Горлівський трамвай — лінія електричного трамвая у місті Горлівка (Донецька область).
Горлівський трамвай | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Україна | ||
Місто | Горлівка | ||
Дата відкриття | 7 листопада 1932 | ||
Оператор | КП «Горлівське трамвайно-тролейбусне управління» | ||
Сайт | ttu-gorlovka.com.ua | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість маршрутів | 4 | ||
Довжина мережі | 56,7 км | ||
Рухомий склад | |||
Кількість вагонів | 21+5 службових | ||
Основні типи рухомого складу | КТМ-5 | ||
Кількість депо | 1 | ||
Технічні дані | |||
Ширина колії | 1524 мм | ||
Тип живлення | контактна мережа | ||
| |||
Горлівський трамвай у Вікісховищі |
Історія
Цей розділ потребує додаткових для поліпшення його . |
Депутати Горлівської міської Ради прийняли рішення про будівництво першої трамвайної лінії від залізничної станції Горлівка до шахти № 5. Горлівка була містом небагатим. Насилу діставали рейки і шпали, не було трамвайних вагонів. Вибрали горлівчани делегацію, яка відправилася до столичних трамвайників. Робітники київського заводу імені Домбаля погодилися допомогти і зобов'язалися зробити для горловчан сім трамвайних вагонів, сім причепів, чотири платформи, а також допомогти прокласти повітряну лінію. Потім делегація поїхала до Москви і побувала на заводі «Динамо». Відбулися збори робітників заводу, на якому горлівчани заявили: «Ми приїхали до Москви з проханням дати для семи вагонів мотори ПТ-16, контроллери ДК-4, тягоприймачі і підвісний матеріал». Московські робітники також погодилися допомогти.
Будівництво трамвайної лінії розпачалося повним ходом. 30 жовтня на лінії працювало 2000 чоловік. Першого листопада з Києва до Горлівки прибули перші два трамвайних і два причіпні вагони. Прибули замовлення і з Москви. Київський трамвайний парк імені Т. Г. Шевченка вирішив для пуску і навчання керування трамваями в Горлівці направити спеціальну бригаду з шести чоловік.
7 листопада 1932 року перший трамвай з вітерцем прокатав перших пасажирів — 2,5 кілометри від станції Горловка до будинку Рад.
Таким чином Горлівка стала третім після Макіївки та Донецька містом Донецької області, яке має свій трамвай.
1933 року відбулося подовження першої лінії до шахти № 5. Того ж року було відкрито нову лінію на схід — до шахти № 8. Її ж 1 січня 1934 року подовжено до палацу культури заводу «Синтез» (нині «Стирол»). Того ж 1934 року відбулося ще два розширення мережі — у травні відкрито лінію до заводу ім. Кірова (маршрут № 3), у грудні — повз Залізнянські ставки до шахти «Комсомолець». 1934 року на Радянському проспекті відкрито трамвайне депо на 18 місць.
У травні 1936 року лінію від шахти «Комсомолець» було подовжено до ртутного комбінату.
Прикметно, що спочатку усі лінії були одноколійні із роз'їздами, однак згодом лінія основним Радянським проспектом була перетворена на двоколійну. Станом на 1940 рік Горлівський трамвай мав протяжність 24,5 км ліній, одне депо та 28 вагонів на балансі.
Інформації щодо роботи трамваю у 1941-43 роках немає, відомо лише по підрив мосту над залізничними коліями — це призвело до того, що аж до 1956 року припинилося пряме трамвайне сполучення західної та східної частин міста. Також було розібрано значну частину колій. 1944 року відновлено рух від центру до Солом'яної балки, 1946 року — до шахти № 5 та Залізнянських ставків. Того ж 1946 року було відкрито нову лінію до залізничного вокзалу.
1948 року було відновлено східну частину мережі — до заводу ім. Кірова та хімзаводу. 1950 року було подовжено лінію до ртутного комбінату. Того ж року подовжено лінію від вокзалу до Майського селища. Також того ж року відкрито лінію від хімзаводу до Воробйовки.
Навесні 1956 року було збудовано шляхопровід над залізничними коліями, що дозволив сполучити східну та західну частини розділеної доти трамвайної мережі. Чергове розширення мережі відбулося 1956 року — у серпні відкрито лінію до Штерівки, а у листопаді — малим міським кільцем вулицями Петровського, Гагаріна та Пушкінською.
1958 року відкрито нову лінію довжиною 9 км від заводу «Стирол» Вуглегірським шосе, вулицями Вершигори, Черникова та Празькою до шахти ім. Калініна. На цій лінії згодом також було відкрито депо — його будували у 1960-67 роках. Наприкінці 1950-на початку 1960-х років було прокладено другу колію на одноколійних доти лініях.
1960-і роки — це період не лише розвитку, але й закриття мережі. 1964 року відкрито нову лінію у центрі — вулицею Пушкінською та бульваром Димитрова (ця лінія проіснує лише до 1980 року). 1967-го року закрито лінію до Ртутного комбінату, а 1968 року — до Воробйовки. Однак саме на початок 1970-х років припав пік розвитку мережі — при довжині мережі 74,2 км на балансі перебувало 1532 вагони.
1971 року відкрито нову лінію вулицею Рудакова до 245 кварталу. Проте у 1970-і роки продовжувалося закриття ліній — 1972 року закрили лінію до заводу ім. Кірова, 1978 — до шахти «Комсомолець». 1980 року закрито частину великої кільцевої лінії на частині вул. Пушкінської та бульварі Димитрова.
В подальшому закриття ліній не відбувалося, однак відбувалося зменшення кількості рухомого скалду та маршрутів — так, якщо 1994 року було 54 вагони та діяло 7 маршрутів, то 2011 року залишилося лише 19 вагонів та 4 маршрути. Довжина мережі нині становить 56,7 км.
Маршрути
№ | Зупинки | Схема | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Залізнянські ставки — Краматорська — Амурська — сел. Леніна — Чайковська — Колгоспна — Бульвар Димитрова — Експериментальний будинок — Лікарня № 2 — ктр. Шахтар — ТД Веста — пл. Ізотова — Стадіон — Залізничний вокзал |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Залізнянські ставки — Краматорська — Амурська — сел. Леніна — Чайковська — Колгоспна — Бульвар Димитрова — Експериментальний будинок — Лікарня № 2 — ктр. Шахтар — ТД Веста — пл. Ізотова — пл. Повстання — Юний технік — Оптовий ринок (сезонний) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 | 245 квартал — Універсам — Авіакаси — Амстор — Бульвар Димитрова — Експериментальний будинок — Лікарня № 2 — к/т Шахтар — ТД Веста — пл. Ізотова — пл. Повстання — Магазин № 43 — вул. Лермонтова — Штерівка |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 | Шахта ім. Калініна — БК — Поліклініка — Спартак — вул. Чернікова — вул. 40-річчя України — пос. Поклонський — Трамвайне депо — вул. Севастопольська — вул. Вершигори — Заводська — Північна прохідна — Аміак-3 — Виноградна — ПО Стирол — Хлібзавод — НВК — Житкоп — вул. Кудряшова — Балка — Оптовий ринок — Юний технік — пл. Повстання — пл. Ізотова (туди) — ТД Веста — ктр. Шахтар — пл. Перемоги — Художній музей — Історичний музей — Автовокзал — Україна (назад) — ринок |
|
Колишні маршрути
- № 3 Центр — ВО «Стирол» (закрито 1998 року);
- № 4 ВО «Стирол» — Воробйовка (закрито 1968 року);
- № 5 245 квартал — ВО «Стирол» (закрито 1998 року);
- № 6 245 квартал — Центр (маршрут офіційно не скасовано, однак з 2005 року він не має випуску);
- №А Центр-вул. Пушкінська-вул. Гагаріна-пр-т Леніна-вул. Петровського-Центр (кільцевий, за годинниковою стрілкою; скасовано 2002 року, але існують плани щодо відновлення маршруту).
Рухомий склад
Цей розділ потребує додаткових для поліпшення його . |
Відкривали рух 2 поїзди з уживаних вагонів Київського виробництва. В подальшому і до 1940 року парк поповнювався уживаними вагонами з Києва та Москви. Це були вагони заводу ім. Домбаля, вагони Х, БФ та КП. На 1940 рік у місті було 27 таких вагонів. Протягом 1955-65 років до міста надійшло 28 вагонів КТМ-1 та 28 КТП-1. У 1958-60 роках також надійшли 4 вагони МТВ-82, а 1961 року — 2 вагони РВЗ-6. 1962-71 роки — це роки надходження вагонів КТМ-2 та КТП-2 — всього надійшло відповідно 45 та 45 вагонів. На початку 1970-х років було списано останні двовісні вагони. З 1974 року місто почало отримувати нові вагони КТМ-5 і разом до 1990 року разом надійде 119 вагонів цього типу. З 1981 року, після списання останніх вагонів старого типу й до сьогодні, вагони КТМ-5 у місті є єдиним типом рухомого складу.
29 вересня 2023 року окупаційною владою Маріуполя було передано 7 трамвайних вагонів Tatra T3SUCS[].
Див. також
Посилання
- Горлівський трамвай на сайті «Горэлектротранс». Архів оригіналу за 27 квітня 2013. Процитовано 5 березня 2011. (рос.)
- Горлівський трамвай на сайті «Трамваи и троллейбусы в странах бывшего СССР» [ 15 березня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Електротранспорт України : енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ : Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorlivskij tramvaj liniya elektrichnogo tramvaya u misti Gorlivka Donecka oblast Gorlivskij tramvajOpisKrayina UkrayinaMisto GorlivkaData vidkrittya 7 listopada 1932Operator KP Gorlivske tramvajno trolejbusne upravlinnya Sajt ttu gorlovka com uaMarshrutna merezhaKilkist marshrutiv 4Dovzhina merezhi 56 7 kmRuhomij skladKilkist vagoniv 21 5 sluzhbovihOsnovni tipi ruhomogo skladu KTM 5Kilkist depo 1Tehnichni daniShirina koliyi 1524 mmTip zhivlennya kontaktna merezhaShema marshrutiv Gorlivskij tramvaj u VikishovishiIstoriyaCej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Deputati Gorlivskoyi miskoyi Radi prijnyali rishennya pro budivnictvo pershoyi tramvajnoyi liniyi vid zaliznichnoyi stanciyi Gorlivka do shahti 5 Gorlivka bula mistom nebagatim Nasilu distavali rejki i shpali ne bulo tramvajnih vagoniv Vibrali gorlivchani delegaciyu yaka vidpravilasya do stolichnih tramvajnikiv Robitniki kiyivskogo zavodu imeni Dombalya pogodilisya dopomogti i zobov yazalisya zrobiti dlya gorlovchan sim tramvajnih vagoniv sim prichepiv chotiri platformi a takozh dopomogti proklasti povitryanu liniyu Potim delegaciya poyihala do Moskvi i pobuvala na zavodi Dinamo Vidbulisya zbori robitnikiv zavodu na yakomu gorlivchani zayavili Mi priyihali do Moskvi z prohannyam dati dlya semi vagoniv motori PT 16 kontrolleri DK 4 tyagoprijmachi i pidvisnij material Moskovski robitniki takozh pogodilisya dopomogti Budivnictvo tramvajnoyi liniyi rozpachalosya povnim hodom 30 zhovtnya na liniyi pracyuvalo 2000 cholovik Pershogo listopada z Kiyeva do Gorlivki pribuli pershi dva tramvajnih i dva prichipni vagoni Pribuli zamovlennya i z Moskvi Kiyivskij tramvajnij park imeni T G Shevchenka virishiv dlya pusku i navchannya keruvannya tramvayami v Gorlivci napraviti specialnu brigadu z shesti cholovik 7 listopada 1932 roku pershij tramvaj z vitercem prokatav pershih pasazhiriv 2 5 kilometri vid stanciyi Gorlovka do budinku Rad Takim chinom Gorlivka stala tretim pislya Makiyivki ta Donecka mistom Doneckoyi oblasti yake maye svij tramvaj Merezha tramvayu u m Gorlivka u 1934 roci 1933 roku vidbulosya podovzhennya pershoyi liniyi do shahti 5 Togo zh roku bulo vidkrito novu liniyu na shid do shahti 8 Yiyi zh 1 sichnya 1934 roku podovzheno do palacu kulturi zavodu Sintez nini Stirol Togo zh 1934 roku vidbulosya she dva rozshirennya merezhi u travni vidkrito liniyu do zavodu im Kirova marshrut 3 u grudni povz Zaliznyanski stavki do shahti Komsomolec 1934 roku na Radyanskomu prospekti vidkrito tramvajne depo na 18 misc U travni 1936 roku liniyu vid shahti Komsomolec bulo podovzheno do rtutnogo kombinatu Prikmetno sho spochatku usi liniyi buli odnokolijni iz roz yizdami odnak zgodom liniya osnovnim Radyanskim prospektom bula peretvorena na dvokolijnu Stanom na 1940 rik Gorlivskij tramvaj mav protyazhnist 24 5 km linij odne depo ta 28 vagoniv na balansi Merezha tramvayu u m Gorlivka u 1941 roci Informaciyi shodo roboti tramvayu u 1941 43 rokah nemaye vidomo lishe po pidriv mostu nad zaliznichnimi koliyami ce prizvelo do togo sho azh do 1956 roku pripinilosya pryame tramvajne spoluchennya zahidnoyi ta shidnoyi chastin mista Takozh bulo rozibrano znachnu chastinu kolij 1944 roku vidnovleno ruh vid centru do Solom yanoyi balki 1946 roku do shahti 5 ta Zaliznyanskih stavkiv Togo zh 1946 roku bulo vidkrito novu liniyu do zaliznichnogo vokzalu 1948 roku bulo vidnovleno shidnu chastinu merezhi do zavodu im Kirova ta himzavodu 1950 roku bulo podovzheno liniyu do rtutnogo kombinatu Togo zh roku podovzheno liniyu vid vokzalu do Majskogo selisha Takozh togo zh roku vidkrito liniyu vid himzavodu do Vorobjovki Navesni 1956 roku bulo zbudovano shlyahoprovid nad zaliznichnimi koliyami sho dozvoliv spoluchiti shidnu ta zahidnu chastini rozdilenoyi doti tramvajnoyi merezhi Chergove rozshirennya merezhi vidbulosya 1956 roku u serpni vidkrito liniyu do Shterivki a u listopadi malim miskim kilcem vulicyami Petrovskogo Gagarina ta Pushkinskoyu 1958 roku vidkrito novu liniyu dovzhinoyu 9 km vid zavodu Stirol Vuglegirskim shose vulicyami Vershigori Chernikova ta Prazkoyu do shahti im Kalinina Na cij liniyi zgodom takozh bulo vidkrito depo jogo buduvali u 1960 67 rokah Naprikinci 1950 na pochatku 1960 h rokiv bulo prokladeno drugu koliyu na odnokolijnih doti liniyah 1960 i roki ce period ne lishe rozvitku ale j zakrittya merezhi 1964 roku vidkrito novu liniyu u centri vuliceyu Pushkinskoyu ta bulvarom Dimitrova cya liniya proisnuye lishe do 1980 roku 1967 go roku zakrito liniyu do Rtutnogo kombinatu a 1968 roku do Vorobjovki Odnak same na pochatok 1970 h rokiv pripav pik rozvitku merezhi pri dovzhini merezhi 74 2 km na balansi perebuvalo 1532 vagoni 1971 roku vidkrito novu liniyu vuliceyu Rudakova do 245 kvartalu Prote u 1970 i roki prodovzhuvalosya zakrittya linij 1972 roku zakrili liniyu do zavodu im Kirova 1978 do shahti Komsomolec 1980 roku zakrito chastinu velikoyi kilcevoyi liniyi na chastini vul Pushkinskoyi ta bulvari Dimitrova V podalshomu zakrittya linij ne vidbuvalosya odnak vidbuvalosya zmenshennya kilkosti ruhomogo skaldu ta marshrutiv tak yaksho 1994 roku bulo 54 vagoni ta diyalo 7 marshrutiv to 2011 roku zalishilosya lishe 19 vagoniv ta 4 marshruti Dovzhina merezhi nini stanovit 56 7 km Marshruti Zupinki Shema 1 Zaliznyanski stavki Kramatorska Amurska sel Lenina Chajkovska Kolgospna Bulvar Dimitrova Eksperimentalnij budinok Likarnya 2 ktr Shahtar TD Vesta pl Izotova Stadion Zaliznichnij vokzal prGorlivskij tramvaj 1 Legenda Zaliznyanski stavki vul Kramatorska vul Amurska selishe shahti Lenina vul Chajkovska r Solom yana vul Kolgospna 7 8 bul Dimitrova tram 7 8 Eksperimentalnij budinok tram 7 8 Miska likarnya 2 tram 7 8 ne vikoristovuyetsya k t Shahtar tram 7 8 TC Vesta tram 7 8 pl Izotova tram 7 8 ne vikoristovuyetsya 7 8 Stadion Zaliznichnij vokzal zal mkrn Travnevij 2 Zaliznyanski stavki Kramatorska Amurska sel Lenina Chajkovska Kolgospna Bulvar Dimitrova Eksperimentalnij budinok Likarnya 2 ktr Shahtar TD Vesta pl Izotova pl Povstannya Yunij tehnik Optovij rinok sezonnij 7 245 kvartal Universam Aviakasi Amstor Bulvar Dimitrova Eksperimentalnij budinok Likarnya 2 k t Shahtar TD Vesta pl Izotova pl Povstannya Magazin 43 vul Lermontova Shterivka prGorlivskij tramvaj 7 Legenda 245 j kvartal tram 8 Dim pobutu tram 8 Dityacha poliklinika tram 8 TC Amstor tram 8 1 bul Dimitrova tram 1 8 Eksperimentalnij budinok tram 1 8 Miska likarnya 2 tram 1 8 ne vikoristovuyetsya k t Shahtar tram 1 8 TC Vesta tram 1 8 pl Izotova tram 1 8 ne vikoristovuyetsya 1 Harcizk Gorlivka Harcizk Gorlivka shahta Kochegarka tram 8 8 magazin 43 vul Lermontova mkrn Shterivka 8 Shahta im Kalinina BK Poliklinika Spartak vul Chernikova vul 40 richchya Ukrayini pos Poklonskij Tramvajne depo vul Sevastopolska vul Vershigori Zavodska Pivnichna prohidna Amiak 3 Vinogradna PO Stirol Hlibzavod NVK Zhitkop vul Kudryashova Balka Optovij rinok Yunij tehnik pl Povstannya pl Izotova tudi TD Vesta ktr Shahtar pl Peremogi Hudozhnij muzej Istorichnij muzej Avtovokzal Ukrayina nazad rinok prGorlivskij tramvaj 8 Legenda 245 j kvartal tram 7 Dim pobutu tram 7 Dityacha poliklinika tram 7 TC Amstor tram 7 1 bul Dimitrova tram 1 7 Eksperimentalnij budinok tram 1 7 Miska likarnya 2 tram 1 7 ne vikoristovuyetsya k t Shahtar tram 1 7 TC Vesta tram 1 7 pl Izotova tram 1 7 ne vikoristovuyetsya 1 Harcizk Gorlivka Harcizk Gorlivka shahta Kochegarka tram 7 7 Yunij tehnik Optovij rinok vul Kudryashova Zhitlokoop na vimogu Navchalnij kombinat Hlibzavod VO Stirol vul Vinogradna promzona Gorlivka Amiak Pivnichna prohidna vul Zavodska vul Vershigori vul Sevastopolska Tramvajne depo ne vikoristovuyetsyaKolishni marshruti 3 Centr VO Stirol zakrito 1998 roku 4 VO Stirol Vorobjovka zakrito 1968 roku 5 245 kvartal VO Stirol zakrito 1998 roku 6 245 kvartal Centr marshrut oficijno ne skasovano odnak z 2005 roku vin ne maye vipusku A Centr vul Pushkinska vul Gagarina pr t Lenina vul Petrovskogo Centr kilcevij za godinnikovoyu strilkoyu skasovano 2002 roku ale isnuyut plani shodo vidnovlennya marshrutu Ruhomij skladCej rozdil potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya jogo perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Vidkrivali ruh 2 poyizdi z uzhivanih vagoniv Kiyivskogo virobnictva V podalshomu i do 1940 roku park popovnyuvavsya uzhivanimi vagonami z Kiyeva ta Moskvi Ce buli vagoni zavodu im Dombalya vagoni H BF ta KP Na 1940 rik u misti bulo 27 takih vagoniv Protyagom 1955 65 rokiv do mista nadijshlo 28 vagoniv KTM 1 ta 28 KTP 1 U 1958 60 rokah takozh nadijshli 4 vagoni MTV 82 a 1961 roku 2 vagoni RVZ 6 1962 71 roki ce roki nadhodzhennya vagoniv KTM 2 ta KTP 2 vsogo nadijshlo vidpovidno 45 ta 45 vagoniv Na pochatku 1970 h rokiv bulo spisano ostanni dvovisni vagoni Z 1974 roku misto pochalo otrimuvati novi vagoni KTM 5 i razom do 1990 roku razom nadijde 119 vagoniv cogo tipu Z 1981 roku pislya spisannya ostannih vagoniv starogo tipu j do sogodni vagoni KTM 5 u misti ye yedinim tipom ruhomogo skladu 29 veresnya 2023 roku okupacijnoyu vladoyu Mariupolya bulo peredano 7 tramvajnih vagoniv Tatra T3SUCS dzherelo Div takozhMiskij transport v UkrayiniPosilannyaGorlivskij tramvaj na sajti Gorelektrotrans Arhiv originalu za 27 kvitnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2011 ros Gorlivskij tramvaj na sajti Tramvai i trollejbusy v stranah byvshego SSSR 15 bereznya 2011 u Wayback Machine ros DzherelaElektrotransport Ukrayini enciklopedichnij putivnik Sergij Tarhov Kost Kozlov Aare Olander Kiyiv Sidorenko V B 2010 912 s ISBN 978 966 2321 11 1