Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Головний, або водороздільний Кавказький хребет — гірський хребет в системі Великого Кавказу, в його вісевій частині. Простягається на 1 200 км із заходу на схід від Чорного до Каспійського моря і є водорозділом річок стікаючих на північ (басейни Кубані, Терека, Сулака) і на південь (басейни Кодорі, Інгурі, Ріоні, Кури та інших). Кавказький хребет утворює безперервне гірське пасмо завширшки близько 180 км і ділить Кавказ на дві частини: Передкавказзя (Північний Кавказ) і Закавказзя.
| Головний Кавказький хребет | |
 | |
| Гірський хребет | Великий Кавказ |
|---|---|
| Країна |  Росія[1] |
| Найвища точка | Шхара |
| Висота над рівнем моря | 3579 м |
 Головний Кавказький хребет у Вікісховищі | |
Координати: 43°08′ пн. ш. 42°55′ сх. д. / 43.133° пн. ш. 42.917° сх. д.
Гірська система біля Східноєвропейської рівнини, в яку входить Головний Кавказький хребет (або Великий Кавказький хребет), має назву Великий Кавказ, на відміну від Малого Кавказу — великого нагір'я, розташованого на південь від долин Ріоні і Кури.
Регіони
Прийнято поділ Кавказу на:
- Західний Кавказ (обмежений зі сходу Ельбрусом);
- Центральний Кавказ;
- Східний Кавказ (обмежений із заходу Казбеком).
Загальна інформація
Вся система Головного Кавказького хребта займає приблизно 260 000 км². Північний схил займає близько 145 000 км², а південний - близько 115 000 км².
Ширина Кавказького хребта в західній (дещо на захід від Ельбруса, і включаючи гірський масив Ельбрус) і східній (Дагестан) частинах — близько 160 ... 180 км, в центральній — близько 100 км; обидва краї сильно звужуються і мають (особливо західна) незначну ширину.
Найбільші висоти в центрі, де знаходиться найвища і скеляста ділянка хребта — Безенгійська стіна з вершинами Шхара (5068 м), Джангі-тау (5058 м) тощо. Передові височини, що супроводжують Головний хребет, в більшості випадків не мають характеру безперервного пасма, але представляють короткі хребти або гірські групи, пов'язані з вододіловим хребтом відрогами і прорвані в багатьох місцях глибокими ущелинами річок, що, маючи витік з хребта і прорвавшись через передові височини, спускаються на передгір'я і виходять на рівнини. Таким чином, майже на всьому протязі (на заході — з півдня, на сході — з півночі) до водороздільного хребта примикає ряд високих улоговин, здебільшого озерного походження, замкнутих з одного боку висотами вододілу, а також його відрогами, а з іншого — окремими групами та короткими хребтами передових височин, що в деяких місцях по висоті перевершують головне пасмо.
З північного боку вододілу переважають поперечні улоговини, а з південного, крім західного краю, — поздовжні. Характерно для Кавказького хребта також і те, що багато першорядних вершин лежать не на Вододільному пасмі, але на краях коротких його відрогів, що прямують на північ (таке положення вершин; Ельбрус 5642 м, Дихтау 5204 м, Коштан-тау 5152 м, Гюльчі-тау 4447, Суган-тау 4487 м, Адай-хох 4405 м тощо). Це так званий Бічний Кавказький хребет, який тягнеться з північного боку Головного, де-не-де він переривається. Це ділянки де між Головним Кавказьким хребтом (ГКХ) та Скелястим хребтом не виявляється Бокового, тобто Головний Кавказький хребет одразу примикає до Скелястого хребта; такою ділянкою, наприклад, є міжріччя Уруха та Ардона, де відроги Головного Кавказького хребта примикають одразу до Скелястого хребта.
Північний, більш розвинений схил Кавказького хребта, утворений безліччю відрогів, що примикають майже перпендикулярно до Головного хребта і відокремлених поперечними глибокими долинами, досягає дуже значного розвитку на околицях Ельбрусу (Ельбруський виступ). Найзначніше підняття, Ельбрусько-Мінераловодська зона розломів, прямує від цієї вершини прямо на північ, служить вододілом між водами Кубані (Азовське) і Терека (Каспійське море) і, знижуючись уступами далі, розпливається в острівні гори П'ятигор'я і широку Ставропольську височину досягає [ru], обрамляючи підковою Кисловодську улоговину, повертає південніше (Кисловодська) на схід, разом із ущелинами і долинами річок тягнеться до Терсько-Сунженського міжріччя, утворюючи Терсько-Сунженську височину, і далі — аж до Андійського хребта).
Ще більш розвинений північний схил у східній частині Кавказького хребта, де численні, і дуже значні за висотою і довжиною, його відроги утворюють велику гірську країну Дагестан (Дагестанський виступ) — великий гірський район, замкнутий високими Андійським, [ru] і [ru]. Поступово знижуючись на північ, північний схил утворюється багатьма передовими височинами, які місцями у вигляді хребтів і гірських відрогів; до таких гірських масивів належать так звані [ru] (Пасовищний хребет), розташовані на північ від Головного хребта, на відстані 18-65 км від нього. Чорні гори утворюють пологі і довгі схили, здебільшого покриті дрімучими лісами (звідси й назва , а на південь падають крутими урвищами. Річки, що стікають з Головного хребта, прориваються через Чорні гори глибокими і вузькими, вельми мальовничими ущелинами (Сулацький каньйон глибиною до 1800 м); висота цього передового пасма загалом незначна (на заході від Дагестанського виступу).
Південний схил особливо слабо розвинений в західній і східній частинах хребта, досягаючи досить значного орографічного розвитку в середині, де до нього примикають паралельні височини, що утворюють поздовжні долини верхів'їв Ріоні, Інгурі і Цхенісцхалі, і відходять на південь довгі відроги, та Кури.
Найкрутіша і найменш розвинена ділянка південного схилу - там, де він падає до долини Алазані; г. Закатали , розташований на висоті 355 м біля південної підошви Кавказького хребта, відстоїть по прямій лінії всього на 20 км від його пасма, що досягає тут висоти понад 3300 м над рівнем моря. Кавказький хребет не відрізняється зручністю; лише на західному та східному його краях є зручні та низькі перевали, цілком доступні цілий рік для сполучення.
Врешті-решт, за винятком Мамісонського (див. Воєнно-Осетинська дорога і Транскавказька автомагістраль) і [ru] (див. Військово-Грузинська дорога ), шляхи через хребет в більшості випадків представляють в'ючні або навіть пішохідні стежки, частково зовсім недоступні взимку. З усіх перевалів найбільше значення має Хрестовий (2379 м), через який прокладено Військово-Грузинську дорогу.
Див. також
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Долгушин Л.Д., Осипова Г.Б. Ледники. — М.: Мысль, 1989. — 447 с. — .
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 131(рос.)
 | Це незавершена стаття з географії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golovnij abo vodorozdilnij Kavkazkij hrebet girskij hrebet v sistemi Velikogo Kavkazu v jogo visevij chastini Prostyagayetsya na 1 200 km iz zahodu na shid vid Chornogo do Kaspijskogo morya i ye vodorozdilom richok stikayuchih na pivnich basejni Kubani Tereka Sulaka i na pivden basejni Kodori Inguri Rioni Kuri ta inshih Kavkazkij hrebet utvoryuye bezperervne girske pasmo zavshirshki blizko 180 km i dilit Kavkaz na dvi chastini Peredkavkazzya Pivnichnij Kavkaz i Zakavkazzya Golovnij Kavkazkij hrebet Girskij hrebetVelikij Kavkaz Krayina Rosiya 1 Najvisha tochkaShhara Visota nad rivnem morya3579 m Golovnij Kavkazkij hrebet u Vikishovishi Koordinati 43 08 pn sh 42 55 sh d 43 133 pn sh 42 917 sh d 43 133 42 917Elbrus Girska sistema bilya Shidnoyevropejskoyi rivnini v yaku vhodit Golovnij Kavkazkij hrebet abo Velikij Kavkazkij hrebet maye nazvu Velikij Kavkaz na vidminu vid Malogo Kavkazu velikogo nagir ya roztashovanogo na pivden vid dolin Rioni i Kuri Panorama serednoyi chastini hrebta Maksimalna visota 5 068 m gora Shhara Lodoviki RegioniPrijnyato podil Kavkazu na Zahidnij Kavkaz obmezhenij zi shodu Elbrusom Centralnij Kavkaz Shidnij Kavkaz obmezhenij iz zahodu Kazbekom Zagalna informaciyaVsya sistema Golovnogo Kavkazkogo hrebta zajmaye priblizno 260 000 km Pivnichnij shil zajmaye blizko 145 000 km a pivdennij blizko 115 000 km Shirina Kavkazkogo hrebta v zahidnij desho na zahid vid Elbrusa i vklyuchayuchi girskij masiv Elbrus i shidnij Dagestan chastinah blizko 160 180 km v centralnij blizko 100 km obidva krayi silno zvuzhuyutsya i mayut osoblivo zahidna neznachnu shirinu Najbilshi visoti v centri de znahoditsya najvisha i skelyasta dilyanka hrebta Bezengijska stina z vershinami Shhara 5068 m Dzhangi tau 5058 m tosho Peredovi visochini sho suprovodzhuyut Golovnij hrebet v bilshosti vipadkiv ne mayut harakteru bezperervnogo pasma ale predstavlyayut korotki hrebti abo girski grupi pov yazani z vododilovim hrebtom vidrogami i prorvani v bagatoh miscyah glibokimi ushelinami richok sho mayuchi vitik z hrebta i prorvavshis cherez peredovi visochini spuskayutsya na peredgir ya i vihodyat na rivnini Takim chinom majzhe na vsomu protyazi na zahodi z pivdnya na shodi z pivnochi do vodorozdilnogo hrebta primikaye ryad visokih ulogovin zdebilshogo ozernogo pohodzhennya zamknutih z odnogo boku visotami vododilu a takozh jogo vidrogami a z inshogo okremimi grupami ta korotkimi hrebtami peredovih visochin sho v deyakih miscyah po visoti perevershuyut golovne pasmo Z pivnichnogo boku vododilu perevazhayut poperechni ulogovini a z pivdennogo krim zahidnogo krayu pozdovzhni Harakterno dlya Kavkazkogo hrebta takozh i te sho bagato pershoryadnih vershin lezhat ne na Vododilnomu pasmi ale na krayah korotkih jogo vidrogiv sho pryamuyut na pivnich take polozhennya vershin Elbrus 5642 m Dihtau 5204 m Koshtan tau 5152 m Gyulchi tau 4447 Sugan tau 4487 m Adaj hoh 4405 m tosho Ce tak zvanij Bichnij Kavkazkij hrebet yakij tyagnetsya z pivnichnogo boku Golovnogo de ne de vin pererivayetsya Ce dilyanki de mizh Golovnim Kavkazkim hrebtom GKH ta Skelyastim hrebtom ne viyavlyayetsya Bokovogo tobto Golovnij Kavkazkij hrebet odrazu primikaye do Skelyastogo hrebta takoyu dilyankoyu napriklad ye mizhrichchya Uruha ta Ardona de vidrogi Golovnogo Kavkazkogo hrebta primikayut odrazu do Skelyastogo hrebta Pivnichnij bilsh rozvinenij shil Kavkazkogo hrebta utvorenij bezlichchyu vidrogiv sho primikayut majzhe perpendikulyarno do Golovnogo hrebta i vidokremlenih poperechnimi glibokimi dolinami dosyagaye duzhe znachnogo rozvitku na okolicyah Elbrusu Elbruskij vistup Najznachnishe pidnyattya Elbrusko Mineralovodska zona rozlomiv pryamuye vid ciyeyi vershini pryamo na pivnich sluzhit vododilom mizh vodami Kubani Azovske i Tereka Kaspijske more i znizhuyuchis ustupami dali rozplivayetsya v ostrivni gori P yatigor ya i shiroku Stavropolsku visochinu dosyagaye ru obramlyayuchi pidkovoyu Kislovodsku ulogovinu povertaye pivdennishe Kislovodska na shid razom iz ushelinami i dolinami richok tyagnetsya do Tersko Sunzhenskogo mizhrichchya utvoryuyuchi Tersko Sunzhensku visochinu i dali azh do Andijskogo hrebta She bilsh rozvinenij pivnichnij shil u shidnij chastini Kavkazkogo hrebta de chislenni i duzhe znachni za visotoyu i dovzhinoyu jogo vidrogi utvoryuyut veliku girsku krayinu Dagestan Dagestanskij vistup velikij girskij rajon zamknutij visokimi Andijskim ru i ru Postupovo znizhuyuchis na pivnich pivnichnij shil utvoryuyetsya bagatma peredovimi visochinami yaki miscyami u viglyadi hrebtiv i girskih vidrogiv do takih girskih masiviv nalezhat tak zvani ru Pasovishnij hrebet roztashovani na pivnich vid Golovnogo hrebta na vidstani 18 65 km vid nogo Chorni gori utvoryuyut pologi i dovgi shili zdebilshogo pokriti drimuchimi lisami zvidsi j nazva a na pivden padayut krutimi urvishami Richki sho stikayut z Golovnogo hrebta prorivayutsya cherez Chorni gori glibokimi i vuzkimi velmi malovnichimi ushelinami Sulackij kanjon glibinoyu do 1800 m visota cogo peredovogo pasma zagalom neznachna na zahodi vid Dagestanskogo vistupu Pivdennij shil osoblivo slabo rozvinenij v zahidnij i shidnij chastinah hrebta dosyagayuchi dosit znachnogo orografichnogo rozvitku v seredini de do nogo primikayut paralelni visochini sho utvoryuyut pozdovzhni dolini verhiv yiv Rioni Inguri i Chenischali i vidhodyat na pivden dovgi vidrogi ta Kuri Najkrutisha i najmensh rozvinena dilyanka pivdennogo shilu tam de vin padaye do dolini Alazani g Zakatali roztashovanij na visoti 355 m bilya pivdennoyi pidoshvi Kavkazkogo hrebta vidstoyit po pryamij liniyi vsogo na 20 km vid jogo pasma sho dosyagaye tut visoti ponad 3300 m nad rivnem morya Kavkazkij hrebet ne vidriznyayetsya zruchnistyu lishe na zahidnomu ta shidnomu jogo krayah ye zruchni ta nizki perevali cilkom dostupni cilij rik dlya spoluchennya Vreshti resht za vinyatkom Mamisonskogo div Voyenno Osetinska doroga i Transkavkazka avtomagistral i ru div Vijskovo Gruzinska doroga shlyahi cherez hrebet v bilshosti vipadkiv predstavlyayut v yuchni abo navit pishohidni stezhki chastkovo zovsim nedostupni vzimku Z usih perevaliv najbilshe znachennya maye Hrestovij 2379 m cherez yakij prokladeno Vijskovo Gruzinsku dorogu Div takozhDonguzorun pereval PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Dolgushin L D Osipova G B Ledniki M Mysl 1989 447 s ISBN 5 244 00315 1 LiteraturaGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 131 ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi