Голод у чеських землях між 1770 і 1772 роками - період масового неврожаю і голоду на чеських землях під владою Габсбурзької монархії, який розпочався навесні 1770 року і тривав до 1772 року. Загальна кількість смертей в результаті оцінюється від 250 000 до 500 000, значна частина з них - у сільській місцевості. Погане економічне становище країни, виснаженої Семирічною війною, в поєднанні з кількома роками неврожаїв, спричинило продовольчу кризу, під час якої внаслідок голоду або посиленого поширення хвороб на коронних землях померло близько 10-15 % від загальної кількості населення, і знадобилося близько 15 років, щоб населення досягло рівня, який існував до 1771 року - близько 4,5 мільйонів.
Причини
Після закінчення Семирічної війни, під час якої значна частина австро-прусського фронту проходила територією Чехії, економічне становище Габсбурзької монархії за часів Марії Терезії було не найкращим. Країна була фінансово і людськи виснажена, сотні тисяч її мешканців стали жертвами війни, а Богемія і частина Моравії зокрема були спустошені присутністю військ або прямими бойовими діями, а деякі населені пункти були спалені і пограбовані. Реакцією шляхти в деяких маєтках було (як і після Тридцятилітньої війни перед кризою, що зрештою призвела до селянського повстання 1680 року) збільшення трудових і врожайних податків. Починаючи з 1762 року настала низка дощових років, кульмінацією яких стали надзвичайно рясні дощі 1769 і 1770 років. Протягом 1760-х років лише 1768 рік був записаний як родючий. Дуже м'яка і дощова зима сталася на рубежі 1769 і 1770 років, за якою послідували сильні снігопади в березні 1770 року і подальші снігові замети на полях, які в багатьох місцях не розтанули до початку квітня. За цим послідували повені та посуха.
Розвиток подій
Багнистий верхній шар ґрунту ускладнював селянам оранку та сівбу, а після першого голодного 1770 року зерно, призначене на посів, почали вивозити з зерносховищ. У чеських землях зернові становили переважну більшість усіх оброблюваних земель, і, в разі несприятливих умов вирощування, ця монокультура спричиняла значний дефіцит продовольства в містах і селах та радикальне зростання цін на зернові культури.
Імперська влада спробувала врегулювати ситуацію ще навесні 1770 року, заборонивши вивіз зерна за межі чеських земель, однак падіння врожайності та поступове витрачання запасів призвели до того, що вже того ж року голод спалахнув у більших масштабах. Наприкінці літа того ж року чеські землі відвідав імператор Священної Римської імперії і спадкоємець австрійського престолу Йосиф II, який спочатку прибув на чеські землі насамперед для переговорів з королем Пруссії Фрідріхом II в Унічові. Другу поїздку до Чехії він здійснив у зв'язку з голодом восени 1771 року, де провів шість тижнів. Дізнавшись про масштаби голоду, він попросив свою матір, імператрицю Марію Терезію, втрутитися і допомогти йому. Заборона на експорт зерна була поширена на всю імперію. Йосиф II також наказав відкрити армійські зерносховища, і згодом до Чехії та Моравії почали завозити зерно з Нижньої Австрії чи Угорщини, а також з Єгипту. Але навіть цього виявилося недостатньо, і вже в 1770 році було вбито десятки тисяч людей. Криза досягла свого піку в 1771 році, коли кількість померлих від голоду зросла до сотень тисяч. Лише після збору врожаю 1772 року ситуація покращилася, але в деяких районах голод, виснаження і такі хвороби, як тиф, дизентерія і чума, продовжували спричиняти масову смертність. Повсюдно зросла злочинність, а також з'явилися записи про натовпи жебраків, що блукали селами. Значна частина кріпаків була фізично зубожіла, страждала від хвороб, а санітарні умови, особливо в містах, були вкрай незадовільними. Про голод згадується в багатьох міських і сільських хроніках. Чеські землі найбільше постраждали від кризи в економічному плані, а у великих містах завмерла торгівля. Міграція з постраждалих регіонів до інших частин імперії або за кордон значно зросла.
Наслідки
Нестача харчів і часто жорстока поведінка шляхти призвели вже під час голоду до проявів опору і повстань сільських кріпаків проти влади. Спочатку вони спалахнули в маєтках переважно в південній і західній Чехії, відомі повстання в маєтку Бездеков, Nahý Újezd u Tachova та багатьох інших, потім вони також перекинулися на інші постраждалі території, особливо в центральній і східна Богемія, наприклад, у маєтку Летоград . Одним із місць найдовшого опору був безрочний маєток, де селяни самостійно господарювали з весни до осені 1771 р. Раніше повстання жорстоко придушувалися, а їхніх натхненників та учасників часто піддавали тортурам та іншим фізичним покаранням. Сільські заворушення не припинялися навіть після 1772 року, у 1775 році у Східній Чехії спалахнуло відносно велике селянське повстання, зосереджене навколо вільного намісництва Антоніна Нивлта навколо Ртина в Підкрконоші та закінчилося поразкою в битві під Хлумцем над Цідліною . Патент про скасування кріпосного права римського імператора Йосифа II значно сприяв заспокоєнню цих почуттів. з 1781 року.
Цей голод висвітлив слабкість монокультурного сільського господарства тут, а загроза ще однієї подібної катастрофи сприяла масовому поширенню картоплі в Європі з Америки - культури, яка є легкою для ґрунту і краще протистоїть погодним коливанням.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golod u cheskih zemlyah mizh 1770 i 1772 rokami period masovogo nevrozhayu i golodu na cheskih zemlyah pid vladoyu Gabsburzkoyi monarhiyi yakij rozpochavsya navesni 1770 roku i trivav do 1772 roku Zagalna kilkist smertej v rezultati ocinyuyetsya vid 250 000 do 500 000 znachna chastina z nih u silskij miscevosti Pogane ekonomichne stanovishe krayini visnazhenoyi Semirichnoyu vijnoyu v poyednanni z kilkoma rokami nevrozhayiv sprichinilo prodovolchu krizu pid chas yakoyi vnaslidok golodu abo posilenogo poshirennya hvorob na koronnih zemlyah pomerlo blizko 10 15 vid zagalnoyi kilkosti naselennya i znadobilosya blizko 15 rokiv shob naselennya dosyaglo rivnya yakij isnuvav do 1771 roku blizko 4 5 miljoniv Josif II pid chas golodu 1772 roku vidviduye prazku likarnyu reprodukciya kartini Karla Svobodi Zhivopisna istoriya cheskogo narodu 1910 PrichiniPislya zakinchennya Semirichnoyi vijni pid chas yakoyi znachna chastina avstro prusskogo frontu prohodila teritoriyeyu Chehiyi ekonomichne stanovishe Gabsburzkoyi monarhiyi za chasiv Mariyi Tereziyi bulo ne najkrashim Krayina bula finansovo i lyudski visnazhena sotni tisyach yiyi meshkanciv stali zhertvami vijni a Bogemiya i chastina Moraviyi zokrema buli spustosheni prisutnistyu vijsk abo pryamimi bojovimi diyami a deyaki naseleni punkti buli spaleni i pograbovani Reakciyeyu shlyahti v deyakih mayetkah bulo yak i pislya Tridcyatilitnoyi vijni pered krizoyu sho zreshtoyu prizvela do selyanskogo povstannya 1680 roku zbilshennya trudovih i vrozhajnih podatkiv Pochinayuchi z 1762 roku nastala nizka doshovih rokiv kulminaciyeyu yakih stali nadzvichajno ryasni doshi 1769 i 1770 rokiv Protyagom 1760 h rokiv lishe 1768 rik buv zapisanij yak rodyuchij Duzhe m yaka i doshova zima stalasya na rubezhi 1769 i 1770 rokiv za yakoyu posliduvali silni snigopadi v berezni 1770 roku i podalshi snigovi zameti na polyah yaki v bagatoh miscyah ne roztanuli do pochatku kvitnya Za cim posliduvali poveni ta posuha Rozvitok podijBagnistij verhnij shar gruntu uskladnyuvav selyanam oranku ta sivbu a pislya pershogo golodnogo 1770 roku zerno priznachene na posiv pochali vivoziti z zernoshovish U cheskih zemlyah zernovi stanovili perevazhnu bilshist usih obroblyuvanih zemel i v razi nespriyatlivih umov viroshuvannya cya monokultura sprichinyala znachnij deficit prodovolstva v mistah i selah ta radikalne zrostannya cin na zernovi kulturi Imperska vlada sprobuvala vregulyuvati situaciyu she navesni 1770 roku zaboronivshi viviz zerna za mezhi cheskih zemel odnak padinnya vrozhajnosti ta postupove vitrachannya zapasiv prizveli do togo sho vzhe togo zh roku golod spalahnuv u bilshih masshtabah Naprikinci lita togo zh roku cheski zemli vidvidav imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i spadkoyemec avstrijskogo prestolu Josif II yakij spochatku pribuv na cheski zemli nasampered dlya peregovoriv z korolem Prussiyi Fridrihom II v Unichovi Drugu poyizdku do Chehiyi vin zdijsniv u zv yazku z golodom voseni 1771 roku de proviv shist tizhniv Diznavshis pro masshtabi golodu vin poprosiv svoyu matir imperatricyu Mariyu Tereziyu vtrutitisya i dopomogti jomu Zaborona na eksport zerna bula poshirena na vsyu imperiyu Josif II takozh nakazav vidkriti armijski zernoshovisha i zgodom do Chehiyi ta Moraviyi pochali zavoziti zerno z Nizhnoyi Avstriyi chi Ugorshini a takozh z Yegiptu Ale navit cogo viyavilosya nedostatno i vzhe v 1770 roci bulo vbito desyatki tisyach lyudej Kriza dosyagla svogo piku v 1771 roci koli kilkist pomerlih vid golodu zrosla do soten tisyach Lishe pislya zboru vrozhayu 1772 roku situaciya pokrashilasya ale v deyakih rajonah golod visnazhennya i taki hvorobi yak tif dizenteriya i chuma prodovzhuvali sprichinyati masovu smertnist Povsyudno zrosla zlochinnist a takozh z yavilisya zapisi pro natovpi zhebrakiv sho blukali selami Znachna chastina kripakiv bula fizichno zubozhila strazhdala vid hvorob a sanitarni umovi osoblivo v mistah buli vkraj nezadovilnimi Pro golod zgaduyetsya v bagatoh miskih i silskih hronikah Cheski zemli najbilshe postrazhdali vid krizi v ekonomichnomu plani a u velikih mistah zavmerla torgivlya Migraciya z postrazhdalih regioniv do inshih chastin imperiyi abo za kordon znachno zrosla NaslidkiNestacha harchiv i chasto zhorstoka povedinka shlyahti prizveli vzhe pid chas golodu do proyaviv oporu i povstan silskih kripakiv proti vladi Spochatku voni spalahnuli v mayetkah perevazhno v pivdennij i zahidnij Chehiyi vidomi povstannya v mayetku Bezdekov Nahy Ujezd u Tachova ta bagatoh inshih potim voni takozh perekinulisya na inshi postrazhdali teritoriyi osoblivo v centralnij i shidna Bogemiya napriklad u mayetku Letograd Odnim iz misc najdovshogo oporu buv bezrochnij mayetok de selyani samostijno gospodaryuvali z vesni do oseni 1771 r Ranishe povstannya zhorstoko pridushuvalisya a yihnih nathnennikiv ta uchasnikiv chasto piddavali torturam ta inshim fizichnim pokarannyam Silski zavorushennya ne pripinyalisya navit pislya 1772 roku u 1775 roci u Shidnij Chehiyi spalahnulo vidnosno velike selyanske povstannya zoseredzhene navkolo vilnogo namisnictva Antonina Nivlta navkolo Rtina v Pidkrkonoshi ta zakinchilosya porazkoyu v bitvi pid Hlumcem nad Cidlinoyu Patent pro skasuvannya kriposnogo prava rimskogo imperatora Josifa II znachno spriyav zaspokoyennyu cih pochuttiv z 1781 roku Cej golod visvitliv slabkist monokulturnogo silskogo gospodarstva tut a zagroza she odniyeyi podibnoyi katastrofi spriyala masovomu poshirennyu kartopli v Yevropi z Ameriki kulturi yaka ye legkoyu dlya gruntu i krashe protistoyit pogodnim kolivannyam Posilannya