Ґреґорі Корсо (англ. Gregory Corso; 26 березня 1930, Мангеттен, Нью-Йорк — 17 січня 2001, Міннеаполіс) — американський поет і прозаїк, один з чотирьох «канонічних» представників покоління бітників (поряд з Алленом Ґінзберґом, Джеком Керуаком і Вільямом Берроузом).
Ґреґорі Корсо | |
---|---|
![]() | |
Народився | 26 березня 1930 Мангеттен, Нью-Йорк |
Помер | 17 січня 2001 (70 років) Міннеаполіс ·рак простати |
Поховання | Римський протестантський цвинтар |
Країна | ![]() |
Діяльність | Поет, прозаїк |
Знання мов | англійська[1] |
Заклад | d |
Роки активності | з 1955 |
Напрямок | біт-покоління |
IMDb | ID 0181141 |
|
Біографія
Ґреґорі Корсо народився у Ґринвіч-Вілледжі, кварталі на заході Нижнього Мангеттена. Його батьки були італійцями. Коли Ґреґорі народився, його батькові було сімнадцять років, а мамі — шістнадцять. За рік після народження батьки розлучилися, Ґреґорі змінив кілька прийомних сімей. Коли йому виповнилося одинадцять років, батько одружився знову і забрав Ґреґорі до себе, але за два роки Ґреґорі втік з дому. Його спіймали і відправили до інтернату. Там він пробув два роки, і додому так більше й не повернувся. У сімнадцять років Ґреґорі вкотре потрапив до тюрми, але цього разу на серйозний термін — три роки. Там він познайомився з одним засудженим, який давав Ґреґорі читати світову класичну літературу. У тюрмі Ґреґорі зрозумів, що хоче стати поетом.
Однієї ночі 1950 року Ґреґорі Корсо сидів у темному порожньому барі. У нього були при собі його тюремні вірші. До бару зайшов Аллен Ґінзберґ, вони познайомилися, Аллен прочитав кілька віршів Ґреґорі і був вражений їхньою свіжістю та ориґінальністю.
Ґреґорі Корсо працював різноробом, страждав від божевілля, їздив автостопом Америкою і світом, і був активний до останніх своїх днів.
Помер Ґреґорі Корсо у Міннеаполісі, штат Міннесота, від раку. Похований у Римі на Римському протестантському цвинтарі поряд із кумирами своєї юності Персі Біші Шеллі і Джоном Кітсом.
Творчість
Ґреґорі Корсо яскравий представник покоління бітників у поезії, автор семи поетичних збірок, у яких виразно простежується захоплення «вічно молодими» (тобто рано померлими або рано замовклими) поетами — Персі Біші Шеллі, Томасом Чаттертоном, Артюром Рембо, і намагання доповнити їхній міф власними життям і творчістю. Подібно до інших бітників, величезного значення надавав публічному виконанню своїх віршів, майстерно перетворюючи звичайне читання в унікальне словесно-жестикуляційне дійство.
Бібліографія
- Весталка з вулиці Бреттл (1955)
- Бензин (1958)
- День народження смерті (1960)
- Хай живе людина! (1962)
- Американські елегійні почуття (1970)
- Провісник автохтонного духу (1981)
- Поле свідомості (1989)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Сторінка, присвячена життю і творчості Ґреґорі Корсо [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет