Григорій XIII (лат. Gregorius PP. XIII; 7 січня 1502, Болонья — 10 квітня 1585, Рим) — 226-ий Папа Римський (з 13 травня 1572 року до 10 квітня 1585 року).
Григорій XIII (Gregorius PP. XIII) | ||
| ||
---|---|---|
13 травня 1572 — 10 квітня 1585 | ||
Попередник: | Пій V | |
Наступник: | Сікст V | |
Ім'я при народженні: | італ. Ugo Buoncompagni | |
Дата народження: | 1 січня 1502[1] | |
Місце народження: | Болонья, Папська держава | |
Дата смерті: | 10 квітня 1585[2][3][…] (83 роки) | |
Місце смерті: | Рим, Папська держава | |
Поховання: | собор Святого Петра | |
Громадянство: | Папська держава | |
Релігія: | католицька церква[5] | |
Освіта: | Болонський університет | |
Батько: | d[6] | |
Мати: | d[6] | |
Діти: | d[7] | |
Інтронізація: | 25 травня 1572 | |
У миру: | Уго Буонкомпаньї | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життя
Уго Бонкомпаньї народився 7 січня 1502 року в Болоньї. Походив з багатої дворянської сім'ї. Вивчав право у Болонському університеті, а потім, як кваліфікований юрист, доктор права, був радником багатьох єпископів в Римі і Триденті. У 1565 був призначений кардиналом і посланий з дипломатичною місією в Мадрид.
Понтифікат
В період понтифікату Пія IV не схвалював дуже жорстких, на його думку, папських вироків. Мав одного позашлюбного сина, Джакомо, яким, після отримання папської тіари не міг дуже сильно опікуватися в новій атмосфері Тридентського собору. Григорій XIII — останній папа, про якого точно відомо, що в нього були позашлюбні діти.
Велику владу над Папою мали єзуїти, театинці та їх прихильники. Однак Григорію XIII вдалося призначити кардиналами двох своїх племінників, але їх вплив в Римській курії був обмеженим. Рідний брат папи, який виїхав з Болоньї в Рим, щоб привітати Григорія з обранням на трон св. Петра, отримав наказ повернутися назад. Хроністи підкреслюють, що папа, за прикладом Пія V, вів побожний спосіб життя і що навіть у перші роки понтифікату тричі на тиждень сам відправляв месу. В Римі реформи продовжували члени нових чернечих орденів, покликаних відродити релігійне життя і пропагувати християнські принципи в дусі рішень Тридентського собору. Великим визнанням користувалася наукова діяльність єзуїта Роберта Белларміна (1542–1621), визнаного у 1930 святим, а в 1931 — доктором (вчителем) церкви.
З ініціативи Папи в Римі з'явилося два навчальні заклади (колегії). Перша колегія отримала пізніше назву Григоріанського університету, а другого — Германська колегія — була призначена для німецького духовенства, що походив з вищих верств суспільства, і покликана оздоровити мораль духовенства в Німецької імперії. Створена була також Грецька колегія для навчання духовенства, призначеного для пастирської діяльності на територіях, що перебували під впливом православної церкви.
Григорій XIII активний противник Реформації. Після перемоги флота Священної ліги у Битві при Лепанто засновує у 1572 році свято Пресвятої Діви Марії Розарія.
Реформа календаря
Григорій XIII прославив своє ім'я, ввівши в усіх католицьких країнах розроблений Луїджі Ліліо та Христофором Клавієм григоріанський календар. Календар був введений папською буллою Inter gravissimas 24 лютого 1582 року. Реформа календаря ліквідувала десятиденне відставання юліанського календаря по відношенню до сонячного року. Високосні роки, коли місяць лютий нараховує 29 днів, встановлювалися рідше (відтепер не були високосними роки, кратні 100, але не кратні 400, наприклад, 1700, 1800, 1900). Для розуміння змін у календар, підготовки та проведення його реформи Григорій XIII у 1578 році наказав збудувати вежу для астрономічних спостережень і заснував Ватиканську обсерваторію.
Папський григоріанський університет
1551 року в Римі Ігнатій Лойола за підтримки Франциска Борджа засновують Scuola di grammatica, d'umanita e dottrina cristiniana («Школа граматики, гуманітарних наук і християнського вчення»), що був відомий також як Collegium Romanum (Римська колегія), першу школу єзуїтів. У 1584 році папа Григорій XIII урочисто відкриває Collegium Romanum ще раз і на новому місці та по-особливому підтримує його діяльність. За ці старання у 1873 році папа Пій IX дає назву колегії Pontificia Universitas Gregoriana.
Див. також
Примітки
- http://www.vatican.va/jubilee_2000/pilgrim/documents/ju_gp_01062000-6a_it.html
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 25 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2006. Процитовано 25 березня 2015.
- John O'Malley, (1993). The First Jesuits [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] Cambridge: Harvard University Press. p. 366. . (англ.)
Посилання
- Григорій XIII // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Католицька енциклопедія [ 4 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorij XIII lat Gregorius PP XIII 7 sichnya 1502 15020107 Bolonya 10 kvitnya 1585 Rim 226 ij Papa Rimskij z 13 travnya 1572 roku do 10 kvitnya 1585 roku Grigorij XIII Gregorius PP XIII Papa Rimskij 13 travnya 1572 10 kvitnya 1585 Poperednik Pij V Nastupnik Sikst V Im ya pri narodzhenni ital Ugo BuoncompagniData narodzhennya 1 sichnya 1502 1 Misce narodzhennya Bolonya Papska derzhavaData smerti 10 kvitnya 1585 1585 04 10 2 3 83 roki Misce smerti Rim Papska derzhavaPohovannya sobor Svyatogo PetraGromadyanstvo Papska derzhavaReligiya katolicka cerkva 5 Osvita Bolonskij universitetBatko d 6 Mati d 6 Diti d 7 Intronizaciya 25 travnya 1572U miru Ugo Buonkompanyi Mediafajli b u VikishovishiZhittyaUgo Bonkompanyi narodivsya 7 sichnya 1502 roku v Bolonyi Pohodiv z bagatoyi dvoryanskoyi sim yi Vivchav pravo u Bolonskomu universiteti a potim yak kvalifikovanij yurist doktor prava buv radnikom bagatoh yepiskopiv v Rimi i Tridenti U 1565 buv priznachenij kardinalom i poslanij z diplomatichnoyu misiyeyu v Madrid PontifikatV period pontifikatu Piya IV ne shvalyuvav duzhe zhorstkih na jogo dumku papskih virokiv Mav odnogo pozashlyubnogo sina Dzhakomo yakim pislya otrimannya papskoyi tiari ne mig duzhe silno opikuvatisya v novij atmosferi Tridentskogo soboru Grigorij XIII ostannij papa pro yakogo tochno vidomo sho v nogo buli pozashlyubni diti Veliku vladu nad Papoyu mali yezuyiti teatinci ta yih prihilniki Odnak Grigoriyu XIII vdalosya priznachiti kardinalami dvoh svoyih pleminnikiv ale yih vpliv v Rimskij kuriyi buv obmezhenim Ridnij brat papi yakij viyihav z Bolonyi v Rim shob privitati Grigoriya z obrannyam na tron sv Petra otrimav nakaz povernutisya nazad Hronisti pidkreslyuyut sho papa za prikladom Piya V viv pobozhnij sposib zhittya i sho navit u pershi roki pontifikatu trichi na tizhden sam vidpravlyav mesu V Rimi reformi prodovzhuvali chleni novih chernechih ordeniv poklikanih vidroditi religijne zhittya i propaguvati hristiyanski principi v dusi rishen Tridentskogo soboru Velikim viznannyam koristuvalasya naukova diyalnist yezuyita Roberta Bellarmina 1542 1621 viznanogo u 1930 svyatim a v 1931 doktorom vchitelem cerkvi Z iniciativi Papi v Rimi z yavilosya dva navchalni zakladi kolegiyi Persha kolegiya otrimala piznishe nazvu Grigorianskogo universitetu a drugogo Germanska kolegiya bula priznachena dlya nimeckogo duhovenstva sho pohodiv z vishih verstv suspilstva i poklikana ozdoroviti moral duhovenstva v Nimeckoyi imperiyi Stvorena bula takozh Grecka kolegiya dlya navchannya duhovenstva priznachenogo dlya pastirskoyi diyalnosti na teritoriyah sho perebuvali pid vplivom pravoslavnoyi cerkvi Grigorij XIII aktivnij protivnik Reformaciyi Pislya peremogi flota Svyashennoyi ligi u Bitvi pri Lepanto zasnovuye u 1572 roci svyato Presvyatoyi Divi Mariyi Rozariya Para Grigorij XIIIReforma kalendaryaMogilna plita grobu Grigoriya XIII u Sobori Svyatogo Petra v Rimi z zobrazhennyam diskusiyi mizh klirikami ta vchenimi pro reformu kalendarya Grigorij XIII proslaviv svoye im ya vvivshi v usih katolickih krayinah rozroblenij Luyidzhi Lilio ta Hristoforom Klaviyem grigorianskij kalendar Kalendar buv vvedenij papskoyu bulloyu Inter gravissimas 24 lyutogo 1582 roku Reforma kalendarya likviduvala desyatidenne vidstavannya yulianskogo kalendarya po vidnoshennyu do sonyachnogo roku Visokosni roki koli misyac lyutij narahovuye 29 dniv vstanovlyuvalisya ridshe vidteper ne buli visokosnimi roki kratni 100 ale ne kratni 400 napriklad 1700 1800 1900 Dlya rozuminnya zmin u kalendar pidgotovki ta provedennya jogo reformi Grigorij XIII u 1578 roci nakazav zbuduvati vezhu dlya astronomichnih sposterezhen i zasnuvav Vatikansku observatoriyu Papskij grigorianskij universitet1551 roku v Rimi Ignatij Lojola za pidtrimki Franciska Bordzha zasnovuyut Scuola di grammatica d umanita e dottrina cristiniana Shkola gramatiki gumanitarnih nauk i hristiyanskogo vchennya sho buv vidomij takozh yak Collegium Romanum Rimska kolegiya pershu shkolu yezuyitiv U 1584 roci papa Grigorij XIII urochisto vidkrivaye Collegium Romanum she raz i na novomu misci ta po osoblivomu pidtrimuye jogo diyalnist Za ci starannya u 1873 roci papa Pij IX daye nazvu kolegiyi Pontificia Universitas Gregoriana Div takozhSpisok Rimskih Pap Regnans in ExcelsisPrimitkihttp www vatican va jubilee 2000 pilgrim documents ju gp 01062000 6a it html Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2015 d Track Q110250907d Track Q2494649 Arhiv originalu za 28 grudnya 2017 Procitovano 25 bereznya 2015 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2006 Procitovano 25 bereznya 2015 John O Malley 1993 The First Jesuits 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Cambridge Harvard University Press p 366 ISBN 978 0 674 30313 3 angl PosilannyaGrigorij XIII Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Katolicka enciklopediya 4 bereznya 2012 u Wayback Machine angl