Вале́рій Олекса́ндрович Гнате́нко (нар. 16 березня 1947, м. Рені, Ізмаїльська область — 30 квітня 1987, Львів) — український живописець, графік, реставратор, громадський діяч.
Гнатенко Валерій Олександрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 16 березня 1947 Рені | |||
Смерть | 30 квітня 1987 (40 років) | |||
Київ | ||||
Поховання | Янівський цвинтар | |||
Діяльність | художник | |||
| ||||
Життєпис
Отримав початкову художню освіту у Білгород-Дністровській дитячій художній школі, від 1964 року продовжив навчання в Одеському художньому училищі імені Грекова, яке закінчив 1970 року.
1970 року після одруження переїхав до Львова. Разом із товаришем Володимиром Магінським познайомився з львівськими митцями, зокрема Романом Сельським.
Навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (1970—1972; виключений через політичні мотиви). Працював реставратором у Львівських науково-реставраційних майстернях (1971—1977). Реставрував Успенську церкву у Львові, іконостас церкви святого Архистратига Михаїла у с. Кути Буського району, розписи церкви Воздвиження Чесного Хреста у Дрогобичі, монументальні розписи Львівського політехнічного інституту, станкове малярство в Острозького історико-архітектурному заповіднику, монументальні розписи в Ужгородському замку, у Вірменському соборі в Івано-Франківську, історико-архітектурному заповіднику у Скиті Манявському (Івано-Франківська область), Вірменському соборі в Івано-Франківську та ін. Від 1977 (з перервою 1980—1984) працював на Львівському виробничому комбінаті художнього оформлення. В останні роки важко хворів. Персональна виставка — у Львові (1988, посмертна).
Автор пейзажів, портретів, натюрмортів, ілюстрацій. У творчості яскраво відчувається вплив нар. мист-ва України. Виконав серію ілюстрацій до історичного роману «Тричі продана», виконана на папері тушшю. Книжка з цими ілюстраціями так і не вийшла з друку.
Похований на Янівському цвинтарі у Львові.
Дружина — Стефанія Гулик-Гнатенко, діячка правозахисного руху, подруга Ірини Стасів-Калинець. 1968 року виключена з Львівського університету за читання книги В'ячеслава Чорновола «Лихо з розуму» про українських політв'язнів. Валерій і Стефанія одружилися 1970 року в Одесі. Дружину заарештували 1972 року за «антирадянську діяльність», а в художника вимагали публічного засудження діяльності дружини. Виховували сина Назара. Після смерті чоловіка Стефанії Гнатенко дозволили переїхати до США, 1988 року в Українському музеї у Нью-Йорку відбулася посмертна виставка творів Валерія Гнатенка.
Примітки
- Закордонне Представництво Української Гельсінської групи. Вісник репресій в Україні. — 1980. — Вип. 1. — С. 23.
- У НТШ відкрилася виставка Валерія Гнатенка
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 28 березня 2021.
- Художник Валерій Гнатенко
Джерела
- О. І. Магінська-Слободюк Гнатенко Валерій // ЕСУ
Посилання
- Степанія Тулик-Гнатенко (6 квітня 2018). Виставка розповіла про Басарабію. svoboda-news.com. Свобода. Процитовано 28 березня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Валерій Гнатенко: йому судилося прожити тільки 40 років. meest-online.com. 27 квітня 2017. оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
- Гнатенко Валерій (1947–1987) художник, реставратор, громадський діяч. oralhistory.lnu.edu.ua. Львівський національний університет імені Івана Франка. оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vale rij Oleksa ndrovich Gnate nko nar 16 bereznya 1947 19470316 m Reni Izmayilska oblast 30 kvitnya 1987 Lviv ukrayinskij zhivopisec grafik restavrator gromadskij diyach Gnatenko Valerij OleksandrovichNarodzhennya16 bereznya 1947 1947 03 16 ReniSmert30 kvitnya 1987 1987 04 30 40 rokiv KiyivPohovannyaYanivskij cvintarDiyalnisthudozhnik U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gnatenko ZhittyepisOtrimav pochatkovu hudozhnyu osvitu u Bilgorod Dnistrovskij dityachij hudozhnij shkoli vid 1964 roku prodovzhiv navchannya v Odeskomu hudozhnomu uchilishi imeni Grekova yake zakinchiv 1970 roku 1970 roku pislya odruzhennya pereyihav do Lvova Razom iz tovarishem Volodimirom Maginskim poznajomivsya z lvivskimi mitcyami zokrema Romanom Selskim Navchavsya u Lvivskomu instituti prikladnogo ta dekorativnogo mistectva 1970 1972 viklyuchenij cherez politichni motivi Pracyuvav restavratorom u Lvivskih naukovo restavracijnih majsternyah 1971 1977 Restavruvav Uspensku cerkvu u Lvovi ikonostas cerkvi svyatogo Arhistratiga Mihayila u s Kuti Buskogo rajonu rozpisi cerkvi Vozdvizhennya Chesnogo Hresta u Drogobichi monumentalni rozpisi Lvivskogo politehnichnogo institutu stankove malyarstvo v Ostrozkogo istoriko arhitekturnomu zapovidniku monumentalni rozpisi v Uzhgorodskomu zamku u Virmenskomu sobori v Ivano Frankivsku istoriko arhitekturnomu zapovidniku u Skiti Manyavskomu Ivano Frankivska oblast Virmenskomu sobori v Ivano Frankivsku ta in Vid 1977 z perervoyu 1980 1984 pracyuvav na Lvivskomu virobnichomu kombinati hudozhnogo oformlennya V ostanni roki vazhko hvoriv Personalna vistavka u Lvovi 1988 posmertna Avtor pejzazhiv portretiv natyurmortiv ilyustracij U tvorchosti yaskravo vidchuvayetsya vpliv nar mist va Ukrayini Vikonav seriyu ilyustracij do istorichnogo romanu Trichi prodana vikonana na paperi tushshyu Knizhka z cimi ilyustraciyami tak i ne vijshla z druku Pohovanij na Yanivskomu cvintari u Lvovi Druzhina Stefaniya Gulik Gnatenko diyachka pravozahisnogo ruhu podruga Irini Stasiv Kalinec 1968 roku viklyuchena z Lvivskogo universitetu za chitannya knigi V yacheslava Chornovola Liho z rozumu pro ukrayinskih politv yazniv Valerij i Stefaniya odruzhilisya 1970 roku v Odesi Druzhinu zaareshtuvali 1972 roku za antiradyansku diyalnist a v hudozhnika vimagali publichnogo zasudzhennya diyalnosti druzhini Vihovuvali sina Nazara Pislya smerti cholovika Stefaniyi Gnatenko dozvolili pereyihati do SShA 1988 roku v Ukrayinskomu muzeyi u Nyu Jorku vidbulasya posmertna vistavka tvoriv Valeriya Gnatenka PrimitkiZakordonne Predstavnictvo Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi Visnik represij v Ukrayini 1980 Vip 1 S 23 U NTSh vidkrilasya vistavka Valeriya Gnatenka Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 28 bereznya 2021 Hudozhnik Valerij GnatenkoDzherelaO I Maginska Slobodyuk Gnatenko Valerij ESUPosilannyaStepaniya Tulik Gnatenko 6 kvitnya 2018 Vistavka rozpovila pro Basarabiyu svoboda news com Svoboda Procitovano 28 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Valerij Gnatenko jomu sudilosya prozhiti tilki 40 rokiv meest online com 27 kvitnya 2017 originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 28 bereznya 2021 Gnatenko Valerij 1947 1987 hudozhnik restavrator gromadskij diyach oralhistory lnu edu ua Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka originalu za 13 sichnya 2021 Procitovano 28 bereznya 2021 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij