Нікомед III Евергет (дав.-гр. Νικομήδης Εὐεργέτης, д/н — бл.94 до н. е.) — цар Віфінії бл.127 до н. е.—94 до н. е. роках.
Нікомед III | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | бл. 94 до н. е. Нікомедія |
Діяльність | монарх |
Титул | цар |
Термін | 127—94 роки до н. е. |
Попередник | Нікомед II |
Наступник | Нікомед IV |
Рід | d |
Батько | Нікомед II |
У шлюбі з | Ніса Лаодіка |
Діти | 2 сини та 1 донька |
|
Життєпис
Син Нікомеда II, царя Віфінії. Посів трон після смерті батька близько 128 або 127 року до н. е. Вимушений був продовжувати політику попередника, основою якого була беззаперечна підтримка Римської республіки у Малій Азії. Перші згадки про діяльність цього царя містяться в промові Гая Гракха, який 123/122 році до н. е., виступаючи проти закону Ауфея (стосовно належності Фригії), заявив, що прихильників його прийняття фінансово підтримує Нікомед III. Але зрештою останній програв, а римський сенат проголосував за передачу Фригії Мітрідату V, царю Понту.
Згодом конфлікти з Понтійським царством зберігалися, але віфінський цар не виявляв якоїсь активності проти понтійських володарів. Водночас пріоритетним напрямом державної політики Никомеда III в цей період залишається традиційне філеллінство. Він прагнув зміцнювати і розвивати дружні контакти з великими економічними і культовими центрами грецького світу, зокрема було встановлено торговельні відносини з Делосом, з яким підтримувалися контакти нікейськими торговцями через Прусію Приморську.
Коштом царя у 110/109 роках до н. е. на Делосі споруджено храм Ізіди Немезіди. Також відомо про численні дарунки цього царя містам Аргос, Епідавр, Дельфам. Крім того, підтримував дружні стосунки з багатьма римськими сенаторами.
У 108/107 роках до н. е. вступив у союз з Мітрідатом VI Евпатором, царем Понту, з яким захопив й розділив царство Пафлогонію. Цар Віфінії отримав західні області — Тимонітиду, область Газаторіксу, Мармолітиду, Санісену, Потамію. На вимогу римського сенату відмовитися від завоювань, Нікомед III найменував сина Нікомеда Пілеменом й передав йому зазначені землі, оголосивши їх незалежним царством. Але на ділі зберігав владу над Західною Пафлагонією.
Втім, 104 року до н. е. починаються конфлікти з Понтом за Галатію та Каппадокію. Того ж року Нікомед III вдерся до Капподокії, але війська Мітрідата VI зрештою змусили віфінців відступили. За угодою з понтійцами вимушений був погодитися на сплату значних коштів.
Тоді цар Віфінії відновив союзницькі відносини з Римською республікою. У 103 року до н. е. спрямував свої війська Риму для придушення повстання рабів на Сицилії. Водночас уклав союз з Аріаратом VII, царем Каппадокії, який вступив у конфлікт з Мітрідатом VI. Втім, не наважився виступити проти останнього, який повалив капподокійського царя. Прийняв Лаодіку матір царя Капподокії, з якою висунув претендента — Аріарата VIII — на трон цього царства. Втім під тиском Риму відмовився від намірів. Владу здобув Аріарат IX, син Мітрідата VI.
В наступні роки Нікомед III відмовився від активної зовнішньої політики, зберігаючи союз з Римом. Помер близько 94 року до н. е. Йому наслідував старший син Нікомед IV.
Нікомед III відомий як меценат, шанувальник мистецтв, наук та літератури.
Родина
1.Дружина — Ніса
Діти:
- Нікомед (д/н-74 до н. е.), цар у 94-74 до н. е.
- Сократ Хрест (д/н-88 до н. е.), цар у 90-88 до н. е.
- Ніса
2. Дружина — Лаодіка, донька Мітрідата V, царя Понту
Джерела
- Reinach Th. L'Histoire par les Monnaies. Essais de numismatique ancienne. Paris, 1902, P. 167—182
- B.C. McGing, The foreign policy of Mithridates VI Eupator, King of Pontus, BRILL, 1986
- Лопухова О. Б. Делос во II в. до н. э. // Эллинизм: экономика, политика, культура. М., 1990. С. 244.
- Martin Schottky: Nikomedes 5. In: Der Neue Pauly (DNP). Band 8, Metzler, Stuttgart 2000, , Sp. 932.
- Marcotte D. Notice // Les geographes grecs. Tome I. Introduction generale. Pseudo—Scymnos. Circuit de la Terre / Texte etabli et traduit par Didider Marcotte. Paris, 2002. P. 1—16
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikomed III Everget dav gr Nikomhdhs Eὐergeths d n bl 94 do n e car Vifiniyi bl 127 do n e 94 do n e rokah Nikomed IIINarodivsya nevidomoPomer bl 94 do n e NikomediyaDiyalnist monarhTitul carTermin 127 94 roki do n e Poperednik Nikomed IINastupnik Nikomed IVRid dBatko Nikomed IIU shlyubi z Nisa LaodikaDiti 2 sini ta 1 donka Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Nikomed Moneta Nikomeda III iz zobrazhennyam ZevsaZhittyepisSin Nikomeda II carya Vifiniyi Posiv tron pislya smerti batka blizko 128 abo 127 roku do n e Vimushenij buv prodovzhuvati politiku poperednika osnovoyu yakogo bula bezzaperechna pidtrimka Rimskoyi respubliki u Malij Aziyi Pershi zgadki pro diyalnist cogo carya mistyatsya v promovi Gaya Grakha yakij 123 122 roci do n e vistupayuchi proti zakonu Aufeya stosovno nalezhnosti Frigiyi zayaviv sho prihilnikiv jogo prijnyattya finansovo pidtrimuye Nikomed III Ale zreshtoyu ostannij prograv a rimskij senat progolosuvav za peredachu Frigiyi Mitridatu V caryu Pontu Zgodom konflikti z Pontijskim carstvom zberigalisya ale vifinskij car ne viyavlyav yakoyis aktivnosti proti pontijskih volodariv Vodnochas prioritetnim napryamom derzhavnoyi politiki Nikomeda III v cej period zalishayetsya tradicijne filellinstvo Vin pragnuv zmicnyuvati i rozvivati druzhni kontakti z velikimi ekonomichnimi i kultovimi centrami greckogo svitu zokrema bulo vstanovleno torgovelni vidnosini z Delosom z yakim pidtrimuvalisya kontakti nikejskimi torgovcyami cherez Prusiyu Primorsku Koshtom carya u 110 109 rokah do n e na Delosi sporudzheno hram Izidi Nemezidi Takozh vidomo pro chislenni darunki cogo carya mistam Argos Epidavr Delfam Krim togo pidtrimuvav druzhni stosunki z bagatma rimskimi senatorami U 108 107 rokah do n e vstupiv u soyuz z Mitridatom VI Evpatorom carem Pontu z yakim zahopiv j rozdiliv carstvo Paflogoniyu Car Vifiniyi otrimav zahidni oblasti Timonitidu oblast Gazatoriksu Marmolitidu Sanisenu Potamiyu Na vimogu rimskogo senatu vidmovitisya vid zavoyuvan Nikomed III najmenuvav sina Nikomeda Pilemenom j peredav jomu zaznacheni zemli ogolosivshi yih nezalezhnim carstvom Ale na dili zberigav vladu nad Zahidnoyu Paflagoniyeyu Vtim 104 roku do n e pochinayutsya konflikti z Pontom za Galatiyu ta Kappadokiyu Togo zh roku Nikomed III vdersya do Kappodokiyi ale vijska Mitridata VI zreshtoyu zmusili vifinciv vidstupili Za ugodoyu z pontijcami vimushenij buv pogoditisya na splatu znachnih koshtiv Todi car Vifiniyi vidnoviv soyuznicki vidnosini z Rimskoyu respublikoyu U 103 roku do n e spryamuvav svoyi vijska Rimu dlya pridushennya povstannya rabiv na Siciliyi Vodnochas uklav soyuz z Ariaratom VII carem Kappadokiyi yakij vstupiv u konflikt z Mitridatom VI Vtim ne navazhivsya vistupiti proti ostannogo yakij povaliv kappodokijskogo carya Prijnyav Laodiku matir carya Kappodokiyi z yakoyu visunuv pretendenta Ariarata VIII na tron cogo carstva Vtim pid tiskom Rimu vidmovivsya vid namiriv Vladu zdobuv Ariarat IX sin Mitridata VI V nastupni roki Nikomed III vidmovivsya vid aktivnoyi zovnishnoyi politiki zberigayuchi soyuz z Rimom Pomer blizko 94 roku do n e Jomu nasliduvav starshij sin Nikomed IV Nikomed III vidomij yak mecenat shanuvalnik mistectv nauk ta literaturi Rodina1 Druzhina Nisa Diti Nikomed d n 74 do n e car u 94 74 do n e Sokrat Hrest d n 88 do n e car u 90 88 do n e Nisa 2 Druzhina Laodika donka Mitridata V carya PontuDzherelaReinach Th L Histoire par les Monnaies Essais de numismatique ancienne Paris 1902 P 167 182 B C McGing The foreign policy of Mithridates VI Eupator King of Pontus BRILL 1986 Lopuhova O B Delos vo II v do n e Ellinizm ekonomika politika kultura M 1990 S 244 Martin Schottky Nikomedes 5 In Der Neue Pauly DNP Band 8 Metzler Stuttgart 2000 ISBN 3 476 01478 9 Sp 932 Marcotte D Notice Les geographes grecs Tome I Introduction generale Pseudo Scymnos Circuit de la Terre Texte etabli et traduit par Didider Marcotte Paris 2002 P 1 16