Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нідерландський гульден нід gulden МФА ˈɣʏldə n символом є знак ƒ чи fl код NLG грошова одиниця Нідерландів з XVI столітт

Голландський гульден

Голландський гульден

Нідерландський гульден (нід. gulden, МФА: [ˈɣʏldə(n)]; символом є знак ƒ чи fl., код: NLG) — грошова одиниця Нідерландів з XVI століття до 2002 року (офіційно до 1999 року), коли вона була замінена на євро. Поділялася на 100 центів. Після введення у Нідерландах євро, гульдени обмінюються Центральним банком за курсом 2,20371 NLG за 1 EUR, чи, відповідно, 0,453780 EUR за 1 NLG, починаючи з 28 січня 2002 року, коли вони були офіційно виведені з обігу.

Нідерландський гульден
нід. Nederlandse gulden
image
Банкнота 10 гульденів 1985 року
image
Монета 1 гульден 1968 року
Держава(и)image Нідерланди
Банкнотиƒ10, ƒ25, ƒ50, ƒ100, ƒ250, ƒ1000
Монети5c, 10c, 25c, ƒ1, ƒ2½, ƒ5
Символƒ
Літерний кодNLG
Цифровий код528
Центральний банкНідерландський банк
Вебсайтwww.dnb.nl
Валютні курси
1 EUR = 2,20371 NLG (31.12.1998)
1 DEM = 1,1265 NLG (31.12.1998)
1 USD = 1,8918 NLG (31.12.1998)
image Нідерландський гульден у Вікісховищі
image
Зберігання паперових гульденів у банку
image
Гульден королеви Вільгельміни 1897 року
image
Монета 2½ цента короля Віллема III 1877 року
image
Нікелеві монети Нідерландів 1970-х—1980-х років

Історія

Назва «гульден» походить від «guilder florin» («золотого флорину»), який у свою чергу отримав назву від флорентійської монети «fiorino d'oro» («золотий фіорин»). Цим також пояснюється походження знака валюти у вигляді літери f або літер fl або hfl (голландський флорин), які з тих пір використовуються для позначення гульдену. У 1378 році в обігу з'явився голландський гульден герцога Вільгельма I. Після цього низкою різних монархів і правлячих дворян, які мали владу на території Нідерландів, карбувався їхній власний гульден. Зокрема, з'явилася монета, що отримала ім'я імператора Карла V, яка називалася («carolusgulden») або просто «каролус» («carolus»). Після випуску «золотого каролуса» («gouden carolus») між 1521—1543 роками, був введений «срібний каролус» («zilveren carolus»), який був першою та єдиною валютою для Сімнадцяти провінцій до 1680 року. Ця монета була першим гульденом із зображенням портрету (імператора). У 1694 році в обіг увійшов «універсальний гульден» («generaliteitsgulden»), що містив зображення «Голландії» зі списом.

З 1521 року гульден ділився на 20 стюверів, який містив 8 , що у свою чергу складалися з 2 . Існувало кілька місцевих варіантів монет-гульденів, особливо у Гронінгені протягом 16 століття. До 18 століття жителі Фрисландії та Оверейсела користувалися в обігу 28 варіантами монет. Підрахунок грошових сум населенням, більше залежав від особливого методу бухгалтерського обліку, ніж від готівкових монет, які воно мало на руках. На більшій частині території Голландської республіки використовувався так званий «голландський» метод обліку, який розраховувався у гульденах, стюверах та пеннінгенах. У голландських документах до 1816 року зустрічаються такі позначення сум, як зокрема «f 10-12-4», що означало: «10 гульденів, 12 стюверів і 4 пеннінгена».

Однак у провінції Зеландія грошова система грунтувалася на , який дорівнював 6 гульденам. У цій грошовій системі фунт (6 гульденів) ділився на 20 шилінгів (вартістю 6 стюверів), які у свою чергу складалися з 12 пеннінгенів.

Задля полегшення торговлі між регіонами, через складну грошову систему, використовувалися різні розрахункові книги, що допомагали переходити з однієї системи до іншої.

У 1816 році стювери і пеннінгени були скасовані, і з цього часу гульден став ділитися на 100 . Однак населення зберігло використання назви «стювер», якою воно називало монету в 5 центів.

З 1818 року (час правління короля Віллема I) до 2002 року (до введення євро) гульдени карбувалися всіма нідерландськими монархами, з зображенням їхніх портретів та текстом по колу монет «Король (або Королева) Нідерландів» («Koning(in) der Nederlanden»). Окрім цього, з 1818 року на гурті монет було введено напис «Бог з нами» («God zij met ons»).

Останньою серією монет гульдена, до введення євро, стали монети із портретом королеви Беатрікс, введені в обіг 1982 року. У цій серії був відсутній номінал в 1 цент. Окрім цього, у 1980-х роках банкноти номіналом 5 гульденів були замінені монетами. Дизайн останньої серії монет був розроблений промисловим дизайнером Бруно Нінабером ван Ейбеном. Вперше на монетах були відсутні корона та національний герб.

З 1 січня 2002 року гульден перестав бути законним платіжним засобом, його замінили на євро. Після введення євро монети гульдена обмінювалися в банках до 1 січня 2007 року за курсом 2,20371 гульдена = 1 євро. Банкноти гульдена можна обмінювати у відділах Нідерландського банку до 2032 року, хоча є винятки за деякими зразками банкнот, для яких застосовується більш ранній термін. Після переходу на євро монети гульдена були утилізовані у вигляді здавлювання пресом та переплавлялися, а банкноти — подрібнюються та переробляються.

Колоніальні валюти

image
1 гульден Кюрасао (1942)

Також випускалися валюти для колоній Нідерландів, пов'язані з гульденом. До 1949 року випускався . Того ж року ця валюта була замінена індонезійською рупією. З 30 березня 1950 року випускався .

До 1 січня 2004 року для Суринаму випускався . З моменту здобуття Суринамом незалежності 1975 року вартість суринамського гульдену різко впала. Саме тому його уряд вирішив замінити суринамський гульден на суринамський долар.

Валютою Нідерландських Антильських островів був антильський гульден, прив'язаний до долара США. Антильський гульден також був валютою Кюрасао та Сінт-Мартену, що з 10 жовтня 2010 року стали автономними державами, після чого він був замінений . Окрім цього, антильський гульден був валютою Аруби до 1986 року, після чого його замінив арубський флорин. Острови Карибських Нідерландів (нині спеціальні муніципалітети Нідерландів) також використовували антильський гульден, доки там офіційною валютою не став з 1 січня 2011 року долар США.

Девальвація гульдена

image
Пакування паперових гульденів на грошовій фабриці

Відповідно до Бреттон-Вудської системи з 1944 року курс гульдена був прив'язаний до долара США.

У 1949 році міністр фінансів вирішив девальвувати нідерландський гульден на 30%, незабаром після девальвації британського фунту стерлінгів у такому самому диапазоні, після економічної кризи в США, де після кількорічного зростання відбулося падіння заробітної плати та цін. Британський уряд провів девальвацію боючись негативного впливу на власну економіку посилення товарної конкуренції з американськими компаніями, яки прагнули збільшити експорт своїх товарів до Європи. Такі міри мали привести до здешевлення британської продукції в інших країнах, й, відповідно, до збільшення її експорту. З цією метою низка інших європейських країн також почала застосовувати девальвацію, Нідерланди теж наслідували приклад Великої Британії.

Особливість європейської девальвації валют полягала в тому, що вона ознаменувала собою новий етап в економічній післявоєнній історії Нідерландів. В країні минув період найвищого рівня бідності, почалося зростання нідерландської економіки. Відбулося і зростання індустріалізації та експорту, що у свою чергу призвело до підвищення добробуту населення.

Нідерланди вийшли з війни у великому збіднінні, бракувало практично всіх видів продукції. Виробництво практично зупинилося, Нідерланди залежали від імпорту з-за кордону багатьох найнеобхідніших товарів, на які у країни майже не вистачало грошей, через що уряд взяв економіку під суворий контроль. Заробітна плата спеціально залишалася низькою, а ціни на багато товарів продовжували залишалися нормованими, як і під час війни. Ці міри застосовувалися через побоювання уряду неконтрольованої інфляції.

Важка ситуація в економіці викликала велике невдоволення населення. Це, зокрема, позначилося на великій популярності Комуністичної партії Нідерландів (CPN), що викликало велике занепокоєння американського уряду, він з гіркотою відзначав, що Центральна Європа все більше потрапляє у сферу впливу Радянського Союзу. Вживалися міри щодо недопущення розповсюдження комунізму у Західній Європі, противагою цьому став план Маршалла. З 1948 року лише одні Нідерланди отримали майже мільярд доларів у вигляді безповоротних грошей та позик для розвитку економіки. Таке грошове вливання стало сильним стимулом для зростання економіки Нідерландів. Вже у 1949 році уряд зміг більше сконцентруватися на збільшенні нідерландського експорту, а проблема імпортозалежності задля товарного забезпечення населення — зникла, розпочався період розвитку економіки Нідерландів.

У 1970-х роках через великі державні витрати гульден був знову девальвований, що мало велике значення для торгівлі з Німеччиною. Цих років багато країн, зокрема Нідерланди та Німеччина, перейшли на систему плаваючих обмінних курсів.

1965 року гульден коштував близько 1,10 німецьких марок (DM), 1973 року 1 гульден дорівнював 1 марці, а з 1980-х років і до введення євро — близько 0,88 німецької марки (1 німецька марка = 1,12 гульдена).

Банкноти

Докладніше:
image
Символ гульдена

Випускалося два типи банкнот гульдена: «грошові знаки» («muntbiljetten») та «банківські білети» («muntbiljetten»). Банкнота в 25 гульденів, що випускалася з 1860-го і до 1923 року була жовтого кольору, за що отримала народну назву «жовтої», яка була популярною серед населення аж до 2002 року, коли ввели євро, попри те що вона мала різнокольорові малюнки. Так само народну назву отримала і банкнота в 1000 гульденів, її називали «червоною» та «червоний зворотний бік» (або мала більш просту та грубішу назву «зворотний бік»). Через те що в 19 столітті зворотний бік банкнот цього номіналу був червону кольору, вони отримали назву «червона» («rooie») та «зворотний бік» («rooie rug»). Найвідомішими дизайнерами повоєнних банкнот гульдена стали Оотє Оксенаар (автор перших яскраво-кольорових банкнот) та Яап Драпстін. На більшості банкнот були зображені портрети історично відомих голландців, таких як філософ Бенедикт Спіноза (1000 гульденів, що була в обігу протягом 1973—2002 років), адмірал Міхіель де Рюйтер (100 гульденів, використовувалася між 1970–1986 роками), композитор Ян Пітерсзон Свелінк (25 гульденів, використовувалася між 1971—1995), художник Франс Галс (10 гульденів, використовувалася між 1971–2002 роками) та поет Йост ван ден Вондел (5 гульденів, використовувалася між 1966–1988 роками).

Передостання серія банкнот

Банкноти Нідерландів в 10 і 1000 гульденів передостанньої серії зразка 1966—1973 років перебували в обігу до введення євро 2002 року, решта номіналів була вилучена раніше. Ця серія складалася з номіналів: 5, 10, 25, 100 і 1000 гульденів.

Банкноти зразка 1966—1973 років
Зображення Основний
колір		 Номінал
(гульденів)		 Розмір
(мм)		 Аверс Реверс Введення Вилучення
image image Зелений 5 136 x 76 Поет Йост ван ден Вондел Геометричні фігури 1966 1988
image image Синій 10 142 x 76 Художник Франс Галс 4 січня 1971 1 січня 2002
image image Червоно-рожевий 25 142 x 76 Композитор Ян Пітерсзон Свелінк 1971 1995
image image Коричневий 100 142 x 76 Адмірал Міхіель де Рюйтер 1970 1986
image image Зелений 1000 160 x 76 Філосов
Бенедикт Спіноза 		15 січня 1973 1 січня 2002

Останні серії банкнот

Останні серії банкнот Нідерландів, що були в обігу до введення євро 2002 року, були розроблені у 1980-х—1990-х роках, вони скадалися з номіналів: 10, 25, 50, 100, 250 і 1000 гульденів.

Банкноти зразків 1982—1997 років
Зображення Основний
колір		 Номінал
(гульденів)		 Розмір
(мм)		 Аверс Реверс Введення Вилучення
image image Синій 10 136 x 76 Геометричні фігури Геометричні фігури 1 вересня 1997 1 січня 2002
image image Червоно-рожевий 25 142 x 76 Геометричні фігури Геометричні фігури 27 березня 1990
image image Жовтий 50 148 x 76 Соняшник Польдери в Ейсселмері 7 вересня 1982
image image Коричневий 100 154 x 76 Геометричні фігури Геометричні фігури 16 березня 1981
image image Коричневий 100 154 x 76 Бекас звичайний Бекас звичайний 7 вересня 1993
image image Фіолетовий 250 160 x 76 Карти, геометричні фігури Маяк у Вест-Шувені 7 січня 1986
image image Сіро-зелений 1000 166 x 76 Геометричні фігури Геометричні фігури 3 квітня 1996

Монети

Докладніше:

Перші монети Нідерландів, що були номіновані в 1 цент, вперше з'явилися у 1817 році, офіційно їх випуск скасували 1980 року, при цьому вони перебували в обігу до 1983-го. Іншими монетами, які були в обігу з 1945 року, стали: 5 центів («стювери» («stuiver»)), 10 центів («десятицентовики» («dubbeltje»)), 25 центів («четвертаки» («kwartje»)), 1 гульден (100 центів) та 2½ гульдена («рейксдаальдери» («rijksdaalder»), також відомі як «рікси» («riks») або «кнааки» («knaak»)). У 1988 році банкнота в 5 гульденів зразка 1973 року була замінена монетою того ж номіналу. Останнім гульденом, стала монета розроблена дванадцятирічним дизайнером Тімом ван Мелісом, яка пробула в обігу з 21 липня по 31 грудня 2001 року.

До введення рейксдаальдера також існував ще один номінал, так званий «звичайний даальдер» («gewone daalder»), який мав вартість 1½ гульдена, а не 2½ гульдена.

Упродовж століть гульден регулярно ділився на монети різних номінальних назв. Десятичну грошову систему було введено в Нідерландах 18 вересня 1816 року.

Монети до 1816 року

image
Поштова картка з зображенням монет Нідерландів

Перелік монет, що використовувалася в обігу до 1816 року (стювер показаний як орієнтир):

  • 10 золотих гульденів («10 gulden-munt») = (200 стюверів)
  • 5 золотих гульденів («5 gulden-munt») = (100 стюверів)
  • 1 золотий гульден («goudgulden») = (65 стюверів)
  • 3 золотих гульдена («3 gulden-munt») = (60 стюверів)
  • 1 даальдер («daalder») = (30 стюверів)
  • 1 срібний флорин («zilveren florijn») = (28 стюверів)
  • 1 гульден («gulden») = (20 стюверів)
  • Пів гульдена («halve gulden») = 1/2 гульдена = (10 стюверів)
  • 1 скеллінг («schelling») = (6 стюверів)
  • 1 чверть («kwartje») = 1/4 гульдена = (5 стюверів)
  • 1 даббельт («dubbeltje») = (2 стювера)
  • 1 стювер («stuiver») = (1/20 гульдена)
  • Пів стювера («halve stuiver») = (1/2 стювера)
  • 1 оорд («oord») = (1/4 стювера)
  • 1 дуїт («duit») = (1/8 стювера)

Монети після 1816 року

З 1818 року за порадою математика монетний номінальний ряд поділявся на «центи» («cent»), «стювери» («stuiver»), «десятицентовики» («dubbeltje»), «чверті» («kwartje»), «гульдени» («gulden»), «рейксдаальдери» («rijksdaalder») та «десятки» («tientje»). Ще 2 грудня 1815 року поборник десяткової грошової системи Ван Свіден подав доповідь на 73-сторінках королю Віллему I, під назвою «Занепокоєння з приводу грошової системи». Післявоєнні монети номіналом 10 та 50 гульденів були спеціальним випуском, який хоч і вважався законним платіжним засобом, але в обігу майже не перебували.

image
Поштова картка з зображенням монет Нідерландів
image
Поштова картка з зображенням грошей Нідерландів
Монети Нідерландів 1816—2002
Десяткова система: 1 гульден = 100 центів
Вартість
(гульденів) 		Вартість
(центів) 		Назва
номіналу 		Введення Вилучення
ƒ 0,005 0,5 Halfje 1818 1948
ƒ 0,01 1 Cent 1817 1983
ƒ 0,025 2,5 2½ Cent, Halve stuiver 1877 1948
ƒ 0,05 5 Stuiver 1818 2002
ƒ 0,10 10 Dubbeltje 1818 2002
ƒ 0,25 25 Kwartje 1817 2002
ƒ 0,50 50 Halve gulden 1818 1948
ƒ 1 100 Gulden 1818 2002
ƒ 2,50 250 Rijksdaalder 1840 2002
ƒ 3 300 Drie gulden 1817 1839
ƒ 5 500 Vijfje 1826 1912
1988 2002
ƒ 10 1000 Tientje 1875 1933
1970 2002
ƒ 50 5000 Vijftig gulden 1982 2002

Остання серія монет

Остання серія монет Нідерландів, що була в обігу до введення євро 2002 року, була розроблена 1982 і 1988 років, вона скадалася з номіналів: 5, 10 та 25 центів і 1, 2½ та 5 гульденів.

Монети зразка 1982 і 1988 років
Зображення Номінал Технічні параметри Опис Роки
карбування
Діаметр
(мм)		 Товщина
(мм)		 Вага
(г)		 Матеріал Гурт Аверс Реверс
imageimage 5 центів 21 1.45 3.47 Бронза Гладкий Профіль
королеви Беатрікс
(1982—2001) 		Номінал,
геометричні лінії 		1990—2001
imageimage 10 центів 15 1.26 1.52 Нікель Рифлений Профіль
королеви Беатрікс
(1982—2001) 		Номінал,
геометричні лінії 		1990—2001
imageimage 25 центів 19 1.55 3 Ребристий
imageimage 1 гульден 25 2 6 Напис
imageimage 2 ½ гульдена 29 2.1 10
imageimage 5 гульденів 23.5 2.7 9.25 Нікель
з бронзовим
покриттям 		Ребристий
з написом 		Профіль
королеви Беатрікс
(1982—2001) 		Номінал,
геометричні лінії 		1988—2001

Пам'ятні та ювілейні монети

Докладніше:

Між 1970—2001 роками випускалися пам'ятні та ювілейні монети, номіналами: 1, 2½ та 5 гульденів з нікелю; 10 гульденів зі срібла 720-ої і 950-ої роби та 50 гульденів зі срібла 925 проби.

Особливості

Унікальною особливістю гульденових монет та банкнот стало те що вони номінально засновувалися на четвертковому номінальному поділі. Таким чином, замість номіналів 0.20, 2, 20 та 200 гульденів існували монети номіналом 0,25 центів («kwartje») та 2½ гульдена («rijksdaalder»), а також банкноти номіналом 25 та 250 гульденів. Поява четверткового номінального поділу грунтувалася на використанні в обігу до 1816 року стюверів.

Гульден як резервна валюта

До запровадження євро, нідерландський гульден був сьомою за популярністю резервною валютою у світі.

Розподіл за валютами офіційних валютних резервів у світі:
2023 2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970
Долар США 58,44 % 58,52 % 58,80 % 58,92 % 60,75 % 61,76 % 62,73 % 65,36 % 65,75 % 65,17 % 61,28 % 61,50 % 62,69 % 62,24 % 62,15 % 63,77 % 63,87 % 65,04 % 66,51 % 65,51 % 65,45 % 66,50 % 71,51 % 71,13 % 71,01 % 69,28 % 65,10 % 61,98 % 58,96 % 65,8 % 68,5 % 68,4 % 67,2 % 76,6 % 78,6 % 77,2 %
Євро 19,94 % 20,37 % 20,59 % 21,29 % 20,59 % 20,67 % 20,17 % 19,14 % 19,15 % 21,21 % 24,21 % 24,07 % 24,44 % 25,76 % 27,70 % 26,21 % 26,13 % 24,99 % 23,89 % 24,68 % 25,03 % 23,65 % 19,18 % 18,29 % 17,90 %
Німецька марка 13,79 % 14,48 % 14,67 % 15,75 % 12,1 % 11,2 % 12,4 % 14,8 % 8,8 % 4,6 % 1,9 %
Японська єна 5,69 % 5,54 % 5,52 % 6,03 % 5,87 % 5,19 % 4,90 % 3,95 % 3,75 % 3,55 % 3,82 % 4,09 % 3,61 % 3,66 % 2,90 % 3,47 % 3,18 % 3,46 % 3,96 % 4,28 % 4,42 % 4,94 % 5,04 % 6,06 % 6,37 % 6,24 % 5,77 % 6,71 % 6,77 % 5,4 % 4,7 % 4,6 % 4,3 % 2,1 % 0,1 %
Британський фунт 4,86 % 4,90 % 4,81 % 4,73 % 4,64 % 4,43 % 4,54 % 4,35 % 4,72 % 3,70 % 3,99 % 4,04 % 3,84 % 3,94 % 4,25 % 4,22 % 4,82 % 4,52 % 3,75 % 3,49 % 2,86 % 2,92 % 2,70 % 2,75 % 2,89 % 2,66 % 2,58 % 2,68 % 2,11 % 2,8 % 2,6 % 2,4 % 2,9 % 1,9 % 7,1 % 10,4 %
Канадський долар 2,59 % 2,39 % 2,38 % 2,08 % 1,86 % 1,84 % 2,03 % 1,94 % 1,78 % 1,75 % 1,83 % 1,43 %
Китайський юань 2,29 % 2,61 % 2,80 % 2,29 % 1,94 % 1,89 % 1,23 % 1,08 %
Австралійський долар 2,14 % 1,97 % 1,84 % 1,83 % 1,70 % 1,63 % 1,80 % 1,69 % 1,77 % 1,60 % 1,82 % 1,46 %
Французький франк 1,62 % 1,44 % 1,85 % 2,35 % 1,0 % 1,1 % 1,3 % 1,7 % 1,6 % 0,9 % 1,1 %
Швейцарський франк 0,20 % 0,23 % 0,17 % 0,17 % 0,15 % 0,14 % 0,18 % 0,16 % 0,27 % 0,24 % 0,27 % 0,21 % 0,08 % 0,13 % 0,12 % 0,14 % 0,16 % 0,17 % 0,15 % 0,17 % 0,23 % 0,41 % 0,25 % 0,27 % 0,23 % 0,33 % 0,35 % 0,30 % 0,33 % 2,0 % 2,3 % 2,7 % 3,2 % 2,2 % 1,0 % 0,7 %
Нідерландський гульден 0,27 % 0,35 % 0,24 % 0,32 %
Інші 3,85 % 3,48 % 3,09 % 2,65 % 2,51 % 2,45 % 2,43 % 2,33 % 2,82 % 2,78 % 2,78 % 3,20 % 5,33 % 4,27 % 2,88 % 2,20 % 1,83 % 1,81 % 1,74 % 1,87 % 2,01 % 1,58 % 1,31 % 1,49 % 1,60 % 4,50 % 3,86 % 4,48 % 4,87 % 10,9 % 9,6 % 8,2 % 5,9 % 6,8 % 7,7 % 8,7 %
Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2023), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984)

Валютний курс

Після Другої світової війни і до заміни на євро, нідерландський гульден відзначався відносно «твердим» валютним курсом. Протягом 1954—1998 років він зміцнів відносно бельгійського франка на 39 % (з 13,16 до 18,31 франків за 1 гульден), долара США на 50 % (з 3,81 до 1,89 гульдена за 1 долар), французького франка на 69 % (з 1,08 до 0,33 гульдена за 1 франк) та британського фунта на 71 % (з 10,61 до 3,12 гульдена за 1 фунт). Водночас гульден ослаб відносно німецької марки на 24 % (з 0,90 до 1,12 гульденів за 1 марку) та швейцарського франка на 54 % (з 0,88 до 1,37 гульденів за 1 франк).

image
Банкноти та монети Нідерландів 1960-х—1980-х років
image
Графік валютного курсу нідерландського гульдена відносно німецької марки в 1954—1998 рр. (к-сть гульденів за 1 марку)

Народні назва

Монети та банкноти гульдену мали безліч поширених народних назв, які значною мірою зникли з використання з появою євро. Для монет номіналом 10 та 5 євроцентів досі використовуються лише терміни «десюлик» або «стювер».

  • 1 цент: «ключик» («spie»)
  • 5 центів: «стювер» («stuiver»)
  • 10 центів «десюлик» («dubbeltje») «дуппі» («duppie»), «бейссі» («beissie»). Також існують прислів'я: «котитися як десюлик» («hoe een dubbeltje rollen kan,»), «рівний, як десюлик» («zo plat als een dubbeltje»), «хто народився десюликом, ніколи не стане четвертаком» («wie voor een dubbeltje geboren is wordt nooit een kwartje»)
  • 25 центів: «четвертак» («kwartje»), «маффі» («maffie»), «гейті» («heitje»)
  • Монета 1 гульден: «пік» («piek»), «пегель» («pegel»), «поп» («pop»)
  • Монета 1½ гульдена: «даальдер» («daalder»): на ринку ваш гульден стоїть один талер.
  • Монета 2½ гульдена: «рейксдаальдер» («rijksdaalder»), «кнаак» («knaak»), «рікс» («riks»), «заднє колесо» («achterwiel»), «колесо воза» («karrenwiel»)
  • Монета або банкнота в 5 гульденів, 2 «рейксдаальдера»: «п'ятірка» («vijfje»), «бас» («bas»), «товстий стювер» («dikke stuiver»), «велосипед» («fiets»)
  • Банкнота 10 гульденів: «десятка» («tientje»), «джойті» («joetje»), «вибивка килимів» («mattenklopper»), «прент» («prent»)
  • Банкнота 25 гульденів: «жовта» («geeltje» (тип 1861—1909 років мав жовтий колір))
  • Банкнота 50 гульденів: «соняшник» («zonnebloem»), «брем» («bram»), «ожина» («brammetje»), «бджола» («bijtje»)
  • Банкнота 100 гульденів: «мейєр» («meier»), «капелюх» («mutje»), «бекас» («snip»), «диван»/«лавка» («bank(ie)»/«bankje»)
  • Банкнота 250 гульденів: «маяк» («vuurtoren» (із зображенням маяка Хаамстеді))
  • Банкнота 1000 банкнотів: «червоний бік» («rooie rug»), «червона» («rooie») або «задня» («rug» (банкнота 1000 гульденів, перші типи якої мали червоне забарвлення, але пізніше отримала зелений колір))

Примітки

  1. Money in the 17th century Netherlands vanosnabrugge.org Процитовано 15 грудня 2022
  2. INVOERING VAN DE GULDEN IN NEDERLAND isgeschiedenis.nl Процитовано 15 грудня 2022
  3. Dutch guilder exchangerate.com Процитовано 15 грудня 2022
  4. Banknotes of the Netherlands Antilles bis-ans-ende-der-welt.net Процитовано 15 грудня 2022
  5. Centrale Bank van Aruba cbaruba.org Процитовано 2022
  6. Devaluatie Nederlandse gulden nieuwsdossier.nl Процитовано 15 грудня 2022
  7. Пам'ятні та ювілейні монети Нідерландів en.ucoin.net Процитовано 18 грудня 2022
  8. Графік валютного курсу нідерландського гульдена відносно долара США в 1954—1998 рр. fxtop.com
  9. Графік валютного курсу нідерландського гульдена відносно французького франка в 1954—1998 рр. fxtop.com
  10. Графік валютного курсу нідерландського гульдена відносно британського фунта в 1954—1998 рр. fxtop.com
  11. Графік валютного курсу нідерландського гульдена відносно німецької марки в 1954—1998 рр. fxtop.com
  12. Графік валютного курсу нідерландського гульдена відносно швейцарського франка в 1954—1998 рр. fxtop.com

Посилання

  • Нідерландський банк (нід.) -(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Niderlandskij gulden nid gulden MFA ˈɣʏlde n simvolom ye znak ƒ chi fl kod NLG groshova odinicya Niderlandiv z XVI stolittya do 2002 roku oficijno do 1999 roku koli vona bula zaminena na yevro Podilyalasya na 100 centiv Pislya vvedennya u Niderlandah yevro guldeni obminyuyutsya Centralnim bankom za kursom 2 20371 NLG za 1 EUR chi vidpovidno 0 453780 EUR za 1 NLG pochinayuchi z 28 sichnya 2002 roku koli voni buli oficijno vivedeni z obigu Niderlandskij gulden nid Nederlandse guldenBanknota 10 guldeniv 1985 rokuMoneta 1 gulden 1968 rokuDerzhava i NiderlandiBanknotiƒ10 ƒ25 ƒ50 ƒ100 ƒ250 ƒ1000Moneti5c 10c 25c ƒ1 ƒ2 ƒ5SimvolƒLiternij kodNLGCifrovij kod528Centralnij bankNiderlandskij bankVebsajtwww dnb nlValyutni kursi1 EUR 2 20371 NLG 31 12 1998 1 DEM 1 1265 NLG 31 12 1998 1 USD 1 8918 NLG 31 12 1998 Niderlandskij gulden u Vikishovishi Zberigannya paperovih guldeniv u banku Gulden korolevi Vilgelmini 1897 roku Moneta 2 centa korolya Villema III 1877 roku Nikelevi moneti Niderlandiv 1970 h 1980 h rokivIstoriyaNazva gulden pohodit vid guilder florin zolotogo florinu yakij u svoyu chergu otrimav nazvu vid florentijskoyi moneti fiorino d oro zolotij fiorin Cim takozh poyasnyuyetsya pohodzhennya znaka valyuti u viglyadi literi f abo liter fl abo hfl gollandskij florin yaki z tih pir vikoristovuyutsya dlya poznachennya guldenu U 1378 roci v obigu z yavivsya gollandskij gulden gercoga Vilgelma I Pislya cogo nizkoyu riznih monarhiv i pravlyachih dvoryan yaki mali vladu na teritoriyi Niderlandiv karbuvavsya yihnij vlasnij gulden Zokrema z yavilasya moneta sho otrimala im ya imperatora Karla V yaka nazivalasya carolusgulden abo prosto karolus carolus Pislya vipusku zolotogo karolusa gouden carolus mizh 1521 1543 rokami buv vvedenij sribnij karolus zilveren carolus yakij buv pershoyu ta yedinoyu valyutoyu dlya Simnadcyati provincij do 1680 roku Cya moneta bula pershim guldenom iz zobrazhennyam portretu imperatora U 1694 roci v obig uvijshov universalnij gulden generaliteitsgulden sho mistiv zobrazhennya Gollandiyi zi spisom Z 1521 roku gulden dilivsya na 20 styuveriv yakij mistiv 8 sho u svoyu chergu skladalisya z 2 Isnuvalo kilka miscevih variantiv monet guldeniv osoblivo u Groningeni protyagom 16 stolittya Do 18 stolittya zhiteli Frislandiyi ta Overejsela koristuvalisya v obigu 28 variantami monet Pidrahunok groshovih sum naselennyam bilshe zalezhav vid osoblivogo metodu buhgalterskogo obliku nizh vid gotivkovih monet yaki vono malo na rukah Na bilshij chastini teritoriyi Gollandskoyi respubliki vikoristovuvavsya tak zvanij gollandskij metod obliku yakij rozrahovuvavsya u guldenah styuverah ta penningenah U gollandskih dokumentah do 1816 roku zustrichayutsya taki poznachennya sum yak zokrema f 10 12 4 sho oznachalo 10 guldeniv 12 styuveriv i 4 penningena Odnak u provinciyi Zelandiya groshova sistema gruntuvalasya na yakij dorivnyuvav 6 guldenam U cij groshovij sistemi funt 6 guldeniv dilivsya na 20 shilingiv vartistyu 6 styuveriv yaki u svoyu chergu skladalisya z 12 penningeniv Zadlya polegshennya torgovli mizh regionami cherez skladnu groshovu sistemu vikoristovuvalisya rizni rozrahunkovi knigi sho dopomagali perehoditi z odniyeyi sistemi do inshoyi U 1816 roci styuveri i penningeni buli skasovani i z cogo chasu gulden stav dilitisya na 100 Odnak naselennya zberiglo vikoristannya nazvi styuver yakoyu vono nazivalo monetu v 5 centiv Z 1818 roku chas pravlinnya korolya Villema I do 2002 roku do vvedennya yevro guldeni karbuvalisya vsima niderlandskimi monarhami z zobrazhennyam yihnih portretiv ta tekstom po kolu monet Korol abo Koroleva Niderlandiv Koning in der Nederlanden Okrim cogo z 1818 roku na gurti monet bulo vvedeno napis Bog z nami God zij met ons Ostannoyu seriyeyu monet guldena do vvedennya yevro stali moneti iz portretom korolevi Beatriks vvedeni v obig 1982 roku U cij seriyi buv vidsutnij nominal v 1 cent Okrim cogo u 1980 h rokah banknoti nominalom 5 guldeniv buli zamineni monetami Dizajn ostannoyi seriyi monet buv rozroblenij promislovim dizajnerom Bruno Ninaberom van Ejbenom Vpershe na monetah buli vidsutni korona ta nacionalnij gerb Z 1 sichnya 2002 roku gulden perestav buti zakonnim platizhnim zasobom jogo zaminili na yevro Pislya vvedennya yevro moneti guldena obminyuvalisya v bankah do 1 sichnya 2007 roku za kursom 2 20371 guldena 1 yevro Banknoti guldena mozhna obminyuvati u viddilah Niderlandskogo banku do 2032 roku hocha ye vinyatki za deyakimi zrazkami banknot dlya yakih zastosovuyetsya bilsh rannij termin Pislya perehodu na yevro moneti guldena buli utilizovani u viglyadi zdavlyuvannya presom ta pereplavlyalisya a banknoti podribnyuyutsya ta pereroblyayutsya Kolonialni valyuti1 gulden Kyurasao 1942 Takozh vipuskalisya valyuti dlya kolonij Niderlandiv pov yazani z guldenom Do 1949 roku vipuskavsya Togo zh roku cya valyuta bula zaminena indonezijskoyu rupiyeyu Z 30 bereznya 1950 roku vipuskavsya Do 1 sichnya 2004 roku dlya Surinamu vipuskavsya Z momentu zdobuttya Surinamom nezalezhnosti 1975 roku vartist surinamskogo guldenu rizko vpala Same tomu jogo uryad virishiv zaminiti surinamskij gulden na surinamskij dolar Valyutoyu Niderlandskih Antilskih ostroviv buv antilskij gulden priv yazanij do dolara SShA Antilskij gulden takozh buv valyutoyu Kyurasao ta Sint Martenu sho z 10 zhovtnya 2010 roku stali avtonomnimi derzhavami pislya chogo vin buv zaminenij Okrim cogo antilskij gulden buv valyutoyu Arubi do 1986 roku pislya chogo jogo zaminiv arubskij florin Ostrovi Karibskih Niderlandiv nini specialni municipaliteti Niderlandiv takozh vikoristovuvali antilskij gulden doki tam oficijnoyu valyutoyu ne stav z 1 sichnya 2011 roku dolar SShA Devalvaciya guldenaPakuvannya paperovih guldeniv na groshovij fabrici Vidpovidno do Bretton Vudskoyi sistemi z 1944 roku kurs guldena buv priv yazanij do dolara SShA U 1949 roci ministr finansiv virishiv devalvuvati niderlandskij gulden na 30 nezabarom pislya devalvaciyi britanskogo funtu sterlingiv u takomu samomu diapazoni pislya ekonomichnoyi krizi v SShA de pislya kilkorichnogo zrostannya vidbulosya padinnya zarobitnoyi plati ta cin Britanskij uryad proviv devalvaciyu boyuchis negativnogo vplivu na vlasnu ekonomiku posilennya tovarnoyi konkurenciyi z amerikanskimi kompaniyami yaki pragnuli zbilshiti eksport svoyih tovariv do Yevropi Taki miri mali privesti do zdeshevlennya britanskoyi produkciyi v inshih krayinah j vidpovidno do zbilshennya yiyi eksportu Z ciyeyu metoyu nizka inshih yevropejskih krayin takozh pochala zastosovuvati devalvaciyu Niderlandi tezh nasliduvali priklad Velikoyi Britaniyi Osoblivist yevropejskoyi devalvaciyi valyut polyagala v tomu sho vona oznamenuvala soboyu novij etap v ekonomichnij pislyavoyennij istoriyi Niderlandiv V krayini minuv period najvishogo rivnya bidnosti pochalosya zrostannya niderlandskoyi ekonomiki Vidbulosya i zrostannya industrializaciyi ta eksportu sho u svoyu chergu prizvelo do pidvishennya dobrobutu naselennya Niderlandi vijshli z vijni u velikomu zbidninni brakuvalo praktichno vsih vidiv produkciyi Virobnictvo praktichno zupinilosya Niderlandi zalezhali vid importu z za kordonu bagatoh najneobhidnishih tovariv na yaki u krayini majzhe ne vistachalo groshej cherez sho uryad vzyav ekonomiku pid suvorij kontrol Zarobitna plata specialno zalishalasya nizkoyu a cini na bagato tovariv prodovzhuvali zalishalisya normovanimi yak i pid chas vijni Ci miri zastosovuvalisya cherez poboyuvannya uryadu nekontrolovanoyi inflyaciyi Vazhka situaciya v ekonomici viklikala velike nevdovolennya naselennya Ce zokrema poznachilosya na velikij populyarnosti Komunistichnoyi partiyi Niderlandiv CPN sho viklikalo velike zanepokoyennya amerikanskogo uryadu vin z girkotoyu vidznachav sho Centralna Yevropa vse bilshe potraplyaye u sferu vplivu Radyanskogo Soyuzu Vzhivalisya miri shodo nedopushennya rozpovsyudzhennya komunizmu u Zahidnij Yevropi protivagoyu comu stav plan Marshalla Z 1948 roku lishe odni Niderlandi otrimali majzhe milyard dolariv u viglyadi bezpovorotnih groshej ta pozik dlya rozvitku ekonomiki Take groshove vlivannya stalo silnim stimulom dlya zrostannya ekonomiki Niderlandiv Vzhe u 1949 roci uryad zmig bilshe skoncentruvatisya na zbilshenni niderlandskogo eksportu a problema importozalezhnosti zadlya tovarnogo zabezpechennya naselennya znikla rozpochavsya period rozvitku ekonomiki Niderlandiv U 1970 h rokah cherez veliki derzhavni vitrati gulden buv znovu devalvovanij sho malo velike znachennya dlya torgivli z Nimechchinoyu Cih rokiv bagato krayin zokrema Niderlandi ta Nimechchina perejshli na sistemu plavayuchih obminnih kursiv 1965 roku gulden koshtuvav blizko 1 10 nimeckih marok DM 1973 roku 1 gulden dorivnyuvav 1 marci a z 1980 h rokiv i do vvedennya yevro blizko 0 88 nimeckoyi marki 1 nimecka marka 1 12 guldena BanknotiDokladnishe Simvol guldena Vipuskalosya dva tipi banknot guldena groshovi znaki muntbiljetten ta bankivski bileti muntbiljetten Banknota v 25 guldeniv sho vipuskalasya z 1860 go i do 1923 roku bula zhovtogo koloru za sho otrimala narodnu nazvu zhovtoyi yaka bula populyarnoyu sered naselennya azh do 2002 roku koli vveli yevro popri te sho vona mala riznokolorovi malyunki Tak samo narodnu nazvu otrimala i banknota v 1000 guldeniv yiyi nazivali chervonoyu ta chervonij zvorotnij bik abo mala bilsh prostu ta grubishu nazvu zvorotnij bik Cherez te sho v 19 stolitti zvorotnij bik banknot cogo nominalu buv chervonu koloru voni otrimali nazvu chervona rooie ta zvorotnij bik rooie rug Najvidomishimi dizajnerami povoyennih banknot guldena stali Ootye Oksenaar avtor pershih yaskravo kolorovih banknot ta Yaap Drapstin Na bilshosti banknot buli zobrazheni portreti istorichno vidomih gollandciv takih yak filosof Benedikt Spinoza 1000 guldeniv sho bula v obigu protyagom 1973 2002 rokiv admiral Mihiel de Ryujter 100 guldeniv vikoristovuvalasya mizh 1970 1986 rokami kompozitor Yan Piterszon Svelink 25 guldeniv vikoristovuvalasya mizh 1971 1995 hudozhnik Frans Gals 10 guldeniv vikoristovuvalasya mizh 1971 2002 rokami ta poet Jost van den Vondel 5 guldeniv vikoristovuvalasya mizh 1966 1988 rokami Peredostannya seriya banknot Banknoti Niderlandiv v 10 i 1000 guldeniv peredostannoyi seriyi zrazka 1966 1973 rokiv perebuvali v obigu do vvedennya yevro 2002 roku reshta nominaliv bula viluchena ranishe Cya seriya skladalasya z nominaliv 5 10 25 100 i 1000 guldeniv Banknoti zrazka 1966 1973 rokiv Zobrazhennya Osnovnij kolir Nominal guldeniv Rozmir mm Avers Revers Vvedennya Viluchennya Zelenij 5 136 x 76 Poet Jost van den Vondel Geometrichni figuri 1966 1988 Sinij 10 142 x 76 Hudozhnik Frans Gals 4 sichnya 1971 1 sichnya 2002 Chervono rozhevij 25 142 x 76 Kompozitor Yan Piterszon Svelink 1971 1995 Korichnevij 100 142 x 76 Admiral Mihiel de Ryujter 1970 1986 Zelenij 1000 160 x 76 Filosov Benedikt Spinoza 15 sichnya 1973 1 sichnya 2002 Ostanni seriyi banknot Ostanni seriyi banknot Niderlandiv sho buli v obigu do vvedennya yevro 2002 roku buli rozrobleni u 1980 h 1990 h rokah voni skadalisya z nominaliv 10 25 50 100 250 i 1000 guldeniv Banknoti zrazkiv 1982 1997 rokiv Zobrazhennya Osnovnij kolir Nominal guldeniv Rozmir mm Avers Revers Vvedennya Viluchennya Sinij 10 136 x 76 Geometrichni figuri Geometrichni figuri 1 veresnya 1997 1 sichnya 2002 Chervono rozhevij 25 142 x 76 Geometrichni figuri Geometrichni figuri 27 bereznya 1990 Zhovtij 50 148 x 76 Sonyashnik Polderi v Ejsselmeri 7 veresnya 1982 Korichnevij 100 154 x 76 Geometrichni figuri Geometrichni figuri 16 bereznya 1981 Korichnevij 100 154 x 76 Bekas zvichajnij Bekas zvichajnij 7 veresnya 1993 Fioletovij 250 160 x 76 Karti geometrichni figuri Mayak u Vest Shuveni 7 sichnya 1986 Siro zelenij 1000 166 x 76 Geometrichni figuri Geometrichni figuri 3 kvitnya 1996MonetiDokladnishe Pershi moneti Niderlandiv sho buli nominovani v 1 cent vpershe z yavilisya u 1817 roci oficijno yih vipusk skasuvali 1980 roku pri comu voni perebuvali v obigu do 1983 go Inshimi monetami yaki buli v obigu z 1945 roku stali 5 centiv styuveri stuiver 10 centiv desyaticentoviki dubbeltje 25 centiv chetvertaki kwartje 1 gulden 100 centiv ta 2 guldena rejksdaalderi rijksdaalder takozh vidomi yak riksi riks abo knaaki knaak U 1988 roci banknota v 5 guldeniv zrazka 1973 roku bula zaminena monetoyu togo zh nominalu Ostannim guldenom stala moneta rozroblena dvanadcyatirichnim dizajnerom Timom van Melisom yaka probula v obigu z 21 lipnya po 31 grudnya 2001 roku Do vvedennya rejksdaaldera takozh isnuvav she odin nominal tak zvanij zvichajnij daalder gewone daalder yakij mav vartist 1 guldena a ne 2 guldena Uprodovzh stolit gulden regulyarno dilivsya na moneti riznih nominalnih nazv Desyatichnu groshovu sistemu bulo vvedeno v Niderlandah 18 veresnya 1816 roku Moneti do 1816 roku Poshtova kartka z zobrazhennyam monet Niderlandiv Perelik monet sho vikoristovuvalasya v obigu do 1816 roku styuver pokazanij yak oriyentir 10 zolotih guldeniv 10 gulden munt 200 styuveriv 5 zolotih guldeniv 5 gulden munt 100 styuveriv 1 zolotij gulden goudgulden 65 styuveriv 3 zolotih guldena 3 gulden munt 60 styuveriv 1 daalder daalder 30 styuveriv 1 sribnij florin zilveren florijn 28 styuveriv 1 gulden gulden 20 styuveriv Piv guldena halve gulden 1 2 guldena 10 styuveriv 1 skelling schelling 6 styuveriv 1 chvert kwartje 1 4 guldena 5 styuveriv 1 dabbelt dubbeltje 2 styuvera 1 styuver stuiver 1 20 guldena Piv styuvera halve stuiver 1 2 styuvera 1 oord oord 1 4 styuvera 1 duyit duit 1 8 styuvera Moneti pislya 1816 roku Z 1818 roku za poradoyu matematika monetnij nominalnij ryad podilyavsya na centi cent styuveri stuiver desyaticentoviki dubbeltje chverti kwartje guldeni gulden rejksdaalderi rijksdaalder ta desyatki tientje She 2 grudnya 1815 roku pobornik desyatkovoyi groshovoyi sistemi Van Sviden podav dopovid na 73 storinkah korolyu Villemu I pid nazvoyu Zanepokoyennya z privodu groshovoyi sistemi Pislyavoyenni moneti nominalom 10 ta 50 guldeniv buli specialnim vipuskom yakij hoch i vvazhavsya zakonnim platizhnim zasobom ale v obigu majzhe ne perebuvali Poshtova kartka z zobrazhennyam monet Niderlandiv Poshtova kartka z zobrazhennyam groshej Niderlandiv Moneti Niderlandiv 1816 2002 Desyatkova sistema 1 gulden 100 centiv Vartist guldeniv Vartist centiv Nazva nominalu Vvedennya Viluchennya ƒ 0 005 0 5 Halfje 1818 1948 ƒ 0 01 1 Cent 1817 1983 ƒ 0 025 2 5 2 Cent Halve stuiver 1877 1948 ƒ 0 05 5 Stuiver 1818 2002 ƒ 0 10 10 Dubbeltje 1818 2002 ƒ 0 25 25 Kwartje 1817 2002 ƒ 0 50 50 Halve gulden 1818 1948 ƒ 1 100 Gulden 1818 2002 ƒ 2 50 250 Rijksdaalder 1840 2002 ƒ 3 300 Drie gulden 1817 1839 ƒ 5 500 Vijfje 1826 1912 1988 2002 ƒ 10 1000 Tientje 1875 1933 1970 2002 ƒ 50 5000 Vijftig gulden 1982 2002 Ostannya seriya monet Ostannya seriya monet Niderlandiv sho bula v obigu do vvedennya yevro 2002 roku bula rozroblena 1982 i 1988 rokiv vona skadalasya z nominaliv 5 10 ta 25 centiv i 1 2 ta 5 guldeniv Moneti zrazka 1982 i 1988 rokiv Zobrazhennya Nominal Tehnichni parametri Opis Roki karbuvannya Diametr mm Tovshina mm Vaga g Material Gurt Avers Revers 5 centiv 21 1 45 3 47 Bronza Gladkij Profil korolevi Beatriks 1982 2001 Nominal geometrichni liniyi 1990 2001 10 centiv 15 1 26 1 52 Nikel Riflenij Profil korolevi Beatriks 1982 2001 Nominal geometrichni liniyi 1990 2001 25 centiv 19 1 55 3 Rebristij 1 gulden 25 2 6 Napis 2 guldena 29 2 1 10 5 guldeniv 23 5 2 7 9 25 Nikel z bronzovim pokrittyam Rebristij z napisom Profil korolevi Beatriks 1982 2001 Nominal geometrichni liniyi 1988 2001 Pam yatni ta yuvilejni moneti Dokladnishe Mizh 1970 2001 rokami vipuskalisya pam yatni ta yuvilejni moneti nominalami 1 2 ta 5 guldeniv z nikelyu 10 guldeniv zi sribla 720 oyi i 950 oyi robi ta 50 guldeniv zi sribla 925 probi OsoblivostiUnikalnoyu osoblivistyu guldenovih monet ta banknot stalo te sho voni nominalno zasnovuvalisya na chetvertkovomu nominalnomu podili Takim chinom zamist nominaliv 0 20 2 20 ta 200 guldeniv isnuvali moneti nominalom 0 25 centiv kwartje ta 2 guldena rijksdaalder a takozh banknoti nominalom 25 ta 250 guldeniv Poyava chetvertkovogo nominalnogo podilu gruntuvalasya na vikoristanni v obigu do 1816 roku styuveriv Gulden yak rezervna valyutaDo zaprovadzhennya yevro niderlandskij gulden buv somoyu za populyarnistyu rezervnoyu valyutoyu u sviti Rozpodil za valyutami oficijnih valyutnih rezerviv u sviti 2023 2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970 Dolar SShA 58 44 58 52 58 80 58 92 60 75 61 76 62 73 65 36 65 75 65 17 61 28 61 50 62 69 62 24 62 15 63 77 63 87 65 04 66 51 65 51 65 45 66 50 71 51 71 13 71 01 69 28 65 10 61 98 58 96 65 8 68 5 68 4 67 2 76 6 78 6 77 2 Yevro 19 94 20 37 20 59 21 29 20 59 20 67 20 17 19 14 19 15 21 21 24 21 24 07 24 44 25 76 27 70 26 21 26 13 24 99 23 89 24 68 25 03 23 65 19 18 18 29 17 90 Nimecka marka 13 79 14 48 14 67 15 75 12 1 11 2 12 4 14 8 8 8 4 6 1 9 Yaponska yena 5 69 5 54 5 52 6 03 5 87 5 19 4 90 3 95 3 75 3 55 3 82 4 09 3 61 3 66 2 90 3 47 3 18 3 46 3 96 4 28 4 42 4 94 5 04 6 06 6 37 6 24 5 77 6 71 6 77 5 4 4 7 4 6 4 3 2 1 0 1 Britanskij funt 4 86 4 90 4 81 4 73 4 64 4 43 4 54 4 35 4 72 3 70 3 99 4 04 3 84 3 94 4 25 4 22 4 82 4 52 3 75 3 49 2 86 2 92 2 70 2 75 2 89 2 66 2 58 2 68 2 11 2 8 2 6 2 4 2 9 1 9 7 1 10 4 Kanadskij dolar 2 59 2 39 2 38 2 08 1 86 1 84 2 03 1 94 1 78 1 75 1 83 1 43 Kitajskij yuan 2 29 2 61 2 80 2 29 1 94 1 89 1 23 1 08 Avstralijskij dolar 2 14 1 97 1 84 1 83 1 70 1 63 1 80 1 69 1 77 1 60 1 82 1 46 Francuzkij frank 1 62 1 44 1 85 2 35 1 0 1 1 1 3 1 7 1 6 0 9 1 1 Shvejcarskij frank 0 20 0 23 0 17 0 17 0 15 0 14 0 18 0 16 0 27 0 24 0 27 0 21 0 08 0 13 0 12 0 14 0 16 0 17 0 15 0 17 0 23 0 41 0 25 0 27 0 23 0 33 0 35 0 30 0 33 2 0 2 3 2 7 3 2 2 2 1 0 0 7 Niderlandskij gulden 0 27 0 35 0 24 0 32 Inshi 3 85 3 48 3 09 2 65 2 51 2 45 2 43 2 33 2 82 2 78 2 78 3 20 5 33 4 27 2 88 2 20 1 83 1 81 1 74 1 87 2 01 1 58 1 31 1 49 1 60 4 50 3 86 4 48 4 87 10 9 9 6 8 2 5 9 6 8 7 7 8 7 Dzherela World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Mizhnarodnij valyutnij fond 1995 2023 The evolution of reserve currency diversification December 1986 Bank mizhnarodnih rozrahunkiv 1970 1984 Valyutnij kursPislya Drugoyi svitovoyi vijni i do zamini na yevro niderlandskij gulden vidznachavsya vidnosno tverdim valyutnim kursom Protyagom 1954 1998 rokiv vin zmicniv vidnosno belgijskogo franka na 39 z 13 16 do 18 31 frankiv za 1 gulden dolara SShA na 50 z 3 81 do 1 89 guldena za 1 dolar francuzkogo franka na 69 z 1 08 do 0 33 guldena za 1 frank ta britanskogo funta na 71 z 10 61 do 3 12 guldena za 1 funt Vodnochas gulden oslab vidnosno nimeckoyi marki na 24 z 0 90 do 1 12 guldeniv za 1 marku ta shvejcarskogo franka na 54 z 0 88 do 1 37 guldeniv za 1 frank Banknoti ta moneti Niderlandiv 1960 h 1980 h rokiv Grafik valyutnogo kursu niderlandskogo guldena vidnosno nimeckoyi marki v 1954 1998 rr k st guldeniv za 1 marku Narodni nazvaMoneti ta banknoti guldenu mali bezlich poshirenih narodnih nazv yaki znachnoyu miroyu znikli z vikoristannya z poyavoyu yevro Dlya monet nominalom 10 ta 5 yevrocentiv dosi vikoristovuyutsya lishe termini desyulik abo styuver 1 cent klyuchik spie 5 centiv styuver stuiver 10 centiv desyulik dubbeltje duppi duppie bejssi beissie Takozh isnuyut prisliv ya kotitisya yak desyulik hoe een dubbeltje rollen kan rivnij yak desyulik zo plat als een dubbeltje hto narodivsya desyulikom nikoli ne stane chetvertakom wie voor een dubbeltje geboren is wordt nooit een kwartje 25 centiv chetvertak kwartje maffi maffie gejti heitje Moneta 1 gulden pik piek pegel pegel pop pop Moneta 1 guldena daalder daalder na rinku vash gulden stoyit odin taler Moneta 2 guldena rejksdaalder rijksdaalder knaak knaak riks riks zadnye koleso achterwiel koleso voza karrenwiel Moneta abo banknota v 5 guldeniv 2 rejksdaaldera p yatirka vijfje bas bas tovstij styuver dikke stuiver velosiped fiets Banknota 10 guldeniv desyatka tientje dzhojti joetje vibivka kilimiv mattenklopper prent prent Banknota 25 guldeniv zhovta geeltje tip 1861 1909 rokiv mav zhovtij kolir Banknota 50 guldeniv sonyashnik zonnebloem brem bram ozhina brammetje bdzhola bijtje Banknota 100 guldeniv mejyer meier kapelyuh mutje bekas snip divan lavka bank ie bankje Banknota 250 guldeniv mayak vuurtoren iz zobrazhennyam mayaka Haamstedi Banknota 1000 banknotiv chervonij bik rooie rug chervona rooie abo zadnya rug banknota 1000 guldeniv pershi tipi yakoyi mali chervone zabarvlennya ale piznishe otrimala zelenij kolir PrimitkiMoney in the 17th century Netherlands vanosnabrugge org Procitovano 15 grudnya 2022 INVOERING VAN DE GULDEN IN NEDERLAND isgeschiedenis nl Procitovano 15 grudnya 2022 Dutch guilder exchangerate com Procitovano 15 grudnya 2022 Banknotes of the Netherlands Antilles bis ans ende der welt net Procitovano 15 grudnya 2022 Centrale Bank van Aruba cbaruba org Procitovano 2022 Devaluatie Nederlandse gulden nieuwsdossier nl Procitovano 15 grudnya 2022 Pam yatni ta yuvilejni moneti Niderlandiv en ucoin net Procitovano 18 grudnya 2022 Grafik valyutnogo kursu niderlandskogo guldena vidnosno dolara SShA v 1954 1998 rr fxtop com Grafik valyutnogo kursu niderlandskogo guldena vidnosno francuzkogo franka v 1954 1998 rr fxtop com Grafik valyutnogo kursu niderlandskogo guldena vidnosno britanskogo funta v 1954 1998 rr fxtop com Grafik valyutnogo kursu niderlandskogo guldena vidnosno nimeckoyi marki v 1954 1998 rr fxtop com Grafik valyutnogo kursu niderlandskogo guldena vidnosno shvejcarskogo franka v 1954 1998 rr fxtop comPosilannyaPortal Niderlandi Niderlandskij bank nid angl

Дата публікації:
Топ