Георгій Васильович Громов (рос. Георгий Васильевич Громов; 1 квітня 1917, Оленіно — 26 вересня 1975) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946).
Георгій Васильович Громов | |
---|---|
рос. Георгий Васильевич Громов | |
Народження | 1 квітня 1917 Оленіно |
Смерть | 26 вересня 1975 (58 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1937–1963 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор авіації |
Війни / битви | радянсько-фінська війна німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 1 квітня 1917 року в селі Оленіному (тепер Тьомкінського району Смоленської області) в селянській родині. Росіянин. Закінчив шість класів школи. З 1932 року жив в Москві. Закінчив школу фабрично-заводського учнівства за спеціальністю електромонтера. Працював електромонтером Московського тресту «Енергобуд» та навчався в аероклубі.
У 1937 році призваний до лав Червоної Армії. Закінчив Борисоглібську військову авіаційну школу пілотів. Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років. Член ВКП (б) з 1940 року. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Службу розпочав у складі 147-го авіаційного полку, що діяп в Заполяр'ї. Разом з іншими льотчиками прикривав наземні війська, захищав від нальотів Мурманськ, літав на розвідку і штурмовку ворожих військ.
Навесні 1944 року очолив 515-й винищувальний авіаційний полк 193-ї винищувальної авіаційної дивізії 13-го винищувального авіаційного корпусу 16-ї повітряної армії 1-го Білоруського фронту. Полк громив ворога в Білорусі, Польщі, брав участь у форсуванні Західного Бугу, Вісли, у звільненні міст Холма, Любліна, Лодзя. До березня 1945 року підполковник Г. В. Громов здійснив 400 бойових вильотів, провів 64 повітряних боїв, збив 13 літаків противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками підполковнику Георгію Васильовичу Громову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8980).
Після закінчення війни продовжував службу у ВПС СРСР. У 1950 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні командні курси, в 1956 році — Військову академію Генерального штабу. Командував авіаційним з'єднанням.
З 1963 генерал-майор авіації Г. В. Громов в запасі. Жив у Києві. Помер 26 вересня 1975 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gromov Georgij Vasilovich Gromov ros Georgij Vasilevich Gromov 1 kvitnya 1917 Olenino 26 veresnya 1975 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1946 Georgij Vasilovich Gromovros Georgij Vasilevich GromovNarodzhennya1 kvitnya 1917 1917 04 01 OleninoSmert26 veresnya 1975 1975 09 26 58 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSROsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1937 1963PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiVijni bitviradyansko finska vijna nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 1 kvitnya 1917 roku v seli Oleninomu teper Tomkinskogo rajonu Smolenskoyi oblasti v selyanskij rodini Rosiyanin Zakinchiv shist klasiv shkoli Z 1932 roku zhiv v Moskvi Zakinchiv shkolu fabrichno zavodskogo uchnivstva za specialnistyu elektromontera Pracyuvav elektromonterom Moskovskogo trestu Energobud ta navchavsya v aeroklubi U 1937 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Zakinchiv Borisoglibsku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv Chlen VKP b z 1940 roku U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Sluzhbu rozpochav u skladi 147 go aviacijnogo polku sho diyap v Zapolyar yi Razom z inshimi lotchikami prikrivav nazemni vijska zahishav vid nalotiv Murmansk litav na rozvidku i shturmovku vorozhih vijsk Navesni 1944 roku ocholiv 515 j vinishuvalnij aviacijnij polk 193 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi 13 go vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu 16 yi povitryanoyi armiyi 1 go Biloruskogo frontu Polk gromiv voroga v Bilorusi Polshi brav uchast u forsuvanni Zahidnogo Bugu Visli u zvilnenni mist Holma Lyublina Lodzya Do bereznya 1945 roku pidpolkovnik G V Gromov zdijsniv 400 bojovih vilotiv proviv 64 povitryanih boyiv zbiv 13 litakiv protivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 travnya 1946 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni v povitryanih boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami pidpolkovniku Georgiyu Vasilovichu Gromovu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 8980 Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu u VPS SRSR U 1950 roci zakinchiv Vishi oficerski lotno taktichni komandni kursi v 1956 roci Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Komanduvav aviacijnim z yednannyam Mogila Georgiya Gromova Z 1963 general major aviaciyi G V Gromov v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 26 veresnya 1975 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Oleksandra Nevskogo ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987