Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Голя (пол. Hola) — село в Польщі, у гміні Старий Брус Володавського повіту Люблінського воєводства. Населення — 115 осіб (2011). У селі наявні численні українські пам'ятки, які свідчать про непросту історію Підляшшя: церква святих Антонія Печерського та великомучениці Параскеви, скансен матеріальної культури Холмщини і Підляшшя, а також цінний православний цвинтар. Тут, зокрема знаходиться могила Прокопа Вовнюка (1900—1993), вояка УНР. У селі проживає український поет в Польщі Тадей Карабович.
Село  Координати 51°33′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 51.550° пн. ш. 23.167° сх. д.Координати: 51°33′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 51.550° пн. ш. 23.167° сх. д.
 Голя у Вікісховищі |
Історія
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.
У 1921 році село входило до складу гміни Турно Володавського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки.
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 84 будинки (з них 2 незаселені) та 472 мешканці, з них:
- 229 чоловіків та 243 жінки;
- 267 православних, 128 римо-католиків, 70 юдеїв, 7 євангельських християн;
- 268 українців, 187 поляків, 10 євреїв, 7 німців.
У 1943 році в селі мешкало 324 українці та 63 поляки.
27 березня 1946 року боївка СБ ОУН стратила в селі трьох польских бандитів включно з їхнім ватажком, які грабували українське населення.
У 1947 році під час операції «Вісла» з Голі на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени польська армія виселила 12 українців.
У 1956 році була ініціативна відновити факультативне вивчення української мови в місцевій школі, проте навчання не почалося через брак кваліфікованого вчителя та учнів (необхідно було зголошення 10 учнів, тоді як назбиралося лише 9 дітей).
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 49 | 6 | 33 | 10 |
| Жінки | 66 | 7 | 33 | 26 |
| Разом | 115 | 13 | 66 | 36 |
Православна церква святого Антонія Печерського та святої великомучениці Параскеви
Храм св. Антонія Печерського та св. Параскеви в Голі — це дерев'яна однонавова українська церква. Початково він був посвячений св. Параскеві. Наразі він має подвійну посвяту на честь св. Антонія Печерського та св. Параскеви. Вона мала давнішу попередницю. Загалом перші згадки про Голю походять з 1588 року, коли вона фігурує як садиба православної парафії. У 1610 р. парафія отримала привілей від Флоріана Ржевуського. У 1654 р. церква була вже греко-католицькою, про що свідчить запис в актових книгах Холмського міського суду, де під цим роком згадується священик Теодор Лобач, уніат.
Під час шведського нападу у 1700 р. церква та село були спалені. І от тоді 1702 збудовано нинішню церкву дякуючи фундаторці Параскеві Ржевуській. Від ім'я фундаторки була надана і перша посвята. Парафіяльні книги ведуться тут, починаючи з 1709 р., а з 1797 р. при церкві для її утримання сформувалося церковне братство. Протягом 1846-47 рр. церква зазнала значних перебудов за проектом тодішнього повітового архітектора. Зокрема було збудовано нову наву та вівтар з закристіями, залишаючи бабинець 1803 р. Одночасно у церкві було встановлено органи, залишаючи і іконостас. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1455 вірян.
У 1875 р. парафія яка стала православною, була приєднана до Холмської децезії. У 1893 р. парафія налічувала 1927 вірних. У 1915—1924 рр. церква не функціонувала. У селі діяла Українська школа в середині 1920-их років. Лише 25 вересня 1925 р. з ініціативи єпископа Генрика Пжезьдеського створено тут першу на Підляшші неоунійну парафію. Місцеве населення не сприйняло такої зміни. Як писала тоді газета «Наше життя», до села "приблукався ксьондз «всходнєго обжондку» Микола Галас. Натомість православні, витіснені нео-уніатами з старої церкви, збудували у 1935 р. будинок для відновленої у 1933 р. православної парафії. Цей будинок молитви був розвалений під час акції нищення церков 9 липня 1938 р. На згадку про нього в старій голянській церкві лишилася ікона св. Миколая з написом «Старанням церковного старости Василя Боднарука 9.05.38 в пам'ять відкриття парафії в Голі 21.07.33.». У 1941 р. в церкві обгоріли дах та крокви. В цей час згоріла барокова сигнатурка над навою. Церкву відбудовувала вже православна громада у 1943-44 рр. під час німецької окупації. А у 1947 р. з виселенням українців її знову зачинили на 10 років, аж до 1957 р. В цей час поновила свою діяльність місцева православна парафія.
Варшавський архітектор українського походження Богдан Боберський у 1997 р. розробив проект реставрації голянської церкви. При цьому він запропонував понизити дахи над вівтарем та бабинцем и підняти дах над навою, та покрити їх гонтами. Гребені дахів запропоновано увінчати здвоєними бароковими банями. Наразі церква, що розташована у самому центрі села при дорозі в оточенні муру з каменю, є тризрубною орієнтованою дерев'яною будівлею. Прямокутна в плані, з рівноширокими прямокутними вівтарем з двома закристіями (з одного боку неї знаходиться проскурня, а з другої пономарня) по боках, навою та бабинцем. До західного фасаду прилягає новіший прямокутний присінок. Відновлено також барокову сигнатурку. Найбільш подібною до голянської є церква у сусідній Гороститі, що демонструє ознаки місцевого стилю. Втім у тої алтарна частина вужча за об'єми нави та бабинця, та має гранчасту форму. З вихідного внутрішнього убранства голянської церкви майже нічого не збереглося. Адже в процес її ремонту старі речі було зібрано на горищі і у 1941 р. вони там згоріли. Проте зберігся образ св. Параскеви та елемент оздоблення церкви з XVIII ст. Дерев'яна дзвіниця поблизу голянської церкви походить з XVIII ст. На подвір'ї церкви стоїть символічний нагробок з написом «Фекла Гаврилюк и доч ея Марія деревни Замолодыче погиб от немецкой гранаты в Кобрине 14 авгу 1916». Це одне з свідчень трагічної долі примусових переселенців з Підляшшя під час Першої світової війни..
Музей-скансен матеріальної культури Холмщини і Підляшшя
В селі з ініціативи ентузіастів Тадея та Аліни Карабовичів 1985 р. створено музей-скансен з цінними житловими та господарськими спорудами з Південного Підляшшя. Це зрубна кузня, наявна також стодола ХХ ст. з Окчина. Наявна також зрубна хата з маленькими вікнами, що перенесена з [pl]. Хата складається з типових для помешкання ХІХ ст. приміщень: житлової кімнати з великою піччю та запічком, алкена, сіней та двох комор. В житловій кімнаті зібрано експозицію типових для регіону побутових предметів, а у одному з кутів кімнати розміщується «святий куточок» з образами. На стіні зберігся фундаційний напис та дата побудови — 1912 р. Вітряк-козляк початку ХХ ст. перенесений до Голі з с. Волосковолі. Важливою особливістю голянського вітряка є добра збереженість внутрішніх механізмів, збереглися й жорна зроблені з вапняку привезеного з Свентокшиських гір. І хоч жорно від напруги і часу тріснуло, його повернули до роботи скувавши обручем. Місцевим особливостям відповідає і стодола з , що колись стояла на берегах Бугу. Щоб зберегти стіни від руйнування весняними водами, їх робили не суцільними, а плетеними з прутів. Таким стінам повінь не зашкодить, а як вода зійде, то можна споруду використовувати за призначенням. В скансені наявні також дерев'яні борті для бджіл — свідчення старого, ще з язичницьких часів слов'янського промислу. Важливу роль в народній культурі відігравали також придорожні хрести. Їх ставили і православні і католики. Припускають, що ця традиція почалася ще у часи раннього християнства, коли таким чином намагалися захиститися від численної нечистої сили, яка мешкала у лісах та полях. Згодом хрести стали ставити на відзначення свят, як подяку за сповнені бажання, або на колективних могилах під час епідемій та воєн. З часом ця традиція розвинулася у зведення невеликих дерев'яних чи більш потужних мурованих придорожніх капличок, що оздоблювалися іконами чи скульптурами Христа, Божої Матері чи святих. Дерев'яні хрести з межі ХІХ та ХХ ст. (з Голі та Ополя) а також придорожню капличку з фігурою Христа, можна побачити і у Голянському скансені.
Православне кладовище
В селі розташовано надзвичайно цінний православний цвинтар. Він складається з кількох частин: найстарішої ХІХ ст., частини що походить з буремного ХХ ст., а також ділянки сучасних поховань. 1846 р. коштом уряду на цвинтарі було збудовано греко-католицьку дерев'яну каплицю Покрови Богородиці, яка збереглася і дотепер (в ній служать греко-католики). З часів російського панування на Підляшші залишилися поховання підписані російською мовою. До таких належать зокрема розташовані на найдавнішій частині цвинтаря поховання місцевих священиків. Цілий ряд поховань тут свідчить про трагічну долю українського населення під час Першої світової війни, коли царський уряд примусово евакуював на схід з Підляшшя і Холмщини близько 120 тис. чол. Деякі нащадки виселених з Голі людей подбали про те, щоб мати символічні поховання своїх батьків тут в Голі. За умовами Берестейського миру 1918 р. Підляшшя мало відійти до Української Народної Республіки, але на початку листопада 1918 р. польські збройні сили включили територію Підляшшя і Холмщини, зайняту німецькими військами до складу відновленої Польської держави. Після поразки спільного польсько-українського походу з метою визволення території України, у Польщі осіло багато колишніх вояків УНР. Поховання одного з петлюрівців — — збереглося на тутешньому цвинтарі. В Голі похований також козак армії УНР (боєці подільського з'єднання отамана Якова Гальчевського — «Орла») Вовнюк Прокіп (1900 — 09.01.1993). Його син Іван Вовнюк наразі (2019 р.) є єдиним православним мешканцем с. Замлодиче. На цвинтарі в Голі знаходиться також могила закатованого німцями солтиса Степана Климука. Претекстом була допомога євреям. На кладовищі похована група повстанців, що загинули в перестрілці з міліцією в околицях Голі в 1947 р. Тут також знаходиться могила Марії Тум'янушевської, що колись була у повстанців зв'язковою, змогла уникнути виселення та доживала віку на своїй землі.
Товариство приятелів скансену
Скансен у Голі є громадською власністю Товариства любителів скансену в Голі, товариство було зареєстровано у 1990 році. Головою Товариства є Алина Карабович, дружина Тадея Карабовича, вчителька початкової школи у Голі. Тадей Карабович є активним громадським діячем, зокрема він є членом Ради Об'єднання українців в Польщі (ОУП) у Варшаві та нештатним редактором українського тижневика «Наше Слово». Тадей це ще й український поет, який має вже не одну зібірку віршів. Живе він в селі Голя а працює асистентом відділу української філології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині.
Ярмарок в Голі
В скансені щорічно (в районі 28 липня) відбувається фолькльорно-етнографічний фестиваль «Ярмарок в Голі». Його завданням є культивування народних традицій Холмщини та Підляшшя. В перший день фестивалю відбуваються мастер-класи народних промислів, другий день — це проща до св. Антонія в православній церкві а також ярмарок виробів ремсників та виступи фольклорних музичних та танцювальних колективів.
Особистості
Народилися
- (нар. 1929) — український фахівець у галузі нафтохімії.
Пов'язані зі селом
- Прокіп Вовнюк (1900—1993) — український військовий діяч, підстаршина армії УНР. Похований у Голі.
- Тадей Карабович (1959) — український та польський та поет у Польщі, перекладач, літературознавець. Один з фундаторів скансена в Голі.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 366-367. (пол.)
- Богдан Гук. Hola. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. оригіналу за 29 березня 2019. (пол.)
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
- . Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 119. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли) / зібр. П. Й. Потічний [та ін.] ; ред. П. Й. Потічний. — Торонто ; Л. : Літопис УПА, 2003. — С. 614. — (Літопис УПА; т. 39)
- Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 131. (пол.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Церква св. Антонія Печерського та св. великомучениці Параскеви. https://www.pslava.info (українська) .
- Парнікоза, Іван. (українська) . хайвей. Архів оригіналу за 3 березня 2019.
- (польська) . Архів оригіналу за 20 серпня 2019.
- Шишка О. В. Квітковський Леонід Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Голя (Володавський повіт)
- Богдан Гук. Hola. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. оригіналу за 29 березня 2019. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golya pol Hola selo v Polshi u gmini Starij Brus Volodavskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Naselennya 115 osib 2011 U seli nayavni chislenni ukrayinski pam yatki yaki svidchat pro neprostu istoriyu Pidlyashshya cerkva svyatih Antoniya Pecherskogo ta velikomuchenici Paraskevi skansen materialnoyi kulturi Holmshini i Pidlyashshya a takozh cinnij pravoslavnij cvintar Tut zokrema znahoditsya mogila Prokopa Vovnyuka 1900 1993 voyaka UNR U seli prozhivaye ukrayinskij poet v Polshi Tadej Karabovich Selo Golya pol Hola Hata v skanseni v Goli Koordinati 51 33 pn sh 23 10 sh d 51 550 pn sh 23 167 sh d 51 550 23 167 Koordinati 51 33 pn sh 23 10 sh d 51 550 pn sh 23 167 sh d 51 550 23 167 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Lyublinske voyevodstvoPovit Volodavskij povitGmina Starij BrusNaselennya 115 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 82Poshtovij indeks 22 244Avtomobilnij kod LWLSIMC 0108536GeoNames 771049OSM 2792587 R Gmina Starij Brus GolyaGolya Polsha GolyaGolya Lyublinske voyevodstvo Golya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Golya IstoriyaZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u seli perevazhno prozhivali greko katoliki yaki rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu U 1921 roci selo vhodilo do skladu gmini Turno Volodavskogo povitu Lyublinskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki Za perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 84 budinki z nih 2 nezaseleni ta 472 meshkanci z nih 229 cholovikiv ta 243 zhinki 267 pravoslavnih 128 rimo katolikiv 70 yudeyiv 7 yevangelskih hristiyan 268 ukrayinciv 187 polyakiv 10 yevreyiv 7 nimciv U 1943 roci v seli meshkalo 324 ukrayinci ta 63 polyaki 27 bereznya 1946 roku boyivka SB OUN stratila v seli troh polskih banditiv vklyuchno z yihnim vatazhkom yaki grabuvali ukrayinske naselennya U 1947 roci pid chas operaciyi Visla z Goli na shojno priyednani do Polshi pivnichno zahidni tereni polska armiya viselila 12 ukrayinciv U 1956 roci bula iniciativna vidnoviti fakultativne vivchennya ukrayinskoyi movi v miscevij shkoli prote navchannya ne pochalosya cherez brak kvalifikovanogo vchitelya ta uchniv neobhidno bulo zgoloshennya 10 uchniv todi yak nazbiralosya lishe 9 ditej U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Holmskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 49 6 33 10 Zhinki 66 7 33 26 Razom 115 13 66 36Pravoslavna cerkva svyatogo Antoniya Pecherskogo ta svyatoyi velikomuchenici ParaskeviCerkva sv Antoniya Pecherskogo ta sv Paraskevi s Golya Foto 2019 r Hram sv Antoniya Pecherskogo ta sv Paraskevi v Goli ce derev yana odnonavova ukrayinska cerkva Pochatkovo vin buv posvyachenij sv Paraskevi Narazi vin maye podvijnu posvyatu na chest sv Antoniya Pecherskogo ta sv Paraskevi Vona mala davnishu poperednicyu Zagalom pershi zgadki pro Golyu pohodyat z 1588 roku koli vona figuruye yak sadiba pravoslavnoyi parafiyi U 1610 r parafiya otrimala privilej vid Floriana Rzhevuskogo U 1654 r cerkva bula vzhe greko katolickoyu pro sho svidchit zapis v aktovih knigah Holmskogo miskogo sudu de pid cim rokom zgaduyetsya svyashenik Teodor Lobach uniat Pid chas shvedskogo napadu u 1700 r cerkva ta selo buli spaleni I ot todi 1702 zbudovano ninishnyu cerkvu dyakuyuchi fundatorci Paraskevi Rzhevuskij Vid im ya fundatorki bula nadana i persha posvyata Parafiyalni knigi vedutsya tut pochinayuchi z 1709 r a z 1797 r pri cerkvi dlya yiyi utrimannya sformuvalosya cerkovne bratstvo Protyagom 1846 47 rr cerkva zaznala znachnih perebudov za proektom todishnogo povitovogo arhitektora Zokrema bulo zbudovano novu navu ta vivtar z zakristiyami zalishayuchi babinec 1803 r Odnochasno u cerkvi bulo vstanovleno organi zalishayuchi i ikonostas 1872 roku misceva greko katolicka parafiya nalichuvala 1455 viryan U 1875 r parafiya yaka stala pravoslavnoyu bula priyednana do Holmskoyi deceziyi U 1893 r parafiya nalichuvala 1927 virnih U 1915 1924 rr cerkva ne funkcionuvala U seli diyala Ukrayinska shkola v seredini 1920 ih rokiv Lishe 25 veresnya 1925 r z iniciativi yepiskopa Genrika Pzhezdeskogo stvoreno tut pershu na Pidlyashshi neounijnu parafiyu Misceve naselennya ne sprijnyalo takoyi zmini Yak pisala todi gazeta Nashe zhittya do sela priblukavsya ksondz vshodnyego obzhondku Mikola Galas Natomist pravoslavni vitisneni neo uniatami z staroyi cerkvi zbuduvali u 1935 r budinok dlya vidnovlenoyi u 1933 r pravoslavnoyi parafiyi Cej budinok molitvi buv rozvalenij pid chas akciyi nishennya cerkov 9 lipnya 1938 r Na zgadku pro nogo v starij golyanskij cerkvi lishilasya ikona sv Mikolaya z napisom Starannyam cerkovnogo starosti Vasilya Bodnaruka 9 05 38 v pam yat vidkrittya parafiyi v Goli 21 07 33 U 1941 r v cerkvi obgorili dah ta krokvi V cej chas zgorila barokova signaturka nad navoyu Cerkvu vidbudovuvala vzhe pravoslavna gromada u 1943 44 rr pid chas nimeckoyi okupaciyi A u 1947 r z viselennyam ukrayinciv yiyi znovu zachinili na 10 rokiv azh do 1957 r V cej chas ponovila svoyu diyalnist misceva pravoslavna parafiya Varshavskij arhitektor ukrayinskogo pohodzhennya Bogdan Boberskij u 1997 r rozrobiv proekt restavraciyi golyanskoyi cerkvi Pri comu vin zaproponuvav poniziti dahi nad vivtarem ta babincem i pidnyati dah nad navoyu ta pokriti yih gontami Grebeni dahiv zaproponovano uvinchati zdvoyenimi barokovimi banyami Narazi cerkva sho roztashovana u samomu centri sela pri dorozi v otochenni muru z kamenyu ye trizrubnoyu oriyentovanoyu derev yanoyu budivleyu Pryamokutna v plani z rivnoshirokimi pryamokutnimi vivtarem z dvoma zakristiyami z odnogo boku neyi znahoditsya proskurnya a z drugoyi ponomarnya po bokah navoyu ta babincem Do zahidnogo fasadu prilyagaye novishij pryamokutnij prisinok Vidnovleno takozh barokovu signaturku Najbilsh podibnoyu do golyanskoyi ye cerkva u susidnij Gorostiti sho demonstruye oznaki miscevogo stilyu Vtim u toyi altarna chastina vuzhcha za ob yemi navi ta babincya ta maye granchastu formu Z vihidnogo vnutrishnogo ubranstva golyanskoyi cerkvi majzhe nichogo ne zbereglosya Adzhe v proces yiyi remontu stari rechi bulo zibrano na gorishi i u 1941 r voni tam zgorili Prote zberigsya obraz sv Paraskevi ta element ozdoblennya cerkvi z XVIII st Derev yana dzvinicya poblizu golyanskoyi cerkvi pohodit z XVIII st Na podvir yi cerkvi stoyit simvolichnij nagrobok z napisom Fekla Gavrilyuk i doch eya Mariya derevni Zamolodyche pogib ot nemeckoj granaty v Kobrine 14 avgu 1916 Ce odne z svidchen tragichnoyi doli primusovih pereselenciv z Pidlyashshya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Muzej skansen materialnoyi kulturi Holmshini i PidlyashshyaKutochok muzeyu skansenu materialnoyi kulturi Holmshini i Pidlyashshya v Goli Vitryak kozlyak z s Voloskovolya poch HH st Foto 2019 r V seli z iniciativi entuziastiv Tadeya ta Alini Karabovichiv 1985 r stvoreno muzej skansen z cinnimi zhitlovimi ta gospodarskimi sporudami z Pivdennogo Pidlyashshya Ce zrubna kuznya nayavna takozh stodola HH st z Okchina Nayavna takozh zrubna hata z malenkimi viknami sho perenesena z pl Hata skladayetsya z tipovih dlya pomeshkannya HIH st primishen zhitlovoyi kimnati z velikoyu pichchyu ta zapichkom alkena sinej ta dvoh komor V zhitlovij kimnati zibrano ekspoziciyu tipovih dlya regionu pobutovih predmetiv a u odnomu z kutiv kimnati rozmishuyetsya svyatij kutochok z obrazami Na stini zberigsya fundacijnij napis ta data pobudovi 1912 r Vitryak kozlyak pochatku HH st perenesenij do Goli z s Voloskovoli Vazhlivoyu osoblivistyu golyanskogo vitryaka ye dobra zberezhenist vnutrishnih mehanizmiv zbereglisya j zhorna zrobleni z vapnyaku privezenogo z Sventokshiskih gir I hoch zhorno vid naprugi i chasu trisnulo jogo povernuli do roboti skuvavshi obruchem Miscevim osoblivostyam vidpovidaye i stodola z sho kolis stoyala na beregah Bugu Shob zberegti stini vid rujnuvannya vesnyanimi vodami yih robili ne sucilnimi a pletenimi z prutiv Takim stinam povin ne zashkodit a yak voda zijde to mozhna sporudu vikoristovuvati za priznachennyam V skanseni nayavni takozh derev yani borti dlya bdzhil svidchennya starogo she z yazichnickih chasiv slov yanskogo promislu Vazhlivu rol v narodnij kulturi vidigravali takozh pridorozhni hresti Yih stavili i pravoslavni i katoliki Pripuskayut sho cya tradiciya pochalasya she u chasi rannogo hristiyanstva koli takim chinom namagalisya zahistitisya vid chislennoyi nechistoyi sili yaka meshkala u lisah ta polyah Zgodom hresti stali staviti na vidznachennya svyat yak podyaku za spovneni bazhannya abo na kolektivnih mogilah pid chas epidemij ta voyen Z chasom cya tradiciya rozvinulasya u zvedennya nevelikih derev yanih chi bilsh potuzhnih murovanih pridorozhnih kaplichok sho ozdoblyuvalisya ikonami chi skulpturami Hrista Bozhoyi Materi chi svyatih Derev yani hresti z mezhi HIH ta HH st z Goli ta Opolya a takozh pridorozhnyu kaplichku z figuroyu Hrista mozhna pobachiti i u Golyanskomu skanseni Pravoslavne kladovisheMogila Prokopa Vovnyuka kozaka UNR v s Golya Pravoslavnij cvintar 2019 r V seli roztashovano nadzvichajno cinnij pravoslavnij cvintar Vin skladayetsya z kilkoh chastin najstarishoyi HIH st chastini sho pohodit z buremnogo HH st a takozh dilyanki suchasnih pohovan 1846 r koshtom uryadu na cvintari bulo zbudovano greko katolicku derev yanu kaplicyu Pokrovi Bogorodici yaka zbereglasya i doteper v nij sluzhat greko katoliki Z chasiv rosijskogo panuvannya na Pidlyashshi zalishilisya pohovannya pidpisani rosijskoyu movoyu Do takih nalezhat zokrema roztashovani na najdavnishij chastini cvintarya pohovannya miscevih svyashenikiv Cilij ryad pohovan tut svidchit pro tragichnu dolyu ukrayinskogo naselennya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni koli carskij uryad primusovo evakuyuvav na shid z Pidlyashshya i Holmshini blizko 120 tis chol Deyaki nashadki viselenih z Goli lyudej podbali pro te shob mati simvolichni pohovannya svoyih batkiv tut v Goli Za umovami Berestejskogo miru 1918 r Pidlyashshya malo vidijti do Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ale na pochatku listopada 1918 r polski zbrojni sili vklyuchili teritoriyu Pidlyashshya i Holmshini zajnyatu nimeckimi vijskami do skladu vidnovlenoyi Polskoyi derzhavi Pislya porazki spilnogo polsko ukrayinskogo pohodu z metoyu vizvolennya teritoriyi Ukrayini u Polshi osilo bagato kolishnih voyakiv UNR Pohovannya odnogo z petlyurivciv zbereglosya na tuteshnomu cvintari V Goli pohovanij takozh kozak armiyi UNR boyeci podilskogo z yednannya otamana Yakova Galchevskogo Orla Vovnyuk Prokip 1900 09 01 1993 Jogo sin Ivan Vovnyuk narazi 2019 r ye yedinim pravoslavnim meshkancem s Zamlodiche Na cvintari v Goli znahoditsya takozh mogila zakatovanogo nimcyami soltisa Stepana Klimuka Pretekstom bula dopomoga yevreyam Na kladovishi pohovana grupa povstanciv sho zaginuli v perestrilci z miliciyeyu v okolicyah Goli v 1947 r Tut takozh znahoditsya mogila Mariyi Tum yanushevskoyi sho kolis bula u povstanciv zv yazkovoyu zmogla uniknuti viselennya ta dozhivala viku na svoyij zemli Tovaristvo priyateliv skansenuSkansen u Goli ye gromadskoyu vlasnistyu Tovaristva lyubiteliv skansenu v Goli tovaristvo bulo zareyestrovano u 1990 roci Golovoyu Tovaristva ye Alina Karabovich druzhina Tadeya Karabovicha vchitelka pochatkovoyi shkoli u Goli Tadej Karabovich ye aktivnim gromadskim diyachem zokrema vin ye chlenom Radi Ob yednannya ukrayinciv v Polshi OUP u Varshavi ta neshtatnim redaktorom ukrayinskogo tizhnevika Nashe Slovo Tadej ce she j ukrayinskij poet yakij maye vzhe ne odnu zibirku virshiv Zhive vin v seli Golya a pracyuye asistentom viddilu ukrayinskoyi filologiyi Universitetu Mariyi Kyuri Sklodovskoyi v Lyublini Yarmarok v GoliV skanseni shorichno v rajoni 28 lipnya vidbuvayetsya folklorno etnografichnij festival Yarmarok v Goli Jogo zavdannyam ye kultivuvannya narodnih tradicij Holmshini ta Pidlyashshya V pershij den festivalyu vidbuvayutsya master klasi narodnih promisliv drugij den ce prosha do sv Antoniya v pravoslavnij cerkvi a takozh yarmarok virobiv remsnikiv ta vistupi folklornih muzichnih ta tancyuvalnih kolektiviv OsobistostiNarodilisya nar 1929 ukrayinskij fahivec u galuzi naftohimiyi Pov yazani zi selom Prokip Vovnyuk 1900 1993 ukrayinskij vijskovij diyach pidstarshina armiyi UNR Pohovanij u Goli Tadej Karabovich 1959 ukrayinskij ta polskij ta poet u Polshi perekladach literaturoznavec Odin z fundatoriv skansena v Goli PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Pamiatki i zabytki kultury ukrainskiej w Polsce zebr oprac A Saladiak Warszawa Burchard Edition 1993 S 366 367 pol Bogdan Guk Hola apokryfruski org APOKRYF RUSKI originalu za 29 bereznya 2019 pol Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 371 ros doref T Tom IV Wojewodztwo Lubelskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 119 Arhiv originalu za 27 lipnya 2020 pol Taktichnij vidtinok UPA 28 j Daniliv Holmshina i Pidlyashshya Dokumenti i materiyali zibr P J Potichnij ta in red P J Potichnij Toronto L Litopis UPA 2003 S 614 Litopis UPA t 39 Wysocki J Szkolnictwo ukrainskie w wojewodztwie lubelskim w okresie PRL 1944 1965 Panstwo i Spoleczenstwo 2009 1 S 131 pol Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Cerkva sv Antoniya Pecherskogo ta sv velikomuchenici Paraskevi https www pslava info ukrayinska Parnikoza Ivan ukrayinska hajvej Arhiv originalu za 3 bereznya 2019 polska Arhiv originalu za 20 serpnya 2019 Shishka O V Kvitkovskij Leonid Mikolajovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2012 T 12 Kal Kiyi 711 s ISBN 978 966 02 6472 4 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Golya Volodavskij povit Bogdan Guk Hola apokryfruski org APOKRYF RUSKI originalu za 29 bereznya 2019 pol