Граній Ліциніан (лат. Granius Licinianus) — римський історик II ст. н. е., представник «малих» римських анналістів періоду грецького відродження. Зі значного доробку Гранія Ліциніана до нас дійшли лише фрагменти його праці, що охоплюють період з 163 по 78 рр. до н. е.
Граній Ліциніан | ||||
---|---|---|---|---|
Granius Licinianus | ||||
Народився | II століття | |||
Помер | 2 століття[1] | |||
Громадянство | Римська імперія | |||
Діяльність | історик, письменник, аналіст | |||
Сфера роботи | історія | |||
Мова творів | латинська | |||
Magnum opus | історія Риму | |||
| ||||
Історія походження джерела
Про історика не збереглися біографічні дані, тому дослідники припускають, що Граній Ліциніан посідав когорту так званих «малих» римських анналістів, які представлені також Луцієм Аннеєм Флором (праця «Епітома») та («Пам'ятна книжка»). У творах Макробія (І, 16, 30) і Сервія Гонората (коментар до «Енеїди», І, 737) згадується постать Гранія. Вважається, що праця Гранія Ліциніана була написана у період правління Антоніна й зображувала історію Риму доби Республіки від Ромула до смерті Цезаря.
З 36 книг до нашого часу дійшли лише 12 аркушів у палімпсесті, які знайшли у 1853 році вчені Британського музею серед інших рукописів єгипетського монастиря у Ваді-Натруні. Згадуваний палімпсест містив декілька текстів різних періодів, зокрема твір латинською мовою, праця латинського граматика і богословський текст, написаний сирійською мовою. Фрагменти праці описують події 165, 105, 87 і 78 рр. до н. е. Більшість дослідників вважає, що основним джерелом твору був опис історії Риму Тіта Лівія.
Інколи висувають припущення, що Граній Ліциніан спирався також на Саллюстія, хоча він сприймав його більше як оратора, ніж історика. З втрачених праць Гранія виокремлюють трактат про етикет під час прийому їжі. Загалом Граній Ліциніан під впливом софістики доби «грецького відродження» (ІІ ст.) приділяв увагу різноманітним містичним знаменням та повчальним прикладам і одночасно не зосереджувався на політичних перипетіях, що є визначальною рисою тогочасної літератури.
Загальна характеристика джерела
Опис подій історії Риму доби Республіки Гранія Ліциніана наразі містить фрагментарні свідчення. Він представлений 5 книгами: XXVI (опис римського війська), XXVIII (події 163—162 рр. до н. е.), XXXIII (105 р. до н. е.), XXXV (87-85 рр. до н. е.) і XXXVI (81-78 рр. до н. е.).
У XXVI книзі автор висвітлював кінноту, зокрема реформу римського царя Тарквінія Пріска, за якою кожен вершник отримав у розпорядження по два коня. Граній зазначав, що це нововведення пов'язане з впровадженням культу Кастора і Поллукса. Вершників, які перебували на постійній військовій службі, називали «flexuntes».
У XXVIII книзі згадується Антіох IV Епіфан (сирійський цар 175—164 рр. до н. е.), який у 163—162 рр. до н. е. перебував у Афінах і планував ведення бойових дій проти Риму. Граній Ліциніан описував, що цар часто влаштовував бенкети, танцював без одягу і приймав водні процедури на публіці, що свідчить про негативне ставлення автора до Антіоха. Окремо Граній виокремив бажання царя легітимізувати свою владу за допомогою церемонії символічного одруження з Діаною. Вона проводилася в Ієраполісі, й Антіох, неправильно усвідомивши значення скарбів храму як придане своєї «дружини», пограбував святиню. Автор вважав насильницьку смерть Антіоха відплатою за святотатство у храмі. Також Граній Ліциніан розповідав про Корнелія Лентула (консул-суффект 162 р. до н. е.) як про визначну особу, яка багато зробила для добробуту Риму. Під час перебування на посаді претора, сенат призначив йому придбати землі у Кампанії, які були освоєні приватними землевласниками з метою їх перетворення на ager publicus та обмеження приватного землеволодіння. За громадські кошти Лентулл купив 50 тис. югерів землі, а план території відобразив на бронзовій таблиці, яку розмістили у Храмі Свободи і яку під час правління Сулли видозмінили. При цьому виникають неточності у випадку різниці між писемними джерелами й археологічними артефактами. На тлі цього припускають, що землю не розподіляли, а лише вирішили виміряти територію та визначити чіткі кордони між ager publicus і приватними землями.
XXXIII книга містить події війни з кімврами 105 р. до н. е., де поразки римлян сприймалися Гранієм як наслідок неузгоджених дій керівників, наприклад проконсула Аврелія Скавра, консулів Галлія й Квінта Сервілія Цепіона, що, на думку автора, цілком можна було уникнути. Одночасно Граній Ліциніан описував легенди про чорних змій, які під час урочистостей та гри трубачів почали нападати на людей або про римських матрон, кожній з яких наснився подібний сон з жертвопринесеннями. Можна провести паралелі зі Светонієм, який часто вдавався до опису містичних явищ та знамень. Граній Ліциніан виокремлював народження Помпея та Цицерона у цей рік та заборону керувати судном особам, яким не виповнилося 25 років.
У XXXV книзі присутній найповніший виклад подій, де в порівнянні з іншими книгами, більше уваги приділяється військово-політичній сфері періоду 87-85 рр. до н. е. Марій (консул 107 р. до н. е.) з 1 тис. прибічниками приєднався до Луція Корнелія Цинни, Серторія (керівник повстання в Іспанії) та Папірія (консул 85 р. до н. е.), що принесло значний успіх Цинні у битві з Помпеєм. Марій здобув контроль над Янікулом і в той же час Гней Октавій (консул 87 р. до н. е.) отримав 6 когорт від Помпея і перейшов Тибр. Цинна скористався конфліктом римлян з самнітами, які хотіли розширити свої права та отримати повноцінне громадянство, і запропонував їм умови миру, враховуючи їхні вимоги. Граній Ліциніан зазначав про епідемію чуми, яка забрала життя близько 17 тис. воїнів Октавія. Автор описував легенду про те, що Помпей був вражений блискавкою і декілька днів не подавав ознак життя. Також Граній Ліциніан зазначає про діяльність Мітрідата VI (царя Понтійського 120-63 рр. до н. е.), який для боротьби з Римом зібрав 65 тис. піхоти і вершників і 70 колісниць, але римська армія на північно-східному узбережжі Анатолії виграли битву. Після цього Сулла з Мітридатом уклали мирну угоду, за якою останній зобов'язувався покинути Азію, Біфінію, Пафлагонію та Галатію. Також описується діяльність Сократа (сина Нікомеда ІІІ у Віфінії).
Фрагменти XXXVI книги починаються з тріумфу Помпея в честь його перемоги в Африці, які яскраво описують показ слонів для римських громадян. Граній Ліциніан зазначав про смерть Сулли та його похорони, коли його тіло спалили і за легендою дощ загасив поховальне вогнище. Автор писав про спробу відновлення влади трибутних коміцій, у той час як Емілій Лепід (консул 78 р. до н. е.) виступив проти цього. Натомість, він обіцяв провести реформи, такі як повернення вигнанців та анулювання законів Сулли.
Джерела
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Ладынин И., Немировский А., Новиков С., Никишин В. История древнего мира: Восток, Греция, Рим. — М.: Слово, 2004. — С. 110.
- Sandys John Edwyn A Companion to Latin Studies. — Cambridge: Cambridge University Press, 1921. — Р. 683.
- Лексикон античної словесності / за ред. М. Борецького, В. Зварича. — Дрогобич: Коло, 2014. — С. 96
- Konrad Christoph F. Plutarch's Sertorius. — UNC Press Books, 1994. — P. 156
- The Cambridge History of Classical Literature / Editors: Easterling P. E., Kenney E.J. — Cambridge: Cambridge University Press, 2008. — P. 244
- История римской литературы / Под ред. С. И. Соболевского, М. Е. Грабарь-Пассек, Ф. А. Петровского. — Том ІІ. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — С. 354
- Hazel John Who's Who in the Roman World. — Routledge, 2002. — Р. 128.
- Granian Licinianus [Electronic resource]. — Code of access: http://www.attalus.org/translate/granius.html#book26 [ 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Andrade Nathanael John. Imitation Greeks: Being Syrian in the Greco-Roman World (175 BCE — 275 CE). — Santa Barbara: UMI Microform, 2009. — Р. 80.
- Roselaar Saskia T. Public Land in the Roman Republic: A Social and Economic History of Ager Publicus in Italy, 396-89 BC. — Oxford: Oxford University Press, 2010. — Р. 47.
- Короленков А. В. Квинт Серторий: Политическая биография. — СПб.: Алетейя, 2003. — С. 68
Література
- Короленков А. В.;Квинт Серторий: Политическая биография. — СПб.: Алетейя, 2003. — 310 с. — Серия «Античная библиотека. Исследования».
- Ладынин И., Немировский А., Новиков С., Никишин В. История древнего мира: Восток, Греция, Рим. — М.: Слово, 2004. — 576 с.
- История римской литературы / Под ред. С. И. Соболевского, М. Е. Грабарь-Пассек, Ф. А. Петровского. — Том ІІ. — М.: Изд-во АН СССР, 1962. — 490 с.
- Лексикон античної словесності / за ред. М. Борецького, В. Зварича. — Дрогобич: Коло, 2014. — 730 с.
- Andrade Nathanael John. Imitation Greeks: Being Syrian in the Greco-Roman World (175 BCE — 275 CE). — Santa Barbara: UMI Microform, 2009. — 922 p.
- Hazel John Who's Who in the Roman World. — Routledge, 2002. — 384 p.
- Konrad Christoph F. Plutarch's Sertorius. — UNC Press Books, 1994. — 259 p.
- Roselaar Saskia T. Public Land in the Roman Republic: A Social and Economic History of Ager Publicus in Italy, 396-89 BC. — Oxford: Oxford University Press, 2010. — 360 p.
- The Cambridge History of Classical Literature / Editors: Easterling P. E., Kenney E.J. — Cambridge: Cambridge University Press, 2008. — 962 p.
- Granius Licinianus [Electronic resource]. — Code of access: http://www.attalus.org/translate/granius.html#book28 [ 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Granij Licinian lat Granius Licinianus rimskij istorik II st n e predstavnik malih rimskih annalistiv periodu greckogo vidrodzhennya Zi znachnogo dorobku Graniya Liciniana do nas dijshli lishe fragmenti jogo praci sho ohoplyuyut period z 163 po 78 rr do n e Granij LicinianGranius LicinianusNarodivsyaII stolittyaPomer2 stolittya 1 GromadyanstvoRimska imperiyaDiyalnististorik pismennik analistSfera robotiistoriyaMova tvorivlatinskaMagnum opusistoriya Rimu Div takozh LicinianIstoriya pohodzhennya dzherelaPro istorika ne zbereglisya biografichni dani tomu doslidniki pripuskayut sho Granij Licinian posidav kogortu tak zvanih malih rimskih annalistiv yaki predstavleni takozh Luciyem Anneyem Florom pracya Epitoma ta Pam yatna knizhka U tvorah Makrobiya I 16 30 i Serviya Gonorata komentar do Eneyidi I 737 zgaduyetsya postat Graniya Vvazhayetsya sho pracya Graniya Liciniana bula napisana u period pravlinnya Antonina j zobrazhuvala istoriyu Rimu dobi Respubliki vid Romula do smerti Cezarya Z 36 knig do nashogo chasu dijshli lishe 12 arkushiv u palimpsesti yaki znajshli u 1853 roci vcheni Britanskogo muzeyu sered inshih rukopisiv yegipetskogo monastirya u Vadi Natruni Zgaduvanij palimpsest mistiv dekilka tekstiv riznih periodiv zokrema tvir latinskoyu movoyu pracya latinskogo gramatika i bogoslovskij tekst napisanij sirijskoyu movoyu Fragmenti praci opisuyut podiyi 165 105 87 i 78 rr do n e Bilshist doslidnikiv vvazhaye sho osnovnim dzherelom tvoru buv opis istoriyi Rimu Tita Liviya Inkoli visuvayut pripushennya sho Granij Licinian spiravsya takozh na Sallyustiya hocha vin sprijmav jogo bilshe yak oratora nizh istorika Z vtrachenih prac Graniya viokremlyuyut traktat pro etiket pid chas prijomu yizhi Zagalom Granij Licinian pid vplivom sofistiki dobi greckogo vidrodzhennya II st pridilyav uvagu riznomanitnim mistichnim znamennyam ta povchalnim prikladam i odnochasno ne zoseredzhuvavsya na politichnih peripetiyah sho ye viznachalnoyu risoyu togochasnoyi literaturi Zagalna harakteristika dzherelaOpis podij istoriyi Rimu dobi Respubliki Graniya Liciniana narazi mistit fragmentarni svidchennya Vin predstavlenij 5 knigami XXVI opis rimskogo vijska XXVIII podiyi 163 162 rr do n e XXXIII 105 r do n e XXXV 87 85 rr do n e i XXXVI 81 78 rr do n e U XXVI knizi avtor visvitlyuvav kinnotu zokrema reformu rimskogo carya Tarkviniya Priska za yakoyu kozhen vershnik otrimav u rozporyadzhennya po dva konya Granij zaznachav sho ce novovvedennya pov yazane z vprovadzhennyam kultu Kastora i Polluksa Vershnikiv yaki perebuvali na postijnij vijskovij sluzhbi nazivali flexuntes U XXVIII knizi zgaduyetsya Antioh IV Epifan sirijskij car 175 164 rr do n e yakij u 163 162 rr do n e perebuvav u Afinah i planuvav vedennya bojovih dij proti Rimu Granij Licinian opisuvav sho car chasto vlashtovuvav benketi tancyuvav bez odyagu i prijmav vodni proceduri na publici sho svidchit pro negativne stavlennya avtora do Antioha Okremo Granij viokremiv bazhannya carya legitimizuvati svoyu vladu za dopomogoyu ceremoniyi simvolichnogo odruzhennya z Dianoyu Vona provodilasya v Iyerapolisi j Antioh nepravilno usvidomivshi znachennya skarbiv hramu yak pridane svoyeyi druzhini pograbuvav svyatinyu Avtor vvazhav nasilnicku smert Antioha vidplatoyu za svyatotatstvo u hrami Takozh Granij Licinian rozpovidav pro Korneliya Lentula konsul suffekt 162 r do n e yak pro viznachnu osobu yaka bagato zrobila dlya dobrobutu Rimu Pid chas perebuvannya na posadi pretora senat priznachiv jomu pridbati zemli u Kampaniyi yaki buli osvoyeni privatnimi zemlevlasnikami z metoyu yih peretvorennya na ager publicus ta obmezhennya privatnogo zemlevolodinnya Za gromadski koshti Lentull kupiv 50 tis yugeriv zemli a plan teritoriyi vidobraziv na bronzovij tablici yaku rozmistili u Hrami Svobodi i yaku pid chas pravlinnya Sulli vidozminili Pri comu vinikayut netochnosti u vipadku riznici mizh pisemnimi dzherelami j arheologichnimi artefaktami Na tli cogo pripuskayut sho zemlyu ne rozpodilyali a lishe virishili vimiryati teritoriyu ta viznachiti chitki kordoni mizh ager publicus i privatnimi zemlyami XXXIII kniga mistit podiyi vijni z kimvrami 105 r do n e de porazki rimlyan sprijmalisya Graniyem yak naslidok neuzgodzhenih dij kerivnikiv napriklad prokonsula Avreliya Skavra konsuliv Galliya j Kvinta Serviliya Cepiona sho na dumku avtora cilkom mozhna bulo uniknuti Odnochasno Granij Licinian opisuvav legendi pro chornih zmij yaki pid chas urochistostej ta gri trubachiv pochali napadati na lyudej abo pro rimskih matron kozhnij z yakih nasnivsya podibnij son z zhertvoprinesennyami Mozhna provesti paraleli zi Svetoniyem yakij chasto vdavavsya do opisu mistichnih yavish ta znamen Granij Licinian viokremlyuvav narodzhennya Pompeya ta Cicerona u cej rik ta zaboronu keruvati sudnom osobam yakim ne vipovnilosya 25 rokiv U XXXV knizi prisutnij najpovnishij viklad podij de v porivnyanni z inshimi knigami bilshe uvagi pridilyayetsya vijskovo politichnij sferi periodu 87 85 rr do n e Marij konsul 107 r do n e z 1 tis pribichnikami priyednavsya do Luciya Korneliya Cinni Sertoriya kerivnik povstannya v Ispaniyi ta Papiriya konsul 85 r do n e sho prineslo znachnij uspih Cinni u bitvi z Pompeyem Marij zdobuv kontrol nad Yanikulom i v toj zhe chas Gnej Oktavij konsul 87 r do n e otrimav 6 kogort vid Pompeya i perejshov Tibr Cinna skoristavsya konfliktom rimlyan z samnitami yaki hotili rozshiriti svoyi prava ta otrimati povnocinne gromadyanstvo i zaproponuvav yim umovi miru vrahovuyuchi yihni vimogi Granij Licinian zaznachav pro epidemiyu chumi yaka zabrala zhittya blizko 17 tis voyiniv Oktaviya Avtor opisuvav legendu pro te sho Pompej buv vrazhenij bliskavkoyu i dekilka dniv ne podavav oznak zhittya Takozh Granij Licinian zaznachaye pro diyalnist Mitridata VI carya Pontijskogo 120 63 rr do n e yakij dlya borotbi z Rimom zibrav 65 tis pihoti i vershnikiv i 70 kolisnic ale rimska armiya na pivnichno shidnomu uzberezhzhi Anatoliyi vigrali bitvu Pislya cogo Sulla z Mitridatom uklali mirnu ugodu za yakoyu ostannij zobov yazuvavsya pokinuti Aziyu Bifiniyu Paflagoniyu ta Galatiyu Takozh opisuyetsya diyalnist Sokrata sina Nikomeda III u Vifiniyi Fragmenti XXXVI knigi pochinayutsya z triumfu Pompeya v chest jogo peremogi v Africi yaki yaskravo opisuyut pokaz sloniv dlya rimskih gromadyan Granij Licinian zaznachav pro smert Sulli ta jogo pohoroni koli jogo tilo spalili i za legendoyu dosh zagasiv pohovalne vognishe Avtor pisav pro sprobu vidnovlennya vladi tributnih komicij u toj chas yak Emilij Lepid konsul 78 r do n e vistupiv proti cogo Natomist vin obicyav provesti reformi taki yak povernennya vignanciv ta anulyuvannya zakoniv Sulli DzherelaVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Ladynin I Nemirovskij A Novikov S Nikishin V Istoriya drevnego mira Vostok Greciya Rim M Slovo 2004 S 110 Sandys John Edwyn A Companion to Latin Studies Cambridge Cambridge University Press 1921 R 683 Leksikon antichnoyi slovesnosti za red M Boreckogo V Zvaricha Drogobich Kolo 2014 S 96 Konrad Christoph F Plutarch s Sertorius UNC Press Books 1994 P 156 The Cambridge History of Classical Literature Editors Easterling P E Kenney E J Cambridge Cambridge University Press 2008 P 244 Istoriya rimskoj literatury Pod red S I Sobolevskogo M E Grabar Passek F A Petrovskogo Tom II M Izd vo AN SSSR 1962 S 354 Hazel John Who s Who in the Roman World Routledge 2002 R 128 Granian Licinianus Electronic resource Code of access http www attalus org translate granius html book26 27 listopada 2015 u Wayback Machine Andrade Nathanael John Imitation Greeks Being Syrian in the Greco Roman World 175 BCE 275 CE Santa Barbara UMI Microform 2009 R 80 Roselaar Saskia T Public Land in the Roman Republic A Social and Economic History of Ager Publicus in Italy 396 89 BC Oxford Oxford University Press 2010 R 47 Korolenkov A V Kvint Sertorij Politicheskaya biografiya SPb Aletejya 2003 S 68LiteraturaKorolenkov A V Kvint Sertorij Politicheskaya biografiya SPb Aletejya 2003 310 s Seriya Antichnaya biblioteka Issledovaniya Ladynin I Nemirovskij A Novikov S Nikishin V Istoriya drevnego mira Vostok Greciya Rim M Slovo 2004 576 s Istoriya rimskoj literatury Pod red S I Sobolevskogo M E Grabar Passek F A Petrovskogo Tom II M Izd vo AN SSSR 1962 490 s Leksikon antichnoyi slovesnosti za red M Boreckogo V Zvaricha Drogobich Kolo 2014 730 s Andrade Nathanael John Imitation Greeks Being Syrian in the Greco Roman World 175 BCE 275 CE Santa Barbara UMI Microform 2009 922 p Hazel John Who s Who in the Roman World Routledge 2002 384 p Konrad Christoph F Plutarch s Sertorius UNC Press Books 1994 259 p Roselaar Saskia T Public Land in the Roman Republic A Social and Economic History of Ager Publicus in Italy 396 89 BC Oxford Oxford University Press 2010 360 p The Cambridge History of Classical Literature Editors Easterling P E Kenney E J Cambridge Cambridge University Press 2008 962 p Granius Licinianus Electronic resource Code of access http www attalus org translate granius html book28 27 listopada 2015 u Wayback Machine