Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (лютий 2016) |
Гори Азербайджану — більше половини території Азербайджану займають гори, що відносяться до системи Великого Кавказу на півночі і Малого Кавказу на заході і південному заході. Разом з Талиськими горами, вони охоплюють Кура-Араксинську низовину з півночі, заходу та південного сходу.
Базардюзю
Найвищою гірською вершиною республіки є вершина Базардюзю, висотою 4466 метрів.
У південно-східній частині Великого Кавказу є два гірських хребта: з вершиною Базардюзю (4466 метрів) Головний або вододільний, з вершиною Шахдаг (4243 метра) Великий або Бічний. На північний захід гірські хребти поступово зменшуються на 1000-700 метрів. Малий Кавказ охоплює південно-західну і західну частини республіки, має порівняно невеликий височиною, є гірською територією зі складною структурою. Основними гірськими хребтами є Муровдаг, Шахдаг і Зангезур. Карабаське плоскогір'я, починаючи від півдня Муровдага до річки Аракс, знаходиться на дугоподібних конусах вимерлих вулканів і лаві четвертого періоду.
Шахдаг
Шахдаг — гірська вершина в східній частині Великого Кавказу, в системі Бічного хребта. Складена в основному вапняками і доломітами. Висота 4243 метрів. Ландшафт представляють льодовики, водоспади і високогірні луки. У західній частині Шахдагского масиву, серед скель на висоті близько 3700-3800 м розташовані два озера, шлях до яких лежить через західні «ворота» Шахдаг. Це вузьку ущелину, по якому стікає один з приток річки Шахнабад. З цього боку Шахдаг дуже сильно, піддаючись ерозії під впливом вітру і опадів, руйнується.
Талиські гори
Талиські гори розташовані на південно-східній околиці країни і становлять перехідну ланку від гір Малого Кавказу до Ельбурскіх гір. Вони складаються з трьох основних гірських хребтів висотою 2477 метрів: Талиських вододільний хребет, Пештасарскій і Буроварскій хребти. В адміністративному плані на території Азербайджану Талишские гори розташовані в Астарінском, Ленкоранском, Лерікском, , Ярдимлинському і районах Азербайджану, а також в , Астарінском, , , і шахрестанах Ірану.
Янар Даг
Гора Янар Даг (укр. «Палаюча гора») розташована на території села Маммадлі, Апшеронского району Азербайджану. Згідно з розпорядженням від 2 травня 2007 року, в зв'язку з охороною гори Янар Даг і розвитком туризму в даній місцевості було створено державний історико-культурний і природний заповідник під однойменною назвою.
Муровдаг
Муровдаг — найбільш високий гірський хребет в системі Малого Кавказу. Довжина близько 70 км, висота 3724 м (гора Гямиш). Складний переважно осадово-вулканогенними товщами зі скелястим гребенем.
Геязань
Геязань (азерб. Göyəzən) — одиночна скеляста гора вулканічного походження, висотою 858 метрів. Розташована на дні великої плоскодонної кальдерного улоговини в басейні нижньої течії річки Джогас (ліва притока річки Акстафа) в Казахському районі Азербайджану, в 15-16 км від районного центру міста Ґазах.
Список найвищих гір
Великий Кавказ
Висота (м) | Назва | Оригінальна назва |
---|---|---|
4466 | Базардюзю | Bazardüzü |
4243 | Шахдаг | Şahdağ |
4206 | Tufandağ | |
4126 | Базарюрт | Bazaryurd |
4116 | Yarıdağ | |
4079 | Чарундаг | Çarındağ |
4042 | İlham zirvəsi | |
4020 | Рагдан | Raqdan |
Малий Кавказ
Висота (м) | Назва | Оригінальна назва |
---|---|---|
3906 | Капиджик | Qapıcıq dağı |
3865 | Alagöz | |
3827 | Ağdaban dağı | |
3814 | Qazangöldağ | |
3754 | Sarıdərə dağı | |
3724 | Гямиш | Gamışdağ |
3613 | Dəlidağ | |
3560 | Dəvəboynu dağı | |
3549 | Qoşabulaq dağı | |
3437 | Kəti dağı | |
3367 | Hinaldağ | |
3364 | Əlincə dağı |
Талиські гори
Висота (м) | Назва | Оригінальна назва |
---|---|---|
2493 | Gömürgöy | |
2433 | Qızyurdu |
Галерея
- Гірський рельєф в Ґубинський районі
- Гірський пейзаж в Шекі
- Високогірна село Хиналиг
- Вид на вершину Базардюзю
-
- Талиські гори
- Талиські гори
- Талиські гори
-
- Янар Даг
Примітки
- CIA — The World Factbook (книга фактів ЦРУ) [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Шахдаг в БСЕ [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Шахдаг (4243 м) з півночі [Архівовано 16 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Талиські гори[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- AZƏRBAYCAN RESPUBLİKASI PREZİDENTİNİN SƏRƏNCAMI: «Yanar dağ» dövlət tarix-mədəniyyət və təbiət qoruğunun yaradılması haqqında [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.] (азерб.)
- Муровдаг[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Гейазан[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- Азербайджанські Гірські Вершини [Архівовано 8 лютого 2016 у Wayback Machine.] Tourism.az (рос.)
Джерела
- Гроссгейм О.А. В горах Талиша. М., Изд. Академії Наук СРСР, 1960 (рос.)
- Allenbach P., "Geologie und Petrographie des Damavand und Nordische Elburz (Talisch, Baghrow)",Iran, Mitteil.Geol.Inst.Eidgenossidchen Tech. Hochschule Univ. Zurich, 1966, N. F. 63. (нім.)
- Ш. А. Азізбеков і ін., "Геологія і вулканізм Талиша", Баку, "Елм", Інститут геології ім. І.М. Губкіна (рос.)
Посилання
- Адже це наші гори… (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad lyutij 2016 Gori Azerbajdzhanu bilshe polovini teritoriyi Azerbajdzhanu zajmayut gori sho vidnosyatsya do sistemi Velikogo Kavkazu na pivnochi i Malogo Kavkazu na zahodi i pivdennomu zahodi Razom z Taliskimi gorami voni ohoplyuyut Kura Araksinsku nizovinu z pivnochi zahodu ta pivdennogo shodu Bazardyuzyu najvisha girska vershina Azerbajdzhanu 4466 m BazardyuzyuDokladnishe Bazardyuzyu Najvishoyu girskoyu vershinoyu respubliki ye vershina Bazardyuzyu visotoyu 4466 metriv U pivdenno shidnij chastini Velikogo Kavkazu ye dva girskih hrebta z vershinoyu Bazardyuzyu 4466 metriv Golovnij abo vododilnij z vershinoyu Shahdag 4243 metra Velikij abo Bichnij Na pivnichnij zahid girski hrebti postupovo zmenshuyutsya na 1000 700 metriv Malij Kavkaz ohoplyuye pivdenno zahidnu i zahidnu chastini respubliki maye porivnyano nevelikij visochinoyu ye girskoyu teritoriyeyu zi skladnoyu strukturoyu Osnovnimi girskimi hrebtami ye Murovdag Shahdag i Zangezur Karabaske ploskogir ya pochinayuchi vid pivdnya Murovdaga do richki Araks znahoditsya na dugopodibnih konusah vimerlih vulkaniv i lavi chetvertogo periodu ShahdagGora Shahdag Dokladnishe Shahdag Shahdag girska vershina v shidnij chastini Velikogo Kavkazu v sistemi Bichnogo hrebta Skladena v osnovnomu vapnyakami i dolomitami Visota 4243 metriv Landshaft predstavlyayut lodoviki vodospadi i visokogirni luki U zahidnij chastini Shahdagskogo masivu sered skel na visoti blizko 3700 3800 m roztashovani dva ozera shlyah do yakih lezhit cherez zahidni vorota Shahdag Ce vuzku ushelinu po yakomu stikaye odin z pritok richki Shahnabad Z cogo boku Shahdag duzhe silno piddayuchis eroziyi pid vplivom vitru i opadiv rujnuyetsya Taliski goriDokladnishe Taliski gori Taliski gori roztashovani na pivdenno shidnij okolici krayini i stanovlyat perehidnu lanku vid gir Malogo Kavkazu do Elburskih gir Voni skladayutsya z troh osnovnih girskih hrebtiv visotoyu 2477 metriv Taliskih vododilnij hrebet Peshtasarskij i Burovarskij hrebti V administrativnomu plani na teritoriyi Azerbajdzhanu Talishskie gori roztashovani v Astarinskom Lenkoranskom Lerikskom Yardimlinskomu i rajonah Azerbajdzhanu a takozh v Astarinskom i shahrestanah Iranu Yanar DagDokladnishe Yanar Dag Gora Geyazan Gora Yanar Dag ukr Palayucha gora roztashovana na teritoriyi sela Mammadli Apsheronskogo rajonu Azerbajdzhanu Zgidno z rozporyadzhennyam vid 2 travnya 2007 roku v zv yazku z ohoronoyu gori Yanar Dag i rozvitkom turizmu v danij miscevosti bulo stvoreno derzhavnij istoriko kulturnij i prirodnij zapovidnik pid odnojmennoyu nazvoyu MurovdagDokladnishe Murovdag Murovdag najbilsh visokij girskij hrebet v sistemi Malogo Kavkazu Dovzhina blizko 70 km visota 3724 m gora Gyamish Skladnij perevazhno osadovo vulkanogennimi tovshami zi skelyastim grebenem GeyazanDokladnishe Geyazan azerb Goyezen odinochna skelyasta gora vulkanichnogo pohodzhennya visotoyu 858 metriv Roztashovana na dni velikoyi ploskodonnoyi kaldernogo ulogovini v basejni nizhnoyi techiyi richki Dzhogas liva pritoka richki Akstafa v Kazahskomu rajoni Azerbajdzhanu v 15 16 km vid rajonnogo centru mista Gazah Spisok najvishih girVelikij Kavkaz Visota m Nazva Originalna nazva 4466 Bazardyuzyu Bazarduzu 4243 Shahdag Sahdag 4206 Tufandag 4126 Bazaryurt Bazaryurd 4116 Yaridag 4079 Charundag Carindag 4042 Ilham zirvesi 4020 Ragdan Raqdan Malij Kavkaz Visota m Nazva Originalna nazva 3906 Kapidzhik Qapiciq dagi 3865 Alagoz 3827 Agdaban dagi 3814 Qazangoldag 3754 Saridere dagi 3724 Gyamish Gamisdag 3613 Delidag 3560 Deveboynu dagi 3549 Qosabulaq dagi 3437 Keti dagi 3367 Hinaldag 3364 Elince dagi Taliski gori Visota m Nazva Originalna nazva 2493 Gomurgoy 2433 QizyurduGalereyaGirskij relyef v Gubinskij rajoni Girskij pejzazh v Sheki Visokogirna selo Hinalig Vid na vershinu Bazardyuzyu Taliski gori Taliski gori Taliski gori Taliski gori Yanar Dag Yanar DagPrimitkiCIA The World Factbook kniga faktiv CRU Arhivovano 9 lipnya 2016 u Wayback Machine angl Shahdag v BSE Arhivovano 15 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Shahdag 4243 m z pivnochi Arhivovano 16 chervnya 2009 u Wayback Machine ros Taliski gori nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros AZERBAYCAN RESPUBLIKASI PREZIDENTININ SERENCAMI Yanar dag dovlet tarix medeniyyet ve tebiet qorugunun yaradilmasi haqqinda Arhivovano 3 lipnya 2013 u Wayback Machine azerb Murovdag nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Gejazan nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Azerbajdzhanski Girski Vershini Arhivovano 8 lyutogo 2016 u Wayback Machine Tourism az ros DzherelaGrossgejm O A V gorah Talisha M Izd Akademiyi Nauk SRSR 1960 ros Allenbach P Geologie und Petrographie des Damavand und Nordische Elburz Talisch Baghrow Iran Mitteil Geol Inst Eidgenossidchen Tech Hochschule Univ Zurich 1966 N F 63 nim Sh A Azizbekov i in Geologiya i vulkanizm Talisha Baku Elm Institut geologiyi im I M Gubkina ros PosilannyaAdzhe ce nashi gori ros