Готліб Йоган Фрідріх Габерландт (нім. Gottlieb Haberlandt; 28 листопада 1854, Унгаріш-Альтенбург — 30 січня 1945, Берлін) — австро-німецький ботанік та один із основоположників фізіологічного напрямку у анатомії рослин.
Готліб Габерландт | |
---|---|
нім. Gottlieb Johann Friedrich Haberlandt | |
Народився | 28 листопада 1854[1][2] d, Мошон, Угорське королівство, Австрійська імперія |
Помер | 30 січня 1945[1][2] (90 років) Берлін, Третій Райх[3] |
Поховання | d |
Країна | Австрія Австро-Угорщина |
Діяльність | ботанік, викладач університету, біолог, фізіолог рослин |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | ботаніка |
Заклад | HU Berlin Ґрацький університет Технічний університет Граца |
Аспіранти, докторанти | d d d[4] d |
Членство | Леопольдина Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Баварська академія наук |
Готліб Габерландт у Вікісховищі |
Член-корреспондент АН Берліну, Відня, Мюнхена та академії «Леопольдіна».
Біографія
Народився 28 листопада 1854 року в австрійському місті Мошон у сім'ї відомого вченого-натураліста, який спеціалізувався в області фізіології рослин, Фрідріха Габерландта [ 5 грудня 2021 у Wayback Machine.] (1826-1878), який на той час був професором місцевого сільськогосподарського інституту.
У 1874—1876 роках навчався у Віденському університеті. Після чого переїхав в Тюбінген, для того щоб навчатися у Сімона Швенденера.
З 1877 року працював у Віденському університеті.
З 1888 року Готліб Габерландт став професором ботаніки та директором ботанічного саду в Ґраці, в 1909—1923 роках зайняв посаду професора в Берлінському університеті.
Внесок в науку
Розробив систему та термінологію рослинних такнин за їх фізіологічними ролями (механічна, провідна, асиміляційна і т.д.). Вивчав тропізми та явище подразливості у рослин.
У своїй роботі 1902 року запропонував концепцію культури клітин in vitro, при цьому Габерландт використовував розчин, запропонований Вільгельмом Кнопом, а також глюкозу та пептон. Ця робота дала іншим науковцям поштовх до подальшого дослідження можливості культивування клітин у супензійній культурі.
Габерландт висунув гіпотезу про титопотентність рослинної клітини, відповідно до якої з клітин, які культивуються, можна регенерувати окремі органи та цілу рослину.
Готліб Габерландт відкрив раневі (некрогормони) [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] рослин, речовини, що утворюються при ушкодженні тканин (вищих рослин) і стимулюють клітинний поділ у місці поранення.
Примітки
- https://www.booksite.ru/fulltext/1/001/008/007/747.htm [ 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- https://www.booksite.ru/fulltext/1/001/008/007/747.htm [ 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Берлінський університет імені Гумбольдтів
- https://leksika.com.ua/19570315/ure/gaberlandt [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- (Вищі рослини#:~:text=Вищі рослини, Streptophyta (грец.,наземні рослини та харові водорості.)
Посилання
- https://leksika.com.ua/19570315/ure/gaberlandt [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- https://www.booksite.ru/fulltext/1/001/008/007/747.htm [ 5 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- https://leksika.com.ua/19570315/ure/gaberlandt [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118973711 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://www.jstor.org/stable/3995288
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotlib Jogan Fridrih Gaberlandt nim Gottlieb Haberlandt 28 listopada 1854 Ungarish Altenburg 30 sichnya 1945 Berlin avstro nimeckij botanik ta odin iz osnovopolozhnikiv fiziologichnogo napryamku u anatomiyi roslin Gotlib Gaberlandtnim Gottlieb Johann Friedrich HaberlandtNarodivsya 28 listopada 1854 1854 11 28 1 2 d Moshon Ugorske korolivstvo Avstrijska imperiyaPomer 30 sichnya 1945 1945 01 30 1 2 90 rokiv Berlin Tretij Rajh 3 Pohovannya dKrayina Avstriya Avstro UgorshinaDiyalnist botanik vikladach universitetu biolog fiziolog roslinAlma mater Videnskij universitetGaluz botanikaZaklad HU Berlin Grackij universitet Tehnichnij universitet GracaAspiranti doktoranti d d d 4 dChlenstvo Leopoldina Akademiya nauk SRSR Shvedska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Gotlib Gaberlandt u Vikishovishi Chlen korrespondent AN Berlinu Vidnya Myunhena ta akademiyi Leopoldina BiografiyaNarodivsya 28 listopada 1854 roku v avstrijskomu misti Moshon u sim yi vidomogo vchenogo naturalista yakij specializuvavsya v oblasti fiziologiyi roslin Fridriha Gaberlandta 5 grudnya 2021 u Wayback Machine 1826 1878 yakij na toj chas buv profesorom miscevogo silskogospodarskogo institutu U 1874 1876 rokah navchavsya u Videnskomu universiteti Pislya chogo pereyihav v Tyubingen dlya togo shob navchatisya u Simona Shvendenera Z 1877 roku pracyuvav u Videnskomu universiteti Z 1888 roku Gotlib Gaberlandt stav profesorom botaniki ta direktorom botanichnogo sadu v Graci v 1909 1923 rokah zajnyav posadu profesora v Berlinskomu universiteti Vnesok v naukuRozrobiv sistemu ta terminologiyu roslinnih taknin za yih fiziologichnimi rolyami mehanichna providna asimilyacijna i t d Vivchav tropizmi ta yavishe podrazlivosti u roslin U svoyij roboti 1902 roku zaproponuvav koncepciyu kulturi klitin in vitro pri comu Gaberlandt vikoristovuvav rozchin zaproponovanij Vilgelmom Knopom a takozh glyukozu ta pepton Cya robota dala inshim naukovcyam poshtovh do podalshogo doslidzhennya mozhlivosti kultivuvannya klitin u supenzijnij kulturi Gaberlandt visunuv gipotezu pro titopotentnist roslinnoyi klitini vidpovidno do yakoyi z klitin yaki kultivuyutsya mozhna regeneruvati okremi organi ta cilu roslinu Gotlib Gaberlandt vidkriv ranevi nekrogormoni 20 listopada 2016 u Wayback Machine roslin rechovini sho utvoryuyutsya pri ushkodzhenni tkanin vishih roslin i stimulyuyut klitinnij podil u misci poranennya Primitkihttps www booksite ru fulltext 1 001 008 007 747 htm 5 grudnya 2021 u Wayback Machine https www booksite ru fulltext 1 001 008 007 747 htm 5 grudnya 2021 u Wayback Machine Berlinskij universitet imeni Gumboldtiv https leksika com ua 19570315 ure gaberlandt 20 listopada 2016 u Wayback Machine Vishi roslini text Vishi roslini Streptophyta grec nazemni roslini ta harovi vodorosti Posilannyahttps leksika com ua 19570315 ure gaberlandt 20 listopada 2016 u Wayback Machine https www booksite ru fulltext 1 001 008 007 747 htm 5 grudnya 2021 u Wayback Machine https leksika com ua 19570315 ure gaberlandt 20 listopada 2016 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118973711 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https www jstor org stable 3995288