Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґорґа ни гірський масив система гірських хребтів у зовнішній смузі скибових Українських Карпат Розташований в Івано Фран

Горгани

Горгани

Ґорґа́ни — гірський масив, система гірських хребтів у зовнішній смузі скибових Українських Карпат. Розташований в Івано-Франківській та частково в Закарпатській областях.

Ґорґани
image
Велика Сивуля — найвища вершина Ґорґан
Велика Сивуля — найвища вершина Ґорґан
Країна image Україна
Області Івано-Франківська, Закарпатська
Довжина 80 км, з ПнЗ на ПдС
Ширина 40 км
Найвища точка Велика Сивуля
 - координати 48°32′59″ пн. ш. 24°07′10″ сх. д. / 48.54972° пн. ш. 24.11944° сх. д. / 48.54972; 24.11944
 - висота 1836,6 м
Гірські хребти
image
image
Ґорґани
image
image
Ґорґани
image Ґорґани у Вікісховищі
image
Кам'яні осипища — «ґо́рґани»
image
Гора Малий Ґорґан (на передньому плані) та гора Довбушанка (на задньому плані, зліва)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ґорґани (значення).

Географічне положення

Масив простягається на 80 км із північного заходу (від Вишківського (Торунського) перевалу (941 м) на південний схід (до Татарського (Яблуницького) перевалу), ширина становить близько 40 км. На заході долини Мізунки і Ріки відмежовують їх від Бескидів, а на сході долини Прутця й Прута — від Чорногори та Покутсько-Буковинських Карпат. Ландшафти Ґорґан характеризуються доволі своєрідною будовою: мають не дуже великі висоти (в середньому 1400–1500 м), однак зі значними перепадами.

Етимологія

  • Ґорґани, як синонім — «ґорґотати», «ґорґотіти», «скреґотіти», «скрекотати». Тобто, коли масивні брили каменю, що вкривають вершини гір, рухаються по схилах гір, то створюють шум, глухі звуки — ґорґотіння (скреготіння).

Найбільш ймовірною є гіпотеза про походження назви від румунського слова «gorgan» — курган. Тут є декілька вершин з назвою «Ґорґан»: Малий Ґорґан, , Ґорґан Ілемський, Кінець Ґорґану та інші.

Географія

Зі сходу на захід Ґорґани поділяються на Крайові низькогірні, Зовнішні (Скибові) і Привододільні (Внутрішні).

 — група низьковисотних гірських хребтів, витягнутих у південно-східному напрямку між Свічею та Прутом, які охоплюють приблизно Берегову та Орівську скиби. Поперечні долини головних річок тут сильно розчленовані. Межиріччя цих річок настільки розчленовані, що типово карпатське південно-східне простягання хребтів порушене, і вододіли між відрізками головних річок іноді витягнуті паралельно до долин, тобто на північний схід.

 — група середньогірних ландшафтів, які займають найвищу частину Ґорґан. Зовнішні Ґорґани розташовані у межах трьох скибових структур — Сколівської, Парашки і Зелем'янки. Абсолютна висота гір тут сягає 1600—1800 м. Зовнішні Ґорґани складаються з трьох гірських пасом, які пов'язані з відповідними скибами. Північне пасмо фіксується хребтами Лютий, Лисий, Нягрин, Стовба, Верхній Сеглис, Гриньків, Чорногорець. Середнє Пасмо — найвищі хребти Ґорґан: Пустошак, Аршиця, Ігровище, Сивуля, Довбушанка, Хом'як та інші. Південне пасмо розташоване у верхів'ях головних карпатських річок і складається з дуже розгалужених хребтів: Ілемського, Грофа, Дарівського та інших.

Зовнішні Ґорґани поділяються на декілька районів: (межиріччя Свічі — Мізунки — Лужанки — Сукілю), (межиріччя Свічі — Лімниці), Верхнєлімницькі Ґорґани (у верхів'ї р. Лімниці), (у верхів'ї р. Бистриці Солотвинської), (між долинами Бистриці Надвірнянської і Пруту), (межиріччя Прута-Черемоша). У Довбушанських Ґорґанах повсюди — на схилах гір і на вершинах гребенів, де виходять на поверхню пісковики, розвинені ґреготи. Потоки Ростока, Ялови та Соколов впадають у річку Мизунку. Потік Дощинка впадає у річку Бистрицю Солотвинську.

Привододільні (Внутрішні) Ґорґани — група середньовисотних гірських хребтів, які розташовані на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей. Переважні висоти 1300–1500 м, максимальна — 1788 м. У північно-західній частині Привододільних Ґорґан — масивні хребти: Пішконя, Стримба, Передня та інші, розчленовані долинами річок Ріки, Тереблі, Тересви та їхніми притоками. У південно-східній частині — хребет Братківський (вершини: Братківська — 1788 м, Гропа — 1763 м, Чорна Клева — 1719 м), розчленований верхів'ями річок Чорної Тиси та Бистриці Надвірнянської. Хребти Привододільних (Внутрішніх) Ґорґан мають вузькі пасма й круті схили. Ґреготи тут менш поширені і трапляються лише на тих хребтах, які заходять або в Скибову зону (Кінець Ґорґан), або в зону Магури (Чорна Клева). У порівнянні зі Скибовими Ґорґанами тут складки є ширшими й менше насунуті одна на одну. Хребти є масивнішими й розділені поміж собою чіткими зниженнями.

З півночі на південь Ґорґани складаються з трьох великих частин, відділених одна від іншої глибокими річковими долинами. Зокрема, Північні Ґорґани обмежені Мизункою та Лімницею і включають такі найвищі гори: Молода (1723 м), Ґрофа (1748 м), Попадя (1740 м); Центральні Ґорґани — найвища частина гірського масиву — обмежені Лімницею та Бистрицею Надвірнянською і розділені навпіл неглибокою долиною Бистриці Солотвинської, включають такі вершини: Ігровець (1804 м), Велика Сивуля (1836 м), Мала Сивуля (1818 м); Південні Ґорґани обмежуються долинами Бистриці Надвірнянської та Пруту, і включають гори: Братківська (1788 м), Чорна Клева (1719 м), Довбушанка (1754 м), Синяк (1665 м). Для Ґорґан характерні круті асиметричні схили й гострі гребені гір; на вершинах кам'яні осипища (місцева назва «ґо́рґани» (наголос на перший склад) або «ґрехоти», «ґреготи» . Основні хребти розчленовані поперечними долинами річок Бистриці, Пруту і Тереблі. Складаються здебільшого з пісковиків. На річках — пороги, водоспади. Є невеликі озера.

image
Стримба

Зледеніння

Питання зледеніння Ґорґан досі ще не з'ясоване. Сліди зледеніння у Ґорґанах хоча й типові, однак нечисленні і зв'язані з певними літологічними комплексами різної стійкості. На думку В. П. Матвіїва, Ґорґани, імовірно, зазнали риського і вюрмського зледенінь у середньому плейстоцені.

Е. Роммер на основі морфометричного аналізу хребтів Карпат дійшов висновку, що у плейстоцені Ґорґани підлягали фірновому зледенінню. На думку вченого, основною причиною утворення льодовиків були: значна висота (не нижче 1700 м НРМ), масивність гірських хребтів (ширина яких на висоті 1500 м НРМ не менше 2 км) і кліматичні умови.

Над територією, покритою материковим льодом, виникла область високого тиску, від якої в напрямку Карпат дули постійні вітри. Ці вітри, проходячи над вологою тундрою і піднімаючись вверх по схилах крайових хребтів, зволожувались і приносили у центральні райони Карпат значну кількість опадів. Опади у вигляді снігу покривали голі, непокриті рослинністю гірські схили, оскільки верхня межа лісу в цей період була значно нижче від сучасної. Температурні умови сприяли акумуляції снігу, який нагромаджувався спочатку на північних, а пізніше і на південних схилах найвищих хребтів Ґорган. У районах, які прилягали до фірнових полів, йшло інтенсивне морозне вивітрювання, про що свідчить наявність ґреготів.

Слідів долинних льодовиків у Ґорґанах не виявлено, однак Б. М. Іванов допускає можливість їхнього існування у плейстоцені. Невеликі долинні льодовики, на думку Б. М. Іванова, опускалися з вершин г. Високої по долині потоку Кужменець, а також із вершин Грофа і Попадя. Гірські хребти Сивулі, Ігровища і Довбушанки зазнали карового заледеніння, про що свідчать цирки і напівцирки на схилах ряду вершин. Снігова лінія в Українських Карпатах опустилася до 1450—1500 м.

Флора

image
Схід сонця на Ґрофі
image
Схили Попаді та верхів'я р. Мокрянки

Рослинність представлена ялицево-буково-смерековими лісами з переважанням бука і ялиці, що підіймаються до висот 850—900 м; смереково-ялицево-буковими лісами, з переважанням смереки, що підіймаються до висот 950—1000 м; смерековими лісами.

Ландшафтна (природна) верхня межа лісу (ВМЛ) проходить на висоті 1500–1600 м і представлена смерековими і кедрово-смерековими деревостанами. На північно-східних схилах Ґорґанів кедр поширений до висоти 1630 м, на південно-західних — до 1495 м на хребеті Тавпіширка. Поширені кедрово-смерекові ліси у ландшафтах Ґорганів на всіх експозиціях у межах висот 1180–1500 м. Один із найбільших осередків кедру тут є в басейні р. Молода на південних схилах крутістю 25–30° у межах висот 1400–1500 м. До висоти 1 600–1 650 м проростають лише поодинокі біогрупи кедру.

Найвище ВМЛ проходить у ландшафті Сивуля — на південно-західних схилах г. Сивуля на висоті 1650 м. Декілька десятків екземплярів сосни кедрової В. І. Комендар (1966) знаходив в урочищі «Тавпіширка», під горою Попадя, в смерековому рідколіссі урочища «Кедрин». І. М. Берко (цит. за: В. И. Комендар, 1966) знаходив сосну кедрову в зоні ВМЛ у масивах Ґрофа, Окола, Ґорґан, вершинах Ялова, Сивуля, Висока і в смерековому рідколіссі на горі Яйко-Перегінське. Чимало сосни кедрової трапляється у ПТК у смузі ВМЛ на Ротилі, Ґреґоті (особливо у привододільній зоні Ґорґан). Поодинокі екземпляри сосни кедрової трапляються у ПТК південних схилів г. Негрова на висоті 1420 м НРМ у верхів'ї р. Лімниці на г. Яйко (1500 м НРМ) розташований кедровий заповідник площею 270 га. Максимальна висота, на яку піднімається сосна кедрова в ландшафтах Українських Карпат,— 1635 м НРМ. На такій висоті вона виявлена у Довбушанському ландшафті. В урочищі Малий Конюсяк сосна кедрова зростає на висоті 1620 м НРМ.

Від висот 1350–1500 м починається чагарникове криволісся із сосни гірської («жерепу»), а вище 1670 м — кам'яні розсипища, альпійських лук (полонин) немає. По долинах річок, на терасах розміщуються післялісові луки, які виникли в результаті вирубування лісів, а зруби використовувались як сінокоси або пасовища. Післялісові луки є рефугіумами рідкісних, зникаючих і червонокнижних видів, зокрема, арніки гірської (Arnica montana), купальниці європейської (Trollius europeus), лілії лісової (Lilium martagon), підсніжника білого (Galanthus nivalis), білоцвіту весняного (Leucojum vernum), різноманітних орхідей (Orchideaceae) тощо.

Фауна

Тваринний світ представлений 10 видами риб, 9 видами амфібій, 5 видами плазунів, 42 видами ссавців та 75 видами птахів. З-поміж безхребетних численними є комахи з рядів твердокрилих, перетинчастокрилих, лускокрилих та двокрилих. З твердокрилих найбільш численні родини жуків-турунів (134 види) і жуків-вусачів (82 види).

Природоохоронні території

image
Гора Хом'як

Південно-східну частину Ґорґан займає Карпатський природний національний парк, масиви гір Довбушанки та Полєнський займає Природний Заповідник «Ґорґани» (5 тис. га), масиви гір Попадя й Ґрофа охоплює Ландшафтний заказник Ґрофа. Ці природно-заповідні території створені для збереження реліктової сосни кедрової європейської (Pinus cembra).

Офіційне відвідування природного заповідника «Ґорґани» з туристичною метою повністю заборонено. Дозволені туристичні маршрути відсутні. Оглянути природоохоронні об'єкти Ґорґан можна тільки з науковою метою за наявності дозволу керівництва заповідника та у обов'язковому супроводі працівника заповідника. На території заповідника існують науково-пізнавальні стежки для цих цілей загальною протяжністю 38,4 км.

Хребти

image
Хребет Явірник

Деякі вершини

image
Заповідник «Ґорґани»
image
Руїни військових укріплень часів Першої світової війни в масиві Ґорґани

Див. також

Примітки

  1. Байцар А. Л. Горгани, гретоти, цекоти в Українських Карпатах / А.Байцар // Проблеми геоморфології і палеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Збірник наук. праць. — Львів, 2014. — С. 10—16.
  2. Байцар А. Л. Ґорґани, ґреготи, цекоти в Українських Карпатах / А.Байцар // Проблеми геоморфології і палеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Збірник наук. праць. — Львів, 2014. — С. 10-16.
  3. Байцар А. Л., Третяк О. А. Греготи Українських Карпат: генезис, поширення та морфологія// Вісник Львівського університету. Серія географічна. Вип. 21. — Львів, 1998, с. 36—39.
  4. Байцар А. Горгани, гретоти, цекоти в Українських Карпатах / А.Байцар // Проблеми геоморфології і палеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Збірник наук. праць. — Львів, 2014. — С. 10-16.
  5. Байцар А. Л. Верхня межа лісу в ландшафтах Українських Карпат, її охорона та оптимізація / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 45.- Львів, 2014. — С. 166—177.
  6. Байцар А. Л. Верхня межа лісу в ландшафтах Ґорган https://baitsar.blogspot.com/2019/07/blog-post_94.html [ 25 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  7. . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
  8. . Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Ґорґани
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґорґани

Література

  • Байцар Андрій. Верхня межа лісу в ландшафтах Українських Карпат, її охорона та оптимізація / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 45. — Львів, 2014.
  • Байцар Андрій. Горгани, гретоти, цекоти в Українських Карпатах / А.Байцар // Проблеми геоморфології і палеографії Українських Карпат і прилеглих територій. Збірник наук. праць. — Львів, 2014. — С. 10—16.
  • Байцар Андрій.Верхня межа лісу в ландшафтах Ґорган https://baitsar.blogspot.com/2019/07/blog-post_94.html [ 25 серпня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gorga ni girskij masiv sistema girskih hrebtiv u zovnishnij smuzi skibovih Ukrayinskih Karpat Roztashovanij v Ivano Frankivskij ta chastkovo v Zakarpatskij oblastyah GorganiVelika Sivulya najvisha vershina GorganVelika Sivulya najvisha vershina GorganKrayina UkrayinaOblasti Ivano Frankivska ZakarpatskaDovzhina 80 km z PnZ na PdSShirina 40 kmNajvisha tochka Velika Sivulya koordinati 48 32 59 pn sh 24 07 10 sh d 48 54972 pn sh 24 11944 sh d 48 54972 24 11944 visota 1836 6 mGirski hrebti Arshicya Borsukova Gorgan Dovbushanka Igrovishe Bratkivskij Parenki Sivulya Sinyak Strimba Chortki YavirnikGorganiGorgani Gorgani u VikishovishiKam yani osipisha go rgani Gora Malij Gorgan na perednomu plani ta gora Dovbushanka na zadnomu plani zliva U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorgani znachennya Geografichne polozhennyaMasiv prostyagayetsya na 80 km iz pivnichnogo zahodu vid Vishkivskogo Torunskogo perevalu 941 m na pivdennij shid do Tatarskogo Yablunickogo perevalu shirina stanovit blizko 40 km Na zahodi dolini Mizunki i Riki vidmezhovuyut yih vid Beskidiv a na shodi dolini Prutcya j Pruta vid Chornogori ta Pokutsko Bukovinskih Karpat Landshafti Gorgan harakterizuyutsya dovoli svoyeridnoyu budovoyu mayut ne duzhe veliki visoti v serednomu 1400 1500 m odnak zi znachnimi perepadami EtimologiyaGorgani yak sinonim gorgotati gorgotiti skregotiti skrekotati Tobto koli masivni brili kamenyu sho vkrivayut vershini gir ruhayutsya po shilah gir to stvoryuyut shum gluhi zvuki gorgotinnya skregotinnya Najbilsh jmovirnoyu ye gipoteza pro pohodzhennya nazvi vid rumunskogo slova gorgan kurgan Tut ye dekilka vershin z nazvoyu Gorgan Malij Gorgan Gorgan Ilemskij Kinec Gorganu ta inshi GeografiyaZi shodu na zahid Gorgani podilyayutsya na Krajovi nizkogirni Zovnishni Skibovi i Privododilni Vnutrishni grupa nizkovisotnih girskih hrebtiv vityagnutih u pivdenno shidnomu napryamku mizh Svicheyu ta Prutom yaki ohoplyuyut priblizno Beregovu ta Orivsku skibi Poperechni dolini golovnih richok tut silno rozchlenovani Mezhirichchya cih richok nastilki rozchlenovani sho tipovo karpatske pivdenno shidne prostyagannya hrebtiv porushene i vododili mizh vidrizkami golovnih richok inodi vityagnuti paralelno do dolin tobto na pivnichnij shid grupa serednogirnih landshaftiv yaki zajmayut najvishu chastinu Gorgan Zovnishni Gorgani roztashovani u mezhah troh skibovih struktur Skolivskoyi Parashki i Zelem yanki Absolyutna visota gir tut syagaye 1600 1800 m Zovnishni Gorgani skladayutsya z troh girskih pasom yaki pov yazani z vidpovidnimi skibami Pivnichne pasmo fiksuyetsya hrebtami Lyutij Lisij Nyagrin Stovba Verhnij Seglis Grinkiv Chornogorec Serednye Pasmo najvishi hrebti Gorgan Pustoshak Arshicya Igrovishe Sivulya Dovbushanka Hom yak ta inshi Pivdenne pasmo roztashovane u verhiv yah golovnih karpatskih richok i skladayetsya z duzhe rozgaluzhenih hrebtiv Ilemskogo Grofa Darivskogo ta inshih Zovnishni Gorgani podilyayutsya na dekilka rajoniv mezhirichchya Svichi Mizunki Luzhanki Sukilyu mezhirichchya Svichi Limnici Verhnyelimnicki Gorgani u verhiv yi r Limnici u verhiv yi r Bistrici Solotvinskoyi mizh dolinami Bistrici Nadvirnyanskoyi i Prutu mezhirichchya Pruta Cheremosha U Dovbushanskih Gorganah povsyudi na shilah gir i na vershinah grebeniv de vihodyat na poverhnyu piskoviki rozvineni gregoti Potoki Rostoka Yalovi ta Sokolov vpadayut u richku Mizunku Potik Doshinka vpadaye u richku Bistricyu Solotvinsku Privododilni Vnutrishni Gorgani grupa serednovisotnih girskih hrebtiv yaki roztashovani na mezhi Zakarpatskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej Perevazhni visoti 1300 1500 m maksimalna 1788 m U pivnichno zahidnij chastini Privododilnih Gorgan masivni hrebti Pishkonya Strimba Perednya ta inshi rozchlenovani dolinami richok Riki Terebli Teresvi ta yihnimi pritokami U pivdenno shidnij chastini hrebet Bratkivskij vershini Bratkivska 1788 m Gropa 1763 m Chorna Kleva 1719 m rozchlenovanij verhiv yami richok Chornoyi Tisi ta Bistrici Nadvirnyanskoyi Hrebti Privododilnih Vnutrishnih Gorgan mayut vuzki pasma j kruti shili Gregoti tut mensh poshireni i traplyayutsya lishe na tih hrebtah yaki zahodyat abo v Skibovu zonu Kinec Gorgan abo v zonu Maguri Chorna Kleva U porivnyanni zi Skibovimi Gorganami tut skladki ye shirshimi j menshe nasunuti odna na odnu Hrebti ye masivnishimi j rozdileni pomizh soboyu chitkimi znizhennyami Z pivnochi na pivden Gorgani skladayutsya z troh velikih chastin viddilenih odna vid inshoyi glibokimi richkovimi dolinami Zokrema Pivnichni Gorgani obmezheni Mizunkoyu ta Limniceyu i vklyuchayut taki najvishi gori Moloda 1723 m Grofa 1748 m Popadya 1740 m Centralni Gorgani najvisha chastina girskogo masivu obmezheni Limniceyu ta Bistriceyu Nadvirnyanskoyu i rozdileni navpil neglibokoyu dolinoyu Bistrici Solotvinskoyi vklyuchayut taki vershini Igrovec 1804 m Velika Sivulya 1836 m Mala Sivulya 1818 m Pivdenni Gorgani obmezhuyutsya dolinami Bistrici Nadvirnyanskoyi ta Prutu i vklyuchayut gori Bratkivska 1788 m Chorna Kleva 1719 m Dovbushanka 1754 m Sinyak 1665 m Dlya Gorgan harakterni kruti asimetrichni shili j gostri grebeni gir na vershinah kam yani osipisha misceva nazva go rgani nagolos na pershij sklad abo grehoti gregoti Osnovni hrebti rozchlenovani poperechnimi dolinami richok Bistrici Prutu i Terebli Skladayutsya zdebilshogo z piskovikiv Na richkah porogi vodospadi Ye neveliki ozera StrimbaZledeninnyaPitannya zledeninnya Gorgan dosi she ne z yasovane Slidi zledeninnya u Gorganah hocha j tipovi odnak nechislenni i zv yazani z pevnimi litologichnimi kompleksami riznoyi stijkosti Na dumku V P Matviyiva Gorgani imovirno zaznali riskogo i vyurmskogo zledenin u serednomu plejstoceni E Rommer na osnovi morfometrichnogo analizu hrebtiv Karpat dijshov visnovku sho u plejstoceni Gorgani pidlyagali firnovomu zledeninnyu Na dumku vchenogo osnovnoyu prichinoyu utvorennya lodovikiv buli znachna visota ne nizhche 1700 m NRM masivnist girskih hrebtiv shirina yakih na visoti 1500 m NRM ne menshe 2 km i klimatichni umovi Nad teritoriyeyu pokritoyu materikovim lodom vinikla oblast visokogo tisku vid yakoyi v napryamku Karpat duli postijni vitri Ci vitri prohodyachi nad vologoyu tundroyu i pidnimayuchis vverh po shilah krajovih hrebtiv zvolozhuvalis i prinosili u centralni rajoni Karpat znachnu kilkist opadiv Opadi u viglyadi snigu pokrivali goli nepokriti roslinnistyu girski shili oskilki verhnya mezha lisu v cej period bula znachno nizhche vid suchasnoyi Temperaturni umovi spriyali akumulyaciyi snigu yakij nagromadzhuvavsya spochatku na pivnichnih a piznishe i na pivdennih shilah najvishih hrebtiv Gorgan U rajonah yaki prilyagali do firnovih poliv jshlo intensivne morozne vivitryuvannya pro sho svidchit nayavnist gregotiv Slidiv dolinnih lodovikiv u Gorganah ne viyavleno odnak B M Ivanov dopuskaye mozhlivist yihnogo isnuvannya u plejstoceni Neveliki dolinni lodoviki na dumku B M Ivanova opuskalisya z vershin g Visokoyi po dolini potoku Kuzhmenec a takozh iz vershin Grofa i Popadya Girski hrebti Sivuli Igrovisha i Dovbushanki zaznali karovogo zaledeninnya pro sho svidchat cirki i napivcirki na shilah ryadu vershin Snigova liniya v Ukrayinskih Karpatah opustilasya do 1450 1500 m FloraShid soncya na GrofiShili Popadi ta verhiv ya r Mokryanki Roslinnist predstavlena yalicevo bukovo smerekovimi lisami z perevazhannyam buka i yalici sho pidijmayutsya do visot 850 900 m smerekovo yalicevo bukovimi lisami z perevazhannyam smereki sho pidijmayutsya do visot 950 1000 m smerekovimi lisami Landshaftna prirodna verhnya mezha lisu VML prohodit na visoti 1500 1600 m i predstavlena smerekovimi i kedrovo smerekovimi derevostanami Na pivnichno shidnih shilah Gorganiv kedr poshirenij do visoti 1630 m na pivdenno zahidnih do 1495 m na hrebeti Tavpishirka Poshireni kedrovo smerekovi lisi u landshaftah Gorganiv na vsih ekspoziciyah u mezhah visot 1180 1500 m Odin iz najbilshih oseredkiv kedru tut ye v basejni r Moloda na pivdennih shilah krutistyu 25 30 u mezhah visot 1400 1500 m Do visoti 1 600 1 650 m prorostayut lishe poodinoki biogrupi kedru Najvishe VML prohodit u landshafti Sivulya na pivdenno zahidnih shilah g Sivulya na visoti 1650 m Dekilka desyatkiv ekzemplyariv sosni kedrovoyi V I Komendar 1966 znahodiv v urochishi Tavpishirka pid goroyu Popadya v smerekovomu ridkolissi urochisha Kedrin I M Berko cit za V I Komendar 1966 znahodiv sosnu kedrovu v zoni VML u masivah Grofa Okola Gorgan vershinah Yalova Sivulya Visoka i v smerekovomu ridkolissi na gori Yajko Pereginske Chimalo sosni kedrovoyi traplyayetsya u PTK u smuzi VML na Rotili Gregoti osoblivo u privododilnij zoni Gorgan Poodinoki ekzemplyari sosni kedrovoyi traplyayutsya u PTK pivdennih shiliv g Negrova na visoti 1420 m NRM u verhiv yi r Limnici na g Yajko 1500 m NRM roztashovanij kedrovij zapovidnik plosheyu 270 ga Maksimalna visota na yaku pidnimayetsya sosna kedrova v landshaftah Ukrayinskih Karpat 1635 m NRM Na takij visoti vona viyavlena u Dovbushanskomu landshafti V urochishi Malij Konyusyak sosna kedrova zrostaye na visoti 1620 m NRM Vid visot 1350 1500 m pochinayetsya chagarnikove krivolissya iz sosni girskoyi zherepu a vishe 1670 m kam yani rozsipisha alpijskih luk polonin nemaye Po dolinah richok na terasah rozmishuyutsya pislyalisovi luki yaki vinikli v rezultati virubuvannya lisiv a zrubi vikoristovuvalis yak sinokosi abo pasovisha Pislyalisovi luki ye refugiumami ridkisnih znikayuchih i chervonoknizhnih vidiv zokrema arniki girskoyi Arnica montana kupalnici yevropejskoyi Trollius europeus liliyi lisovoyi Lilium martagon pidsnizhnika bilogo Galanthus nivalis bilocvitu vesnyanogo Leucojum vernum riznomanitnih orhidej Orchideaceae tosho FaunaTvarinnij svit predstavlenij 10 vidami rib 9 vidami amfibij 5 vidami plazuniv 42 vidami ssavciv ta 75 vidami ptahiv Z pomizh bezhrebetnih chislennimi ye komahi z ryadiv tverdokrilih peretinchastokrilih luskokrilih ta dvokrilih Z tverdokrilih najbilsh chislenni rodini zhukiv turuniv 134 vidi i zhukiv vusachiv 82 vidi Prirodoohoronni teritoriyiGora Hom yak Pivdenno shidnu chastinu Gorgan zajmaye Karpatskij prirodnij nacionalnij park masivi gir Dovbushanki ta Polyenskij zajmaye Prirodnij Zapovidnik Gorgani 5 tis ga masivi gir Popadya j Grofa ohoplyuye Landshaftnij zakaznik Grofa Ci prirodno zapovidni teritoriyi stvoreni dlya zberezhennya reliktovoyi sosni kedrovoyi yevropejskoyi Pinus cembra Oficijne vidviduvannya prirodnogo zapovidnika Gorgani z turistichnoyu metoyu povnistyu zaboroneno Dozvoleni turistichni marshruti vidsutni Oglyanuti prirodoohoronni ob yekti Gorgan mozhna tilki z naukovoyu metoyu za nayavnosti dozvolu kerivnictva zapovidnika ta u obov yazkovomu suprovodi pracivnika zapovidnika Na teritoriyi zapovidnika isnuyut naukovo piznavalni stezhki dlya cih cilej zagalnoyu protyazhnistyu 38 4 km HrebtiHrebet YavirnikArshicya Borsukova Gorgan Dovbushanka Igrovishe Matahiv Bratkivskij Parenki Sivulya Sinyak Strimba Chortki YavirnikDeyaki vershiniZapovidnik Gorgani Ruyini vijskovih ukriplen chasiv Pershoyi svitovoyi vijni v masivi GorganiVelika Sivulya 1836 m Mala Sivulya 1818 m Igrovec 1804 m Visoka 1803 m Bratkivska 1788 m Gropa 1763 m Dovbushanka 1754 m Grofa 1748 m Popadya 1740 m Vedmezhik 1735 m Parenki 1735 m Moloda 1723 m Strimba 1719 m Chorna Kleva 1719 m Durnya 1709 m Borevka 1694 m Bushtul 1691 m Yajko Ilemske 1679 m Boyarin Korotkan 1679 m Polenskij 1674 m Bert 1666 m Sinyak 1665 m Yajko Pereginske 1595 m Gorgan Ilemskij 1587 m Hom yak 1542 m Div takozhVershini Ukrayinskih KarpatPrimitkiBajcar A L Gorgani gretoti cekoti v Ukrayinskih Karpatah A Bajcar Problemi geomorfologiyi i paleografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorij Zbirnik nauk prac Lviv 2014 S 10 16 Bajcar A L Gorgani gregoti cekoti v Ukrayinskih Karpatah A Bajcar Problemi geomorfologiyi i paleografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorij Zbirnik nauk prac Lviv 2014 S 10 16 Bajcar A L Tretyak O A Gregoti Ukrayinskih Karpat genezis poshirennya ta morfologiya Visnik Lvivskogo universitetu Seriya geografichna Vip 21 Lviv 1998 s 36 39 Bajcar A Gorgani gretoti cekoti v Ukrayinskih Karpatah A Bajcar Problemi geomorfologiyi i paleografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorij Zbirnik nauk prac Lviv 2014 S 10 16 Bajcar A L Verhnya mezha lisu v landshaftah Ukrayinskih Karpat yiyi ohorona ta optimizaciya A Bajcar Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 45 Lviv 2014 S 166 177 Bajcar A L Verhnya mezha lisu v landshaftah Gorgan https baitsar blogspot com 2019 07 blog post 94 html 25 serpnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 Arhiv originalu za 15 sichnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2018 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu GorganiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GorganiBukovel zazihnuv na zapovidnik Gorgani 21 grudnya 2013 u Wayback Machine ukr Gorgan Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 706 pol LiteraturaBajcar Andrij Verhnya mezha lisu v landshaftah Ukrayinskih Karpat yiyi ohorona ta optimizaciya A Bajcar Visnik Lviv un tu seriya geograf Vip 45 Lviv 2014 Bajcar Andrij Gorgani gretoti cekoti v Ukrayinskih Karpatah A Bajcar Problemi geomorfologiyi i paleografiyi Ukrayinskih Karpat i prileglih teritorij Zbirnik nauk prac Lviv 2014 S 10 16 Bajcar Andrij Verhnya mezha lisu v landshaftah Gorgan https baitsar blogspot com 2019 07 blog post 94 html 25 serpnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ