшість із них були виправдані. Сам також був заарештований та, пробувши кілька місяців у Бутирці, поспішив продати будинок та виїхати за кордон.
Розгром училища Фідлера урядовими військами відзначив перехід до збройного повстання. Вночі та упродовж наступного дня Москва вкрилась сотнями барикад.
Відкрите протистояння
10 грудня будівництво барикад розгорнулось усюди. Барикади, зруйновані військами та поліцією, до 11 грудня активно відновлювались.
Дружинники, озброєні закордонною зброєю, почали атакувати солдат, поліцейських та офіцерів. Мали місце факти мародерства, грабування складів та убивства пересічних громадян. Повстанці виганяли городян на вулицю та змушували будувати барикади. Московська влада самоусунулась від боротьби з повстанням і не жодним чином не підтримувала армію.
Бої тривали на , Арбаті, , на та Каланчівській площах, поблизу з .
Увечері 10 грудня повстанці розграбували зброярні Торбека й Тарнопольського. Перший значно постраждав, оскільки там від пожежі стався вибух. Решта торгували тільки револьверами — єдиним товаром, на який був попит.
10 грудня повстанці зрозуміли, що свій тактичний план: затиснути в Садове кільце центр, просуваючись до нього від околиць, вони виконати не змогли. Райони міста виявились розрізненими й управління повстанням перейшло до рук районних Рад та уповноважених Московського комітету РСДРП у тих районах. В руках повстанців опинились: район Бронних вулиць, який обороняли студентські дружини, Грузини, Прісня, Міуси, Симонове. Загальноміське повстання роздрібнилось, перетворившись на серію повстань районів. Повстанцям було необхідно терміново змінити тактику, прийоми та способи ведення вуличних боїв.
До 12 грудня більша частина міста, всі вокзали, окрім Миколаївського, були в руках повстанців.
У лазнях Бірюкова прісненські революціонери організували шпиталь. Старі згадували, що у перервах між боями там парились дружинники, які обороняли барикади, зведені біля Горбатого мосту та Кудринської площі.
Вночі з 14 на 15 грудня з Петербурга прибули 2 тисячі солдат .
До ранку 15 грудня, коли солдати Семенівського полку прибули до Москви, козаки та драгуни за підтримки артилерії відтіснили повстанців з їхніх опорних районів на Бронних вулицях та Арбаті. Подальші бойові дії за участі гвардійців тривали на Прісні навколо фабрики Шміта, перетвореної тоді на арсенал, друкарню й лазарет для живих повстанців і морг для загиблих.
15 грудня поліція затримала 10 дружинників. У них виявилось листування, з якого витікало, що у повстанні замішані такі багаті підприємці, як (у травні був знайдений застріленим у номері готелю в Каннах (Франція)) і 22-річний , який успадкува фабрику меблів, а також частина ліберальних кіл Росії, які через газету передавали значні кошти «борцям за свободу».
Сам Микола Шміт і дві його молодших сестри всі дні повстання очолювали штаб фабричної дружини, координуючи дії груп її дружинників один з одним та з керівниками повстання, забезпечуючи роботу саморобного пристрою друку — гектографа. Для конспірації Шміти перебували не в родинному маєтку при фабриці, а на найманій квартирі на .
16-17 грудня центром боїв стала Прісня, де зосередились дружинники. Семенівський полк зайняв Казанський вокзал і кілька прилеглих залізничних станцій. Був відряджений загін з артилерією й кулеметами для придушення повстання на станціях Перове й Люберці Казанської залізниці.
Також 16 грудня до Москви прибули нові військові частини: , частина гвардійської артилерії, і залізничний батальйон.
Для придушення заколоту поза Москвою командир Семенівського полку полковник виділив зі свого полку шість рот під командою 18 офіцерів і під началом полковника . Той загін було спрямовано до робітничих поселень, заводів і фабрик лінією Московсько-Казанської залізниці. Без суду було розстріляно понад 150 осіб, з яких найвідомішим був Олексій Ухтомський..
Вранці 17 грудня Миколу Шміта було заарештовано. Тоді ж артилерія Семенівського полку почала обстріл його фабрики. Того ж дня фабрика й сусідній маєток Шмітів згоріли. При цьому частина їхнього майна встигли розтягнути не зайняті на барикадах місцеві жителі-пролетарі.
Підрозділи лейб-гвардії Семенівського полку захопили штаб революціонерів — фабрику Шміта, сліпо обстріляли за допомогою артилерію Прісню та звільнили робітників , яких репресували революціонери.
До 19 грудня повстання було придушене.
Пам'ять
- У Пресненському районі Москви
- та «Героїчна Прісня. 1905 рік».
- та станція метро «Вулиця 1905 Року».
- .
- зі скульптурою й обеліском .
У філателії
Подіям на Червоній Прісні під час повстання у Москві присвячено поштові марки СРСР:
Примітки
- Більшовизм. Архів оригіналу за 2 квітня 2011. Процитовано 4 травня 2014.
- Сергій Скірмунт. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
- Мельников, В. П., «Революційна боротьба московських друкарів за свободу друку восени 1905 року». Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 4 травня 2014.
- Ярослав Леонтьєв, Олександр Меленберг — Місце бунту. Архів оригіналу за 26 квітня 2013. Процитовано 4 травня 2014.
- ВРЕ[недоступне посилання з липня 2019]
- Сад «Акваріум». Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014.
- Груднева репетиція жовтня [Архівовано 20 квітня 2013 у Wayback Machine.], «Вокруг Света», № 12 (2783), грудень 2005
- Пережитое.
- Романюк С. К. З історії московських провулків [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Охотничья Газета» № 49 и 50. 1906 (С-Петербург). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 травня 2014.
- Грудневе збройне повстання 1905 року в Москві: причини й наслідки. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 4 травня 2014.
- Краснопрісненські лазні. Архів оригіналу за 21 жовтня 2010. Процитовано 4 травня 2014.
- Три смерті Миколи Шміта. Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 4 травня 2014.
- Гернет М. Історія царської в'язниці, т. 4, М., 1962[недоступне посилання з квітня 2019]
Література
- Владимиров В. Карательная экспедиция отряда лейб-гвардии Семеновского полка в декабрьские дни на Московско-Казанской жел. дор. — М., 1906. — 159 с.
Посилання
- Гіляровський В. Карательная экспедиция Римана (рассказ очевидца) [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гернет М. История царской тюрьмы. (Карательные экспедиции в 1905 году) [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Документи про події [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Муравьи революции (Восстание в Москве и Семёновцы после восстания) [Архівовано 24 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Русская императорская гвардия в событиях революции 1905—1907 гг. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskovske povstannya 1905 roku abo Grudneve povstannya v Moskvi nazva masovih zavorushen sho vidbuvalis u Moskvi 20 31 grudnya 1905 roku kulminacijnij epizod Revolyuciyi 1905 roku Porazka povstannya sprichinilo strimku kontrrevolyuciyu sho trivala do 1907 roku Moskovske povstannya Persha rosijska revolyuciya Vladimirov I O Barikadi na PresniVladimirov I O Barikadi na Presni Data 20 31 grudnya 1905 Misce Moskva j okolici Rezultat Povstannya cilkovito pridushene Storoni Rosijska imperiya PSR RSDRP Komanduvachi Fedir Dubasov Volodimir Dzhunkovskij Georgij Min Mikola Shmit Vijskovi sili Policiya kozaki draguni Semenivskij lejb gvardiyi polk Bojovi robitnichi druzhini Zmist 1 Prichini 2 Perebig podij 2 1 Pidgotovka 2 2 Strajk 2 3 8 grudnya Sad Akvarium 2 4 9 grudnya Obstril budinku Fidlera 2 5 Vidkrite protistoyannya 3 Pam yat 3 1 U filateliyi 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaPrichinired Dokladnishe Revolyuciya 1905 1907 rokiv u Rosiyi U zhovtni 1905 roku u Moskvi pochavsya strajk metoyu yakogo bulo dosyagnennya ekonomichnih postupok i politichnoyi svobodi Strajk ohopiv usyu krayinu ta pereris u Vserosijskij zhovtnevij politichnij strajk 12 18 zhovtnya u riznih galuzyah promislovosti strajkuvali ponad 2 mln osib Toj zagalnij strajk i peredusim strajk zaliznichnikiv zmusili imperatora piti na postupki 17 zhovtnya bulo vidano Manifest Pro vdoskonalennya derzhavnogo poryadku Vin daruvav gromadyanski svobodi nedotorkannosti osobi svobodu sovisti slovu zboriv ta soyuziv Bulo obicyano sklikati Derzhavnoyi dumi Vinikli profesijni ta profesijno politichni soyuzi Radi robitnichih deputativ posilyuvalis social demokratichna partiya ta partiya socialistiv revolyucioneriv bula stvorena Konstitucijno demokratichna partiya Soyuz 17 zhovtnya Soyuz Rosijskogo Narodu tosho Manifest 17 zhovtnya stav serjoznoyu peremogoyu ale krajni livi partiyi bilshoviki j eseri ne pidtrimali jogo Bilshoviki ogolosili pro bojkot 1 yi Dumi ta prodovzhuvali kurs na zbrojne povstannya uhvalenij she u kvitni 1905 roku na III z yizdi RSDRP v Londoni partiya menshovikiv ne pidtrimuvala ideyu zbrojnogo povstannya yaku rozroblyali social demokrati revolyucioneri tobto bilshoviki ta provodila paralelnu konferenciyu v Zhenevi Perebig podijred Pidgotovkared Do 23 listopada moskovskim cenzurnim komitetom bulo porusheno kriminalni peresliduvannya proti redaktoriv liberalnih gazet Vechirnya poshta Golos zhittya Novini dnya proti social demokratichnoyi gazeti Moskovska pravda 10 grudnya u Moskvi vijshov pershij nomer legalnoyi bilshovickoyi gazeti Borotba 1 koshti na yaku vidiliv vidavec Sergij Skirmunt Gazeta bula prisvyachena cilkom revolyucijnomu ruhu robitnichogo klasu Razom vijshlo 9 nomeriv ostannij vijshov iz zaklikom Do vsih robitnikiv soldativ i trudariv sho sponukav do zagalnogo politichnogo strajku ta zbrojnogo povstannya 2 U grudni bulo porusheno kriminalni peresliduvannya proti redaktoriv bilshovickih gazet Borotba i Vpered U grudnevi dni zaznali peresliduvan redaktor liberalnoyi gazeti Rosijske slovo a takozh redaktori satirichnih zhurnaliv Zhalo i Shrapnel 3 5 grudnya 1905 roku v uchilishi Fidlera zibralas persha moskovska Rada robitnichih deputativ 4 za inshimi dzherelami vidbulos zasidannya Moskovskoyi miskoyi konferenciyi bilshovikiv yaka virishila ogolositi 7 grudnya zagalnij politichnij strajk ta perevesti jogo u zbrojne povstannya Uchilishe Fidlera vzhe davno bulo odnim iz centriv v yakomu zbiralis revolyucijni organizaciyi tam chasto vidbuvalis i mitingi Strajkred 7 grudnya strajk rozpochavsya U Moskvi zupinilis najbilshi pidpriyemstva pripinilas podacha elektroenergiyi zupinilis tramvayi zachinilis kramnici Strajk ohopiv blizko 60 moskovskih zavodiv i fabrik do nogo tehnichnij personal i chastinu sluzhbovciv Moskovskoyi miskoyi Dumi Na bagatoh velikih pidpriyemstvah Moskvi robitniki ne vijshli na robotu Vidbulis mitingi ta zibrannya pid ohoronoyu zbrojnih druzhin Najbilsh pidgotovlena j dobre ozbroyena druzhina bula organizovana Mikoloyu Shmitom na jogo fabrici na Prisni Bulo paralizovano zaliznichne spoluchennya diyala tilki Mikolayivska doroga do Sankt Peterburga yaku obslugovuvali soldati Z 4 godini dnya misto nakrila temryava oskilki Rada zaboronila zapalyuvati lihtari bagato z yakih bulo do togo zh rozbito U takij situaciyi 8 grudnya moskovskij general gubernator Fedir Dubasov ogolosiv u Moskvi ta vsij Moskovskij guberniyi nadzvichajnij stan U nich z 7 na 8 grudnya buli zaareshtovani chleni moskovskogo komitetu RSDRP Virgilij Marat i Mihajlo Vasilyev Yuzhin Osterigayuchis zavorushen u chastinah Moskovskogo garnizonu general gubernator Fedir Dubasov nakazav rozzbroyiti j ne vipuskati z kazarm chastinu soldat 5 8 grudnya Sad Akvarium red Persha sutichka poki bez krovi stalas 8 grudnya uvecheri v sadu Akvarium poblizu suchasnoyi Triumfalnoyi ploshi bilya Teatru imeni Mosradi 6 Policiya sprobuvala rozignati bagatotisyachnij miting rozzbroyivshi prisutnih na nomu druzhinnikiv Odnak diyala vona duzhe nerishuche j bilshist druzhinnikiv zumili shovatis syagnuvshi cherez nevisokij parkan Kilka desyatkiv zaareshtovanih nastupnogo dnya buli zvilneni Odnak tiyeyi zh nochi chutki pro masovij rozstril mitinguvalnikiv sponuknuli kilkoh eserivskih bojovikiv na zdijsnennya pershogo teraktu probravshis do budivli ohoronnogo viddilennya voni metnuli do yiyi vikon dvi bombi Odnu osobu bulo vbito she kilkoh poraneno 7 9 grudnya Obstril budinku Fidlerared nbsp Vid na budinok Fidlera pislya boyiv Poshtova listivka Uvecheri 9 grudnya v uchilishi Fidlera zibralos blizko 150 200 druzhinnikiv gimnazistiv studentiv uchnivskoyi molodi Obgovoryuvavsya plan zahoplennya Mikolayivskogo vokzalu z metoyu pererizati spoluchennya Moskvi z Peterburgom Pislya zboriv druzhinniki hotili jti rozzbroyuvati policiyu Do 21 yi godini budinok Fidlera bulo otocheno vijskami yaki visunuli ultimatum pro zdachu Pislya vidmovi armiya provela artilerijskij obstril budinku Lishe todi druzhinniki zdalis vtrativshi troh osib ubitimi j 15 poranenimi Potim chastina tih hto zdavsya bula posichena ulanami 8 Bagato hto z fidlerivciv zaznali poranen a blizko 20 osib bulo zarubano Neznachnij chastini druzhinnikiv udalos vtekti U podalshomu 99 osib postali pered sudom ale bilshist iz nih buli vipravdani 4 Sam Ivan Fidler takozh buv zaareshtovanij 9 ta probuvshi kilka misyaciv u Butirci pospishiv prodati budinok ta viyihati za kordon Rozgrom uchilisha Fidlera uryadovimi vijskami vidznachiv perehid do zbrojnogo povstannya Vnochi ta uprodovzh nastupnogo dnya Moskva vkrilas sotnyami barikad Vidkrite protistoyannyared 10 grudnya budivnictvo barikad rozgornulos usyudi Barikadi zrujnovani vijskami ta policiyeyu do 11 grudnya aktivno vidnovlyuvalis Druzhinniki ozbroyeni zakordonnoyu zbroyeyu pochali atakuvati soldat policejskih ta oficeriv Mali misce fakti maroderstva grabuvannya skladiv ta ubivstva peresichnih gromadyan Povstanci viganyali gorodyan na vulicyu ta zmushuvali buduvati barikadi Moskovska vlada samousunulas vid borotbi z povstannyam i ne zhodnim chinom ne pidtrimuvala armiyu Boyi trivali na Kudrinskij ploshi Arbati Lisovij vulici na Serpuhovskij ta Kalanchivskij ploshah poblizu z Chervonimi vorotami Uvecheri 10 grudnya povstanci rozgrabuvali zbroyarni Torbeka j Tarnopolskogo Pershij znachno postrazhdav oskilki tam vid pozhezhi stavsya vibuh Reshta torguvali tilki revolverami yedinim tovarom na yakij buv popit 10 10 grudnya povstanci zrozumili sho svij taktichnij plan zatisnuti v Sadove kilce centr prosuvayuchis do nogo vid okolic voni vikonati ne zmogli Rajoni mista viyavilis rozriznenimi j upravlinnya povstannyam perejshlo do ruk rajonnih Rad ta upovnovazhenih Moskovskogo komitetu RSDRP u tih rajonah V rukah povstanciv opinilis rajon Bronnih vulic yakij oboronyali studentski druzhini Gruzini Prisnya Miusi Simonove Zagalnomiske povstannya rozdribnilos peretvorivshis na seriyu povstan rajoniv Povstancyam bulo neobhidno terminovo zminiti taktiku prijomi ta sposobi vedennya vulichnih boyiv nbsp Kalanchivska plosha pered Mikolayivskim ta Yaroslavskim vokzalami Do 12 grudnya bilsha chastina mista vsi vokzali okrim Mikolayivskogo buli v rukah povstanciv 11 U laznyah Biryukova prisnenski revolyucioneri organizuvali shpital Stari zgaduvali sho u perervah mizh boyami tam parilis druzhinniki yaki oboronyali barikadi zvedeni bilya Gorbatogo mostu ta Kudrinskoyi ploshi 12 Vnochi z 14 na 15 grudnya z Peterburga pribuli 2 tisyachi soldat Semenivskogo lejb gvardii polku Do ranku 15 grudnya koli soldati Semenivskogo polku pribuli do Moskvi kozaki ta draguni za pidtrimki artileriyi vidtisnili povstanciv z yihnih opornih rajoniv na Bronnih vulicyah ta Arbati Podalshi bojovi diyi za uchasti gvardijciv trivali na Prisni navkolo fabriki Shmita peretvorenoyi todi na arsenal drukarnyu j lazaret dlya zhivih povstanciv i morg dlya zagiblih 15 grudnya policiya zatrimala 10 druzhinnikiv U nih viyavilos listuvannya z yakogo vitikalo sho u povstanni zamishani taki bagati pidpriyemci yak Savva Morozov u travni buv znajdenij zastrilenim u nomeri gotelyu v Kannah Franciya i 22 richnij Mikola Shmit yakij uspadkuva fabriku mebliv a takozh chastina liberalnih kil Rosiyi yaki cherez gazetu Moskovski vidomosti peredavali znachni koshti borcyam za svobodu Sam Mikola Shmit i dvi jogo molodshih sestri vsi dni povstannya ocholyuvali shtab fabrichnoyi druzhini koordinuyuchi diyi grup yiyi druzhinnikiv odin z odnim ta z kerivnikami povstannya zabezpechuyuchi robotu samorobnogo pristroyu druku gektografa Dlya konspiraciyi Shmiti perebuvali ne v rodinnomu mayetku pri fabrici a na najmanij kvartiri na Novinskomu bulvari 13 16 17 grudnya centrom boyiv stala Prisnya de zoseredilis druzhinniki Semenivskij polk zajnyav Kazanskij vokzal i kilka prileglih zaliznichnih stancij Buv vidryadzhenij zagin z artileriyeyu j kulemetami dlya pridushennya povstannya na stanciyah Perove j Lyuberci Kazanskoyi zaliznici Takozh 16 grudnya do Moskvi pribuli novi vijskovi chastini Kinno grenaderskij polk chastina gvardijskoyi artileriyi Ladozkij polk i zaliznichnij bataljon nbsp Naslidki boyiv Reshtki budinku na Prisni v rajoni zooparku Poshtova listivka Dlya pridushennya zakolotu poza Moskvoyu komandir Semenivskogo polku polkovnik Georgij Min vidiliv zi svogo polku shist rot pid komandoyu 18 oficeriv i pid nachalom polkovnika Mikoli Rimana Toj zagin bulo spryamovano do robitnichih poselen zavodiv i fabrik liniyeyu Moskovsko Kazanskoyi zaliznici Bez sudu bulo rozstrilyano ponad 150 osib z yakih najvidomishim buv Oleksij Uhtomskij 14 Vranci 17 grudnya Mikolu Shmita bulo zaareshtovano Todi zh artileriya Semenivskogo polku pochala obstril jogo fabriki Togo zh dnya fabrika j susidnij mayetok Shmitiv zgorili Pri comu chastina yihnogo majna vstigli roztyagnuti ne zajnyati na barikadah miscevi zhiteli proletari Pidrozdili lejb gvardiyi Semenivskogo polku zahopili shtab revolyucioneriv fabriku Shmita slipo obstrilyali za dopomogoyu artileriyu Prisnyu ta zvilnili robitnikiv fabriki Prohorova yakih represuvali revolyucioneri Do 19 grudnya povstannya bulo pridushene Pam yatred U Presnenskomu rajoni Moskvi Istorichno memorialnij muzej Prisnya ta svitlo dinamichna diorama Geroyichna Prisnya 1905 rik Vulicya 1905 Roku ta stanciya metro Vulicya 1905 Roku Pam yatnik geroyam revolyuciyi Park imeni Grudnevogo zbrojnogo povstannya zi skulpturoyu Kamin zbroya proletariatu j obeliskom Geroyam grudnevogo zbrojnogo povstannya 1905 roku U filateliyired Podiyam na Chervonij Prisni pid chas povstannya u Moskvi prisvyacheno poshtovi marki SRSR nbsp Poshtova marka SRSR 1930 nbsp Poshtova marka SRSR 1930Primitkired Bilshovizm Arhiv originalu za 2 kvitnya 2011 Procitovano 4 travnya 2014 Sergij Skirmunt Arhiv originalu za 4 travnya 2014 Procitovano 4 travnya 2014 Melnikov V P Revolyucijna borotba moskovskih drukariv za svobodu druku voseni 1905 roku Arhiv originalu za 11 veresnya 2013 Procitovano 4 travnya 2014 a b Yaroslav Leontyev Oleksandr Melenberg Misce buntu Arhiv originalu za 26 kvitnya 2013 Procitovano 4 travnya 2014 VRE nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sad Akvarium Arhiv originalu za 18 travnya 2014 Procitovano 4 travnya 2014 Grudneva repeticiya zhovtnya Arhivovano 20 kvitnya 2013 u Wayback Machine Vokrug Sveta 12 2783 gruden 2005 Zenzinov V M Perezhitoe Romanyuk S K Z istoriyi moskovskih provulkiv Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ohotnichya Gazeta 49 i 50 1906 S Peterburg Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 travnya 2014 Grudneve zbrojne povstannya 1905 roku v Moskvi prichini j naslidki Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 4 travnya 2014 Krasnoprisnenski lazni Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2010 Procitovano 4 travnya 2014 Tri smerti Mikoli Shmita Arhiv originalu za 23 veresnya 2010 Procitovano 4 travnya 2014 Gernet M Istoriya carskoyi v yaznici t 4 M 1962 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Literaturared Vladimirov V Karatelnaya ekspediciya otryada lejb gvardii Semenovskogo polka v dekabrskie dni na Moskovsko Kazanskoj zhel dor M 1906 159 s Posilannyared Gilyarovskij V Karatelnaya ekspediciya Rimana rasskaz ochevidca Arhivovano 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Gernet M Istoriya carskoj tyurmy Karatelnye ekspedicii v 1905 godu Arhivovano 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Dokumenti pro podiyi Arhivovano 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine Nikiforov P Muravi revolyucii Vosstanie v Moskve i Semyonovcy posle vosstaniya Arhivovano 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Chuvardin G Russkaya imperatorskaya gvardiya v sobytiyah revolyucii 1905 1907 gg ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Moskovske povstannya 1905 amp oldid 43160925