Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комуністична партія Нідерландів нід Communistische Partij Nederland CPN нідерландська ліва політична партія у 1909 1991

Комуністична партія Нідерландів

Комуністична партія Нідерландів

Комуністична партія Нідерландів (нід. Communistische Partij Nederland, CPN) — нідерландська ліва політична партія у 1909—1991 роках. Є одним із попередників партії Зелені ліві.

Комуністична партія Нідерландів

Communistische Partij Nederland
image
Країнаimage Нідерланди
Голова партії

Девід Вайнкоп (1909-1925)
Лу де Віссер (1925-1945)
Поль де Гроот (1945-1967)
Маркус Баккер (1967-1982)

Інна Брауер (1982-1991)
Дата заснування1909
Дата розпуску1991
Штаб-квартираФелікс Мерітіс
ІдеологіяКомунізм
Кількість членів 419[1], 500[1], 515[1], 511[1], 533[1], 523[1], 528[1], 557[1], 713[1], 1089[1], 1799[1], 2431[1], 2025[1], 1904[1], 1488[1], 1568[1], 1562[1], 1500[1], 1200[1], 1400[1], 1146[1], 1100[1], 1580[1], 3693[1], 6155[1], 5780[1], 5840[1], 6200[1], 10 123[1], 10 382[1], 10 595[1], 9000[1], 2000[1], 1500[1], невідомо[1], невідомо[1], невідомо[1], 50 000[1], 53 000[1], 53 000[1], 34 000[1], 27 392[1], невідомо[1], невідомо[1], 17 000[1], невідомо[1], 15 463[1], невідомо[1], 12 858[1], 12 317[1], 11 262[1], невідомо[1], невідомо[1], невідомо[1], невідомо[1], невідомо[1], невідомо[1], невідомо[1], 11 000[1], невідомо[1], невідомо[1], невідомо[1], невідомо[1], невідомо[1], 10 147[1], невідомо[1], невідомо[1], 11 550[1], 13 082[1], 15 298[1], 15 520[1], 15 510[1], 15 014[1], 14 370[1], 13 868[1], 11 594[1], 7768[1], 6380[1], 6500[1], 6500[1], 5700[1], невідомо[1] і 3416[1]
Друкований орган

газета «De Waarheid»;

журнал «Politick en Cultuur»

Історія

Газета «De Tribune»: 1907

У 1907 році лідери лівого крила Соціал-демократичної робітничої партії Нідерландів Ян Корнеліс Сетон, Давид Вайнкоп, Герман Гортер, Антон Паннекук і Генрієта Роланд-Гольст заснували журнал «De Tribune» (Трибуна), в якому критикували партійне керівництво. Трібуністи були орієнтовані на ортодоксальний марксизм і були прихильниками пролетарської революції. У свою чергу, тодішні лідери соціал-демократів звинувачувалися в реформізму та орієнтації на парламентську діяльність. На партійному з'їзді в Девентер в 1908 році керівництво соціал-демократичної зажадало припинити публікації в «De Tribune» під загрозою виключення його редакції з партійних рядів. У наступному році трібуністи були виключені з СДРПН і заснували Соціал-демократичну партію (СДП, Sociaal Democratische Partij).

У 1910-і роки між СДРП і СДП йшла боротьба, що посилилася в 1914 році. Тоді як трібуністи виступили проти світової війни, керівництво «старої» соціал-демократичної партії проголосила «громадянський мир», а парламентська фракція СДРП голосувала за військові кредити. Члени СДП взяли участь у роботі Циммервальдськой лівій - міжнародного об'єднання соціал-демократів-інтернаціоналістів. Зокрема, Антон Паннекук брав участь у виданні журналу «Vorbote» («Провісник»), друкованого органу ціммервальдців. У 1917 році ліві соціал-демократи підтримали Жовтневу революцію.

У 1917 році СДП брала участь у парламентських виборах, однак не отримала жодного місця. На виборах 1918 партію підтримує 2,3% виборців, і вона отримує 2 місця у Другій палаті Генеральних штатів. У парламенті СДП формує революційну фракцію з участю одного депутата від Ліги християнських соціалістів (ЛХС) і одного від Соціалістичної партії. У 1919 році депутат від ЛХС вступив в СДП, а депутат від Соцпартії вийшов з революційної фракції.

Вступ до Комінтерну: 1919

У квітні 1919 року партія приймає рішення про приєднання до Комуністичного інтернаціоналу. Незадовго до цього, у листопаді 1918 року, вона приймає назву Комуністичної партії Голландії (КПГ, Communistische Partij van Holland).

У 1920 році між лідерами КПГ Антоном Паннекук і Германом Гортером, з одного боку, і Леніним, з іншого, проходить дискусія про тактику революційних організацій. Дискусія знайшла своє вираження в статтях, зокрема: Леніна та «Світова революція і комуністична тактика» Паннекук. Прихильники Паннекук і Гортера («комуністи рад») у тому ж, 1920, році виходять з КПГ.

На виборах 1922 КПГ отримує 2 місця в парламенті (1,8% голосів). Одним з кандидатів, що не потрапили до парламенту був Тан Малака - перший представник Голландської Ост-Індії, який балотувався на подібну посаду в метрополії. Вибори 1925 приносять компартії 1 місце (1,2% голосів).

Середина 1920-х років була відзначена для партії безліччю внутрішніх конфліктів. Ці події збіглися у часі з боротьбою між Троцьким і Сталіним в РКП(б). Ще в 1924 році Жак де Кадт зі своїми строннікамі вийшли з компартії, створивши Лігу комуністичної боротьби - Пропагандистські клуби (Bond van Kommunistische Strijd - en Propagandaclubs). Перед виборами 1925 Давид Вайнкоп був замінений на посаді голови партії Луїсом де Віссер. Вайнкоп, Хенк Снеевліт та інші лідери компартії, в основному, виступали на боці Троцького, були з неї виключені. Снеевліт заснував Революційний соціалістичний союз, перетворена потім в Революційну соціалістичну партію (РСП). У 1926 році з компартії була виключена вся Роттердамська осередок. Численні відколи від компартії послужили основою для формування Комуністичної партії Голландії - Центрального комітету (КПГ-ЦК) на чолі з Вайнкоп.

Всі три партії, РСП, КПГ-ЦК і сталіністська КПГ (діяла тепер під ім'ям КПГ, голландська секція Комуністичного інтернаціоналу) брали участь у загальних виборах 1929 року. Кожна з компартій отримала по одному місцю в парламенті, РСП не отримала жодного. У 1930 році відбувається возз'єднання КПН і більшості членів КПГ-ЦК.

Заколот на кораблі «De Zeven Provinciën»: 1933

Після заколоту на військовому кораблі «De Zeven Provinciën» (Сім провінцій) в лютому 1933 року тема незалежності Голландської Ост-Індії стала однією з головних на загальних виборах у тому ж році. Цей корабель ніс службу в тому регіоні, і його склад був змішаного голландського і індонезійського походження. Частина команди підняла заколот і захопила контроль над кораблем, коли судно перебувало у північно-західній частині . Взявши керування на себе, команда направила корабель південніше вздовж узбережжя Суматри.

Через шість днів, під час яких бунтівники залишалися безконтрольними, голландський міністр оборони Декерс (Laurentius Nicolaas Deckers) дав санкцію на атаку за допомогою військової авіації. Одна з бомб потрапила в судно, в результаті чого загинуло двадцять три бунтівника. Після цього інші бунтівники відразу здалися. У запеклих суперечки, що почалися негайно після авіаудару, стверджувалося, що завданням було лише залякати повсталу команду, а сталася загибель моряків було ненавмисним.

Мотиви заколоту перебували в центрі обговорень тодішнього громадської думки. Голландські історики досі ведуть дискусію про його першопричини. Деякі дослідники, такі як Луї де Йонг, вважають, що серед команди діяла активна комуністична осередок. Разом з тим, інший дослідник Ханс Блом стверджує, що заколот був, в основному, спонтанним і не запланованим, і виник в результаті протесту проти скорочення оплати і поганих умов праці. Професор Петер Боомгаард пов'язує заколот з досить високим рівнем соціальних хвилювань і страйків в Голландській Ост-Індії протягом періоду 1932-1934 років, які колоніальні власті намагалися придушити за допомогою сили.

На політичне життя Нідерландів заколот надав серйозний вплив. Історик Луї де Йонг розглядав його як одне з найзначніших подій в Голландії в 1930-ті роки. Вищезгаданий Ханс Блом зазначає, що основний ефект інциденту полягав у тому, щоб викликати суспільний зрушення вправо, чітко проявився в ході загальних виборів, що проходили через два місяці тому, — у квітні 1933 року. Влада приступили до ліквідації соціал-демократичного впливу серед військово-морських профспілок і цивільних службовців. Ці дії влади були підтримані офіцерським корпусом, відзначає Блом, а також переважно пробуржуазними (Burgerlijk) суспільно-політичними групами в країні, — кальвіністами, католиками і лібералами.

На минулих у квітні виборах соціал-демократи втратили 2 місця в парламенті. Зате Антиреволюційна партія придбала 2 місця і її лідер Хендрікус Колійн зайняв у травні 1933 року посаду прем'єр-міністра. У зв'язку з заколотом зросла популярність таких організацій, як Альянс за національне відродження (Verbond voor Nationaal Herstel), який отримав підтримку 30 тисяч виборців і 1 депутатське крісло, і Націонал-соціалістичний рух на чолі з Антоном Мюссертом. Однак зростання впливу ультраправих партій в Нідерландах виявився недовговічним і змінився спадом вже до кінця 1930-х років.

Компартія і Революційна соціалістична партія повністю підтримали бунтівний екіпаж корабля. Ці партії пов'язували заколот з початком антиколоніальної революції. КПН на виборах 1933 року збільшила своє предстаівтельство в парламенті до 4 чоловік, а РСП отримала 1 депутатське крісло. За списком комуністів у парламент пройшов індонезійський націоналіст Рустам Еффенді, — перший депутат з Голландської Ост-Індії.

Німецька окупація: 1940

15 травня 1940, відразу ж після німецької окупації, Комуністична партія Нідерландів (КПН, назва з 1935 року) вирішила перейти на нелегальне становище. У липні 1940 року нацистські окупаційні власті заборонили КПН. Партія продовжувала працювати нелегально. Тоді вона діяла спільно з антісталіністской Революційної соціалістичної робочої партії (як тоді називалася РСП). У 1940 році обидві партії виступили проти антисемітських заходів окупаційного уряду. Компартія активно брала участь в русі опору. Під керівництвом комуністів був організований Рада опору (Raad van Verzet). Видавалася підпільна газета «De Waarheid» (Правда). Компартія була одним з організаторів лютневої страйку 1941 року, спрямованої проти антисемітської політики нацистів. За період боротьби проти фашистів загинуло понад половини членів компартії і майже весь склад Політбюро ЦК.

«Холодна війна»: 1945

image
Фелікс Мерітіс на Кайзерсграхте в Амстердамі.

На перших повоєнних виборах, що проходили у травні 1946 року, компартія отримує 10,6% голосів і 10 місць у Другій палаті парламенту. Також вперше вона отримує місця у Першій палаті. Перемога на виборах безумовно пов'язана з роллю компартії в русі опору. Надалі полпулярность партії знижується. На виборах 1948 року партія втрачає 2 місця. Надалі цей процес триває — виборах 1959 року принесли комуністам 3 місця у Другій палаті.

У 1956 році компартія підтримує вторгнення радянських військ до Угорщини. Після вторгнення партійне бюро, що знаходиться в Фелікс Мерітіс в Амстердамі, піддалося нападу з боку супротивників вторгнення.

В цей же час всередині партії зростає невдоволення керівництвом на чолі Саулом де Гротом. У 1958 році «Брюггруп» (Bruggroep) залишає компартію в зв'язку з питань про діяльність комуністичного Єдиного профспілки (Eenheidsvakcentrale). Лідерами групи були герби Вагенаар і Хенк Горзак, відомі активісти Руху опору. Активісти «Брюггруп» створює нову організацію - Соціалістичну робітничу партію (СРП, Socialistische Werkerspartij). Після невдалих для СРП виборах 1959 року більшість її членів приєднується до Паціфістстской соціалістичної партії, що об'єднала багатьох колишніх членів КПН, Партії праці і інших лівих.

У 1945 і 1952 роках приймаються нові програми партії. У програмних документах розглядаються такі питання, як підтримка національно-визвольної боротьби в Індонезії, припинення гонки озброєнь і розробок ядерної зброї, ліквідація іноземних військових баз на території країни, повернення до політики нейтралітету, побудова народно-демократичної держави. У цей період відбувається ізоляція компартії з боку інших політичних партій. Беззастережна підтримка незалежності Голландської Індії призводить до ізоляції партії в парламенті. Жорстка позиція з багатьох питань, включаючи позицію проти НАТО і ЄЕС, заблокувало участь партії в парламентських комітетах з іноземних справ, оборони та ядерній енергетиці.

Конфлікт між керівниками Китаю і СРСР також відбивається на внутрішньому житті компартії. У 1964 році від неї відколюється маоїстська група під назвою Єдиний комуністичний рух Нідерландів (марксистсько-ленінська). У 1971 році з ЕКДН (м-л) виходить частина активістів, які створили організацію, що стала потім відомою як Соціалістична партія.

«Нова орієнтація»: 1964

21-й з'їзд КПН (1964) прийняв резолюцію про «нову орієнтації політики партії». У 1966 році новим лідером партії стає Маркус Беккер. Де Грот стає почесним членів КПГ. «Нова орієнтація» стає ґрунтом для конфлікту між КПН і КПРС. Нідерландські комуністи засудили введення радянських військ до Чехословаччини в 1968 році. У 1969 році КПН відмовилася направити делегацію на міжнародну Нараду комуністичних і робітничих партій.

У цей же період комуністи завойовують більше місць у парламенті, ніж раніше. За підсумками виборів 1967 комуністи отримують 5 місць, 1971 — 6 місць, 1972 — 7 місць. Вибори 1977 року були відзначені жортскою боротьбою між соціал-демократами з Партії праці і християнськими демократами. Більшість виборців, які симпатизували КПН, віддали свої голоси за соціал-демократів. За підсумками цих виборів комуністи отримали всього 2 депутатських крісла. На загальних виборах 1981 року одним з основних питань було розміщення американської ядерної зброї в Нідерландах. Комуністи очолювали одну з груп, що займалися цією проблемою, - Комітет проти N-бомби. У березні 1978 року в Амстердамі відбувся міжнародний форум «Зупинити нейтронну бомбу!». Більше 1 мільйона голландців підписалися під вимогою про заборону цієї зброї масового знищення. За підсумками виборів 1981 року в парламент пройшло 3 комуніста.

У 1982 році у партії з'являється свій перший мер в невеликому містечку Беерта в провінції Гронінген. До парламентських виборів партія змінює своє керівництво. Новим лідером стає Іна Браувер. У цей період партія починається займатися такими питаннями, як фемінізм і права гомосексуалів. У відповідь на це частину пролетарсько-орієнтровані активістів намагається повернути компартію на старий курс. У 1983 році вони вийшли з КПН і сформували Лігу комуністів у Нідерландах (ЛКН, Verbond van Communisten In Nederland). У 1986 році КПН і ЛКН брали участь у загальних виборах, не отримавши жодного місця в парламенті.

Розпуск партії: 1991

У 1989 році КПН об'єдналася з трьома іншими лівими організаціями: ПСП, зеленої Політичною партією радикалів і лівої християнської Євангельської народною партією, сформувавши партію «Зелені ліві». У 1991 році КПН була офіційно розпущена. ЛКН та члени компартії, що вийшли з неї у зв'язку з незгодою з новим курсом, об'єдналися в 1992 році в Нову комуністичну партію Нідерландів (Nieuwe Communistische Partij Nederland), яка існує досі.

Партія

Структура та органи

Вищим органом партії був з'їзд, а в проміжках між з'їздами — Центральний комітет (ЦК), який обирав для керівництва поточною роботою партії Президію ЦК. Центральним органом організації була газета «De Waarheid» (Правда). Також випускався теоретичний журнал «Politick en Cultuur».

Керівники СДП/КПГ/КПН

Голови

  • 1909-1925 — Давид Вайнкоп (David Wijnkoop)
  • 1925-1935 — Луї де Віссер (Louis Leonardus Hendrikus de Visser)
  • 1935-1944 — Ніколас Беземакер (Nicolaas Beuzemaker)
  • 1944-1946 — вакантне
  • 1946-1958 — Герб Вагенар (Gerben Wagenaar)
  • 1958-1962 — вакантне
  • 1962-1968 — Саул де Грот (Saul de Groot)
  • 1968-1982 — Хенк Хукстра (Henk Hoekstra)
  • 1982-1989 — Еллі Ізебауд (Elli Izeboud)
  • 1989-1991 — Труус Дівендаль (Truus Divendal)

Політичні секретарі

  • 1930-1938 — Корнеліс Схалкер (Cornelis Schalker)
  • 1938-1962 — Саул де Грот (Saul de Groot)

З'їзди

  • 13-й з'їзд — 1946 рік;
  • 14-й з'їзд — 26-28 грудня 1947 року, Амстердам;
  • 15-й з'їзд — 25-28 лютого 1950 року, Роттердам;
  • 16-й з'їзд — 22-25 листопада 1952 року, Амстердам;
  • 17-й з'їзд — 9-11 квітня 1955 року, Амстердам;
  • 18-й з'їзд — 5-7 жовтня 1956 року, Амстердам;
  • 19-й з'їзд — 26-29 грудня 1958 року, Амстердам;
  • 20-й з'їзд — 20-22 травня 1961 року, Амстердам;
  • 21-й з'їзд — 28-30 березня 1964 року, Амстердам;
  • 22-й з'їзд — 22-24 грудня 1967 року, Амстердам;
  • 22-й з'їзд — 6-8 лютого 1970 року, Амстердам;
  • 24-й з'їзд — 26-28 липня 1972 року, Амстердам;
  • 25-й з'їзд — 1975 рік;
  • 26-й з'їзд — 1978 рік;
  • 27-й з'їзд — 1980 рік;
  • 28-й з'їзд — 1982 рік;
  • 29-й з'їзд — 1984 рік;
  • 30-й з'їзд — 1985 рік;
  • 31-й з'їзд — 1986 рік;
  • 32-й з'їзд — 1989 рік;
  • 32-й з'їзд — 1990 рік;
  • 34-й з'їзд — 1991 рік (на ньому було прийнято рішення про розпуск партії).

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комуністична партія Нідерландів
  • Інформація про нідерландські політичні партії [ 18 Грудня 2009 у Wayback Machine.] (нід.)
  1. https://dnpp.nl/dnpp/node/1025

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Komunistichna partiya Niderlandiv nid Communistische Partij Nederland CPN niderlandska liva politichna partiya u 1909 1991 rokah Ye odnim iz poperednikiv partiyi Zeleni livi Komunistichna partiya Niderlandiv Communistische Partij NederlandKrayina NiderlandiGolova partiyiDevid Vajnkop 1909 1925 Lu de Visser 1925 1945 Pol de Groot 1945 1967 Markus Bakker 1967 1982 Inna Brauer 1982 1991 Data zasnuvannya1909Data rozpusku1991Shtab kvartiraFeliks MeritisIdeologiyaKomunizmKilkist chleniv 419 1 500 1 515 1 511 1 533 1 523 1 528 1 557 1 713 1 1089 1 1799 1 2431 1 2025 1 1904 1 1488 1 1568 1 1562 1 1500 1 1200 1 1400 1 1146 1 1100 1 1580 1 3693 1 6155 1 5780 1 5840 1 6200 1 10 123 1 10 382 1 10 595 1 9000 1 2000 1 1500 1 nevidomo 1 nevidomo 1 nevidomo 1 50 000 1 53 000 1 53 000 1 34 000 1 27 392 1 nevidomo 1 nevidomo 1 17 000 1 nevidomo 1 15 463 1 nevidomo 1 12 858 1 12 317 1 11 262 1 nevidomo 1 nevidomo 1 nevidomo 1 nevidomo 1 nevidomo 1 nevidomo 1 nevidomo 1 11 000 1 nevidomo 1 nevidomo 1 nevidomo 1 nevidomo 1 nevidomo 1 10 147 1 nevidomo 1 nevidomo 1 11 550 1 13 082 1 15 298 1 15 520 1 15 510 1 15 014 1 14 370 1 13 868 1 11 594 1 7768 1 6380 1 6500 1 6500 1 5700 1 nevidomo 1 i 3416 1 Drukovanij organgazeta De Waarheid zhurnal Politick en Cultuur IstoriyaGazeta De Tribune 1907 U 1907 roci lideri livogo krila Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi Niderlandiv Yan Kornelis Seton David Vajnkop German Gorter Anton Pannekuk i Genriyeta Roland Golst zasnuvali zhurnal De Tribune Tribuna v yakomu kritikuvali partijne kerivnictvo Tribunisti buli oriyentovani na ortodoksalnij marksizm i buli prihilnikami proletarskoyi revolyuciyi U svoyu chergu todishni lideri social demokrativ zvinuvachuvalisya v reformizmu ta oriyentaciyi na parlamentsku diyalnist Na partijnomu z yizdi v Deventer v 1908 roci kerivnictvo social demokratichnoyi zazhadalo pripiniti publikaciyi v De Tribune pid zagrozoyu viklyuchennya jogo redakciyi z partijnih ryadiv U nastupnomu roci tribunisti buli viklyucheni z SDRPN i zasnuvali Social demokratichnu partiyu SDP Sociaal Democratische Partij U 1910 i roki mizh SDRP i SDP jshla borotba sho posililasya v 1914 roci Todi yak tribunisti vistupili proti svitovoyi vijni kerivnictvo staroyi social demokratichnoyi partiyi progolosila gromadyanskij mir a parlamentska frakciya SDRP golosuvala za vijskovi krediti Chleni SDP vzyali uchast u roboti Cimmervaldskoj livij mizhnarodnogo ob yednannya social demokrativ internacionalistiv Zokrema Anton Pannekuk brav uchast u vidanni zhurnalu Vorbote Provisnik drukovanogo organu cimmervaldciv U 1917 roci livi social demokrati pidtrimali Zhovtnevu revolyuciyu U 1917 roci SDP brala uchast u parlamentskih viborah odnak ne otrimala zhodnogo miscya Na viborah 1918 partiyu pidtrimuye 2 3 viborciv i vona otrimuye 2 miscya u Drugij palati Generalnih shtativ U parlamenti SDP formuye revolyucijnu frakciyu z uchastyu odnogo deputata vid Ligi hristiyanskih socialistiv LHS i odnogo vid Socialistichnoyi partiyi U 1919 roci deputat vid LHS vstupiv v SDP a deputat vid Socpartiyi vijshov z revolyucijnoyi frakciyi Vstup do Kominternu 1919 U kvitni 1919 roku partiya prijmaye rishennya pro priyednannya do Komunistichnogo internacionalu Nezadovgo do cogo u listopadi 1918 roku vona prijmaye nazvu Komunistichnoyi partiyi Gollandiyi KPG Communistische Partij van Holland U 1920 roci mizh liderami KPG Antonom Pannekuk i Germanom Gorterom z odnogo boku i Leninim z inshogo prohodit diskusiya pro taktiku revolyucijnih organizacij Diskusiya znajshla svoye virazhennya v stattyah zokrema Lenina ta Svitova revolyuciya i komunistichna taktika Pannekuk Prihilniki Pannekuk i Gortera komunisti rad u tomu zh 1920 roci vihodyat z KPG Na viborah 1922 KPG otrimuye 2 miscya v parlamenti 1 8 golosiv Odnim z kandidativ sho ne potrapili do parlamentu buv Tan Malaka pershij predstavnik Gollandskoyi Ost Indiyi yakij balotuvavsya na podibnu posadu v metropoliyi Vibori 1925 prinosyat kompartiyi 1 misce 1 2 golosiv Seredina 1920 h rokiv bula vidznachena dlya partiyi bezlichchyu vnutrishnih konfliktiv Ci podiyi zbiglisya u chasi z borotboyu mizh Trockim i Stalinim v RKP b She v 1924 roci Zhak de Kadt zi svoyimi stronnikami vijshli z kompartiyi stvorivshi Ligu komunistichnoyi borotbi Propagandistski klubi Bond van Kommunistische Strijd en Propagandaclubs Pered viborami 1925 David Vajnkop buv zaminenij na posadi golovi partiyi Luyisom de Visser Vajnkop Henk Sneevlit ta inshi lideri kompartiyi v osnovnomu vistupali na boci Trockogo buli z neyi viklyucheni Sneevlit zasnuvav Revolyucijnij socialistichnij soyuz peretvorena potim v Revolyucijnu socialistichnu partiyu RSP U 1926 roci z kompartiyi bula viklyuchena vsya Rotterdamska oseredok Chislenni vidkoli vid kompartiyi posluzhili osnovoyu dlya formuvannya Komunistichnoyi partiyi Gollandiyi Centralnogo komitetu KPG CK na choli z Vajnkop Vsi tri partiyi RSP KPG CK i stalinistska KPG diyala teper pid im yam KPG gollandska sekciya Komunistichnogo internacionalu brali uchast u zagalnih viborah 1929 roku Kozhna z kompartij otrimala po odnomu miscyu v parlamenti RSP ne otrimala zhodnogo U 1930 roci vidbuvayetsya vozz yednannya KPN i bilshosti chleniv KPG CK Zakolot na korabli De Zeven Provincien 1933 Pislya zakolotu na vijskovomu korabli De Zeven Provincien Sim provincij v lyutomu 1933 roku tema nezalezhnosti Gollandskoyi Ost Indiyi stala odniyeyu z golovnih na zagalnih viborah u tomu zh roci Cej korabel nis sluzhbu v tomu regioni i jogo sklad buv zmishanogo gollandskogo i indonezijskogo pohodzhennya Chastina komandi pidnyala zakolot i zahopila kontrol nad korablem koli sudno perebuvalo u pivnichno zahidnij chastini Vzyavshi keruvannya na sebe komanda napravila korabel pivdennishe vzdovzh uzberezhzhya Sumatri Cherez shist dniv pid chas yakih buntivniki zalishalisya bezkontrolnimi gollandskij ministr oboroni Dekers Laurentius Nicolaas Deckers dav sankciyu na ataku za dopomogoyu vijskovoyi aviaciyi Odna z bomb potrapila v sudno v rezultati chogo zaginulo dvadcyat tri buntivnika Pislya cogo inshi buntivniki vidrazu zdalisya U zapeklih superechki sho pochalisya negajno pislya aviaudaru stverdzhuvalosya sho zavdannyam bulo lishe zalyakati povstalu komandu a stalasya zagibel moryakiv bulo nenavmisnim Motivi zakolotu perebuvali v centri obgovoren todishnogo gromadskoyi dumki Gollandski istoriki dosi vedut diskusiyu pro jogo pershoprichini Deyaki doslidniki taki yak Luyi de Jong vvazhayut sho sered komandi diyala aktivna komunistichna oseredok Razom z tim inshij doslidnik Hans Blom stverdzhuye sho zakolot buv v osnovnomu spontannim i ne zaplanovanim i vinik v rezultati protestu proti skorochennya oplati i poganih umov praci Profesor Peter Boomgaard pov yazuye zakolot z dosit visokim rivnem socialnih hvilyuvan i strajkiv v Gollandskij Ost Indiyi protyagom periodu 1932 1934 rokiv yaki kolonialni vlasti namagalisya pridushiti za dopomogoyu sili Na politichne zhittya Niderlandiv zakolot nadav serjoznij vpliv Istorik Luyi de Jong rozglyadav jogo yak odne z najznachnishih podij v Gollandiyi v 1930 ti roki Vishezgadanij Hans Blom zaznachaye sho osnovnij efekt incidentu polyagav u tomu shob viklikati suspilnij zrushennya vpravo chitko proyavivsya v hodi zagalnih viboriv sho prohodili cherez dva misyaci tomu u kvitni 1933 roku Vlada pristupili do likvidaciyi social demokratichnogo vplivu sered vijskovo morskih profspilok i civilnih sluzhbovciv Ci diyi vladi buli pidtrimani oficerskim korpusom vidznachaye Blom a takozh perevazhno proburzhuaznimi Burgerlijk suspilno politichnimi grupami v krayini kalvinistami katolikami i liberalami Na minulih u kvitni viborah social demokrati vtratili 2 miscya v parlamenti Zate Antirevolyucijna partiya pridbala 2 miscya i yiyi lider Hendrikus Kolijn zajnyav u travni 1933 roku posadu prem yer ministra U zv yazku z zakolotom zrosla populyarnist takih organizacij yak Alyans za nacionalne vidrodzhennya Verbond voor Nationaal Herstel yakij otrimav pidtrimku 30 tisyach viborciv i 1 deputatske krislo i Nacional socialistichnij ruh na choli z Antonom Myussertom Odnak zrostannya vplivu ultrapravih partij v Niderlandah viyavivsya nedovgovichnim i zminivsya spadom vzhe do kincya 1930 h rokiv Kompartiya i Revolyucijna socialistichna partiya povnistyu pidtrimali buntivnij ekipazh korablya Ci partiyi pov yazuvali zakolot z pochatkom antikolonialnoyi revolyuciyi KPN na viborah 1933 roku zbilshila svoye predstaivtelstvo v parlamenti do 4 cholovik a RSP otrimala 1 deputatske krislo Za spiskom komunistiv u parlament projshov indonezijskij nacionalist Rustam Effendi pershij deputat z Gollandskoyi Ost Indiyi Nimecka okupaciya 1940 15 travnya 1940 vidrazu zh pislya nimeckoyi okupaciyi Komunistichna partiya Niderlandiv KPN nazva z 1935 roku virishila perejti na nelegalne stanovishe U lipni 1940 roku nacistski okupacijni vlasti zaboronili KPN Partiya prodovzhuvala pracyuvati nelegalno Todi vona diyala spilno z antistalinistskoj Revolyucijnoyi socialistichnoyi robochoyi partiyi yak todi nazivalasya RSP U 1940 roci obidvi partiyi vistupili proti antisemitskih zahodiv okupacijnogo uryadu Kompartiya aktivno brala uchast v rusi oporu Pid kerivnictvom komunistiv buv organizovanij Rada oporu Raad van Verzet Vidavalasya pidpilna gazeta De Waarheid Pravda Kompartiya bula odnim z organizatoriv lyutnevoyi strajku 1941 roku spryamovanoyi proti antisemitskoyi politiki nacistiv Za period borotbi proti fashistiv zaginulo ponad polovini chleniv kompartiyi i majzhe ves sklad Politbyuro CK Holodna vijna 1945 Feliks Meritis na Kajzersgrahte v Amsterdami Na pershih povoyennih viborah sho prohodili u travni 1946 roku kompartiya otrimuye 10 6 golosiv i 10 misc u Drugij palati parlamentu Takozh vpershe vona otrimuye miscya u Pershij palati Peremoga na viborah bezumovno pov yazana z rollyu kompartiyi v rusi oporu Nadali polpulyarnost partiyi znizhuyetsya Na viborah 1948 roku partiya vtrachaye 2 miscya Nadali cej proces trivaye viborah 1959 roku prinesli komunistam 3 miscya u Drugij palati U 1956 roci kompartiya pidtrimuye vtorgnennya radyanskih vijsk do Ugorshini Pislya vtorgnennya partijne byuro sho znahoditsya v Feliks Meritis v Amsterdami piddalosya napadu z boku suprotivnikiv vtorgnennya V cej zhe chas vseredini partiyi zrostaye nevdovolennya kerivnictvom na choli Saulom de Grotom U 1958 roci Bryuggrup Bruggroep zalishaye kompartiyu v zv yazku z pitan pro diyalnist komunistichnogo Yedinogo profspilki Eenheidsvakcentrale Liderami grupi buli gerbi Vagenaar i Henk Gorzak vidomi aktivisti Ruhu oporu Aktivisti Bryuggrup stvoryuye novu organizaciyu Socialistichnu robitnichu partiyu SRP Socialistische Werkerspartij Pislya nevdalih dlya SRP viborah 1959 roku bilshist yiyi chleniv priyednuyetsya do Pacifiststskoj socialistichnoyi partiyi sho ob yednala bagatoh kolishnih chleniv KPN Partiyi praci i inshih livih U 1945 i 1952 rokah prijmayutsya novi programi partiyi U programnih dokumentah rozglyadayutsya taki pitannya yak pidtrimka nacionalno vizvolnoyi borotbi v Indoneziyi pripinennya gonki ozbroyen i rozrobok yadernoyi zbroyi likvidaciya inozemnih vijskovih baz na teritoriyi krayini povernennya do politiki nejtralitetu pobudova narodno demokratichnoyi derzhavi U cej period vidbuvayetsya izolyaciya kompartiyi z boku inshih politichnih partij Bezzasterezhna pidtrimka nezalezhnosti Gollandskoyi Indiyi prizvodit do izolyaciyi partiyi v parlamenti Zhorstka poziciya z bagatoh pitan vklyuchayuchi poziciyu proti NATO i YeES zablokuvalo uchast partiyi v parlamentskih komitetah z inozemnih sprav oboroni ta yadernij energetici Konflikt mizh kerivnikami Kitayu i SRSR takozh vidbivayetsya na vnutrishnomu zhitti kompartiyi U 1964 roci vid neyi vidkolyuyetsya maoyistska grupa pid nazvoyu Yedinij komunistichnij ruh Niderlandiv marksistsko leninska U 1971 roci z EKDN m l vihodit chastina aktivistiv yaki stvorili organizaciyu sho stala potim vidomoyu yak Socialistichna partiya Nova oriyentaciya 1964 21 j z yizd KPN 1964 prijnyav rezolyuciyu pro novu oriyentaciyi politiki partiyi U 1966 roci novim liderom partiyi staye Markus Bekker De Grot staye pochesnim chleniv KPG Nova oriyentaciya staye gruntom dlya konfliktu mizh KPN i KPRS Niderlandski komunisti zasudili vvedennya radyanskih vijsk do Chehoslovachchini v 1968 roci U 1969 roci KPN vidmovilasya napraviti delegaciyu na mizhnarodnu Naradu komunistichnih i robitnichih partij U cej zhe period komunisti zavojovuyut bilshe misc u parlamenti nizh ranishe Za pidsumkami viboriv 1967 komunisti otrimuyut 5 misc 1971 6 misc 1972 7 misc Vibori 1977 roku buli vidznacheni zhortskoyu borotboyu mizh social demokratami z Partiyi praci i hristiyanskimi demokratami Bilshist viborciv yaki simpatizuvali KPN viddali svoyi golosi za social demokrativ Za pidsumkami cih viboriv komunisti otrimali vsogo 2 deputatskih krisla Na zagalnih viborah 1981 roku odnim z osnovnih pitan bulo rozmishennya amerikanskoyi yadernoyi zbroyi v Niderlandah Komunisti ocholyuvali odnu z grup sho zajmalisya ciyeyu problemoyu Komitet proti N bombi U berezni 1978 roku v Amsterdami vidbuvsya mizhnarodnij forum Zupiniti nejtronnu bombu Bilshe 1 miljona gollandciv pidpisalisya pid vimogoyu pro zaboronu ciyeyi zbroyi masovogo znishennya Za pidsumkami viboriv 1981 roku v parlament projshlo 3 komunista U 1982 roci u partiyi z yavlyayetsya svij pershij mer v nevelikomu mistechku Beerta v provinciyi Groningen Do parlamentskih viboriv partiya zminyuye svoye kerivnictvo Novim liderom staye Ina Brauver U cej period partiya pochinayetsya zajmatisya takimi pitannyami yak feminizm i prava gomoseksualiv U vidpovid na ce chastinu proletarsko oriyentrovani aktivistiv namagayetsya povernuti kompartiyu na starij kurs U 1983 roci voni vijshli z KPN i sformuvali Ligu komunistiv u Niderlandah LKN Verbond van Communisten In Nederland U 1986 roci KPN i LKN brali uchast u zagalnih viborah ne otrimavshi zhodnogo miscya v parlamenti Rozpusk partiyi 1991 U 1989 roci KPN ob yednalasya z troma inshimi livimi organizaciyami PSP zelenoyi Politichnoyu partiyeyu radikaliv i livoyi hristiyanskoyi Yevangelskoyi narodnoyu partiyeyu sformuvavshi partiyu Zeleni livi U 1991 roci KPN bula oficijno rozpushena LKN ta chleni kompartiyi sho vijshli z neyi u zv yazku z nezgodoyu z novim kursom ob yednalisya v 1992 roci v Novu komunistichnu partiyu Niderlandiv Nieuwe Communistische Partij Nederland yaka isnuye dosi PartiyaStruktura ta organi Vishim organom partiyi buv z yizd a v promizhkah mizh z yizdami Centralnij komitet CK yakij obirav dlya kerivnictva potochnoyu robotoyu partiyi Prezidiyu CK Centralnim organom organizaciyi bula gazeta De Waarheid Pravda Takozh vipuskavsya teoretichnij zhurnal Politick en Cultuur Kerivniki SDP KPG KPN Golovi 1909 1925 David Vajnkop David Wijnkoop 1925 1935 Luyi de Visser Louis Leonardus Hendrikus de Visser 1935 1944 Nikolas Bezemaker Nicolaas Beuzemaker 1944 1946 vakantne 1946 1958 Gerb Vagenar Gerben Wagenaar 1958 1962 vakantne 1962 1968 Saul de Grot Saul de Groot 1968 1982 Henk Hukstra Henk Hoekstra 1982 1989 Elli Izebaud Elli Izeboud 1989 1991 Truus Divendal Truus Divendal Politichni sekretari 1930 1938 Kornelis Shalker Cornelis Schalker 1938 1962 Saul de Grot Saul de Groot Z yizdi 13 j z yizd 1946 rik 14 j z yizd 26 28 grudnya 1947 roku Amsterdam 15 j z yizd 25 28 lyutogo 1950 roku Rotterdam 16 j z yizd 22 25 listopada 1952 roku Amsterdam 17 j z yizd 9 11 kvitnya 1955 roku Amsterdam 18 j z yizd 5 7 zhovtnya 1956 roku Amsterdam 19 j z yizd 26 29 grudnya 1958 roku Amsterdam 20 j z yizd 20 22 travnya 1961 roku Amsterdam 21 j z yizd 28 30 bereznya 1964 roku Amsterdam 22 j z yizd 22 24 grudnya 1967 roku Amsterdam 22 j z yizd 6 8 lyutogo 1970 roku Amsterdam 24 j z yizd 26 28 lipnya 1972 roku Amsterdam 25 j z yizd 1975 rik 26 j z yizd 1978 rik 27 j z yizd 1980 rik 28 j z yizd 1982 rik 29 j z yizd 1984 rik 30 j z yizd 1985 rik 31 j z yizd 1986 rik 32 j z yizd 1989 rik 32 j z yizd 1990 rik 34 j z yizd 1991 rik na nomu bulo prijnyato rishennya pro rozpusk partiyi PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Komunistichna partiya Niderlandiv Informaciya pro niderlandski politichni partiyi 18 Grudnya 2009 u Wayback Machine nid https dnpp nl dnpp node 1025

Дата публікації:
Топ