Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Городні дерев яно земляне укріплення у вигляді пустотілої стіни наповненої землею Це дерев яно земляна споруда частина ф

Городня (архітектура)

Городня (архітектура)

Городні — дерев'яно-земляне укріплення у вигляді пустотілої стіни, наповненої землею. Це дерев'яно-земляна споруда, частина фортифікаційної споруди. З обох боків зруби були укріплені земляними укосами, які обмежували розтікання ґрунту в нижніх частинах городень, і це дозволяло створювати великі земляні вали з крутими схилами. Останні, в свою чергу, мали підструктури всередині, щоб підтримувати крутизну схилів. Городні були головною частиною міських укріплень. Верхні частини городень виступали над валами, вони були стінами міста, і вони мали "заборола" — бойові майданчики з дерев'яними містками-брустверами та щілинами для стрільби з лука. Про такі заборола пише літопис від 1097 року:

image
Оборонна стіна городища Біскупін з городен
image
Верхні (дитинець) й Нижні (острог) замки у Слуцьку, Білорусь, XVIII ст. На Верхнім замку ліворуч — стара дерев'яна стіна з городен
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Городня (значення).
image «Мстиславу же хотящо стрЂлити» внезапу ударен бысть под пазуху стрЂлою, на заборолЂх сквозЂ дску скважнею». image

Верхня частина заборола була вкрита дерев'яним дахом. Не виключено, що дерев'яні частини стін і брами були обмазані глиною для запобігання пожежі під час нападу, а іноді й побілені.

городні являли собою зруб з чотирма стінами, заповнений глиною, піском і камінням. Іноді внутрішній об'єм городні могли використовувати як приміщення різного призначення. Стінами, що захищали місто, були дубовими зрубами — городнями, де кожен зруб — із 12 комірок розміром 3 х 3 м, заповнених землею. Городні були побудовані у три ряди, зверху із заборолами, брустверами з отворами для стрільби. Будівництво, утримання і ремонт міських укріплень було обов'язком городян, а навколишнє населення також залучалося до цих робіт.

Городні широко використовувалася в середньовіччі у фортифікаційній системі або для мостових опор.

В описі М.С. Грушевського про південноруські замки XVI століття, які в своїй більшій кількості випадків були дерев'яними, стіни яких переривалися вежами, зазначається, що у вежах, крім приміщень для гармат, всередині веж бували житлові кімнати, комірки, комори, склади бойових припасів.

Китай-город — раніше Большой посад, а нині історичний район Москви всередині , прибудованої в 1538 році до кутових башт Московського Кремля: Беклемішевської та Арсенальної, ймовірно отримав назву від слова кітта. В енциклопедії Кюрінца і в перекладі її на російську мову в "Экономическом магазине" в статтях про кітти описуються їх різновидності. Під цим словом розуміється певний рід рідкої і в'язкої матерії, яка з'єднує жорсткі і тверді тіла, наприклад каміння між собою, дерево — дерев'яні кітти, а також скульптурні кітти, кітти для печей, заліза і хімічної посуди, і яка, не впитуючись в саме тіло будівельних матеріалів, на поверхні їх твердне, а затвердівши — ніякими рідинами більше не розчиняється. По-суті, мова йде про клеї, замазки і гідравлічні розчини або гідравлічні добавки.

Інші значення слова «городні»

Городнею також називали:

  • Прясло дерев'яної стіни.
  • Зруб, розташований під землею.
  • Частину дерев'яного моста між биками.

Примітки

  1. Г. Івакін. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. — К., 1996. — С. 109-189. (Розділ III. Історична топографія пізньосередньовічного Києва)
  2. 9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю.С. Асєєв, В.О. Харламов) / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю.С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1.
  3. Попович М.В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С. 71-87.
  4. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. — . — Львів: Видавництво "Світ", 2002 — .. —
    Т. 5 / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського; М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань, І. Гирич, О. Тодійчук. — Львів: Видавництво "Світ", 2003. — 592 с.: іл. — 7000 пр.. — (Серія "Історичні студії та розвідки" : 1888-1896). — . — 966-6063-276-7 (т. 5)
  5. Krünitz. T.39, с.218-286 [217]; О киттах или цементах [219]
  6. Экономический магазин, 1788, с.33 [219]

Література

  • Тимофієнко В. І., Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття, Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gorodni derev yano zemlyane ukriplennya u viglyadi pustotiloyi stini napovnenoyi zemleyu Ce derev yano zemlyana sporuda chastina fortifikacijnoyi sporudi Z oboh bokiv zrubi buli ukripleni zemlyanimi ukosami yaki obmezhuvali roztikannya gruntu v nizhnih chastinah goroden i ce dozvolyalo stvoryuvati veliki zemlyani vali z krutimi shilami Ostanni v svoyu chergu mali pidstrukturi vseredini shob pidtrimuvati krutiznu shiliv Gorodni buli golovnoyu chastinoyu miskih ukriplen Verhni chastini goroden vistupali nad valami voni buli stinami mista i voni mali zaborola bojovi majdanchiki z derev yanimi mistkami brustverami ta shilinami dlya strilbi z luka Pro taki zaborola pishe litopis vid 1097 roku Oboronna stina gorodisha Biskupin z goroden Verhni ditinec j Nizhni ostrog zamki u Slucku Bilorus XVIII st Na Verhnim zamku livoruch stara derev yana stina z goroden U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorodnya znachennya Mstislavu zhe hotyasho strЂliti vnezapu udaren byst pod pazuhu strЂloyu na zaborolЂh skvozЂ dsku skvazhneyu Verhnya chastina zaborola bula vkrita derev yanim dahom Ne viklyucheno sho derev yani chastini stin i brami buli obmazani glinoyu dlya zapobigannya pozhezhi pid chas napadu a inodi j pobileni gorodni yavlyali soboyu zrub z chotirma stinami zapovnenij glinoyu piskom i kaminnyam Inodi vnutrishnij ob yem gorodni mogli vikoristovuvati yak primishennya riznogo priznachennya Stinami sho zahishali misto buli dubovimi zrubami gorodnyami de kozhen zrub iz 12 komirok rozmirom 3 h 3 m zapovnenih zemleyu Gorodni buli pobudovani u tri ryadi zverhu iz zaborolami brustverami z otvorami dlya strilbi Budivnictvo utrimannya i remont miskih ukriplen bulo obov yazkom gorodyan a navkolishnye naselennya takozh zaluchalosya do cih robit Gorodni shiroko vikoristovuvalasya v serednovichchi u fortifikacijnij sistemi abo dlya mostovih opor V opisi M S Grushevskogo pro pivdennoruski zamki XVI stolittya yaki v svoyij bilshij kilkosti vipadkiv buli derev yanimi stini yakih pererivalisya vezhami zaznachayetsya sho u vezhah krim primishen dlya garmat vseredini vezh buvali zhitlovi kimnati komirki komori skladi bojovih pripasiv Kitaj gorod ranishe Bolshoj posad a nini istorichnij rajon Moskvi vseredini pribudovanoyi v 1538 roci do kutovih basht Moskovskogo Kremlya Beklemishevskoyi ta Arsenalnoyi jmovirno otrimav nazvu vid slova kitta V enciklopediyi Kyurinca i v perekladi yiyi na rosijsku movu v Ekonomicheskom magazine v stattyah pro kitti opisuyutsya yih riznovidnosti Pid cim slovom rozumiyetsya pevnij rid ridkoyi i v yazkoyi materiyi yaka z yednuye zhorstki i tverdi tila napriklad kaminnya mizh soboyu derevo derev yani kitti a takozh skulpturni kitti kitti dlya pechej zaliza i himichnoyi posudi i yaka ne vpituyuchis v same tilo budivelnih materialiv na poverhni yih tverdne a zatverdivshi niyakimi ridinami bilshe ne rozchinyayetsya Po suti mova jde pro kleyi zamazki i gidravlichni rozchini abo gidravlichni dobavki Inshi znachennya slova gorodni Gorodneyu takozh nazivali Pryaslo derev yanoyi stini Zrub roztashovanij pid zemleyu Chastinu derev yanogo mosta mizh bikami PrimitkiG Ivakin Istorichnij rozvitok Kiyeva XIII seredina XVI st K 1996 S 109 189 Rozdil III Istorichna topografiya piznoserednovichnogo Kiyeva 9 12 Arhitektura derev yana i kam yana Yu S Asyeyev V O Harlamov Istoriya ukrayinskoyi kulturi U 5 t za red Yu S Aseyeva Kiyiv Naukova dumka 2001 T 1 Popovich M V Naris istoriyi kulturi Ukrayini K 1998 S 71 87 Tvori u 50 t M S Grushevskij redkol P Sohan golov red I Girich ta in Lviv Vidavnictvo Svit 2002 ISBN 966 603 223 5 T 5 NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo M S Grushevskij redkol P Sohan I Girich O Todijchuk Lviv Vidavnictvo Svit 2003 592 s il 7000 pr Seriya Istorichni studiyi ta rozvidki 1888 1896 ISBN 966 603 223 6 966 6063 276 7 t 5 Krunitz T 39 s 218 286 217 O kittah ili cementah 219 Ekonomicheskij magazin 1788 s 33 219 LiteraturaTimofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 ISBN 966 96284 0 7Div takozhGrodno znachennya Gorodenka Izbicya arhitektura Ryazh Kitaj gorod Moskva Velikij kitajskij mur

Дата публікації:
Топ